Затверджую

Вид материалаДокументы

Содержание


Список виконавців
РефератЗвіт про НДР: 93 стор., 5 табл., 15 джерел, 2 додатки.Об'єкт дослідження
Предмет дослідження
Методи дослідження
2 Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни
2.2 Республіка Білорусь
2.3 Республіка Казахстан
Продовження Таблиці 1
Грошова допомога на опалювальний сезон і пільги на перебування
Сім'ям, що мають статус
Дітям-сиротам у віці від 18 до 21 року
Непрацюючим інвалідам, що перебувають на обліку в управлінні соціальних справ
Допомогу на харчування
Допомога на поховання
2 Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах ЄС
Продовження Таблиці 2
Великій Британії
3 Соціальний захист громадян США
5 Порівняльний аналіз пільг, що надаються в Україні, з пільгами, що надаються у країнах пострадянського простору, Європи та США
Продовження Таблиці 3
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8

УДК 339.91:364.04

КП ХХХХХХ
№ держреєстрації 0108U005196

Інв. №


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

91055, м. Луганськ, вул. Луначарського, 91, тел. (0642) 58-46-85

Затверджую:

Директор ДУ НДІ СТВ,

канд. екон. наук
________________ С.В. Мельник

" ___ " ____________ 2008 р.


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

"Моніторинг досвіду країн Європи, США, країн пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни, в частині надання пільг окремим категоріям громадян"


Директор ДУ НДІ соціально-
трудових відносин, к.е.н. С.В. Мельник


Науковий керівник роботи,
завідувач відділу соціально-
економіко-математичного моделювання М.К. Гаврицька


Відповідальний виконавець,
молодший науковий співробітник І.М. Овчарова


Луганськ-2008

Список виконавців


Науковий керівник, к.е.н.




Мельник С.В.
(загальне керівництво)










Керівник теми,

завідувач відділу соціально-економіко-математичного моделювання




Гаврицька М.К.
(загальне керівництво та
наукове редагування звіту, розділ 6, висновки)










Відповідальний виконавець,

молодший науковий співробітник




Овчарова І.М.
(збір та узагальнення інформації, Internet-пошук, написання звіту)










Молодший науковий співробітник




Жиліна А.І.

(збір та узагальнення інформації, комп'ютерне редагування звіту)










Молодший науковий співробітник




Омельченко Г.О.

(збір та узагальнення інформації, комп'ютерне редагування звіту)










Провідний інж енер-програміст




Марамзіна Г.М.

(збір та узагальнення інформації, комп'ютерне редагування звіту)










Науковий співробітник




Лазебна Н.Ю.

(редагування звіту)

Реферат


Звіт про НДР: 93 стор., 5 табл., 15 джерел, 2 додатки.


Об'єкт дослідження – система надання пільг у країнах Європи, США, пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни.

Предмет дослідження – механізм надання пільг у країнах Європи, США, пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни.

Мета роботи – аналіз механізму надання пільг окремим категоріям громадян.

Методи дослідження – вибірковий, аналітичний, контент-аналіз, зіставлення, структурування.

У процесі дослідження вивчено законодавчо-нормативні документи Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан щодо надання пільг населенню. Проведено аналіз системи надання пільг у країнах Європи, США, країнах пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни. Вивчено напрями реформування системи соціальних пільг з оплати житла і житлово-комунальних послуг, із проїзду на транспорті загального користування та користування послугами засобів зв'язку та інших.


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, ПІЛЬГА, АДРЕСНЕ НАДАННЯ ПІЛЬГ, СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА, ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ, СОЦПАКЕТ, ПІЛЬГОВІ КАТЕГОРІЇ ГРОМАДЯН, НАДАННЯ ПІЛЬГ У ГРОШОВІЙ ФОРМІ, ОСОБИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО НА ПІЛЬГИ.


ЗМІСТ


1

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

2

Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни . . . . . . . .

7




2.1

Російська Федерація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7




2.2.

Республіка Білорусь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13




2.3

Республіка Казахстан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19




2.4

Латвія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27

3

Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах ЄС . . . . . . . . . . .

31

4

Соціальний захист громадян США . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

40

5

Порівняльний аналіз пільг, що надаються в Україні, з пільгами, що надаються у країнах пострадянського простору, Європи та США . . . . .

46

6

Проведення аналізу щодо можливості застосування в Україні зарубіжного досвіду надання пільг. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

49

7

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

51

8

Використана література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

54

9

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

55



Вступ


Одним із найважливіших напрямів реформування соціальної політики в Україні є надання пільг не тільки у натуральній, але й у грошовій формі. Проблема надання пільг назріла у зв'язку із щорічним збільшенням дефіциту держбюджету та із зростанням чисельності осіб, що претендують на отримання різних видів соціальних пільг.

Україні дісталася у спадок досить розгалужена радянська система пільг. Крім того, у перші роки незалежності було прийнято велику кількість законів, які регламентували порядок надання пільг та компенсацій. Система державних пільг була покликана частково компенсувати населенню низькі заробітки, несприятливі умови праці, а у ряді випадків служити додатковим стимулом залучення до різних видів діяльності та визнання особливих заслуг тієї або іншої групи населення.

Законодавство України передбачає надзвичайно широке коло надання пільг з оплати спожитих послуг багатьом категоріям громадян. Систему пільг регулюють 46 нормативно-правових актів, відповідно до яких держава має зобов'язання щодо надання 156 видів соціальних пільг, гарантій та компенсацій 230 категоріям населення – це близько 43 відсотків населення. За різними оцінками, вартість задекларованих пільг становить 19-29 млрд. грн. на рік, що у декілька разів перевищує обсяг бюджетних коштів, які виділяються на реальне їх фінансування.

Систему пільг, що склалася в Україні, можна класифікувати по різному. Зокрема можлива класифікація за принциповою ознакою отримувачів пільг, а саме:
  • пільги за особливі заслуги перед Батьківщиною. За цією ознакою право на пільги мають Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, учасники бойових дій, інваліди війни, ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС;
  • пільги за соціальною ознакою. Ці пільги можна розглядати як підтримку осіб у зв'язку з віком, станом здоров'я, соціальним станом, недостатнім забезпеченням засобами існування. За соціальною ознакою отримують пільги учасники війни та прирівняні до них особи; сім'ї загиблих (або тих, хто пропав безвісти) учасників бойових дій, військовослужбовців, партизанів тощо, потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветерани праці, військової служби та внутрішніх справ; військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок проходження військової служби; реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій, або є пенсіонерами; пенсіонери та інваліди;
  • пільги за професійною (службовою) ознакою. Цей вид пільг покликаний заохочувати працівників складних і суспільно значущих професій, а також залучати працівників до сільської місцевості. До пільговиків за професійною (службовою) ознакою належать працівники міліції, суду, прокуратури, військовослужбовці, працівники державної пожежної охорони, державні службовці; педагогічні, медичні та фармацевтичні працівники, журналісти, які мешкають у сільській місцевості, тощо.

Пільги можна поділити на ті, вартість яких може бути виміряною, і ті, які важко оцінити у грошовому вимірі. До першої групи належить, зокрема, пільгова оплата таких товарів або послуг:
    • житло, комунальні послуги, електроенергія, паливо;
    • проїзд міським, приміським і міжміським транспортом;
    • встановлення телефону та користування ним;
    • санаторно-курортне лікування;
    • придбання медикаментів;
    • зубопротезування та забезпечення протезами;
    • придбання (будівництво) житла

Друга група пільг надає право на отримання певних послуг або товарів позачергово. До цієї групи входять такі види пільг, як, наприклад, першочергове обслуговування у лікарнях чи аптеках, забезпечення товарами підвищеного попиту, позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів тощо. Із розвитком ринкових відносин більшість пільг цієї групи втрачає своє значення, оскільки ті товари та послуги, що раніше були дефіцитними, вже не є такими.

Пільги також можна поділити на разові та багаторазові. За характером надання вони можуть бути індивідуальними або поширюватися на членів сім'ї пільговика. Останнє призводить до зростання кількості осіб, які користуються пільгами.

Отже, система пільг в Україні дуже розгалужена. Це зумовлено тими завданнями, які було на неї покладено під час її формування. По-перше, пільги за соціальною ознакою є способом забезпечення соціальних гарантій, соціальним захистом, передбаченим Конституцією та іншими законами України. По-друге, пільги за професійною ознакою є додатковим заохоченням для представників певних професій. Нарешті, пільги, що надаються за заслуги перед Батьківщиною, є формою винагороди та визнання громадян. За такої системи дуже важко здійснювати облік надання пільг, обраховувати їхню вартість і захищати відповідні статті Держбюджету.

Забезпечення всіх пільг у тому вигляді, як їх зараз задекларовано у законодавстві України, означає кількаразове збільшення бюджетних видатків на них. Оскільки таке збільшення фактично неможливе, система пільг потребує реформування, тобто підвищення її ефективності, адресності та соціальної справедливості.

Неможливість профінансувати всі пільги зумовлює зупинення чи скасування окремих норм законодавства, які проголошують право на пільги. Щорічні спроби зупинити надання пільг окремим категоріям населення створюють у суспільстві соціальну напруженність. За таких умов виникає об'єктивна необхідність у формуванні нових механізмів реалізації системи державних соціальних пільг.

Саме тому метою цієї роботи є вивчення досвіду різних країн щодо надання пільг окремим категоріям громадян.

2 Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах пострадянського простору, включаючи прибалтійські країни


2.1 Російська Федерація


У багатьох країнах Співдружності Незалежних Держав перехід від планової економіки до ринку супроводжувався переоцінкою системи розподілу соціальних благ серед населення. Пріоритетною метою реформування системи соціальних пільг у Російській Федерації є забезпечення рівного доступу пільгових категорій громадян до соціальних послуг, можливість вибрати ті з них, яких потребує конкретний отримувач пільг, а також забезпечення повного і стійкого фінансування зобов'язань перед пільговиками. Соціальну реформу, що проводиться у РФ, спрямовано на підвищення ефективності системи соціального захисту і соціального обслуговування громадян, включаючи забезпечення загального безперешкодного доступу пільгових категорій громадян, у першу чергу людей похилого віку та інвалідів, до більш якісних соціальних послуг. Надання соціальних послуг пільговим категоріям громадян є важливою складовою державної політики у сфері охорони здоров'я та соціального захисту, що дозволяє понизити рівень соціальної нерівності в країні, підвищити доходи малозабезпечених категорій населення, середньодушовий дохід яких виявився нижчим за величину прожиткового мінімуму, і посилити адресність соціальної підтримки громадян.

У рамках проведення соціальної реформи в Росії було прийнято Федеральний закон "Про внесення змін до законодавчих актів Російської Федерації та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів Російської Федерації у зв'язку з ухваленням Федеральних законів "Про внесення змін і доповнень до Федерального закону "Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації" та "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації" від 22 серпня 2004 року № 122-ФЗ.

У чинному Законі передбачено забезпечення конституційного принципу рівності прав і свобод людини і громадянина, підвищення матеріального добробуту громадян, забезпечення економічної безпеки держави та приведення системи соціального захисту громадян, що користуються пільгами та соціальними гарантіями, та яким надаються компенсації, у відповідність до принципу розмежування повноважень між федеральними органами державної влади, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації та органами місцевого самоврядування.

Для реалізації Закону № 122-ФЗ відповідними органами було відпрацьовано нормативно-правову базу, розроблено організаційні механізми на федеральному і регіональному рівнях, сформовано Федеральний регістр осіб, що мають право на отримання державної соціальної допомоги, відпрацьовано технологію його актуалізації та взаємовідносин із реєстрацією всіх учасників з урахуванням спеціальних категорій. Вперше проведено інвентаризацію всіх громадян, які потребують адресної соціальної підтримки, створено основу для її надання (набір соціальних послуг, ЖКП і інші встановлені державою заходи). На сьогодні є тільки одиничні випадки неврахування громадян у Федеральному регістрі.

З ухваленням цього Закону відносно пільгових категорій громадян, соціальну підтримку яких віднесено до повноважень федеральних органів державної влади, було передбачено заміну основної частки натуральних пільг (за винятком пільг з оплати житла та комунальних послуг) щомісячними грошовими виплатами залежно від категорії пільговика. При цьому започатковано диференційований підхід до призначення щомісячних грошових виплат, оскільки при заміні пільг розрахунок щомісячних грошових виплат ґрунтувався на відповідних нормах чинного до 1 січня 2005 року соціального законодавства, що передбачало різний набір пільг для кожної конкретної категорії громадян, які мали право на отримання державної соціальної допомоги. У зв'язку з цим кожній пільговій категорії громадян було встановлено різний розмір щомісячної грошової виплати.

Розрахунок сум щомісячної грошової виплати повинен був проводитися за вирахуванням вартості набору соціальних послуг, що надаються. Йдеться, по-перше, про додаткову безкоштовну медичну допомогу, яка передбачає забезпечення насамперед необхідними лікарськими засобами за рецептами лікаря (фельдшера) і надання за наявності медичних показників путівок на санаторно-курортне лікування, що здійснюється відповідно до законодавства про обов'язкове соціальне страхування. По-друге, це безкоштовний проїзд на приміському залізничному транспорті, а також на міжміському транспорті до місця лікування і назад. Право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді набору соціальних послуг мають дев'ять категорій громадян:

Інваліди війни; учасники Великої Вітчизняної війни; ветерани бойових дій; військовослужбовці, що проходили військову службу у військових частинах, установах, навчальних військових закладах, що не входили до складу діючої армії, у період із 22 червня 1941 року по 3 вересня 1945 року не менше шести місяців; військовослужбовці, нагороджені орденами або медалями СРСР за службу у вказаний період; особи, нагороджені знаком "Мешканцю блокадного Ленінграда"; особи, що працювали у період Великої Вітчизняної війни на об'єктах протиповітряної оборони, місцевої протиповітряної оборони, на будівництві оборонних споруд, військово-морських баз, аеродромів та інших військових об'єктах у межах тилових кордонів діючих фронтів, операційних зон діючих фронтів, на прифронтових дільницях залізниць та автомобільних шляхів, а також члени суден екіпажів транспортного флоту, інтернованих на початку війни у портах інших держав; члени сімей загиблих (померлих) інвалідів війни, учасників війни та ветеранів бойових дій, члени сімей загиблих у Великій Вітчизняній війні осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також члени сімей загиблих працівників госпіталів і лікарень міста Ленінграда; інваліди; діти-інваліди.

Громадян розділили на "федеральних" і "регіональних" пільговиків. Під реформу підпадають дві основні групи пільговиків. Перша – "федеральні": Герої Радянського Союзу, Росії та Соціалістичної Праці, ветерани війни, інваліди, "блокадники", "чорнобильці". Замість пільг їм надається грошова компенсація із федерального бюджету. Регіональні бюджети відповідальні за інших ветеранів – праці та тилу, а також репресованих. На рівні регіонів також здійснюватиметься соціальне забезпечення сімей, дітей, жертв політичних репресій, малозабезпечених громадян і деяких інших категорій. Пільги їм також замінили на гроші. Але суми компенсацій визначають самі регіони.

Пільги існують у таких сферах:
  • транспортні послуги (безкоштовний проїзд на міському та приміському залізничному транспорті, а також пільговий проїзд на міжміських лініях повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту);
  • медичні послуги (безкоштовне надання або надання із знижкою санаторно-курортного, амбулаторного та стаціонарного обслуговування, безкоштовне зубне та ортопедичне протезування);
  • комунальні послуги (звільнення або надання знижки з оплати житлово-комунальних послуг, першочергове право на поліпшення житлових умов, безкоштовне та/або першочергове встановлення телефону);
  • придбання автотранспортних засобів (безкоштовне або пільгове надання автотранспортних засобів, пільговий та позачерговий ремонт автотранспортних засобів);
  • трудові відносини (зниження тривалості робочого дня та робочого тижня із збереженням повної оплати праці, додаткові відпустки, зниження віку виходу на пенсію);
  • навчання (безкоштовна перекваліфікація, позаконкурсне зарахування до навчальних закладів);
  • грошові виплати (додаткові пенсії, допомога на дітей);
  • податки;
  • пільгові кредити тощо.

Із 1 січня 2006 року громадянам, які мають право на отримання соціальних послуг, дозволено вибирати між пільгами та грошовою компенсацією один раз на рік. При цьому допускається відмова від отримання набору соціальних послуг повністю або частково. Залежно від вибору, зробленого громадянином, розмір щомісячної грошової виплати коригується.

Питання вибору між грошима та соціальним пакетом на наступний календарний рік громадяни повинні вирішити до 1 жовтня поточного року, для чого необхідно подати до Пенсійного фонду відповідну заяву. Для цього пільговик повинен звернутися із заявою до територіального органу Пенсійної фонду Російської Федерації, який здійснює йому щомісячні грошові виплати. Потім пільговику видається довідка, в якій зазначається, чи отримує людина замість пільг щомісячну грошову виплату, чи має право на забезпечення пільговими ліками, санаторно-курортне лікування та безкоштовний проїзд на електричці. Цей документ служить підтвердженням права людини на ті або інші пільги і дозволяє в різних ситуаціях швидше розібратися – чи відмовилася конкретна людина від всього соціального пакета або від однієї з його часток, чи не відмовилася.

Грошова компенсація втрачених пільг виплачується одночасно із пенсією. Індексацію пільг залежно від інфляції у країні передбачено проводити так само, як і індексацію базової частки пенсії.

Із 1 квітня 2008 р. Федеральним законом Російської Федерації від 1 березня 2008 р. № 18-ФЗ "Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації в цілях підвищення розмірів окремих видів соціальних виплат і вартості набору соціальних послуг" встановлюються вищі розміри щомісячних грошових виплат.

Набір соціальних послуг у 2008 році коштує 557 рублів на місяць.

Щомісячна грошова виплата встановлюється у розмірі:

особам, що стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи – 1341 рубль;

громадянам, зазначеним у пункті 3 частини першої статті 13 Закону Російської Федерації від 15 травня 1991 року № 1244-I "Про соціальний захист громадян, що піддалися дії радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" – 1341 рубль;

громадянам, зазначеним у пунктах 1 і 4 частини першої статті 13 Закону Російської Федерації від 15 травня 1991 року № 1244-I "Про соціальний захист громадян, що піддалися дії радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС", а також громадянам, зазначеним у пункті 6 частини першої статті цього Закону із числа евакуйованих (у тому числі таких, що виїхали добровільно) у 1986 році із зони відчуження – 1073 рублі;

дітям і підліткам у віці до 18 років, що мешкають у зоні відселення і зоні мешкання із правом на відселення, евакуйованим і переселеним із зон відчуження, відселення, мешкання із правом на відселення, включаючи тих, які на день евакуації перебували у внутрішньоутробному стані, а також дітям першого і подальших поколінь громадян, зазначених у пунктах 1, 2, 3 і 6 частини першої статті 13 Закону Російської Федерації від 15 травня 1991 року № 1244-I "Про соціальний захист громадян, що піддалися дії радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС", що народилися після радіоактивного опромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків – 671 рубль;

громадянам, зазначеним у пунктах 7, 8 і 9 частини першої статті 13 Закону Російської Федерації від 15 травня 1991 року № 1244-I "Про соціальний захист громадян, що піддалися дії радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС" – 268 рублів;

дітям і підліткам у віці до 18 років, що постійно мешкають у зоні із пільговим соціально-економічним статусом – 402 рублі;

інвалідам, що мають III ступінь обмеження здатності до трудової діяльності – 1878 рублів;

інвалідам, що мають II ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, дітям-інвалідам – 1341 рубль;

інвалідам, що мають I ступінь обмеження здатності до трудової діяльності – 1073 рублі;

інвалідам, що не мають ступеня обмеження здатності до трудової діяльності, за винятком дітей-інвалідів – 671 рубль;

Героям Соціалістичної Праці та повним кавалерам ордена Трудової Слави – 23 327 рублів 50 копійок;

інвалідам війни – 2683 рублі;

учасникам Великої Вітчизняної війни – 2012 рублів;

ветеранам бойових дій із числа осіб, зазначених у підпунктах 1-4 пункти 1 статті 3 Федерального закону від 12 січня 1995 року № 5-ФЗ "Про ветеранів", особам, нагородженим знаком "Мешканцю блокадного Ленінграда" – 1476 рублів;

військовослужбовцям, що проходили військову службу у військових частинах, установах, військово-навчальних закладах, що не входили до складу діючої армії, у період з 22 червня 1941 року по 3 вересня 1945 року не менше шести місяців; військовослужбовцям, нагородженим орденами або медалями СРСР за службу у зазначений період; особам, що працювали під час Великої Вітчизняної війни на об'єктах протиповітряної оборони, місцевої протиповітряної оборони, будівництві оборонних споруд, військово-морських баз, аеродромів та інших військових об'єктів у межах тилових кордонів діючих фронтів, операційних зон діючих флотів, на прифронтових дільницях залізниць та автомобільних шляхів; членам екіпажів суден транспортного флоту, інтернованих на початку Великої Вітчизняної війни у портах інших держав; членам сімей загиблих (померлих) інвалідів війни, учасників Великої Вітчизняної війни та ветеранів бойових дій, членам сімей загиблих у Великій Вітчизняній війні осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових і аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також членам сімей загиблих працівників госпіталів і лікарень міста Ленінграда – 805 рублів.

Громадяни, що піддалися радіаційній дії внаслідок ядерних випробувань на Семипалатинському полігоні, мають право на щомісячну грошову виплату в розмірі:

1) громадяни, що отримали сумарну (накопичену) ефективну дозу опромінювання, що перевищує 25 бер – 1073 рублі;

2) громадяни, що отримали сумарну (накопичену) ефективну дозу опромінювання понад 5 бер, але таку, що не перевищує 25 бер, діти у віці до 18 років першого і другого покоління громадян, що отримали сумарну (накопичену) ефективну дозу опромінювання понад 5 бер та страждають захворюваннями внаслідок радіаційної дії одного з батьків – 335 рублів.

Найзаслуженіші громадяни – Герої Радянського Союзу та Росії, Герої Соціалістичної Праці, повні кавалери ордена Слави – отримали "окремий закон" про їх статус і соціальну підтримку "Про внесення змін до Закону Російської Федерації "Про статус Героїв Радянського Союзу, Героїв Російської Федерації та повних кавалерів ордена Слави".

Із 1 січня 2006 року ця категорія пільговиків здобула право на вибір між щомісячною грошовою виплатою у розмірі 31637 рублів 52 копійки (з 01.04.2008 р.) і пільгами, що надавалися їм раніше. Ті, хто вибрав грошову компенсацію, все одно користуються деякими привілеями. Так, вони можуть отримувати безкоштовні ліки, без згоди роботодавця йти у тритижневу додаткову відпустку без збереження заробітної плати, їх ховатимуть за рахунок держави. Також вони мають право на першочергове медичне обслуговування, госпіталізацію, а також право першочергового отримання авіаційних і залізничних квитків, путівок, квитків на культурно-масові заходи тощо. І незалежно від того, що вибрав Герой – пільги або гроші, він зберігає за собою право безкоштовного користування так званими VIP-залами. До речі, Герой має право отримувати "героїчну компенсацію" за пільги навіть у тому випадку, якщо він вже отримує таку компенсацію за якою-небудь іншою пільговою категорією, наприклад, як інвалід.

Багато пільг, як і раніше, надаються і членам сімей загиблих Героїв. Більш того – один із подружжя, батьки і неповнолітні діти померлого Героя можуть відмовитися від встановлених їм пільг і подати заяву на отримання щомісячної грошової виплати. У такому разі встановлені Герою 31637 рублів 52 копійки буде порівну розділено на кількість членів його сім'ї.

У теперішній час у РФ розглядається питання повернення деяких категорій з "регіональних" до "федеральних" пільговиків (колишніх репресованих і працівників тилу) та дозволу на вибір між пільгами та грошовою компенсацією не один раз на рік, а щокварталу. Інвалідів слід забезпечити спеціальним транспортом і надати їм та ветеранам право безкоштовного проїзду у громадському транспорті. Крім того, пропонується прийняти спеціальний закон про медичне обслуговування і законодавчо затвердити в ньому не тільки стандарти обслуговування, але й можливість отримання безкоштовної медичної допомоги.

Із 2010 року у РФ планується введення житлово-комунальної монетизації. Зараз аналізується та узагальнюється досвід деяких територій, де вже переведено натуральні житлові пільги у грошову форму самостійно, прийнявши відповідні регіональні закони. Цей досвід передбачається поширити у подальшому на всю країну.

Але навіть там, де експериментів не проводилося, картина теж строката. Хтось платить лише 50 відсотків квартплати, хтось і зовсім звільняється від деяких платежів, у одних пільга поширюється на членів сім'ї, у інших – ні. Фахівці вже підрахували: щоб виробити якийсь єдиний, "стандартний" підхід до пільгової проблеми, доведеться вносити зміни до трьох десятків федеральних законів.

Зараз обговорюється як мінімум три варіанти заміни пільг. Перший. Можна спробувати з точністю до копійки вирахувати величину пільги у кожного одержувача і повернути йому всю суму сповна.

З погляду пільговиків, цей варіант найпереважніший. Але для бюджетних витрат, стверджують фахівці, він витратний та важко піддається адмініструванню. Причому такий підхід зберігає принцип, коли пільговик, що займає велику квартиру, отримує велику держпідтримку у порівнянні із таким самим пільговиком, але який мешкає, наприклад, у комунальній квартирі.

Другий варіант передбачає виплату однакової суми всім отримувачам однієї пільгової категорії незалежно від житлових умов. До речі, саме за таким принципом було проведено основну монетизацію. Але в цьому випадку хтось виграє, хтось явно програє, а тому соціальна незадоволеність і заворушення гарантовано.

Третій варіант – надання виплат, які компенсують пільги з урахуванням регіональних стандартів з оплати житла та комунальних послуг. Тут вже можна врахувати якість житла, але все одно хтось буде незадоволений. До речі, у деяких регіонах (Татарстан, Ленінградська, Тюменська і Магаданська області, м. Ростов, Краснодарський край) ці варіанти вже випробовують – десь на "регіональних" пільговиках, а у тому ж самому Татарстані (першому у країні) монетизовано вже і федеральні житлові пільги.

Експерти, які готують пропозиції уряду, схиляються до останнього варіанта, як найбільш компромісного і гнучкого. Але до остаточного вирішення ще далеко, оскільки сьогодні немає відповідей на такі, наприклад, питання: Скільки всього пільговиків у країні? Яка ціна реформи? Чи торкнеться монетизація тільки "соціальних пільговиків" – інвалідів, ветеранів, багатодітних чи й тих, хто отримує пільги за професійною ознакою – сільських лікарів, вчителів, урядовців?