Geum.ru

Затверджую

Вид материалаДокументы

Содержание


2.2 Республіка Білорусь
2.3 Республіка Казахстан
Продовження Таблиці 1
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

2.2 Республіка Білорусь


Перехід від загальних пільг до надання адресної соціальної допомоги – це частка планомірної та послідовної політики, що проводиться керівництвом Республіки Білорусь у соціальній сфері.

Законодавство про соціальні пільги засновано на Конституції Республіки Білорусь і складається із Закону "Про державні соціальні пільги, права і гарантії для окремих категорій громадян" № 239-З від 14 червня 2007 року та інших законодавчих актів.

Згідно із білоруським законодавством державні соціальні пільги, права і гарантії (далі – соціальні пільги) – це передбачені законодавством переваги, повне або часткове звільнення від виконання встановлених обов'язків або полегшення умов їх виконання у зв'язку з особливим соціально-правовим статусом громадянина або особливостями його професійної діяльності.

Закон "Про державні соціальні пільги, права і гарантії для окремих категорій громадян" № 239-З від 14.06.2007 р. передбачає зміну умов надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг для окремих категорій. Зокрема, визначено, що пільги надаватимуться непрацюючим пенсіонерам із числа військовослужбовців, осіб начальницького, рядового складу органів внутрішніх справ, що стали інвалідами внаслідок поранень, контузій, каліцтва або захворювання, отриманого під час виконання службових обов'язків, а також громадянам, які захворіли та перенесли променеву хворобу, спричинену наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Закон також уточнює коло пільговиків на безкоштовне отримання лікарських засобів і 50-відсоткову знижку з оплати послуг ЖКХ. Це право поширюється тільки на батьків військовослужбовців, партизан і підпільників, загиблих або померлих у роки Великої Вітчизняної війни; військовослужбовців, загиблих під час виконання військового і службового обов'язку на території інших держав; військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, загиблих (померлих) під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).

Скасовано пільги для інвалідів першої та другої груп, інвалідність яких настала внаслідок протиправних дій, алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, скалічення членів.

Право на соціальні пільги відповідно до Закону Білорусі "Про державні соціальні пільги, права і гарантії для окремих категорій громадян" мають:

1. Герої Білорусі, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, повні кавалери орденів Вітчизни, Слави, Трудової Слави.

2. Учасники Великої Вітчизняної війни та особи прирівняні до них.

3. Інваліди Великої Вітчизняної війни та інваліди бойових дій на території інших держав (далі – інваліди війни).

4. Особи, що брали участь у складі спеціальних формувань у розмінуванні територій та об'єктів після звільнення від німецької окупації 1943-1945 рр.

5. Особи, нагороджені орденами та (або) медалями СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу у тилу в роки Великої Вітчизняної війни.

6. Особи, що працювали на об'єктах протиповітряної оборони, місцевої протиповітряної оборони, на будівництві оборонних споруд, морських баз, аеродромів та інших військових об'єктів у межах тилових кордонів діючих фронтів, на прифронтових дільницях залізниць та автомобільних шляхів.

7. Члени екіпажів суден транспортного флоту, інтернованих на початку Великої Вітчизняної війни у порти інших держав.

8. Особи, що працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда під час блокади з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда" та особи, нагороджені знаком "Мешканцю блокадного Ленінграда".

9. Військовослужбовці, у тому числі звільнені в запас (відставку); військовозобов'язані, що призивалися на військові збори; особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та органів державної безпеки; працівники зазначених органів (включаючи фахівців і радників Міністерства оборони СРСР, Комітету державної безпеки і Міністерства внутрішніх справ СРСР і БССР), направлені органами державної влади СРСР до Афганістану або до інших держав, що брали участь у бойових діях під час виконання службових обов'язків в цих державах та дістали поранення, контузію або каліцтво під час бойових дій; військовослужбовці автомобільних батальйонів, що прямували до Афганістану для доставляння вантажів під час ведення бойових дій та дістали поранення, контузію або каліцтво під час бойових дій; військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території СРСР під час ведення бойових дій та дістали поранення, контузію або каліцтво під час бойових дій.

10. Громадяни, у тому числі звільнені в запас (відставку), із числа військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів із надзвичайних ситуацій, органів фінансових розслідувань Комітету державного контролю Республіки Білорусь, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).

11. Інваліди з дитинства внаслідок поранення, контузії, каліцтва, пов'язаних з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни або із наслідками військових дій.

12. Батьки:

12.1. військовослужбовців, партизан і підпільників, загиблих (померлих) внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, дістаного під час бойових дій в роки Великої Вітчизняної війни;

12.2. військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, загиблих (померлих) під час виконання військового або службового обов'язку в Афганістані або в інших державах, де велися бойові дії, а також померлих внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, отриманого під час бойових дій, крім випадків, коли загибель (смерть) настала внаслідок протиправних дій, алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, скалічення членів або самогубства, якщо воно не було спричинено хворобливим станом або доведенням до самогубства;

12.3. військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів із надзвичайних ситуацій, органів фінансових розслідувань Комітету державного контролю Республіки Білорусь, загиблих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також померлих у період проходження військової служби (служби) внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, безпосередньо пов'язаного із специфікою несення військової служби (служби), крім випадків, коли загибель (смерть) настала внаслідок протиправних дій, алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, скалічення членів або самогубства, якщо воно не було спричинено хворобливим станом або доведенням до самогубства.

13. Громадяни, хворі та такі, що перенесли променеву хворобу, спричинену наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС, інваліди, діти-інваліди у віці до 18 років.

14. Військовозобов'язані, військовослужбовці термінової військової служби, призвані на військові (спеціальні) збори, а також суворовці та вихованці військових частин.

15. Інші категорії громадян відповідно до цього Закону.

Не мають права на пільги батьки загиблих військовослужбовців і громадяни, у яких інвалідність або загибель настала внаслідок протиправних дій, алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, скалічення членів або самогубства, якщо воно не було спричинено хворобливим станом або доведенням до самогубства.

У Республіці Білорусь пільги надаються із:

лікарського забезпечення;

забезпечення технічними засобами соціальної реабілітації;

санаторно-курортного лікування та оздоровлення;

проїзду у міському пасажирському транспорті та автомобільному транспорті загального користування регулярного міжміського сполучення у сільській місцевості;

проїзду у пасажирському транспорті загального користування регулярного приміського сполучення;

проїзду у пасажирському транспорті загального користування регулярного міжміського сполучення;

оплати за технічне обслуговування, користування житловими приміщеннями та комунальними послугами;

плати за установлення квартирних телефонів;

платі за користування квартирним телефоном і за поштові відправлення.

Пільги, які надаються відповідній категорії громадян, наведено у Додатку А.

Фінансування витрат на надання соціальних пільг, передбачених зазначеним вище Законом, здійснюється за рахунок коштів республіканського і місцевих бюджетів; соціальних пільг на санаторно-курортне лікування і оздоровлення – за рахунок коштів державного соціального страхування і республіканського бюджету. Порядок відшкодування витрат організацій у зв'язку із наданням соціальних пільг, визначається Урядом Республіки Білорусь за узгодженням із Президентом Республіки Білорусь.

Реалізація права на соціальні пільги громадянами здійснюється за поданням ними посвідчень (свідоцтв) єдиного зразка, встановленого для кожної категорії Урядом Республіки Білорусь, а відносно громадян, що мали право на пільги до 1 січня 1992 року, – Урядом СРСР. За відсутності або недостатності відомостей, що містяться у посвідченнях (свідоцтвах), реалізація права на соціальні пільги здійснюється на підставі додаткових документів, перелік і порядок подання яких визначаються Урядом Республіки Білорусь.

Якщо громадянин має право на одну і ту саму соціальну пільгу за декількома підставами, передбаченими цим Законом, пільга надається на його вибір за одною із підстав.

У разі виявлення неправомірності видавання документів, на підставі яких здійснюється право на соціальні пільги, органи, що видали такі документи, вилучають їх.

Право на соціальні пільги для громадян, зазначених у Законі Республіки Білорусь "Про державні соціальні пільги, права і гарантії для окремих категорій громадян", припиняється від дня набрання чинності звинувачувального вироку суду і до погашення або зняття судимості, за винятком прав на пільги із лікарського забезпечення та забезпечення технічними засобами соціальної реабілітації, без яких неможливі життєдіяльність організму та компенсація його функціональних можливостей.

У разі встановлення факту незаконного користування окремими соціальними пільгами з вини громадян, зазначених у вказаному вище Законі, або якщо право на ці соціальні пільги припиняється, а право на все інші соціальні пільги (за їх наявності) припиняється на один рік, за винятком прав на пільги із лікарського забезпечення та забезпечення технічними засобами соціальної реабілітації, без яких неможливі життєдіяльність організму та компенсація його функціональних можливостей.

Президент Республіки Білорусь 3 квітня 2008 р. підписав Указ № 195, яким закріплено деякі соціально-правові гарантії для військовослужбовців, співробітників органів внутрішніх справ, фінансових розслідувань, із надзвичайних ситуацій, суддів і прокурорських працівників.

До цих гарантій, зокрема, належать:

проїзд і перевезення власного майна під час переїзду до іншої місцевості у зв'язку з переведенням або звільненням із військової служби у запас (відставку) за рахунок коштів державного органу, в якому передбачено військову службу;

безкоштовний проїзд один раз на рік залізничним, повітряним та автомобільним транспортом до місця мешкання і назад для військовослужбовців, які обіймають посади у міжнародних організаціях, що знаходяться за кордоном, членів їх сімей, курсантів і слухачів, що проходять навчання за кордоном за направленням державних органів;

компенсація витрат на найом (піднайом) житла (для військовослужбовців і прокурорських працівників);

право членів сім'ї військовослужбовця, судді, прокурорського працівника, загиблого (померлого) під час виконання обов'язків, на отримання за договором найму протягом 6 місяців житла державного житлового фонду або 100-відсоткової безповоротної субсидії на купівлю житлових приміщень;

отримання адресної матеріальної допомоги на проїзд курсантами військових навчальних закладів у такому ж самому порядку, що і студенти, – за рішенням керівників військових навчальних закладів;

забезпечення окремих категорій військовослужбовців для виконання службових обов'язків проїзними документами (квитками), які придбаються за рахунок коштів відповідних державних органів;

безкоштовне лікарське забезпечення військовослужбовців, що зазнали поранення (травми) під час виконання обов'язків військової служби, у разі амбулаторного лікування.

Указ передбачає можливість безкоштовно отримати у власність державне житло (за винятком соціального, службового, спеціального житла, житла у гуртожитках), в якому військовослужбовець, суддя або прокурорський працівник мешкав до набрання чинності Указу Президента Республіки Білорусь від 29.11.2005 р. № 565 "Про деякі заходи щодо регулювання житлових відносин". Цим правом можна скористатися тільки один раз і лише тим особам, які мають 20 і більше років вислуги на військовій службі (стажу роботи на відповідних посадах, без урахування часу навчання).

Указ закріплює право військовослужбовців за наявності певних умов отримати пільгові кредити для будівництва (реконструкції) або придбання житла, незалежно від віднесення їх до категорії малозабезпечених громадян. Скористатися цим правом зможуть тільки військовослужбовці у військовому (спеціальному) званні до полковника, що мають вислугу на військовій службі не менше 5 календарних років (без урахування періоду навчання), що перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов, і лише однократно. При цьому кредити надаватимуться за загальними правилами, залежно від того, де військовослужбовці будують (придбають) житло – у великих або малих населених пунктах.

Суддям і прокурорським працівникам надано право на позачергове будівництво житла і отримання пільгових кредитів на загальних умовах.

З 2001 року у Республіці Білорусь функціонує система державної адресної соціальної допомоги (ГАСП), отримувачами якої сталі понад 500 тис. осіб. Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 25 квітня 2007 р. № 526 "Про внесення змін до постанов Ради Міністрів Республіки Білорусь від 06.08.2004 р. № 951 і від 14.12.2005 р. № 1449" скасовано категоріальний підхід при призначенні державної адресної соціальної допомоги: право на отримання такого виду соціальної підтримки здобули всі громадяни (сім'ї), що опинилися у важкій життєвій ситуації, за умови не перевищення їх середньодушового доходу над критерієм потреб. З метою посилення державної підтримки населення у зв'язку із впорядкуванням соціальних пільг Президентом Республіки Білорусь був підписаний Указ від 14.12.2007 р. за № 638 "Про деякі заходи щодо державної підтримки населення".

Відповідно до цього Указу державна підтримка населення здійснюватиметься у формі:
  • державної адресної соціальної допомоги (щомісячної соціальної допомоги та (або) одноразової соціальної допомоги) на придбання продуктів харчування, лікарських засобів, технічних засобів соціальної реабілітації, одягу, взуття, проїзних квитків, шкільного обладнання та на інші потреби для забезпечення нормальної життєдіяльності;
  • безготівкових житлових субсидій для часткового відшкодування платні за користування житловими приміщеннями, їх технічне обслуговування, комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, користування ліфтами, вивезення і знешкодження твердих побутових відходів) і відрахувань на капітальний ремонт.

Розмір одноразової соціальної допомоги встановлюється у межах від 50 до 500 відсотків критерію потреб залежно від важкості життєвої ситуації, в якій перебуває сім'я (громадянин).

Безготівкові житлові субсидії надаються сім'ям (громадянам) за умови, якщо сума плати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, користування ліфтами, вивезення і знешкодження твердих побутових відходів), яка визначається, виходячи із встановлених Урядом Республіки Білорусь для розрахунку цих субсидій норм (нормативів) їх споживання, і за користування житловим приміщенням, його технічне обслуговування, відрахувань на капітальний ремонт у межах 20 кв. м загальної площі на кожного члена сім'ї, який мешкає у житловому приміщенні, перевищує:
  • 20,0% сукупного доходу сім'ї (громадянина), що мешкає у місті, селищі міського типу;
  • 15,0% сукупного доходу сім'ї (громадянина), що мешкає у сільському населеному пункті.

З метою посилення державної підтримки пенсіонерів Президентом Республіки Білорусь був підписаний Указ № 227 від 21 квітня 2008 р. "Про державну підтримку пенсіонерів". Цей Указ дає право громадянам, що досягли пенсійного віку (чоловіки – 60 років, жінки – 55 років), на 50-відсоткову знижку з оплати проїзду на залізничному, водному та автомобільному пасажирському транспорті загального користування регулярного приміського сполучення (окрім таксі) на період сезонних сільськогосподарських робіт з 1 травня до 1 жовтня 2008 р.

Таке право реалізується громадянами на підставі проїзних документів (квитків), що видаються їм організаціями пасажирського транспорту, за поданням пенсійних посвідчень.


2.3 Республіка Казахстан


Для Казахстану характерна послідовність, комплексність і радикальність ринкових перетворень у соціальній сфері, спрямованих на корінну зміну механізмів фінансування і функціонування системи соціального захисту населення, зняття державного патронажу. Ще на першому етапі ринкових перетворень у країні було здійснено одну із найзначущих соціальних реформ житлово-комунального комплексу (ЖКХ). У другій половині 90-х років ХХ ст. у республіці відбувся перехід від солідарної розподільної пенсійної схеми до накопичувальної; здійснено поступовий перехід до адресної соціальної підтримки найменш захищених верств населення, сформовано систему гарантування (страхування) термінових депозитів фізичних осіб, що стимулювало населення до накопичення. Відбулися зміни у фінансуванні та функціонування сфер освіти та охорони здоров'я. У 1999 році було проведено реформування законодавства, що встановлює пільги. Відповідно до Закону РК від 7 квітня 1999 року № 374-1 "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань надання пільг окремим категоріям громадян", особам із числа інвалідів та учасників війни, іншим категоріям громадян, що потребують соціального захисту, надання натуральних пільг замінено виплатою спеціальної державної допомоги1 (далі – допомога), розмір якої встановлено диференційовано залежно від переліку пільг, що раніше надавалися.

У Казахстані право на пільги мають такі категорії громадян:

1) учасники та інваліди Великої Вітчизняної війни, а також особи, прирівняні за пільгами та гарантіями до учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, статус яких визначено статтями 5-8 Указу Президента Республіки Казахстан від 28 квітня 1995 р. № 2247 "Про пільги і соціальний захист учасників, інвалідів Великої Вітчизняної війни та осіб, прирівняних до них";

2) удови воїнів загиблих (померлих, зниклих безвісти) у Великій Вітчизняній війні, що не взяли повторний шлюб;

3) сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) військовослужбовців, а саме: сім'ї військовослужбовців, загиблих (зниклих безвісти) або померлих внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, отриманих під час бойових дій в Афганістані або в інших державах, в яких велися бойові дії; сім'ї військовослужбовців, загиблих (померлих) при проходженні військової служби в мирний час, діти, утриманці загиблого (померлого, зниклого безвісти); сім'ї співробітників органів внутрішніх справ, загиблих під час виконання службових обов'язків; батьки; дружини (чоловіки), що не взяли повторний шлюб; сім'ї осіб, загиблих під час ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та інших радіаційних катастроф та аварій на об'єктах цивільного або військового призначення; сім'ї померлих внаслідок променевої хвороби або померлих інвалідів, а також громадян, смерть яких пов'язано із дією наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та інших радіаційних катастроф та аварій на об'єктах цивільного або військового призначення та ядерних випробувань;

4) ті, хто не взяв повторний шлюб дружини (чоловіка) померлих інвалідів війни та прирівняних до них інвалідів, а також дружини (чоловіки) померлих учасників війни, партизан, підпільників, громадян, нагороджених медаллю "За оборону Ленінграда" або знаком "Мешканцю блокадного Ленінграда", яких визнано інвалідами внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та інших причин (за винятком протиправних);

4-1) Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, кавалери орденів Слави трьох ступенів, Трудової Слави трьох ступенів;

5) особи, нагороджені орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу у тилу в роки Великої Вітчизняної війни;

6) особи із числа учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 1988-1989 рр., евакуйованих (таких, що виїхали самостійно) із зон відчуження і відселення до Республіки Казахстан, включаючи дітей, які на день евакуації перебували у внутрішньоутробному стані;

7) інваліди 1, 2 і 3 груп;

8) діти-інваліди до 16 років;

9) багатодітні матері, нагороджені підвісками "Алтин алка", "Кумiс алка" або ті, хто отримав раніше звання "Мати-героїня", а також нагороджені орденами "Материнська слава" I і II ступенів;

10) багатодітні сім'ї, що мають чотирьох і більше неповнолітніх дітей, які спільно мешкають (у тому числі дітей, що навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, – після досягнення ними повноліття – до часу закінчення ними навчальних закладів);

11) жертви політичних репресій, особи, які потерпілі від політичних репресій, мають інвалідність або є пенсіонерами;

12) особи, яким призначено пенсії за особливі заслуги перед Республікою Казахстан.

Надання пільг громадянам регламентується Законами Республіки Казахстан "Про соціальну захищеність інвалідів у Республіці Казахстан", "Про соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок ядерних випробувань на Семипалатинському випробувальному ядерному полігоні", "Про реабілітацію жертв масових політичних репресій", наказами Президента Республіки Казахстан, які мають чинність закону – "Про пільги та соціальний захист учасників, інвалідів Великої Вітчизняної війни та осіб, прирівняних до них", "Про державні нагороди Республіки Казахстан", "Про заходи щодо впорядкування соціальних державних гарантій" тощо.

Гарантії та пільги, що надаються громадянам, які потребують соціального захисту у Республіці Казахстан після набрання чинності закону РК від 7 квітня 1999 року № 374-1 "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань надання пільг окремим категоріям громадян", залишилися практично на тому ж самому рівні, за винятком натуральних пільг, які, як вже зазначалося вище, було замінено виплатою спеціальної державної допомоги.

Так, наприклад, учасникам війни як соціальний захист надаються такі пільги та гарантії:

1. Першочергове забезпечення житлом місцевими виконавськими органами, організаціями незалежно від форм власності у випадку, якщо цих громадян відповідно до житлового законодавства Республіки Казахстан визнано такими, що потребують поліпшення житлових умов, та які раніше не використали право першочергового отримання квартири.

2. Першочергове право на вступ до житлово-будівельних та інших кооперативів (товариств).

3. Першочергове право на отримання земельних ділянок і позик під п'ятивідсотковий пільговий кредит на 30 років без первинного накопичення на ощадно-позичкових рахунках з урахуванням їх платоспроможності для індивідуального житлового будівництва.

4. Право на отримання позики під п'ятивідсотковий пільговий кредит на 30 років без первинного накопичення на ощадно-позичкових рахунках з урахуванням їх платоспроможності для будівництва будинків житлово-будівельних кооперативів.

5. Передавання в особисту власність житлових приміщень, які вони займають у будинках державного і колективного житлового фонду відповідно до чинного законодавства.

6. Неможливість виселення учасників війни із службових житлових приміщень без надання їм іншого житлового приміщення.

7. Право на отримання позики на пільгових умовах членами садівничих товариств на придбання і будівництво садових будиночків і впорядкування садових ділянок відповідно до чинного законодавства.

8. Переважне право на приймання до садівничих товариств (кооперативів).

9. Право на позачергове користування всіма послугами зв'язку.

10. Право користування у разі виходу на пенсію поліклініками, до яких вони були прикріпленими у період роботи.

11. Переважне обслуговування в амбулаторно-поліклінічних установах і позачергова госпіталізація.

12. Кваліфікована медична допомога в порядку, що визначається законодавством Республіки Казахстан.

13. Безкоштовне забезпечення протезами (окрім зубних) і протезно-ортопедичними виробами.

14. Використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також право на отримання додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до двох тижнів на рік.

15. Отримання допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок загального захворювання до чотирьох місяців підряд або п'яти місяців на календарний рік.

16. Отримання допомоги з тимчасової непрацездатності у розмірі 100 відсотків заробітної плати незалежно від стажу роботи.

17. Першочергові та безкоштовні відвідування лазні, культурно-видовищного або спортивного заходу, перукарні за рахунок підприємств та установ, що надають такі послуги, відповідно до чинного законодавства.

18. Першочергове та безкоштовне влаштування до будинків-інтернатів та обслуговування територіальними центрами та відділеннями соціальної служби.

19. Видавання допомоги на поховання у розмірі 35 місячних розрахункових показників членам сім'ї або особам, що організують поховання померлого (за винятком померлого одержувача пенсійних виплат).

20. Поховання померлих самотніх учасників війни здійснюється службами житлово-комунального господарства з виконанням ритуальних церемоній.

21. Пільгове оподаткування відповідно до чинного законодавства.

22. Виплата спеціальної державної допомоги для оплати витрат на утримання житла, комунальні послуги (централізоване опалення, холодне і гаряче водопостачання, каналізація, електропостачання, газопостачання, вивезення сміття, обслуговування ліфтів), паливо, користування телефоном, забезпечення ліками, окулярами, проїзд всіма видами транспорту загального користування (окрім таксі), передплату одного найменування місцевого періодичного друку.

Пільги та гарантії для деяких категорій громадян, що потребують соціального захисту, наведено у Додатку Б.

Порядок призначення допомоги затверджується Урядом Республіки Казахстан.

Звертання за призначенням допомоги може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на допомогу без обмеження яким-небудь терміном.

Заява про призначення допомоги подається особою, що має право на його отримання, до уповноваженого органу із виплати допомоги за місцем мешкання із додатком документів, перелік яких затверджується Урядом Республіки Казахстан.

Уповноважений орган із виплати допомоги передає підготовлений проект рішення про призначення або про відмову у призначенні допомоги до центрального виконавчого органу.

Розгляд документів для призначення допомоги здійснюється центральним виконавчим органом у 10-денний термін від дня подання документів.

Центральний виконавчий орган не пізніше 5 днів після прийняття відповідного рішення письмово сповіщає про нього заявника. Допомога призначається із дня звертання за її призначенням. У разі відмови у призначенні допомоги центральний виконавчий орган зобов'язаний письмово мотивувати причини відмови та повернути заявнику через уповноважений орган із виплати допомоги подані документи.

Перегляд розміру допомоги проводиться у зв'язку із зміною місячного розрахункового показника, який щорічно затверджується законом про республіканський бюджет, а також із зміною групи інвалідності.

У разі зміни групи інвалідності уповноважений орган із виплати допомоги знов надсилає проект рішення про призначення нового розміру допомоги до центрального виконавчого органу.

Рішення центрального виконавчого органу про відмову у призначенні допомоги може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку.

Виплата допомоги відповідно до Закону Республіки Казахстан "Про спеціальну державну допомогу в Республіці Казахстан" від 5 квітня 1999 року № 365-1 здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Допомога призначається громадянам, що мають право на отримання спеціальної державної допомоги, виходячи з переліку пільг, визначених законодавчими актами Республіки Казахстан.

Допомога виплачується з урахуванням зміни розміру місячного розрахункового показника (далі – МРП), затверджуваного у законі про республіканський бюджет на відповідний рік.

Виплата допомоги проводиться за минулий місяць і на період дотримання умов, за яких допомогу призначено з моменту виникнення права на отримання допомоги.

У разі зміни групи інвалідності виплата допомоги здійснюється в розмірі, встановленому законодавством для відповідної групи інвалідності, з моменту виникнення права на отримання допомоги в новому розмірі.

Якщо інвалід не з'явився в територіальному підрозділі центрального виконавчого органу у сфері соціального захисту населення на повторний огляд у встановлений законодавством термін, то виплата допомоги йому припиняється до моменту визнання його знову інвалідом.

У разі пропуску громадянином терміну повторного огляду з поважної причини виплата допомоги проводиться з дня припинення виплати до дня повторного огляду, але не більш ніж за 6 місяців, якщо територіальний підрозділ центрального виконавчого органу у сфері соціального захисту населення визнає його на цей період інвалідом. При цьому, якщо за результатами повторного огляду інваліда переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то допомога за зазначений час виплачується за колишньою групою.

Допомога не призначається особам, що не подали підтверджувальні документи на призначення допомоги або подані документи містять недостовірні дані.

У разі спільного мешкання двох і більш осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, допомога надається для кожної із них.

Виплата допомоги припиняється у разі втрати підстав для її призначення або із дня смерті отримувача.

Виплата допомоги припиняється на період відбування отримувачем допомоги покарання, призначеного судом у вигляді позбавлення волі. У випадку, якщо такий отримувач допомоги належить до громадян, зазначених у підпункті 3 статті 4 Закону Республіки Казахстан "Про спеціальну державну допомогу в Республіці Казахстан" від 5 квітня 1999 року № 365-12, то допомога може бути переоформленою на іншого члена сім'ї, що має на це право.

Виплата допомоги припиняється на період мешкання її отримувачів у будинках-інтернатах.

Таблиця 1

Розмір спеціальної державної допомоги, що призначається громадянам, які потребують соціального захисту

№ з/п
Категорія пільговиків
Коефіцієнт місячного розрахункового показника




1
2
3

1
Учасники Великої Вітчизняної війни
5,8

2
Інваліди Великої Вітчизняної війни
7,1

3
Особи, прирівняні за пільгами та гарантіями до учасників Великої Вітчизняної війни
2,4

4
Особи, прирівняні за пільгами та гарантіями до інвалідів Великої Вітчизняної війни
5,7

5
Вдови воїнів, загиблих (померлих, зниклих безвісти) у Великій Вітчизняній війні, що не вступили у повторний шлюб
2,7

6
Сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) військовослужбовців, сім'ї осіб, загиблих під час ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та інших радіаційних катастроф та аварій на об'єктах цивільного або військового призначення, сім'ї померлих внаслідок променевої хвороби або померлих інвалідів, а також громадян, смерть яких пов'язано із дією катастрофи на Чорнобильській АЕС та інших радіаційних катастроф та аварій на об'єктах цивільного або військового призначення і ядерних випробувань
2,8



Продовження Таблиці 1

1
2
3

7
Дружини (чоловіки) померлих інвалідів війни та прирівняних до них інвалідів, а також дружини (чоловіки) померлих учасників війни, партизан, підпільників, громадян, нагороджених медаллю "За оборону Ленінграда" або знаком "Мешканцю блокадного Ленінграда", яких було визнано інвалідами внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та інших причин (за винятком протиправних), які не вступили у повторний шлюб
0,9

8
Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, кавалери орденів Слави трьох ступенів, Трудової Слави трьох ступенів
9,0

9
Особи, нагороджені орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, а також особи з числа учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС 1988-1989 рр., евакуйовані (такі, що виїхали самостійно) із зон відчуження і відселення до Республіки Казахстан, включаючи дітей, які на день евакуації перебували у внутрішньоутробному стані
0,5

10
Інваліди 1 і 2 групи
1,4

11
Інваліди 3 групи
0,6

12
Діти-інваліди до 16 років
0,9

13
Багатодітні матері, нагороджені підвісками "Алтин алка", "Кумiс алка" або ті, хто раніше отримав раніше звання "Мати-героїня", нагороджені орденами "Материнська слава" I і II ступенів, багатодітні сім'ї, що мають чотирьох і більше неповнолітніх дітей (у тому числі дітей, що навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, після досягнення ними повноліття до закінчення навчальних закладів), які мешкають спільно
1,9

14
Жертви політичних репресій, особи, потерпілі від політичних репресій, які мають інвалідність або є пенсіонерами
1,0

15
Особи, яким призначено пенсії за особливі заслуги перед Республікою Казахстан
1,0


Місцеві виконавчі органи за рішенням місцевих представницьких органів, керівники організацій незалежно від форм власності, громадських об'єднань у межах своїх прав і компетенції встановлюють за рахунок відповідних бюджетів, залучаючи кошти добродійних фондів, додаткові заходи щодо соціального захисту і пільги на проїзд на лікування (туди і назад), на надання матеріальної та інших видів допомоги учасникам, інвалідам війни і прирівняним до них особам, їх удовам, сім'ям загиблих військовослужбовців, громадянам, що працювали та проходили військову службу у тилу.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців термінової служби), військовослужбовцям внутрішніх військ надання натуральних пільг замінено виплатою грошової компенсації у розмірі, який визначається республіканським бюджетом на відповідний рік.

Місцеві представницькі органи мають право за рахунок коштів відповідних бюджетів звільняти військовослужбовців внутрішніх військ, військовослужбовців термінової служби від оплати за проїзд у всіх видах громадського транспорту – міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі).

Фахівцям державних організацій охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, культури та спорту, що мешкають і працюють у сільській місцевості, надаються одноразові грошові виплати на придбання палива у розмірах, які встановлюються республіканським бюджетом на відповідний рік і в порядку, що визначається Урядом Республіки Казахстан.

Також держава надає соціальну підтримку малозабезпеченим верствам населення, які самі, через певні обставини, не можуть вийти із кола бідності.

Із цією метою у 2002 році Законом РК "Про державну адресну соціальну допомогу" було введено адресну соціальну допомогу (далі – АСП), яка надається особам (сім'ям) із середньодушовим доходом, що не перевищує межі бідності, встановленої в республіці у розмірі 40,0% від прожиткового мінімуму. Розмір АСП визначається як різниця між середньодушовим доходом і межею бідності із розрахунку на кожного члена сім'ї.

АСП надається на всю сім'ю (домогосподарство), тобто групу осіб, що спільно мешкають, ведуть спільне господарство, об'єднують свої доходи, майно і спільно споживають певні види товарів і послуг, у тому числі житло і продукти харчування. При визначенні сукупного доходу враховуються доходи всіх членів сім'ї, у тому числі доходи старшого покоління (бабусь і дідусів), а також всі види отриманої соціальної допомоги, за винятком житлової та АСП, одноразової державної допомоги у зв'язку з народженням дитини, одноразової допомоги на поховання.

Для призначення АСП слід подати мінімальний пакет документів – заява на отримання допомоги; відомості про склад сім'ї, отримані доходи членів сім'ї заявника і про наявність особистого підсобного господарства.

Для запобігання утриманства разом із наданням матеріальної підтримки держава використовує активні форми соціальної допомоги: сприяння зайнятості (створення нових робочих місць, працевлаштування, організація оплачуваних громадських робіт, професійне навчання і перенавчання), розвиток приватного підприємництва і самозабезпечення (мікрокредитування, створення умов для адаптації працездатної частки бідного населення до вимог ринку). У такий спосіб держава дає можливість малозабезпеченим громадянам подолати межу бідності і не мати потреби у додатковій підтримці.

Аналіз надання адресної соціальної допомоги показує, що кількість її отримувачів скорочується з кожним роком.

Особлива увага приділяється дітям. На сьогоднішній день сім'ям, що мають дітей, виплачуються 4 види допомоги:

– одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини у розмірі 15 МРП (існує з 2003 р.);

– допомога з догляду за дитиною до одного року (введено з липня 2006 р.), її розмір диференційований, залежить від кількості дітей у сім'ї та складає від 3 до 4,5 МРП на місяць;

– щомісячна соціальна державна допомога багатодітним матерям і сім'ям, що мають чотирьох і більше неповнолітніх дітей, що мешкають із ними – 3,9 МРП;

– щомісячна допомога на дітей до 18 років з малозабезпечених сімей – 1 МРП, яку введено з січня 2006 року.

Перші три види допомоги виплачуються незалежно від забезпеченості сім'ї, а допомога на дітей до 18 років призначається сім'ям, середньодушові доходи яких не перевищують вартості продовольчого кошика. При врахуванні доходу сімей у складі сім'ї враховуються тільки батьки та неповнолітні діти, що перебувають на їх утриманні.