Затверджую

Вид материала

Документы

Содержание Грошова допомога на опалювальний сезон і пільги на перебування Сім'ям, що мають статус Дітям-сиротам у віці від 18 до 21 року Непрацюючим інвалідам, що перебувають на обліку в управлінні соціальних справ Допомогу на харчування Допомога на поховання 2 Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах ЄС Продовження Таблиці 2 Великій Британії

Подобный материал:

• Затверджую затверджую голова Кримського Голова Державної податкової Республіканського, 117.84kb.
• “Затверджую”, 639.38kb.
• Затверджую, 2896.07kb.
• Юрія Федьковича «затверджую», 585.95kb.
• Володимира Даля "затверджую", 183.23kb.
• Затверджую: Проректор з навчальної роботи, 59.36kb.
• «Затверджую», 21.74kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 825.92kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 245.34kb.
• Юрія Федьковича " затверджую, 501.24kb.

2.4 Латвія


До соціальних пільг у Латвії ставлення ринкове. Централізованих пільг немає, пільгами розпоряджається місцева влада. Щороку органи самоврядування приймають рішення про соціальні пільги на наступний рік, яке потім зі змінами публікується в офіційному виданні "Латвіяс Вестнесис", після чого воно набирає чинності.

Принцип надання пільг такий: щоб отримати допомогу, людина повинна особисто звернутися за нею. Допомога не дається взагалі, щоб людина вважала, що це саме собою зрозуміло. Місцеві власті зацікавлені у тому, щоб кожний знав, хто йому допомагає. До того ж вони мають бути впевненими, що людина, яка отримує допомогу, дійсно входить до тієї групи, яка повинна її отримати.

Розглянемо порядок надання пільг Управлінням соціальних справ м. Даугавпілса у 2008 році.

У рішенні, прийнятому на цей рік, відбулися серйозні зміни. Наприклад, сиротам і дітям, що залишилися без батьківської опіки, не тільки збільшилася одноразова грошова допомога, але й надаватиметься матеріальна допомога на опалення. Більше не видаватимуться продуктові пакети, пакети з миючими засобами, оскільки їх навіть повністю не вибирали, тому що така пільга не користувалася популярністю. Замість неї надаються інші види допомоги.

Для отримання допомоги потрібно подати такі документи:

• письмова заява; документ, що засвідчує особу;
  
• інвалідне посвідчення;
  
• пенсійне посвідчення;
  
• довідка з Державного агентства соціального страхування про розмір пенсії або зарплати.
  

Управління соціальних справ має право затребувати й інші додаткові документи.

Як було і раніше, особам і сім'ям, що отримали статус нужденних, виплачується допомога, що доводить дохід сім'ї до гарантованого мінімального рівня доходів.

Грошова допомога на опалювальний сезон і пільги на перебування у лікарні:

• самотнім пенсіонерам та інвалідам із доходом до 140 латів – у будинках із центральним опаленням – 60 латів на опалювальний сезон. Особам, які мешкають у приватному будинку або квартирі без вигод – 40 латів на опалювальний сезон, якщо ж вони мешкають у будинках із пічним опаленням, удвох, із загальним доходом до 200 латів – 60 латів на опалювальний сезон;
  
• компенсація пацієнтського внеску до ЦРЛ протягом п'яти днів перебування в стаціонарі – для непрацюючих пенсіонерів та інвалідів, які не отримують інших доходів, окрім державної пенсії за віком, якщо немає медичної страховки.
  

Сім'ям, що мають статус нужденних:

• оплата медикаментів – до 40 латів на рік на сім'ю (необхідно надати довідку від лікаря і рецепт), окрім медикаментів, які включено до списку ліків, що компенсуються, (гроші видаються на руки після того, як ліки було придбано та надано чек, що засвідчує покупку);
  
• компенсація за теплопостачання у будинках, що опалюються вугіллям і дровами, – 60 латів на опалювальний сезон, із центральним опалюванням – 36 латів;
  
• повна оплата харчування у школі;
  
• 100-відсоткова знижка на перебування і харчування у дитячому садку;
  
• безкоштовні послуги ортодонта дітям у віці до 14 років один раз на рік, сума – не більше 60 латів на сім'ю (після подання документів);
  
• допомога на придбання канцтоварів на початку навчального року школярам з 1 по 12-й клас і тим, хто навчається у навчальних закладах до 21 року (15 латів, а якщо у сім'ї є першокласник, то 25 латів);
  
• оплата послуг молочної кухні (10 латів на місяць) для кожної дитини у віці до одного року;
  
• забезпечення харчуванням протягом чотирьох місяців на рік під час виконання громадських робіт від Управління соціальних справ.
  

Багатодітним сім'ям із статусом нужденних:

• компенсація плати за опалення у розмірі:
  
  • у будинках, опалюваних вугіллям і дровами, – 70 латів на опалювальний сезон,
    
  • із центральним опаленням – 36 латів;
    
• у разі надання муніципального житла – виділення коштів на косметичний ремонт у розмірі до 200 латів;
  
• оплата медикаментів до 70 латів на рік на сім'ю (необхідно подати довідку від лікаря і рецепт), окрім медикаментів, які включено до списку ліків, що компенсуються, (гроші видаються на руки після того, як ліки було придбано та надано чек, що засвідчує покупку);
  

• повна оплата харчування у школі;
  
• 50-відсоткова знижка на перебування і харчування у дитячому садку;
  

• новорічні подарунки дітям у віці до 16 років;
  
• оплата послуг молочної кухні (10 латів на місяць) для кожної дитини у віці до одного року;
  
• безкоштовні послуги ортодонта дітям у віці до 14 років один раз на рік, сума не більше 60 латів на сім'ю (після подання документів).
  

• допомога на придбання канцтоварів на початку навчального року школярам з 1 по 12-й клас і тим, хто навчається у навчальних закладах до 21 року (15 латів, а якщо в сім'ї є першокласник, то 25 латів);
  
• забезпечення харчуванням протягом чотирьох місяців на рік під час виконання громадських робіт від Управління соціальних справ.
  

Дітям-сиротам у віці від 18 до 21 року

Сиротам і дітям, що залишилися без батьківської опіки, випускникам установ позасімейної опіки, куди їх було направлено рішенням Даугавпілського сирітського суду:

• одноразова допомога у сумі 170 латів на придбання побутових предметів і м'якого інвентарю. Замість допомоги можна подати заяву на отримання зазначених речей на суму 170 латів;
  
• 90 латів на певний час після випуску, якщо триває навчання у школі або ПТУ;
  
• у разі успішного навчання у школі або ПТУ щомісячно виділяється по 45 латів;
  
• безкоштовне харчування у всіх муніципальних освітніх установах;
  
• дітям у віці до 16 років, над якими встановлено опікунство, – різдвяні подарунки;
  
• сиротам або дітям, що перебувають під опікою, виділяється компенсація плати за опалення для сім'ї опікуна у розмірі:
  

• 40 латів на опалювальний сезон – при опаленні вугіллям або дровами;
  
• 36 латів на опалювальний сезон – за наявності центрального опалення;
  
• повна оплата харчування у школі;
  
• 50-відсоткова знижка на утримання та харчування у дитячому саду.
  

Дітям з особливими потребами:

• оплата медикаментів до 40 латів на рік на сім'ю (необхідно подати довідку від лікаря і рецепт), окрім медикаментів, включених до списку ліків, що компенсуються, (гроші видаються на руки, і ліки можна придбати у будь-якій аптеці);
  
• різдвяні подарунки кожній дитині у віці до 16 років;
  
• послуги транспорту для доставляння дитини до лікарні або санаторію в іншому місті – 2 рази на рік.
  
• компенсація платні за опалення у розмірі:
  

• 40 латів на опалювальний сезон – при опаленні вугіллям або дровами;
  
• 36 латів на опалювальний сезон – за наявності центрального опалення;
  
• повна оплата харчування у школі;
  
• 50-відсоткова знижка на оплату утримання та харчування у дитячому садку.
  

Пенсіонерам, які мають статус політрепресованого:

• на послуги охорони здоров'я:
  
  • самотньому із пенсією до 140 латів – до 60 латів на рік;
    
  • тим, хто мешкає удвох, із загальним доходом до 200 латів – до 60 латів на рік на кожного (самотні);
    
  • тим, хто мешкає у сім'ї, із загальним доходом до 240 латів – до 40 латів на рік кожному;
    
• при наданні муніципального житла – виділення коштів на косметичний ремонт у розмірі до 200 латів;
  
• безкоштовне користування лазнею самотнім, що мешкають у приватному будинку або квартирі без вигод, – 2 рази на місяць;
  
• безкоштовне користування лазнею пенсіонерам старшим 80 років – 2 рази на місяць;
  
• безкоштовний проїзд у міському транспорті (незалежно від доходів).
  

Пенсіонерам, що перебувають на обліку в управлінні соціальних справ:

• на послуги охорони здоров'я:
  

• самотнім із доходом до 140 латів – до 50 латів на рік;
  
• тим, хто мешкає удвох, окремо від дітей, із загальним доходом до 240 латів – 40 латів на рік кожному;
  

• безкоштовне користування лазнею самотнім пенсіонерам старшим 70 років, які мешкають у приватному будинку або квартирі без ванни, – 2 рази на місяць;
  
• безкоштовне користування лазнею пенсіонерам старшим 80 років – 2 рази на місяць.
  

Непрацюючим інвалідам, що перебувають на обліку в управлінні соціальних справ:

• те ж саме, що і пенсіонерам, які перебувають на обліку в Управлінні соціальних справ (УСС), плюс додаткові пільги:
  

• послуги транспорту лежачим інвалідам та інвалідам із порушеннями руху – 2 рази на рік безкоштовно, якщо їх необхідно доставити до медичної установи;
  
• фізичне обслуговування інвалідів із важкими порушеннями руху;
  
• лежачим інвалідам – 50 відсотків оплати за кабельне телебачення.
  

Допомога названим сім'ям:

• допомога на утримання названих дітей збільшилася до 70 латів, і додатково на придбання предметів першої необхідності – до 50 латів щомісяця, із подальшим звітом за використання виділених коштів.
  

Звільненим із місць позбавлення волі:

• одноразова допомога на оновлення документів – 25 латів, якщо останнім місцем мешкання був м. Даугавпілс.
  

Допомогу на харчування самотнім пенсіонерам та інвалідам передбачено для непрацюючих пенсіонерів та інвалідів із щомісячним доходом до 85 латів на місяць, а також для інвалідів-пацієнтів психіатричних лікарень.

Допомога на поховання

Придбання за переліком труни і хреста, а також допомога на поховання до 100 латів, якщо померлий мав статус нужденного, мешкав у м. Даугавпілсі і не був застрахований.

Депутати Даугавпілської міської думи затвердили 47 змін до основних обов'язкових правил із допомоги, які набрали чинності з січня 2008 року. Головні зміни пов'язано із збільшенням вже встановлених видів допомоги. Також введено нові категорії мешканців, для яких передбачено таку допомогу:

• жертви комуністичного терору отримають допомогу за здоров'ям;
  
• самотні непрацюючі інваліди та самотні непрацюючі пенсіонери – допомогу на придбання твердого палива;
  
• для вагітних жінок, задекларованих у соціальному притулку, соціальному будинку або кризовому центрі, передбачено допомогу на харчування.
  

Згідно із доповненням, до правил, які зобов'язують, введено нові види допомоги окремим групам осіб:

1. Самотньому (у якого немає законних опікунів), непрацюючому інваліду або самотньому (у якого немає законних опікунів) пенсіонеру, доходи якого після сплати податків складають від 100 до 140 латів.

2. Інваліду, який мешкає окремо від дітей, або непрацюючому пенсіонеру, який отримує пенсію або інвалідну пенсію, і доходи якого після сплати податків не перевищують 130 латів.

3. Самотнім непрацюючим особам, потерпілим від комуністичного або нацистського режиму, при наданні документа, що підтверджує цей факт, і доходи яких не перевищують 140 латів на місяць.

4. Вагітним жінкам, які задекларували місце мешкання у соціальному притулку, соціальному будинку або у центрі підтримки сім'ї міста Даугавпілса.


2 Надання пільг окремим категоріям громадян у країнах ЄС


У багатьох країнах захисним бар'єром для малозабезпечених громадян є закон про мінімальну заробітну плату та її періодичну індексацію залежно від зростання споживацьких цін. В Італії механізм індексації запускається у разі зростання індексу цін на один відсоток, у Данії – на три, Бельгії – на два, Люксембурзі – на два з половиною. У деяких країнах – США, Канаді, Франції, Швейцарії – індексація охоплює не все трудове населення, а лише частку найманих працівників.

Зараз у багатьох країнах ЄС високого рівня розвитку досягли програми захисту сімейного доходу, що опускається нижче встановленої планки, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. У скандинавських країнах, що відзначаються найбільшою широтою охоплення населення подібними програмами, їм надано загальнодержавного статусу. У центральноєвропейських країнах такі програми діють на регіональному і місцевому рівнях, а у південних країнах вони майже повністю відсутні. У таблиці 2 наведено основні види допомоги, які надаються за національними програмами захисту доходу у деяких країнах ЄС.

Таблиця 2

Допомога, яка надається за національними програмами захисту доходу у деяких країнах ЄС

Країна	Основні види допомоги та послуг
1	2
Австрія	Відшкодування вартості оплати житла, медичного страхування
Бельгія	Відшкодування вартості оплати житла, медичного обслуговування
Данія	Відшкодування вартості оплати житла, стипендії студентам

Продовження Таблиці 2
1	2
Фінляндія	Відшкодування вартості оплати житла, послуг охорони здоров'я, вартості перебування дітей у дошкільних закладах
Франція	Відшкодування вартості оплати житла, послуг охорони здоров'я
Німеччина	Відшкодування вартості оплати житла, послуг охорони здоров'я, допомога на освіту
Ірландія	Відшкодування вартості оплати житла, безкоштовне медичне страхування
Люксембург	Відшкодування вартості оплати житла, безкоштовне медичне страхування
Нідерланди	Відшкодування вартості оплати житла, безкоштовне медичне страхування
Португалія	Відшкодування вартості оплати житла, послуг охорони здоров'я, допомога на освіту
Іспанія	Відшкодування вартості оплати житла, допомога в придбанні предметів домашнього побуту
Швеція	Відшкодування вартості оплати житла, послуг охорони здоров'я, допомога в придбанні предметів домашнього побуту, субсидії на освіту

Незважаючи на те, що у формах соціальної підтримки населення превалюють грошові компенсації, доплати, допомога, і Європа, і США ще не можуть зовсім відмовитися від пільг. Розглянемо пільги, що надаються деяким категоріям населення в окремих європейських країнах.

У Фінляндії пільг зовсім небагато. Хоча вони існують для ветеранів війни, інвалідів, депутатів парламенту, багатодітних сімей, пенсіонерів та ще декількох категорій населення країни.

Ветерани війни мають право на безкоштовний проїзд у міському транспорті м. Хельсінкі. Для цього вони мають подати відповідні довідки та отримати електронну картку. Без такої картки ветерана оштрафують, як будь-якого іншого "зайця". Ветерани мають право на безкоштовне перебування в санаторії для зміцнення здоров'я один раз на рік.

Пільги на проїзд у потягах і міжміських автобусах, саме пільги, а не право безкоштовного проїзду, мають у Фінляндії всі пенсіонери, деякі категорії інвалідів, журналісти та учні. Для цих категорій знижка може коливатися від 30,0 до 50,0% вартості проїзду. Учням надається знижка 25,0% на багаторазові проїзні квитки на проїзд у міському транспорті. Інваліди мають право на безкоштовну медичну допомогу, пільги на придбання ліків.

Істотною пільгою можна вважати так званий "пакет для новонародженого", який держава дарує всім жінкам, які народжують у Фінляндії, незалежно від їх громадянства. Цей "пакет" містить все, що вкрай необхідне новонародженому протягом першого року життя. Загальна вартість такого пакета – декілька сотень євро.

Окрім пільг держава надає багато різного роду допомоги та дотацій, переважно за рахунок федерального бюджету, на відшкодування вартості оплати житла, вартості перебування дітей у дошкільних закладах, послуг охорони здоров'я, у тому числі, наприклад, часткову компенсацію витрат з оплати перебування у лікарні або з оплати ліків, якими люди, що страждають на хронічні захворювання (наприклад, діабет), вимушені користуватися постійно.

І ще у Фінляндії існує одне загальне правило абсолютно для всіх – ніхто, ніколи і у жодному випадку не має права пройти або отримати що-небудь без черги.

У Данії головним документом, що регламентує надання пільг та допомоги, є закон про соціальну допомогу від 1974 року, виконання якого покладено переважно на місцеві органи влади – комуни. Значну роль у них відіграють соціальні служби, які вирішують численні питання щодо надання практичної допомоги громадянам – це пенсії за віком (з 67 років), з інвалідності, пенсії для вдів, звичайна суспільна соціальна допомога, яка виплачуються "живими грошима". Частіше за все це робиться у вигляді чеків, які виписуються комунами. Ці чеки можна оприбуткувати у банках – отримати готівкою або покласти на поточний рахунок.

Комунам також дано право самостійно вести свої справи під контролем з боку держави, що передбачається законом. Детальніше коло діяльності місцевого самоврядування визначається Фолькетингом – датським парламентом. У свою чергу держава відшкодовує муніципалітетам витрати на пільги, що надаються, зокрема на виплату пенсій за віком, або спеціальної допомоги сім'ям з маленькими дітьми.

До речі, це стосується і пільг на проїзд у громадському транспорті, якими охоплено найбільшу кількість датчан, що їх потребують – пенсіонери, безробітні, діти до 18 років, студенти, а також інваліди.

Пенсіонери можуть отримати пільговий проїзний у будь-якому пункті продажу квитків при пред'явленні посвідчення особи. Найвигідніший варіант, яким користуються практично усі, – проїзний на три місяці. Такий проїзний дає можливість пересуватися не тільки у межах столиці, але і на приміських потягах у межах 40-50 кілометрів.

Примітно, що Данія – одна з небагатьох європейських країн, де допомога у сфері соціального забезпечення та охорони здоров'я надається переважно безкоштовно. Наприклад, користування лікарнями та отримання індивідуальних медичних послуг, окрім стоматологічних.

Принципово інша модель надання соціальних пільг у Німеччині. Як таких, пільг у Німеччині практично не існує.

Переважну більшість привілеїв і пільг для певних груп населення у Німеччині закладено до податкового законодавства. Мова йде про податки на їх доходи, тобто можливість зниження цих податків – у тому або іншому ступені. У багатодітних сім'ях, наприклад, за кожну дитину мати одержує податковий бонус. Оподаткування неодружених і сімейних також різне і покликане стимулювати створення сім'ї. Тобто у Німеччині соціальна рівноправність – інвалідів, пенсіонерів та інших – регулюється за допомогою загального податкового законодавства.

Фінансування соціальних пільг відбувається за рахунок як федерального, так і земельних урядів, але і тут існує вельми складна схема. Тобто провести розділення отримувачів пільг за принципом, хто саме їх оплачує, дуже важко. Для пенсіонерів, наприклад, існує Федеральна пенсійна каса, яка виплачує їм основну пенсію. Але, крім того, існують додаткові, страхові виплати пенсіонерам або доплата до пенсії від колишнього роботодавця.

Інваліди мають податкові пільги залежно від ступеня інвалідності. Якщо, наприклад, інвалід не працює і не отримує грошей за соціальною страховкою, то він отримуватиме соціальну допомогу.

У Німеччині значну кількість пільг мають студенти. Так, їм надаються знижки при медичному обслуговуванні (включаючи зубопротезування), пільговий проїзний квиток на всі види транспорту (з таким квитком можна їздити не тільки містом, але й між близько розташованими містами), знижки при покупці залізничних та авіаквитків, знижки на обіди в університетських пунктах харчування, знижки при відвідинах музеїв, театрів, виставок, концертів, спортивних заходів, міських бібліотек, при користуванні Інтернетом. Навіть банківський рахунок у більшості німецьких банків студент може відкрити або безкоштовно, або за помірну платню. Студент, що навчається, має право працювати не більше 20 годин на тиждень або 90 діб на рік, а його заробіток – не оподатковується.

Цікаво, що всіма пільгами німецьких студентів користуються також іноземці, що навчаються в університетах Німеччини.

Для переважної більшості студентів (до 90 відсотків) у Німеччині навчання у вищих навчальних закладах є безкоштовним. Більше того, студентам із малозабезпечених сімей держава надає своєрідну стипендію Bafoeg. Фактично – це безвідсотковий кредит, половину якого студенти повертають державі після закінчення навчання.

Значними пільгами користуються студенти, що володіють міжнародним студентським квитком ISIC, який у Німеччині коштує всього 9 євро. Міжнародний студентський квиток визнаний більш ніж у 100 країнах світу. У цих державах він дає право студентам на численні знижки: на залізничні та авіаквитки, за мешкання у готелях, турпоїздки, навчання (за кордоном), покупки у магазинах, що мають договір з асоціацією ISIC, пільгову страховку, медичну допомогу, телефонні переговори, відвідини музеїв тощо. У кожній країні, яка визнала ISIC, існує своя кількість пільг для студентів.

Військовослужбовці бундесверу звільняються від обов'язкових внесків до фонду соціального та медичного страхування. Їм частково відшкодовуються витрати на будівництво або придбання житла у власність. У разі найму житла компенсація може складати від 70,0 до 100,0% орендної плати. Військовослужбовці проходять різні обстеження та отримують лікування безкоштовно. Членам сімей військовослужбовців надається ряд пільг у сфері охорони здоров'я. Зокрема, якщо вони не мають можливості оплачувати медичні послуги за лінією приватного медичного страхування, то всі їх витрати компенсуються. У позаслужбовий час військовослужбовці можуть відвідувати спеціалізовані курси, вечірні школи та інші цивільні навчальні заклади. Навчання у них також проводиться за рахунок держави. У разі настання інвалідності у період термінової служби або на зборах передбачено: виплата пенсії, надбавки до неї за інвалідність, безкоштовне медичне обслуговування, щомісячна компенсація втраченої працездатності у розмірі 45,5% доходу, надбавки на догляд за інвалідом тощо. Жінки-військовослужбовці мають додаткові пільги, наприклад, на час перебування у відпустці з вагітності (не менше 14 тижнів) за ними зберігається заробітна плата, включаючи всі додаткові виплати, встановлюється грошова надбавка за кожний день суміщеної відпустки з вагітності та з догляду за дитиною. Жінкам-військовослужбовцям надано право взяти для цієї мети додаткову, без оплати, відпустку до 3 років, а також відпустку для виховання дитини до досягнення нею 13-річного віку (неоплачувану), проте із збереженням безкоштовного користування послугами військово-медичних установ. Передбачено й інші пільги, спрямовані на захист здоров'я матері та дитини.

Такі пільги, як безкоштовний проїзд у транспорті, безкоштовний телефон тощо – у Німеччині неможливі, оскільки більшість відповідних компаній є приватними. Якщо, наприклад, власник кінотеатру пропонує пільгові квитки для пенсіонерів або школярів, то він робить це за свій рахунок, для реклами, а зовсім не тому, що держава його якимось чином зобов'язала.

У теперішній час у Німеччині для пенсіонерів скасовано практично всі пільги на залізничному транспорті, окрім знижки при покупці дисконтної карти, що дає право на 50,0% знижку при покупці залізничного квитка. Таку ж саму знижку отримують й інваліди. Але це теж ініціатива правління самої компанії.

На багатьох гірськолижних курортах Німеччини, Швейцарії або Франції пенсіонери за підіймачі платять менше. Тим, хто старше 65 років кататися стає значно дешевше, а тим, кому за 70 років у деяких місцях – взагалі безкоштовно. Але знову ж таки – все це за рахунок власника підіймача.

У Німеччині особи, рівень доходів яких нижчий за прожитковий рівень (від 600 до 800 євро на місяць залежно від регіону), отримують соціальну допомогу у вигляді адресних виплат, що призначаються органами соцзабезпечення. Претендувати на неї можуть також пенсіонери (особи, що досягли 65 років), непрацездатні особи, старші 18 років, окремі категорії емігрантів, багатодітні сім'ї та безробітні. Для пенсіонерів підставою для отримання допомоги може стати потреба в яких-небудь конкретних додаткових витратах, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком (700-950 євро) перевищує прожитковий життєвий рівень. Допомога призначається на обмежений термін (два-три місяці), а потім необхідно подавати повторну заяву. При цьому форми соціальної допомоги різні – це і чеки на оплату комунальних і медичних послуг, житла, і знижки при покупці квитків, і просто цільові грошові виплати. Розмір знижок у різних регіонах варіюється, але, як правило, не перевищує 50 відсотків. Розмір допомоги складає 200-300 євро на місяць. Особи із низькими доходами також можуть бути звільненими від плати за користування телебаченням і радіо.

Основним привілеєм для пенсіонерів у Нідерландах є можливість придбання квитків на транспорті із знижкою до 40,0%, до музеїв, передплачувати газети та журнали, нерідко пенсіонери можуть дешевше замовляти їжу у ресторанах, номери у готелях, здійснити турпоїздку тощо. Так само як і у Німеччині, знижки надає не держава, а самі фірми, музеї тощо.

Голландські студенти мають право на знижки не тільки на талони та проїзні, але й на квитки на культурні заходи (дискотеки, виставки тощо). Більше того, у Нидерландах винайшли особливий "проїзний для відмінників" – студентів, що вчаться на "добре" і "відмінно", взагалі звільняють від плати за проїзд. Особливий проїзний дає право їздити безкоштовно не тільки містом, але й проїхати до передмістя. Окрім цього, з відмінником безкоштовно можуть їздити ще до чотирьох друзів (подруг).

В Іспанії серед пільговиків можна виділити три основні категорії – це молодь, що навчається, багатодітні сім'ї (із трьома і більш дітьми) та пенсіонери.

У молоді пільг небагато: проїзд у міському транспорті за півціни та вхід до музеїв теж за половину вартості квитка.

Багатодітним сім'ям надається знижка на проїзд у міському і міжміському транспорті у межах країни. Вона складає приблизно 20,0% залежно від регіону і місцевих бюджетів. Їм також надається знижка при купівлі житла – до 40%, пільги з оплати за навчання дітей в університеті, перебування дитини у дошкільній установі. Діти із багатодітних сімей отримують пільгові підручники і талони на харчування у шкільній їдальні. Крім того, батькам із багатодітних сімей держава повертає частку сплаченого ними прибуткового податку – до 400 євро на рік.

Найбільше пільг в Іспанії мають люди похилого віку. Іспанські пенсіонери мають солідні пільги при оплаті проїзду у міському транспорті і країною. Квитки для пенсіонерів коштують значно дешевше. Крім того, пропонуються різного роду подорожі з метою відпочинку, у тому числі за межі країни. Таке перебування на відпочинку обходиться їм дешевше, ніж життя вдома.

Знижки для пенсіонерів, що відпочивають на курортах, складають, як правило, 50,0% вартості путівок. Пільгову вартість проїзду у міському транспорті для них визначає місцева влада. У ряді іспанських провінцій проїзд для них взагалі безкоштовний. На залізниці та авіарейсах пенсіонери платять за квитки на 25,0% менше від їх вартості. Крім того, пенсіонери можуть безкоштовно або за символічну плату відвідувати музеї та навіть футбольні матчі.

Але все ж таки основною пільгою для іспанських пенсіонерів є пільга на придбання ліків. Для тих, хто користується системою соціального страхування, рецепти виписуються на зелених бланках. Ліки, що купуються за такими рецептами, коштують на 40 відсотків дешевше. А для пенсіонерів рецепти виписуються на червоних бланках, що означає повністю безкоштовні ліки.

Іспанці, що досягли 65-річного віку (офіційний пенсійний вік для чоловіків і жінок), можуть купити собі окуляри за півціни. Причому, ця пільга поширюється і на пенсіонерів з інших країн Європейського Союзу, які постійно мешкають в Іспанії.

Слід зазначити, що іспанський уряд робить спроби позбавити деяких пільг найбільш забезпечених пенсіонерів, вважаючи, що вони повинні оплачувати частку витрат, пов'язаних з їх лікуванням і придбанням ліків. Тобто продовжувати робити внески до фонду соціального страхування, від яких зараз всі іспанські пенсіонери звільнені. Але ці пропозиції викликали бурю протестів, і навряд чи будуть запроваджені у життя.

У Польщі з 1 травня 2004 року набрав чинності закон про соціальні пільги та допомогу. Його основні принципи – по-перше, надання допомоги лише найнужденнішим, і, по-друге, заміна всіх натуральних допомог грошовими. Є й інші зміни. До недавнього часу право на спеціальну допомогу мали всі багатодітні сім'ї, в яких було троє і більше дітей. Тепер вводиться спеціальний критерій, за яким таку допомогу можна отримати лише у тому випадку, якщо дохід на кожного члена сім'ї складає, в перерахунку, менше 125 доларів на місяць. Крім того, ця сама допомога збільшується удвічі, якщо в сім'ї є дитина-інвалід і один з батьків не працює, а зайнятий лише доглядом за цією дитиною.

Найбільше пільг у Польщі у ветеранів війни і колишніх репресованих. По-перше, вони отримують постійну доплату до пенсії – в перерахунку, приблизно 40 доларів, при тому, що середня пенсія у Польщі складає сьогодні близько 400 доларів на місяць. Крім того, їм відшкодовується частка плати за електроенергію – це ще приблизно 25 доларів на місяць. До недавнього часу ветерани війни та колишні репресовані оплачували лише частку рахунку за телефон, за страхування автомобіля, за викуп квартири у власність і ряд інших. А теле- і радіоточками вони користувалися безкоштовно. Тепер ці пільги замінили єдиною компенсаційною доплатою. І ветеран вже сам вирішує, на що саме витратити ці гроші.

Незалежно від компенсаційної доплати, у ветеранів і репресованих залишився і ряд колишніх пільг – це 37,0% знижка на проїзд залізничним і автобусним міжміським транспортом і 50,0% знижка на міському транспорті. Вони платять менше за проїзні квитки. Ветерани безкоштовно одержують також деякі ліки. Деякими пільгами користуються не тільки самі ветерани та колишні репресовані, але також їх вдови або вдівці. Кількість пільговиків цієї категорії, природно, скорочується.

Всі названі пільги фінансуються держбюджетом, який і відшкодовує збитки підприємствам, що надають ті або інші послуги.

У Польщі не існує єдиної інстанції, яка займалася б всіма пільгами для пенсіонерів та інвалідів. Розмір цих пільг або доплат залежить не тільки від центральної, але й від місцевої влади. Польські пенсіонери не мають ніяких пільг, пов'язаних з оплатою житла або медичним обслуговуванням. Двічі на рік пенсіонери мають право купити пільговий залізничний квиток у будь-якому напрямку. Що ж до знижки на користування міським транспортом, то це вже залежить від мерії. У більшості міст розмір такої знижки для пенсіонерів складає 49,0-50,0 відсотків. Наприклад, у Варшаві громадяни, що досягли віку 70 років, звільняються від оплати за проїзд у міському транспорті і від муніципального податку на утримання собаки. Люди похилого віку старші 75 років отримують спеціальну надбавку до пенсії, призначену для оплати догляду за ними. У перерахунку вона складає 35 доларів на місяць. Їм також надається знижка при купівлі ліків і право безкоштовного користування теле- і радіоприймачами. Пенсіонери можуть розраховувати також на знижки при санаторному лікуванні, проте день перебування у санаторії навіть за пільговими тарифами коштує 5-7 доларів.

Інваліди третьої групи мають ті ж самі пільги, як і пенсіонери. Інвалідами першої групи держава піклується приблизно так само, як і ветеранами. Крім того, інваліди, які позбавлені можливості пересуватися, отримують додатково до пенсії допомогу у розмірі близько 70 доларів, а у разі поїздок транспортом особа, що їх супроводжує, може купити квиток всього за 5 відсотків вартості.

Останнім часом змінилися правила індексації пенсій та допомоги. Тепер їх розмір переглядається тільки у разі, коли річна інфляція перевищить 5 відсотків.

Існує також ряд доплат для колишніх солдатів термінової служби, яких примушували працювати у вугільних та уранових шахтах, а також радянських, німецьких і польських таборах праці.

Знижки на проїзд є і у студентів і школярів. Їх розмір залежить від гміни, тобто від місцевого органу самоврядування. У середньому це 50,0% на міський транспорт і 30,0% – на пересування країною.

Є й інші категорії населення, яким надаються пільги та дотації у натуральному або грошовому виразі. Наприклад, працівники деяких професій (шахтарі, залізничники) ще недавно отримували натуроплату вугіллям. Тепер же грошовий еквівалент подібного пайка отримують пенсіонери цих професій, тоді як працюючі нині за цими фахами його вже не мають.

Ці допомога та пільги фінансуються з держбюджету. Місцеві ж бюджети (районні та волосні) фінансують соціальну допомогу найменш забезпеченим. Сім'ї, які мають доходи нижчі від певного мінімуму, можуть отримувати (постійно, щомісяця або епізодично) цільову грошову допомогу – частка квартплати, оплата опалення, на придбання одягу, взуття, на оплату обідів дітям у школі тощо.

У цілому різними видами допомоги та пільг – разових або довготермінових – користуються у Польщі близько 2 мільйонів осіб, тобто приблизно 5 відсотків всього населення країни. Перелік пільг і допомоги, що фінансуються державним та місцевими бюджетами, так само як і чисельність людей, які отримують допомогу, постійно скорочується. Тепер ці зобов'язання все частіше беруть на себе різні неурядові організації та громадські фонди.

Пільги, що надаються системою соціального забезпечення Франції, поширюються на всіх мешканців країни, а всі працюючі французи платять внески до національної системи соціального забезпечення.

Слід підкреслити те, що саме гроші платників податків є основним джерелом фінансування системи соціального забезпечення у Франції. Мається на увазі, що всі працюючі (у тому числі й не за наймом) французи оплачують свої соціальні пільги та допомогу опосередковано, шляхом податків. Встановлена сума внеску відраховується роботодавцем із зарплати працівника і фіксується в його платіжній відомості. Головною організацією, що відповідає за ці відрахування, є URSSAF (Union pour le Recouvrement des cotisations de Sеcuritе Sociale et d'Allocations Familiales).

Французька система соціального забезпечення є обов'язковою і, серед іншого, вирішує проблеми, що виникають у зв'язку із виходом на пенсію, безробіттям і отриманням допомоги за лінією національної охорони здоров'я. Відрахування на фінансування різних схем здійснюють компанії та працівники.

Звичайно при зарахуванні нового співробітника роботодавець детально пояснює, скільки і за що у працівника відраховуватимуть із зарплати, і може додатково запропонувати йому розширену медичну страховку (mutuelle), внески за яку також відніматимуться з його зарплати. Для деяких категорій населення діють інші схеми, наприклад, для тих, хто працює (або працював) не за наймом. У цьому випадку доводиться звертатися до відповідних органів, які визначать потрібну схему відрахувань і пільг.

Кожна людина, що має право на соціальне забезпечення у Франції, отримує свій реєстраційний номер, і на неї заводиться спеціальна пластикова картка (carte vitale). Така картка є у кожного працюючого мешканця Франції; у ній зазначено імена членів його сім'ї, які, таким чином, теж є застрахованими. Для французів дуже важливо збирати всі рахунки, квитанції та рецепти, не забуваючи указувати свій реєстраційний номер під час заповнення будь-яких медичних документів, щоб отримати компенсацію медичних витрат. Втім, "звичайна страховка" (conventionee), що надається системою соціального забезпечення, покриває тільки частку витрат – якийсь встановлений стандарт медичних послуг. Все, що виходить за його рамки, у тому числі послуги дантиста та окуліста, оплачується з додаткової страховки (mutuelle), яка може бути запропонованою працівнику роботодавцем або придбаною самостійно.

Французи, які отримують мінімальну зарплату або мінімальну пенсію, звільняються від податків. У Франції пільги на ліки залежать не від віку і соціального становища, а від характеру і тяжкості захворювання. Отже можна і у 20 років користуватися безкоштовними ліками, а у 80 років платити за них повну ціну. Молодь у віці до 25 років, безробітні та пенсіонери можуть відвідувати музеї та кінотеатри безкоштовно або за зниженими тарифами. До 25 років і після 65 можна придбавати із знижкою залізничні та авіаквитки.

Право на безкоштовний проїзд у транспорті один раз в місяць мають військовослужбовці. Також вони мають пільги, пов'язані із здобуттям освіти та працевлаштуванням після проходження служби. Лікування військовослужбовців оплачується державою, за винятком витрат, яких зазнав військовослужбовець під час лікування у цивільних, у тому числі приватних, медичних установах. Членам сімей військовослужбовців лікування у військовому госпіталі надається за наявності вільних місць, але при цьому їм відшкодовується відповідно до норм, існуючих для цивільного населення, лише одна третина вартості лікування.

У разі втрати працездатності або загибелі військовослужбовця матеріальну допомогу сім'ї надають Загальна асоціація із страхування військовослужбовців та їх сімей і Товариство взаємодопомоги при Міністерстві оборони. Суттєві пільги надаються пенсіонерам-інвалідам, у тому числі безкоштовне лікування і медичне обстеження.

У Великій Британії сьогодні існують чотири основні категорії соціальної допомоги, які виплачуються на підставі даних про доходи громадянина: пенсійна допомога, допомога з інвалідності, допомога на утриманців і допомога у зв'язку із втратою годувальника.

Британські пенсіонери користуються пільгами на проїзд у міському транспорті, купівлю квитків у кіно, на концерти, спортивні змагання. Також вони отримують від держави гроші на зимове паливо (сім'я, де є пенсіонери, може претендувати щорічно на суму від 400 до 800 дол.). Для людей похилого віку існують спеціальні пільгові тарифи на проїзд і на міжміські рейси автобусів (знижка до 50,0%).

Пільги на проїзд мають і студенти у м. Лондоні. Одразу після вступу до ВНЗу і реєстрації як студента вони отримують знижку 30,0% на всі види публічного транспорту плюс різні пільги на поїздки усередині країни. В Ірландії проїзні на місяць на автобуси та потяги (електрички, метро) коштують для студентів 80 євро, а для дорослих - 113 євро.

В Італії дві категорії пільговиків – парламентарії та інваліди війни. Їм надаються знижки при оплаті житла та проїзду у транспорті. В останні декілька років держава допомагає і малозабезпеченим батькам, які вирішили віддати своїх дітей до приватних шкіл, але, як підкреслюють урядовці: "це не право не "платити", а право на отримання фінансової підтримки".

В Австрії пенсіонери мають право на безкоштовний проїзд скрізь – від автобуса до літака місцевої авіалінії. Вони не платять за вхід до музеїв, театрів, цирку, бібліотек. Один раз на рік пенсіонерам оплачується їх перебування у санаторіях або пансіонатах. Пенсіонери можуть користуватися безкоштовними або частково оплачуваними послугами лікарів (окрім дантистів) і безкоштовними ліками.

Ще слід зазначити, що в Європі пільги в основному торкаються тих переваг, які працюючі громадяни отримують за місцем роботи. Так, наприклад, однією з характерних рис британської системи соціального забезпечення є існування, крім офіційних і загальноприйнятих, неофіційних пільг. Найпоширенішими офіційними пільгами, які служать доповненням до основної заробітної платні, є: надання службового автомобіля, право покупки акцій компанії за низькою ціною, корпоративні знижки, регулярне медичне обстеження, послуги адвоката і приватної медицини, страховка для лікування зубів і знижки при відвіданні певних ресторанів. Ці пільги, як правило, користуються підвищеною увагою державних органів через свій податковий потенціал. На відміну від офіційних пільг, звичайно записаних у трудовому контракті, неофіційні ніде не фіксуються. Найбільш типові серед них: можливість для співробітників компанії купувати товари за зниженими цінами; їдальня для керівництва; можливість забирати додому залишки матеріалів (для робітників деяких виробництв); право на додатковий оплачуваний відпочинок, крім щорічної оплачуваної відпустки (наприклад, типові для держслужбовців два з половиною додаткових вихідних щомісяця) тощо. Такі пільги, як правило, додатково податками не обкладаються.

Прийнято вважати, що всі ці пільги та додаткові переваги спрямовано на те, щоб отримати працівника, більш відданого своїй справі та фірмі або установі, менш схильного змінювати місце роботи і більш лояльного як громадянина. Проте слід зазначити, що їх існування не примушує людей наполегливіше працювати і не забезпечує вищу продуктивність праці. Чим більша організація, тим ширше її можливості надавати пільги своїм співробітникам. Дрібні підприємства та установи, особливо некомерційні, у цьому плані вельми істотно відстають від великих.

Пільги можуть дозволити скоротити плинність кадрів організації, а отже, витрати на пошук, наймання і професійну підготовку нових співробітників. У той самий час їх наявність утрудняє можливість звільнення неефективних працівників без виплати значної вихідної допомоги. У цьому значенні пільги часто служать показником статусу співробітника усередині організації.

Надання пільг вимагає від підприємства та установи чималих коштів (звичайно вони складають не менше 30 відсотків зарплати співробітника) і додаткових адміністративних ресурсів. Характер пільг, яких потребує співробітник, змінюється залежно від його кар'єрного зростання і стажу роботи: чим ближче до пенсії, тим більш важливими для нього стають пільгове медичне обслуговування і пенсійні відрахування. Тому багато компаній останнім часом стали переходити на більш гнучку систему пільгових пакетів, що діє за принципом "самовідбору" коли пільги підбираються відповідно до потреб конкретної людини і можуть бути, за бажанням, заміненими грошовим еквівалентом (у вигляді надбавки або вирахування із зарплати).

У багатьох країнах Євросоюзу діє система виплат пенсій з поточних доходів, а не із фонду. Така система дорого обходиться і не витримує конкуренції. Країни ЄС поволі прямують до того, що на його території діятиме єдина пенсійна система. Найскладнішим тут може виявитися момент, пов'язаний з податковими привілеями пенсіонерам, що не є громадянами тієї країни, в якій вони працювали.