Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено
| Вид материала | Документы |
- Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.
- Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
- Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
- Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
- Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
- Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
- Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
- Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
- Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передається службі охорони праці і зберігається у справах служби не меншетрьох місяців.
Другий примірник знаходиться у посадової особи, яка відповідаєза проведення цих робіт і після їх закінчення зберігається у справахцеху не менше трьох місяців.
Записи в обох примірниках повинні бути чіткими. Заповненнянаряду-допуску олівцем, виправлення у тексті і підписи відповідальнихосіб з використанням копіювального паперу не допускаються.
7.2.1.6. При відсутності на підприємстві технічної можливостікваліфіковано і в повному обсязі виконати ремонт ємкості до роботиможуть залучатись спеціалісти інших організацій, що повинні бутиатестовані для проведення відповідних робіт, а також пройти інструктаж з техніки безпеки у відповідності з місцевими умовами виконанняробіт на конкретному об'єкті.
7.2.1.7. Список осіб, які можуть призначатись керівникамиробіт за нарядами-допусками, і перелік таких робіт на підприємствівстановлюється власником (адміністрацією).
7.2.1.8. Наряд-допуск визначає обсяг і зміст підготовчихробіт, послідовність їх виконання, заходи безпеки, періодичністьаналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих. Не дозволяється змінювати обсяги робіт, передбачені нарядом-допуском, у бікїх збільшення.
7.2.1.9. Наряд-допуск видається тільки на одну бригаду, наодин вид робіт, на одну зміну. Якщо ці роботи не закінчені у зазначений строк, а умови і склад бригади не змінились, наряд-допуск можебути продовжено начальником цеху на чергову зміну.
7.2.2. Роботи усередині ємкості
7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повинна призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (працюючий, дублер іспостерігач). Перебування усередині ємкості дозволяється, як правило,одній людині. При необхідності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і додатково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючогов ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщенняшлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузків, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.
7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись притемпературі в ній не вище 30 º С. При необхідності виконання робіт прибільш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходибезпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).
Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 º С і вище недопускається.
7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бутирозроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства.
7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємкості, зобов'язані перевіряти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості.
Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктованіпро правила та засоби безпечного проведення робіт. Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першоїдопомоги.Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допускються.
7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені,повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом "Не вмикати! Працюють люди". Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи,відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниціі за ведення ремонтних робіт, зобов'язані забезпечити:
а) повне звільнення ємкості від продуктів;
б) надійне від'єднання ємкості від водяних, парових, продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок абокранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їххвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведеннямтиску, на яке вони розраховані;
в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працюють люди!";
г) відкриття верхнього та нижнього люків для попередньогопровітрювання, а також на весь час роботи;
д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовищаусередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше1 м від нижнього люка і в нижній - на відстані не більше 0.2 м відднища;
е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостяхта інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення припроведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;
ж) наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;
з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних тазапобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що маютьбирки з позначенням номера і дати випробування;
и) наявність плакату з написом "Ремонт - працюють люди".
7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тількипісля звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного.
7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх відпродукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та іншихгорючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити,при необхідності, продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля тазворотного клапану.
7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкостібалони зі стисненими газами.
7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допускаєтьсяшляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
7.2.2.12. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люкабо витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.
7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки,провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналізповітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора.
7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через2-3 години після пропарювання перевищує гранично допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкостіповинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах.
7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньоперед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа,відповідальна за виконання робіт.
7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовніне менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьомушланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриттядоступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.
7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву,довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає неменше 10 м.
7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкостіза допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним - головою догори.
Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійнозакріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою.
7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожногопрацюючого, окрім дублера, повинен бути призначений працівник, якийспостерігає за роботою повітродувки.
7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що іпрацюючий усередині ємкості.
7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також приспробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості, дублерзобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідностіспуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування, він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.
7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого впротигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинкомна чистому повітрі не менше 15 хвилин.
7.2.2.27. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватисьлише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою невище 12 В.
7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в якихможливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ12.2.013.0 - 91.
7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.
7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю; його корпус і вторинна обмоткаповинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів згарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
7.2.2.32. Працівники, що спускається до ємкості або піднімається з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості, яка має верхнійта нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк приобов'язково відкритому верхньому.
7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху(зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентарю, інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та назакриття люків.
7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними(бетонними) накривками.
7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності.
7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністювідкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечуєповітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.
При їх проведенні оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл напроведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типовоїінструкції з організації безпечного виконання вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах.
7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншимивидами ремонтних робіт не дозволяється.
7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт, як усерединіємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою,також мусить бути заземлене.
7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручногоелектрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодоелектробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має ненижче другої кваліфікаційної групи.
7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкостіповинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричнимблокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.
7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В зчасовим інтервалом не більше 0.5 с.
При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.
7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.
Для захисту голови електрозварника від механічних травм таураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів.
7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типовоїінструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуваннямзрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
7.3. Специфічні вимоги до виконання робіту силосах та бункерах
7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лишеденної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністраціїпідприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2 ч. 1 цих Правил.
7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та підніманнялюдей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт уємкості.
7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повиннідопускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що мають медичний висновок, який дозволяє їм за станом здоров'я робити на висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск усилос.
7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою неменше 4-х осіб: однієї- що спускається, другої - що обслуговуєлебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шлангпротигаза, а другий попускає линву, закріплену на рятувальному поясіробітника, що спускається.
7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надягти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвоюта захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом.
7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити відлебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не дозволяється.
7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря навідсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінкахта склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхнійлазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, зачиненою на замок.
7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей тасторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхідно:
- забезпечити герметичність технологічного устаткування,норій, шнеків, місць з'єднання трубопроводів з силосами, бункерами;
- проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.
При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.
7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або іншихпродуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером.Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється.
7.3.11. Працівнику, який спускається у силос, не дозволяєтьсявідстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.
7.4. Миття та дезинфекція ємкостей
7.4.1. Роботи, пов'язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин, повинні бути механізовані.
У випадку виконання робіт з миття, очищення та дезинфекціїємкості зі знаходженням людей усередині її (ручне миття тощо)необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у підрозд.7.2. і 7.3 ч.1 цих Правил 7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудинповинне здійснюватись без розбризкування.
7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовуватинезаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей сліддопускати, як виняток, у разі технологічної необхідності, з дозволуадміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду.
7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмінієвих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини.
7.4.5. Всі роботи з дезинфекції, дегазації, дератизації, приготування отруєних принад, перевезення, приймання, зберігання, видачіотруйних речовин (отрутохімікатів), а також знищення отрутохімікатів,що зіпсувались, повинні здійснюватись у суворій відповідності зІнструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна, борошна та крупи, а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами, погодженими з Міністерством охорони здоров'я.
7.4.6. Кожний працівник, допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції, дератизації, перевезення,приймання, зберігання та видачі отрутохімікатів, повинен матипосвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства,на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації, повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників, які їх проводять.
7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхнітехнологічних посудин
7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захиснихпокрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих Правил .
7.5.2. Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ12.3.002-75, ГОСТ 9.402-80, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.016-87 таінших нормативних документів.
7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів, щомістяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництвота нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробничого процесу:
- розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими роботи вентиляційних установок;
- схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків таіншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;
- перелік, характеристики та комплектність засобів механізації,електрообладнання;
- схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів домісць виконання робіт;
- технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони, що містить опис типів
газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відборупроб.
7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лишепісля отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт(начальника цеху, майстра, виконроба), спеціального письмового дозволу (наряду-допуску). Наряд-допуск видається на строк , який є необхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.
7.5.5. В місцях, де проводяться роботи з нанесення покрить, атакож в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники і іншігорючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволяється палити, запалювати сірники, свічки, користуватись паяльнимилампами та іншими відкритими джерелами вогню, застосовувати вибухонезахищене електрообладнання, електропроводку, виконувати електрозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення.
7.5.6. У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захисних покрить, слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цихприміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу,світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання, а також все електроустаткування, яке не має відношення довиконання покрить, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішейдо розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
7.5.8. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягомусього часу виконання робіт.
7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повиннебути огороджене та позначене попереджувальними плакатами.