Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено
| Вид материала | Документы |
- Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова, 6226.62kb.
- Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
- Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
- Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
- Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
- Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
- Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни державна санітарно-епідеміологічна служба україни, 629.57kb.
- Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
- Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках, коливони виключають можливість стикання з введеним в дію різальнимінструментом.
8.5. Вимоги до живильників
8.5.1. Живильні пристрої (бункери, лійки тощо) повинні матиформу, а за необхідності також пристрої (перегортувачі, вібратори тощо), що виключають можливість зависання матеріалів, що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженніта вивантаженні.
8.5.2. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальнихмашин для рідких, пастоподібних та сипких продуктів повинні матипристрої, що виключають їх переповнення над допустимий об'єм.
8.5.3. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжнимигратами, які замикаються поруччями або іншими пристроями, що виключають можливість падіння людей у бункери.
8.5.4. Зони заповнення тари продуктом, закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічнихсторін.
8.5.5. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечнихматеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цихматеріалів в разі виникнення аварійних ситуацій.
8.6. Вимоги до розміщення устаткування
8.6.1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечитизручність обслуговування та безпечну евакуацію людей в разі пожеж чиаварійних ситуацій.
При розміщенні устаткування слід передбачати:
- головні проходи за наявності постійних робочих місць – шириноюне менше 1.5 м;
- проходи біля віконних прорізів, доступних з рівня підлоги абоплощадки - шириною не менше 1.0 м;
- проходи між устаткуванням для обслуговування та ремонту, а також поміж устаткуванням та стінами - шириною не менше 0.8 м, за наявності постійних робочих місць між ними - 1.4 м;
- проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпечних приміщеннях - шириною не менше 1.5 м, крім малогабаритних машин шириною тависотою до 0.8 м, для яких дозволяється зменшити ширину проходу до1.0 м;
- проходи між паралельно розташованими виробничими печами, сушарками - шириною не менше 2 м;
- відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни:
при спалюванні твердого палива - не менше 3 м, при спалюванні рідкогопалива або газу - 2 м; відстань від пальникових пристроїв до стіни -не менше 1.0 м.
При розташуванні топок котлів напроти топок печей (техно-логічних) відстань між ними повинна бути не менше:
- при спалюванні твердого палива - 5 м;
- при спалюванні рідкого палива або газу - 4 м (відстань міжпальниковими пристроями не менше 2 м).
Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюговихконвеєрів повинна бути не менше 0.75 м.
Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше 1.0 м, ширина проходу між паралельно встановленимиконвеєрами, закритими на всю довжину гратчастим огородженням абожорсткими коробами, повинна бути не менше 0.7 м.
Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра(вантажу, що транспортується,) до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0.6 м.
8.6.2. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткуваннявибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями, а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР.
8.6.3. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів, сировини, готової продукції, руху вантажів тазабезпечувати зручність спостереження за операціями, що відбуваються,та керування ними.
8.6.4. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0.8 м напрацівника.
8.6.5. Робочі місця повинні бути організовані у відповідностіз ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.
8.7. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури
8.7.1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повиннівідповідати вимогам СНиП 3.05.05-84.
8.7.2. Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари тагарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненогоповітря повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.
8.7.3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метоюзахисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ, щотранспортуються, повинні бути пофарбовані в такі кольори:
- трубопроводи для транспортування води - зелений;
- трубопроводи для транспортування пари - червоний;
- трубопроводи для транспортування повітря - синій;
- трубопроводи для транспортування газів - жовтий;
- трубопроводи для транспортування кислот - оранжевий;
- трубопроводи для транспортування лугів - фіолетовий;
- трубопроводи для транспортування органічних рідин - коричневий;
- трубопроводи для транспортування решти речовин - сірий.
На поверхні трубопроводів, якими транспортуються найнебезпечніші речовини, повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця:
- червоного кольору - для легкозаймистих та інших вибухопожежонебезпечних речовин;
- жовтого кольору - для отруйних та токсичних речовин.
8.7.4. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бутививішені технологічні схеми розташування та обв'язки апаратів татрубопроводів, виконані в умовних кольорах у відповідності зп.8.7.3 ч. 1 цих Правил, та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок рухупродуктів вказаний стрілкою.
Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроївта іншої арматури повинна бути єдиною на схемах, у регламентах татехнологічних інстукціях з обслуговування устаткування.
8.7.5. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м – дополотна автодороги; 2.2 м - над проходами для людей або робочими майданчиками.
8.7.6. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконнихпрорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються попідлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнеюпідлоги.
8.7.7. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот,лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням, фланцевіз'єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури, у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами.
8.7.8. На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу,повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.
8.7.9. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газівта сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вищегребеня даху будівлі не менше 2 м.
Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту неменше 3 м вище даху найвищої будівлі, розташованої у радіусі 50 м.
8.7.10. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури.
8.7.11. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повиннабути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматуривище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальніпристрої або площадки.
8.7.12. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи, які бвиключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів тощо). Місця перетинання протипожежних стін(перекрить) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючимматеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроникнення.
8.7.13. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи длятранспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційнікамеры, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь виробничі приміщення категорій В, Г, Д, холодильні камери, склади.
8.7.14. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові і тощо)як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР. Для проведеннядопоміжних операцій (продувки ділянок трубопроводів, насосів, звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо ), при наповненні ГРі ЛЗР пересувної тари (цистерн, бочок) дозволяється застосуваннягнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються прицьому за допомогою хомутів.
8.7.15. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягатитехнічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією.
Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідривлічному випробуванню.
8.7.16. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ12.2.063-81.
8.7.17. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75, що відповідає її призначенню таматеріалу.
8.7.18. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини тавиводять з неї робоче середовище.
Арматура повинна мати таке маркірування:
- назва або знак підприємства-виготовлювача;
- умовний прохід, мм;
- умовний тиск (робочий тиск) та допустима температура,кгс/кв.см (МПа), градусів С (градусів К);
- напрям потоку середовища;
- марка матеріалу.
8.7.19. Трубопроводи, які сполучають технологічне устаткуванняз аварійними збірниками, на всій довжині не повинні мати арматури, завинятком вимикальних засувок біля апаратів.
8.8. Вимоги до улаштування площадок, містків та сходів
8.8.1. Пристрої, призначені до створення безпечних умов виконання робіт (сходи, драбинки, трапи, містки, помости, сходні, перекладки, накати тощо), повинні відповідати вимогам стандартів та іншихнормативних документів безпечного виконання робіт.
8.8.2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування,розташовані на висоті, повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож, поруччя повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0,5 м віднастилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент.
Вертикальні стояки огорож, поруччя повинні розміщуватись зкроком не більше 1.2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0.15 м.
Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохідне менше 0.7 м.
Для огородження допускається застосовувати металеву сітку.
Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідкимпродуктом (масло, спирт, розчинники тощо) з метою запобігання розливупо поверхах при аварії необхідно виконувати непроникними з нахилом убік зливу до аварійної ємкості.
8.8.3. Ширина площадок для постійного обслуговування устаткування та сходів, що ведуть до них, повинна складати не менше 0.8 м.
Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0.25 м, ширина сходинок не менше 0.12 м.
8.8.4. Висота від підлоги площадки обслуговування до низу виступних конструкцій перекриття повинна становити не менше 1.8 м.
Відстань по вертикалі від верхнього краю відкритої посудини до площадки обслуговування повинна бути не менше 1.0 м.
8.8.5. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеноюнебезпекою довжиною понад 3.0 м, а також у вибухопожежонебезпечнихвиробництвах повинні мати не менше двох сходів, розташованих з протилежних боків.
8.8.6. Для піднімання підвісних площадок повинен застосовуватись сталевий канат, що має запас міцності не менше дев'ятикратного(ГОСТ 3241-91).
8.8.7. На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожависотою не менше 1.2 м з трьох зовнішніх боків.
8.8.8. Переносні драбини та драбинки повинні мати пристрої,що запобігають можливості зсуву та перекидання під час роботи. Нижнікінці переносних драбин та драбинок повинні мати окуття з гостриминаконечниками, а при користуванні ними на асфальтових, бетонних таподібних підлогах - підкладинки з гуми чи іншого неслизького матеріалу. За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальнігаки.
8.8.9. Драбини, драбинки та рухомі площадки повинні зберігатись у певному місці, закріпленими до стінки або колони.
8.8.10. При виконанні робіт з одночасним підтримуванням деталей повинні застосовуватись драбини з верхніми площадками, огородженими у відповідності з п.8.8.2 ч.1 цих Правил .
8.8.11. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштованіперехідні містки шириною не менше 1.0 м з поруччям по обидва боки увідповідності з вимогами п.8.8.2 ч.1 цих Правил .
8.8.12. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапамидля підйому та спуску людей. Для риштувань довжиною понад 40 м повинні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінецьсходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування.
Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бутиогороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60 градусів догоризонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3.
8.8.13. Трапи та містки повинні бути жорсткими та матикріплення, які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилупід максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати0.02 м.
8.8.14. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м, під нимиповинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0.6 м.
Трапи та містки повинні мати поруччя, закраїни та одинпроміжний горизонтальний елемент.
8.8.15. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад1.5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45 градусів,меншої висоти - не більше 60 градусів. Сходи на висоті 3-5 м повиннімати перехідну площадку.
Площадка повинна мати табличку з наведенням максимально допустимого для неї загального та зосередженого навантаження.
Виконання настилів площадок та сходів повинно виключати сковзання.
Риштування та підмостки висотою до 4 м повинні допускатись доексплуатації лише після приймання їх виконавцем робіт, а понад 4 м -після їх технічного огляду комісією, призначеною наказом попідприємству.
8.8.16. Перед початком експлуатації і кожні півроку приставнідрабини необхідно випробовувати статичним навантаженням 1180 Н(120 кгс), що прикладене до однієї із сходинок посередині прольотудрабини, яка встановлена під кутом 70 градусів до горизонту.
8.9. Монтаж та ремонт технологічного устаткування
8.9.1. Монтажні роботи з установлення технологічного устаткування та ремонтні роботи повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84,СНиП III-4-80, стандартам та технічним умовам.
8.9.2. Монтажні та ремонтні роботи повинні виконуватись увідповідності з проектом виконання цих робіт (ПВР), затвердженимвласником підприємства.
8.9.3. При необхідності використання вантажопідйомних засобівпід час монтажу, транспортування, зберігання та ремонту на виробничному устаткуванні та його окремих частинах повинні бути позначенімісця приєднання вантажопідйомних засобів та маса, що підіймається.
8.9.4. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повиннітранспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідйомних засобів.
8.9.5. Місця приєднування підйомних засобів повинні бути позначені та вибрані таким чином, щоб виключити можливість пошкодженняабо перевертання устаткування при підійманні та переміщенні.
8.9.6. Виробниче устаткування для монтажу, знімання та встановлення окремих деталей та складальних одиниць якого під час періодичного технічного обслуговування та ремонтних робіт неможливе застосування вантажопідйомних засобів, пристроїв та інструменту загальногопризначення, повинне комплектуватись спеціальними (індивідуальними)пристроями, приладами та інструментом. Експлуатаційна документаціяповинна містити опис його будови, правила монтажу, експлуатації таналагодження.
8.9.7. Під час монтажу устаткування повинен здійснюватись операційний контроль якості виконуваних робіт. Виявлені дефекти підлягають усуненню до початку подальших операцій.
8.9.8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватисьвідповідно з вимогами ГОСТ 12.3.009-76, при переміщенні машини напідприємстві - за ГОСТ 12.3.020-80.
8.9.9. Конструкція устаткування та його частин (пакувальнихмісць) повинна забезпечувати можливість надійного їх закріплення впакувальній тарі та на транспортному засобі.
8.9.10. Складальні одиниці устаткування, які під час навантаження (розвантаження), транспортування і зберігання, можуть самовільно переміщуватись, створюючи при цьому небезпечні ситуації, повиннімати пристрої для їх фіксування в певному положенні.
8.9.11. Конструкція та маркірування вузлів,агрегатів, складальних одиниць устаткування повинна виключати помилки під час монтажу устаткування, що приводять до виникнення небезпеки.
8.9.12. Монтаж, демонтаж та ремонт устаткування у приміщенняхкатегорій А,Б,В або устаткування, в якому знаходились вибухопожежонебезпечні, легкозаймисті та токсичні речовини, повинні здійснюватисьза письмовим нарядом-допуском відповідно до додатка 14.
8.9.13. Можливість подальшої експлуатації устаткування та трубопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв після відпрацюваннявстановленого заводом-виготовлювачем ресурсу визначається підприємством на основі комплексного обстеження та висновку спеціалізованої організації, що має на це дозвіл Держнаглядохоронпраці.
8.10. Контрольно-вимірювальні прилади, автоматика,прилади безпеки та запобіжні пристрої
8.10.1. Вимірювальні прилади повинні відповідати діючій нормативно-технічній документації, мати необхідний клас точності та виконання. Використовувати контрольно-вимірювальні прилади не за призначенням не допускається (застосовувати кисневі манометри замість ацетиленових, вимірювати тиск парів аміаку приладами, які для цього непризначені тощо).
8.10.2. Стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повиннібути сконцентровані та встановлені на робочих місцях не вище 2 м відрівня підлоги чи робочої площадки.
8.10.3. Між манометром та посудиною повинен бути встановленийтриходовий кран або замінюючий його пристрій, що дозволяє проводитиперіодичну перевірку манометра за допомогою контрольного.
У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи тавластивостей середовища, яке знаходиться у посудині, повинен обладнуватись сильфонною трубкою або іншим пристроєм, який захищає його відбезпосередньої дії середовища та температури.
8.10.4. Перевірку, регулювання всіх контрольно-вимірювальнихприладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-86.
Точність показання приладів повинна відповідати паспортним даним завода-виготовлювача.
8.10.5. Перевірка манометрів з їх пломбуванням або клеймуванням повинна здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрімтого, не рідше одного разу на 6 місяців, власником посудини, апарату,устаткування проводиться додаткова перевірка робочих манометрів контрольним манометром з записом результатів у журналі контрольних перевірок. При відсутності контрольного манометра допускається перевірка перевіреним робочим манометром, що має однакову шкалу та класточності з тим, що перевіряється.
8.10.6. На всіх манометрах, вакуумметрах, амперметрах, дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо (пломба) з позначеннямтерміну перевірки. Використовувати прилади, що вчасно не пройшли перевірки, а також прилади без клейма не дозволяється.
8.10.7. Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись зтакою шкалою, щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середнійтретині шкали. На циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска, що вказує дозволені робочий тиск або розрідження.
Замість червоної риски на циферблаті дозволяється закріплюватиназовні металеву пластинку червоного кольору, яка щільно прилягає доскла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою риски на склоприладу не дозволяється.
8.10.8. Устаткування, посудини, які працюють під тиском, повинні бути обладнані запобіжними пристроями від підвищення тиску понад допустимий (пружинні та важільно-тягарцеві запобіжні клапани,імпульсні та мембранні запобіжні пристрої тощо).
8.10.9. Посудина, що працює під тиском, меншим ніж тиск джерела, яке її живить, повинна мати на живильному трубопроводі автоматичний редукційний пристрій з манометром та запобіжним клапаном,встановленим з боку меншого тиску за редукційним пристроєм.
8.10.10. Для групи посудин, апаратів, що працюють під однаковим тиском, допускається встановлення одного редукційного пристрою зманометром та запобіжним клапаном на загальному живильному трубопроводі до першого відгалуження до однієї з посудин. У цьому випадкувстановлення запобіжних пристроїв безпосередньо на посудинах необов'язково, якщо в них виключена можливість підвищення тиску.
8.10.11. Кількість запобіжних клапанів та їх пропускназдатність повинні бути вибрані у відповідності з розрахунком за ГОСТ12.2.085-82. Між посудиною та запобіжним клапаном не повинно бутизапірного органу.
8.10.12. Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82.
Відвідні трубопроводи запобіжних клапанів та імпульсні лінії(ІЗП) в місцях можливого накопичення конденсату повинні бути обладнані дренажними пристроями для видалення конденсату. Встановленнязапірних органів або іншої арматури на дренажних трубопроводах не допускається. Середовище, що відходить з запобіжних клапанів та дренажів, повинне відводитись до безпечного місця.
8.10.13. Запобіжні клапани протягом єксплуатації повинні щомісяця перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані абоперевіркою на стенді. Порядок та термін перевірки справності клапанівв залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені вінструкції з експлуатації запобіжних клапанів, яка опрацьованавідповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власникомпідприємства.