Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них I. Загальні положення

Вид материалаДокументы

Содержание


5.5. Вимоги до закочувально-розкочувального обладнання
5.6. Вимоги до обладнання для нанесення покриттів промащуванням
VI. Вимоги до розміщення обладнання, машин, механізмів і безпечної організації робочих місць, пристосувань та огороджень робочої
VII. Вимоги до транспортування, складування, зберігання готової продукції
VIII. Вимоги до застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працівників
IX. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи
В. В. Севернюк
О. А. Миколайчук
В. Хмільовський
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

5.5. Вимоги до закочувально-розкочувального обладнання


5.5.1. Закочувальні верстати повинні мати блокування, що автоматично вимикає їх привод при наближенні рук працівника або його самого до зони намотування обгумованої тканини (корду) або прокладки в рулон.

5.5.2. Закочувально-розкочувальне обладнання повинно бути обладнано пристроями, що виключають можливість випадкового падіння рулону.

5.5.3. Каретки з обгумованою тканиною (кордом) або прокладкою в місцях закочування або розкочування повинні бути зафіксовані й забезпечені гальмами обертання рулонів.

5.5.4. Установлення рулонів у розкатний пристрій і знімання рулонів слід здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за край тканини або безпосередньо за бобіну рулону.

5.6. Вимоги до обладнання для нанесення покриттів промащуванням


5.6.1. У конструкції обладнання для нанесення покриттів промащуванням повинно бути передбачено блокування привода з витяжними вентиляторами.

5.6.2. Сушильні камери, що обладнані ущільнювачами тканини, повинні мати запобіжні клапани.

5.6.3. Клеєпромащувальні агрегати повинні бути забезпечені необхідними засобами пожежогасіння і оснащені пристроями для знімання зарядів статичної електрики.

5.6.4. Відкидний промащувальний ніж у неробочому стані повинен бути зафіксований.

5.6.5. За відсутності автоматичного контролю концентрації парів розчинника у повітрі, що видаляється, рециркуляція його від місць видалення не дозволяється.

5.6.6. Агрегати повинні бути забезпечені пристосуваннями для заправлення тканини і надійної фіксації намащувального ножа у верхньому положенні.

5.6.7. Очищення робочого вала, намащувального ножа та інших деталей клеєпромащувального агрегату від залишків клею необхідно виконувати при зупиненій машині.

5.6.8. Агрегати повинні бути оснащені приладами для контролю за температурою суміші покриття.

VI. Вимоги до розміщення обладнання, машин, механізмів і безпечної організації робочих місць, пристосувань та огороджень робочої зони


6.1. Кожухи, кришки й інше захисне огородження, яке змонтоване на завісах, що відчиняються вгору або вбік, повинні мати надійну фіксацію у відкритому положенні.

6.2. Стаціонарне огородження (кожухи, дверцята, кришки) рухомих, обертальних, струмонесучих частин обладнання слід відкривати або знімати тільки за допомогою інструменту або спеціальних ключів і в необхідних випадках забезпечувати електроблокуванням.

6.3. Виробниче обладнання при виготовленні гумотехнічних виробів повинно забезпечувати локалізацію і видалення шкідливих викидів.

6.4. Частини обладнання, що працює з виділенням тепла, повинні бути закриті в зоні постійного обслуговування огороджувальними кожухами або теплоізоляцією із забезпеченням температури зовнішньої поверхні не більше 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" (далі - EN 563:1994, IDT).

6.5. Для відсмоктування пари, що виділяється гарячою гумовою сумішшю, на кришці камери охолодження повинен бути патрубок для під'єднання до цехової витяжної системи вентиляції.

6.6. За наявності притискних роликів у зоні обслуговування обладнання для них повинно бути передбачене захисне огородження або система аварійного зупинника.

VII. Вимоги до транспортування, складування, зберігання готової продукції


7.1. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

7.2. Навантаження на автомашини або вагони (напіввагони) і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами й іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07), і ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".

7.3. Транспортне маркування вантажів повинно включати маніпуляційні знаки, що вказують на способи поводження з вантажем, основні, додаткові та інформаційні написи про призначення вантажу відповідно до ГОСТ 14192-96 "Маркировка грузов".

7.4. За необхідності центрування вантажу на місці укладання в кузов автомашини чи на платформу напіввагона слід виконувати спеціальним гаком або іншим пристосуванням.

7.5. Для безпечного транспортування частин машин і механізмів, що мають незручну для зачалювання конфігурацію, повинні бути передбачені спеціальні приливки, отвори, рим-болти, розміщені з урахуванням центра тяжіння. Для транспортування і монтажу машини необхідно мати дві схеми стропування для машин в упаковці і без неї. Одна схема повинна бути на упаковці, інша - на корпусі машини. Схеми стропування виконуються у вигляді табличок. На упаковці машини повинна бути зазначена вага машини з упаковкою.

7.6. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів у малих кількостях і використанні клеїв високої в'язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

7.7. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

7.8. Транспортування горючих і легкозаймистих рідин у тарі повинно здійснюватись на металевих візках, обладнаних заземлювальними пристроями.

7.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства.

7.10. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з короткою вказівкою їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з відповідним відділом, службою охорони праці, службою пожежної безпеки, що створюються на підприємстві відповідно до вимог НАПБ Б.02.010-2003, та затверджена керівником підприємства.

7.11. Приміщення будівель депо, а також окремі та складські приміщення повинні мати первинні засоби пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та НАПБ Б.03.001-2004.

7.12. Складські приміщення повинні обладнуватись автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, а також первинними засобами пожежогасіння.

7.13. Не дозволяється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов'язаних з підготовкою їх для транспортування. Збирання і пакування використаної тари повинно виконуватись в ізольованому приміщенні складу.

VIII. Вимоги до застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працівників


8.1. У процесі виробництва на працівників можуть впливати небезпечні виробничі чинники: підвищена запиленість та загазованість, негативний вплив хімічних сполук, що утворюються в процесі роботи просочувально-сушильного устаткування. Насамперед це вуглеводні ароматичні: бензол та його похідні, аміно- і нітросполуки, суміші вуглеводнів нафти (бензин, гас, нафтові смоли, мінеральні масла), синтетичні каучуки, латекси, гума, вуглецевовмісні сполуки. Працівники можуть піддаватися дії електромагнітних полів, впливу загальної і локальної вібрації, статичної електрики, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації, підвищеної температури поверхонь обладнання.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови, що характеризуються показниками температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь обладнання, що повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99.

8.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39, Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37, ДСТУ ГОСТ 12.1.012-2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования".

8.3. Допустимі рівні напруженості електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах".

8.4. Захист працівників від небезпечного і шкідливого впливу електричного струму, електричної дуги і електромагнітного поля здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.019-79.

8.5. Для захисту працівників від теплового випромінювання обладнання повинні бути передбачені спеціальні пристрої або пристосування згідно з вимогами ДСТУ 2894-94 "Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги". Температура зовнішніх поверхонь обладнання та механізмів повинна відповідати вимогам ДСТУ EN 563-2001.

8.6. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация" та ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация".

8.7. Захист працівників від шкідливого впливу на них загальної та локальної вібрації здійснюється відповідно до ГОСТ 26568-2009 "Вибрация. Методы и средства защиты. Классификация", ГОСТ 12.4.024-76 "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования", ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний".

8.8. Усі працівники на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів відповідно до типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту і згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

8.9. Працівники, що зайняті обслуговуванням просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них, забезпечуються безплатним спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.10.2007 N 223, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.12.2007 за N 1338/14605 (НПАОП 25.1-3.01-07).

8.10. При вході до робочих приміщень, зон або дільниць робіт, у яких концентрації завислого в повітрі пилу перевищують або можуть перевищувати встановлені ГДК, повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 з пояснюючим написом: "Працювати з використанням засобів захисту органів дихання".

8.11. Респіраторами повинні забезпечуватись усі працівники, що зайняті на роботах, де можлива запиленість повітря вище рівня ГДК. Роботодавцем повинні бути визначені типи респіраторів для кожного робочого місця з урахуванням найбільшого рівня концентрації пилу, заміряного на робочому місці, і коефіцієнта затримки пилу, властивого для даного типу респіратора.

8.12. У цехах і на дільницях, де рівень шуму перевищує санітарні норми, працівники повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумові навушники, вкладиші, шоломи) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний".

8.13. Для захисту очей і обличчя від можливого ураження працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (окуляри, щитки, маски), вибір яких залежить від конкретних умов виробничого процесу.

IX. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи


9.1. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

9.2. З питань пожежної безпеки працівники проходять навчання і перевірку знань відповідно до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468 (НАПБ Б.06.001.-2003), вивчають правила поведінки при виникненні аварії чи пожежі на підприємстві відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99), та Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

9.3. Трудове та професійне навчання неповнолітніх проводиться відповідно до Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами із шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15.12.2003 N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1257/8578 (НПАОП 0.00-4.24-03).

9.4. Медичні огляди працівників проводяться відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

9.5. Працівники, зайняті на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, мають право на додаткові пільги та компенсації відповідно до Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 07.01.77 N 4/П-1 (НПАОП 0.00-1.55-77), і Порядку безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР, ВЦРПС від 16.12.87 N 731/П-13 (НПАОП 0.00-4.36-87).

 

Начальник управління організації
державного нагляду за
промисловою безпекою на
виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки 

 
 
 
 
В. М. Морозов 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Заступник Міністра промислової
політики України 

 
В. В. Севернюк 

Заступник Міністра з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи 

 
 
 
В. Третьяков 

Головний державний санітарний
лікар України,
Перший заступник Міністра
охорони здоров'я України 

 
 
 
О. М. Біловол 

Перший віце-президент -
головний учений секретар
НАН України
академік НАН України 

 
 
 
А. П. Шпак 

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань
України 

 
 
 
 
С. Богданов 

Голова Державного комітету
ядерного регулювання України 

 
О. А. Миколайчук 

Заступник голови Центральної
Ради профспілки працівників
хімічних та нафтохімічних галузей
промисловості України 

 
 
 
М. В. Мицько 

Перший заступник керівника
Спільного представницького
органу всеукраїнських профспілок
та профспілкових об'єднань 

 
 
 
Г. В. Осовий 

Генеральний директор Федерації
роботодавців України 

 
В. Грищенко 

Президент Спілки орендарів і
підприємців України 

 
В. Хмільовський 

В. о. президента Всеукраїнської
асоціації роботодавців 

 
В. Биковець 

В. о. президента Спілки
підприємців малих, середніх і
приватизованих підприємств
України 

 
 
 
В. Биковець 

(Витяг з наказу Держкомгірнагляду від 29 липня 2009 року N 116 «Про затвердження Правил охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для виробництва дубльованих гумотехнічних матеріалів та виробів з них»)

)