Geum.ru

Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «магістр»

Вид материалаДокументы

Содержание


Загальні положення
9. Критерії оцінювання знань вступників
0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання). 10
10. Критерії оцінювання знань вступників
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет харчових технологій


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Голова приймальної комісії НУХТ,

ректор _____________ С.В. Іванов

«28» листопада 2011 р.


ПРОГРАМА

фахового вступного випробування для зарахування на навчання за ОКР «магістр» за спеціальністю 8.05020201 «Автоматизоване управління технологічними процесами»



Схвалено на засіданні кафедри

автоматизації процесів управління

Протокол № __ від «__» ________ 2011 р.

Завідувач кафедри ____________ А.П. Ладанюк

Схвалено Вченою радою

факультету автоматизації і комп’ютерних систем

Протокол № __ від «__» ______ 2011 р.

Голова Вченої ради факультету,

декан ______________Л.Ю. Маноха



2011


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета екзамену полягає в комплексній перевірці знань студентів, отриманих ними в результаті вивчення циклу дисциплін, передбачених освітньо-професійною програмою та навчальними планами, відповідності освітньо-кваліфікаційному рівню – магістр. Студент повинен продемонструвати фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці і здатність вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад.


  1. Теорія автоматичного управління та основи системного аналізу


Автоматизація виробництва – один з пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу. Основні поняття теорії управління, класифікація систем управління, принципи управління.

Математичні моделі лінійних автоматичних систем. Основні види статичних та динамічних характеристик.

Типові ланки, їх характеристики. Структурні схеми та їх перетворення. Передаточні функції розімкнених та замкнених систем. Математичні моделі автоматичних регуляторів.

Якість перехідних процесів. Прямі показники якості, критерії якості. Методи підвищення якості перехідних процесів. Корекція автоматичних систем.

Нелінійні системи, методи їх дослідження. Метод фазового простору. Наближені методи дослідження нелінійних систем. Статистична, гармонійна та вібраційна лінеаризація.

Випадкові процеси в автоматичних системах, їх характеристики. Точність автоматичних систем при випадкових збуреннях. Визначення оптимальної передаточної функції системи.

Дискретні системи, їх класифікація. Основні характеристики та область застосування позиційних, імпульсних та цифрових систем.

Багатоконтурні та спеціальні системи. Характеристики, область застосування та методика розрахунку інваріантних, автономних, каскадних систем. Системи з допоміжними сигналами за похідною. Системи з запізнюванням, з розподіленими параметрами, нестаціонарні.

Постановки та приклади задач оптимального управління в автоматичних системах. Формалізація оптимальних задач. Методи оптимального управління: принцип максимума Пантрягіна, метод динамічного програмування Белмана.

Адаптивні системи, їх класифікація, методи розрахунку та оцінки прогресу функціонування. Екстремальні системи.

Основи системного аналізу. Поняття складних систем. Принципи системного підходу, системний аналіз, методи синтезу оптимальних структур.

Інтелектуальні системи. Прийняття рішень в умовах невизначеності. Формування критеріїв, методи згортки частинних критеріїв. Експертні системи, формування бази даних та бази знань. Застосування методів нечіткої логіки, нечіткі регулятори[1, 2, 3, 4, 6, 12, 13, 14].


  1. Інтегровані системи керування та автоматизація неперервних і періодичних процесів


Принципи побудови інтегрованих систем керування. Загальні відомості про автоматизовані системи управління (АСУ) та їх еволюцію, поняття про АСУ підприємствами та технологічними процесами, про інтегровані та розподілені АСУ.

Автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), їх призначення та функції, склад та послідовність розробки. Функціональна та технічна структура ієрархічно-розподілених АСУТП. Використання програмно-технічних комплексів та SCADA-програм. Обчислювальні мережі та вузли нижнього та верхнього рівнів ієрархічно-розподілених АСУТП.

Призначення та функції, склад та структура корпоративних систем управління бізнес-процесами. Функціональна, технічна, інформаційна та програмна інтеграція в АСУ промисловими підприємствами. Створення інтегрованих АСУ системними інтеграторами, використання консалтінга та реінжініринга. Структуровані кабельні мережі та створення промислових інтелектуальних будівль.

Обробка первинної інформації в АСУ. Перетворення сигналів в інформаційних каналах і задачі первинної обробки інформації. Вибір частоти опитування датчиків та теорема Котельнікова-Шенонна. Фільтрація сигналів і аналітичне градуювання датчиків.

Контроль достовірності і корекція виміряних значень контрольованих величин об’єкту управління. Інтегрування та усереднення вимірюваних величин. Урахування динамічних зв’язків між вимірюваними змінними та розрахунок поточних значень техніко-економічних показників.

Автоматизація та оптимізація неперервних технологічних процесів. Методика аналізу технологічного процесу як об’єкту управління. Особливості технологічних процесів як об’єктів регулювання: розподіленість вихідних змінних, транспортні запізнення, багатозв’язаність, нестаціонарність та нелінійність.

Вибір схем автоматичного регулювання технологічними змінними.

Використання автономних, інваріантних і комбінованих АСР, систем регулювання з адаптивною та неадаптивною моделлю об’єкту для автоматизації складних об’єктів.

Алгоритми оптимізації неперервних технологічних процесів для різних випадків їх визначеності (об’єкти з повною та неповною інформацією, погано визначені об’єкти). Пошукові алгоритми та їх використання.

Автоматизація та оптимізація періодичних технологічних процесів. Специфіка періодичних процесів як об’єктів управління. Критерії оптимізації періодичних процесів. Використання логіко-динамічних моделей для побудови математичних моделей апаратів періодичної дії (АПД). Логіко-динамічна структура автоматизованих систем управління АПД. Логічна і динамічна підсистеми АСУ АПД. Використання регуляторів зі змінною структурою і адаптивних систем управління для автоматизації АПД.

Алгоритми оптимального управління АПД та їх вибір. Визначення оптимальної тривалості циклу АПД, застосування для вирішення цієї задачі алгоритмів одномірного пошуку. Використання прогнозуючих фізичних моделей при оптимізації АПД.

Оптимальне управління технологічними комплексами. Технологічні комплекси (ТК), їх структура і класифікація. Постановка задачі оптимального управління ТК. Методи декомпозиції задач оптимального управління ТК. Алгоритми оптимального управління ТК паралельної структури з апаратами неперервної дії та їх вибір. Алгоритми оптимального управління ТК послідовної структури з апаратами неперервної дії та їх вибір.

Технологічні комплекси з АПД, особливості їх функціонування. ТК АПД з паралельно-часовим та послідовно-часовим завантаженням та вивантаженням. Вибір алгоритмів оптимального управління ТК АПД в залежності від структури ТК та особливостей його функціонування[7].


  1. Метрологія та основи вимірювань


Основні визначення та поняття в метрології. Принципи та методи вимірювання фізичних величин. Основні системи одиниць вимірювання фізичних одиниць. Система СІ. Засоби вимірювання та їх характеристики. Точнісна ієрархія засобів вимірювання. Похибки вимірювання фізичних величин за причини їх виникнення. Методи опису похибок вимірювання. Похибки засобів вимірювання. Класи точності засобів вимірювання. Математична обробка результатів вимірювань.

Метрологічне забезпечення та розрахунки метрологічних характеристик засобів вимірювання. Державна та відомча метрологічні служби, їх структура та основні задачі[8, 17].


  1. Технологічні вимірювання та прилади


Методи та засоби вимірювання температури, тиску, рівня, витрати, вологості, густини, складу та властивостей рідин та газів. Вторинні прилади для автоматичного контролю технологічних параметрів. Розрахунки мостових схем автоматичних потенціометрів та мостів. Інформаційно-вимірювальні системи, їх структурні схеми і основні вузли[8, 17].


  1. Мікропроцесорні засоби автоматизації


Загальна структура та класифікація мікропроцесорних засобів автоматизації. Мікропроцесорні контролери, їх призначення, узагальнена структура, класифікація, мови програмування.

Призначення, функціональна структура та програмування мікропроцесорних контролерів: ПКЛ, Реміконт 110, Реміконт 130, Ломіконт, РК5001.

Мікропроцесорні засоби автоматизації фірми “SCHNEIDER AUTOMATION”. Мови програмування, які відповідають міжнародному стандарту МЕК 1131-3.

Програмне забезпечення операторських станцій управління створених на баз ПЕОМ. SCADA-програми, їх класифікація, функціональні можливості. Порядок розробки автоматизованого робочого місця оператора-технолога[5, 11].


  1. Технічні засоби автоматизації (ТЗА)


Методи стандартизації у виробництві ТЗА. Агрегатування і уніфікація. Елементний, блочний і агрегатний принципи виконання ТЗА. Державна система приладів і засобів автоматизації (ДСП). Гілки засобів автоматизації ДСП. Класифікація сигналів ДСП. Параметри аналогових і дискретних електричних сигналів-носіїв інформації. Узагальнена технічна структура АСУТП і класи використовуваних технічних засобів автоматизації (засоби отримання, передачі, перетворення, зберігання і відображення інформації, виконавчі механізми і регулюючі органи).

Управляючі обчислювальні комплекси (УОК), їх структура та основні елементи. Процесори, їх структура і виконуючі функції. Запам’ятовуючі засоби, засоби вводу-виводу інформації, засоби зв’язку з оператором. Інтерфейси. Програмне забезпечення УОМ.

Мікропроцесорні ТЗА, їх класифікація і застосування.

Технічні засоби автоматизації локальних систем автоматичного регулювання. Агрегатні комплекси і системи автоматичних регуляторів: Контур, Каскад, АКЕЗР. Склад комплексів і характеристика основних і допоміжних засобів та пристроїв. Виконуючі пристрої систем автоматизації. Пневматичні засоби автоматизації. Комплекси УСЕППА. Регулюючі і функціональні блоки системи СТАРТ[8, 10].


  1. Методи моделювання та ідентифікації



  1. Роль моделювання в автоматизації виробництва.
  2. Види моделювання.
  3. Фізичне моделювання технологічних об’єктів.
  4. Типи математичних моделей об’єктів автоматизації.
  5. Методи отримання математичних моделей.
  6. Методи експериментальних досліджень технологічних процесів.
  7. Ідентифікація технологічних об’єктів. Критерій ідентифікації.
  8. Проведення пасивного експерименту на виробничих об’єктах та обробка експериментальних даних.
  9. Аналітичні методи побудови математичних моделей технологічних процесів.
  10. Проведення активного експерименту на виробничих об’єктах. Методи планування експерименту.
  11. Адаптивна ідентифікація виробничих процесів.
  12. Методи отримання динамічних характеристик об’єктів керування[9, 15, 16].



8. Контрольні запитання до програми

фахових вступних випробувань


Магістр 8.05020201

«Автоматизоване управління технологічними процесами»

  1. Навести структуру автоматичної системи регулювання. Описати процес її функціонування для конкретного об’єкта. Основні терміни та визначення.



  1. Призначення, об’єкти та функції АСУТП. Наведіть приклади регулювальних та інформаційних, основних та допоміжних функцій АСУТП.



  1. Принципи та методи вимірювання, їх суть і привести приклади вимірювань. Основне рівняння вимірювання.



  1. Принципи управління. Виконати їх порівняльний аналіз для технологічного об’єкта.



  1. Склад АСУТП та характеристика різних видів його забезпечення. Наведіть приклади і дайте коротку характеристику програм, що входять до загального та спеціального програмного забезпечення АСУТП.



  1. Статичні та динамічні вимірювання та їх використання. Постійна часу, час запізнення, час перехідного процесу та ін.



  1. Методи лінеаризації нелінійних характеристик. Оцінка точності лінеаризації.



  1. Робочі станції АСУТП, їх призначення та поділ на ієрархічні рівні. Порівняйте функції та апаратні засоби, які використовуються на локальних технологічних та операторських станціях.



  1. Компенсаційний та диференційний метод вимірювання та їх використання в приладах. Приклади.



  1. Види динамічних характеристик автоматичних систем, їх використання в задачах аналізу та синтезу.



  1. Обчислювальні мережі АСУТП, їх призначення та поділ на ієрархічні рівні. Порівняйте характеристики польових шин та локальних обчислювальних мереж верхнього рівня АСУТП



  1. Міжнародна система фізичних величин СІ та передумови її появи, її міжнародне визначення.



  1. Частотні характеристики автоматичних систем, види та форми їх представлення. Приклад.



  1. Обчислювальні мережі АСУТП: принципи управління, топології, протоколи та методи доступа. Наведіть приклади мереж з децентралізованими випадковими та детермінованими методами доступа.



  1. Похибки вимірювань фізичних величин: систематичні, випадкові, промахи. Істинне, дійсне значення фізичної величини. Результати вимірювань.
  2. Передаточні функції елементів та замкнених систем. Приклад.



  1. Обчислювальні мережі АСУТП: фізичне середивище передачі даних та комунікаційні пристрої. Порівняйте мережі з концетраторами та комутаторами.



  1. Засоби вимірювальної техніки, їх призначення та класифікація за основними властивостями.



  1. Елементарні динамічні ланки, їх характеристики, приклади



  1. Стандартні алгоритми автоматичного регулювання Ломіконта для аналогового регулювання, їх коротка характеристика. Порівняйте вивід регулювальної дії на мембранний виконавчий механізм у разі застосування електричного та пневматичного блоків дистанційного управління.



  1. Державна система приладів та засобів автоматизації (ДСП) мета її утворення, класифікація.



  1. Структурні схеми АСР та їх перетворення. Приклади



  1. Стандартні алгоритми автоматичного регулювання Ломіконта для імпульсного регулювання, їх коротка характеристика. Порівняйте вивід регулювальної дії на мембранний та електродвигунний виконавчі механізми.



  1. Точнісна ієрархія засобів вимірювальної техніки від еталонів до робочих засобів.



  1. Передаточні функції замкнених АСР для регульованої координати та похибки відносно збурення та зміни завдання.



  1. Стандартний РАН-алгоритм Реміконта малої канальності, його коротка характеристика. Порівняйте вивід регулювальної дії на мембранний виконавчий механізм у разі застосування електричного та пневматичного блоків дистанційного управління.



  1. Похибки засобів вимірювальної техніки (ЗВТ). Класи точності ЗВТ. Метрологічне визначення класу точності.



  1. Об’єкти регульовання, їх загальні властивості: інерційність, ємкість, запізнювання, самовирівнювання. Приклад.



  1. Стандартний РИМ-алгоритм Реміконта малої канальності, його ко-ротка характеристика. Порівняйте вивід регулювальної дії на мембранний та електродвигунний виконавчі механізми.



  1. Дистанційні системи передачі сигналів вимірювальної інформації, основні типи та вимоги до них. (навести і описати одну із схем).



  1. Математичні моделі об’єктів, їх використання в задачах аналізу та синтезу.



  1. Структура інформаційно-вимірювальний канал в АСУТП. Опишіть, як перетворюється вимірювальна величина під час передавання сигналу каналом і які виникають похибки під час квантування сигналу за рівнем і за часом.



  1. Температура та методи її вимірювання. Температурні шкали. МПТШ-68. МТШ-90. В чому особливості температурних шкал?



  1. Спостережність та керованість об’єктів, їх оцінка на основі математичних моделей в координатах стану.



  1. Вибір періоду опитування датчиків. Порівняйте розв’язання цієї задачі для випадків, коли інформаційно-вимірювальний канал відімкнуто до комп’ютера та до контролера.



  1. Манометричні термометри: газові, рідинні, конденсаційні. Принцип їх дії та використання в промисловості. Особливості та способи вимірювання.



  1. Аналітичні моделі елементарних об’єктів. Приклади.



  1. Фільтрація сигналів, спотворених шумами. Методи розробки фільтрів і способи їх реалізації. Наведіть приклади стандартних алгоритмів фільтрації контролерів.



  1. Термоелектричні перетворювачі, принцип дії, рівняння термопари (ТЕРС, типи, статичні і динамічні характеристики. Методи термокомпенсації температури холодних кінців.



  1. Типові автоматичні регулятори. Область застосування П-, ПД-, І-, Д-регуляторів.



  1. Типові фільтри і задача їх параметричної оптимізації. Порівняйте фільтр ковзного середнього і експоненціальний фільтр.



  1. Автоматичні потенціометри, принцип дії, електрична схема, основні типи та їх використання.



  1. Типові автоматичні регулятори, область застосування ПІ- та ПІД-регуляторів.



  1. Статистичні типові фільтри, їх параметрична оптимізація. Порівняйте статистичний фільтр нульового і першого порядків.



  1. Вимірювальний прилад ДИСК-250, принцип роботи. З якою метою виконано нормування вхідного сигналу? Яким чином забезпечується надійність і живучість приладу?



  1. Стійкість автоматичних систем. Алгебраїчні критерії стійкості та область їх застосування.



  1. Алгоритмічна самодіагностика. Види відмов інформаційно-вимірювального каналу. Виявлення повної відмови та підвищення достовірності інформації. Наведіть стандартні алгоритми контролерів, які використовуються для алгоритмічної самодіагностики.



  1. Терморезисторні перетворювачі, принцип дії, типи, статичні та динамічні характеристики, область їх використання.



  1. Стійкість автоматичних систем. Частотні критерії стійкості та область їх застосування.



  1. Виявлення часткової відмови у разі застосування апаратурного резервування. Порівняйте алгоритм “порівняння з середнім” з алгоритмом “попарне порівняння” за методами виявлення відмови та підвищення достовірності інформації.



  1. Автоматичні мости, принцип дії, схема, типи і область їх використання.



  1. Область стійкості. Запас стійкості, приклади.



  1. Виявлення часткової відмови при використанні логічних зв’язків між контрольованими змінними. Опишіть, як у цьому випадку виявляють часткову відмову і підвищують достовірність.



  1. Тензоелектричні прилади тиску “САПФІР-22”, принцип роботи, будова, класи точності та використання в промисловості.



  1. Якість перехідних процесів, прямі показники якості. Приклад.



  1. Дискретне інтегрування та усереднення поточних значень вимірювальних величин. Порівняйте метод прямокутників з методом трапецій; поясніть, для чого в цих випадках застосовуються рекурентні співвідношення. Наведіть стандартні алгоритми контролерів, які використовуються для та усереднення.



  1. Трубчато-пружинні манометри, принцип дії, будова, типи, межі вимірювання тиску та область їх використання.



  1. Частотні та кореневі критерії якості. Типові перехідні процеси.



  1. Визначення невимірювальних величин, характеристика алгоритмів, що при цьому використовуються. Наведіть методи компенсації статичних і динамічних похибок.



  1. Диференційні мембранні манометри, принцип їх дії, будова, типи та використання в промисловості.



9. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «магістр» на основі ОКР «бакалавр/спеціаліст»
з дисциплін фахового вступного випробування
за спеціальністю 8.05020201 «Автоматизоване управління технологічними процесами»

Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання (ККЗ). Рівень знань вступника оцінюється за обсягом і якістю виконаного ним завдання.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:

0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриманими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 60 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.


Голова фахової атестаційної комісії А.П. Ладанюк


10. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «магістр» на основі ОКР «бакалавр/спеціаліст»
за спеціальністю 8.05020201 «Автоматизоване управління технологічними процесами» з дисциплін фахового вступного випробування,
що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників,
яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

“Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

“Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

“Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.


Голова комісії з проведення співбесіди А.П. Ладанюк


Література

  1. Ладанюк А.П. Конспект лекцій з дисципліни «Теорія автоматичного керування», ч.1 / А.П. Ладанюк. – Вінниця.: Нова книга, 2004. – 184 с.
  2. Ладанюк А.П. Конспект лекцій з дисципліни «Теорія автоматичного керування», ч.2 / А.П. Ладанюк; Національний університет харчових технологій. – К.: НУХТ, 2005. – 115 с.
  3. Дорф Р., Бишоп Р. Современные системы управления / Р. Дорф, Р. Бишоп. – М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2002. – 832 с.
  4. Ладанюк А.П. Основи системного аналізу: Навчальний посібник / А.П. Ладанюк. – Вінниця.: Нова книга, 2004. – 176 с.
  5. Ельперін І.В. Промислові контролери: Навчальний посібник / І.В. Ельперін; Національний університет харчових технологій. – К.: НУХТ, 2003. – 320 с.
  6. Гончаренко Б.М. Цифрові системи керування: Навчальний посібник / Б.М. Гончаренко, О.П. Лобок, А.П. Ладанюк. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 160 с.
  7. Трегуб В.Г. Основи комп’ютерно-інтегрованого управління: Навчальний посібник / В. Г. Трегуб; Національний університет харчових технологій. – К.: НУХТ, 2006 – 139 с.
  8. Промислові засоби автоматизації / А.К. Бабченко та інш. – Харків.: НТУ «ХПІ», 2001. – 470 с.
  9. Кубрак А.И. Численный анализ и программирование / А.И. Кубрак, И.М. Голинко, А.В. Ситников. – Кам. Под.: Каліграф, 2008. – 256 с.
  10. Основи проектування цифрових логічних пристроїв: навчальний посібник / Б.В.Дурняк та інш. – Львів: Вид-во Української академії друкарства, 2006. – 272 с.
  11. Контроллеры и процессоры с параллельной архитектурой: Учебник / И.П. Фурман и др. – Х.: УкрГАЖТ, 2006. – 416 с.
  12. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник / М.Г. Попович, О.В. Ковальчук. – К.: Либідь, 1997.
  13. Романенко В.Д. Методи автоматизації прогресивних технологій: Підручник / В.Д. Романенко. – К.: Вища школа, 1995.
  14. Методы классической и современной теории управления. Учебник в пяти томах. – М.: Из-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2004. – т.1. – 654 с.
  15. Остапчук М.В. Математичне моделювання на ЕОМ: Підручник / М.В. Остапчук, Г.М. Стенкевич. – Одеса: Друк, 2006. – 313 с.
  16. Томашевський В.М. Моделювання систем / В.М. Томашевський. – К.: Видавнича група BHV, 2005. – 352с.
  17. Ладанюк А.П. Автоматизація технологічних процесів та виробництв харчової промисловості / А.П. Ладанюк, В.Г. Трегуб, І.В. Ельперін, В.Д. Цюцюра. – К.: Аграрна освіта, 2001. - 224 с.