Geum.ru

Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк 

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39
2.3. Основні напрями розвитку галузей матеріального виробництва та соціальної сфери

Економічна криза, яка охопила економіку України, тісно пов'язана із структурними диспропорціями виробництва, з надмірно високою часткою важкої та оборонної промисловості, високим рівнем монополізації виробництва, застарілим виробничим апаратом, залежністю економіки від імпорту.

В основу формування напрямів розвитку галузей матеріального виробництва та соціальної сфери покладені основні положення Програми структурної перебудови економіки України, схваленої Кабінетом Міністрів 3 квітня 1995 року, протокол N 8 та Національної енергетичної програми України до 2010 року /Постанова Верховної Ради України від 14 липня 1995 р. N 310/95-ВР/.

Основними напрямами вдосконалення галузевої структури промислового комплексу слід вважати:

- зменшення частки паливоємних галузей /електроенергетики і чорної металургії/ в промисловому виробництві;

- прискорення розвитку та підвищення в структурі промислового виробництва частки легкої і харчової промисловості;

- поліпшення структури виробництва матеріалів за рахунок підвищення темпів розвитку хімічної і нафтохімічної, лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості та промисловості будівельних матеріалів;

- забезпечення прискорених темпів розвитку машинобудування і металообробки як умови здійснення структурної перебудови в цілому.

Забезпечення надійного і сталого енергопостачання народного господарства України зі значним зменшенням його шкідливого впливу на довкілля в перспективі буде здійснюватися шляхом:

- технічного переозброєння та реконструкції діючих теплових, гідравлічних та атомних електростанцій з метою подовження строку їх експлуатації, підвищення безпеки та зменшення їх шкідливого впливу на навколишнє середовище:

- технічного переозброєння та реконструкції електричних та теплових мереж;

- введення обладнання з новими технологіями спалювання вугілля та парогазових установок, в тому числі з внутрішньоцикловою газифікацією вугілля;

- введення в дію атомних енергоблоків високого та середнього ступеня готовності;

- подальшого розвитку гідроенергетики шляхом освоєння гідроресурсів Західної України, відбудови та модернізації малих ГЕС, а також будівництва ГАЕС;

- подальшого розвитку теплофікації та централізованого теплопостачання споживачів;

- створення власного паливного ядерного циклу;

- орієнтації на забезпечення енергетичним та електротехнічним обладнанням власного машинобудування та електротехнічної промисловості;

- створення необхідних умов для повного та своєчасного забезпечення теплових електростанцій вугіллям власного видобутку;

- розширення обсягів використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії;

- збереження і розвиток будівельної бази галузі;

- створення інформаційно-управляючої системи енергетики України;

- реструктуризація галузі і створення ринку електроенергії;

- забезпечення фінансових умов та стимулів для простого та розширеного відтворення основних фондів галузі;

- створення необхідних матеріальних та соціальних умов для працівників галузі.

Завданням вугільної промисловості є стабілізація обсягу видобутку вугілля і доведення його до рівня, який забезпечить потреби народного господарства. З цією метою передбачається:

- нове будівництво шахт і збагачувальних фабрик, реконструкція і технічне переозброєння діючих підприємств;

- реструктуризація шахтного фонду і удосконалення управління галуззю;

- створення позабюджетних фондів на цілі капітального будівництва, санації вугільних підприємств;

- розв'язання соціальних проблем шахтарських регіонів шляхом передачі об'єктів соціального призначення вугільної промисловості на баланс місцевих адміністративних органів.

Прогресивні зрушення в нафтогазовидобувній промисловості можуть бути досягнуті тільки при широкому розгортанні геологорозвідувальних робіт як на суші, так і в акваторіях Чорного і Азовського морів.

Передбачається прискорення освоєння нових родовищ, впровадження комплексу методів по поліпшенню стану заводнення і нових методів підвищення нафто- і газовіддачі продуктивних пластів.

Нафтопереробна промисловість України була орієнтована на забезпечення потреби в топковому мазуті електростанцій та промисловості, що обумовило низьку глибину переробки нафти.

Серед процесів переробки перевага буде віддана гідроочищенню для забезпечення випуску малосіркового дизельного палива, каталітичному риформінгу бензину, каталітичному крекуванню та гідрокрекуванню сировини. Значно збільшиться імпорт нафти для завантаження потужностей по нафтопереробці і одержання нафтопродуктів як для власних потреб, так і для експорту їх.

Для металургійної промисловості нагальною є необхідність підвищення конкурентоздатності її продукції. Для реалізації цього напряму розвитку галузі необхідне втілення таких заходів:

- використання пиловугільного палива при виробництві чавуну;

- удосконалення структури виплавки сталі та розширення обсягів її безперервної розливки. Особливо перспективним є розширення обсягів безперервного лиття сталі та впровадження агрегатів, які поєднують безперервне лиття та прокатку. Отриманий з використанням цієї технології 1 млн. т сталевої заготовки дозволяє додатково виробити 100 - 120 тис. т прокату і заощадити 150 - 160 тис. т умовного палива;

- удосконалення технології виробництва алюмінію з переводом її на обпалені аноди і впровадження автоматичного управління.

Значні структурні перетворення намічаються в машинобудуванні:

- впровадження на підприємствах сучасних малоенергетичних технологій з використанням теплових відходів;

- застосування спеціальних приладів та обладнання, які б контролювали та регулювали технологічні процеси промислового виробництва;

- зниження енергоспоживання за рахунок впровадження техніки із зменшеною питомою енергоємністю, використання якої наблизить енерговитрати до показників світового рівня;

- широке впровадження машин та обладнання, які поєднують декілька технологічних операцій при використанні їх в сільськогосподарському виробництві;

- впровадження технологій з повною переробкою сільськогосподарської продукції в єдиному технологічному потоці;

- розробка та виробництво ресурсозберігаючого обладнання і машин для паливно-енергетичного комплексу;

- збільшення випуску товарів народного споживання довгострокового користування;

- освоєння виробництва устаткування для охорони навколишнього середовища.

В хімічній і нафтохімічній промисловості для зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів визначаються такі пріоритети розвитку:

- технічне переозброєння підприємств по виробництву мінеральних добрив на базі використання сучасних енергозберігаючих технологій;

- створення власної сировинної бази хімічної промисловості зі зниженням її залежності від імпорту;

- технічне переозброєння виробництв в содовій, сірчаній та сірчанокислотній підгалузях на базі сучасних технологій із збільшенням потужностей до потреб народного господарства в їх продукції;

- створення низки нових потужностей по виробництву прогресивних полімерів, які раніше в країні не випускалися, за рахунок використання власних ресурсів нафтопереробки, коксохімії тощо;

- створення нових комплексів по випуску ефективних волокон і ниток для використання в інших галузях народного господарства;

- створення власної бази синтетичних каучуків і хімічних домішок для випуску високоякісних виробів, конкурентоздатних на світовому ринку.

Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість повинна забезпечувати потреби економіки України в лісоматеріалах і продукції на деревній основі переважно за рахунок власних ресурсів. У відповідності з Програмою розвитку лісогосподарського та лісопромислового комплексу України на період до 2015 року, затвердженої Кабінетом Міністрів України 02.08.93 року за N 14959/10, до пріоритетних напрямів розвитку галузі слід віднести:

- розширення лісосировинної бази за рахунок інтенсифікації користування лісом, переходу на промислово-експлуатаційний тип лісокористування, відведення частини лісів під плантаційні рубки, а також виконання робіт по підвищенню продуктивності лісів. Передбачено збільшити користування лісом за рахунок власних ресурсів на 40 % і досягнення рубок лісу в обсязі 17 млн. м3 на рік.

В целюлозно-паперовій промисловості передбачається спорудження двох комбінатів по переробці деревної сировини та двох заводів по переробці соломи, целюлозно-паперового і товарного комбінатів та двох целюлозних заводів.

У виробництві деревних плит планується спорудження 9 заводів деревостружкових плит, 6 заводів по випуску плит середньої щільності і 3 заводів деревоволокнистих плит.

Пріоритетними напрямами розвитку промисловості будівельних матеріалів є:

- впровадження передових технологій виробництва будівельних матеріалів;

- у цементній промисловості - перехід цементних підприємств переважно на сухий спосіб виробництва, з використанням як основного - твердого палива, будівництво терміналу по розфасовці, пакуванню та відвантаженню цементу на експорт морським транспортом потужністю 2 млн. т, з подальшим доведенням її до 4 - 5 млн. т на рік;

- у промисловості стінових матеріалів - виведення із експлуатації застарілих виробництв і заводів із значними питомими витратами палива, зниження енергоємності виробництва стінових матеріалів за рахунок збільшення випуску пустотної цегли, обсягів використання вторинних енергетичних ресурсів, випуску ніздрюватобетонних виробів.

- у скляній промисловості - за рахунок технічного переозброєння передбачається в основному здійснення переходу у виробництві скла віконного за способом термічного формування на розплаві металу та організація виробництва автомобільного скла типу "Тріплекс" для всіх автомобілів і міського електротранспорту;

- у нерудній промисловості - розширення сировинної бази за рахунок діючих кар'єрів, впровадження прогресивних технологій на базових підприємствах по видобутку блоків і виробництву плит, що дозволить значно збільшити експорт виробів з природного каменю українських родовищ;

- у керамічній промисловості - за рахунок технічного переозброєння та реконструкції діючих підприємств планується підвищення якості та оновлення асортименту облицювальних плиток та санітарно-керамічних виробів відповідно до вимог світового ринку. Буде здійснюватися процес заміни імпортної сировини та матеріалів на місцеві види.

Призупинення падіння і відновлення обсягів виробництва в легкій промисловості потребує:

- поліпшення забезпечення потреб галузі в сировині, в тому числі у шкіряній сировині власного виробництва;

- збільшення обсягів виробництва товарів легкої промисловості з використанням льоноволокна;

- збільшення використання хімічних волокон і ниток в текстильній і трикотажній галузях;

- будівництва двох прядильно-трикотажних фабрик загальною потужністю 14 млн. шт. трикотажних виробів і фабрики верхнього трикотажу потужністю 5 млн. шт.; льонокомбінату потужністю 25 млн. кв. м льняних тканин; шовкового комбінату потужністю 71 млн. кв. м шовкових тканин.

Поліпшення забезпечення потреб суспільства в медичних препаратах потребує здійснення структурної перебудови медичної і мікробіологічної промисловості в напрямах:

- здійснення будівництва нових, розширення і реконструкція діючих підприємств по випуску медичних препаратів, техніки та матеріалів;

- залучення інофірм до будівництва заводів по виробництву інсуліну, медичних препаратів і виробів;

- організація виробництва субстанцій і напівфабрикатів на підприємствах інших міністерств і відомств для випуску медпрепаратів;

- збільшення кількості господарств по вирощуванню лікарських рослин.

Значні структурні перетворення здійснюватимуться в агропромисловому комплексі (АПК):

- вдосконалення структури технологічних засобів і оптимізація рівня їх енергонасиченості, розробка раціонального агрегування машин, вдосконалення технологій сушіння і зберігання зерна;

- поліпшення нормування і обліку витрат паливно-енергетичних ресурсів;

- застосування надійних засобів зниження витрат паливно-мастильних матеріалів на транспортних роботах, переведення автомобілів з бензинових двигунів на дизельні та газобалонні;

- використання вітродвигунів, енергії води, сонця, альтернативних моторних палив з біомаси та інше.

Серед пріоритетних напрямів зростання ефективності харчової промисловості слід відзначити такі:

- здійснення перебудови виробничої технічної бази галузей харчової промисловості за рахунок реконструкції і технічного переозброєння /заміни фізично зношеної і застарілої техніки/ діючих підприємств та нового будівництва. При цьому головна увага приділяється втіленню ресурсо- і енергозберігаючих технологій та устаткування, використання прогресивних видів палива та вторинних енергоресурсів;

- забезпечення випереджаючого виробництва продуктів, готових до споживання, напівфабрикатів, кулінарних виробів, продуктів із застосуванням нових видів сировини;

- нарощування виробництва продовольчих товарів, особливо в галузях із значним експортним потенціалом: цукровій, олієжировій, спиртовій тощо.

Для відтворення і укріплення матеріально-технічної бази будівельної індустрії передбачається:

- розвиток домобудівної бази з урахуванням нової структури житлового будівництва, зокрема поширення спорудження малоповерхових будівель;

- зменшення ресурсо- і енергоємності будівництва шляхом впровадження нових нормативів термічного опору огороджуючих конструкцій, економічних систем опалення житлових будинків і промислових споруд, більш економічних конструкцій будов, проведення заходів по збереженню ресурсів матеріалів і енергії в процесі будівництва;

- збільшення обсягів виготовлення дверних і віконних блоків і інших виробів з алюмінієвих сплавів і пластмас і вивільнення лісоматеріалів. Ширше застосування ефективних легких металевих конструкцій для сучасних будівель і модулів для промислових об'єктів, підприємств по збереженню та переробці зерна, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, для будівництва складських приміщень;

- створення відповідних структур і, особливо, матеріально-технічної бази для проведення масової реконструкції застарілих житлових будинків, особливо панельних та блочних.

Розвиток транспортного комплексу передбачає здійснити ряд заходів, які забезпечать достатній рівень транспортного обслуговування народного господарства та населення, ефективне функціонування всіх видів транспорту. До них необхідно віднести:

- технічну і технологічну модернізацію транспорту на базі науково-технічного прогресу для підвищення рівня і якості транспортного обслуговування економіки з врахуванням зміни структури вантажопотоків;

- створення виробничих потужностей по випуску пасажирських вагонів, електровозів, колійно-ремонтних машин і устаткування, дизельних і газобалонних автомобілів малої і середньої вантажопідйомності, сучасних міських і міжміських автобусів;

- будівництво суден підвищеної вантажопідйомності, танкерів та різноманітних спеціалізованих суден, суден типу ріка - море, нових типів літаків підвищеної комфортності та паливної економічності;

- зменшення витрат нафтового палива на одиницю транспортної роботи, а також зменшення загальних обсягів його споживання за рахунок введення в експлуатацію рухомого складу з більш високими характеристиками по паливній економічності;

- використання на автомобільному транспорті альтернативних видів палива /передусім стисненого природного газу та метанолу/;

- здійснення реконструкції магістральних шляхів на основних напрямах: Київ - Чоп, Київ - Ростов-на-Дону, Київ - Одеса, Москва - Сімферополь.

Структурні перетворення в невиробничій сфері повинні базуватися на таких основоположних принципах:

- підтримка розвитку невиробничої сфери з боку держави на рівні, що дозволяє населенню одержувати послуги в обсягах, які гарантують нормальні умови життєдіяльності;

- залучення недержавних коштів в максимальних розмірах на утримання і розвиток установ галузей соціально-культурного призначення;

- переведення невиробничої сфери на комерційну основу, здійснення діяльності її установ лише при умові, що впровадження тут ринкових відносин не принесе шкоди суспільству.

В житлово-комунальному господарстві будуть скорочуватися обсяги будівництва житла за рахунок державного бюджету і збільшуватися за рахунок недержавних коштів. Державна підтримка такого будівництва повинна забезпечуватися шляхом створення сприятливих економічних умов, перш за все, надання пільгових кредитів

Пріоритетним буде розвиток комунального господарства в сільській місцевості. При цьому великого значення набуває розвиток виробництва обладнання і пристроїв, які мають локальний характер застосування /водоканалізаційне господарство, тепло- і газопостачання/.

Особлива увага повинна приділятися здійсненню заходів по економному витрачанню в житлово-комунальному господарстві питної води, електро- і теплоенергії, газу за рахунок впровадження ефективного обладнання і приладів обліку, регулювання і контролю.

Реалізація визначених напрямів розвитку народного господарства дозволить цілеспрямовано сформувати структуру економіки України, виходячи з інтересів становлення її як суверенної держави, забезпечення її економічної незалежності та прогресу. При цьому має бути забезпеченим державний вплив на структуру економіки, оскільки існує великий ризик перетворення України на ринок дешевої сировини, робочої сили, місце розташування важких та екологічно небезпечних галузей на користь розвинених країн при одночасній економічній експансії їх на внутрішній ринок України. Це неминуче призведе до падіння виробництва і банкрутства обробних галузей національної промисловості.