Geum.ru

Комплексна державна програма енергозбереження України Список прийнятих скорочень апк 

Вид материалаДокументы

Содержание


Витрати на впровадження, млн. грн.
Нтуу кпідгау
Подобный материал:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   39
4.3. Енергозбереження на об'єктах Мінвуглепрому

Україна має значні поклади вугілля і на протязі багатьох років воно відігравало провідну роль у паливно-енергетичному балансі країни. Але з другої половини 70-х років видобуток вугілля почав знижуватися і, якщо у 1976 році було добуто 218 млн. т вугілля, то у 1985 р. - 188 млн. т, у 1990 - 164.8 млн. т, а у 1995 р. - 82.3 млн. т. При цьому збільшуються питомі витрати енергоресурсів на одну тонну видобутого вугілля. Так, якщо в 1985 р. витрачалося 64.6 кВт·год. електроенергії на 1 т, то у 1995 - 128.8 кВт·год./т. 

Така ситуація пояснюється відсутністю інвестицій у галузь, розвиток якої центральні органи планування СРСР вважали недоцільним при наявності великих запасів нафти і газу на території Росії та інших республік колишнього Радянського Союзу, частка яких у ПЕБ України почала швидко зростати. В нових умовах зниження залежності країни від імпорту ПЕР є одним із стратегічних напрямків розвитку енергетики, що обумовлює необхідність збільшення власного видобутку вугілля.

Основними напрямками розвитку вугільної промисловості є:

- будівництво нових шахт і збагачувальних фабрик, реконструкція і технічне переозброєння діючих підприємств;

- реструктуризація шахтного фонду і удосконалення управління галуззю;

- розв'язання соціальних проблем шахтарських регіонів шляхом передачі об'єктів соціального призначення вугільної промисловості на баланс місцевих адміністративних органів.

У перспективі планується реалізація комплексу енергозберігаючих заходів у галузі по нижче наведеним напрямкам.

Перший напрямок - комплекс робіт технічного та організаційного характеру, які можуть давати віддачу починаючи з 1997 р. Це удосконалення гірничих робіт, схем вентиляції, транспорту, водовідливу, технологічних комплексів поверхні, а також проведення організаційно-технічних заходів по скороченню споживання ПЕР та їх витрат.

Другий напрямок - розробка та впровадження нових технологій та технічних засобів у відповідності з існуючим рівнем розвитку техніки. Ці заходи входять в завдання середньострокової реалізації. Значне місце у цих заходах відведено роботам по провітрюванню вугільних шахт. Передбачається виконання робіт з раціонального використання тяги глибоких шахт, удосконалення конструкції вентиляторів головного провітрювання та режимів їх роботи. Передбачені також роботи з регулювання витрат повітря за рахунок використання підземних допоміжних вентиляторів, з раціоналізації режимів спільної роботи вентиляторів головного провітрювання на загальну мережу, розробці та провадженню прогресивних технологій та обладнання, створення підприємств для одержання та використання шахтного метану вугільних родовищ, створення високоефективного паливно-енергетичного комплексу шахти (на прикладі шахти N 6/42 ПО "Павлоградвугілля"). Намічені роботи по створенню та реалізації безтупикових схем провітрювання шахт, а також схем провітрювання при одночасному відпрацюванні двох та більше горизонтів на шахтах з крутим заляганням пластів.

Окремо виділений напрямок з утилізації відходів теплової енергії, в тому числі низькопотенційної енергії вентиляційних викидів. Завдяки цьому з'являється можливість зменшення витрат котельного палива, ліквідації чи зменшення числа калориферних установок.

Ефективна енергозберігаюча політика на шахтах та виробничих об'єднаннях по видобуванню вугілля неможлива без контролю та управління використанням енергії. Створенню моніторингу та управлінню енергоспоживанням присвячений відповідний напрямок розробок. До цієї групи заходів відноситься і напрямок по створенню нормативної бази енерговитрат на шахтах, пов'язаної з станом шахтного фонду галузі та рівнем сучасного розвитку техніки.

Одним із напрямків підвищення ефективності споживання електроенергії в галузі є вдосконалення систем електроприводу на шахтах, а саме: збільшення коефіцієнту завантаження електроприводів, обмеження режиму холостого ходу, розробка і впровадження у виробництво статичних регуляторів швидкості двигунів на базі трансформаторів з регульованим рівнем напруги під навантаженням.

Широке коло перспективних розробок намічене по удосконаленню систем вентиляції та водовідливу, пневмопостачання, підземного транспорту, вирішенню питань по створенню підземних акумуляторів енергії та використанню нетрадиційних джерел енергії, а саме: закачка в підземні сховища води та повітря вночі та використання цієї енергії для пікових електростанцій на шахтах. Передбачається також розробка шахтного локомотиву з газовим приводом (паливо - шахтний метан).

Програма енергозбереження в галузі включає також використання як палива відходів вуглезбагачення, яких зараз у відвалах близько 200 млн. т. На базі цих відходів з використанням циклонних топок можливе створення галузевої та місцевої енергетики (потужністю до 1300 Мвт).

Намічається також вирішення питання створення міжгалузевих структур типу вугілля-енергія, які зв'язували б у єдину систему виробників енергії та постачальників палива. Це буде сприяти зниженню енерговикористання на шахтах та у споживачів і впровадженню прогресивних технологій.

За рахунок впровадження енергозберігаючих заходів енергоємність у галузі знизиться на 18 - 20 % на рівні 2010 р. по відношенню до 1990 р.

Особливо великомасштабним напрямком енергозбереження в галузі є використання шахтного метану та відходів вуглезбагачення.

Реалізація наміченої програми енергозберігаючих заходів в галузі (табл. 4.3) дозволить отримати економію ПЕР в 2005 р.: палива - 2.38 млн. т у. п., електроенергії - 2.45 млрд. кВт·год., теплоенергії - 1.3 млн. Гкал, а в 2010 р., відповідно, 4.53 млн. т у. п., 4.75 млрд. кВт·год., 1.55 млн. Гкал. Зауважимо, що заходи, пов'язані з використанням шахтного метану та відходів вуглезбагачення як палива для виробництва електроенергії (пп. 4, 5) мають також і міжгалузевий характер. 

Здійснення програми енергозбереження в галузі потребує значних коштів - біля 1.3 млрд. гривень. до 2010 р. (загальна економія ПЕР - 6.53 млн. т у. п.). При цьому капітальні витрати на економію 1 т у. п. складають 200 гривень, тобто близько 100 дол. США проти 550 - 600 дол. на її видобування.

Економія капітальних витрат за рахунок наведених рівнів енергозбереження може скласти до 2010 р. біля 5.9 млрд. гривень.

Таблиця 4.3. Економія паливно-енергетичних ресурсів у вугільній промисловості

N п/п 
Найменування енергозберігаючих заходів 
Одиниці виміру 
Замовник 
Розробник 
Міністерство (відомство), де впроваджуються заходи 
Обсяги впровадження, одиниці виміру
Витрати на впровадження, млн. грн. 
Витрати на науково-
дослідні та проектно-
конструк-
торські роботи млн. грн. 
Джерело фінансування:
(1) - бюджет;
(2) - держфонд-
енерго-
збереження;
(3) - кошти підприємств;
(4) - інші джерела 
Економія енергетичних ресурсів, тис. т у. п., у тому числі:
(1) - млрд. м3 природного газу;
(2) - тис. т вугілля;
(3) - тис. т мазуту;
(4) - тис. Гкал
(5) - млн. кВт·год. 

1996 
1997 
1998 
1999 
2000 
2001 - 2005 
2006 - 2010 
1996 
1997 
1998 
1999 
2000 
2001 - 2005 
2006 - 2010 

1 
2 
3 
4 
5 
6 
7 
8 
9 
10 
11 
12 
13 
14 
15 
16 
17 
18 
19 
20 
21 
22 

1. 
Розробка та впровадження комплексу маловитратних оргтехзаходів по економії ПЕР 
тис. т у. п.
млн. кВт·год.
тис. Гкал 
ДонВУГІ 
Шахти 
Мінвуглепром 
 
4
2,97 
6
4,6 
15
10,33 
25
16,8 
 
 
1,74 
2; 3 
 
4
(5)8
(4)40 
6
12
70 
15
30
100 
25
50
140 
 
 

2. 
Розробка та впровадження систем та засобів контролю для управління енергоспоживанням 
тис. т у. п.
млн. кВт·год.
тис. Гкал 
ДонВУГІ Автоматгірмаш 
Шахти 
Мінвуглепром 
 
3
8,2 
5
16,24 
10
28,6 
15
44,5 
27
74,1 
 
1,6 
13,8 
2; 3 
 
3
(5)15
(4)10 
5
30
20 
10
50
40 
15
80
80 
27
125
250 
-
-
50 

3. 
Удосконалення систем електроприводу, в т. ч. застосування статичних регуляторів швидкості двигунів 
млн. кВт·год. 
ДонВУГІ ДГУМ 
Шахти 
Мінвуглепром 
 
10
1,2 
20
2,4 
40
4,8 
80
9,6 
250
30 
450
54 
8 
2; 3 
 
(5)10 
20 
40 
80 
250 
450 

4. 
Розробка та впровадження прогресивних технологій та устаткування по використанню шахтного метану 
тис. т у. п. 
ДонВУГІ ІГ НАНУ
НТУУ КПІ
ДГАУ 
Шахти 
Мінвуглепром 
 
 
100
22,8 
150
34,2 
250
57 
1500
342 
2000
456 
11 
1; 2; 3; 4 
 
 
100 
150 
250 
1500 
2000 

5. 
Розробка та впровадження комплексу технологічних та технічних засобів по утилізації відходів вуглезбагачення та використання їх як палива 
тис. т у. п.
млн. кВт·год. 
ДонВУГІ ІПЕ НАНУ 
Шахти 
Мінвуглепром 
 
 
10
1,77 
20
3,55
100
6 
40
7,08
200
12 
100
17,7
1000
60 
150
25,6
1700
102 
23,5 
1; 2; 3; 4 
 
 
10 
20
(5)100 
40
200 
100
1000 
150
1700 

6. 
Впровадження теплоутилізаційних установок для утилізації теплових відходів 
тис. Гкал 
ДонВУГІ НДІГМ 
Шахти 
Мінвуглепром 
 
10
0,57 
30
1,7 
40
2,27 
50
2,85 
170
9,7 
200
11,4 
 
2; 3 
 
(4)10 
30 
40 
50 
170 
200 

7. 
Впровадження технічних заходів по удосконаленню головних вентиляційних установок 
млн. кВт·год. 
ДонВУГІ ДГУМ 
Донвугілля ДГУМ 
Мінвуглепром 
 
10
0,3 
20
0,6 
30
0,9 
50
1,5 
40
1,2 
 
0,36 
2; 3 
 
(5)10 
20 
30 
50 
40 
 

8. 
Впровадження ефективного екологічного паливно-енергетичного комплексу шахти (на базі шахти N 6/42 ВО "Павлоградвугілля") 
тис. т у. п.
млн. кВт·год.
тис. Гкал 
ДонВУГІ 
ДонВУГІ 
Мінвуглепром 
 
 
10
1,9
10
0,65
30
1,14 
15
2,85
15
0,98
50
1,9 
25
4,75
25
1,63
80
3,04 
50
9,5
50
3,25
90
3,40 
 
3,5 
2; 3 
 
 
10
(5)10
(4)30 
15
15
50 
25
25
80 
50
50
90 
 

9. 
Розробка та впровадження нетрадиційних технологій акумуляції та виробництва електроенергії 
млн. кВт·год. 
ДонВУГІ ДГУМ
ННІГМ 
ДонВУГІ ДГУМ
ННІГМ 
Мінвуглепром 
 
 
 
 
 
100
8,3 
150
1,25 
0,2 
1; 2; 3; 4 
 
 
 
 
 
(5)100 
150 

 
Всього, млн. грн. 
 
 
 
 
 
4,05 
36,27 
63,27 
109,83 
479,86 
1098,3 
 
Всього, тис. т у. п. 
 
32,6 
189,5 
343,7 
587,4 
2320,3 
3009,5