1. 1 Склад фонду оплати праці І його характеристика

Вид материала

Документы

Содержание Продовження таблиці 2.7

Подобный материал:

• Механізм формування І використання фонду оплати праці в аграрних формуваннях, 128.86kb.
•  коефіцієнт інтенсивності джерел приросту фонду оплати праці, 691.69kb.
• Структура фонду оплати праці, 67.23kb.
• Про затвердження Переліку підприємств-монополістів, щодо яких запроваджується регулювання, 3198.99kb.
• Рудові ресурси це частина працездатного населення, яка во­лодіє фізичними й розумовими, 639.48kb.
• Томаківське районне управління юстиції дніпропетровської області методичні рекомендації, 322.42kb.
• Календарно-тематичне планування з географії 11 клас, 91.89kb.
• Кабінетом Міністрів України. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється закон, 511.61kb.
• План: Організація оплати праці на підприємстві: види, форми І системи оплати праці, 337.4kb.
• Організація І регулювання оплати праці на підприємстві”, 373.21kb.

Продовження таблиці 2.7

1	2	3	4	5	6	7	8
Червень	22	1	-	-	23	-	22
Липень	21	-	-	-	21	-	21
Серпень	13	-	-	4	13	4	17
Вересень	17	1	-	4	18	4	21
Разом	112	3	1	8	116	8	121

На підставі даних попередніх двох таблиць зробимо розрахування середньої заробітної плати за час тимчасової непрацездатності, дані наведені і таблиці 2.5.

Згідно Порядку № 1266 виплати за час, протягом якого працівник не працював і йому зберігався середній заробіток відповідно до діючого законодавства (розраховані відповідно до порядку № 100), не включаються в розрахунок середньої заробітної плати, навіть якщо нараховані соціальні внески (лист Міністерства праці й соціальної політики України від 08.07.2002р. № 20-443). У той же час середня заробітна плата, нарахована працівникові за період його відрядження, повинна включатися в розрахунок для виплат по листку тимчасової непрацездатності. Це пояснюється тим, що в цей час працівник фактично виконував свої трудові обов’язки, що стосується днів за час відрядження, то вони також включаються в показник “Відпрацьовано робочих днів у розрахунковому періоді”.

Таблиця 2.8 - Розрахунок допомоги по листу тимчасової непрацездатності.

Період	Сума виплат, що включають у розрахунок середньої заробітної плати для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, грн	Усього відпрацьовано днів за розрахунковий період, дні
1	2	3
Квітень	1354,46	21
Травень	1300	20

Продовження таблиці 2.8

1	2	3
Червень	1200	23
Липень	1200	21
Серпень	994,12	13
Вересень	1814,28	18
Разом	7862,86	116
Середньоденна заробітна плата		67,78
Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства за період з 5.10.2005р. по 9.10.2005р. – 5 робочих днів		338,90
Сума допомоги з тимчасової непрацездатності, сплачених за рахунок коштів Фонду соціального страхування за період з 12.10.2005р. по 14.10.2005р. – 3 робочих дня		203,34
Усього		542,24

Також в Першотравенському МЖКП у жовтні 2005 року на підставі затвердженого графіка відпусток, а також наказу керівника була надана щорічна чергова відпустка на 24 календарних дня Міщенко В.І. на період з 01.10.2005р. по 24.10.2005р.

Як зазначено вище, розрахування середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. При вирахуванні середньої заробітної плати включаються: основна заробітна плата; доплати й надбавки; виробничі премії, а також виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток і допомога з тимчасової непрацездатності.

У таблиці 2.9 надана інформація про виплати за останні 12 календарних місяців.

Таблиця 2.9 - Виплати, нараховані Міщенко В.І. за період жовтень 2004р. – вересень 2005р.

Період	Нарахування
	Погодинно, грн.	Доплата за вихідні, грн.	Премія, грн.	По серед-ньому за дні відрядження, грн.	Л/л, грн.	Разом, грн.
1	2	3	4	5	6	7
Жовтень	250	-	50	952,82	-	1252,82
Листопад	1100	115,80	393,68	-	-	1609,48
Грудень	825	-	247,50	-	290,60	1363,10
Січень	1100	-	440	-	-	1540,00
Лютий	1100	-	220	-	-	1320,00
березень	1100	-	330	-	-	1430,00
Квітень	1100	-	220	-	-	1320,00
Травень	1100	-	330	-	-	1430,00
Червень	1100	-	110	-	-	1210,00
Липень	1100	-	220	-	-	1320,00
Серпень	1100	-	330	-	-	1430,00
Вересень	1200	-	360	-	-	1560,00
Разом	12175,00	115,80	3251,18	952,82	290,60	16785,40

Відповідно до Порядку № 100, всі нарахування, зроблені Міщенко В.І. можуть брати участь у розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки.

У таблиці 2.10 надана інформація кількості календарних днів облікового року, з обліком святкових і неробочих днів, установлених законодавством, які не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку виплат за час щорічної відпустки.

Таблиця 2.10 - Кількість днів за попередніх 12 місяці, що враховують для вирахування середньої заробітної плати.

Період	Кількість календарних днів у році	Неробочі та святкові дні за останні 12 місяців	Кількість днів, що враховується для розрахування середньої заробітної плати
1	2	3	4
Жовтень	31	-	31
Листопад	30	-	30
Грудень	31	-	31
Січень	31	2 – (1, 7)	29
Лютий	28	-	28
березень	31	1 – (8)	30
Квітень	30	1 – (11)	29
Травень	31	4 – (1, 2, 9, 30)	27
Червень	30	1 – (28)	29
Липень	31	-	31
Серпень	31	1 – (24)	30
Вересень	30	-	30
Разом	365	10	355

Для визначення розміру виплат за час щорічної відпустки, визначимо середньоденну заробітну плату, вона буде становити:

16785,40 / 355 = 47,15 грн.

Сума відпускних становить: 1131,60 грн.


2.5 Синтетичний облік відрахувань із заробітної плати


Із заробітної плати робітників та службовців можуть утримуватися тільки дозволені утримання: податок з доходів фізичних осіб; утримання внеску в Пенсійний фонд; утримання внеску у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; утримання внесків у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; по судово-виконавчих документах (аліменти, штрафи та ін.); за рішенням адміністрації (у відшкодування витрат від браку, втрати інструмента та ін.). Відповідно до Закону України “Про оплату праці” загальна сума утримань не повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, що залишається після відрахування податку з доходів фізичних осіб, внесків у Пенсійний фонд, внесків на соціальне страхування по тимчасовій втраті працездатності й внесків на соціальне страхування на випадок безробіття. Ці обмеження не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

Для найманих осіб ставка внеску в Пенсійний фонд становить:

• 1% від суми доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат і винагород, нарахованих платникові відповідно до умов трудового або цивільно-правового договорів, які включаються до складу загального оподатковуваного податком з доходів фізичних осіб доходу, за умови, що доход не перевищує 150 грн.;
  
• 2% від суми доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат і винагород, нарахованих платникові відповідно до умов трудового або цивільно-правового договорів, які включаються до складу загального оподатковуваного податком з доходів фізичних осіб доходу, за умови, що доход перевищує 150 грн.
  

Для найманих осіб базою обкладання внеском на пенсійне страхування згідно ст. 19 Закону № 1058 є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати й інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплату фізичним особам за виконання робіт (послуг) по угодах цивільно-правового характеру, що підлягають оподаткуванню з доходів фізичних осіб, а також суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок роботодавця, і допомоги з тимчасової непрацездатності.

Відповідно до Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням” від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ, зі змінами й доповненнями, платниками внеску у Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності є наймані робітники.

Для найманих робітників об’єктом обкладання внеском на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є суми оплати праці, які включають основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню з доходів фізичних осіб.

Виходячи з цього визначення визначальним фактором для включення виплат в об’єкт обкладання страховим внеском є те, що дані виплати призначені найманому робітникові як оплата праці, тобто це виплати, які роботодавцем включаються у фонд оплати праці, і друга обов’язкова умова для включення виплат в об’єкт обкладання внеском на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – обкладання її податком з доходів фізичних осіб.

Ставки внеску на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначені Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р.
№ 2213-ІІІ, зі змінами й доповненнями з 29 квітня 2004 року порядок застосування ставок зведений до наступного:

0,25% оподатковуваного доходу, що входить у фонд оплати праці, - для найманих працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах й організаціях суспільств УТОГ й УТОС;

0,5% оподатковуваного доходу, що входить у фонд оплати праці, - для найманих робітників, заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи;

1% оподатковуваного доходу, що входить у фонд оплати праці, - для найманих робітників, заробітна плата яких вище прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи.

Наймані робітники є платниками внеску на соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1153-ІІІ, зі змінами й доповненнями, не підлягають страхуванню на випадок безробіття й відповідно не є платниками страхових внесків:

• _{працюючі пенсіонери й особи, у яких відповідно до діючого законодавства виникло право на пенсію;}
  
• _{іноземці й особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України.}
  

Крім того, від сплати страхових внесків звільняються:

• _{застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку й відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;}
  
• _{застраховані особи в частині отриманої допомоги із часткового безробіття.}
  

Для найманих робітників об’єктом обкладання внеском на загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття є суми оплати праці, що включають основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Відповідно до Закону № 1533 найманий робітник – це фізична особа, що працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи.

Таким чином, при утриманні внеску у Фонд Безробіття визначним фактором є обкладання виплат, отриманих найманим працівником як оплата праці податком з доходів фізичних осіб.

Ставка внеску на соціальне страхування на випадок безробіття визначені Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. № 2212-ІІІ, зі змінами й доповненнями, й становить 0,5% від суми оплати праці, що включає основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають оподаткуванню з доходів фізичних осіб.

Слід зазначити, що Указом Президента України “Про обмеження максимальної величини фактичних витрат суб’єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких стягуються збори (внески) у соціальні фонди” від 25.05.98р. № 506/98, зі змінами й доповненнями, було встановлено, що величина фактичних витрат суб’єктів господарювання на оплату праці працівників, сума оподатковуваного доходу, сукупного оподатковуваного доходу, з яких стягуються збори (внески) у соціальні фонди, установлюються Кабінетом Міністрів України. У виконання даного Указу була прийнята постанова КМУ “Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, оподатковуваного доходу, сукупного оподатковуваного доходу, з яких стягуються страхові внески в соціальні фонди” від 07.03.2001р. № 225.

Постановою № 225 установлена максимальна величина доходу працівників, з яких стягується внесок у Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, внесок у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України в розмірі 2660 грн.

У відповідності зі ст. 19 Закону № 1058 внески на пенсійне страхування нараховуються на суми в межах максимальної величини, установлювальної законом у розмірі страхових внесків. Ця максимальна величина щорічно встановлюється на рівні величини семи середніх заробітних плат, що визначені в попередньому календарному році, і не може бути менше діючої на день вступу в чинність Закону № 1058 максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, оподатковуваного доходу, з яких стягуються страхові внески.

Документом, що регулює порядок розрахунку й сплати податку з доходів фізичних осіб, є Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV, зі змінами й доповненнями.

Відповідно до цього нормативного акту платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, що одержують доходи як із джерел їхнього походження на території України, так й іноземні доходи, а також нерезиденти, що одержують доходи на території України.

Закон № 889 уводить нове поняття “податковий агент”. Відповідно до п. 1.15
ст. 1 Закону № 889:

“податковий агент – це юридична особа або фізична особа або нерезидент або його представництво, які незалежно від їхнього організаційно-правового статусу й способу обкладання іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати й сплачувати цей податок у бюджет від імені й за рахунок платника податків, вести податковий облік і представляти податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також відповідати за порушення норм дійсного закону”.

При виплаті заробітної плати податковим агентом є юридична або фізична особа, що проводить такі виплати.

Склад об’єкта оподаткування встановлений ст. Закону № 889. Так, однією зі складових об’єкта оподаткування є загальний місячний оподатковуваний доход, у який у свою чергу відповідно до п.п. 4.2.1 и п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати й винагороди, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового або цивільно-правового договорів.

У п.п. 1.1 Закону № 889 зазначено, що для цілей оподаткування з доходів під терміном “заробітна плата” розуміються також інші заохочувальні й компенсаційні виплати або інші виплати й винагороди, виплачувані платникові податку у зв’язку з відносинами трудового наймання.

При нарахуванні доходу у вигляді заробітної плати відповідно до п. 3.5 ст. 3 Закону № 889 об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму внеску в Пенсійний фонд України й внесків у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування, що відповідно до закону сплачується за рахунок доходу найманої особи.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 і п. 22.3 ст. 22 Закону № 889 до 01.01.2007р. розмір ставки податку з доходів фізичних осіб буде становити 13%, а починаючи з 01.01.2007р. – 15%. Ставка 13% застосовується й до заробітної плати, отриманої працівником по основному місцю роботи й по сумісництву.

З 2004 року особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є те, що замість неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян (17 грн.) застосовується податкова соціальна пільга. Так, відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 889 платник податків має право на заміщення суми загального місячного оподатковуваного доходу, одержуваного із джерел на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у встановлених розмірах. При цьому для окремих категорій платників така податкова соціальна пільга встановлена в підвищених розмірах.

Необхідно враховувати, що норми п. 22.4 ст. 22 Закону № 889 припускають використання податкової соціальної пільги на перехідний період (до 2007 року) не в повному обсязі (для часткової компенсації втрат місцевих бюджетів після вступу в чинність Закону № 889). В 2004 році розмір податкової соціальної пільги становив 30% суми податкової соціальної пільги, зазначеної в п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону
№ 889.

Право на застосування податкової соціальної пільги у встановленому розмірі вимагає виконання певних умов. Так, згідно п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податків як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 й округленої до найближчих 10 грн. Це означає, що право на застосування податкової соціальної пільги мають тільки ті працівники, заробітна плата яких не перевищує такої межі.

У той же час відповідно до п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889 податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податків, якщо він протягом звітного податкового місяця одержує одночасно такі доходи як:

• _{плата за виконання суспільних робот, що повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування;}
  
• _{стипендія, грошове або майнове (речове) забезпечення, одержуване учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, військовослужбовцями термінової служби, виплачувані з бюджету;}
  
• _{заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи з наймання в складі екіпажа (команди) транспортного засобу, що перебуває за межами території України, її територіальних вод;}
  
• _{заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;}
  
• _{доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.}
  

Відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст.6 Закону № 889 працівник повинен подати роботодавцеві заяву про застосування податкової соціальної пільги за формою, установленою наказом ГНАУ.

Платник може самостійно вибирати й міняти місце застосування пільги. Для цього йому необхідно за місцем роботи, по якому застосовується пільга, подати заяву про відмову, а на нове місце – заяву із проханням застосувати пільги. При цьому працівник, що має право на податкову соціальну пільгу різних розмірів, вправі вибрати ту з них, що більше.

Право на застосування податкової соціальної пільги залежить від розміру доходу, що одержує працівник.

Поряд з податковою соціальною пільгою продовжують існувати й доходи, які не включаються в загальний місячний оподатковуваний доход. Ці доходи перераховані в п. 4.3 ст. 4 Закону № 889.

Із заробітної плати найманих робітників Першотравенського МЖКП проводяться наступні утримання:

- у Пенсійний фонд по ставці 2% від суми всіх нарахованих доходів. Ставка 1% на підприємстві не застосовується, тому що сума доходів менш 150 грн. не нараховується.

У базу обкладання внесками на пенсійне страхування включені всі види вироблених нарахувань на підприємстві (оплата погодинно, премії за виробничими показниками, оплата днів за святкові й неробочі дні, оплата по середньому за час знаходження працівників у відрядженні, матеріальна допомога на оздоровлення, оплата часу за дні відпустки, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, оплачуваних за рахунок підприємства, а також суми допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності).

- у Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами обумовленими народженням і похованням по ставці 1%, тому що заробітна плата, що нараховується найманим працівникам вище прожиткового мінімуму (вище 365 грн.).

Як було зазначено вище базою для утримання у фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності є основна, додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати, що підлягають оподаткуванню з доходів фізичних осіб.

Таким чином, у базу для обкладання внесками у вищевказаний фонд є наступні зроблені нарахування заробітної плати: оплата погодинно, премії за виробничими показниками, оплата днів за святкові й неробочі дні, оплата по середньому за час знаходження працівників у відрядженні, матеріальна допомога на оздоровлення, оплата часу за дні відпустки. Сума нарахованої оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, оплачуваних за рахунок підприємства, а також суми допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в базу для обкладання внесками не ввійшли, тому що відповідно до Інструкції № 5, вони не входять у фонд оплати праці.

- у Фонд соціального страхування на випадок безробіття по ставці 0,5%. Базою для обкладання внесками в цей фонд є та ж сама база, що для обкладання внесками у фонд соціального страхування на випадок тимчасової страти працездатності й витратами обумовленими народженням і похованням.

Слід зазначити, що база для обкладання внесками у вищевказані фонди зменшена на суми перевищення максимальної величини доходів працівників, з яких стягуються внески в “соціальні фонди”, дані по перевищенню надані в таблиці 2.9.

- податок з доходів фізичних осіб по ставці 13%.

Об’єктом оподаткування є доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані відповідно до умов трудового договору.

Таким чином, у Першотравенському МЖКП в об’єкт оподаткування включаються всі види нарахувань, зроблені у книзі по нарахуванню заробітної плати, зменшених на суму внесків у Пенсійний фонд і внесків у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, які стягуються за рахунок доходу найманої особи в фонди.

Таблиця 2.9 - Дані про перевищення максимальної величини доходів працівників, з яких стягуються внески в “соціальні фонди” за жовтень 2005р.

П.І.Б.	Нараховано, грн.		Максимальна величина, установлена законодавством, грн.	Сума перевищення максимальної величини, грн.
	Усього	У тому числі по аркушах тимчасової непрацездатності
Робоча К.Л.	3897,42	-	2660	1237,42
Хадак А.Н.	3238,89	-	2660	578,89
	7136,31	-	5320	1816,31

Що стосується “матеріальної допомоги на оздоровлення”, то такий вид нарахування передбачений у Колективному договорі підприємства в розділі “Оплата праці”. В Інструкції № 5 така допомога буде відповідати п.п. 2.3.3.: матеріальна допомога, яка має систематичний характер, надана всім працівникам, отже така матеріальна допомога вважається заробітною платою і є складовою частиною фонду оплати праці.

Що стосується соціальної пільги на підприємстві, то місячний оподатковуваний доход найманих робітників не відповідає умовам п.п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889, тобто розмір доходу працівників перевищує 510 грн.

У таблиці 2.10 надана інформація про бази для обкладання внесками в Пенсійний фонд і Фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На підставі даних таблиці подана інформація про утримання з нарахувань заробітної плати найманих робітників Першотравенського МЖКП.

Таблиця 2.10 - База для обкладення внесками в Фонди.

П.І.Б.	Нараховано, грн.		Сума перевищення максимальної величини, грн.	База для ПФУ, грн.	База для ФОДССУ, грн.
	Усього	У тому числі по аркушах тимчасової непрацездатності
Робоча К.Л.	3897342	-	12,37,42	2660	2660
Ходак А.Н.	2328,89	-	578,89	2660	2660
Щаслива С.Л.	2355,50	-	-	2355,50	2355,50
Рідна П.К.	1787,70	542,24	-	1687,70	1687,70
Прасол Т.Ф.	2569,82	-	-	2569,82	2569,82
Черкашин А.В.	1800	-	-	1800	1800
Боришников Є.В.	1430,07	-	-	1430,07	1430,07
Мирошник В.І.	2194,54	-	-	2194,54	2194,54
Міщенко В.І.	1823,88	-	-	1823,88	1823,88
Федорова Г.Т.	1440	-	-	1440	1440
Симонов М.Д.	1400	-	-	1440	1440
Денисов Н.З.	1769,88	-	-	1769,88	1769,88
Тимофєєв С.Л.	1440	-	-	1440	1440
Разом	27087,70	542,24	1816,31	25271,39	25271,39

Таблиця 2.11 - Розмір утримань із доходів нарахованих найманим робітникам Першотравенського МЖКП за жовтень 2005р.

П.І.Б.	База для ПФУ, грн.	База для ФОДССУ, грн.	Утримання, грн.
			ПФУ 2%	ФССВПТ	ФССБУ	НСД	Разом
Робоча К.Л.	2660	2660	53,20	26,60	13,30	949,56	587,66
Ходак А.Н.	2660	2660	53,20	26,60	13,30	408,95	502,05
Щаслива С.Л.	2355,50	2355,50	47,11	23,56	11,78	295,50	377,95
Рідна П.К.	1687,70	1687,70	33,75	11,45	5,72	121,78	263,70
Прасол Т.Ф.	2569,82	2569,82	51,40	25,70	12,85	322,38	412,33
Черкашин А.В.	1800	1800	36,00	18,00	9,00	225,81	288,81
Боришников Є.В.	1430,07	1430,07	28,60	14,30	7,15	179,40	229,45
Мирошник В.І.	2194,54	2194,54	43,89	21,95	10,97	275,30	352,11
Міщенко В.І.	1823,88	1823,88	36,48	18,24	9,12	228,81	292,65
Федорова Г.Т.	1440	1440	28,20	14,40	7,20	180,65	231,05
Симонов М.Д.	1440	1440	28,80	14,40	7,20	180,65	231,05
Денисов Н.З.	1769,88	1769,88	35,40	17,70	8,85	222,03	283,98
Тимофєєв С.Л.	1440	1440	28,80	14,40	7,20	180,65	231,05
Разом	25271,39	25271,39	505,43	247,30	123,64	3407,47	4283,84

2.6 Статистична звітність оплати праці


Статистична звітність – офіційний документ, що містить статистичні дані про роботу підзвітного підприємства у вигляді заповненого формуляра, який подають в установлені строки за вказаними адресами.

Звітність має юридичну силу за умови підпису керівником підприємства чи організації, і базується на даних первинного обліку. Чітко налагоджений первинний облік і звітність мають велике практичне значення. Програма і принципи організації первинного обліку мають виходити з інтересів, потреб і умов діяльності підприємств, організацій і установ, а також із потреб вищих органів та народного господарства в цілому.

Організацію статистичної звітності та управління нею покладено на Державний Комітет статистики України. Кожна підзвітна одиниця подає в органи державної статистики кілька видів різних форм звітності, що характеризують її діяльність. Порядок, терміни та способи подання статистичної звітності підприємствами та організаціями за табелем звітності, що фіксує перелік форм звітності та їх найважливіші реквізити (відомості):

• _{назва форми;}
  
• _{номер і дата затвердження форми звітності;}
  
• _{адреси, за якими подається звітність;}
  
• _{період, за який подаються дані;}
  
• _{термін подання звітності;}
  
• _{назва підзвітного підприємства;}
  
• _{посади осіб, що підписали звітність і відповідають за достовірність поданих даних.}
  

Усі форми статистичної звітності затверджують органи державної статистики, а форми річних бухгалтерських звітів – Міністерство фінансів України за погодженням із Державним Комітетом статистики України. Затверджені форми статистичної звітності містять систему показників, що складають програму звітності. Звіт може містити показники, не передбачені в роботі підприємства, їх збирають аби глибше вивчити його діяльність.

Статистична звітність з оплати праці подається до статистичних установ кожним підприємством з метою узагальнення загальногосподарських даних і отримання основних макроекономічних показників (середнього рівня заробітної плати, особистих доходів населення).

З оплати праці до органів статистики до кожного 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом подаються форми 1-ПВ та 1-ДФ.

Таблиця 2.10 - Перелік форм звітності

Назва звіту	Номер форми	Період, за який складається звітність, строки складання	Кому надається	Підстава
Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування	Форма відповідно до додатка 23 до Інструкції №21-1	Щомісяця, протягом 20 календарних днів, що випливають за останнім календарним днем звітного місяця	Орган Пенсійного фонду по місцю реєстрації	П. 11.11 Інструкції №21-1
Податковий розрахунок доходу, користь платників податку, і сум утриманого з них	Форма № 1-ДФ	Щокварталу, протягом 40 календарних днів, що випливають за звітним кварталом	ПНІ по місцю реєстрації	П. 2.1 Порядку №451

Форма 1-ПВ містить наступні основні відомості:

• _{склад фонду оплати заробітної плати;}
  
• _{кількість та фонд оплати праці окремих категорій працівників (за період з початку року) та інші виплати;}
  
• _{розподіл працівників за розмірами заробітної плати.}
  

Форма 1-ДФ містить наступні дані:

• _{ідентифікаційний номер працівника;}
  
• _{загальна сума доходу, отримана працівником на підприємстві;}
  
• _{утримана сума податку з доходів фізичних осіб.}
  

3 Аналіз фонду оплати праці


3.1 Аналіз використання трудових ресурсів підприємства


Достатня забезпеченість підприємства потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів реалізації продукції й підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників по категоріях і професіям із плановою потребою. Особлива увага приділяється аналізу забезпеченості підприємства кадрами найбільш важливих професій. Необхідно аналізувати і якісний склад трудових ресурсів по кваліфікації.

Для характеристики руху працівників розраховують й аналізують динаміку наступних показників, які наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Показники, що характеризують динаміку руху персоналу.

Показник	2003р.	2004р.	Абсолютна зміна
Коефіцієнт обороту по прийому робітників (Кпр)	0,5	0,8	+0,3
Коефіцієнт обороту по прибуттю (Кп)	0,375	0,333	-0,042
Коефіцієнт плинності кадрів (Кт)	0,375	0,333	-0,042
Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства (Кп.с)	0,5	0,6	+0,1

З таблиці видно, що коефіцієнт обороту по прийому на роботу персоналу в 2004 році порівняно з даними 2003 року збільшився на 0,3, що свідчить про більш високий рівень прийому на роботу, збільшення робочих місць у штаті підприємства в 2004 році. Що стосується коефіцієнта обороту по вибуттю ц коефіцієнта плинності кадрів, то вони є ідентичними, тому що всі працівники, які були звільнені в 2003-2004 рр., звільнялися за власним бажанням. Ці коефіцієнти зменшилися в 2004 році в порівнянні з 2003 роком на 0,042, що є позитивним моментом у роботі підприємства й свідчить про зменшення плинності кадрів. Коефіцієнт постійності складу персоналу збільшився в 2004 році на 0,1, що також відображає позитивну сторону в роботі підприємства.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити по кількості відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період часу, а також по ступені використання фонду робочого часу.

Таблиця 3.2 - Використання трудових ресурсів підприємства.

Показник	2003 рік	2004 рік	Відхилення
Середньорічна чисельність робітників (ЧР)	8	15	+7
Відпрацьовано за рік одним робітником: днів (Д) годин (Ч)	222 1764,9	221 723,8	-1 -41,1
Середня тривалість робочого дня (П), год	7,95	7,8	-0,15
Фонд робочого часу, год	14119,2	25857	11737,8

Фонд робочого часу залежить від чисельності робітників, кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік і середньої тривалості робочого дня:

ФРВ = ЧР * Д * П, (3.1)

де ФРВ – фонд робочого часу;

ЧР – середньорічна чисельність працівників;

Д – кількість відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік;

П – середня тривалість робочого дня.

На підприємстві фонд робочого часу за 2004 рік більше, ніж за 2003 рік на 11737,8 годин. Вплив факторів на його зміну встановимо способом абсолютних різниць:

ΔФРВ_ЧР = (ЧР₂₀₀₄ – ЧР₂₀₀₃) * Д₂₀₀₃ * П₂₀₀₃ (3.2)

ΔФРВ_ЧР = (15 – 8) * 222 * 7,95 = + 12354,3 г.

ΔФРВ_Д = (Д₂₀₀₄ – Д₂₀₀₃) * ЧР₂₀₀₃ * П₂₀₀₃ (3.3)

ΔФРВ_ЧР = (221 – 222) * 15₃ * 7,95 = - 119,25 г.

ΔФРВ_ЧР = (П₂₀₀₄ – П₂₀₀₃) * ЧР₂₀₀₃ * Д₂₀₀₃ (3.4)

ΔФРВ_ЧР = (7,8 – 7,95) * 15 * 221 = - 497,25 г.

Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприємством використовуються недостатньо повно. У середньому одним робітником в 2004 році відпрацьовано 221 день, тоді як в 2003 році одним робітником – 222 дня, у зв’язку з чим в 2003 році робочий час зменшився на одного робітника на 1 день, а в цілому по підприємству – на 15 днів або на 119,25 годин.

Істотні й внутрісистемні втрати робочого часу за один день, вони склали 0,15 години, а за всі відпрацьовані дні всіма працівниками 497,25 г. Загальні втрати робочого часу склали 616,5 годин.

За рахунок збільшення чисельності працюючих на 7 чоловік фонд робочого часу збільшився в 2004 році на 12354,3 години.

Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу порівняємо дані балансу робочого часу за 2003 і 2004 роки. Дані наведені в таблиці 3.3.

З таблиці видно, що в цілому по підприємству неявки на роботу збільшилися на 15 днів, що є негативним моментом для роботи підприємства.
Основна частина втрати фонду робочого часу становлять неявки на роботу
у зв’язку із хворобою працівників, так в 2004 році вони більше на 30 днів
у порівнянні з 2003 роком. Збільшення фонду робочого часу на
підприємстві в 2004 році на 15 днів викликано зменшенням неявок на
роботу за рахунок зменшення часу на надання відпусток по навчанню.

Таблиця 3.3 - Аналіз використання фонду робочого часу.

Показник	На одного робітника, грн		Відхилення від 2003 року
	2003	2004	На одного робітника	На всіх робітників
1	2	3	4	5
Календарна кількість днів	365	365	-	-
У тому числі: Святкові	10	10	-	-
Вихідні	104	104	-	-
Номінальний фонд робочого часу, дні	251	251	-	-
Неявки на роботу, дні	29	30	+1	+15
У тому числі: Щорічні відпустки	24	24	-	-
Відпустки по навчанню	3	2	-1	-15
Хвороби	2	4	+2	+30
Прогули	-	-	-	-
Явочний фонд робочого часу, дні	222	221	-1	-15
Тривалість робочої зміни, г	8	8	-	-
Бюджет робочого часу, г	1776	1768	-8	-120
Передсвяткові скорочені дні, г	6	6	-	-
Корисний фонд робочого часу, г	1770	1762	-8	-120
Середня тривалість робочої зміни, г	7,95	7,8	-33,15	-497,25

Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих, приватних і допоміжних показників.

До узагальнюючих показників відносяться середньорічна, середньоденна й середньогодинна виробітка продукції одним робітником, а також середньорічна виробітка продукції на одного працюючого у вартісному вираженні. Приватні показники – це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину. Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

Таблиця 3.4 - Аналіз продуктивності праці.

Показник	2003	2004	Відхилення
Обсяг виробництва продукції, тис. грн.	147,1	367,2	+220,1
Середньосписочна чисельність: Промислово-виробничого персоналу (ППП) Робітників (ЧР)	11 8	19 15	+8 +7
Питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (УД), %	72,7	78,9	+6,2
Відпрацьовано днів одним робітником за рік (Д)	222	221	-1
Середня тривалість робочого дня (П), год	7,95	7,8	-0,15
Загальна кількість відпрацьованого часу: Всіма робітниками за рік (Т), люд.-год У тому числі одним робітником, люд.-год	14119,2 1764,9	25857 1723,8	-11737,8 -41,1
Середньорічний виробіток, тис. грн. Одного працюючого (ГВ) Одного робітника (ГВ/)	13,37 18,39	19,32 24,48	+5,95 +6,09
Середньоденний виробіток робітника (ДВ), тис. грн	0,08	0,11	+0,03
Середньогодинний виробіток робітника (ЧВ), тис. грн.	10,42	14,20	+3,78

Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічне вироблення продукції одним працюючим. Величина його залежить не тільки від виробітку працюючих, але й від питомої ваги останніх у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня.

Середньорічний виробіток продукції одним працівником дорівнює добутку наступних факторів:

ГВ = УД * Д * П * ЧВ (3.5)

де ГВ – середньорічний виробіток одного працюючого;

УД – питома вага робітників в загальній чисельності персоналу;

ЧВ – середньогодинна виробітка робітника.

На підприємстві середньорічний виробіток за 2004 рік більше, ніж за 2003 рік на 5,95 тис. грн. Вплив факторів на його зміну встановимо способом абсолютних різниць.

Таблиця 3.5 - Вплив факторів на рівень середньорічного виробітку працівників підприємства.

Фактор	Вплив
Зміна:
Частка робітників у загальній чисельності ППП	+1,14
Кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік	-0,06
Тривалість робочого дня	-0,27
Середньогодинний виробіток	+5,14
Разом	+5,95

За даними таблиці видно, що середньорічний виробіток працівника підприємства за 2004 рік вище, ніж за 2003 рік на 5,95 тис. грн. На його зріст у розмірі 1,14 тис. грн. вплинуло збільшення частки робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу та на 5,14 тис. грн. за рахунок підвищення середньогодинного виробітку робітників. Негативний вплив на зростання середньорічного виробітку одного працівника мали цілоденні і внутрісистемні втрати робочого часу, у результаті чого він зменшився на 270 тис. грн. та 60 коп.

Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів ра підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу.

Таблиця 3.6 - Аналіз рентабельності персоналу.

Показник	2003	2004	Відхилення
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	37,5	87,3	+49,8
Середньоспискова чисельність персоналу, люд.	11	19	+8
Виторг від реалізації продукції, тис. грн.	147,1	367,2	+220,1
Середньорічна сума капіталу, тис. грн.	10,2	68,15	+57,95
Прибуток одного працівника, тис. грн.	3,41	4,59	+1,18
Рентабельність продажу, %	25,5	23,8	-1,7
Коефіцієнт обортності капіталу	14,42	5,39	-9,03
Сума капіталу на одного працівника, тис. грн.	0,93	3,59	+2,66
Середньорічний виробіток працівника в діючих цінах звітного періоду, тис. грн.	13,37	19,33	+5,96

За даними таблиці 3.6 визначимо, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок зміни рівня рентабельності продажу, коефіцієнта оборотності й капіталоозброєності праці.

Прибуток на одного працівника в 2004 році вище ніж у попередньому на 1,18 тис. грн., у тому числі за рахунок зміни:

рентабельності продажу:

(0,238-0,255)*14,42-0,93 = -0,23 тис. грн.,

оборотності капіталу:

(5,39-14,42)*0,238*0,93 = -2,0 тис. грн.,

капіталоозброєності:

(3,59-0,93)*5,39*0,238 = +3,41 тис. грн.

Разом + 1,18 тис.

Таким чином, розрахунки, наведені вище показали, що за рахунок зниження рентабельності продажу в 2004 році на 1,7% прибуток за рік на одного працівника знизився на 230 тис. грн. За рахунок збільшення оборотності капіталу за той же час на 9,03 прибуток знизився на 2 тис. грн. А за рахунок збільшення суми капіталу на одного працівника на 2,66 тис. грн., прибуток зріс на 3,41 тис. грн.

Для встановлення зміни прибутку на одного працівника за рахунок рівня рентабельності й продуктивності праці зробимо наступні розрахунки:

На підприємстві прибуток на одного працівника збільшився за рахунок:

рентабельності продажу:

(0,238-0,225)*13,37 = -0,23 тис. грн.,

продуктивності праці:

(19,33-13,37)*0,238 = +1,41 тис. грн.

Разом +1,18 тис. грн.

Таким чином, за рахунок збільшення продуктивності праці на одного працівника на 5-96 тис. грн. прибуток на одного працівника в 2004 році зріс на 1,41 тис. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку з оплатою праці. З ростом продуктивності праці створюються передумови для підвищення рівня його оплати.

Фонд заробітної плати по діючій Інструкції органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, який відноситься до поточних витрат підприємства, але й виплати за рахунок коштів соціального страхування й чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Відомості про використання коштів, що направляють на споживання, надані в таблиці 3.7.

З таблиці видно, що основна частка коштів, спрямованих на споживання по двох аналізованих роках доводиться на фонд оплати праці й становить 98,4% в 2003 році та 98% в 2004 році.

Частка виплат за рахунок коштів фонду соціального страхування в 2004
році зросла на 0,4%, що свідчить про збільшення захворювань на підприємстві в
2003 році.

Серед факторів, які впливають на обсяг виробництва й собівартість
виконаних робіт, є розмір середньої заробітної плати кожного працюючого
на підприємстві.

Таблиця 3.7 - Аналіз використання коштів, що направляють на споживання.

Вид оплати	Сума, тис. грн.
	2003	2004	Відхилення
1 Фонд оплати праці	55,9	184,8	+129,1
1.1 По тарифних ставках й окладах	42,5	111,4	+69,5
1.2 Премії за виробничі результати	4,1	48,0	+44,0
1.3 Доплати за святкові дні	1,4	3,7	+2,3
1.4 Оплата щорічних і додаткових відпусток	4,6	14,8	+10,2
1.5 Матеріальна допомога	3,3	6,9	+3,6
2 Виплати соціального характеру	0,9	3,7	+2,6
2.1 Допомоги з тимчасової непрацездатності	0,9	3,7	+131,7
Разом коштів, спрямованих на споживання	56,8	188,5
Частка в загальній сумі, %:
Фонд оплати праці	98,4	98,0	-0,4
Виплат за рахунок фонду соціального страхування	1,6	2,0	+0,4

На абсолютне відхилення фонду оплати праці впливають: середньосписочна чисельність працюючих й середньорічна оплата праці одного працівника, кількість відпрацьованих днів одним працівником.

Середньорічна заробітна плата залежить від середньогодинної заробітної плати, кількості робочих днів у році і від середньої тривалості робочого дня.

Ф^г = Ф^ч * Д * П, (3.6)

За даними таблиці видно, що на підприємстві середньорічна оплата
праці одного працюючого в 2004 році вище, ніж у 2003 році на 4,65 тис.
грн. Вплив факторів на його зміну можна встановити способом абсолютних
різниць.

Таблиця 3.8 - Аналіз фонду оплати праці

Показник	2003	2004	Відхилення
1. ФОП, тис. грн., Ф	55,9	184,8	+129,1
2. Середньосписочна чисельність працюючих, л., НП	11	19	+8
3. Середня тривалість робочого дня, г., П	7,95	7,8	-0,15
4. Кількість робочих днів, дні, Д	222	221	-1
5. Відпрацьовано людиногодин, л/г, Ч	19413,9	32752,2	+13338,3
6. Середньорічна оплата одного працюючого, тис. грн., Фг	5,08	9,73	+4,65
7. Середньоденна оплата одного працюючого, тис. грн., Фд	22,88	44,03	+21,15
8. Середньогодинна оплата одного працюючого, тис. грн., Фч	2,88	5,64	+2,76

Ф^г_фч = ΔФ^ч * Д₂₀₀₃ * П₂₀₀₃ (3.7)

Ф^г_фч = 2,76 * 222 * 7,95 = +4,9 тис. грн.

Ф^г_д = ΔД * Ф^ч₂₀₀₄ * П₂₀₀₃ (3.8)

Ф^г_д = (-1)* 5,64 * 7,95 = -0,05 тис. грн.

Ф^г_фч = ΔП * Ф^ч₂₀₀₄ * Д₂₀₀₃ (3.9)

Ф^г_фч = (-0,15) * 5,64 * 221 = -0,2 тис. грн.

Таким чином, з наведених вище розрахунків можна зробити висновок, що за рахунок росту середньогодинної заробітної плати на 2,76 грн. на одного працюючого, середньорічна плата зросла на 4,9 тис. грн. Однак негативно вплинули на середньорічну заробітну плату зменшення кількості відпрацьованих днів на один день викликало зменшення середньорічної заробітної плати одного працюючого на 50 грн. А зменшення середньої тривалості робочого дня на 15 хвилин привело до зменшення середньорічної заробітної плати одного працюючого на 200 грн.


3.2 Автоматизація


1 Мета створення системи формулюється стисло, одним реченням і є основою для визначення задач, поставлених перед системою.

Мета: «Розробка програми розрахунку заробітної плати для міського житлово-комунального підприємства»

2 Задачі кінцевого користувача формулюються на основі мети створення системи і упорядковуються за ступенем важливості. Далі виконується автоматизація перших задач зі списку, після цього список виправляється. Цей процес повторюється до автоматизації всіх задач. В найбільш простому випадку задачі розподіляються на основні і другорядні.

Критеріями для розподілу задач є трудомісткість і важливість задач для кінцевого користувача, а також реалізація основними задачами закінченого технологічного циклу.

При визначенні бухгалтерських задач необхідно також вказати періодичність їх вирішення.

Задачі кінцевого користувача

Розрахунок заробітної плати

Основні задачі:

• _{персональний розрахунок заробітної плати по кожному співробітнику підприємства}
  
• _{підбивання підсумків по заробітній платі на підприємстві}
  
• _{формування звітної документації}
  

Другорядні задачі:

• _{розрахунок нарахувань на фонд заробітної плати}
  
• _{зв’язок з існуючим програмним забезпеченням}
  

Форма подання даних – паперова, електронна

Джерела одержання первинних документів:

• _{взаємозв’язок задач, що автоматизуються}
  
• _{періодичність їх вирішення}
  
• _{особи, які відповідають за розв’язання тієї чи іншої задачі}
  

Структура вхідних і вихідних документів

Задача 1

Вхідні дані:

Табель, джерело – відділ кадрів

найменування підрозділів

прізвище, ім’я, по батькові кожного співробітника

відпрацьований час протягом року, календарного місяця

Штатний розклад, джерело – відділ кадрів

підрозділ підприємства

прізвище, ім’я, по батькові кожного співробітника

посада

оклад

Наказ про доплати, джерело – плановий відділ

назва підрозділу

прізвище, ім’я, по батькові кожного співробітника

нарахована доплата, %

Лікарняний, джерело – поліклініка або лікарня

прізвище, ім’я, по батькові кожного співробітника

термін хвороби

Наказ про надання відпусток, джерело – відділ кадрів

назву підрозділу

прізвище, ім’я, по батькові кожного співробітника

дата початку відпустки

дата закінчення відпустки

Заява на виплату матеріальної допомоги

Вихідні дані:

Персональний розрахунок заробітної плати по кожному співробітнику в електронній формі містить наступну інформацію

дата розрахунку заробітної плати

ідентифікаційний код співробітника

ПІП співробітника

оклад

відпрацьовано днів по табелю

основна зарплата

доплата, %

доплата, сума

лікарняні

відпускні

матеріальна допомога

Нараховано:

• _аванс
  
• _{прибутковий податок}
  
• _{внески в фонд зайнятості}
  
• _{внески в пенсійний фонд}
  
• _{внески на соціальне страхування}
  

Всього утримано:

• _{до виплати}
  
• _{борг на наступний місяць}
  

3 Схема дій користувача створюється для кожної задачі та складається з двох основних елементів:

• опис головних кроків, що виконуються при реалізації задачі;
  
• схема інтерфейсу с користувачем
  

Схема дій користувача.

Головні кроки при розрахунку заробітної плати:

• вибір підрозділу
  
• вибір співробітника
  
• введення та розрахунок заробітної плати по кожному співробітнику
  

4 Визначення функцій інформаційної системи виконується на основі схеми дій користувача та дозволяє перейти до реалізації задач кінцевого користувача

Функції, потрібні для реалізації вибору підрозділу:

- вилучення підрозділу

- додавання підрозділу

- зміна назви підрозділу

- пошук підрозділу

5 Розробка моделі даних інформаційної системи для економічних систем складаються з реляційних таблиць. Модель даних будується на основі наступних даних:

- структури вхідних та вихідних документів для кожної задачі

- схеми дій користувача

6 Структура проекту інформаційної системи розробляється на основі задач, схеми дій користувача і функцій системи та складається з модулів, що призначені для реалізації задач та функцій проектуємої системи

Схема структури проекту нарахування заробітної плати наведена на рисунку 3.1, а сама база даних на рисунку 3.2.


Список співробітників по відділам