1. 1 Склад фонду оплати праці І його характеристика
Вид материала | Документы |
СодержаниеПродовження таблиці 1.4 |
- Механізм формування І використання фонду оплати праці в аграрних формуваннях, 128.86kb.
- коефіцієнт інтенсивності джерел приросту фонду оплати праці, 691.69kb.
- Структура фонду оплати праці, 67.23kb.
- Про затвердження Переліку підприємств-монополістів, щодо яких запроваджується регулювання, 3198.99kb.
- Рудові ресурси це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими, 639.48kb.
- Томаківське районне управління юстиції дніпропетровської області методичні рекомендації, 322.42kb.
- Календарно-тематичне планування з географії 11 клас, 91.89kb.
- Кабінетом Міністрів України. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється закон, 511.61kb.
- План: Організація оплати праці на підприємстві: види, форми І системи оплати праці, 337.4kb.
- Організація І регулювання оплати праці на підприємстві”, 373.21kb.
Продовження таблиці 1.4
1 | 2 | 3 | 4 | ||
Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) | |||||
Коефіцієнти абсолютної ліквідності | 0,5 | 0,34 | 0,2-0,35 | ||
Коефіцієнт проміжної ліквідності | 1,52 | 2,96 | 0,7-0,8 | ||
Коефіцієнт поточної ліквідності | 3,2 | 3,3 | 1-2 | ||
Загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості | 1,03 | 2,62 | Більш 1 | ||
Коефіцієнти обігу активів (ділова активність) | |||||
Кількість оборотів усіх використаних активів | 4,08 | ||||
Кількість оборотів обігових активів підприємства | 4,81 | ||||
Час обороту усіх використаних активів | 61,2 дня | ||||
Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості | 20,3 дня | ||||
Коефіцієнт кредиторської заборгованості | 22,4 дня | ||||
Коефіцієнти оцінки рентабельності (прибутковості) | |||||
Коефіцієнт рентабельності усіх використаних активів або коефіцієнт економічної рентабельності | 0,97 | ||||
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності | 1,3 | ||||
Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції або коефіцієнт комерційної рентабельності | 0,2 | ||||
Коефіцієнт рентабельності поточних витрат | 0,4 |
Таким чином, можна зробити наступні висновки, що Першотравенське МЖКП фінансово стійке підприємство, підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування, та в основному фінансується за рахунок власних коштів.
Високі показники платоспроможності свідчать, що підприємство – платоспроможне (ліквідне), на підприємстві достатньо грошових коштів для погашення позикових зобов’язань, а також висока можливість підприємства гасити короткострокові поточні зобов’язання за рахунок поточних активів.
Коефіцієнти ділової активності мають високі показники обігу активів, сформовані активи швидко обертаються у процесі господарської діяльності, кількість днів обігу активів мала, коефіцієнт обертаємості дебіторської та кредиторської заборгованості низький. Це вказує на те, що обсяги реалізації зросли швидкими темпами, ефективно застосовуються механізми кредитного контролю, а також на надійні дебітори.
При аналізі показників, які характеризують рентабельність підприємства, встановлено, що коефіцієнти задовільні, підприємство рентабельне, може гарантувати необхідний прибуток, ефективно використовувати активи та вкладений капітал.
Також був проведений аналіз структури актива та пасива, кредиторської та дебіторської заборгованості. В результаті було встановлено, що основну частку в структурі активу займає “інша дебіторська заборгованість”. Вона включає в себе видачу позик робітникам, що говорить про довіру та мотивацію робітників.
2 Бухгалтерський облік розрахунків по оплаті праці на підприємстві
2.1 Характеристика нормативної бази з обліку розрахунків по оплаті праці.
Питання нарахування заробітної плати, а також податкового й бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства.
З одного боку, це має зв’язок з відносинами к таким питанням робітників, для котрих заробітна плата є основним джерелом матеріальних благ.
З іншого боку, з тими обставинами, що суми, які направлені підприємством на оплату праці, так чи інакше є мірою, яка визначає прибуття податків та обов’язкових платежів до бюджету та цільові фонди.
Основним документом, яким визначені економічні, правові й організаційні основи оплати праці працівників, що знаходяться в трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання, а також з окремими громадянами й сфери державного регулювання оплати праці, спрямованими на забезпечення відбудовною й стимулюючою функцією заробітної плати, є Закон України “Про оплату праці” від 24.03.95р. № 108/95-ВР, зі змінами і доповненнями.
Кодекс законів про працю України (далі КЗпП), визначає правові основи й гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здатностями до продуктивної й творчої праці.
КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи росту продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва й підйому на цій основі матеріального й культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни й поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву необхідність кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всесвітню охорону трудових прав працівників.
КЗпП України визначені наступні питання: порядок, сфера дії на підприємстві Колективного договору; порядок заключення на підприємстві трудового договору, обговорений робочий час, години відпочинку, нормування праці; оплата праці; гарантії й компенсації для працівників підприємств; гарантії при накладенні на працівників матеріальної відповідальності за збиток, нанесений підприємству; питання по трудовій дисципліні; охороні праці; питання про працю жінок, молоді; пільги для працівників, що сполучають роботу з навчанням, а також порядок розгляду трудових суперечок; професійні союзи; доля працівників у керуванні підприємством; поняття трудового колективу; види матеріального забезпечення й соціальних послуг по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, пенсійному забезпеченню; питання по нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю.
Законом України “про відпустки” від 15.11.1996р. № 505/96-ВР, зі змінами й доповненнями, визначене право на відпустку громадянами України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, не залежно від форми власності, виду діяльності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, право на відпустку у випадку звільнення, а також обговорені види й умови надання щорічних відпусток, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчі, соціальні відпустки, обговорений порядок оплати перерахованих вище відпусток. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати.
Для розрахунку виплат за невідпрацьований час застосовується Порядок вирахування заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. № 100, зі змінами й доповненнями, у якому визначені випадки, при яких відбувається вирахування середньої заробітної плати; період, за який обчислюється заробітна плата; виплати, що включають у розрахунок середньої заробітної плати.
Розрахунок середньої заробітної плати для розрахунку виплат по загальнообов’язковому соціальному страхуванню провадиться відповідно до Ухвали Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 “Про вирахування середньої заробітної плати для розрахунку виплат по загальнообов’язковому соціальному страхуванню”.
Методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень із метою одержання об’єктивної статистичної інформації про розміри й структуру заробітної плати найманих робітників викладені в Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004р. № 5.
Документом, що регулює порядок розрахунку й сплати податку з доходів фізичних осіб, є Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV, зі змінами й доповненнями.
Відповідно до цього нормативного акту платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, що одержують доход як із джерел їхнього походження на території України, так й іноземних доходів, а також нерезиденти, що одержують доходи на території України.
Із процесом нарахування й виплати заробітної плати пов’язана необхідність нарахувань відповідних сум, які підприємство розраховує виходячи із загального розміру виплат відповідних категорій працівників і самостійно перераховує у вигляді податків і внесків, а також відрахувань, під якими розуміють суми, утримувані й перераховані підприємством й що розраховують виходячи із сум доходу кожного працівника.
Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98р. № 16/98-ВР залежно від виду страхового випадку визначені наступні види загальнообов’язкового державного страхування:
- страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням;
- страхування від нещасних випадків на виробництві й професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття;
- пенсійне страхування;
- медичне страхування;
- інші види страхування, передбачені законами України.
Склад платників, база обкладання, ставка, порядок стягнення й перерахування, а також штрафні санкції визначені по кожному податку й обов’язковому платежу відповідними законодавчими й нормативними документами.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-IV.
Інструкція про порядок вирахування й сплати страхувальникам й застрахованим особам внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їхнього надходження в Пенсійний фонд України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням” від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ, зі змінами і доповненнями.
Інструкція про порядок надходження, обліку й витрати коштів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, затверджені постановою правління Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності від 26.06.2001р. № 16, зі змінами і доповненнями.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ, зі змінами й доповненнями.
Інструкція про порядок вирахування й сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття й обліку їхнього надходження у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці й соціальної політики України від 18.12.2000р. № 339, зі змінами й доповненнями.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які привели до втрати працездатності” від 23.09.99р. № 1105-XIV, зі змінами й доповненнями.
Інструкція про порядок перерахунку, обліку й витрат страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України від 20.04.2001р. № 12, зі змінами і доповненнями.
Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ, зі змінами і доповненнями.
Закон України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які привели до втрати працездатності” від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ, зі змінами і доповненнями.
У П(З)БУ № 26 “Виплати працівникам”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2003р. № 601 передбачена класифікація виплат працівникам.
Закон України “Про відпустки” встановлює державні гарантії, права на відпустки, умови, термін та порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, виховання дітей.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності” визначає розмір допомоги та особи, яким вона повинна надаватися.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил обчислення загального трудового стажу для нарахування працівникам суми лікарняних” зазначає порядок обчислення трудового стажу; зазначаються роботи, які включаються до трудового стажу.
Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку”, в якому визначаються форми кадрової документації, надається перелік затверджених типових форм первинного обліку застосовуваних при обліку оплати праці та наводиться порядок їх застосування.
2.2 Облік використання робочого часу. Облік виробітку
Робочий час – це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого робітник і службовці згідно з правилами внутрішнього розпорядку повинні виконувати свої трудові обов’язки.
Робочий день – це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основі його правового регулювання.
Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижнем.
При п’ятиденному робочому тижні встановлена тривалість робочого тижня – 40 годин, яка поширюється на всіх працівників, фахівців та керівників, крім тих, для яких законодавчо встановлена скорочена тривалість робочого часу.
Статтею 51 КЗпП України передбачено скорочену тривалість робочого часу:
1) для працівників віком від 16 до 18 років – 6-годинний робочий день при шестиденному робочому тижні, тобто 36-годинний робочий тиждень, а для осіб віком від 15до16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 4-годинний робочий день, тобто 24-годинний робочий тиждень;
2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більше 36 годин на тиждень.
Статтею 194 КЗпП України визначено, що заробітна плата працівникам, молодшим 18 років, за скороченої тривалості щоденної роботи сплачується в розмірах, передбачених для працівників відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється шляхом табельного обліку.
При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці (що знаходиться у відділі кадрів) робиться позичка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.
На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія відкриває особову картку кожному працівникові.
Табельний облік ведеться такими способами: жетонним – з використанням жетонів (на яких проставлено табельні номери). На підприємстві їх кількість дорівнює кількості облікового складу працюючих; картковим -–з використанням контрольних годинників, що автоматично позначають час явки кожного працівника в його картці; за пропускною системою, за якої працівники при явці на роботу здають свої перепустки, а по закінченні роботи отримують їх.
Облік використання робочого часу ведеться у табелі. Завданнями табельного обліку є:
а) контроль за явкою на роботу і залишенням роботи;
б) виявлення причин запізнень або неявки на роботу;
в) одержання даних про фактично відпрацьований працівниками час, склад робочого часу;
г) складання звітності про наявність працюючих та її рух, про стан трудової дисципліни.
До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться табель окремо по кожному цеху і відділу табельниками або бригадирами, майстрами тощо. У табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок – шифрів).
Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним працівником.
Під обліком виробітку розуміють сполучення способів одержання інформації, порядку її запису і застосування форм первинних документів.
Облік виробітку робітниками-відрядниками здійснюють за типовими формами залежно від технологічного процесу виробництва, систем и організації та оплати праці в рапортах про виробіток, у маршрутних листах, відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах.
Роботи можуть виконуватися одним робітником або бригадою. Застосовується бригадний підряд, який є основою обліку виробітку. Використовуються такі системи обліку виробітку – поопераційний, за кінцевою операцією та інвентарний.
Послідовне виконання обсягу робіт фіксується в індивідуальних або бригадних нарядах, які здаються до бухгалтерії, машинолічильного бюро або обчислювального центру для нарахування заробітної плати.
Наряди містять такі реквізити: номер наряду, дату видачі, прізвище, ім’я та по батькові, табельний номер робітника, шифр цеху, дільниці, вид оплати, операції, деталі, виробничі витрати, кількість виробітку в натуральному виразі, норму часу, розцінку за розрядом роботи.
Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку бригади. В них зазначають прізвище, табельний номер робітника, розряд і кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку враховують і коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного члена бригади.
Крім оплати відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт і виготовленої продукції, заробітну плату нараховують відповідно до чинного законодавства, а також виходячи з інших умов або причин, що мають відношення до діяльності даного підприємства. Так, операції, передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати – за листками на доплату. Оплату часу простоїв не з вини робітників оформлюють листком обліку простоїв. На оплату виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою “Виправлення браку”.
Оплата працівникам часу, протягом якого вони не працювали (виконання державних або громадських обов’язків, оплата пільгових годин матерям для догляду за дітьми до одного року, доплата підліткам до середнього заробітку за скорочений робочий день, оплата чергових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), здійснюється за даними довідок-розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора підприємства, лікарняних листків тощо).
2.3 Документальне оформлення та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці.
Документи, якими оформлюються розрахунки по заробітній платі визначені наказом Міністерства статистики “Про затвердження первинних форм по розрахунку заробітної плати”.
На підприємстві з метою полегшення роботи з картотекою на кожного працівника відкривається додатково “Алфавітна картка” (форма № П-3). Картотека алфавітних карток ведеться по підприємству в цілому і картки в ній розкладаються в алфавітному порядку.
При оформленні працівника з однієї ділянки в іншу застосовується “Наказ про переведення на іншу роботу” (форма № П-5). Заповнюється працівниками відділу кадрів.
При звільненні працівника оформлюється наказ “Про припинення трудового договору” (форма № П-8). Один екземпляр залишається у відділі кадрів, другий передається в бухгалтерію.
Для складання статистичної звітності з праці використовується “Рапорт обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати” (форма № П-12), який передається в бухгалтерію.
Форма № П-13 “Рапорт обліку використання робочого часу” застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством.
Для обліку часу, який відпрацьовано надурочно використовується “Список осіб, які працювали в надурочний час” (форма № П-15), який заповнюється мастером та передається в бухгалтерію.
Облік часу простоїв здійснюється на підставі “Листка обліку простоїв” (форма № П-16). Використовується для запису в рапорті.
Порядок нарахування заробітної плати, що належить працівникам підприємства, залежить від застосовуваних форм і систем оплати праці й організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку або бригадою). При погодинній оплаті праці основним документом, що служить для нарахування заробітної плати, є рапорт (Додаток А). У цьому випадку для розрахунку погодинного заробітку працівника досить знати його розряд, годинну тарифну ставку даного розряду й кількості відпрацьованих годин по табелю. При розрахунку заробітної плати по посадовому окладі останній зберігається при відпрацьовуванні всіх робочих днів місяця. При відпрацьовуванні неповної кількості робочих днів середньоденний заробіток множиться на кількість відпрацьованих днів.
При відрядній оплаті праці й індивідуальному виконанні робіт заробіток робітників визначається шляхом множення кількості виготовлених деталей (обсягу виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи.
В умовах бригадної форми організації праці заробітна плата й премії нараховуються всій бригаді, а потім обчислена сума розподіляється між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованого кожним робітником часу з урахуванням його кваліфікації (розряду). Для цього робляться обчислення в такій послідовності:
- спочатку множенням відпрацьованої кількості годин кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки й підсумовуванням цих добутків знаходять заробіток бригади по тарифних ставках;
- потім визначається відношення суми відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів по тарифних ставках (коефіцієнт приробітку);
- множенням заробітку по тарифній ставці кожного члена бригади та фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку знаходять відрядний заробіток окремих членів бригади.
З метою більш повного обліку внеску кожного робітника в результати праці бригади за згодою її членів можуть застосовуватися коефіцієнти трудової участі (КТУ), що представляють узагальнену кількісну оцінку трудового внеску кожного члена бригади (залежно від продуктивності і якості роботи, сполучення професій, виконання більш складних робіт і т.п.). З використанням КТУ розподіляється відрядний приробіток, премії, економія по фонду оплати праці (отримана в результаті сполучення професій та ін.). За базове значення КТУ приймається одиниця.
На підприємствах можуть бути застосовані наступні надбавки й доплати до тарифних ставок у розмірах, передбачених законодавством, за:
- сполучення професій (посад);
- розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
- виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
- роботу у важких й шкідливих й особливо важких й особливо шкідливих умовах праці;
- інтенсивність праці;
- роботу в нічний час;
- премії й винагороди ,у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, крім винагород, заохочень, здійснюваних раз у рік;
- керівництво бригадою;
- висока професійна майстерність;
- класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
- оплата роботи в понаднормовий час й у святкові й неробочі дні, у розмірах і за розцінками, установленими чинним законодавством.
Розміри надбавок і доплат встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі, але не нижче розмірів, визначених чинним законодавством.
Система преміювання на підприємстві визначається Положенням “Про преміювання”, що виконує функції забезпечення зацікавленості працівників у результатах праці, дотримання планових пропорцій, чіткої роботи в заданому режимі.
Першотравенське МЖКП застосовує почасово-преміальну систему оплати праці.
На підставі затвердженого керівником штатного розкладу, а також табеля обліку використання робочого часу провадиться нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час, цей вид нарахування в книзі по нарахуванню заробітної плати називається “погодинно”.
Згідно прийнятого Положення “Про преміювання” в Першотравенському МЖКП провадиться нарахування премій у відсотковому відношенні до виду начислення “погодинно”. Відсоток премії визначається наказом по підприємству залежно від обсягів реалізації на підприємстві станом на 25 число поточного місяця.
На підприємстві існують такі види нарахувань, як “доплата за неробочі дні”. У табелі обліку використання робочого часу відпрацьовані у святкові й неробочі дні находять своє відбиття в окремій графі, на підставі даних цієї графи проводиться розрахунок оплати за роботу у вихідні дні.
Відповідно до Колективного договору за роботу у святковий і неробочий день оплата здійснюється у подвійному розмірі від денної ставки працівника.
У рапорті на погодинні роботи (Додаток Б) надана інформація про нарахування заробітної плати за відпрацьований час у жовтні 2005 року по Першотравенському МЖКП.
До оплати праці за невідпрацьований час належать виплати:
- оплата, а також суми грошової компенсації у випадку невикористання щорічних (основних і додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, що мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;
- оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням і творчими відпустками;
- оплата додаткових відпусток, надаваних відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- суми заробітної плати, що зберігається по основному місцю роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів;
- суми, нараховані особам, що проходять навчання (підготовку) для роботи на тільки що уведених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;
- оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;
- оплата працівникам, що виконують державні або суспільні обов’язки, якщо вони виконуються в робочий час;
- оплата працівникам-донорам днів обстеження, здачі крові й відпочинку, наданих після кожного дня здачі крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;
- оплата, що зберігається за працівником, що підлягає медичному огляду, по основному місцю роботи за час перебування в медичній установі на обстеженні;
- оплата простоїв не з вини працівників.
Інші заохочувальні й компенсаційні виплати включають винагороди й премії, що мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, непередбачувані актами чинного законодавства або які провадяться понад установлений зазначеними актами норм. До них належать:
- нарахування за невідпрацьований час непередбачені чинним законодавством, зокрема, працівникам, що змушено працювали скорочений робочий час й адміністрації, що перебувалися у відпустках не з власної ініціативи (крім допомоги з безробіття), брали участь у страйках;
- винагороди й заохочення, здійснювані раз на рік;
- винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);
- премії, що виплачуються у встановленому порядку по спеціальних системах преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;
- премії за сприяння винахідництву й раціоналізації, створення, освоєння й впровадження нової техніки й технології, введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об’єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інше;
- премії за виконання важливих й особливо важливих завдань;
- одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам’ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі);
- грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну роботу в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків;
- вартість безкоштовно наданих працівникам акцій;
- кошти, спрямовані на викуп майна працівникам з моменту їхньої персоніфікації, а також суми вартості майна, що розподіляє між членами колективу у випадку ліквідації підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства);
- матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом);
- виплати соціального характеру в грошовій і натуральній формі;
- виплати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням.
Порядок вирахування деяких видів нарахувань по середньому заробітку встановлено Порядком нарахування середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95р. № 100 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами від 16.05.95р. № 348 та від 24.02.97р. № 185).
Зазначений Порядок застосовується при нарахуванні середньої заробітної плати за час чергових і додаткових відпусток (або компенсації за невикористану відпустку); оплаті часу при виконанні державних і суспільних обов’язків; пільгових годин підлітків; оплаті перерв у роботі матерів, що годують грудних дітей; при переведенні на іншу менш оплачувану роботу зі стану здоров’я або виробничою необхідністю; за час службових відряджень; змушених прогулів; при виплаті вихідної допомоги при звільненні; збереженні середньої заробітної плати звільненим працівникам на встановлений законодавством строк їх працевлаштування та у деяких випадках, коли відповідно до діючого законодавства виплати проводяться виходячи із середнього заробітку.
У розрахунок середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати й надбавки (за роботу в понаднормовий час і роботу в нічний час; сполучення професій, керівництво бригадою та ін.); виробничі премії; винагороди за підсумками роботи підприємства за рік і вислугу років та ін. Щомісячні премії включаються в заробіток того місяця, на який вони доводяться згідно даним розрахункової відомості на заробітну плату. Премії, виплачені за більше тривалий час, включаються в частку, що доводиться на розрахунковий період.
Разові винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років включаються в розрахунок середнього заробітку як 1/12 винагороди за попередній рік.
Не включаються в розрахунок середньої заробітної плати:
- одноразові виплати (компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога при звільненні та ін.);
- виплати за виконання окремих доручень (разового характеру), які не входять в обов’язки працівника;
- компенсаційні виплати по службових відрядженнях і переміщеннях;
- премії за винахідництво й раціоналізаторські пропозиції;
- пенсії, державна допомога, соціальні й компенсаційні виплати;
- виплати, пов’язані з ювілейними датами;
- заробітна плата по сумісництву;
- доходи (дивіденди, відсотки) по акціях трудового колективу й внесках колективу в майно підприємства;
- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок у будинки відпочинку й санаторії;
- вартість безкоштовно виданого спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту;
- вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива або коштів на їхнє відшкодування; суми збитку по трудовому каліцтву і деякі інші виплати, передбачені п.4 порядку нарахування середньої заробітної плати від 08.02.95р. № 100.
Розрахунок середньої заробітної плати для визначення розміру збитку, заподіяного працівникові каліцтвом здоров’я при виконанні службових обов’язків, здійснюється відповідно до Правил відшкодування власником підприємства, установи або організації або уповноваженим ними органом збитку, заподіяного ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93р. № 472 (зі змінами, внесеними постановою від 03.10.97р. № 1100).
2.4 Синтетичний облік нарахування заробітної плати
Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючих і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.
Рахунок №66 “Розрахунки з оплати праці” призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премій, виконання громадських обов’язків та ін.
Для обліку розрахунків по оплаті праці використовуються два субрахунки:
№661 “Розрахунки за заробітною платою”
№662 “Розрахунки з депонентами”.
На кредиті субрахунку №661 “Розрахунки за заробітною платою” на підставі зведеної відомості відображаються:
- суми нарахованої заробітної плати робітникам основного виробництва;
- суми нарахованої заробітної плати робітникам за обслуговування і ремонт;
- суми нарахованої заробітної плати службовцям та обслуговуючому персоналу;
- суми нарахованої заробітної плати спеціалістам;
- суми нарахованої заробітної плати працівникам житлово-комунального господарства;
- суми нарахованої заробітної плати за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;
- суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;
- суми премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;
- оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.
По дебету рахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати” відображаються утримання із заробітної плати (податок з доходів фізичних осіб, збори в Пенсійний фонд, у Фонд соціального страхування на випадок безробіття, по виконавчих листах та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати, а також депонована заробітна плата.
У бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунку 661 “Розрахунки із заробітної плати” і дебету рахунків: 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” та інших (на суму нарахованої основної й додаткової заробітної плати й премій, виплачуваних з фонду заробітної плати); 652 “По соціальному страхуванню” (на суму допомоги із соціального страхування, нараховану за рахунок коштів соціального страхування) та ін.
Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображають по дебету рахунку 661 “Розрахунки по заробітній платі” у кореспонденції із кредитом рахунків:
- 641 “Розрахунки по податках” (на суму утриманого податку з доходів фізичних осіб, що підлягає перерахуванням в бюджет);
- 651 “По пенсійному забезпеченню” (на суму утримань внесків у Пенсійний фонд);
- 652 “По соціальному страхуванню” (на суму утримань внесків у фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням);
- 653 “По страхуванню на випадок безробіття” (на суму утримань збору в фонд соціального страхування на випадок безробіття);
- 685 “Розрахунки з різними кредиторами” (на суму утримань по виконавчих документах).
Суми заробітної плати, премій й інших виплат робітникам та службовцям, виплачені з каси підприємства, відображаються записом по дебету рахунку 661 “Розрахунки по заробітній платі” і кредиту рахунку 30 “Каса”.
Депонована заробітна плата (вчасно не виплачена) оформлюється записом:
Д-т сч. 661 “Розрахунки по заробітній платі”;
К-т сч. 662 “Розрахунки з депонентами”.
Надалі, при виплаті робітникам та службовцям заробітної плати, раніше зарахованої на депоненти, роблять запис по дебету рахунку 662 “Розрахунки з депонентами” і кредиту рахунку 30 “Каса”.
У бухгалтерському обліку Першотравенське МЖКП відображає операції по нарахуванню й утриманню заробітної плати з використанням БПК за допомогою восьмого класу рахунків.
Таблиця 2.1 – Журнал господарських операцій по нарахуванню, утриманню та виплаті заробітної плати по підприємству за жовтень 2005 року.
Дата | Зміст господарської операції | Дебет | Кредит | Сума, грн. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
5.10 | Перерахована підлягаюча виплаті працівникам заробітна плата за вересень 2005р. На картрахунок підприємства | 313 | 311 | 11235,69 |
5.10 | Перерахований податок з доходів | 641/нсд | 311 | 1698,56 |
5.10 | Перераховані внески в Пенсійний фонд
| 651/1 651/2 | 311 311 | 253,21 4056,23 |
5.10 | Перераховані внески у фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності в розмірі 1% | 652/1 | 311 | 119,23 |
5.10 | Перераховані внески у фонд соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 0,5% | 653 | 311 | 61,87 |