Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009 р. N 14083/7/23-7017/572
| Вид материала | Документы |
- Державна податкова адміністрація україни державна податкова адміністрація, 642.51kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 37.09kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 20. 12. 2005 р. N 25361/7/16-1517 Про, 19.4kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 45.33kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 24.69kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009, 334.17kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 21.41kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 09. 07. 2009 р. N 14312/7/17-0717, 1222.14kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 311.32kb.
- Державна податкова служба україни, 28.52kb.
2.2.122. Яким чином потрібно проводити розрахункові операції у випадку виходу з ладу РРО?
Згідно статті 5 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
2.2.123. Які реєстратори розрахункових операцій приймаються до реєстрації в пунктах обміну валюти ?
Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначено Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 (далі - Порядок).
Відповідно до розділу 2 п. 2.1.Порядку до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій з визначеною сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти", за умови, що термін служби РРО не вичерпаний, та з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
2.2.124. Які документи подає суб’єкт господарювання (далі – СГ) при реєстрації РРО з купівлі-продажу іноземної валюти?
Згідно з пп.2.2-2.3 р. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. затвердженого наказом ДПА України від 12.02.04.р №87 визначено, що реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням СГ.
Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів а взяття на облік - у день подання СГ усіх необхідних документів.
Реєстрація РРО здійснюється на підставі подання СГ письмової заяви довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, постачальник або виробник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СГ:
- копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо СГ має зареєстрований в даному органі ДПС реєстратор, то копію свідоцтва надавати не треба);
- документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування реєстратором;
- паспорта (формуляра) на РРО;
- належним чином оформленої довідки про реєстрацію пункту обміну іноземної валюти у відповідному територіальному управлінні Національного банку України;
- у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, - довідки про скасування реєстрації.
Оригінали документів повертаються СГ, копії залишаються в органі ДПС.
2.2.125. Який порядок проведення розрахунків уповноваженими банками, що здійснюють операції з купівлі - продажу іноземної валюти ?
Відповідно до ст. 4 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:
- проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
- проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
- зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
- застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
- видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
- здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
- забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
-проводити технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку;
- забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
2.2.126. Чи має право суб'єкт господарювання, який здійснює операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти за рахунок власних коштів, та коштів банку?
Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані:
- здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку.
Отже, здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти за рахунок власних коштів законодавством не передбачено.
2.2.127. Чи необхідно надавати до органів державної податкової служби довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій виданої центром сервісного обслуговування у разі ремонту реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 3.6. р 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти” затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 суб’єкт підприємницької діяльності повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої центром сервісного обслуговування.
2.2.128. Чи повинен центр сервісного обслуговування подавати до органів державної податкової служби звіт про використання засобів контролю?
Згідно із п.3.9 р. 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, центр сервісного обслуговування (далі-ЦСО) щокварталу до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця подають до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про використання засобів контролю за формою додатка 8. У разі припинення діяльності ЦСО або припинення дії договору з постачальником окремої моделі (модифікації) РРО звіт про використання засобів контролю повинен подаватися не пізніше двох тижнів від дня виникнення зазначених обставин.
2.2.129. Обов’язки суб’єктів господарювання при проведені операцій з купівлі - продажу іноземної валюти?
Згідно із п. 4.5 р. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити:
- виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО;
- ведення у встановленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну попереднього журналу використання РРО;
- зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;
- друкування фіскального звіту, інших документів (крім розрахункових та Z-звіту), що передбачені документацією на РРО, під час здійснення перевірки пункту обміну на вимогу представника контролюючого органу,
зберігання на місці проведення валютних операцій, реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування реєстратора, паспорта (формуляра) на РРО, довідки про реєстрацію журналу використання РРО або копій цих документів.
2.2.130. Чи має право суб’єкт підприємницької діяльності використовувати в пункті обміну реєстратор розрахункових операцій, який не зазначений в реєстраційному посвідченні та без наявності договору про сервісне обслуговування реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 4.2 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004р. за № 234/8833 реєстратор розрахункових операцій може застосовуватись тільки в тому пункті обміну, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про сервісне обслуговування реєстратора.
2.2.131. В який термін відповідальна посадова особа органу державної податкової служби приймає рішення про можливість реєстрації реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 2.4 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, на підставі вивчення наданих документів суб’єктом підприємницької діяльності, відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з часу їх подання приймає рішення про можливість реєстрації РРО. За позитивним рішенням виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках; один примірник довідки надається суб’єкту підприємницької діяльності, другий залишається в органі державної податкової служби.
2.2.132. В який термін після отримання довідки про резервування фіскального номера реєстратора, суб’єкт господарювання зобов’язаний ввести реєстратор розрахункових операцій в експлуатацію (фіскалізувати)?
Відповідно до п. 2.5 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004р. за № 234/8833 протягом п'яти робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера реєстратора суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити укладення договору про сервісне обслуговування реєстратора з центром сервісного обслуговування, який має відповідний договір з постачальником даної моделі реєстратора розрахункових операцій, а також перевести РРО у фіскальний режим роботи, занести фіскальний номер до фіскальної пам'яті.
2.2.133. Чи має право підприємство, яке здійснює операції з іноземною валютою та має мережу відокремлених філій реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місце знаходженням цих філій?
Згідно із п. 2.2 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, підприємства, які мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах державної податкової служби та відповідно до законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати реєстратор розрахункових операцій за місцезнаходженням цих філій.
2.2.134. В яких випадках працівники органів державної податкової служби мають право проводити перевірку програмного забезпечення за допомогою верифікатора та самостійно опломбовувати реєстратори розрахункових операцій?
Згідно із п. 3.8 р.3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. № 87, за реєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833, перевірка відповідності реєстратора розрахункових операцій, у тому числі перевірка програмного забезпечення за допомогою верифікатора, повинна проводитися за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника в таких випадках:
- порушення цілісності засобу контролю, установленого на реєстратор;
- виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про опломбування;
- застосування суб’єктом підприємницької діяльності при розрахунках неналежним чином опломбованого або несправного реєстратора;
- підключення до РРО додаткових пристроїв (блоків), якщо таке підключення не передбачене документацією виробника;
- письмове звернення споживача або суб’єкта підприємницької діяльності, що застосовує реєстратор.
Перевірку проводять уповноважені посадові особи органу державної податкової служби, після чого реєстратор опломбовується.
Якщо опломбування здійснила вповноважена посадова особа органу державної податкової служби, то суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити переопломбування реєстратора в центральному сервісному центрі не пізніше наступного робочого дня після перевірки (крім випадків виявлення невідповідності програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції, до документації виробника).
Відповідно до розділу 1 верифікатор - технічний засіб контролю, за допомогою якого шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації (біт, байт) установлюється ідентичність версій внутрішнього програмного забезпечення реєстратора розрахункових операції, що перебуває в експлуатації, та еталонного зразка.
2.2.135. Який порядок реєстрації валютної операції через реєстратор розрахункових операцій та в який час видається розрахунковий документ?
Відповідно до п. 4.3 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 реєстрація валютної операції через реєстратор розрахункових операцій повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнтові коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютної операції, повинен видаватися клієнтові не пізніше завершення операції.
2.2.136. Які дії касира, якщо сталася поломка реєстратора розрахункових операцій та відбулось обнулення оперативної пам’яті фіскального блока реєстраторів розрахункових операцій з купівлі продажу іноземної валюти?
Відповідно до п. 4.8 р.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.04 №87 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.02.04 за №234/8833 (далі Порядок №87), якщо сталася поломка реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії, то безпосередньо після встановленого відремонтованого реєстратора або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформації про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнуління оперативної пам’яті фіскального блока реєстратора слід також провести через РРО підсумкову інформації про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів).
Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Дані звіти повинні зберігатися разом у журналі використання РРО.
2.2.137. Які документи повинен надати суб’єкт господарювання при реєстрації наступного журналу використання реєстратора розрахункових операцій?
Згідно із п. 2.12 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 реєстрація другого та наступних журналів використання РРО здійснюється за поданням суб’єкта підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію журналу використання РРО.
2.2.138. Який порядок реєстрації першого журналу використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі – продажу іноземної валюти?
Відповідно до п. 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004 р. N 87 реєстрація першого журналу використання РРО здійснюється одночасно з реєстрацією РРО або на підставі подання суб’єктом підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та реєстраційного посвідчення на РРО, яке повертається суб’єкту підприємницької діяльності.
Посадова особа органу державної податкової служби здійснює запис у відповідному розділі книги реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, виписує довідку про реєстрацію журналу використання РРО у двох примірниках, а також здійснює записи у незаповнених рядках титульної сторінки журналу.
Журналу використання РРО надається фіскальний номер, який збігається з фіскальним номером РРО та який є одночасно номером довідки про реєстрацію. Один примірник довідки надається суб’єкту підприємницької діяльності, другий - залишається в органі державної податкової служби. Термін реєстрації - не більше двох робочих днів з моменту подання суб’єктом підприємницької діяльності усіх необхідних документів.
2.2.139. Розрахунок з відстроченням платежу.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до статті 3 Закону зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Разом з тим відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем проводяться через реєстратор розрахункових операцій за відділом "погашення кредиту".
Остаточний розрахунок за відстроченим платежем має бути проведений через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін, товарів (послуг) та обліку їх кількості.
2.2.140. Щодо програмування реєстраторів розрахункових операцій в аптеках.
Статтею 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі Закон №265) встановлено, що суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Згідно пункту 11 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарської діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
На теперішній час технічні можливості контрольно-касової техніки, яка включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволена до застосування в Україні, значно розширені. Переважна більшість запропонованих до використання моделей реєстраторів розрахункових операцій здатна в повній мірі забезпечувати дотримання аптечними закладами при проведенні розрахункових операцій вимог пункту 11 статті 3 Закону №265.
Також, на теперішній час до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено реєстратори, які входять до складу комп’ютерних систем та комплексів. Як свідчить аналіз якісного складу зареєстрованих на аптечні заклади реєстраторів розрахункових операцій, саме такі комплекси останнім часом здебільшого і використовуються при продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення в аптечних закладах. При цьому, технічні можливості таких систем щодо програмування кількості найменувань товарів практично необмежені.
Тобто, на теперішній час не існує обгрунтованих перешкод для проведення в аптечних закладах розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу лікарських засобів та товарів медичного призначення за окремими найменуваннями та цінами.
Слід зазначити, що використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. Видача покупцям таких касових чеків дозволяє в повній мірі реалізувати вимоги Закону України „Про захист прав споживачів”.
Крім того, слід зазначити що згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Разом з тим, продаж аптечними закладами лікарських засобів та товарів медичного призначення без зазначення у касовому чеку їх найменування та ціни, є не тільки порушенням норм Закону №265, а й порушенням передбачених Законом України „Про захист прав споживачів” прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікарських товарів.
2.2.141. Щодо продажу основних фондів
Виходячи з позиції судів, якщо основні засоби до дати продажу використовувались у господарській діяльності суб’єкта господарювання і згідно з даними бухгалтерського обліку відносились до основних засобів, розрахунки за готівку при продажу таких основних засобів, можуть проводитись у касі суб’єкта, або у безготівковій формі через установи банків.
Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно пункту 1 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Разом з тим, в преамбулі Закону № 265/95-ВР зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном „основні фонди" слід
розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Також, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, визначено, що основні засоби, це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Разом з тим, отримані при ліквідації основних засобів матеріали, паливо, запасні частини, металобрухт оцінюють за цінами можливого використання і оприбутковують на рахунках 20 „Виробничі запаси”, 28 „Товари” та інші.
Згідно із нормами чинного законодавства України, матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, є товаром.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Отже, у разі продажу за готівкові кошти матеріальних цінностей, що були вилучені з активів (списані з балансу) та обліковуються в обліку як сировина і матеріали, паливо, запасні частини тощо і які не є продукцією власного виробництва, суб'єкти господарської діяльності зобов'язані відповідно до Закону №265 здійснювати розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, або здійснювати такі розрахункові операції у безготівковій формі через установи банків.
Разом з тим, облік основних засобів ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних, або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. По дебету рахунку 10 „Основні засоби” відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства. По кредиту цього рахунку відображається вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів. Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, вибуття, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.
Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.
Враховуючи вищезазначене, ДПА України вважає, що у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 „Основні засоби”, суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.
Крім того, у разі здійснення розрахунків в касі у готівковій формі субєкти господарювання зобов’язані, дотримуватись вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637 та постанови Правління Національного банку України від 09.02.05 №32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.05 за №410/10690
2.2.142. Щодо оформлення товарних чеків.
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом, є правомірним.
Разом з тим, якщо форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - наказ), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена. Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Разом з тим, виходячи із змісту Закону України "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміна розрахункові документи, до яких відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".
2.2.143. Розрахунки через РРО із застосуванням платіжного терміналу.
Пунктом 1.321 статті 1 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) передбачено, що платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу.
Крім того, відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону N 2346 документ за операцією із застосуванням спеціальних платіжних засобів - документ, що підтверджує виконання операції із використанням спеціального платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки.
При здійсненні розрахункових операцій з використанням платіжних карток видається документ, який підтверджує переказ коштів з рахунка, та документ, який підтверджує факт продажу товару.
2.2.144. Щодо програмування реєстратора розрахункових операцій.
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів, та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з вимогами Закону реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Тобто реєстратори розрахункових операцій мають забезпечувати облік кількості проданих товарів саме під час їх реалізації.
Враховуючи викладене, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку товарів.
2.2.145. Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг з лікування та діагностики.
Згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями, далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №265 суб'єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Отже, норми пункту 1 статті 9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємством при здійсненні розрахунків за надані послуги з лікування та діагностики, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, підприємство зобов’язано відповідно до вимог Закону №265 застосовувати реєстратор розрахункових операцій.
2.2.146. Щодо ведення книги обліку розрахункових операцій та подання звітності.
Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі – Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №106/5297, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Згідно пункту 7.7 пункту 7 Порядку, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.
На бажання суб’єкта господарської діяльності у графах 5 - 8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.
Отже, за бажанням суб’єкта господарювання, в графах 5 - 8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна додавати додаткові колонки для зазначення сум розрахунків, в тому числі „купівлі кредитів тощо”.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №108/5299, звітність, пов'язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, подається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (далі - Звіт).
Згідно Інструкції із заповнення „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за формою №ЗВР-1, затвердженої наказом ДПА України 28.04.04 №248, звіт за формою №ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб’єктом господарювання, та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю, які використовувались протягом звітного місяця.
У графі 7 Звіту записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (послуги). Якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням суб’єкта господарювання до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
Отже, у графі 7 Звіту суб’єкт господарювання записує загальну суму виданих коштів при поверненні товару (послуги), а також, в цій графі слід зазначити від’ємне значення суми проведеної через реєстратор розрахункових операцій за куплені кредити.
Крім того, відповідно до пункту 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №107/5298, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги (купівлі кредитів), перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
2.2.147. Щодо повернення готівкових коштів за неотриманий, або повернутий товар.
Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Статтею 9 Закону визначено вичерпний перелік випадків звільнення суб’єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при проведенні розрахунків.
Звільнення суб’єктів господарювання при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий або повернутий ним товар статтею 9 Закону не передбачено.
Разом з тим, пунктом 1 статті 9 Закону передбачено, що проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок дозволяється суб’єктам господарювання лише при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва, крім підприємств торгівлі.
Крім того, загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків при безготівкових розрахунках, в тому числі при поверненні готівкових коштів, що переказані отримувачу (фізичній особі) на відповідний рахунок регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за №377/8976.
Отже, підприємства торгівлі відповідно до Закону при поверненні покупцеві готівкових коштів за неотриманий, або повернутий ним товар мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
2.2.148. На підприємстві рахується РРО (ЕРА 501) 2000 р. виготовлення. Введення в експлуатацію здійснено 16.12.2002 р. Чи може підприємство використовувати такий РРО ще 7 років, тобто до 2009 р.?
Порядок проведення розрахункових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями).
Нормою ст. 2 цього Закону визначено, що реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 601, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
До складу касового апарата входять функціональні вузли та блоки: мікропроцесор, мікросхеми оперативної та фіскальної пам'яті, годинник-календар, механізм друку, клавіатура, табло касира та покупця тощо. Кожен з таких вузлів має ресурс (строк служби) і показники надійності. Саме з урахуванням таких показників комплектувальних вузлів і блоків виробник установлює в річному вимірі строк служби касового апарата в цілому. При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.
Фактично після вичерпання строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність реєстратора в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам'яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов'язковими для РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР.
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 р. № 11 (зареєстровано в Мін'юсті України 07.03.2000 р. за № 133/4354).
Отже, у разі використання суб'єктом господарювання реєстратора, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР. Тобто подальше використання такого пристрою суб'єктом господарювання є порушенням вимог ст. 3 цього Закону і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.