Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009 р. N 14083/7/23-7017/572

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 15

2.2.63. Як проводити розрахункові операції в їдальні та буфеті в середньому навчальному закладі приватному підприємцеві на загальній системі оподаткування без застосування реєстраторів розрахункових операцій та ведення книг обліку розрахункових операцій?

Статтею 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Згідно пункту 6 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику;

Також, відповідно до пункту 11 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Отже, при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу приватний підприємець, має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, але за умови ведення такими особами книги обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2.2.64. Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій при роздрібній реалізації у сільській місцевості товарів промислового призначення підприємствами споживчої кооперації?

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” зі змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Згідно пункту 4 зазначеного вище Переліку підприємствам споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації - 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Отже, підприємствам споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі на території села дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів кожного структурного (відокремленого) підрозділу (пункту продажу товарів) таких підприємств не перевищуватиме 75,0 тис. грн.

2.2.65. Чи може підприємство споживчої кооперації (роздрібна торгівля та громадське харчування на території села) проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до п. 4 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій підприємства споживчої кооперації, а також сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва мають право здійснювати роздрібну торгівлю та послуги громадського харчування на території села.

В свою чергу, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг„ визначено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 75 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, зокрема у п. 4 Переліку.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (75 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій підприємство споживчої кооперації при роздрібній торгівлі з громадського харчування на території села зобов’язане застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.66. Приватне підприємство реалізує товари через засоби пересувної торговельної мережі на ринках. Чи потрібно при реалізації цих товарів застосовувати РРО у разі перевищення граничного річного обсягу розрахункових операцій?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

П. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000р. №1336 (далі – Перелік) визначено, що без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

В свою чергу, п. 2 постанови КМУ від 23.08.2000р. №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг„ визначено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених, зокрема у п.2 Переліку.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки) на ринках міста приватне підприємство зобов’язане застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

2.2.67. Чи може СГ - фізична особа на загальній системі оподаткування, або юридична особа проводити розрахункові операції без застосування РРО при здійснені роздрібної торгівлі насінням на території села?

Відповідно до п. 17 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336. СПД, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території села, або селища міського типу.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. № 1336 „Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг„ установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій, СПД зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій згідно п. 2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01 № 121 ”Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО” зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

2.2.68. Чи може СГ - фізична особа на загальній системі оподаткування, або юридична особа проводити розрахункові операції без застосування РРО при продажі страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів?

Відповідно до п. 5 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336. СПД, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при продажі страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 „Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг „установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Отже, у разі перевищення граничного розміру (200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності) річного обсягу розрахункових операцій, СПД зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

2.2.69. Чи повинен суб`єкт господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при наданні послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача?

Згідно з пунктом 25 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, розрахунки за надання послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення та теплопостачання в селах дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій за умови проведення цих розрахунків вдома у споживача.

2.2.70. Чи зобов’язаний суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків за приймання від населення вторинної сировини, застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

Згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 23.08.2000 №1336 „Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

2.2.71. Чи зобов’язаний суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок, застосовувати реєстратор розрахункових операцій?

Згідно з пунктом 26 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах здійснюються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

2.2.72. Суб`єкт господарювання здійснює торгівельну діяльність. В якому органі ДПС необхідно зареєструвати РРО?

Згідно із п. 2.2 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2001 р. № 107/5298 із змінами і доповненнями, реєстрація РРО здійснюється в органах державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта підприємницької діяльності, а якщо суб’єкт підприємницької діяльності обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно – територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі державної податкової служби за місцем використання.

2.2.73. Який порядок скасування реєстрації РРО?

Відповідно до п. 2.11 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.00 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298 із змінами і доповненнями, скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання суб’єктом підприємницької діяльності заяви довільної форми до органу державної податкової служби, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно зняти з обліку, про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні, і розпломбувати в центрі сервісного обслуговування (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора до документації виробника). При скасуванні реєстрації посадова особа органу державної податкової служби вилучає реєстраційне посвідчення, довідку про опломбування, робить відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує довідку про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за встановленою формою, яка надається суб’єкту підприємницької діяльності.

2.2.74. Чи зобов’язані суб’єкти підприємницької діяльності забезпечувати цілісність пломб на реєстраторах розрахункових операціях при проведені розрахунків із споживачами?

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення.

2.2.75. Яким нормативним актом регламентується порядок реєстрації РРО?

Порядок реєстрації РРО проводиться відповідно до вимог розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614.

2.2.76. Якими мають бути дії касира-операціоніста у разі помилково вибитого чека (проведення суми розрахунку через РРО)? Як слід виправити таку помилку?

Пунктом 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 (далі Порядок), скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача", крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування РРО необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Також згідно п. 5 Інструкції щодо заповнення «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР - 1 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) - якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням СПД до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

2.2.77. Чи необхідно реєструвати реєстратор розрахункових операцій на кожен об’єкт господарювання, якщо підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг)?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями (далі - Закон), суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з ст. 2 Закону місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків.

2.2.78. Які документи складаються при опломбуванні реєстратора розрахункових операцій та в який термін потрібно надавати суб’єкту підприємницької діяльності копію довідки про опломбування до органу державної податкової служби?

Відповідно до п. 3.2. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за № 107/5298 із змінами та доповненнями (далі Порядок), при опломбуванні реєстратора розрахункових операцій складається (або доповнюється) у двох примірниках довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій, один з яких надається суб’єкту підприємницької діяльності, а другий зберігається у центрі сервісного обслуговування (в органі державної податкової служби), що здійснив опломбування. У довідці обов'язково відображаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій до документації виробника, а також щодо переведення реєстратора розрахункових операцій у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта підприємницької діяльності заносяться з довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій або з книги обліку розрахункових операцій, а дані про реєстратора розрахункових операцій - з паспорта (формуляра) на реєстратора розрахункових операцій.

При виявленні центром сервісного обслуговування невідповідності конструкції та (або) програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій до документації виробника, довідка про опломбування складається у трьох примірниках, один з яких центр сервісного обслуговування надає суб’єкту підприємницької діяльності, другий передає до місцевого органу державної податкової служби, а третій залишає у себе.

Відповідно до п. 3.6. Порядку, копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, виданої центром сервісного обслуговування, суб’єкт підприємницької діяльності повинен подати до органу державної податкової служби за місцем обліку реєстратора розрахункових операцій не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок.

2.2.79. Як оформити повернення готівки за товар фізичній особі, якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій не вистачає готівкових коштів?

Згідно пунктів 4.7, 4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за № 107/5298, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

відомості про товар (послугу);

суму виданих коштів;

номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГД і зберігаються протягом 3 років.

Якщо у скриньці реєстратора розрахункових операцій недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, що передбачено пунктом 3.4 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Касир РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення „службового внесення” та повертає кошти покупцю відповідно до вимог пунктів 4.7, 4.8 наказу ДПА України від 01.12.2000 № 614.

2.2.80. В який термін здійснюється реєстрація та взяття на облік в органах державної податкової служби реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до пп. 2.2-2.4 розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 із змінами і доповненнями (далі-Порядок), реєстрація та взяття на облік реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) здійснюється в органі державної податкової служби безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік – у день подання суб’єктом підприємницької діяльності (далі - СПД) усіх необхідних документів.

Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО, копії - свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС РРО чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба); документ, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність; паспорт на РРО; дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватись РРО. На підставі вивчення наданих СПД документів відповідальна посадова особа органу державної податкової служби не пізніше двох днів з моменту подання суб’єктом підприємницької діяльності документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках. Один примірник довідки надається СПД, другий залишається в органі державної податкової служби.

Згідно із п. 2.8 розділу 2 Порядку узяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні СПД реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.

2.2.81. З чого складається фіскальний номер РРО?

Відповідно до п. 2.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 107/5298, із змінами та доповненнями, фіскальний номер РРО складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків - коду міста, де вони обслуговуються) та порядкового номера запису (шість цифр) у Книзі реєстраторів розрахункових операцій.

2.2.82. Збереження яких документів повинен забезпечити суб'єкт господарської діяльності, який застосовує РРО, зареєстрований в установленому порядку, у господарській одиниці?

Відповідно до п. 4.6. розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 107/5298 із змінами та доповненнями СПД повинен забезпечити:

- ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, - зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об'єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;

- зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

- друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;

- зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

2.2.83. Чи потрібно відображати в книзі обліку розрахункових операцій на господарську одиницю безготівкову форму розрахунків?

Статтею 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами та доповненнями (далі – Закон) визначено, що книга ОРО – прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, (зі змінами та доповненнями) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО), зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Тобто, книга ОРО повинна містити інформацію щодо розрахункових операцій, проведених у готівковій та безготівковій формах.

2.2.84. Приватний підприємець працює на загальній системі оподаткування здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка (сплачує ринковий збір). Чи потрібно йому використовувати КОРО та розрахункові книжки ?

Відповідно до п. 9 ст. 9 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон) РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктами або промисловими товарами за готівку на ринку, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства.

Згідно із п. 3 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 при здійсненні роздрібної торгівлі (за винятком кіосків, палаток розташованих на їх території магазинів) на ринку дозволяється проводити розрахункові операції без застосування РРО, але за умови використання розрахункових книжок та КОРО.

Таким чином, приватний підприємець, який працює за загальною системою оподаткування і здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка, сплачуючи ринковий збір, має право не використовувати РРО за умови використання КОРО та розрахункової книжки.

2.2.85. В який термін здійснюється реєстрація та взяття на облік в органах державної податкової служби книг обліку розрахункових операцій та які документи подаються для її реєстрації?

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (далі – Порядок) реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків – за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно – територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на РРО або на транспортний засіб чи на об’єкт виїзної торгівлі. Реєстрація та взяття на облік здійснюється безоплатно, реєстрація – не пізніше двох днів з моменту подання, а взяття на облік – у день подання СПД необхідних документів.

П. 2.5 ст. 2 Порядку визначено, що реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СПД – юридичної особи або особистим підписом СПД – фізичної особи:

копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС книги ОРО на інші господарські одиниці чи РРО, то копія свідоцтва не потрібна);

дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);

для СПД, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, - ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.

Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі ДПС.

Згідно із п. 2.9 ст. 2 Порядку реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю або РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги ОРО.

Відповідно п. 2.10 ст. 2 Порядку узяття книги ОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється при поданні СПД довідки про реєстрацію книги ОРО.

2.2.86. Як здійснюється реєстрація книг обліку розрахункових операцій українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта”, державного підприємства спеціального зв’язку та державних територіально-галузевих об’єднань (підприємств) залізничного транспорту?

Відповідно до пункту 2.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (далі - Порядок) визначено, що українське державне підприємство поштового зв’язку „Укрпошта” може реєструвати книги обліку розрахункових операцій за місцем розташування відособлених безбалансових виробничих підрозділів, які мають окремі поточні рахунки у місцевих відділеннях банків, як для власних потреб цих підрозділів, так і для підпорядкованих їм відділень поштового зв’язку. Зазначене поширюється також на Державне підприємство спеціального зв’язку та державні територіальні-галузеві об’єднання (підприємства) залізничного транспорту.

2.2.87. Який порядок використання книги обліку розрахункових операцій зареєстрованої на господарську одиницю?

Відповідно до п. 7.4 р. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 із змінами та доповненнями, використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:

- наявність книги обліку розрахункових операцій в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;

- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

2.2.88. В якому випадку складається акт про видачу коштів при повернені товару у разі застосування розрахункової книжки та які дані повинні бути зазначені в акті?

Відповідно до абзацу другого пункту 9.4 розділу 9 Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02..2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.

В акті необхідно вказати:

дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

відомості про товар (послугу); суму виданих коштів;

номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.89. Якщо при продажу товарів встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару, чи необхідно загальну суму знижки (надбавки) вказувати на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції?

Відповідно до пункту 9.3 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка або надбавка відносно вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта підприємницької діяльності загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою ("зн" або "нд").

2.2.90. Що треба зробити у разі виявлення факту порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці або виявлення факту опломбування підробленим засобом контролю?

Відповідно до пункту 9.12 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, у разі порушення цілісності засобу контролю на розрахунковій книжці, виявлення факту опломбування книжки підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, така розрахункова книжка підлягає розпломбуванню, після чого керівник місцевого органу ДПС приймає рішення про скасування її реєстрації чи про можливість переопломбування.

2.2.91. Чи дозволяється повторне використання розрахункових квитанцій, виправлення записів у квитанціях (в т.ч. помилково зроблених записів), вилучення з розрахункової книжки корінців розрахункових квитанцій?

Відповідно до пункту 9.8 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями, не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частини зробити відмітку "Анульовано", завірену підписом особи, яка здійснює розрахунки.

2.2.92. Який порядок використання розрахункової книжки?

Відповідно до абзацу п`ятого п. 9.6 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297 із змінами і доповненнями, порядок використання розрахункової книжки здійснюється у такому порядку:

- на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою обліку розрахункових операцій, на яку вона зареєстрована;

- при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;

- відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.

Розрахункові книжки, зареєстровані на окрему книгу обліку розрахункових операцій, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в книзі обліку розрахункових операцій обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, то такої послідовності слід додержуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

2.2.93. Як правильно заповнити розрахункову квитанцію у випадку повернення товару, якщо вартість товару перевищує 100 грн.?

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Порядку реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, при здійсненні операцій видачі коштів у випадку повернення товару сума розрахунку вказується в корінці й у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком «-» (мінус).

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно вказати: дані документа, що встановлює особу покупця, що повертає товар ; данні про товар; суму виданих коштів; номер розрахункової квитанції, що підтверджує покупку товару.

Акти про видачу коштів передаються в бухгалтерію СПД і зберігаються протягом 3 років. У випадку відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

2.2.94. Як заповнюється реєстраційна сторінка розрахункової книжки?

Відповідно до пункту 9.1 розділу 9 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 106/5297 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.

Згідно з пунктом 9.9 розділу 9 Порядку після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.

2.2.95. Який порядок реєстрації розрахункових книжок для реєстраторів розрахункових операцій?

Відповідно до пунктів 3.3-3.5 розділу 3 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №106/5297 із змінами і доповненнями, перед реєстрацією розрахункової книжки суб`єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити:

- заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять назву, ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (рядок, позначений літерами "ІД");

- заповнення у всіх розрахункових квитанціях реквізитів "Назва СПД", "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)" або "Податковий номер платника ПДВ".

На кожну розрахункову книжку, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Реєстрація розрахункової книжки здійснюється на підставі подання суб`єктом підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.

При реєстрації розрахунковій книжці надається номер, який складається з фіскального номера книги обліку розрахункових операцій, з якою буде використовуватись розрахункова книжка, та проставленого через дріб порядкового номера розрахункової книжки, зареєстрованої на дану книгу оліку розрахункових операцій.

Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю - після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.

2.2.96. Чи потрібно після включення електроенергії робити запис у розрахунковій книжці “Службова видача” із зазначенням загальної суми виручки, яку було отримано за час відсутності електроенергії, якщо вона відповідним чином проводиться через РРО?

Відповідно до п.9.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент відключення електроенергії, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою “Службове внесення”. Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується до корінця розрахункової квитанції з поміткою “Службова видача”.

Отже, у розрахунковій книжці записом “Службове внесення” фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книжки.

Згідно із п. 4.9 ст. 4 Порядком реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, якщо у разі відключення електроенергії розрахункові операції провадяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки – за час роботи, що передував відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт. При потребі виконується операція “Службове внесення” готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків. Тобто, після відновлення постачання електроенергії, переходячи на роботу з РРО, суми, зафіксовані у розрахунковій книжці за період відключення електроенергії, проводяться через РРО з використанням операції “Службове внесення”, а в розрахунковій книжці на цю суму необхідно зробити запис “Службова видача”.

2.2.98. Чи можна здійснювати на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки якщо розрахункові книжки зареєстровані до іншої книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 4.9 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 106/5298 із змінами і доповненнями (далі - Порядок), якщо на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції

проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Згідно з п. 7.1 розділу 7 Порядку суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації.

Таким чином, використання розрахункової книжки, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії, здійснюється за наявності книги обліку розрахункових операцій з тим реєстратором розрахункових операцій, що був зазначений на титульній сторінці книги при її реєстрації.

2.2.99. Чи передбачені обмеження щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) протягом робочого дня?

Згідно із п.9 ст.3 Закон України від 06.07.95 № 265/95 – ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, необхідно щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.7.7 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296 із змінами та доповненнями, у разі роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій протягом робочого дня кількох фіскальних звітних чеків, усі вони підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Отже, обмежень щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) не існує.

2.2.100. Який порядок використання книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п. 7.5 р. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 зареєстровано, в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296 із змінами та доповненнями використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає:

1). наявність книги обліку розрахункових операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор;

2). підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій;

3). щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

4). у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

5). ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення реєстратора у відповідному розділі книги.

2.2.101. Який термін зберігання книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок після їх закінчення?

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

2.2.102. Як обліковувати в книзі обліку розрахункових операцій ремонти реєстратора розрахункових операцій?

Відповідно до п.7.10 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №105/5296 із змінами та доповненнями,

у розділі 4 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій. Графи 1 - 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, графи 6 та 7 - працівник суб’єкта підприємницької діяльності після відновлення працездатності реєстратора розрахункових операцій, у разі виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу, графи 1 та 2 заповнює працівник суб’єкта підприємницької діяльності безпосередньо після виходу реєстратора з ладу. При потребі до розділу 4 книги обліку розрахункових операцій може вноситися додаткова інформація.

Зокрема:

г1 - Номер запису

г2 -Дата і час виходу реєстратора розрахункових операцій з ладу

г3 - Характер несправності

г4- Дата і час відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій

г5 - Підпис та індивідуальне клеймо працівника центра сервісного обслуговування, який проводив ремонт обслуговування.

г6 - засіб реєстрації під час ремонту реєстратора розрахункових операцій

г7 - номер першого Z звіту після відновлення роботи реєстратора.

2.2.103. Чи можливе, при необхідності, введення додаткових граф в книзі обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п.7.7 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.01 за №105/5296 із змінами та доповненнями, на бажання суб’єкта підприємницької діяльності у графах 5 - 8 розділу 2 книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Крім того, у цьому розділі книги можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.

Blog

Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009 р. N 14083/7/23-7017/572

Содержание