Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009 р. N 14083/7/23-7017/572
| Вид материала | Документы |
- Державна податкова адміністрація україни державна податкова адміністрація, 642.51kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 37.09kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 20. 12. 2005 р. N 25361/7/16-1517 Про, 19.4kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 45.33kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 24.69kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009, 334.17kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 21.41kb.
- Державна податкова адміністрація україни від 09. 07. 2009 р. N 14312/7/17-0717, 1222.14kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 311.32kb.
- Державна податкова служба україни, 28.52kb.
2.2.149. Інформація, що міститься у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання зобов'язані під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг використовувати лише ті реєстратори, які включено до Державного реєстру РРО (за текстом – Держреєстр РРО), з урахуванням сфери їх застосування. Розглянемо детальніше Держреєстр РРО та з'ясуємо, яка корисна для користувачів РРО інформація міститься у ньому.
Державний реєстр РРО – це офіційний документ, у якому викладено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, що відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Уперше Держреєстр РРО було опубліковано у 1997 р., коли постановою Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем» від 22.08.97 р. № 913 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315) було затверджено Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем. Нині порядок ведення Держреєстру РРО регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» від 29.08.2002 р. № 1315 (зі змінами та доповненнями).
Держреєстр РРО постійно оновлюється (приблизно один раз на квартал), тому слід користуватися лише останньою його редакцією, яка публікується, зокрема, на сторінках «Вісника» або на веб-сторінці ДПА України (www.sta.gov.ua).
Щодо кожної моделі реєстратора в Держреєстрі РРО наводиться така інформація:
назва моделі чи модифікації;
версії внутрішнього програмного забезпечення;
заявник;
виробник;
строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби;
дата та номер рішення про включення до Держреєстру РРО;
сфера застосування.
Держреєстр РРО складається з двох частин.
До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації. Тобто це ті РРО, що продаються виробниками чи їхніми дистриб'юторами;
Друга частина Реєстру містить інформацію про реєстратори, первинну реєстрацію яких заборонено. Якщо користувач придбаває новий реєстратор, віднесений до другої частини Держреєстру РРО, то органи ДПС його не зареєструють.
Держреєстр РРО розділено на дві частини у 2002 р., коли Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 р. № 199 та затверджено нові технічні вимоги до РРО. Зміни у конструкціях РРО мали на меті підвищити надійність захисту інформації, що обробляється та зберігається реєстраторами. Зі зміною конструкції нових РРО постановою № 199 було врегульовано технічні вимоги до реєстраторів, дозволених для застосування до набрання чинності новими вимогами, тобто дія нових вимог на них не поширювалась. Моделі таких реєстраторів було внесено до другої частини Держреєстру РРО, що дало можливість відповідно до норм Закону № 265/95-ВР продовжити їх використання до виведення з експлуатації.
Окремої уваги заслуговує сфера застосування реєстраторів, зазначена в Держреєстрі РРО для кожної моделі окремо.
Основними сферами застосування РРО є:
торгівля; громадське харчування; сфера послуг;
виїзна торгівля; сфера послуг;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства поштового зв'язку;
оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення;
оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;
казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства електрозв'язку;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; АЗС;
послуги таксі;
купівля-продаж іноземної валюти.
2.2.150. Коментар до наказу ДПА України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»
Наказом ДПА України від 01.07.2008 р. № 430 затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (за текстом – наказ № 430). >>> Перш ніж зупинитися на змінах, внесених до переліку засобів фіскального контролю зазначеним наказом, слід нагадати основні засади формування Державного реєстру.
Понад півтора року діє нова редакція Положення про Державний реєстр РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2006 р. № 1773, за текстом – Положення № 1315) відповідно до ст. 12 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Порівняно із попередньою редакцією Положення № 1315 нова редакція дає змогу суттєво (і це визнають виробники касової техніки в Україні) скоротити процедуру формування Державного реєстру, яка передбачає включення (виключення) моделей реєстраторів до Державного реєстру, розширення переліку версій їх внутрішнього програмного забезпечення, продовження строків первинної реєстрації моделей реєстраторів в органах ДПС, а також уточнення сфер їх застосування.
Попередній розгляд питань формування Державного реєстру здійснює утворений наказом ДПА України від 16.03.2007 р. № 147 спеціальний дорадчий орган – технічна комісія, до складу якої входять представники Міністерства промислової політики, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, ДПА України, СБУ, Нацбанку України та Державного підприємства «Укрелекон».
Свою діяльність технічна комісія здійснює відповідно до Положення, затвердженого наказом ДПА України від 17.04.2007 р. № 236 і зареєстрованого в Мін'юсті України 03.05.2007 р. за № 445/13712. Слід зазначити, що крім попереднього розгляду питань, пов'язаних з формуванням Державного реєстру, технічна комісія готує та надає пропозиції ДПА України щодо строків та порядку виведення з експлуатації або доопрацювання РРО, які не відповідають новим вимогам, у разі зміни фіскальних вимог або вимог нормативних документів до реєстраторів. До повноважень технічної комісії віднесено також розгляд проектів нормативно-правових актів та нормативних документів з питань ведення Державного реєстру.
Відповідно до п. 6 Положення № 1315 рішення про включення (відмову у включенні) моделей до Державного реєстру або їх виключення, розширення переліку версій внутрішнього програмного забезпечення моделей, продовження строку їх первинної реєстрації приймає ДПА України на підставі висновків технічної комісії, оформлених протоколом, а також інших документів, які підтверджують відповідність моделей реєстраторів встановленим обов'язковим вимогам. Прийняті рішення оприлюднюються після їх затвердження центральним податковим органом на його офіційному сайті та у визначених ним друкованих засобах масової інформації.
З моменту набрання чинності новою редакцією Положення № 1315 (у редакції постанови № 1773) зміни до Державного реєстру вносилися наказами ДПА України від 08.06.2007 р. № 341, від 12.012008 р. № 9, від 01.04.2008 р. № 202 та від 01.07.2008 р. № 430.
Слід зазначити, що зміна регламенту формування Державного реєстру у зв'язку із запровадженням нової редакції цього Положення жодним чином не уповільнила темпів роботи підприємств – виробників касової техніки з розробки та введення в експлуатацію моделей РРО нового покоління, які побудовані на сучасній елементній базі, мають розвинуті функціональні можливості, відрізняються високою надійністю. Аналізуючи зміни у Державному реєстрі за останні два роки можна виділити найбільш характерні напрями розвитку ринку касової техніки.
По-перше, продовжується (і відповідно сертифікується) виробництво моделей касової техніки, які зарекомендували себе як надійні та зручні в експлуатації технічні засоби контролю.
По-друге, виробники шляхом внесення змін до внутрішнього програмного забезпечення РРО доповнюють функціональні характеристики реєстраторів додатковими властивостями (опціями), виходячи з побажань замовників цієї техніки та умов її експлуатації на конкретних підприємствах.
По-третє, найпопулярнішим розділом Державного реєстру (по кількості нових моделей реєстраторів) для виробників є і залишається розділ електронних контрольно-касових реєстраторів (так званих фіскальних принтерів).
По-четверте, Державний реєстр поповнюється новими моделями реєстраторів з вбудованими засобами криптографічного захисту інформації, які здатні працювати в режимі формування і зберігати контрольні стрічки у вигляді електронного документа.
Окремо слід зупинитися ще на одній позиції Державного реєстру, затвердженій наказом № 430.
Відповідно до Закону № 265/95-ВР гральні автомати, що застосовуються суб'єктами господарювання в сфері грального бізнесу для надання послуг, належать до РРО – автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» строк переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО для різних форм та умов діяльності, в тому числі для здійснення діяльності з використанням гральних автоматів, було встановлено станом на 01.07.2002 р. Надалі цей термін чотири рази переносився урядовими постановами: від 29.01.2003 р. № 151 – до 1 липня 2003 р., від 10.12.2003 р. № 1905 – до 1 липня 2004 р., від 28.10.2004 р. № 1447 – до 1 липня 2005 р., від 07.06.2006 р. № 803 – до 31 грудня 2006 р. Підставою для перенесення строків була відсутність технічних рішень для фіскалізації гральних автоматів.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено у поточному році, а саме наказом № 430 до Державного реєстру РРО включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як щодо кожного автомата окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів. Таким чином, на сьогодні вирішено технічну проблему, яка гальмувала виконання вимог вищезазначеної урядової постанови.
2.3. Проведення розрахунків платниками єдиного податку.
2.3.1. Чи можна фізичній особі – платнику єдиного податку, торгувати пивом у пляшках . Чи потрібно застосовувати РРО?
П. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000р. №1336 передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності проводять розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
2.3.2. Чи мають право фізичні особи платники фіксованого, єдиного податку видавати „Товарний чек” при реалізації товару та які реквізити мають бути на товарному чеку?
Використання та форма товарних чеків при розрахунках зі споживачами у разі відключення електроенергії або виходу з ладу електронного контрольно-касового апарату було передбачено Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого наказом ДПА України від 18.09.97 №343, який втратив чинність згідно з наказом ДПА Україні від 01.12.2000 №614, виданим відповідно до зміненої редакції Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” (далі –Закон 265).
Згідно з п 6 ст. 9 Закону 265 не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу товарів (наданні послуг) суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Разом з тим, відповідно до п.15 ст.3 Закону 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів” із змінами та доповненнями (далі Закон 1023).
Згідно з п.7 ст. 1 Закону 1023 договір – усний чи письмовий право чин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі – розрахунковий документ).
Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, визначена підпунктом 3.2 пункту 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 №614 „Про затвердження нормативно-правових актів до закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” (далі – наказ).
Виходячи з викладеного, товарний чек повинен мати напис „Товарний чек” та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 пункту 3 наказу 614 за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій та напису „Фіскальний чек”.
Тобто, товарний чек повинен мати такі реквізити:
-Назва суб’єкта господарювання
-Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)
-Індивідуальний податковий номер платника ПДВ (якщо платник , явлається таким платником)
-Найменування товару (послуги)
-Ціна за одиницю виміру
-ПДВ (%)
-Вартість
-Розрахунок здійснив
-Підпис
-Дата
2.3.3. Чи має право суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, який працює на загальній системі оподаткування та здійснює продаж товарів приватним підприємця, які сплачують фіксований податок, видавати товарний чек не застосовуючи РРО та чи включається до граничного розміру розрахункових операцій безготівкові розрахунки?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336, розробленою на виконання статті 10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 вказаної вище постанови встановлений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)-200 тис. грн. на один суб'єкт господарської діяльності, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва-75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки-оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Таким чином, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов'язковим, містить в собі загальний обсяг готівкових та безготівкових розрахунків, проведених суб`єктом господарювання протягом року.
Щодо товарного чека, то листом ДПА України від 30.12.05 № 13365/6/23-8019 зазначено: „… форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена”. Таким чином, суб’єкти господарювання мають право видавати товарні чеки довільної форми.
Разом з тим, виходячи із змісту Закону України "Про захист прав споживачів", а також визначення Законом терміну „розрахунковий документ”, до якого відноситься товарний чек, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис "Товарний чек" та за змістом відповідати вимогам пп. 3.2 п. 3 наказу ДПА України від 01.12.2000 N 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за виключенням зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису "Фіскальний чек".
2.3.4. Чи мають право фізичні особи – платники єдиного податку та платники, діяльність яких здійснюється за фіксованим розміром податку, торгувати пивом у пляшках та бляшанках без застосування РРО?
Відповідно до пп. 5 - 6 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, та при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).
Згідно із п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян; та суб’єкти підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності проводять розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
Таким чином, при продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) фізичні особи - платники єдиного, фіксованого податків повинні використовувати розрахункові книжки разом з книгами обліку розрахункових операцій або, за їх бажанням, належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.