Державна податкова адміністрація україни від 06. 07. 2009 р. N 14083/7/23-7017/572

Вид материалаДокументы

Содержание


2.2.104. Проведення розрахунків при заготівлі вторинних матеріальних ресурсів
2.2.107. Чи передбачено при проведенні розрахунків із споживачами видавати розрахунковий документ не встановленої форми?
2.2.109. Чи мають право суб’єкти господарювання – застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які відсутні у Державному ре
2.2.110. Як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?
2.2.111. Чи мають право суб’єкти господарювання самостійно проводити ремонт реєстратора розрахункових операцій?
2.2.112. Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій?
2.2.114. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту реєстратора розрахункових операцій та в
2.2.115. Який порядок заповнення Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операці
2.2.118. Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахунко
2.2.119. Чи передбачено складання акту у разі помилково вибитого чека та який порядок відображення даної суми в Звіті про викори
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

2.2.104. Проведення розрахунків при заготівлі вторинних матеріальних ресурсів



Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) (далі - постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі – Перелік), яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Так, зокрема, відповідно до пункту 19 Переліку проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій дозволено при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту).

Форма та зміст розрахункових квитанцій (№РК-1), в тому числі спрощених розрахункових квитанцій (№РК-2) затверджені наказом Державної податкової адміністрації України „Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296.

Отже, суб’єктам господарської діяльності, при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з обов'язковим використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі дотримання вимог пункту 19 постанови № 1336. При цьому, законодавством не встановлено обмеження щодо сум розрахунків за розрахунковими квитанціями.


2.2.105. Які обов’язкові вимоги до змісту фіскального касового чека?


Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 ст. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";

для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.


2.2.106. Підприємство закупило за готівку канцелярські товари для власних потреб. При розрахунку в магазині через РРО одержало касові чеки. Чи є обов’язковою наявність печатки магазину та штампа «сплачено» на звороті касового чека та який нормативний документ регулює це питання?


Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Вимоги щодо форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг викладено в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 (далі – Положення .Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Положення №614 касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";

для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Таким чином, касовий чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товарів, і він не потребує наявності печатки магазину та штампа «сплачено» на звороті чека.


2.2.107. Чи передбачено при проведенні розрахунків із споживачами видавати розрахунковий документ не встановленої форми?


Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункових документів затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 105/5296.


2.2.108. Приватний підприємець є платником єдиного податку. За надані послуги при вилові риби, громадяни вимагають надавати їм підтверджуючи документи. Чи правомірно надання платних послуг по вилову риби приватним підприємцем платником єдиного податку з наданням квитків громадянам?


Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Згідно з п. 15 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12.05.1991р. №1023-ХІІ „Про захист прав споживачів”.


2.2.109. Чи мають право суб’єкти господарювання – застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які відсутні у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій?


Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Отже, суб’єкти підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які не внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.


2.2.110. Як можна відновити інформацію, що зберігалася у фіскальному блоці РРО, у разі виходу з ладу такого блока?


Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298 із змінами та доповненнями визначено, що фіскальний блок є невід’ємною складовою частиною РРО, яка забезпечує реєстрацію обороту, визначення розміру податків, керування механізмом друку чеків та звітних документів, виведення інформації на індикатори і містить фіскальну пам’ять та інтерфейс для зв’язку з прикладним програмним забезпеченням РРО.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265/95) постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності та особливості і ремонту фіскального блока.

Зокрема, у Порядку зазначено, що несправний фіскальний блок реєстратора не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування. Згідно з нормою п. 33 цього Порядку несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів реєстратора за останні три роки.

Отже, згідно з вимогами Порядку, оскільки фіскальний блок реєстратора-це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого реєстратора розрахункових операцій.


2.2.111. Чи мають право суб’єкти господарювання самостійно проводити ремонт реєстратора розрахункових операцій?


Відповідно до п. 14 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку.


2.2.112. Який строк служби реєстраторів розрахункових операцій?


Відповідно до п. 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами і доповненнями, строк служби — строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує


працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.

У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це здебільшого стосується старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою строку служби апарата, щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску.


2.2.113. Який максимальний термін використання книг обліку розрахункових операцій суб’єктами господарювання, або резервного реєстратора розрахункових операцій на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або відключення електроенергії і в який строк центри сервісного обслуговування повинні забезпечити відновлення роботи реєстратора розрахункових операцій?


Відповідно до статті 5 Закону України від 6 липня 1995року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Статтею 14 Закону передбачено, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій центри сервісного обслуговування зобов'язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.


2.2.114. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту реєстратора розрахункових операцій та ведення книги обліку розрахункових операцій?


Відповідно до п. 4.9 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 (далі – Порядок РРО), із змінами та доповненнями, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та РК.

Згідно із п. 7.8 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО.

Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Згідно із п. 7.9 Порядку КОРО, якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1 - 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

Крім того, на підставі даних РК щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу реєстратора, або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Відповідно до п. 4.9 Порядку РРО після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.


2.2.115. Який порядок заповнення Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій?


Інструкція із заповнення „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № 3ВР-1 наведена у додатку 2 до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затверджений наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 № 108/5299.

Звіт за формою № ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані суб’єктом підприємницької діяльності та в розрізі книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які використовувались протягом звітного місяця.

У рядку "До державної податкової інспекції" слід зазначити назву району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом).

У рядку "реквізити суб'єкта підприємницької діяльності" наводяться назва суб’єкта підприємницької діяльності та його місцезнаходження (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові громадянина-підприємця та його місце проживання), що зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи ідентифікаційний номер за ДРФО.

У графі 1 - порядковий номер запису у Звіті;

у графі 2 - модифікація реєстратора розрахункових операцій, а в рядках, де виконуються записи щодо книг обліку розрахункових операцій, - напис "книга обліку розрахункових операцій" або абревіатура "КОРО";

3. У графі 3 - фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі).

4. У графах 4 - 6 записуються такі суми розрахунків за звітний місяць:

У графі 4 - загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги);

У графі 5 - частина суми розрахунків, зазначеної в графі 4, що оподатковується податком на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 відсотків;

У графі 6 - сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної в графі 5.

5. У графі 7 записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках). Якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7.

За бажанням суб’єкта підприємницької діяльності до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

6. У рядку "Разом за всіма реєстраторами розрахункових операцій (розрахунковими книжками)"

У графах 4 - 7 записуються підсумки показників за відповідними графами.

7. Звіт підписують директор (керівник) та головний бухгалтер - для юридичних осіб, особисто громадянин-підприємець - для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту органом державної податкової служби засвідчується підписом уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.

8. Звіт скріплюється печаткою суб’єкта підприємницької діяльності, якщо наявність такої у суб’єкта підприємницької діяльності передбачена чинним законодавством


2.2.116. При відключенні електроенергії в магазині підприємство використовувало зареєстровані належним чином розрахункові книжки. Чи потрібно подавати до податкового органу звітність по використаним книжкам?


Відповідно до пункту 3 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. № 108/5299 (далі – Порядок), у разі використання розрахункової книжки на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі , передбаченому для РРО.

Згідно із пунктом 2 Порядку звітність, пов’язана із застосування РРО надається у складі „Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)” за формою № 3ВР-1 (далі – Звіт), а при наданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність пов’язана з використання РК, подається у складі Звіту і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та книги обліку розрахункових операцій, то відомості про суми розрахунків по РРО та книгам обліку розрахункових операцій можна відобразити у одному Звіті.

Пунктом 7 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” із змінами та доповненнями, звіт подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.


2.2.117. Якщо суб'єкт господарської діяльності зареєстрував реєстратор розрахункових операцій і не здійснює господарської діяльності. Чи потрібно подавати звіт до органів ДПС?


Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Згідно з пункту 1 Порядку подання звітності, пов’язаною із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за №108/5299 із змінами і доповненнями передбачено, що звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК), подається суб'єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці, та щодо всіх книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).


2.2.118. Чи передбачено подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)?


Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Згідно із п. 2 Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 108/5299 (далі – Порядок № 614), звітність, пов’язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, подається у складі ,,Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)’’ за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт), а при поданні звіту за останній місяць календарного року – з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному реєстраторі розрахункових операцій. Звітність, пов’язана з використанням розрахункових книжок, подається у складі Звіту та Довідки про використані розрахункові книжки.

Відповідно до п. 1 Порядку № 614 звітність, пов’язана із застосуванням РРО або використання розрахункових книжок, подається суб’єктом підприємницької діяльності щодо всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій РРО, незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці.

Слід зауважити, що Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункові книжки) не відноситься до податкової звітності в розумінні Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, подання уточнюючого Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), чинним законодавством не передбачено .


2.2.119. Чи передбачено складання акту у разі помилково вибитого чека та який порядок відображення даної суми в Звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій?


Відповідно до 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (далі Порядок), скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи реєстратора розрахункових операцій окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо реєстратор розрахункових операцій не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача", крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.5 Інструкції щодо заповнення «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою №ЗВР-1 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 №614, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за №108/5299 із змінами і доповненнями, якщо протягом звітного місяця через реєстратор розрахункових операцій були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми до граф 4 – 7 Звіту не включаються.


2.2.120. Яким чином відображається у звіті про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій сума викрадених коштів з касового ящика реєстратора розрахункових операцій?


Відповідно до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого у Мін’юсті України 05.02.01 за № 108/5299, звітність, пов’язана із застосуванням РРО, подається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт). Графи Звіту заповнюються згідно з Інструкцією із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Інструкція).

Згідно з п. 4 Інструкції у графі 4 записується загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги).

Таким чином, у Звіті відображається повна сума проведених за звітній місяць розрахункових операцій, незалежно від того, що певна сума коштів була викрадена з касового ящика реєстратора розрахункових операцій, тобто окремого відображення у Звіті суми викрадених коштів не передбачено.


2.2.121. При закупівлі пально-мастильних матеріалів (операція пов’язана з господарською діяльністю) підприємство розрахувалося готівковими коштами у сумі до 10 тис. грн. Продавець за відпущені пально-мастильні матеріали видав належно оформлений касовий чек. Чи є касовий чек розрахунковим документом та яка гранична сума готівкових розрахунків?


Відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно із п. 2.3 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Постановою Правління НБУ від 09.02.2005р. №32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” така сума встановлена у розмірі 10 000 грн.

Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Зазначені обмеження не поширюються на:

а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далі - сільськогосподарська продукція), визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Таким чином, у разі проведення розрахунків за пально-мастильні матеріали готівкою, касовий чек, що роздрукований на реєстраторі розрахункових операцій, є розрахунковим документом.

Гранична сума готівкового розрахунку не повинна перевищувати 10 000 грн. для розрахунків в касі підприємства.

Обмеження 10 000 грн. не розповсюджується на готівкові розрахунки проведені через належним чином зареєстрований РРО.