Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний заклад «херсонський державний аграрний університет»
| Вид материала | Документы |
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
- Міністерство аграрної політики України Херсонський державний аграрний університет Рибогосподарсько-екологічний, 2173.65kb.
- Міністерство аграрної політики України миколаївський державний аграрний університет, 1805.76kb.
- Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет, 635.52kb.
- Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет, 1256.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський, 1076.52kb.
- Україна міністерство аграрної політики україни вінницький державний аграрний університет, 1415kb.
- 08. 00. 08 – гроші, фінанси І кредит, 21.92kb.
- Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
Також, на відміну від традиційного бухгалтерського обліку, що зосереджується на вирішенні, насамперед, таких фінансових питань, як сплата податків і подання звітності відповідним органам, сучасний облік дозволяє керівнику одержувати значну кількість управлінської інформації:
- про наявність коштів на рахунках у банку;
- про розмір заборгованості перед бюджетом;
- про стан розрахунків;
- про наявність продукції на складі тощо.
Проблема коректного відображення дебіторської та кредиторської заборгованості стосується головним чином тих рахунків, сальдо яких одночасно може відноситись як до активу, так і до пасиву балансую Це стосується, перш за все, рахунків 64 “Розрахунки за податками й платежами”, 371, 681“Розрахунки за виданими (отриманими) авансами”, 65 “Розрахунки зі страхування”, 377“Розрахунки з різними дебіторами”, 685“Розрахунки з іншими кредиторами”, а в окремих випадках рахунків 63“Розрахунки з постачальниками та підрядниками” та 36“Розрахунки з покупцями та замовниками”. Для повного обліку розрахунків, на наш погляд, потрібно створити об’єкти нормативно-довідкової інформації: інформації про агентів (структурний підрозділ або відповідальна особа, що несе відповідальність по висновку і виконанню договору); реквізитів контрагентів (організації або фізичні особи, що мають договірні відносини з підприємством); інформації про укладені договори (документ, що є підставою здійснення операцій).
Нами розроблений алгоритм комп’ютерної програми, який дозволяє автоматизувати наступні операції, що стосуються розрахунків [за наступними етапами. 1. Укладання договору – введення первинного документу “Договір постачання” та інші, в базу даних програми.
2. Надходження коштів на поточні рахунки підприємства за договором на підставі банківських документів – формування записів по дебету рахунків грошових коштів із кредиту відповідних рахунків.
3. Формування звіту по договорах, завершених до настання встановленого строку, наступної форми.
4. Формування звіту за договорами, за якими на дату початку дії договору не відбулося руху грошових коштів або цінностей.
Виходячи з вище сказаного можна зробити такі висновки: Автоматизація обліку дозволяє значно полегшити роботу бухгалтерії в цілому та кожного бухгалтера окремо. Крім того у бухгалтерських програмах можна об’єднувати декілька робочих місць на одного виконавця. Бухгалтерські програми у поєднанні з програмами “Клієнт-Банк” дозволяють значно прискорити процес документообороту, а значить і процес проведення розрахунків.
Швидкість роботи комп’ютера, а також специфічна побудова баз даних дає широкі можливості для проведення аналітико-економічних розрахунків за досить короткі проміжки часу. Бухгалтерські програми створюють бази даних контрагентів, дані про потрібне підприємство легкодоступні і виводяться у зручній для користувача формі.
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Сліпак Т.В. - магістр
Науковий керівник: к.е.н., доцент І.В. Шепель
Перебудова господарського механізму, прискорення науково-технічного прогресу вимагають подальшого підвищення ефективності всієї економічної, обліково-аналітичної і контрольної роботи. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку дозволяє забезпечити повну автоматизацію багатьох операцій наприклад, логічний контроль, розрахунки і пошук даних, групування, видачу результатної інформації в вигляді, що цілком задовольняє потреби споживача і може бути використана для прийняття оптимального управлінського рішення. Взагалі, автоматизована система обліку та контролю повинна забезпечувати: повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів; отримання ефективних управлінських рішень; проведення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства та ін.
В агросекторі ведеться робота по поглибленню систем автоматизації облікових процесів. Так інститутом аграрної економіки розроблено методику та обґрунтовано принципи побудови та організації облікового процесу за архівно-компютерною формою обліку, що на думку авторів є основою автоматизації управлінської діяльності на агропідприємствах. Методика базується на обґрунтованому поділі видів обліку в площинах вертикальної та горизонтальної інтеграції та забезпечує практичне використання автоматизованого поточного архіву облікових, планових і нормативно-договірних документів.
Ефективним програмним комплексом для ведення бухгалтерського обліку в сільському господарстві є поєднання універсальної програми «1С: Бухгалтерія 8.0.» та «Конфігурації для сільськогосподарських підприємств України», які не лише полегшують роботу по реєстрації господарських операцій, а й повністю автоматизують узагальнення введеної інформації, беруть на себе велику частину роботи по складанню звітів.
В «Конфігурації для сільськогосподарських підприємств України» перед-бачені механізми ведення бухгалтерського обліку, враховуючи специфіку сільськогосподарських підприємств: допрацьовано стандартний план рахунків з врахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва; добавлені додаткові довідники, які забезпечують аналітичний облік; розширились можливості нарахування і виплати заробітної плати з розбивкою її по витратних рахунках, автоматичний розрахунок відпусток і лікарняних в різних часових проміжках, нарахування заробітної плати по нарядах та інше. Введені в дію специфічні звіти по зарплаті: відпрацьовано днів, трудовитрати, продукція в рахунок зарплати, особистий рахунок робітника.
В свою чергу, при функціонуванні на сільськогосподарському підприємстві АРМ бухгалтера по обліку праці та її оплати створюється трьохрівнева структура інформаційного обміну вхідної і вихідної інформації. На АРМ бухгалтера першого рівня здійснюється ввод первинних даних, розрахунок і видача інформації. На другому рівні створюється необхідна інформаційна база даних по обліку оплати праці. В ній об’єднуються дані структурних підрозділів. На АРМ третього рівня здійснюється аналіз, контроль, аудит, моделювання, прогнозування праці та її оплати.
АРМ “Обліковця” по оплаті праці має своє меню: 1) введення довідників; 2) введення і таксування дорожніх листів автомобіля; 3) введення і таксування дорожніх листів трактора; 4) друк відомостей по експлуатаційним показникам тракторів; 5) введення і таксування даних по домовлених розцінках; 6) формування проводок для передачі в АРМ “Рахунки”; 7) введення і таксування облікового листа тракториста; 8) формування даних для передачі в АРМ “Оплата праці”; 9)підготовка системи до нового розрахункового місяця.
Кожен підпункт головного меню АРМ “Оплата праці” також має своє незалежне меню.
Таблиця 1
Головне меню АРМ “Оплата праці”
| № | Головне меню АРМ “Оплата праці” |
| 1. | Введення оперативної інформації |
| 2. | Контроль оперативної інформації |
| 3. | Введення довідників |
| 4. | Розрахунок зарплати |
| 5. | Друк документів |
| 6. | Відомості розподілу та формування проводок |
| 7. | Накопичувальний особовий рахунок |
| 8. | Підготовка системи до наступного розрахункового періоду |
| 9. | Розрахунки по закінченню звітного періоду |
| 10. | Момент втручання |
| 11. | Вихід |
Після розрахунку заробітної плати та друку документів, формуються проводки по нарахуванню та утриманню із заробітної плати, які передаються в основний бухгалтерський АРМ "Рахунки" , який являється основним , бо з нього формується Баланс.
Автоматизація обробки інформації обліку праці та заробітної плати без сумніву сприяє значному скороченню в першу чергу трудових, а потім і матеріальних затрат на ведення облікової роботи, оперативному забезпеченню необхідними відомостями керівництво підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Федяш Н.В. – магістр
Науковий керівник: к.е.н., доцент І.В. Шепель
Радикальні перетворення в Україні, направлені на формування ринкової економіки, поява нових видів економічних відносин між суб’єктами господарювання закономірно викликають потребу удосконалення інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень, основою якого є система бухгалтерського обліку та економічного аналізу.
Інтеграція вітчизняної економіки у світовий економічний простір на засадах партнерства потребує проведення поглиблених досліджень теоретико-методологічного і практичного характеру, направлених на забезпечення кардинального підвищення ефективності господарювання. В умовах ринкової економіки основний показник ефективності господарювання, основа економічного розвитку підприємства - прибуток, що є головним фактором, який визначає гостроту та необхідність вирішення проблем удосконалення обліку фінансових результатів з метою формування надійного фундаменту для підвищення економічної результативності підприємств.
У період становлення ринкових відносин в Україні значно зростає роль прибутку як джерела забезпечення інтересів держави, власників та персоналу підприємств. Тому, однією з актуальних задач, яка постає перед керівниками підприємств, бухгалтерами та науковцями, є розробка і впровадження методів ефективного управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності. Це передбачає удосконалення існуючих методів його обліку з врахуванням вимог національних, міжнародних стандартів та сучасних досягнень інформаційних технологій. Розв’язання цих завдань потребує ретельного дослідження існуючого на сьогоднішній день досвіду, що необхідно для встановлення об’єктивності у визначенні напрямків удосконалення методики обліку фінансових результатів.
Дослідження проблем обліку фінансових результатів представлені в працях таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, як Бриттон Э., Ватерсон К., Велш Г.А., Білуха М.Т., Голов С.Ф., Єфіменко В.І., Костюченко В.М., Нападовська Л.В., Нечитайло А.И., Соколов Я.В., Сопко В.В., Ковалев В.В., Кужельний М.В., Мних Є.В., Пушкар М.С., Чумаченко М.Г., Хелферт Е, Шорт Д.Г.
Значний внесок у вирішення проблем автоматизації обліку фінансових результатів зробили такі вчені як Бутинець Ф.Ф., Завгородній В.П., Ільїна О.П.
Дослідження еволюції категорії прибутку, його сутності, джерел виникнення, складу та структури розподілу дають можливість зробити висновок, що незалежно від причин виникнення і підходів до розподілу, прибуток - це певна сума капіталу, що залишається підприємцю понад затрати виробництва та інші відрахування в результаті процесу господарювання.
Проведене дослідження національних шкіл бухгалтерського обліку, їх поглядів на формування фінансових результатів показують, що на сьогоднішній день в обліковій практиці використані здобутки і надбання, які синтезують в собі досягнення всіх історичних шкіл. Так, з італійської школи було взято подвійний запис. Відомий італійський вчений Джино Дзаппі стверджував: “актив – це не просто засоби підприємства та ресурси, які призначенні для отримання прибутку, а це і є очікування майбутніх прибутків”, що повністю відповідає сучасному визначенню поняття активу згідно П(с)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. Представники французької школи запропонували систему операційних рахунків, які використовуються і по сьогоднішній день. Класики німецької школи, побудувавши рівняння А = П, поклали початок алгоритмізації обліку.
Проте, якщо оцінювати представлені теорії з позиції їх актуальності і відповідності ринковому характеру відносин між суб’єктами підприємницької діяльності, то на сьогоднішній день це безумовно англо-американська школа. Це пов’язано як з її методологічними перевагами, так і з експансією англо-американського капіталу. Таким чином в світі, як правило, панує та школа, яка формується на базі найбільш розвинутої економіки. Аналізуючи теорії, які займалися вивченням такої категорії як прибуток важливо пам’ятати постулат представника англо-американської школи бухгалтерського обліку Боулдінга: “ поняття прибутку не може бути однозначним, так як існує цілий спектр таких понять, кожне з яких відповідає визначеній цілі”. Інакше кажучи, в залежності від підходу (економічного, бухгалтерського, юридичного тощо) до трактування прибутку, змінюється і суть категорії.
Однією з актуальних задач сучасного підприємництва є оволодіння керівниками, бухгалтерами та фінансовими менеджерами методами ефективного управління формуванням прибутку в процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, що передбачає використання новітніх методів його обліку і аналізу, з врахуванням вимог національних, міжнародних стандартів та сучасних досягнень інформаційних технологій.
У зв’язку із змінами методології обліку, вивчаючи фінансові результати як об’єкт обліку дану категорію доцільно розглядати у взаємозв’язку із такими об’єктами як доходи та витрати, а також в залежності від видів діяльності (операційна, інвестиційна і фінансова діяльньсть), що дасть можливість в подальшому удосконалити методику обліку та більш раціонально використати аналітичні процедури з метою встановлення ефективності та доцільності окремих напрямків діяльності, відповідно їх результатам.
УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Горбуленко О.В. – магістр
Науковий керівник: к.е.н., доцент Є.С. Подаков
Матеріально-технічна база є однією з основних умов поступового розвитку будь-якого суспільства і його удосконалення. Тому на сучасному етапі розвитку української економіки все більше уваги приділяється питанням дослідження чинників, що призводять до зберігання серед діючих засобів праці значної частки не тільки морально застарілого, але і фізично зношеного устаткування. Одним з ключових завдань, що стоять перед агропромисловим комплексом України, є ефективне використання та відновлення основних виробничих фондів. Вирішення цього завдання призупиняється у зв'язку з кризою платежів, катастрофічною нестачею оборотних коштів і дефіцитом інвестицій. Крім того, слід зазначити, що вітчизняний і зарубіжний ринки пропонують достатню кількість машин та устаткування, життєво необхідних підприємствам аграрної галузі, але вони не мають коштів для їх придбання. В цьому плані бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпечити: своєчасне і повне документальне оформлення руху основних засобів; контроль за збереженням і ефективним використанням основних засобів; правильну оцінку і визначення амортизаційних відрахувань на відновлення і ремонт основних засобів відповідно до встановлених норм; своєчасне відображення в обліку зносу основних засобів, збитків від списання неповністю амортизованих об'єктів, повноту відшкодування вартості ліквідованих об'єктів; контроль за використанням коштів на капітальні вкладення і капітальний ремонт.
В теперешній час по обліку і контролю наявності та руху основних засобів є значна кількість наукових розробок. Однак вони потребують подальшого вдосконалення. Так, певні питання виникають по обліку та нарахуванні амортизації для підприємств – платників податку на прибуток.
Більшість сільськогосподарських підприємств є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, тому для нарахування амортизації по необоротним активам використовують прямолінійний метод. Синтетичний облік необоротних активів ведуть в журналі-ордері № 13 с.г. Записи по кредиту рахунку 10 у журналі-ордері здійснюють на підставі первинних документів. В кінці місяця кредитові обороти з журналу-ордера переносять в Головну книгу.
Для підтримання основних засобів в робочому стані необхідно їх поліпшувати і проводити періодично ремонти. Останніми роками в переважній більшості аграрних підприємств Херсонської області не проводились ремонти та поліпшення.
У якості припущення по удосконаленню обліку необоротних активів у сучасних умовах господарювання слід зупинитися на таких моментах. Як правило, перелік необоротних активів аграрних підприємств досить суттєвий, тому виникають певні складності відносно їхнього обліку. Рішення цієї проблеми можна досягти за допомогою впровадження комплексної автоматизації роботи бухгалтерії, впровадження автоматизованого робочого місця бухгалтера. Цей прийом значно полегшить роботу бухгалтерії, прискорить обробку інформації, що у свою чергу дасть можливість оперативно застосовувати прийняті управлінські рішення по підвищенню ефективності виробництва та використання необоротних активів. Більшість комп’ютерних програм автоматизації бухгалтерського обліку дозволяють формувати електронну базу необоротних активів. Вона має вигляд або довідників, або певних модулів. Така форма обліку основних засобів сільськогосподарського підприємства дозволяє миттєво отримати повну і точну інформацію по кожному з необоротних активів підприємства, визначити та застосовувати для кожного необоротного активу певний метод амортизації.
При нарахуванні зносу (амортизації) основних засобів використовувати методи передбачені П (С) БО7. Розрахунок амортизаційних відрахувань проводити у Відомості нарахування амортизації основних засобів (ф. № 10.2.8 с.г.)
При обліку ремонтів основних засобів керуватися положеннями стандарту 7, яким передбачено: витрати на ремонт основних засобів відносити на витрати діяльності, а витрати на поліпшення основних засобів відносити у збільшення їх первісної вартості з наступним нарахуванням амортизації.
Значну увагу необхідно приділяти питанням контролю необоротних активів. Насамперед, дуже гостро стоять питання раціонального та ефективного використання основних засобів сільськогосподарських підприємств. Як варіант по удосконаленню аудиту необоротних активів, можна запропонувати керівництву аграрних підприємств проводити інвентаризацію необоротних активів не один раз на рік, як того вимагає нормативно-законодавча база, а частіше. Такий прийом надасть можливість здійснювати періодичний візуальний контроль за використанням основних засобів.
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ