Geum.ru

Історія стародавньої греції та риму

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян ссылка скрыта

  • История древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. – Кн. 3. – М., 1983. – Лекция 2.
  • Парфенов В. Н. Начало военнополитической карьеры Октавиана // Античный мир и археология. – Саратов, 1979. – Вып. 4.
  • Парфенов В. Н. Из предыстории Перузинской войны и Брундизийского мира // Античный мир и археология. – Саратов, 1983. – Вып. 5.
  • Парфенов В. Н. Последняя армия Римской республики // ВДИ. – 1983. – № 3.
  • Парфенов В. Н. Триумвир Марк Эмилий Лепид // Проблемы социально-политической организации и идеологии античного общества. – Л., 1984.
  • Свенцицкая И. С. Отношение “гражданин-полис” в системе Римской империи: проблема отчуждения // 1997. – № 3.
  • Туркина Л. Г. Проскрипции второго триумвирата (43-41 гг. до н. э.) и их социальная роль // Некоторые вопросы всеобщей истории. – Челябинск, 1968. – Вып. 3.
  • Утченко С. Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. – М., 1969.
  • Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М., 1965.
  • Утченко С. Л. Римская армия в I в. до н.э. // ВДИ. – 1962. – № 4.
  • Утченко С.Л. Цицерон и его время. – М., 1972.
  • Цветаева Г. А. Народные волнения в Риме после убийства Юлия Цезаря // ВДИ. – 1947. – № 1.
  • Циркин Ю. Б. Испания после смерти Цезаря // ВДИ. – 2004. – № 3.
  • Чеканова Н. В. К проблеме перехода от Республики к Империи: революция или реформа? // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. ссылка скрыта
  • Штаерман Е. М. Рабы и отпущенники в социальной борьбе конца Республики // ВДИ. – 1962. – № 1.
  • Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. – М., 1964.



    Методичні рекомендації


    У ході семінарських занять по даній темі необхідно дати аналіз подій, які розгорнулися в Римі, Італії і провінціях після вбивства Цезаря і привели до остаточного падіння Республіки. Вивчаючи боротьбу республіканців і цезаріанців після березневих ід, особливо виділіть участь солдатів і ветеранів Цезаря в політиці і швидке зростання значення цього чинника.

    При розгляді утворення другого тріумвірату і проскрипцій зверніть увагу на цілі і завдання терору та міру їх виконання. Аналізуючи перші роки діяльності тріумвірів, виділіть основні напрями їх політики, надавши головну увагу військовому розгрому республіканців і аграрній проблемі. Майте на увазі, що саме в кінці 40-х рр. самостійна політична роль армії проявилася особливо яскраво.

    Вивчаючи класову боротьбу в останні роки Римської республіки, треба чітко з’ясувати, чому в той час збройні повстання рабів були неможливі, і звернути увагу на інші форми класової боротьби. Проаналізуйте свідчення античних авторів про використання рабів як знаряддя військово-політичної боротьби між протидіючими угрупованнями і в цьому плані особливо виділіть діяльність Секста і Помпея. Вивчаючи внутрішню і зовнішню політику тріумвірів у 30-х рр. до н.е., розгляньте їх підготовку до боротьби за одноосібну владу, причини й обставини відходу Лепіда з політичної сцени, фінальної боротьби між Октавіаном і Антонієм.

    З’ясувавши причини перемоги Октавіана, зверніть увагу на його соціальну базу, особливості політичної стратегії і тактики. Заняття є аналізом соціально-політичної сутності переходу від Республіки до Імперії. Тут необхідно узагальнити вивчений фактичний матеріал і виділити комплекс економічних, соціальних і політичних чинників, які привели до радикальної зміни державного устрою Риму, початку нового етапу історії античного суспільства.


    Заняття № 14. Владні та правові прерогативи

    римського принципату в І–ІІІ ст. н. е.

    1. Характеристика джерел.
    2. Імператори і сенат.
    3. Розвиток бюрократичних принципів управління.
    4. Політика імператорів по відношенню до плебеїв і рабів.
    5. Провінційна політика імператорів упродовж I-IІI ст. і розвиток рабовласницької полісної системи.
    6. Занепад системи принципату в ІІІ ст. н. е.: причини та наслідки (доба солдатських імператорів).


    Тематика рефератів:

    1. Ідеальний принцепс за “Діяннями Божественного Августа” (моральні якості, ставлення до релігії, традицій).
    2. Соціально-економічні, політичні і культурні складові системи принципату.
    3. Державний апарат у світлі “Діянь…” і за даними Діона Кассія.
    4. Бюрократизація державного управління в епоху принципату та її наслідки.


    Тематика есе:

    1. Наведіть аргументи відносно посилення ролі армії у політичному житті Риму в І ст. н .е.
    2. Чому Октавіана Августа підтримували різні прошарки населення?
    3. Які громадянські та жрецькі посади обіймав Цезар Август під час свого правління згідно з “Діяннями Божественного Августа”?
    4. Наведіть різні погляди істориків щодо політичної суті принципату Августа.


    Рекомендовані джерела та література:

    1. Цезарь Август. Деяния божественного Августа // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. В. И. Кузищин. – М., 1987. – С. 166–176.
    2. Эдикт Августа о киренцах (7–6 гг. до н. э.) // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. С. Л. Утченко. – М., 1963. – С. 540–544.
    3. Дион Кассий. Римская история // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. Кузищин В. И. – М., 1987 (кн. LXIII 1, 11–33). – С. 176–187.
    4. Светоний Транквилл Гай. Жизнь двенадцати цезарей / Пер. М. Л. Гаспарова. – М., 1988. см. электронную версию: ссылка скрыта
    5. ссылка скрыта А. П. Пределы влияния сословия всадников в поздней Римской республике // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 149-152 (см. Электронную версию: ссылка скрыта)
    6. Вержбицкий К. В. К вопросу о характере власти Августа // Античное общество-3. Тезисы докладов научной конференции 22-23 марта 1999 г. ссылка скрыта
    7. Вержбицкий К. В. Правовое оформление и реальные основы власти Августа // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова / Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003 ссылка скрыта
    8. ссылка скрыта К. В. Laesa maiestas et auctoritas augusti. “Авторитет принцепса” в судебной практике времени Августа // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 163-168 (см. электронную версию: ссылка скрыта)
    9. Вулих Н. В. Овидий и Август // ВДИ. – 1968. – № 1.
    10. Егоров А. Б. Вопрос о роли римского сената в политической системе принципата в историографии XIX-XX вв. / Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. –  СПб., 2002. ссылка скрыта
    11. Егоров А. Б. Культ личности и культ государства в религиозном почитании императоров I в. н.э. // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып. 3. – СПб, 2004 ссылка скрыта
    12. Егоров А. Б. Цезарь, Август и римский сенат // Античное государство. Политические отношения и государственные формы в античном мире. Сборник научных статей. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. ссылка скрыта
    13. Егоров А. Б. Рим на грани эпох. Проблема рождения и формирования принципата. – Л., 1985.
    14. Геров Б. К вопросу о включении рабов в римское войско при Августе // Антично еобщество. – М., 1967.
    15. Гольденберг В. А. Очерки по истории римской империи в I в. н. э. Гражданская война 69 г. н. э. – Харьков, 1958.
    16. История древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. – Кн. 3. – М., 1983. – Лекция 3.
    17. Заслуженно ли причисляют принципат Августа к более счастливым эпохам римского государства? Гимназическое экзаменационное сочинение Карла Маркса на латинском языке (15 августа 1835 г.) ссылка скрыта
    18. Кнабе Г. С. Древний Рим - история и повседневность. - М., 1986.
    19. Кнабе Г. С. Корнелий Тацит. – М., 1981.
    20. Колосовская Ю. К. К вопросу о социальной структуре римского общества I-III в. н. э. // ВДИ. – 1969. – № 4.
    21. Лесницкая М. М. Статуя Августа. – Л., 1962.
    22. Машкин H. A. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность. – М.-Л., 1949. (см. электронную версию: ссылка скрыта)
    23. Мухтасипов И. Н.Военная политика Римской империи в Германии при Августе и Тиберии ссылка скрыта
    24. ссылка скрыта М. Н. Разделение провинций между принцепсом и сенатом 54 года // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 168-173 (см. электронную версию: ссылка скрыта)
    25. Парфенов В. Н. Рим от Цезаря до Августа. – Саратов, 1987.
    26. Петречко О. М. Зовнішня політика Августа та тиберія у сучасній англо-американській історіографії // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 1996. – Вип. 31.
    27. Портнягина И. П. Сенат и сенаторское сословие в период раннего принципата – Л., 1982.
    28. Портнягина И. П. Друзья принцепса: общественный статус и отношение к власти // Античное общество-3 Тезисы докладов научной конференции 22-23 марта 1999 г. ссылка скрыта
    29. Портнягина И. П. Интеграция неформальных общественных связей в систему принципата: совет друзей принцепса // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып 2. – СПб., 2003. ссылка скрыта
    30. Принципат Августа как монархическая система ссылка скрыта
    31. Поляков Г. П. Витрувий и Август (к проблеме Витрувия как исторического источника) // Xlegio. – Vol. 1.5 ссылка скрыта
    32. Ранович А. Восточные провинции Римской империи в I—III вв. – М.: АН СССР, 1948. ссылка скрыта
    33. Сергеев Д. Д. Представления о государстве и государственной власти римских писателей эпохи Августа // Античный мир. Проблемы истории и культуры. Сборник начуных статей к 65-летию со дня рождения проф. Э.Д.Фролова. Под ред. д-ра ист. наук. И.Я.Фроянова. – СПб., 1998.  ссылка скрыта
    34. Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М, 1965.
    35. Шифман И. Ш. Сирийское общество в эпоху принципата. – Л., 1977.
    36. Штаерман Е. М. Социальные основы религии Древнего Рима. – Л., 1987.
    37. Штаерман Е. М., Трофимова М. К. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи (Италия). – М., 1971.
    38. Щетинин М. Н. Император Август и распространение римского гражданства в провинциях // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – Вып. 3. – СПб., 2004. ссылка скрыта
    39. Федорова Е. Императорский Рим в лицах .info/bibliotek_Buks/History/fedor/index.php
    40. Фролов Э. Д. Греческая тирания и римский принципат (опыт типологического сопоставления) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. – СПб., 2002. ссылка скрыта



    Методичні рекомендації


    У процесі розгляду даної теми з’ясуйте основи соціальної та політичної суті принципату як нового державного ладу, що прийшов на зміну сенаторській республіці. Визначте, як при збереженні республіканських форм правління Август і подальші принцепси фактично зосередили у своїх руках усю повноту влади?

    Проаналізувавши відносини принцепсів з різними верствами суспільства – сенатом, вершниками, плебсом, італійськими і провінційними укажіть на “найперспективніші” в значенні зміцнення монархії соціальні групи. Розкрийте чинники, що свідчать про прагнення зміцнити рабовласницький устрій.

    Порівнявши територію Італії з територією римських провінцій, подумайте, які вигоди і водночас труднощі були пов’язані з володінням такими обширними землями. Дайте відповідь на запитання: як Діон Касій оцінював провінційну політику Августа з погляду його відносин із сенатом та інтересів провінційного населення? Що нового ввів Август у систему призначення намісників у провінції? Які цілі переслідував при цьому принцепс? Чи одержали провінції які-небудь переваги від нових порядків? Що змінилося в системі стягнення податків? Які повинності несли елліни Кіренаїки, які одержали права римських громадян? Під час опрацювання уривків з “Анналів” Тацита і написами, у яких розповідається про правління імператора Клавдія, зверніть увагу на ухвали відносно прокураторів. Чи була у імператорів політична опора в сенаті? Яку роль відігравали відмінності прав римського громадянства і заснування нових міст у зміцненні рабовласницького ладу та консолідації імперії? Які проблеми поставали перед імператорами і бюрократією у відносинах з полісами? В чому проявилися внутрішні суперечності і штучність системи принципату і неминучість кризи рабовласницької імперії?


    Заняття № 15. Виникнення та розвиток колонату

    в Римській імперії

    1. Виникнення колонату: причини та передумови.
    2. Колони на імператорських землях у II ст. н.е.
    3. Становище колонів на приватновласницьких землях в II-III ст. н.е.
    4. Римське законодавство про колонів у IV-V ст. н.е.


    Тематика рефератів:

    1. Зміна економічного та юридичного статусу колонів у I-II ст. н. е.
    2. Імператорське законодавство щодо колонів у IV-V ст.
    3. Римська вілла в аграрній галузі періоду домінату.


    Тематика есе:

    1. Розвиток колонату в ІІ-V ст. за даними напису з Вілла Магна і згідно з імператорськими едиктами.
    2. Зобов’язання орендаря перед землевласником за даними закону Манція.


    Рекомендовані джерела та література:

    1. Надпись из Вилла Магна / Пер. Е. М. Штаерман // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – С. 455–458.
    2. Надпись из Вилла Магна / Пер. Е. М. Штаерман // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. В. И. Кузищин. – М., 1987. – С. 326–328.
    3. Императорское законодательство IV–V вв. о колонах / Пер. А. Коптева // Хрестоматия по истории Древнего Рима. Ред. В. И. Кузищин. – М., 1987. – С. 389–405.
    4. Бартошек М. Римское право. Понятия, термины, определения. – М., 1989.
    5. Головачева И. Ф. О некоторых особенностях колонатных отношений в римской Африке II в. н. э. // ВДИ. – 1961. – № 1.
    6. Коптев А. В. От прав гражданства к праву колоната: формирование крепостного права в поздней Римской империи. Вологда, 1995 (см. также электронный вариант: ссылка скрыта/koptev/koptkn08.php).
    7. Корсунский А. Р. О деревенском устройстве и системе землепользования в западных провинциях поздней Римской империи // ВДИ. – 1977. – № 1.
    8. Корсунский А. Р. О положении рабов, вольноотпущенников и колонов в западных провинциях Римской империи IV-V вв. // ВДИ. – 1954. – № 2.
    9. Кузищин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система. – М., 1990.
    10. Кузищин В. И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии. – М., 1976. – Разд. II. – Гл. 4.
    11. Михайловский Ф.  А. Роль трибунских полномочий при передаче власти в период первых принцепсов ссылка скрыта.
    12. Павловская А. И. К вопросу о рентабельности труда рабов и колонов // ВДИ. – 1977. – № 1.
    13. Ранович А. Б. Колонат в римском законодательстве II–V вв. // ВДИ. – 1951. – №1. – С. 83–110.
    14. Рижский М. И. О применении рабского труда в сельском хозяйстве Италии І в. н. э. // ВДИ. – 1958. – № 2.
    15. Свенцицкая И. С. Положение землевладельцев в императорских доменах Малой Азии // ВДИ. – 1973. – № 3.
    16. Семенов  В. В. Императорское землевладение и развитие колонатных отношений (по данным североафриканских надписей) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. – Вып. 2. – СПб., 2003. – С. 257–278. (См. электронный вариант по: ссылка скрытассылка скрытассылка скрыта. htm).
    17. Семёнов В. В. Зависимые земледельцы и труд колонов. (Ранний Рим и период Республики) ссылка скрыта
    18. Сергеев В. С. Разложение рабовладельческой системы и начало колонатов в Римской империи // ВДИ. – 1938. – № 3.
    19. Сергеенко М. Е. К истории колонатных отношений // ВДИ. – 1949. – № 2.
    20. Сюзюмов М. Я. Еще раз о юридических источниках для истории колоната // ВДИ. – 1951. –№ 4. – С. 83–89.
    21. Сюзюмов М. Я. К вопросу о процессах феодализации в Римской империи // ВДИ. – 1955. – № 1.
    22. Штаерман Е. М. Кризис рабовладельческого строя в западных провинциях Римской империи. – М., 1957.
    23. Штаерман Е. М. “Рабский вопрос” в Римской империи // ВДИ. – 1965. – № 1.


    Методичні рекомендації


    Дана тема – важливе і дуже складне питання про симптоми кризи рабовласницької системи в цілому і зародження в її надрах елементів нових, більш прогресивних форм експлуатації. Це питання неодноразово обговорювалося і продовжує обговорюватися в науковій літературі.

    Завданням заняття полягає у виявленні причин, які привели до виникнення передумов для перетворення колонів з вільних орендарів у залежних людей. Заняття необхідно будувати на основі аналізу різноманітних документів (уривків з творів стародавніх авторів, написів і уривків Дігест імператора Юстиніана), які відображають розвиток колонату впродовж декількох століть. Документи належить аналізувати, враховуючи їх хронологію і місцевість, звідки вони походять. Необхідно також чітко розмежувати відомості про колонів у приватновласницькому господарстві і про колонів на імператорських землях.

    Потрібно визначити причини зародження колонату, стан сільського господарства і становище колонів на початку II ст. н.е. в Італії та Північній Африці. Порівняйте думки Колумелли і Плінія Молодшого про колонів. Подумайте, як повинен був відобразитися на становищі колонів перехід від грошової форми до платні з частки урожаю. При цьому треба залучати для аналізу й африканські написи. Аналізуючи імператорські укази про колонів, постарайтеся зрозуміти картину взаємостосунків між колонами й адміністрацією імператорських володінь. Спробуйте з’ясувати, в чиєму підпорядкуванні знаходилися колони, які були посаджені на імператорські землі, які були у них повинності окрім натуральних платежів, чи користувалися колони пільгами. Зіставляючи конкретні відомості, наявні у джерелах, спробуйте відповісти на питання про становище колонів на приватновласницьких землях. Необхідно також простежити за законодавством процес юридичного оформлення станового статусу колонів.

    Навчально-методичне видання


    Історія Стародавньої Греції і Риму

    Методичні рекомендації до практичних занять


    Укладачі: Пивоваров Сергій Володимирович,

    Воротняк Іван Дмитрович

    Відповідальний за випуск: Пивоваров С. В.

    Літературний редактор: Лупул О. В.