Історія стародавньої греції та риму

Вид материала

Содержание

Заняття № 7 Економіка і соціальна структура римського суспільства

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Заняття № 6. Боротьба патриціїв та плебеїв і становлення римської

аристократичної республіки в V-III ст. до н.е.

Перший етап станової боротьби в Римі:

а) “відхід плебеїв на Священну гору”;

б) заснування перших плебейських магістратів – народні трибуни, народні едили;

в) виступ Каріолана.

Кодифікація звичаєвого права. Закони XII таблиць.
Досягнення плебсом успіху у завоюванні головних республіканських магістратів.
Переломний характер реформи Ліцинія і Секстія (378-367 рр. до н. е.).
Закон Петелія і Папірія про скасування боргової кабали для римських громадян.
Завершення станової боротьби в Римі та виникнення рабовласницької держави.

Теми рефератів:

Становище плебеїв у Римі протягом V-IV ст. до н.е.
Боргове питання в Римі упродовж V-IV ст. до н.е.
Приватна власність на землю за законами XII таблиць.
Патріархальна сім’я і її роль у давньоримському суспільстві.
Закони Ліцинія і Секстія – переломний етап у становій боротьбі у Римі.

Теми есе:

Проаналізуйте основні теорії походження станів патриціїв і плебеїв.
Суть реформи Сервія Тулія.
Правове і майнове становище римських громадян за законами ХІІ таблиць.
Категорії неповноправного населення Риму і становище рабів за законами ХІІ таблиць.

Рекомендовані джерела та література:

Аврелий В. Происхождение римского народа ссылка скрыта
Законы XII таблиц // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – С. 62–73.
Законы XII таблиц // Хрестоматия по истории Древнего Рима. / Ред. В. И. Кузищин. – М., 1987. – С. 26–35.
Бокщанин А.Г. Источниковедение Древнего Рима. - М., 1981.
Дементьева В. В. Магистратская власть периода республики содержание понятия imperium // ВДИ. – 2005. – № 4.
Дементьева В. В. Обьём полномочий и политическая практика децимвиров // ВДИ. – 2002. – № 4.
Дементьева В. В. Причины создания и целевое назначение децимвирата // ВДИ. – 2001. – № 4.
Дементьева В. В. Обьем полномочий римских консулярных военных трибунов // ВДИ. – 2000. – № 4.
Ельницкий Л.А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-III вв. до н.э. - М., 1964.
История древнего мира / Под ред. И.М.Дьяконова, В.Д.Нероновой, И. С. Свенцицкой. – Кн. 2. – М., 1983.
История Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1982.
Кафанов Л. Л. К вопросу о полигенезе законов XII таблиц: сакральное право в системе римского законодательства // ВДИ. – 1996. – №2.
Ковалев С.И. История Рима / Под ред. Э. Д. Фролова. - Л., 1986.
Кофанов Л. Л. Законы XII таблиц и проблема sodales // Античность Европы. – Пермь, 1992. – С. 15–22 (см.электронный вариант: ссылка скрыта/publik/kofanov).
Кофанов Л. Л. Понятие рорloe и характер куриатных комиций в древнейшем Риме // ВДИ. – 2002. – № 1.
Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье. – М., 1975.
ссылка скрыта Л. П. Цензорская магистратура в сословной борьбе республиканского Рима // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 136-140 (см. электронную версию: ссылка скрыта)
Луцатто Дж. Экономическая история Италии М., 1954.
Машкин Н. А. История Древнего Рима. - М., 1956.
Маяк И. Л. Взаимоотношения Рима и италийцев в III–II вв. до н. э. – М., 1971.
Маяк И. Л. Рим первых царей. Генезис римского полиса. – М., 1983 (См. электронный вариант: ссылка скрытаindex.php).
Маяк И. Л. Римляне ранней Республики. – М., 1983.
Моммзен Т. История Рима. - СПб., 1995.
Немировский А. И. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж, 1964.
Немировский А. И. История раннего Рима и Италии. – Воронеж, 1962.
Немировский А. И. У истоков исторической мысли. – Воронеж, 1979.
Немировский А. И. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж, 1964.
Нечай Ф. М. Образование Римского государства. – Минск, 1972.
Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права. – М., 1972.
ссылка скрыта А. А. Плебейский трибунат в изображении Цицерона // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. –СПб., 2001 ссылка скрыта
Покровский И. А. История римского права. СПб., 1998 (См. электронный вариант: ссылка скрыта ссылка скрыта.php).
Токмаков В. Н. Роль центуриатных комиций в развитии военной организации Рима Ранней Республики // ВДИ. – 2002. – № 2.
Утченко С. Л. Закон Лициния и Секстия // Известия АН СССР. Серия истории и философии. – 1947. – № 2.
Черниловский Э. М. История рабовладельческого государства и права. - М., 1960.

Методичні рекомендації

Головним змістом усієї внутрішньої історії Риму впродовж V-III ст. до н.е. була боротьба патриціїв і плебеїв. Особливо гостро ця боротьба протікала в першій третині IV ст. до н.е. Це пояснюється, з одного боку, зовнішньополітичними труднощами, які переживав у той час Рим. У 390 р. до н. е. римляни пережили нашестя галлів, що примусило їх навіть об’єднатися з ворожими етрусками. Але Рим, за винятком Капітолія, був захоплений галлами, розграбований і спалений. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що проти них об’єдналися латинські общини. Військові поразки особливо відчутно позначилися на незаможних громадянах. Загострення конфлікту між патриціями і плебеями було викликано, з іншого боку (і це найбільш важливо) – соціально-економічним розвитком Риму, ускладненням класової структури і майнової диференціації серед його громадян. Як патриції, так і плебеї все помітніше втрачають соціально-політичну монолітність, зближуються інтереси окремих представників і груп протиборчих сторін.

Вивчення процесу формування римської республіки грунтується на античній літературній традиції, що виникла порівняно пізно, у пам’ятках ранньоримського суспільства (Закони XII таблиць, дані епіграфіки). При зверніть увагу на такі питання: Наскільки були замкнуті ранньоримські стани? Чи ідентичні поняття “патриції” і “патрони”, “плебеї” і “клієнти”? Чи можна вважати рабів особливим станом?

Розглядаючи питання про боргове право, визначте роль держави в регулюванні відносин між боржником і кредитором. Чим можна пояснити суворість боргового права того часу, і те, що боржник продавався за Тібр? Зверніть увагу на те, яке місце займають у XII таблицях закони, присвячені сімейному праву, поясніть цей факт. Чим була римська сім’я в V ст. до н.е., які були в ній ролі чоловіка, дружини, дітей? Як закон регулює майнові відносини між членами сім’ї?

Підсумовуючи питання про соціальні відносини в ранньоримському суспільстві, пригадайте грецький матеріал. Чи можна говорити про абсолютну тотожність станових відносин, пережитків родового ладу в архаїчних грецьких і римських полісах і чому? Коли виникли коміції, сенат, магістрати? Як відбувався розвиток системи республіканського самоврядування? Аналізуючи джерела, що оповідають про тривалу станову боротьбу в Римі, необхідно відповісти на питання, чому затягнувся процес становлення єдиної цивільної общини в Римі. В чому виявився компромісний характер найважливіших законів, що фіксують досягнення плебеїв? Чому римська республіка, незважаючи на значну демократизацію соціально-політичного ладу, залишилася по суті аристократичною?

Заняття № 7 Економіка і соціальна структура римського суспільства

в II – I ст. до н.е.

1. Характеристика джерел.

2. Вплив римських завоювань на соціально-економічні процеси II-I ст. до н. е.

3. Формування класичного рабства та його характерні риси.

4. Економічний розвиток Італії:

а) сільське господарство;

б) ремесло;

в) торгівля;

г) зростання грошового обігу.

5. Соціальна структура римського суспільства:

а) патриціат;

б) плебеї;

в) рабовласники;

г) дрібні виробники;

д) раби.

5. Загострення соціальних суперечностей у римському суспільстві на рубежі II-I ст. до н.е.

Тематика рефератів

Причини та передумови формування класичного рабства в Італії у ІІ – І ст. до н. е.
Розвиток сільського господарства в Італії протягом ІІ – І ст. до н. е.
Розвиток товарно-грошових відносин в Італії у ІІ – І ст. до н. е.

Тематика есе:

Чому сільськогосподарський маєток, як свідчать трактати Катона і Варрона, носив багатогалузевий характер?
Якими були оптимальні розміри римського маєтку і його структура за даними Катона?
Чому в Стародавньому Римі не відбулося концентрації ремесла?
Яку роль в економіці Італії відігравали провінції?
У чому суть відкупної системи, що склалася в Стародавньому Римі? Хто міг стати відкупником?

Рекомендовані джерела та література:

Варрон Марк Теренций. О сельском хозяйстве. – М. – Л., 1963.
Катон, Варрон, Колумела, Плиний о сельском хозяйстве. – М., 1957.
Катон Марк Порций. Земледелие. – М.; Л., 1950.
Практикум по истории древнего мира / Сост. Н. Л.. Просина, И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, доп. – М., 1972.
Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко, 1962. – С. 188-197; 355-364; 387-388.
Ельницкий Л. А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-II вв. до н. э. – М., 1964.
Заборовский Я. Ю. Некоторые стороны политической борьбы в римском сенате (40 – 20-е гг. II в. до н. э.) // ВДИ. – 1977. – № 3. – С. 182–191.
Заборовский Я. Ю. Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике. – Львов, 1985.
Кац А. Л. Проблема рабства у Плавта и Катона // ВДИ. – 1964. – № 3.
Коптев A. B. Античная форма собственности и государство в древнем Риме // ВДИ. – 1992. – №3. — С. 3-28.
Кузищин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система. – М., 1990.
Кузищин В. И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии (II в. до н.э. – I в. до н.э.). – М.: МГУ, 1976. – 266 с.
Кузищин В. И. Земельные владения Марка Порция Катона Старшего. (Структура крупного землевладения Италии во II в. до н.э. до реформы Гракхов) // ВДИ. – 1975. – № 4.
Кузищин В. И. Крестьянское хозяйство древнего Рима как экономический тип // ВДИ. – 1973. – № 1.
Кузищин В. И. О датировке катоновского “Земледелия” // ВДИ. – 1966. – № 2.
Кузищин В. И. О латифундиях во II в. до н. э. ( О толковании 7-й главы I книги “Гражданских войн” Аппиана) // ВДИ. – 1960. – № 1. – С. 46–60.
Кузищин В. И. О роли крестьянства в Италии во II в. до н.э. – I в. до н.э. // Вестник МГУ. – 1973. – № 2.
Кузищин В. И. Очерки по истории земледелия Италии II в. до н.э. – М., 1966.
Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье II в. до н.э. – I в. н.э. – М., 1973.
Ляпустин Б. С. Место и роль фамильного ремесла в структуре древнеримской экономики // ВДИ. — 1992. — №3. – С. 52-67.
Сергеенко М. Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии. – М.; Л., 1958.
Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима. – Л., 1968.
Сергеенко М. Е. Из истории сельского хозяйства древней Италии // ВДИ. – 1953. – № 3.
Сергеенко М. Е. Катоновская шкала доходности разных земельных угодий // ВДИ. – 1949. – № 1.
Сергеенко М. Е. Полевое хозяйство у Катона // ВДИ. – 1948. – № 4.
Смирнин В. М. Свобода раба и рабство свободного (к истории римского гражданского общества) // ВДИ. – 2000. – №2. – С. 260-267.
Ученые земледельцы древней Италии. – Л., 1970.
Штаерман Е. М. Древний Рим: проблемы экономического развития. – М., 1978.
Штаерман Е. М. и др. Рабство в западных провинциях Римской империи в I–III вв. – М., 1977.
Штаерман Е. М. Рабство в восточных провинциях Римской империи в I–III вв. – М., 1977.
Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. – М., 1964.
Штаерман Е. М. Римская собственность на землю // ВДИ. – 1974. – № 3.
Штаерман Е. М. Экономическая история Рима // Экономическая история. – М., 1987. – С. 32-49.
Штаерман Е. М., Трофимова К. М. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи. - М., 1971.

Методичні рекомендації

Основні джерела з даної теми містяться в рекомендованих “Практикумі” і “Хрестоматії” з історії стародавнього світу. Перш за все, це агрономічні трактати, складені на основі власного досвіду великими землевласниками. Твори Катона і Варона “Про сільське господарство” дають можливість найповніше уявити розвиток рабовласницького господарства і аграрних відносин в Італії в II-I ст. до н.е. При вивченні першого питання теми зверніться до навчального посібника А Т. Бокщаніна, в якому міститься загальна характеристика праць Катона і Варрона.

Розглядаючи друге питання теми, з’ясуйте, які зміни відбулися в соціально-економічній і політичній структурі римської держави внаслідок перетворення Риму у світову державу. Особливу увагу зверніть на утворення грошово-лихварського та торгового капіталу, формування великого рабовласницького землеволодіння і занепад дрібної земельної власності. Охарактеризуйте передумови й умови формування класичного рабства та його особливості.

Аналіз економіки Італії доцільно почати з сільського господарства. Особливу увагу зверніть на зростання великого землеволодіння, зв’язок сільськогосподарського виробництва з ринком, організацію рабовласницького господарства, зміну характеру власності на землю. Порівняйте написані в різний час трактат Катона “Про землеробство” і твір Варрона “Про сільське господарство” з метою виявлення змін в організації господарства, розмірах земельних володінь, техніці обробки землі і знаряддях виробництва, застосуванні праці рабів і вільних селян в господарствах землевласників. Проаналізуйте розвиток основних галузей: землеробства, скотарства, садівництва, виноградарства, розгляньте рівень розвитку інших видів господарської діяльності.

Джерела дають уявлення про стан ремісничого виробництва. Виявіть причини його бурхливого підйому, визначте ступінь розподілу праці та спеціалізації професій, наголосіть на ролі вільної і рабської праці в організації ремісничих майстерень. Предметом уваги повинен бути стан сировинної бази, основні галузі ремісничого виробництва: будівництво, металургія та металообробка, ткацтво, виготовлення зброї, а також знаряддя і техніка ремісничої праці.

Дедалі більшого значення в економіці набувала торгівля. Визначте рівень її розвитку, причини підйому, ставлення держави до розвитку торгівлі. Звернути увагу на предмети й основні центри італійської торгівлі, шляхи сполучення, зміст торгового обміну Риму з провінціями.

Після цього проаналізуйте розвиток товарно-грошових відносин, причини зростання лихварства, показати роль банків у здійсненні кредитно-грошових операцій. Зверніть увагу на поширення тих або інших монет і їх співвідношення.

При вивченні четвертого питання необхідно враховувати дві важливі обставини. По-перше, структура римського суспільства була класово-становою, тобто об’єктивний розподіл на класи переплітався із становою диференціацією. По-друге, положення людини щодо засобів виробництва часто не збігалося з її юридичним статусом.

Далі необхідно розглянути становище основних класів римського суспільства, звертаючи увагу на неоднорідність і наявність соціальних шарів усередині кожного класу. Необхідно проаналізувати кількісне співвідношення рабів і вільного населення, становище різних категорій рабів. Трактат Катона “Про сільське господарство” дає можливість детально охарактеризувати становище сільських рабів.

Розглядаючи структуру класу рабовласників, виділіть сенатську аристократію, вершництво, муніципальну знать, провінційних рабовласників. Не менш різнорідним за своїм складом був клас дрібних вільних виробників: сільський і міський плебс, античні люмпен-пролетарі. Виявіть причини розорення дрібних землевласників, покажіть роль вільновідпущеників в економічних процесах.

Вивчаючи останнє питання теми, майте на увазі, що складність соціальної структури римського суспільства наклала відбиток на характер класових протиріч. Соціальна боротьба в римській державі повинна була розвиватися за трьома основними напрямками: рух сілського плебсу за аграрні реформи і демократизацію політичного життя; боротьба рабів проти експлуатації з боку рабовласників; боротьба італіків і провінціалів за громадянські і політичні права.

Заняття № 9. Аграрний рух у Римі у II ст. до н. е.

і реформи братів Гракхів

1. Характеристика джерел.

2. Соціально-економічні передумови аграрного руху в Римі.

3. Аграрна реформа Тіберія Гракха і боротьба навколо неї.

4. Соціально-політичне спрямування реформ Гая Гракха.

5. Причини поразки аграрного руху та його підсумки.

Тематика рефератів:

Оцінка античними авторами діяльності братів Гракхів (Плутарх, Веллей Патеркул)
Наслідки аграрного руху братів Гракхів у політичній сфері Риму.
Значення закону Спурія Торія (111 р. до н.е.).
Демократичне законодавство Гая Гракха: права громадян і обов’язки посадових осіб.

Тематика есе:

Назвіть причини обезземелення дрібних землевласників у II-I ст. до н. е.
Яким був соціальний склад прихильників аграрного руху в період реформ Тіберія Гракха?
Чи існував зв’язок аграрної проблеми із ситуацією в римській армії? В чому він полягав?
Чи можлива була перемога аграрного руху? Чи могла вона мати довготривалий характер?

Рекомендовані джерела та література:

Веллей Патеркул. Римская история / Пер. с. лат. А. И. Немировского и М. Ф. Дашковой. – Воронеж, 1985.
Веллей Патеркул. Римская история // ВДИ. – 1984. – № 4.
Бокщанин А. Г. Попытки аграрных реформ и социальная борьба в Римской республике. – М., 1964.
Ельницкий Л. А. Идеи, воспитавшие Тиберия Гракха // ВИ. – 1966. – № 8.
Заборовский Я. Ю. Аппиан и римская ЦИВИТАС в последний век существования республики (к вопросу об источниках и характере “Гражданских войн Аппиана) // ВДИ. – 1981. – № 4.
Заборовский Я. Ю. Некоторые стороны политической борьбы в римском сенате (40-20 гг. II в. до н.э.) // ВДИ. – 1977. – № 3.
Кузищин В. И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии (II в. до н.э. - I в. н.э.). – М., 1976.
Мякин Т. Г. Судебный закон Гая Семпрония Гракха: документальный первоисточник и литературная традиция ссылка скрыта.
Сергеенко М. Е. Земельная реформа Тиберия Гракха и рассказ Аппиана // ВДИ. – 1958. – № 2. – С. 150–156.
Сергеенко М. Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии. – М.; Л., 1958.
Сергеенко М. Е. Три версии в плутарховой биографии Тиберия Гракха // ВДИ. – 1956. – № 1.
Сергеенко М. Е. Земельная реформа Тиберия Гракха и рассказ Аппиана // ВДИ. – 1958. – № 2.
Сергеенко М. Е. Три версии в плутарховской биографии Тиберия Гракха // ВДИ. – 1956. – № 1.
Смирнов С. После ухода трибунов // Знание – сила. – 2001. – № 8 ссылка скрыта
Смышляев А. Л. Народ, власть, закон в позднереспубликанском Риме (По поводу концепции Ф. Миллара) // ВДИ. – 2003. – №3. – С. 46–59.
Утченко С. Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. - М., 1969.
Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М., 1965.
Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. - М., 1964.

Методичні рекомендації

Аналізуючи джерела з даної теми, з’ясуйте ставлення авторів до демократичного аграрного руху, реформаторської діяльності братів Гракхів, розглянути прийоми їх дослідження. Особливу увагу зверніть на відомості Веллея Патеркула – противника аграрних реформ.

Розглядаючи друге питання, необхідно з’ясувати соціально-економічні та політичні причини аграрно-демократичного руху 30-20-х років II ст. до н.е. Важливо проаналізувати структуру римського землекористування і землеволодіння, вплив класичного рабства на становище сільського і міського плебсу. Визначте, які чинники сприяли утворенню великих латифундійних господарств, обезземеленню і пауперизації селянства. Охарактеризуйте стан римської армії, його зв’язок з аграрним питанням; відобразіть суперечності між нобілітетом і вершництвом.

При вивченні третього питання дайте коротку характеристику Тіберія Гракха, визначити мету і зміст розпочатої ним реформи. Важливо розглянути суть класової боротьби навколо навкруги реформи, методи цієї боротьби, причини загибелі реформатора.

Аналізуючи реформаторську діяльність Гая Гракха, зверніть увагу на його спроби розширити і зміцнити соціальну базу аграрного руху, на якісні зміни в законодавстві молодшого брата і в методах його боротьби з сенатською опозицією. Необхідно знати зміст найважливіших законів, проведених Гаєм Гракхом у період його трибунату. Важливо з’ясувати причини невдачі Гая Гракха в спробах залучити союзників до боротьби сільського плебсу і виведенні заморських колоній.

Визначаючи причини поразки аграрного руху, слід звернути увагу на слабкість, незрілість і класову обмеженість римської демократії, неміцність антисенатської коаліції, економічну нестійкість дрібної земельної власності в умовах зростання великого землеволодіння. Важливо з’ясувати, що в епоху розвитку класичного рабства неможливо було законодавчими актами відновити дрібне селянське господарство і роль общини в розподілі землі. Потрібно охарактеризувати аграрний закон Спурія Торія 111 р. до н.е., який перетворив суспільні землі, що знаходяться в руках сенатської олігархії, в повну приватну власність. Тим були зведені нанівець реформи братів Гракхів. Визначте характер політичних угруповань – популярів і оптиматів, що склалися в Римі в ході демократичного руху Гракхів, покажіть їх відмінність від сучасних політичних партій.

Заняття № 10. Повстання рабів у Італії в II-I ст. до н. е.

Характеристика джерел.
Становище рабів у Італії (II-I ст. до н.е.).
Повстання рабів на острові Сицилія.
Гладіаторська війна під проводом Спартака.
Причини поразки та історичне значення повстань рабів для римського соціуму.

Тематика рефератів:

Повстання рабів під проводом Спартака в оцінці античних авторів.
Сучасна історична наука про повстання Спартака.

Тематика есе:

Назвіть основні сфери застосування праці рабів.
У яких районах Італії концентрація рабів була найбільшою?
Назвіть спільні риси першого та другого сицилійських повстань рабів і особливості кожного з них.
Який вплив мали повстання рабів на політичне життя римської держави?
Визначте, в чому полягала відмінність повстання рабів на чолі з Спартаком від решти повстань. Чи було воно війною?

Рекомендовані джерела та література:

Практикум по истории древнего мира / Сост. Н. Л. Просина, И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, доп. – М., 1972. Тема 18.
Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – С. 199-210; 252-259.
Великий генерал “рабской войны” // Валовый Д., Валовая М., Лапшина Г. Дерзновение. – М., 1989. – С. 16-28.
Гуленков К. Л. Один эпизод из Спартаковской войны: Последний поход Спартака // Para bellum. – 2001. – № 15. ссылка скрыта
Ельницкий Л. А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-II вв. до н.э. – М., 1964.
Карышковский П. Восстание Спартака. – М., 1958.
Ковалев С. И. К вопросу о датировке восстания Спартака // ВДИ. – 1956. – № 2.
Коржева К. П. Восстание Спартака в советской историографии // ВИ. – 1974. – №10. – С. 118-134.
Мишулин A. B. Спартак: Научно-популярный очерк. – М.: Учпедгиз, 1950. – 146 с.
Мишулин А. В. Спартаковское восстание: революция рабов в Риме в І в. до н. э. – М., 1955.
Мотус А. А. О датировке начала восстания Спартака // ВДИ. – 1957. – № 3.
Соломинский М. М. Численность повстанческой армии Спартака // ВДИ. – 1971. – № 12.
Трофимов М. П. Восстания рабов на Сицилии в “Исторической библиотеке” Диодора // Antiquitas iuventae. Сборник научных трудов студентов и аспирантов. – Саратов, 2006 http: // www.antiqvitasIvventae2006.php
Штаерман Е. М. Римские рабы. Исторический очерк // ВИ. – 1984. – № 2. – С. 102-118.

Методичні рекомендації

Аналізуючи джерела з даної теми, з’ясуйте, коли і ким були написані джерела, яка міра достовірності матеріалу, що міститься в них, звідки черпали відомості про повстання рабів античні автори. Оскільки ставлення до рабів було тенденційне, доцільно проаналізувати політичні погляди стародавніх істориків.

При розгляді другого питання теми треба вивчити відомості про становище рабів в римському суспільстві II-I ст. до н.е., неоднорідність їх соціального складу, джерелах рабства, визначити роль рабів у виробництві і методи їх експлуатації.

Переходячи до третього питання, перш за все визначте загальні причини і безпосередній мотив повстання рабів на о. Сицилія. Важливо з’ясувати, чому для Сицилії був характерний найбільш ранній і повний розвиток класичного рабовласництва та концентрації великої маси рабів.

Вивчаючи хід першого і другого повстань рабів на Сицилії, зверніть увагу на характер рухів, склад повсталих, їх цілі, завдання і методи боротьби. Необхідно порівняти органи державного управління, створені в ході першого та другого повстань, соціальну природу держав, ставлення рабів до різних верств вільного населення. Виявіть спільні та відмінні риси в повстаннях, визначте їх вплив на загострення станової боротьби в Римі.

Перш ніж приступити до вивчення центрального питання теми – повстання рабів під проводом Спартака, проаналізуйте політичну ситуацію в римській республіці в 70-і р. I ст. до н.е. Оскільки початок і хід повстання Спартака отримали достатньо повне висвітлення у навчальній літературі, ваша увага повинна бути сконцентрована на складніших питаннях. По-перше, визначте етнічний і соціальний склад повсталих, програму їх дій і методи її реалізації. По-друге, зверніть увагу на можливі причини зміни Спартаком початкового плану виведення рабів з Італії. По-третє, розгляньуте ідеологію повсталих рабів, ставлення до них вільного римського населення.

Важливо визначити, чим відрізнялося повстання Спартака від повстання рабів на о. Сицилія, виявити причини поразки даного повстання і його значення для подальшого розвитку римського суспільства і держави. Треба також зупинитися на оцінці особи Спартака стародавніми авторами й істориками.

При розгляді останнього питання теми визначте, якими були причини поразок усіх повстань рабів та їх історичне значення. Зверніть увагу на те, що клас рабів був неоднорідний, інтереси сільських рабів не збігалися з інтересами міських ремісників-рабів і рабів інтелектуальних професій. Строкатим був етнічний склад рабів. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що рабовласники всіляко розпалювали і підтримували між ними ворожнечу. В результаті повстань рабів був посилений нагляд за ними. Для правлячого класу стала очевидною необхідність зміцнення репресивного апарату державної влади, що мало серйозні політичні наслідки.

Заняття № 11. Соціально-політична боротьба в Римській республіці

в 60-х рр. до н. е. (змова Катіліни)

Внутрішньополітична ситуація в Римі наприкінці 70-х – на початку 60-х рр. до н.е.
Програма та соціальний склад учасників руху.
Марк Туллій Цицерон – головний політичний опонент катілінаріїв.
Головні етапи боротьби і наслідки змови Катіліни.

Тематика рефератів:

Склад і програма катілінаріїв у висвітленні Цицерона і Саллюстія.
Образ Катіліни в античній традиції.
Змова Катіліни в сучасній історичній науці.

Теми есе:

Проаналізуйте соціальний склад учасників змови і опишіть план їхніх дій.
Охарактеризуйте виступи Цицерона в сенаті зі звинувачувальними промовами проти Катіліни.
У чому причина поразки змови Катіліни?
У чому причина протистояння між Цицероном і Цезарем?

Рекомендовані джерела та література:

Аппиан. Гражданские войны. – М.: Российская политическая энциклопедия, Селена, 1994 ссылка скрытаBuks/History/appain/index.php
Плутарх. Цицерон // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.3. – М., 1964.
Саллюстий. О заговоре Катилины // Гай Саллюстий Крисп. Сочинения – М., 1981.
Цицерон М. Т. Речи против Луция Сергия Катилины // Марк Туллий Цицерон. Речи. – Т. 1. – М., 1962.
Белкин М. В. Римский сенат в эпоху царей // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова / Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003. ссылка скрыта
Белкин М. В. Цицерон и Марк Антоний: истоки конфликта // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002 ссылка скрыта
Белкин М. В. Тема Цицерона в творчестве Ф. Ф. Зелинского // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. –СПб., 2002. ссылка скрыта
Бокщанин А. Г. Источниковедение Древнего Рима. – М., 1981.
Бугаева Н. В. Участие пострадавших от сулланских конфискаций в заговоре Катилины // Antiquitas iuventae. Сборник научных трудов студентов и аспирантов. – Саратов, 2005 vitasIvventae2005.php
Грималь П. Цицерон. – М., 1991.
Дуров В. С. Юлий Цезарь. Человек и писатель. – Л., 1991.
Зарщиков А. В. Фамильные связи Цезаря и его ранняя политическая карьера // Новый век: глазами молодых. Сборник научных работ студентов и аспирантов исторического факультета СГУ. – Вып. 1. Саратов, 2003. – С. 5-12 (см. электронную версию: ссылка скрыта).
Иванов Ю. А. Заговор Катилины и его социальная база // ВДИ. – 1940. – № 1.
Ильинская Л. С. Литературное наследие Цицерона как источник для изучения положения малоазиатских провинций Рима в конце Республики // ВДИ. – 1966. – № 3.
Карпюк С. Г. Vulgus и turba: толпа в классическом Риме // ВДИ. – 1997. – № 4.
Кузищин В. И. Земледелие владений Цицерона // Научные доклады высшей школы. Исторические науки. – 1958. – № 3.
Кузищин В. И. Цицерон домовладелец // Вестник Московского университета. Историко-филологическая серия. – 1958. – № 4.
Лившиц Г. М. Социально-политическая борьба в Риме 60-х гг. I в. до н.э. и заговор Катилины. – Минск, 1966.
Мотус А. А. Цицерон и Саллюстий в их отношении к гражданским войнам Древнего Рима (I в. до н. э.) // АМА. – 1983. – Вып. 5. – С. 33-46 (см. электронную версию: ссылка скрыта)
Селецкий Б. П. О социальном и политическом значении формулы consensus (consesio) bonorum в “Переписке” Цицерона // ВДИ. – 1975. – № 1.
Смирин В. М. О политической позиции Цицерона во время сулланской диктатуры (опыт разбора ранних речей) // ВДИ. – 1958. – № 4.
Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М., 1965.
Утченко С. Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. – М., 1969.
Утченко С. Л. Цицерон и его время. – М., 1972.
Утченко С. Л. Политические учения Древнего Рима. – М., 1978.
Утчекно С. Л.Цицерон и его время. М., 1972 (см. в электронном варианте: ссылка скрыта. htm).
Утченко С. Л.. Цицерон и Катилина // ВДИ. – 1972. – № 2-3.
Цицерон. Сборник статей. – М., 1958.

Методичні рекомендації

Аналізуючи соціальну боротьбу в Римській республіці 60-х рр. до н.е., зверніть увагу на те, що на той час криза республіканського ладу охоплювала всі сфери суспільно-політичного життя. Бурхливі події першої третини I ст. до н.е. розхитали старий державний апарат і посилили політичну нестабільність. У цій обстановці і стало можливим виникнення антиурядової змови, яку очолив колишній прихильник Сулли –Луцій Сергій Катіліна.

Розглядаючи соціальний склад змовників і їх цілі, необхідно враховувати, що основна інформація про змову міститься в творах його противників. Для об’єктивної оцінки змови цікаво відзначити, що Катіліна довгий час дотримувався легальних методів політичної боротьби і змінив свою тактику лише тоді, коли за їх допомогою не домігся поставленої мети. Одночасно з діями в Римі Катіліна готував заколот в Етрурії – традиційній базі популярів. При оцінці причин розгрому руху треба врахувати, що збройний виступ в італійській периферії розглядався катілінаріями лише як запасний варіант на випадок невдачі змови в столиці.

Заняття № 12. Диктатура Цезаря.

Перший тріумвірат.
Громадянські війни 49-45 рр. до н. е. і захоплення Цезарем влади.
Внутрішня політика диктатора.
Змова проти Цезаря: березневі іди.

Тематика рефератів:

Перший тріумвірат і диктатура Гая Юлія Цезаря (причини виникнення і характер його влади).
Соціальна політика Цезаря.
Аграрний закон Гая Юлія Цезаря.
Роль армії в системі диктатури Цезаря.
Правове оформлення влади Цезаря і повноваження республіканських установ.

Теми есе:

Назвіть причини, що посилили авторитет і популярність Цезаря.
Охарактеризуйте права колоністів згідно аграрного закону Цезаря.
Проаналізуйте муніципальний закон Цезаря. Опишіть ієрархію посад і обов’язки посадових осіб (консули, претори, цензори, квестори, едили), права та привілеї жителів Риму.
Чи можна назвати вибори вищих посадових осіб в муніципіях демократичними?
Назвіть причини, які призвели до вбивства Цезаря.

Рекомендовані джерела та література:

Аппиан. Гражданские войны. – М.: Российская политическая энциклопедия, Селена, 1994 ссылка скрытаBuks/History/appain/index.php
Дион Кассий. Римская история // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко. – М., 1962.
Кассий Дион. Римская история. Книга LII // ВДИ. – 2008. – № 2.
Плутарх. Цезарь // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.2. – М., 1963.
Хрестоматия по истории Древнего Рима. – М., 1987. – С. 152-164.
Цезарь. Гражданская война // Записки Юлия Цезаря и его продолжателей / Пер. М. М. Покровского. - М., 1962.
Бокщанин А. Г. Источниковедение Древнего Рима. - М., 1981.
Дуров В. С. Юлий Цезарь. Человек и писатель. – Л., 1991.
Ершович Н. И. К вопросу о переходе Юлия Цезаря через Рейн // ВДИ. – 1968. – № 2.
Игнатенко А. В. Армия и государственный механизм рабовладельческого Рима эпохи Республики. – Свердловск, 1970.
Игнатенко А. В. Древний Рим: от военной демократии к военной диктатуре. – Свердловск, 1988.
История древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой. И. С. Свенцицкой. – Кн. 3. – М., 1983. – Лекция 2.
ссылка скрыта А. В. К проблеме численности римского сената в I в. до н. э. // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001 ссылка скрыта
Лебедев С. А. Аппиан и его гражданские войны. – М., 1935.
Машкин Н. А. Принципат Августа. - М.; Л., 1949.
Мельникова А. С. Кружки интеллектуалов в эпоху поздней Римской республики (по письмам Марка Туллия Цицерона) // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова / Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003. ссылка скрыта
Моммзен Т. История Рима ссылка скрыта
Парфенов В. Н. Рим от Цезаря до Августа. – Саратов, 1987.
Севостьянова О. И. Аппиан и его “Римская история” // ВДИ. – 1950. – №
Сергеенко М. Жизнь древнего Рима .info/bibliotek_Buks/History/Serg/index.php
Смирин В. М. К вопросу об освещении в античной историографии событий, предшествующих заговору против Цезаря // ВДИ. – 1957. – № 1.
Трухина Н.Н. Политика и политики “золотого века” Римской республики (II в. до н.э.). - М., 1986.
Утченко С. Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. – М., 1969.
Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М., 1965.
Утченко С. Л. Юлий Цезарь. – М., 1976.
Утченко С. Л. Консулат Цезаря – трибунат Клодия // ВДИ. – 1961. – № 3.
Федорова Е. Императорский Рим в лицах .info/bibliotek_Buks/History/fedor/index.php

Методичні рекомендації

Дану тему доцільно починати з оцінки обстановки в Римі кінця 60-х рр. до н. е. із з’ясування причин, які привели до об’єднання Помпея, Красса і Цезаря; які соціальні сили стояли за кожним з них і які цілі переслідувалися тріумвірами. Далі необхідно охарактеризувати політичне життя Риму в 50-х рр., з’ясувати причини розпаду I тріумвірату.

Перейшовши до громадянської війни 49-45 рр., не варто захоплюватися описом ходу бойових дій і т. п. – головну увагу тут необхідно звернути на політичне підгрунтя військових кампаній і соціальний склад сторін. З джерел до цієї теми виділяються перш за все “Записки” самого Цезаря. Треба з’ясувати, з якою метою вони писалися і в чому полягає їх тенденційність. При розгляді політики Цезаря-диктатора по відношенню до різних прошарків римського і провінційного суспільства визначте, на які соціальні групи він спирався або прагнув спертися, яку роль він відводив армії під час громадянської війни та після її закінчення.

Розкрийте причини виникнення змови проти Цезаря, склад змовників і мету, якої вони сподівалися досягти, усунувши диктатора.

Заняття № 13. Другий тріумвірат і політична криза Римської республіки

Соціально-політична боротьба в Італії після загибелі Цезаря (44-43 рр. до н.е.).
Утворення другого тріумвірату.
Розгром республіканців (41-40 рр. до н.е.).
Соціально-політична боротьба в роки другого тріумвірату.
Розпад тріумвірату. Боротьба за одноосібну владу.
Перехід від Республіки до Імперії та його сутність.

Тематика рефератів:

Роль ветеранів Цезаря та армії в цілому в політичному житті Риму.
Мета і завдання терору в 44-43 рр. до н.е.
Свідчення античних авторів про використання рабів у військово-політичній боротьбі.

Теми есе:

Проаналізуйте умови утворення Другого тріумвірату.
Дайте порівняльну характеристику Першого і Другого тріумвіратів.
У чому полягала суть проскрипцій?
Охарактеризуйте стосунки між учасниками Другого тріумвірату.
Визначте причини падіння Римської республіки.

Рекомендовані джерела та література:

Аппиан. Гражданские войны. – М.: Российская политическая энциклопедия, Селена, 1994 ссылка скрытаBuks/History/appain/index.php
Веллей Патеркул. Римская история / Пер. М. Ф. Дашковой и А. И. Немировского // ВДИ. – 1984. – № 1-4; 1985. – № 1.
Деяния божественного Августа // Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. В. Г. Боруховича. – Саратов, 1973.
Корнелий Непот. Жизнь Аттика // Корнелий Непот. Биографии знаменитых полководцев / Под ред. И. Е. Тимошенко. – К., 1883.
Плутарх. Цицерон // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.3. – М., 1964.
Плутарх. Антоний. Брут // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.3. – М., 1964.
Светоний. Божественный Юлий. Божественный Август // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати Цезарей / Пер. М. Л. Гаспарова. – М., 1966.

Blog

Історія стародавньої греції та риму

Содержание