Вивчаємо Рідний край
| Вид материала | Документы |
- Правила користування зошитом, ручкою, олівцем. Правила сидіння за партою. Обведення, 273.72kb.
- Тема уроку, 168.97kb.
- Умови проведення обласного краєзнавчого руху учнівської та студентської молоді, 268.5kb.
- «Рідний дім залишається в серці, як далеко від нього не йди» Ведуча, 50.28kb.
- Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього, 114.63kb.
- Закон над закони: свій рідний край, 546.82kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку «Мій рідний край у незалежній, 101.93kb.
- Управління освіти виконавчого комітету марганецької міської ради, 20.61kb.
- О слово! Будь мечем моїм! О. Олесь, 276.54kb.
- Пилип орлик гетьман-еміґрант, 857.93kb.
Вивчаємо Рідний край
(із досвіду роботи вчителів географії області)
Серед усіх шкільних наук географія є найромантичнішою, найбільш широкою і багатоплановою. Сучасний громадянин, не знаючи географії не зможе орієнтуватися в оточуючому нас динамічному світі, сприймати хоча б елементарну інформацію зі сторінок періодичних видань, радіо і телебачення. Не маючи елементарних знань про закони природи, людина втрачає зв’язок з самою ж природою, приймаючи руйнівні для обох рішення, знищуючи довкілля, ставлячи під загрозу і життя планети. Саме на уроках географії вчителі можуть навчити і виховати не байдужу людину, а таку що свідомо планує сьогоднішнє і майбутнє співіснування з природою. Ми живемо у складні часи, тому досить важливо, щоб не згас вогник доброти, відповідальності, любові до рідного краю, своєї Вітчизни.
Дієвою формою зв’язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання. Педагоги давно оцінили переваги викладання географії на основі вивчення рідного краю. Досить чітко ця ідея простежується у "Великій дидактиці" Я. Каменського, де зазначено, що географію потрібно починати з того місця, де живуть люди". Географію, як шкільний предмет, учні зможуть знати і любити лише тоді, коли повністю зрозуміють її важливість, необхідність, доступність. Як визначено у програмі з географії для загальноосвітніх шкіл, одним із головних завдань шкільного курсу географії є формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю й держави та закінчуючи пізнанням глобальних закономірностей і процесів. Тому особливу увагу вчителі звертають на краєзнавчий принцип у викладанні географії. Якщо говорити про витоки краєзнавчих ідей, то напевно, треба згадати М.Ломоносова, складена ним анкета вважається першою роботою з краєзнавства. Шкільне географічне краєзнавство - важливий засіб зміцнення зв'язку школи з життям. Вивчення місцевої природи, населення й господарства робить викладання географії зрозумілим , переорієнтовуючи його з книжкової сфери на реальне життя. Сьогодні багато вчителів використовують цей принцип у своїй роботі, оскільки його дидактичний потенціал невичерпний. Саме краєзнавство має неоціненне значення для міцного засвоєння учнями основ науки, розширює і поглиблює знання, сприяє розвитку в них творчих здібностей, допитливості, активності, формує світогляд. Це могутній засіб патріотичного, морального, естетичного і трудового виховання. Краєзнавство має невичерпний виховний і навчаючий потенціал. Вивчаючи і спостерігаючи за природними явищами і змінами в природному комплексі своєї місцевості, учні знайомляться із закономірностями розвитку природи. Принцип краєзнавчого підходу поєднує вміння учнів аналізувати почуте, побачене, порівнювати нові факти зі своїми життєвими спостереженнями, виявляти при цьому риси схожості та відмінності, вчитися застосовувати одержані знання на практиці. Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість, з’являється інтерес до екологічних та народногосподарських проблем. Відомості про свою місцевість – це та «навчальна лабораторія», яка потрібна географу так само, як фізику чи хіміку – шкільна лабораторія з їх предметів.
Географічні поняття, що засвоюються школярами на прикладі свого краю, є найбільш переконливими, легко запам'ятовуються. Порівняння краєзнавчого матеріалу з матеріалом, що вивчається у шкільному курсі географії, спонукає учнів до активної розумової діяльності, привчає їх до самостійних висновків і узагальнень, сприяє встановленню зв'язків у географічних явищ. Раніше, на уроках курсу "Рідний край" у 5 класі учні вивчали територію місцевого краю (село, місто, район, область), але за новими програмами в освітній галузі "Природознавство" зник курс "Рідний край". Нам, вчителям географії, буде дуже соромно, якщо учні не будуть знати географії своєї місцевості, її історії, природи, господарства, населення, його минулого та сучасного. Тому краєзнавчий принцип у викладанні географії залишається дуже актуальним. Вчителі географії нашої області творчо працюють над цією проблемою. Так вчитель географії Аджамської загальноосвітньої школи Кіровоградської райдержадміністрації Мельник Антоніна Миколаївна розробила факультативний курс «Фізична географія села Аджамка», який містить програму курсу, тематичне планування, конспекти уроків, практичні роботи, тестові завдання та навчальні ігри, завдання підсумкової атестації, словник, додатки. Антоніна Миколаївна також підготувала методичний посібник для вчителів географії «Фізична географія Кіровоградської області», який призначений для вивчення особливостей природи, закономірностей причинно-наслідкових зв’язків, взаємозалежність компонентів та явищ на території Кіровоградської області. Видання містить календарне планування курсу, розробки уроків, довідковий матеріал. Результатом роботи творчої групи вчителів географії області під керівництвом вчителя географії загальноосвітньої школи № 10 Кіровоградської міської ради Єфименко Людмили Миколаївни є видання навчального посібника «Економіка Кіровоградщини». Створення цього посібника мало на меті зробити вивчення географії та економіки більш цікавою, доступною справою, допомогти в дослідженні рідного краю з питань економічного розвитку області в умовах перехідної економіки. Посібник має найновіші статистичні дані, характеристику підприємств області, ґрунтовно розкриті питання перспективи нашої області до 2010 року.
Завдяки спільній співпраці методичного кабінету відділу освіти та вчителів географії району до проблем викладання географії рідного краю, до початку нового навчального року Олександрійська райдержадміністрація придбала 430 навчально-методичних комплектів «Рідний край» (робочий зошит та підручник) для учнів 5-х класів, який дасть можливість найбільш раціонально використовувати час на уроці та ефективно виконувати навчальну програму.
Формувати в учнів географічні знання та світогляд неможливо тільки на уроках. Така робота тісно переплітається з позакласною пошуковою діяльністю школярів. Вчителі географії Кіровоградської області принцип краєзнавства у своїй роботі реалізують через проведення найбільш доступних і масових форм вивчення природи та господарства, в яких переважають екскурсії, подорожі та походи. Це сприяє поглибленню знань учнів, зацікавлює їх, прищеплює смак до наукових пошуків. Позакласна робота - це завершальний етап формування географічних та економічних знань у школярів. Тільки так можна навчити своїх учнів "не лише дивитися, а й бачити, не лише знати, а й розуміти ", прищепити їм той "інстинкт місцевості", про який говорив К. Ушинський, коли радив викладати географію на основі краєзнавства.
Так, наприклад, в Олександрійському районі створений клуб вчителів географії "Рідний край", який працює над проблемою : "Краєзнавча позакласна робота - завершальний етап формування географічних знань у школярів". В плані роботи клубу передбачено: науково - дослідницька робота, туристичні походи і експедиції по рідному краю. Заходи клубної роботи плануються та проводяться протягом навчального року, терміни їх проведення та зміст визначається членами клубу. Організаційні засідання клубу проводяться на початку вересня та в травні, а планове у квітні. Органи управління клубу: керівництво (керівник); організаційний комітет (консультант); ініціативна група, яка не обмежується в кількісному складі і може змінюватися у залежності від теми засідання.
Краєзнавча робота в школі завжди була, є і залишається важливою ланкою в системі виховання учнів для вчителя географії НВК "Гімназія -ЗСШ №1" м. Бобринець Салосіної Тетяни Василівни. Роль пізнавальних екскурсій переоцінити важко. Сучасні діти перенасичені інформацією про навколишній світ. Але спілкуватись з природою, спостерігати за нею, робити аналіз явищ та змін - цьому треба навчити.
В.О. Сухомлинський часто повторював, що красу діти не можуть пізнати без яскравого емоційного слова вчителя про красу навколишнього світу. Але це слово естетично впливає на дитину, якщо вона побачить цю красу своїми очима. Уже багато років, при можливості, Тетяна Василівна з членами гуртка здійснює екскурсії по рідному краю, сьогодні - уже з дітьми колишніх учнів. А їх батьки згадують про ці незабутні поїздки. Це І подорож в Азербайджан, де всі разом купались в теплому Каспійському морі на півострові Апшерон. Учні запам'ятали на все життя знайомство з особливостями своєрідного краю, з народними звичаями колоритних кавказців, незвичним пейзажем місцевого ландшафту. Все це збагачує уявлення про навколишній світ і дуже захоплює їх. Пам'ятають учні Тетяни Василівни і поїздки до Львова, Києва, Миколаєва, Софіївського парку в Умані, до Карпат. Багато щасливих і пізнавальних моментів залишились на стежках якими вони мандрували. А попереду - ще плани. Це поїздка в Карпати з іншими дітьми, мрія піднятись на вершину Говерли. У Тетяни Василівни є велике бажання - дарувати позитив дітям, адже мета її роботи - допомогти відкрити шлях до розуміння краси навколишнього світу, навчити вірити учнів в те, що краса - могутнє джерело моральної чистоти, духовного багатства, фізичної досконалості, бачити в красі навколишнього світу духовне благородство, доброту, сердечність, спонукати дитячі душі до свідомого бажання захищати цей навколишній світ.
А слова вдячності від учнів – це найкраща нагорода вчителеві за роботу.
І на завершення хочу привести слова В.О. Сухомлинського: «Ведіть дітей у ліс, до річки, на луг, відкривайте перед ними джерело, без якого неможливе повноцінне духовне життя, і ви побачите, як ваші діти стануть розумними, спостережливими, кмітливими»
І, можливо дякуючи саме таким заняттям у нас з’являються нові дослідники або поети, чи просто романтики. Хіба не в цьому мета навчання будь-якій науці? Хіба не в цьому справжнє щастя вчителя?
Кабінетом географії Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського проводиться певна робота з даної проблеми:
- Проведення обласного семінару голів районних (міських) методичних об’єднань вчителів географії з проблеми «Краєзнавчі аспекти у викладанні географії» (на базі Добровеличківського РМК);
- Робота творчої групи вчителів географії області з метою створення навчального посібника «Економіка Кіровоградщини»;
- Узагальнення досвіду роботи вчителів географії області, які використовують краєзнавчій принцип в навчально-виховному процесі (Степанова Л.В. - Добровеличківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Добровеличківської райдержадміністрації; Лазаренко О.Є.- загальноосвітній навчальний заклад № 13 Олександрійської міської ради; Савлук Г.І. - Суботцівська ЗОШ І-ІІІ ст. Знам’янської райдержадміністрації; Мельник А. М. - Аджамська ЗОШ І-ІІІ ст. Кіровоградської райдержадміністрації; Єфименко Л.М. – ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 Кіровоградської міської ради, та інші.)
- Організація та проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів географії з проблеми “Фахове забезпечення якісної географічної освіти: система роботи вчителя географії Аджамської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської райдержадміністрації Мельник Антоніни Миколаївни ”.
Пропоную читачам ознайомитися з матеріалами вчителів географії області, які були представлені на конференції з обміну досвідом під час проведення курсів підвищення кваліфікації з проблеми «Краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичної спрямованості у викладанні географії»
Чайковська Лідія Миколаївна
вчитель географії Новомиргородської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3
Кіровоградської області
Використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії
Вивчення географії в сучасних умовах має свої певні особливості. Інформаційний потік, який тече з усіх сторін створює певні труднощі для учнів, оскільки запам’ятати все неможливо, та й, мабуть, не потрібно, але важко зосередитись на тому, що є найбільш важливим, головним. Географія - це загальноосвітній предмет, який включає багато інших наук, поєднує їх, інтригує і разом з тим створює великі виховні можливості, дає шанс виховати в людини майбутнього духовні цінності, закласти в ній екологічну програму, бажання зберегти і примножити природу рідної землі, вчить мислити глобальними категоріями.
Курс «Географія України», який вивчається у 8-9 класах дає можливість досконало вивчити природу і господарство рідної держави, вчить мислити економічно і екологічно, виховує патріотизм. І саме тому, при вивчені даного курсу ніяк не можна обійтися без подорожей, екскурсій, походів по рідному краю. В міру своїх можливостей я організовую пішохідні або автобусні одноденні екскурсії за допомогою яких знайомлю своїх учнів з природою свого краю, господарською діяльністю людей, а іноді і без господарське ставлення їх до рідної землі. Все це вчить , виховує, допомагає.
Перед кожною з таких екскурсій я проводжу спеціальні уроки, іноді інтегровані, для надання учням повної інформації про маршрут та мету подорожі, з тим, щоб вони повністю були підготовленими до даного заходу і могли почерпнути з нього якомога більше для себе.
Пропоную вашій увазі фрагменти уроків, які я проводжу для учнів 8-9 класів перед проведенням подорожі до дендропарку «Веселі Боковеньки» (Долинського району)
(Фрагменти уроків)
8 клас
Тема уроку: Зона степу. Дніпровсько-Донецька північно-степова провінція
Мета: вивчити фізико-географічні особливості зони степу, зокрема даної провінції, яка розташована в межах Кіровоградської області, продовжити формувати навички роботи з картами; виховувати екологічне мислення, почуття любові до рідного краю.
Обладнання: фізична карта України; карта фізико-географічного районування України, адміністративна карта Кіровоградської обл.; атласи; контурні карти; таблиця із зображенням зони степу; репродукції картини.
І. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. Діти! Сьогодні ми з вами вивчимо ту частину степу, яка розташована в межах нашої області. Але спочатку давайте визначимо, де в Україні розташована наша область і в межах яких природних зон вона знаходиться.
Перший учень. (Показує область на фізичній карті України). Кіровоградська область розташована на Правобережній Україні, в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Вона розташована в двох природних зонах - лісостеповій і степовій центральної частини України. Географічний центр України - селище Добровеличківка (48023' пн. ш. 31010' сх.. д.)
Другий учень. Кіровоградська область межує з шістьма областями України: (показує) на пн. - з Черкаською (381 км.); на пн.сх. - з Полтавською (60 км. ) ; на сх і пд.сх. - з Дніпропетровською (230 км.); на пд..зх - з Миколаївською (379 км.); на пд..зх - з Одеською (54 км.); на зх. - з Вінницькою (4 8 км.) .
В північно-східній частині область омивають води Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ (100 км.).
Третій учень. Область утворена 10 січня 1939р., займає територію 24,6 тис. км2, що становить 4,1% всієї території України.
Кліматичні умови і ґрунтовий покрив сприятливі для розвитку сільського господарства.
Четвертий учень. В фізико-географічному відношенні область входить до лісостепової зони (пн. частина) - до Дністровско-Дніпровської височинної провінції та степової зони - Дністровсько-Дніпровсько-північностепової провінції.
Вчитель. Оскільки наша подорож буде пролягати степом, давайте складемо фізико-географічну характеристику останньої з названих провінцій:
Географічне положення (робота з картами атласів, з контурними картами, з картою фізико-географічного районування) .
П'ятий учень. Провінція має назву Дністровсько-Дніпровська. На ній зустрічаються північно-степові підвищення, схилові та рівнинні ландшафти. Степова рослинність в первісному вигляді до цього часу збереглася тільки на схилах балок. Раніше тут була поширена різнотравно-типчаково-ковилова рослинність на звичайних чорноземах. Ці степи мають густий трав'яний покрив, що складається з ковили, тонконога, стоколосу, вики конюшної, горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії, астрагалу. Серед тварин найбільш типовими із ссавців є ховрах сірий, тушканчик великий, полівка сіра та степова, хом'ячок сірий, сліпак, тхір степовий, степова мишівка, куниця кам'яна, дикий кролик.
Вчитель. Особливо звертаю вашу увагу, що практично вся провінція освоєна людиною - степи розорані, на них вирощуються сільськогосподарські культури - озима пшениця, цукрові буряки, соняшники та інші культури.
9 клас
Тема уроку: Економічна характеристика Кіровоградської області.
Мета: вивчити господарство області, зокрема в степовій частині; розглянути проблеми і перспективи розвитку; виховувати економічне мислення.
Обладнання: економічна карта України; карта корисних копалин; карта ґрунтів; атласи.
І. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. Давайте складемо характеристику економіко-географічного положення нашої області.
Перший учень. Область розташована в центрі України, в Центральному економічному районі, її площа 24,6 тис. км2, густота населення 49,8 чол/км2, кількість населення 1 млн. 211 тис. чол., що становить 2,5% населення України. Економіко-географічне положення нашої області вигідне, тому що вона розташована в центрі країни, має сприятливі природнокліматичні умови, межує з економічно розвиненими областями – Дніпропетровською, Полтавською, Одеською. Область багата на корисні копалини, має великий економічний потенціал.
Другий учень . Особливості земельно-ресурсного потенціалу області визначаються розташуванням її в межах лісостепової і степової зон а також характером ґрунтового покриву. Межа зони лісостепу і степу проходить по лінії: с. Люшнювате (Голованівський р-н.) с. Добре (Вільшанський р-н.), с Оситняжка (Кіровоградський р-н.) с. Зибкове с. Дібрівка (Онуфріївський р-н.). лісостеп 43,5% області, степ - 56,5%. Біологічна продуктивність с/г угідь залежить від родючості ґрунтів області. На території області найбільш поширені чорноземи звичайні середньо - і мало гумусні (95% площі), які розташовані в степовій частині області. Сформувалися вони під різнотравно-ковилово-типчаковою рослинністю. Містять ґрунти 6% гумусу.
Серед областей України Кіровоградщина має найбільші площі земель кращої якості, які мають найвищу ступінь родючості.
Вчитель. Ми будемо їхати через місто Кіровоград - наш обласний центр. Давайте послухаємо коротку довідку про це місто. А ось його краєвиди (вчитель показує фотоальбом м. Кіровограда).
Третій учень. Значним промисловим вузлом Центрального економічного району є Кіровоградський з центром Кіровоград (281 тис. чол.).
Провідна галузь промисловості міста - машинобудування і металообробка. Сьогодні Кіровоград - це місто, де виробляються кращі у світі сівалки, виготовляються найсмачніші паляниці, ковбаси, олія. У Кіровограді працюють ВАТ: "Червона зірка"; "Гідросила", "Кіровоградолія", "Птахокомбінат"; "Кіровоградський завод будівельних матеріалів", "Кіровоградський насосний завод", ЗАТ: "Кіровоградський хлібзавод", "Креатив" та багато інших підприємств. У місті працюють і підприємства легкої промисловості (швейна, взуттєва, панчішна та ін. фабрики). Місто є адміністративним, культурним, науковим, освітнім центром області. У Кіровограді сконцентрований значний науково-технічний потенціал, де 15 наукових установ, підприємств і організацій здійснюють розробки з найважливіших напрямків науково-технічного прогресу. Серед них Національний технічний університет, Державна льотна академія України, Державний педагогічний університет ім.. В. Винниченка.
Гостинне місто над сивим Інгулом завжди радо зустрічає всіх, хто відвідує його. Тож на втрачайте щасливу можливість відчути тепло і щедрість сердець кіровоградців.
Вчитель. Отже, проїжджаючи через обласний центр, ми побачимо це місто, а далі вийдемо на південь і одразу потрапимо в зону степу. Будьте уважні, спостерігайте за всім
і по приїзду додому ми поділимося враженням від усього побаченого.8 клас
Тема уроку: Природоохоронні комплекси. Дендропарк Веселі Боковеньки.
Мета: вивчити особливості природно-заповідного фонду України; розглянути дендропарк, як приклад і один з різновидів природно-заповідного фонду, його характерні риси; виховувати екологічне мислення; почуття любові до рідної землі.
Обладнання: карта України, таблиця природно-заповідного фонду України; атласи, карта "Туристські об'єкти Кіровоградської області", фотоальбом "Кіровоградщина".
І. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. Діти! Вже давно, не є секретом, що наша планета Земля, нібито велика, насправді дуже маленька, і багато вчених стверджують, що вона жива істота. Тому кожна країна повинна дуже обережно відноситись до природи і навколишнього середовища, оберігати його. На Україні проводиться робота стосовно вирішення даної проблеми
В 1992 році в Україні було прийнято Закон "Про природно-заповідний фонд України".
У 1994 році - "Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні". В них подано класифікацію об'єктів природно-заповідного фонду як національного надбання, визначена соціальна, економічна, екологічна роль природоохоронних комплексів у державі. В заповідних територіях зберігаються генофонд (сукупність усіх генів однієї популяції або виду організмів) рослин і тварин, типові та унікальні ландшафти, здійснюється моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз стану) навколишнього середовища. Давайте проаналізуємо таблицю і побачимо, які категорії природно-заповідного фонду є в Україні.
| Категорія | Кількість | Площа (тис. га) | Частка території країни % |
| Природні заповідники | 12 | 119,5 | 0,2 |
| Біосферні заповідники | 3 | 159,6 | 0,26 |
| Природні національні парки | 5 | 184,6 | 0,31 |
| Регіональні ландшафтні парки | 17 | 169,2 | 0,28 |
| Заказники: | | | |
| загальнодержавні | 259 | 341,2 | 0,57 |
| Місцевого значення | 1926 | 579,7 | 0,96 |
| Пам'ятки природи: | | | |
| загальнодержавні | 119 | 4,7 | 0,01 |
| Місцевого значення | 2795 | 14,7 | 0,02 |
| Заповідні урочища | 755 | 78,5 | 0,13 |
| Ботанічні сади: | | | |
| загальнодержавні | 18 | 1,9 | 0,03 |
| Місцевого значення | 1 | 0,45 | 0,001 |
| Дендрологічні парки: | | | |
| загальнодержавні | 24 | 1,3 | 0,002 |
| Місцевого значення | 3 | 0,15 | 0,002 |
| Зоологічні парки: | | | |
| загальнодержавні | 6 | 0,1 | 0,0002 |
| Місцевого значення | 1 | 0,42 | 0,001 |
| Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: | | | |
| загальнодержавні | 84 | 5,8 | 0,01 |
| Місцевого значення | 414 | 6,9 | 0,01 |
| Разом: | 6445 | 1667,9 | 2,76 |
Учні розглядають і аналізують карту природно-заповідного фонду України.
Детально зупинимось на дендропарках.
Дендрологічні парки - це установи, де зберігаються і вивчаються у спеціально створених умовах різноманітні види дерев і чагарників та їх композиції з метою наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Відомими дендропарками є Софіївський (Черкаська обл.). Олександрія (Київська обл.), Тростянецький (Чернігівська обл.), Веселі Боковеньки (Кіровоградська обл.). учні розглядають карту "Туристські об'єкти Кіровоградської обл." і аналізують її. Знаходять Веселі Боковеньки і складають маршрут до них.
Веселі Боковеньки
Перший учень. За 14 км. на пн.сх. від районного центру м. Долинська, у тому місці, де р. Боковенька перетинає балку Скотовату, між селами Зелений Гай та Іванівка, більше 100 років тому з'явилися перші лісові насадження. За народними переказами, у цих місцях в давні часи проходив чумацький шлях. На правому березі р. Боковеньки неподалік від с. Іванівки чумаки зупинилися на нічний спочинок, вечеряли і весело реготали.
З тих часів, це місце і отримало назву "Веселих Боковеньок", а закладений понад сто років тому парк став у наші часи Державним дендрологічним парком "Веселі Боковеньки".
Другий учень. Створений в кінці XIX століття дендрологічний парк "Веселі Боковеньки" вважається одним з кращих зразків садово-паркового мистецтва того періоду. Вже в перші 10-річчя своєї історії парк незмінно викликав подив багатьох відвідувачів своїми дивовижними і різнобічними пейзажами, створеним поєднанням екзотичної рослинності, водних ділянок річки та ставків з типовими степовими картинами - ділянкам цілини, білими мазанками під солом'яними покрівлями на фоні голубого безхмарного українського неба.
Третій учень. Сьогодні важко уявити, що колись серед посушливого південного степу не було жодного деревця. Тепер же парк площею 109 га, який органічно увійшов в загальну територію дослідного лісового господарства "Парк "Веселі Боковеньки", має вигляд оази. У цьому ж степу розташований він на пологих схилах річки Боковеньки і балки Скотоватої.
Парк було засновано Миколою Львовичем Давидовим у 1893р. Напередодні ювілею, постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993р. парку присвоєно ім'я М.Л. Давидова, на його честь на адміністративному будинку відкрито меморіальну дошку.
Четвертий учень. Походив М.Л. Давидов з дворянської сім'ї середнього достатку. Ще студентом він уважно вивчав садово-паркове мистецтво. Після здобуття юридичної освіти протягом десятиліття мандрував по Росії, Австрії, Франції, Італії, Німеччині, Данії, Англії. Створити свій унікальний парк - це була мета його життя. Протягом багатьох років Микола Львович скуповував і завозив до с. Іванівка саджанці й насіння цінних деревних та чагарникових порід з усього світу.
Отримавши можливість управління маєтком, М.Л. Давидов оголосив конкурс на кращий проект парку. Перевагу було віддано проекту талановитого художника-пейзажиста І.В. Владиславського-Падалки. Протягом двох сезонів, 1891-18 92рр. Проект уточнювався і переносився в натуру. Закладка парку була здійснена в 1893-1903рр. В роботі із закладення парку брав участь відомий паркознавець Д.Є. Регель, консультували роботи академік Г.М. Висоцький і знаний дендролог СП. Вольф.
П'ятий учень. Парк пережив буремні роки Жовтневої революції і громадянської війни. В 1923р. на базі парку була створена дендрологічна дослідна станція Всеукраїнського управління лісами, яка через 7 років стала опорною базою Українського НДІ лісового господарства і агролісмеліорації ім. Г.М. Висоцького. Цього ж року Давидов став першим директором свого дітища, піклувався про кожне дерево, кожну квіту. Основними напрямками роботи станції були акліматизація і виведення нових порід дерев та чагарників для заліснення Кіровоградщини та інших степових областей України.
22 жовтня 1940 р. уряд України оголосив дендропарк "Веселі Боковеньки" державним природним заповідником республіканського значення.
Вчитель Отже, ми вирушаємо в подорож.
Після подорожі діти втомлені, але дуже вражені. На уроці географії учасники подорожі пишуть твір-мініатюру про подорож, роблять презентації, проводять прес-конференцію для учнів школи, розповідаючи про подорож.
Використана література:
- Масляк, П., Щищенко П., Географія України: Підручник для 8-9 кл. загальноосвіт. навч. закл.- К.."Зодіак-ЕКО, 2002.
- Щищенко П., Муніч н., Фізична географія України: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл.- К.."Зодіак-ЕКО, 2005. Заставний Ф, Фізична географія України: Підручник для 8 кл. серед. загальноосвіт. шк...- К: Форум, 2000.
- Масляк П., Тищенко П.,Хрестоматія з географії: Посібник для вчителя К..: Ґенеза,1994.
- Дяченко Л.,. Кендюхові А., Фізична і економічна географія Кіровоградської області , Кіровоград 1998р.
- Заповідні куточки Кіровоградської землі.- Колектив авторів під заг.
ред. Т.Л. Андрієнко. - Київ. Арктур - А; 1999р.
Мельник Антоніна Миколаївна
вчитель географії Аджамської
загальноосвітньої школи І-ІІІст.
Кіровоградської районної
державної адміністрації
Урок-експедиція