Умови проведення обласного краєзнавчого руху учнівської та студентської молоді
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №571. Для учнівської та студентської, 10.19kb.
- Умови реалізації фестивалю «Єврофест 2010», присвяченого Дню Європи, 87.06kb.
- Положення про обласний тур Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської, 115.72kb.
- Цінних природних об'єктів протягом 2011 року були проведені І та ІІ етап Всеукраїнської, 299.82kb.
- План заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської, 33.34kb.
- Підбито підсумки XXV всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, 62.76kb.
- Методичні рекомендації до проведення обласного етапу Всеукраїнської історико-географічної, 70.8kb.
- Творчості учнівської молоді, 213.85kb.
- Творчості учнівської молоді, 161.88kb.
- Україна житомирська обласна державна адміністрація управління освіти І науки, 33.18kb.
УМОВИ
проведення обласного краєзнавчого руху учнівської та студентської молоді
"Донбас – мій рідний край"
Виконуючи Указ Президента України "Про заходи з підтримки краєзнавчого руху в Україні", розпорядження голови облдержадміністрації від 03.09.2002 р. № 414 "Заходи щодо розвитку краєзнавства у Донецькій області на період до 2010 року", з метою подальшого розвитку та вдосконалення туристсько-краєзнавчої, патріотичної, природоохоронної роботи та пошуково-дослідницької діяльності учнівської та студентської молоді, Донецьким обласним центром туризму та краєзнавства (далі – ОЦТК) оголошується обласний краєзнавчий рух "Донбас – мій рідний край".
Обласний краєзнавчий рух проводиться в рамках руху учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу "Моя земля – земля моїх батьків" та Міжгалузевої програми "Пізнай свою країну", затвердженої спільним наказом Міністерства культури і туризму України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 27.08.2007 року №49/765/3027/308.
Положення про обласний краєзнавчий рух "Донбас – мій рідний край" значною мірою базується на положенні про Всеукраїнську туристсько-краєзнавчу експедицію "Пізнай свою країну". Експедиція започаткована і проводиться Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді, Всеукраїнською спілкою краєзнавців, Українським географічним товариством. Експедиція охоплює різні сфери науково-дослідницької та пошукової роботи і є багатопрофільною за напрямами.
Окрім напрямів цієї експедиції, обласний краєзнавчий рух "Донбас – мій рідний край" поєднує в собі значну частину краєзнавчих заходів, що проходять у Донецькій області.
МЕТА ТА ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ РУХУ
- залучення учнівської та студентської молоді, наукових установ, підприємств та організацій, широкого кола громадськості, вчених, краєзнавців до туристсько-краєзнавчої, пошукової і науково-дослідницької роботи, до участі у вивченні рідного краю;
- дослідження й опис природних та історико-культурних об'єктів, що мають екскурсійно-пізнавальний потенціал та висвітлюють унікальність Донеччини, розкриття туристичних та екскурсійних можливостей свого краю;
- надання допомоги педагогам і учням Донбасу у вигляді додаткової інформації про історію рідної місцевості, своє найближче оточення, визначні місця, історичні події, видатних людей;
- використання зібраних юними дослідниками матеріалів на уроках у навчальних закладах та в позакласній роботі;
- виховання у молодого покоління любові до рідної землі, її природи, історії та культури;
- привернення уваги широкої громадськості, державних установ, громадських організацій, широкого кола громадян до історико-культурного і природного розмаїття Донбасу, збереження та відродження кращих надбань українського народу.
УЧАСНИКИ ТА ОРГАНІЗАТОРИ РУХУ
До участі запрошуються учні загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, професійно-технічних училищ, гуртківці позашкільних установ, суспільні об'єднання дітей і підлітків, усі, хто цікавиться історією Донбасу і його природними багатствами.
Безпосередня організаційно-методична робота з проведення покладається на Донецький ОЦТК. Організаційне, інформаційне і методичне забезпечення на місцях покладається на міські та районні відділи освіти, центри туризму та краєзнавства учнівської молоді.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
Підсумки обласного краєзнавчого руху учнівської молоді "Донбас – мій рідний край" підводяться щорічно послідовно у двох заочних турах-конкурсах: місцевому (районному чи міському) та обласному. Конкурс за кожним напрямком проводиться окремо. В заочному турі беруть участь роботи-нариси, що подаються до відповідних оргкомітетів. В роботах мають бути висвітлені результати діяльності дитячих та учнівських груп, колективів чи об'єднань. За підсумками роботи журі заочного туру може бути проведено огляди, зльоти, конференції, фестивалі тощо.
При підведенні підсумків краєзнавчого руху "Донбас – мій рідний край" на місцях рекомендується організувати систематичне проведення конференцій і творчих зустрічей учасників у містах та районах області. Матеріали для участі у другому (обласному) турі конкурсу направляються до ОЦТК не пізніше 1 листопада поточного року. Роботи, що надійдуть після зазначеного терміну, будуть реєструватися для участі у конкурсі наступного року.
Роботи для участі у другому (обласному) турі обов'язково мають супроводжуватися наступними документами:
- Підсумковий наказ про проведення міського туру конкурсу.
- Інформація про роботу у рамках краєзнавчого руху "Донбас – мій рідний край" на місцях із висновками, рекомендаціями та конкретними пропозиціями.
- Лист-заявка з даними про роботу, авторів, керівників, навчальний заклад тощо, які будуть вноситись до підсумкових документів, оціночних протоколів тощо і можуть бути використаними в разі нагородження.
Роботи не рецензуються і не повертаються. Журі розглядає роботи за принципом незалежної експертної оцінки. Кожен член журі заповнює окремий оціночний протокол. У підсумковій відомості оцінка роботи виводиться як середнє арифметичне оцінок кожного з членів журі. Оцінка виражається у балах. Максимально робота може отримати 33 бали. Переможцем вважається робота, яка отримала від 29 до 33 балів, лауреатами – роботи, які отримали від 26 до 28,9 балів (II місце) та від 23 до 25,9 балів (III місце).
Переможці можуть бути запрошені для участі в обласних конференціях, семінарах та інших обласних та Всеукраїнських заходах. Кращі роботи-переможці направляються до участі у Всеукраїнських конкурсах (кількість робіт на кожний конкурс визначається за відповідними положеннями Українського державного центру туризму та краєзнавства).
На підставі рішення журі в обох турах колективи, що стали переможцями, нагороджуються дипломами та грамотами міських (районних) організацій і установ освіти, ОЦТК, УОН.
ФІНАНСУВАННЯ
Фінансування роботи експедиційних загонів, підведення підсумків і нагородження переможців та призерів здійснюється за рахунок міських (районних) організацій і установ освіти, а також залучених коштів.
ТЕРМІН ПРОВЕДЕННЯ
Краєзнавчий рух "Донбас – мій рідний край" розпочинається з 1 березня 2009 року і носить довгостроковий характер.
СТРУКТУРА ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО РУХУ
"Донбас – мій рідний край"
1. ЕКСПЕДИЦІЯ "ПІЗНАЙ СВОЮ КРАЇНУ"
1.1. Напрям "ДОБРОЧИН" (історико-географічний, екологічний)
Зруйновані замки, фортеці, природні, історичні та архітектурні пам'ятки, кургани і могильники, стоянки первісних людей та кочових племен, розорені вимираючі села і хутори, втрачені та знищені рукописи і книги, отруєні та забруднені ріки, озера, ставки, ручаї та джерела, понівечена кар'єрами земля, вирубані та спалені ліси, людська байдужість... Україна відроджується, потребує дбайливого ставлення до себе і чекає на допомогу. "Чини Добро! Неси його у світ природи! Зроби хороше діло, щоб жилося краще на Землі" – просить вона.
У цьому напрямі учасники проводять пошуково-дослідницьку роботу та організовують практичну діяльність, виявляючи випадки брутального ставлення до природного та духовного багатства рідної землі, направляють свою роботу на повернення до життя, у скарбницю надбань усіх багатств народів України. Найбільшу цінність матиме конкретний, хай найменший, але результат, резонанс практичної діяльності учасників експедиції у суспільстві, висвітлення їх роботи у ЗМІ, реагування громадськості, владних та комерційних структур, вклад у формування активної громадянської позиції кожного.
1.2. Напрям "І ДЕ НАС ТІЛЬКИ ДОЛЯ НЕ НОСИЛА" (історико-географічний, етнографічний)
Нашого цвіту по всьому світу...
"...Україно, ти моя молитва, Ти моя розлуко вікова..." – ці сакраментальні рядки поезії Василя Симоненка висловлюють не лише поетову любов до неньки України, а, можна сказати, любов до неї усього славного світового українства, яке хоче, щоби хоча і символічно побувати на рідній землі, відкрити високу поезію духовності нашого народу, як наші обдаровані українці знайшли себе у цьому складному світі, зберегли любов до отчої землі, історії та національного мистецтва своїх пращурів, зберегли український здобуток на далекому заокеанні, адже душа справжнього українця наповнена плеканням духовних вартостей, всього того, що рідне і дороге, показати всьому світові неперевершений талант української нації, її рух до майбутнього у чільних рядах цивілізації – це головні завдання учасників експедиції.
Українці у світі, за межами України. Видатні постаті, їх діяння, справи, досягнення та відкриття. Світові значимі події за участю українців. Українська діаспора. Віднайти усе це і покласти в загальну скарбницю нації, доторкнутись до цього багатства і стати справжнім громадянином — це головна мета напряму.
1.3. Напрям "КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ" (історико-географічний, літературно-етнологічний).
Українське козацтво, де особливе місце займає запорізьке козацтво і Запорізька Січ, - явище унікальне не тільки в нашій історії, а в історії людства. Історія козацтва - це невід'ємна складова всієї історії українського народу, його боротьби за свою державність, за свою національну гідність. Островом демократії і рівності була Запорізька Січ в океані феодальних відносин. Принципи козацької державності зберігаються віками. Конституція Петра Орлика, як її називають, - перша демократична конституція світу.
Цей напрям для тих, хто шанує історію, прагне відродити національні традиції, повернути демократичні устої козацтва. Козацтво - це не зовнішня атрибутика, це поширення козацького світогляду, як способу буття, сприяння побудові іншого світу, в якому відмінності не спричинятимуть розбрату між людьми. Для тих, хто не забув козачу вдачу, бо не був би козак козаком, якби пас задніх.
Вивчити сторінки козацької слави (де і чому виникли перші козацькі поселення та укріплення, чим займались козаки, хто становив ядро козацького війська, хто стояв на чолі козаків і як склалася їх доля, пам'ятні віхи і дати в історії козаччини, боротьба з іноземними поневолювачами, утворення Козацької Республіки); побут та традиції козацтва (козаки у повсякденному житті та у походах, їх зброя і військове спорядження, укріплення, Січі, козацькі герої, пам'ять про них, козацькі могили, літописці та історики); дух і душу козацьку (пісні, думи, легенди, приказки та прислів'я, гартування волі, бойові вправи та відточення військової майстерності); взяти безпосередню участь у відродженні козацтва, пройти козацькими шляхами і понести усе це через роки - це головні завдання для учасників експедиції.
1.4. Напрям "ДУХОВНІ ДЖЕРЕЛА" (історико-географічний, етнографічний)
Моральні закони існують незалежно від нас. Виконання моральних законів – це створення умов до справжньої свободи. Моральність в основі своїй абсолютна. Обов'язок людини – пізнати моральні закони, підкорятися їм і передавати від покоління до покоління. Порушення абсолютного закону, наприклад, у фашистській Німеччині чи Радянському Союзі при організації голодоморів і репресій, призводить до спотворення самої суті людської природи, до морального каліцтва цілих народів і багатьох поколінь. На дорозі загальнолюдської моралі стояли вічні дороговкази: святі книги, святі місця, святі люди, храми. Щоб поставити закон держави, особи, нації вище абсолютного закону, знищують дороговкази Життя і Любові. Яскравий тому приклад - „Собор" Олеся Гончара.
В Україну прийшов час відродження, морального очищення. На наших очах завершується доба матеріалізму та його цінностей, і це невпинно веде нас до відродження духовності, національної гідності, загальнолюдської моралі. Війна проти Бога і людяності прямує до свого завершення. Відбудовуються собори і храми, відроджується Собор душі людської. В якому стані сьогодні храми, собори, церкви, каплиці, монастирі, святі місця і люди, чи пам'ятають про те, що знищено і сплюндровано, чи повертається генетична пам'ять моральності до нового покоління, який вклад у цей процес учасників експедиції - ось головні завдання цього напряму.
1.5. Напрям "БАТЬКІВСЬКА КРИНИЦЯ" (етнографічний)
Зникають традиції, затихає навіть у селах народна пісня, виходить з ужитку чистота мовного спілкування. А це все наша історія, наше духовне багатство, без якого ми самовтрачаємось. Щоб заповнити порожнечу, мусимо починати з першооснов і повернути народові його історичну пам'ять, бо людина, як дерезо, не може жити без правічного ґрунту.
Одним з найважливіших проявів національної неповторності народів є їхня традиційно-побутова культура, що створювалась протягом тисячоліть і освічувалась віками.
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, обряди, традиції. Звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, айв його історичному минулому.
В сучасних умовах піднесення боротьби за людську гідність та розбудови незалежної національної держави все більше відчувається потяг до історичного самоусвідомлення, глибокого об'єктивного вивчення минулого.
Кожен народ прагне, щоб його духовні цінності перетворилися для підростаючого покоління не просто на об'єкт знання і розуміння, а лягли в основу їх світогляду, переконань.
Традиційні народні ремесла, знаряддя праці, одяг, їжа, фольклор, народна медицина, сімейна педагогіка, повсякденне життя, свята і обряди – це той своєрідний канал, яким старше покоління передавало і передає молодим досвід своєї соціальної поведінки, мораль, погляди й переконання, життєву філософію.
Головне завдання напряму і полягає у тому, щоб неоціненні багатства, створені народом, не пропали, збереглися, передалися у спадок майбутнім поколінням.
1.6. Напрям "З ПОПЕЛУ ЗАБУТТЯ" (історичний)
Жодна держава не втратила стільки людей у другій світовій війні, скільки Україна. Сім мільйонів українців загинуло в тій страшній битві народів. Навіть втрати Німеччини були меншими на півмільйона чоловік. Українці героїчно боролись з німецькими, угорськими, румунськими окупантами в радянському війську та партизанських загонах, не менш героїчно за вільну Соборну Україну боролися на своїй землі бійці ОУН-УПА на кілька фронтів – проти німців, проти радянських військ, проти польських загонів Армії Крайової.
Отже, де була, тоді лінія фронту для українців? Вона проходила через людські сім'ї, через людські долі. Хто проти кого воював? Якими були тоді такі поняття як "патріотизм" і "героїзм", бо були вони не просто словами?
Все менше залишається учасників і свідків тих кривавих подій. Поспішіть зустрітися з ними, відтворити маловідомі і невідомі факти нашої історії, місця боїв, імена їх учасників, місцезнаходження поховань наших дідів і прадідів, що боролись за рідну землю, віднайти та зберегти для наступних поколінь усі, хай найменші, документальні свідчення тих подій. Це і є головним завданням напряму.
Історична пам'ять та національна свідомість є чистим джерелом духовності і культури народу. Головним завданням юних туристів-краєзнавців, що працюють за цим напрямком, повинно стати дослідження та висвітлення нерозкритих сторінок, пов'язаних з прагненням народу України до волі та незалежності, вивчення трагедії голодомору та сталінських репресій в своєму краї, встановлення забутих чи прихованих фактів історії Великої Вітчизняної війни та національно-визвольного руху в Україні; віднайдення несправедливо забутої художньої спадщини; створення книг пам'яті свого села, міста, району. Ця пошукова робота має повернути народу втрачені імена славних синів і дочок України, сприяти встановленню історичної справедливості.
В процесі виконання завдань можуть бути використані різні форми діяльності. Серед них туристсько-краєзнавчі походи, експедиції, екскурсії, профільні табори, благодійні акції, виставки, конференції, інші практичні дії по збереженню та відновленню загальнонаціональної спадщини, а також заходи по пропаганді роботи на захист природи, пам'ятників історії та культури України.
Результатом діяльності учасників експедиції можуть бути різноманітні путівники по рідному краю, тематичні краєзнавчі маршрути, інші творчі роботи, публікації в пресі, виступи по радіо і телебаченню, створення нових музейних експозицій та розділів, передача найбільш цінних матеріалів у державі та шкільні музеї, навчальні кабінети, поповнення фотографіями і записами сімейних альбомів.
За напрямками експедиції обласні (міські) станції, (Центри) юних туристів та інші державні та громадські установи й організації можуть розробляти свої завдання, програми, спрямовані на більш детальне вивчення історії, культури, природи окремих регіонів України.
Робота юних туристів-краєзнавців, учасників експедиції, може бути використана при проведенні краєзнавчих вечорів, засідань секції Малої академії наук, наукових товариств, народних свят, фестивалів.
1.7. Напрям "РОДОВІД" (історичний)
Батьківщина починається з рідної домівки, із своєї родини. Як важливо знати свій родовід, свою минувшину. Адже людина від цього стає духовно багатшою, більш впевненішою. Молода людина, виходячи на свій життєвий шлях, відчуває, що за нею постає земля батьків, їхні надбання, історія.
Родовід (генеалогія), як своєрідний ланцюжок, поєднує сучасну людину з її пращурами, які із покоління в покоління, пізнаючи безмежний, багатий, привабливий та таємничий навколишній світ, відкриваючи його закони, робили свій внесок в поступ людської цивілізації. Саме генеалогії належить винятково важлива роль в історичних дослідженнях.
Колись давно знати свій родовід було майже священним обов'язком кожної людини. Потім це стало привілеєм панівної еліти. Все більша і більша кількість людей втрачала пам'ять про рід, про своїх пращурів, обмежуючись незначною інформацією не більш, ніж про прадідів. Крайнім проявом розвитку цієї сумної тенденції стало те, що родовід свого улюбленого стаффордширського тер'єра людина знає краще, ніж свій власний.
Тож треба поспішати зафіксувати ці відомості для своїх нащадків. І без цього величезна кількість імен безнадійно втрачена. Достатньо лише сказати, що ще в XVII ст. будь-хто з нас мав тисячі прапрапрапрапрабабусь-дідусів! А якби ми знали, яких національностей, віросповідання вони були, які особисті якості та заслуги мали, яким був їх матеріальний достаток - ми б дуже здивувались! А якщо взяти X ст., чи ще раніше?
Поспішіть! І передайте естафету нащадкам! Хай життєвим кредом кожного стане пізнати свій рід, закони його розвитку, а на тлі цього – пізнати власне місце в роді й власне завдання, не індивідуальне, поставлене собі, а своє - як члена роду, як органічного вищого цілого.
Кінцевим результатом такого пошуку є створення генеалогічних дерев, таблиць, родовідних розписів, як власних, так і найвідоміших українців.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБІТ
ЗА НАПРЯМАМИ ЕКСПЕДИЦІЇ "Пізнай свою країну"
Матеріали подаються державною мовою.
Матеріали подаються в друкованому вигляді та на електронних носіях (документ Microsoft Word, шрифт Тimes Nеw Roman, 14 рt, інтервал – 1,5) обсягом до 15 друкованих сторінок разом з додатками та окремо (в тому числі на електронних носіях) ілюстрації кількістю до 10 аркушів (фотографії, малюнки, фотокопії, вироби тощо розміром 21х30 см або формату А-4).
Особливу увагу слід звернути на оформлення титульної сторінки. Друга сторінка має містити повну інформацію про назви пошукових загонів, авторів, керівників пошукових груп, обов'язково контактні телефони керівників, точні адреси та повні назви базових навчальних закладів, списки учасників творчої групи, наукові консультанти тощо.
2. ЕКСПЕДИЦІЯ "МІСТА ТА СЕЛА ДОНЕЧЧИНИ"
Програма цієї експедиції передбачає забезпечення комплексу дій, спрямованих на глибоке вивчення історії міста чи села у контексті історії рідного краю.
Орієнтованими напрямами краєзнавчого пошуку можуть бути: назва населеного пункту (сучасна) та її походження; географічне місце знаходження; виникнення населеного пункту, важливі суспільно-політичні віхи його історії в т.ч. дата і джерела першого письмового згадування; формування культурного, просвітницького, освітнього та культуро-релігійного середовища; чинники матеріального виробництва: засоби і форми господарювання, наявність природно-рекреаційних ресурсів; народні промисли як форма поєднання матеріальної культури вжиткового мистецтва і виробництва; визначні особистості, що народилися в цьому населеному пункті, їх внесок в розвиток населеного пункту, краю, України, світу; значення і роль населеного пункту у формуванні етносоціальних процесів, адміністративної структури, особливостей економічного розвитку території, державотворчих процесій; кількість дворів (для сіл та селищ), чисельність населення станом на даний термін; туристсько-рекреаційні та екскурсійні можливості населеного пункту. Учасники операції вивчають і описують історію села чи міста відповідно до зазначених напрямів (усіх або частини).
Матеріали оформлюються у вигляді нарису-опису з додатками. У додатки можуть входити ілюстровані матеріали і фото (13 х 18 см), що відбивають роботу дитячих колективів і висвітлюють об'єкт досліджень, копії архівних документів, плани і карти місцевості, схеми, малюнки, легенди тощо. Також необхідним є наявність в роботі карт та схем, на яких відбивається місцезнаходження об'єкта на території Донецької області. На титульному листі необхідно вказати назву операції, об'єкта досліджень (тему роботи), П.І.Б. керівника (цілком) і його посаду, авторів чи склад загону, назву установи освіти, місто (район), телефон для зв’язку.
Окремо на конкурс подаються розробки 1-5 денних туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій з додатками. Робота повинна відображати туристсько-краєзнавчі, рекреаційні можливості як усього маршруту, так і окремих його об’єктів.
Для участі у 2-му турі до ОЦТК надсилаються кращі роботи (по п’ять нарисів-описів та по п’ять розробок 1-5 денних туристсько-краєзнавчих маршрутів або екскурсій від території (від міст Донецька, Маріуполя, Макіївки – окремо від кожного району), із супроводжуючими документами (підсумковий наказ про проведення міського (районного) туру, лист подання про направлення робіт на обласний тур).
Умови оформлення матеріалів експедиції "Міста та села Донеччини"
Кінцева мета операції "Міста та села Донеччини" – участь у створенні бази інформації для укладання нової редакції енциклопедичного видання багатотомної «Історії міст та сіл України».
Усі матеріали подаються українською мовою в друкованому вигляді та на електронних носіях (шрифт Times New Roman Cyr 14pt, інтервал 1,5). Журі братиме до уваги об'єм та глибину експедиційних пошуків і наукових досліджень, якість та значимість ілюстративного матеріалу, а також враховуватиме охайність, грамотність та стиль роботи.
Учасники операції готують такі матеріали на конкурс:
I. Нарис-опис міста (села), що включає розділи:
1. Анкета об'єкту досліджень:
- повна назва;
- місце знаходження, адміністративне підпорядкування;
- існуючий, вимираючий, зниклий.
2. Вступ (історія виникнення, заснування).
3. Сучасний стан
4. Значні для міста (села) історичні події
5. Видатні постаті міста (села).
6. Список використаної літератури та архівних документів.
Об’єм нарису-опису від 5 до 15 друкованих сторінок з додатками до 10 аркушів ілюстративних матеріалів (фотографії 13х18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо).
II. Розроблений 1-5 денний туристсько-краєзнавчий маршрут або екскурсія оцінюватимуться за наступними критеріями:
- Відповідність щодо умов оформлення титульного листа:
- наявність назви роботи,
- даних про виконавців (дивись анкету);
- Вимоги до тексту роботи:
- об’єм 5 - 15 друкованих сторінок, шрифт Times New Roman Cyr 14pt, інтервал 1,5, формат листа А-4,
- наявність електронного носія;
- Експедиційний пошук:
- об’єм та глибина експедиційних досліджень,
- науковість, посилання на джерела;
- Відповідність методиці складання туристсько-краєзнавчого маршруту та повнота поданої інформації:
- вступна частина,
- довідкові дані про екскурсійний маршрут: тематика, перелік населених пунктів та екскурсійних об'єктів в них, на який вік учасників розрахований маршрут, сезонність, вид транспорту чи способу пересування, відстань,
- схема маршруту,
- опис оглядово-пізнавальних об'єктів на маршруті,
- довідкова інформація: режим роботи екскурсійних об'єктів, розклад руху транспорту, місця ночівель та біваків, закладів харчування;
- Додатковий матеріал:
- об’єм - до 10 аркушів (фото 13 х 18 см., копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо),
- якість ілюстративного матеріалу;
- Якість оформлення роботи:
- стиль викладу,
- грамотність та охайність;
- Список використаної літератури та архівних документів.
3. ОБЛАСНА ПРИРОДООХОРОННА АКЦІЯ "МАРШ ПАРКІВ"
"Марш парків" - Дні заповідників і національних парків - операція по наданню громадськістю безоплатної допомоги і підтримки особливо охоронюваним природним територіям (ООПТ).
Це спосіб залучити людей до участі в природоохоронній діяльності, до реальної практичної допомозі природі, розбудити у свідомості наших співвітчизників почуття гордості за національне, природне і культурне надбання.
Задачі "Маршу парків":
Залучення уваги до заповідників, заказників, національних і ландшафтних парків і інших охоронюваних територій - унікальної частини національної природної спадщини і всесвітнього надбання.
- Формування позитивної суспільної думки стосовно охоронюваних природних територій.
- Досягнення розуміння державою і суспільством ролі ООПТ у справі охорони природи і пошук способів їхньої підтримки.
- Підвищення рівня екологічної культури в країні, консолідація державних і неурядових організацій і широких мас громадськості в справі охорони природи, збереження і розвитку системи ООПТ.
- Запобігання дій, що загрожують існуванню і розвитку заповідників і національних парків, унікальних природних і історико-культурних комплексів на їх території.
- Сприяння в розширенні мережі ООПТ, організації нових заповідників і національних парків.
- Організація і заохочення добровільної безоплатної допомоги ООПТ.
Учасники акції «Марш парків» на місцях (у залежності від місцевих умов і задач) можуть виступати з доповідями, спрямованими на пропаганду охорони природи, про заповідні території Донбасу, проводити суботники, висаджувати дерева, чагарники і трав'янисті рослини на територіях шкільних садів, парків, проводити конкурси малюнків, віршів на природоохоронну тематику, проводити виховні години у школах, екскурсії на природу для учнів і місцевого населення, робити шпаківні, і т.д.
Робота ведеться протягом усього року. Підсумкові заходи рекомендується пристосувати до Дня Довкілля - 22 квітня поточного року. У звітах необхідно надіслати значки, емблеми, листівки, плакати, газетні і журнальні публікації, фото-, аудіо-, відео- та інші матеріали щодо проведення місцевих заходів у межах «Маршу парків».
Звіт-анкета учасника обласної природоохоронної акції "Марш парків"
|
|
|
|
|
|
|
|
(у тому числі у водоохоронній зоні)________________________ |
|
| - кількість публікацій у газетах |
| - кількість радіопередач |
| - кількість телепередач |
|
|
|
3. ОПЕРАЦІЯ "СТЕЖИНКАМИ РІДНОГО КРАЮ"
В рамках цієї операції учнівська молодь знайомиться з природними або історико-культурними об'єктами, що розташовані в їхній місцевості та не є загальновідомими екскурсійними об'єктами. Юні пошуковці беруть на облік, описують, фотографують мальовничі місця, пам'ятники архітектури та природи своєї місцевості, створюють нові путівники та туристсько-краєзнавчі маршрути по мальовничих місцях рідного краю.
Кінцевою метою цієї операції є створення путівника туристсько-краєзнавчих та екскурсійних маршрутів по Донецькій області.
Вимоги до матеріалів:
- об’єм до 15 друкованих сторінок, шрифт Times New Roman Cyr, 14pt, інтервал 1,5, формат листа А-4,
- наявність електронного носія;
- вступна частина (не більше 1-2 сторінок);
- довідкові дані про маршрут: тематика, перелік пунктів чи екскурсійних об'єктів в них, на який вік учасників розрахований маршрут, сезонність, вид транспорту чи способу пересування, відстань;
- схема маршруту;
- послідовний опис оглядово-пізнавальних об'єктів на маршруті;
- наявність фотографій, що відображають пізнавальну або естетичну цінність маршрутних об'єктів;
- довідкова інформація: режим роботи екскурсійних об'єктів (при наявності), розклад руху транспорту, місця ночівель та біваків, закладів харчування;
- об’єм додаткового матеріалу - до 10 аркушів (фото 13х18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми тощо);
- список використаної літератури та архівних документів