Geum.ru

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з теорії держави І права

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Методичні рекомендації до теми
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема 12: Правовий статус особистості: поняття, склад, види та

його конституційні засади в Україні


План:

Вступ
  1. Право і особа. Питання особистісной цінності права.
  2. Поняття, склад і види правового статусу особистості.
  3. Конституційні засади та тенденції розвитку правового статусу особистості в Україні.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання слід розпочати з розкриття взаємозв’язків між правом і головним його суб’єктом – особою. При цьому потрібно з’ясувати зміст понять «людина», «індивід», «особистість», «громадянин». Розкриваючи взаємозв’язки права і особи, потрібно визначити цінність права для особистості як його здатності закріплювати та гарантувати свободи людини.

В другому питанні необхідно визначити поняття правового статусу особистості, його складові компоненти та види (загальний, спеціальний, індивідуальний; а також по відношенню до громадянства: правовий статус громадянина, іноземця, апатрида, біпатрида).

Третє питання включає в себе висвітлення конституційних принципів і головних напрямів розвитку правового статусу особистості в Україні, у томи числі, проблем збільшення його обсягу, кількісного та якісного підвищення його гарантій тощо.


Література:
  1. Конституція України. – Розділ І, ІІ, ІІІ.
  2. Закон України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13.
  3. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23.
  4. Бабенко А.Н. Правовая социализация как процесс освоения правовых ценностей // Государство и право. – 2005. – № 2.
  5. Бандура О. Основні цінності права як система // Право України. – 2008. – № 5.
  6. Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности. – М., 2008. – Гл. 2, 3, 4, 6, 7.
  7. Затонский В.А. Государство и личность в системе государственности (к вопросу о содержании базовых категорий теории государства и права) // Государство и право. – 2007. – № 10.
  8. Рабінович П. Інструментальна цінність об’єктивного юридичного права // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 3.


Тема 13: Загальнотеоретична характеристика правосвідомості


План:

Вступ
  1. Правова свідомість: поняття, елементи, види.
  2. Взаємодія права і правосвідомості. Функції правосвідомості.
  3. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм як прояв деформації правосвідомості.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання повинно розкривати природу правосвідомості та її поняття. Елементи та види правосвідомості слід розглядати з урахуванням різних точок зору вчених, яким студент повинен дати власну оцінку.

У другому питанні треба зазначити: як право впливає на правосвідомість та як правосвідомість впливає на право (при правотворенні, правореалізації, правотлумаченні, правозастосуванні). Також на підставі викладених положень щодо взаємодії права і правосвідомості слід охарактеризувати основні її функції (гносеологічну, аксіологічну, регулятивну, правотворчу тощо).

У третьому питанні необхідно зупинитись на питаннях деформації правосвідомості і розкрити негативний вплив правового нігілізму і правового ідеалізму на право і суспільство.


Література:
  1. Васильев В.Л. Юридическая психология. – М., 1991.
  2. Головченко В.В. Право, мораль і правова культура. – К., 1990.
  3. Денисова О.С. Фактори, що впливають на формування правової свідомості // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник праць. – 2002. – № 1.
  4. Дмитрієнко Ю.М. Сучасна академічна думка про правосвідомість // Право і безпека. – 2006. – № 2.
  5. Казаков В.Н., Малахов В.П. Правосознание: природа, содержание, логика // Государство и право. – 2002. – № 3.
  6. Малахов В.П. Правосознание: природа, содержание, логика. – М., 2001.
  7. Матузов Н.И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» // Правоведение. – 1994. – № 2.
  8. Оробець К.М. Правова свідомість: загальнотеоретичний зріз // Право і безпека. – 2002. – № 3.
  9. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України. – 2001. – № 7.
  10. Юрашевич Н.М. Правосознание и право: общность и различия // Государство и право. – 2005. – № 7.


Тема 14: Правотворчість: поняття, ознаки, види, стадії


План:

Вступ
  1. Поняття, ознаки і види правотворчості.
  2. Принципи правотворчості сучасних демократичних держав.
  3. Основні стадії правотворчості.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

Розкриваючи перше питання, студенту потрібно сформулювати поняття правотворчості, визначити ознаки, що відрізняють її від інших видів юридичної діяльності, та висвітлити види правотворчості в залежності від різних критеріїв (за суб’єктами, за способом утворення юридичних норм тощо).

При викладені другого питання, слід зазначити, що визначити принципи правотворчості можливо тільки відповідно до конкретного типу держави і важливо приділити увагу принципам правотворчості саме сучасних демократичних держав.

У третьому питанні правотворчість слід розглядати як процес, поділений на певні етапи, кожен з яких характеризується своїми особливостями.


Література:
  1. Закон України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991. – № 33.
  2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.
  3. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21.
  4. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004. (Ст. 3, 8, 9, 12, 13, 14, 19, 21) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50.
  5. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 24. – С. 11.
  6. Антонова Н.А. Правотворчество органов местного самоуправления. – М., 2008. – Гл. 1, 2, 3.
  7. Жулинский А.Э. Об экономическом подходе к уголовному правотворчеству // Государство и право. – 2007. – № 10.
  8. Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні // Право України. – 2004. – № 3.
  9. Научные основы правотворчества. – М., 1981.
  10. Нормография: теория и методология нормотворчества / Под. ред. Ю.Г. Арзамасова. – М., 2007. – Гл. 1.
  11. Правовые формы деятельности в общенародном государстве. – Харьков, 1985.
  12. Швець М. Нова технологія законотворення // Право України. – 2003. – № 3.


Тема 15: Загальнотеоретична характеристика форм права


План:

Вступ
  1. Поняття і види форм права.
  2. Загальна характеристика основних форм права.
  3. Форми сучасного права України.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні, перш за все, необхідно висвітлити проблеми, пов’язані з різним розумінням поняття форми права як основоположної категорії правознавства.

У другому питанні студенту слід подати характеристику основних форм права (правових звичаїв, правових прецедентів, нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів тощо) та визначити їх специфічні риси, які відрізняють їх між собою.

Розгляд третього питання повинен ґрунтуватися на підставі знань, отриманих з дослідження Конституції України та інших законів, які стосуються джерел права України. Також потрібно висвітлити значення такої форми сучасного права в Україні як практика Європейського суду з прав людини.


Література:
  1. Конституція України.
  2. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. (Ст. 3, 8, 9, 12, 13, 14, 19, 21) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50.
  3. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. (Ст. 17, 18) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30.
  4. Бошно С.В. Соотношение понятий: источник и форма права // Юрист. – 2001. – № 10.
  5. Богдановская И.Ю. Судебный прецедент – источник права? // Государство и право. – 2002. – № 12.
  6. Луць Л.А. Трансформація нормативної частини сучасної правової системи України – вимоги часу // Право України. – 2003. – №3.
  7. Морозова Л.А. Еще раз о судебной практике как источнике права // Государство и право. – 2004. – № 3.
  8. Марченко М.Н. Источники права. – М., 2008.
  9. Шаповал В.М. Норми правових звичаїв як засіб конституційного регулювання в зарубіжних країнах // Проблеми правознавства. – Вип. 53. – К. – 1992.
  10. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту // Право України. – 2000. – № 2.


Тема 16: Поняття, юридичні властивості нормативно-правових актів


План:

Вступ
  1. Поняття та юридичні властивості нормативно-правових актів, їх співвідношення з іншими юридичними актами.
  2. Види нормативно-правових актів.
  3. Закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні потрібно розкрити поняття нормативно-правового акта, його юридичні властивості (встановлюється компетентним суб’єктом, містить юридичні норми, має певні межі дії у часі, просторі та за колом осіб, має певну структуру, має юридичну силу) та його співвідношення з актами застосування, тлумачення, реалізації юридичних норм.

Друге питання повинно містити класифікацію нормативно-правових актів за різними критеріями.

У третьому питанні має бути подана характеристика видів нормативно-правових актів за їх юридичною силою. В цьому питанні слід приділити увагу головним ознакам закону та підзаконного нормативно-правового акта, а також визначити їх роль в процесі правового регулювання суспільних відносин.


Література:
  1. Конституція України.
  2. Закон України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 33.
  3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.
  4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21.
  5. Закон: создание и толкование / Под ред. Пиголкина А.С. – М., 1998.
  6. Иванов С.А. Основные аспекты соотношения закона и подзаконного нормативного правового акта // Государство и право. – 2004. – № 8.
  7. Конституция и закон: стабильность и динамизм / Отв. ред. В.П. Казимирчук. – М., 1998.
  8. Погребняк С. Додержання принципу пропорційності як умова правомірності нормативно-правових актів // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 4.
  9. Процюк І.В. Види законів в Україні // Проблеми законності. – Х., 2002. – Вип. 52.
  10. Сильченко Н.В. Закон: проблемы этимологии, социологии и логики. – Минск, 1993.
  11. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України. – 2000. – № 9.


Тема 17: Закон: поняття, ознаки, види та засади верховенства закону у Конституції України


План:

Вступ
  1. Поняття і ознаки закону. Принцип верховенства закону у Конституції України.
  2. Види законів.
  3. Законодавчій процес в Україні: основні стадії та особливості.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

Перше питання необхідно розпочати з поняття закону та розкриття його ознак. В цьому ж питанні важливо висвітлити зміст принципу верховенства закону та його відображення в Конституції України.

У другому питанні потрібно вказати для чого важливо розподіляти закони на певні групи (види) та провести класифікацію в залежності від певного критерію (за суб’єктами, що приймають; за місцем в системі законодавства; за елементами системи права тощо).

У третьому питанні слід визначити та охарактеризувати основні етапи (стадії) створення законів в України.


Література:
  1. Конституція України.
  2. Закон України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991 р. – № 33.
  3. Закон: создание и толкование / Под ред. Пиголкина А.С. – М., 1998.
  4. Конституция и закон: стабильность и динамизм / Отв. ред. В.П. Казимирчук. – М., 1998.
  5. Мурашин Л.О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України. – 2000. – № 9.
  6. Олійник А. Законотворчий процес: його основні риси і особливості // Право України. – 1998. – № 4.
  7. Процюк І.В. Види законів в Україні // Проблеми законності. – Х., 2002. –Вип. 52.
  8. Сильченко Н.В. Закон: проблемы этимологии, социологии и логики. – Минск, 1993.
  9. Шалютин Б.С. Закон и закон (юр.) // Государство и право. – 2007. – № 4.
  10. Шаповал В. Верховенство закону як принцип Конституції України // Право України. – 1999. – № 1.
  11. Швець М. Нова технологія законотворення // Право України. – 2003. – № 3.
  12. Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України // Право України. – 1996. – № 8.
  13. Шмельова Г.Г. Концепція закону: загальнотеоретичний аспект // Право України. – 1992. – № 1.


Тема 18: Підзаконні нормативні акти державних органів України

та органів місцевого самоврядування


План:

Вступ
  1. Поняття та ознаки підзаконного нормативно-правового акта.
  2. Види підзаконних нормативно-правових актів державних органів і органів місцевого самоврядування в Україні.
  3. Співвідношення закону і підзаконного нормативного акта.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

При викладані першого питання важливо не тільки розкрити поняття та ознаки підзаконного нормативно-правового акта, але і визначити його роль в регулюванні суспільних відносин.

У другому питанні необхідно визначити види підзаконних правових актів, які приймаються органами держави і органами місцевого самоврядування в Україні, та дати їх характеристику. Також слід звернути увагу на специфічні юридичні акти, які за законодавством України набувають нормативного значення (рішення Конституційного Суду України про неконституційність законів та інших правових актів, постанови адміністративного суду про незаконність нормативно-правових актів тощо)

Третє питання потрібно розкрити через висвітлення взаємовпливу і взаємозв’язків між законом і підзаконними нормативно-правовими актами.


Література:
  1. Конституція України.
  2. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. (Ст. 22) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.
  3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 р. (Ст. 59) // Відомості Верховної Ради України 1997. – № 24.
  4. Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23.12.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6.
  5. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. (Ст. 41) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21.
  6. Кодекс адміністративного судочинства України (Ст. 171) // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, 37.
  7. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. – Гл. 32, 33.
  8. Иванов С.А. Основные аспекты соотношения закона и подзаконного нормативного правового акта // Государство и право. – 2004. – № 8.
  9. Иванов С.А. Формальное закрепление юридической силы нормативных актов // Государство и право. – 2007. – № 12.
  10. Погребняк С. Вимоги до нормативно-правових актів, що випливають з принципу правової визначеності // Відомості Академії правових наук України. – 2005. – № 3.
  11. Погребняк С. Справедливість змісту нормативно-правових актів як умова їх правомірності // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 2.
  12. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України. – 2000. – № 9.


Тема 19: Чинність нормативно-правових актів України

у часі, просторі та за колом осіб


План:

Вступ
  1. Чинність нормативно-правових актів: поняття та елементи.
  2. Чинність нормативно-правових актів України у часі.
  3. Чинність нормативно-правових актів у просторі та за колом осіб.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

У першому питанні слід визначити поняття чинності нормативно-правових актів та з’ясувати її елементи: чинність у часі, просторі та за колом осіб.

У другому питанні студент повинен розкрити основні показники чинності нормативно-правових актів України у часі: момент набрання чинності, темпоральну направленість (пряма, зворотна та переживаюча дія), момент втрати чинності. У цьому ж питанні необхідно вказати на загальні правила набрання чинності різними нормативно-правовими актами за законодавством України.

У третьому питанні потрібно визначити, що входить до поняття «територія держави», розкрити територіальну і екстериторіальну чинність нормативно-правових актів у просторі. Також в цьому питанні слід висвітлити загальні правила чинності нормативно-правових актів за колом осіб та вказати винятки з таких правил.


Література:
  1. Конституція України (Ст. 94).
  2. Закон України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. (Ст. 41, 44, 46) // Відомості Верховної ради України. – 1991. – № 33.
  3. Закон України «Про державний кордон України» від 17.11.1991 р. (Ст. 1, 3, 5) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2.
  4. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23.
  5. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. (Ст. 22) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.
  6. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 р. (Ст. 59) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24.
  7. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. (Ст. 41) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21.
  8. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 р. (Ст. 55) // Відомості верховної Ради України. – 2008. – № 25.
  9. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 24.
  10. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про положення про порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим» від 21.04.1999 р. (П. 1, 6, 7, 8) // www.uazakon.com/document/spart59/inx59667.php.
  11. Иванов С.А. Формальное закрепление юридической силы нормативных актов // Государство и право. – 2007. – № 12.
  12. Капустина М.А. Действие юридических норм во времени. – СПб., 2001.
  13. Медведев А.М. Правовое регулирование действия закона во времени // Государство и право. – 1995. – № 3.
  14. Мірошниченко А. Співвідношення темпорального та змістовного принципів вирішення правових колізій // Право України. – 2008. – № 5.


Тема 20: Поняття, ознаки та елементи системи права.

Критерії утворення галузей та інститутів права


План:

Вступ
  1. Поняття та основні ознаки системи права.
  2. Елементи системи права.
  3. Критерії утворення галузей та інститутів права.

Висновки


Методичні рекомендації до теми:

Розкриваючи перше питання, студент повинен не тільки дати визначення і висвітлити ознаки системи права, але і вказати чим вона відрізняється від інших схожих правових явищ – правової системи і системи нормативно-правових актів.

У другому питанні потрібно дати характеристику елементам системи права (юридичним нормам, галузям, інститутам права) та розглянути види галузей та інститутів права.

Третє питання повинно містити характеристику предмета і метода правового регулювання як основних критеріїв утворення галузей та інститутів права.


Література:
  1. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 2008. – Гл. 13.
  2. Алексеев С.С. Структура советского права. – М., 1975.
  3. Байтин М.И., Петров Д.Е. Система права: к продолжению дискуссии // Государство и право. – 2003. – № 1.
  4. Евграфов П.Б. Проблемы системы советского права. – Харьков, 1989.
  5. Система советского права и перспективы развития: круглый стол // Советское государство и право. – 1982. – № 6-8.
  6. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: предмет и метод: Уч. пособие. – СПб., 2000.
  7. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности. – СПб., 1991.