Електронна комерція категорії бізнес-бізнес еволюція електронної комерції В2В

Вид материалаДокументы

Содержание


Електронні центри
2. Функції електронної комерції
3. Переваги використання комерції В2В
Подобный материал:
ТЕМА 3. ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ КАТЕГОРІЇ БІЗНЕС-БІЗНЕС


1. Еволюція електронної комерції В2В

2. Функції електронної комерції В2В

3. Переваги використання комерції В2В


1. Еволюція електронної комерції В2В

Розвиток електронної комерції В2В почався з електронного обміну даними, поступово перейшовши до сучасних електронних ринків і продовжуючи свою еволюцію в напрямку створення електронних центів.

Електронний обмін даними – це захищений обмін електронними документами між діловими партнерами, що здійснюється за допомогою комп'ютерних мереж. Циркуляція інформації про різноманітні бізнес-трансакції (замовлення на купівлю, рахунки, ордери на відвантаження тощо) відбувається з використанням стандартних форматів повідомлень. Програмне забезпечення електронного обміну даними здійснює конвертацію внутрішніх форматів документів компанії в стандартні формати, що специфікуються різноманітними міжнародними і галузевими протоколами.

Сформовані дані автоматично пересилаються безпосереднім одержувачам без використання паперових документів, що значно знижує вартість трансакцій шляхом виключення процесів ручної обробки, поштового пересилання, повторного введення у комп'ютер і нагромадження численних копій ділової документації. Застосування електронних документів скорочує неясності і неточності при їхньому заповненні.

Переваги використання електронного обміну даними полягає у скорочені витрат на папір, друковані пристрої та скорочує витратb робочого часу на здійснення операцій пересиланню інформації.

Недоліки – технологія використовується, як правило, лише великими корпораціями для взаємодії з найбільш значимими партнерами.

В той же час, використання Internet, в якості комунікаційного середовища для усуває значні цінові бар'єри і відкриває шлях до використання цієї технології невеликим компаніям.

Використання Internet сформувало наступні вимоги до систем електронного обміну даними:
  • необхідність підтримки бізнес-трансакцій в режимі реального часу;
  • створення значного різноманіття прикладних програм, що відповідають стандартам електронного обміну даними і призначених для забезпечення виконання бізнес-трансакцій;
  • створення приватних (корпоративних) мереж обміну даними, що формують окремі сегменти мережі Internet.

Інтеграція окремих систем електронного обміну даними з комунікаційними можливостями Інтернет створює базисну форму електронної комерції В2В. Така форма комерції являє собою електронну взаємодію між підприємствами для забезпечення їх нормального функціонування з використанням Web-технологій.

Основу інфраструктури електронної комерції В2В становить об'єднання внутрішніх інформаційних систем підприємств (наприклад ERP-систем), що дозволяє виконувати автоматичне планування завантаження виробничих ліній підприємств, планувати та контролювати процес збуту продукції тощо.

ERP-системи – являють собою набір інтегрованих програмних додатків, що дозволяють створювати єдине середовище для автоматизації планування, обліку, контролю та аналізу всіх основних бізнес-операцій підприємства. Збереження і систематизація інформації виробляються в централізованих базах даних, доступних усім підрозділам підприємства. Таким чином досягається узгодженість роботи різних підрозділів, зниженню адміністративних витрат та інтеграції даних для різних додатків. Ці системи є інструментом підвищення ефективності керування, прийняття обґрунтованих стратегічних і тактичних рішень на основі своєчасної і достовірної інформації.

Відмінності:
  • орієнтації процесу планування на реальні замовлення споживачів;
  • регулювання кількості запасів, зниження їх надлишків і усунення дефіциту;
  • скорочення незавершеного виробництва;
  • зменшення непродуктивних втрат часу і простоїв устаткування;
  • оперативне внесення коректувань у виробничі плани підприємства.

Застосування В2В дозволяє інтегрувати дані автоматизовані системи управління різних підприємств у рамках єдиного виробничого ланцюжка. При цьому обмін даними між компаніями супроводжується підписанням цілком реальних документів, які вимагаються законодавством, але сам процес закупівель повністю або частково автоматизований і оптимізований. Система постачання може бути налаштована на виконання "точно в термін", обіговість запасів та обробка замовлень прискорені, кількість помилок зменшена.

Об’єднання інформаційних, торгових, розрахункових, комунікаційних та інших мереж може здійснюватись не лише на рівні окремих підприємств, а на макрорівні. Такий розвиток електронної комерції В2В носить назву електронні ринки. Електронні ринки сприяють віртуальному обміну між численними покупцями і продавцями. Електронні ринки – реалізують взаємозв'язки між господарськими суб'єктами у будь-яких галузях, починаючи від сайтів, що надають інформацію з певної тематики, до системи аукціонних торгів і систем, які поєднують у єдине ціле промислові корпорації з величезною кількістю суміжних підприємств.

Електронні ринки поділяють на:
  • вертикальні – такі, що діють у межах обраної галузі, де за рахунок підвищення ефективності міжфірмової взаємодії отримують прибуток у вигляді відсотка від обігу, реклами тощо;
  • горизонтальні – такі, що поєднує групи компаній, які належать до різних галузей, але реалізують схожі функції – пошук і продаж сировини, нового або невикористаного устаткування, вільних виробничих потужностей, капіталу тощо.

Електронні центри розширюють застосування електронних ринків, які часто концентруються винятково на проведенні трансакцій. Вони інтегрують і оптимізують велике різноманіття додаткових бізнес-процесів, що виходять за рамки стандартної купівлі-продажу. Реалізація додаткових послуг і унікальних можливостей поглиблюють довіру споживачів та їх лояльність.


2. Функції електронної комерції

У загальному випадку проекти електронної комерції В2В реалізують такі функції:
  1. Інформаційний менеджмент. Передбачає забезпечення бізнес-партнерів актуальною і поновлюваною інформацією в розрізі конкретних підприємств, галузей і специфічних функцій. Використовує засоби пошуку інформації і генерації звітів, проводить дослідження уподобань учасників електронного бізнесу.
  2. Керування процесами трансакцій. Полягає в удосконалюванні взаємодії між бізнес-партнерами і реалізації адекватних механізмів для здійснення трансакцій. Використовує інструменти пошуку товарів, узгодження пропозиції!, забезпечення безпеки, проведення електронних платежів тощо.
  3. Керування внутрішніми процесами підприємств. Має на увазі підвищення ефективності підприємств шляхом стандартизації бізнес-процесів, оптимізації виробництва, автоматизації обліку і документообігу, консолідації інформації і т.п. Забезпечує засоби і механізми інтеграції систем Інтернат з ERP-системами підприємств.
  4. Керування логістикою і фінансовими потоками підприємств. Оптимізує процеси закупівель, пов'язані не з власне здійсненням трансакцій, а, наприклад, з розробкою бюджету і плануванням ресурсів, регулюванням договірних зобов'язань, участю бізнес-партнерів у процесах конструювання товару й обслуговування клієнтів у рамках єдиного ланцюжка комплектації тощо.
  5. Керування взаєминами з клієнтами. Використовує максимально можливу інформацію про клієнтів та їхні потреби для визначення організаційної стратегії підприємства, координує багатосторонні зв'язки з постійними клієнтами, у т.ч. спільну розробку нових товарів і послуг.

Електронна комерція В2В сприяє формуванню виробництва та збуту, що ґрунтується на використанні pull-технології (від споживача до виробника). Основні відмінності від традиційної push-технології (від виробника до споживача) полягають у виконанні чітко окреслених функцій кожним окремим елементом ланцюжка збуту.

Так за push-технологією:

Виробник:
  • виконує фінансові та маркетингові прогнози;
  • формує графік робіт;
  • виконує поповнення запасів на базі збереження мінімального рівня;
  • виконує неавтоматизованє оформлення замовлень і виставлення рахунків.

Оптова база:
  • виконує формування замовлень на базі запасів на складі (при збереженні мінімального рівня) і прогнозу відповідно до стандартних умов;
  • виконує укладання угод, просування товарів, закупівля для майбутнього використання;
  • виконує неавтоматизованє оформлення замовлень, введення і виведення інформації

Роздрібна торгівля:
  • виконує формування замовлень на базі запасів у магазині (при збереженні мінімального рівня) і прогнозування майбутньої потреби;
  • виконує просування товарів;
  • виконує ручне введення знову замовлених товарів.

За умови використання pull-технології:

Роздрібна торгівля:
  • виконує збір інформації з касових терміналів;
  • виконує відслідковування руху товарів по бар-кодах;
  • виконує автоматичне поповнення запасів на базі електронного обміну даними.

Оптова база:
  • виконує автоматичне поповнення запасів;
  • виконує маркірування вантажних контейнерів
  • виконує доставку з численних складів;
  • забезпечує послуги електронного обміну даними.

Виробник:
  • виконує прогнозування, орієнтоване на задоволення потреб на базі інформації касових терміналів і руху продукту;
  • забезпечує скорочений цикл виробництва;
  • виконує формування ордерів на відвантаженні продукції.


3. Переваги використання комерції В2В

Переваги умовно поділяють на прямі та непрямі.

До прямих відносять:
  • скорочення вартості трансакцій за рахунок виключення паперової роботи, скорочення витрат праці;
  • прискорення обігу коштів за рахунок прискорення обробки й обміну інформацією;
  • скорочення рівня запасів за рахунок скорочення циклу виконання замовлень і витрат на їхню обробку;
  • підвищення якості інформації за рахунок зростання своєчасності, акуратності і доступності інформації.

До непрямих (можливості) відносять:
  • ріст операційної ефективності за рахунок удосконалювання внутрішніх операцій через скорочення витрат часу і засобів праці та кращого управління інформацією;
  • удосконалювання обслуговування покупців за рахунок скорочення часу реалізації замовлень, своєчасність одержання інформації про статус трансакцій.