Робоча навчальна програма з медичної біології на 2010-2011 навчальний рік факультет медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців

Вид материалаДокументы

Содержание


Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення
Зміст навчальної програми
Тематичний план та зміст лекцій
Вступ до курсу медичної біології.
Спадковий апарат клітини. Реалізація спадкової інформації.
Організмів рівень організації генетичної інформації. Закономірності успадкування менделюючих ознак у людини. Взаємодія генів.
Хромосомна теорія спадковості Генетика статі.
Спадкові хвороби людини.
Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Найпростіші - паразити людини
Медична гельмінтологія. Плоскі та круглі черви - паразити людини.
Медична арахноентомологія.
Всього: 20 год.
Тематичний план та зміст практичних занять
Екологія та медичне значення класу Комахи
Всього: 40 год.
Перелік тем
Всього 30 год.
Засоби та форми для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю
Перелік практичних навичок
Перелік питань диференційованого заліку
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Т. в. о. проректора з навчальної роботи

професор Ю. Т. Ахтемійчук

«____»­­­­­_________________2010 р.


Робоча навчальна програма

з медичної біології

на 2010-2011 навчальний рік


факультет – медичний № 4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

спеціальність – 5. 110102 “Сестринська справа”

кваліфікація – медична сестра

освітньо-кваліфікаційний рівень – молодший спеціаліст

кафедра – медичної біології, генетики та гістології

курс – I

семестр – I

лекції – 20 год.

практичні заняття – 38 год.

самостійна робота студентів – 30 год.

диференційований залік – 2 год (І семестр)


всього – 90 год.


Чернівці, 2010 р.


Робоча навчальна програма складена доцентом кафедри Черновською Н.В. та асистентом Висоцькою В.Г. на підставі Програми з медичної біології для студентів вищих медичних закладів I-IV рівнів акредитації спеціальність 5. 110102 “Сестринька справа”; кваліфікації – медична сестра; освітньо-кваліфікаційний рівень – молодший спеціаліст. Затвердженої заступником директора Департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України О.П. Волосовцем (Київ, 2006 р.).


Схвалено на методичній нараді

кафедри медичної біології, генетики та гістології

“___”________­ 2010 р. (протокол №­ ___)


В. о. завідувача кафедри, д.мед.н. Р. Є. Булик


Схвалено предметною методичною комісією

з медико-біологічних дисциплін фізіологічного

та фізико-хімічного профілю

“___” _______ 2010 року (протокол № ____)


Голова предметної комісії,

професор C. С. Ткачук


Мета: Вивчення медичної біології сформує у медичних сестер цілісні уявлення про закономірності розвитку живої природи, про рівні організації життя на Землі і місце людини в системі природи, про закономірності спадковості і мінливості, завдання і проблеми антро­погенетики, про особливості функціонування системи паразит-господар і вплив паразита на організм людини, про взаємовплив людини і середовища. Забезпечення фундаментальної теоретичної і практичної підготовки сприятиме активній участі сестер в організації лікувально-профілактичної роботи.


Медичні сестри повинні знати:
  • структурні рівні організації спадкового матеріалу;
  • закономірності спадковості і мінливості на молекулярному, клітинному рівнях та рівні організму;
  • механізм реалізації генотипу в фенотип;
  • типи взаємодії генів і явище множинного алелізму;
  • мінливість та її форми;
  • методи вивчення спадковості людини в нормі і при спадкових захво­рю­ваннях;
  • онтогенез і філогенетичну обумовленість вад розвитку;
  • цикли розвитку паразитів і патогенний вплив на організм людини;
  • методи діагностики і профілактики паразитарних інвазій;
  • закономірності взаємодії організмів з середовищем;
  • екологічні проблеми і роль людського суспільства.


Медичні сестри повинні вміти:
  1. працювати із світловим мікроскопом;
  2. визначати паразитів та стадії їх розвитку на мікропрепаратах;
  3. розв’язувати ситуаційні задачі на діагностику паразитарних і спадкових захворювань;
  4. проводити профілактику паразитарних і спадкових захворювань;
  5. володіти методами ранньої діагностики спадкових захворювань (метод статевого хроматину, метод навантаження та інші);
  6. складати і аналізувати родоводи;
  7. виконувати завдання (виготовлення тимчасових мікропрепаратів, визна­чення групової належності донорської крові, складання логічних схем).


Медичні сестри повинні оволодіти практичними навичками:
  • роботи зі світловим мікроскопом;
  • мікроскопії готових і тимчасових препаратів;
  • визначення груп крові за АВО-системою;
  • визначення статевого хроматину;
  • визначення основних паразитів на різних стадіях розвитку (яйця, личинки, головки, членики) за морфологічними особливостями;
  • організації доцільних заходів особистої та громадської профілактики.


Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення

медичної біології

Для вивчення медичної біології, паразитології та генетики студенти мають мати базові знання середньої школи з предметів "Тварини", "Людина та її здоров’я", "Загальна біологія".

Зміст навчальної програми

Медична біологія як фундаментальна дисципліна є теоретичною базою медицини, основою підготовки медсестри-бакалавра, має велике значення при вивченні теоретичних і клінічних дисциплін. Викладання цих предметів відіграє важливу роль у вивченні людини як біологічного та соціального обєкта. Звертається особлива увага на вивчення біологічних закономірностей, властивих людині, стосовно до практики охорони здоровя.

Програма має на меті вивчення специфічних механізмів, які зумовлюють біологічну індивідуальність, гомеостаз, онто- та філогенез. Крім фунда­мен­тальної біологічної підготовки, студенти опановують навики, які необхідні для практичної роботи медсестри.

В програмі розглядаються молекулярно-генетичний, клітинний та онтогенетичний рівні організації життя з урахуванням сцепифіки організму лю­дини, біологія клітини, розмноження та основи генетики людини. Матеріал викладено таким чином, щоб отримані знання були тісно пов’язані з подальшим вивченням спадкової патології на теоретичних та клінічних кафедрах й могли бути використані в практичній діяльності.

Достатньо розкриваються медико-біологічні аспекти екології людини, що повинно забезпечити формування екологічного мислення у медичних сестер. В цьому розділі тваринний світ показаний як компонент екологічного середовища людини і надається значна увага вивченню життєвих циклів паразитів, різних форм взаємовідношень між ними та організмом людини, походження та еволюції паразитизму, шляхів зараження, методів діагностики, профілактики паразитозів. Вивчення різних питань паразитології важливе ще й тому, що велика кількість паразитарних захворювань досить поширена серед населення.

Також розглядаються питання взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку, вчення про ноосферу та вплив діяльності людей на біосферу в цілому й її складові частини.

Програма складена так, що впродовж навчального року в зв’язку із запровадженням поточного та рубіжного контролю знань з основних підрозділів дисципліни виконується дві підсумкових контрольних робіт. Також врахо­вується те, що поряд із загальнотеоретичною підготовкою студенти повинні оволодіти практичними навичками, необхідними для подальшого навчання й самостійної роботи медсестри.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТА ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ

з медичної біології для студентів I курсу медичного факультету № 4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” кваліфікації медична сестра (молодший спеціаліст)

на 2010-2011 навчальний рік




К-сть годин

Тема. Зміст

Наочне забезпечення

1.

2

Вступ до курсу медичної біології. Біологія – наука про живу природу. Сутність життя. Рівні організації живої природи. Людина в системі природи. Біосоціальна природа лю­дини. Медицина в плані теорії – загальна біоло­гія. Структурно-функціональна організація клітини. Розмноження на клітинному рівні.

Таблиці, слайди

2.

2

Спадковий апарат клітини. Реалізація спадкової інформації. Структурні компоненти ядра та цитоплазми. Будова гена про- та еукаріотів. Етапи біосинтезу білка. Спад­ковість. Структурні рівні організації спадко­вого матеріалу. Ген – одиниця спадко­вості. Властивості, функції гена. Закономірності успадкування, встановлені Г.Менделем. Статис­тичний характер менделівських зако­номір­ностей. Менделюючі ознаки людини.

Таблиці, слайди

3.

2

Організмів рівень організації генетичної інформації. Закономірності успадкування менделюючих ознак у людини. Взаємодія генів.

Геном, генотип, фенотип, генофонд. Взаємодія алельних генів: домінування, непов­не домі­нування, зверхдомінування, кодомінування; від­нос­ність домінування. Пене­трантність, експре­сивність генів. Гено- і фенокопії. Генетика груп крові систем АВ0, резус та ін. Взаємодія неалельних генів: полімерія, комплементар­ність, епі- та гіпостаз. Плейотропія. Поняття про мульти­факторіальні хвороби, полігенні хвороби. Зчеплене успадкування генів.

Таблиці, слайди

4.

2

Хромосомна теорія спадковості Генетика статі. Хромосомна теорія спадковості (Т.Г. Морган та ін.). Кросин­говер. Гени аутосом, статевих хромосом. Ознаки зчеплені зі статтю, залежні від статі, обмежені статтю. Гемізиготність. Генетика статі. Механізми генетичного визначення та дифе­ренціація статі в розвитку. Пере­визначення статі. Балансова теорія визна­чення статі. Мін­ли­вість. Теорія мута­цій. Спонтанний та індуко­ваний мутагенез. Канцерогенез. Тератогенез. Поняття про імуно­генетику.

Таблиці, слайди

5.

2
Основи генетики людини. Методи генетики людини

Людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу. Генетичні та цитологічні карти хромо­сом людини. Методи вивчення спад­ковості людини: генеалогічний, близню­ковий, цито­ге­нетичний, дерматогліфічний, імунологічний, біо­хімічний, ДНК-аналіз, попуційно-статис­тич­ний, гібридизації сома­тич­н­их клітин, моделю­ван­ня. Сучасний стан досліджень геному люди­ни.

Таблиці, слайди

6.


2


Спадкові хвороби людини. Хромосомні та генні хвороби людини. Цитогенетичні механізми синдромів при пору­шеннях аутосом: «котячого крику», Патау, Едвардса, Дауна. Цитогенетичні механізми син­дромів при порушеннях статевих хромосом: Клайнфельтера, трисоміі та тетрасомії по Х-хро­мосомі, Шерешевського-Тернера, полісомії по У-хромосомі. Принципи лабораторної діагнос­тики хромо­сомних хвороб.

Хвороби обміну білків, вуглеводів, ліпідів, ну­клеїно­вих кислот, мінеральних речовин. Прин­ципи лабораторної діагностики генних (моле­кулярних) хвороб. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Пренатальна діагностика спадкових хвороб. Завдання медико-генетичного консуль­тування. Роль медичної сестри в роботі медико-генетичної консультації.

Таблиці, слайди


7.

2

Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Найпростіші - паразити людини

Різноманітність тваринного світу. Форми спів­відношень між організмами; паразитизм як екологічне явище. Взаємовідношення паразита і хазяїна. Адаптація паразитів. Життєві цикли пара­зитів. Основні, проміжні господарі. Специ­фічні і механічні переносники. Трансмісійні і природно-вогнищеві паразитарні та інфекційні хвороби.

Характерні риси організації, медичне значення. Тип Sarcomastigophora. Характерні риси орга­ні­зації та медичне значення. Клас Lobosea. Дизентерійна амеба, кишкова амеба, ротова амеба. Клас Zoomastigophorea. Види: збудники сонної хвороби, шкірного та вісцерального лейшманіозу, трихомонади урогенітальна та кишкова, лямблії. Тип Apicomplexa. Клас Spo­rozoea. Види: токсоплазма, збудники малярії людини. Тип Ciliophora. Клас Litostomatea. Вид балантидій. Морфофункціональні особливості, шляхи зараження патогенний вплив. Методи лабораторної діагностики і профілактики та роль медичної сестри в їх проведенні.

Таблиці, слайди, схеми



8-9.

4

Медична гельмінтологія. Плоскі та круглі черви - паразити людини.

Поняття про гельмінти та гельмінтози. Гео- і біогельмінти.

Тип Plathelminthes. Загальна характеристика і роз­поділ на класи. Клас Trematodes. Характе­ристика класу. Патогенні форми: печінковий сисун, котячий сисун, ланцетоподібний сисун, клонорхіс, легеневий сисун, шистозоми. Клас Cestoidea. Характеристика класу. Патогенні форми: неозброєний ціп’як, озброєний ціп’як, карликовий ціп’як, ехінокок, альвеокок, стьожак широкий. Тип Nemathelminthes. Загальна характерис-тика типу. Клас Nematoda. Патогенні представники: аскарида людська, волосоголов людський, трихінела, гострик, анкілостома, некатор, вугри­ця кишкова, Морфологія, цикли розвитку, розповсюдження, шляхи зараження, патогенний вплив. Методи лабораторної діагностики, профілактики трематодозів, цестодозів та нематотозів, роль медичної сестри в їх проведенні.

Таблиці, слайди, макропрепарати

10.

2

Медична арахноентомологія.

Членистоногі – паразити і переносники збудників захворювань людини

Тип Arthropoda. Характеристика типу, медичне значення. Клас Crustacea. Характе­ристика, зна­чення деяких видів як про­міжних господарів гельмінтів. Клас Arachnoidea.

Характеристика, медичне значення отруйних павуків та скорпіонів. Кліщі – збудники хвороб, переносники та природні резервуари збудників хвороб. Кліщі акарі- та паразитіформні (корос­тя­ний свербун, іксо­дові кліщі/собачий, тайговий), аргасові кліщі. Морфологічні особливості, цикли розвитку, заходи боротьби та профілак­тики укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб.

Клас Insecta. Характеристика класу. Комахи як ектопаразити, збудники та переносники збудни­ків хвороб, отруйні форми. Ряди комах, які мають медичне значення.

Таблиці, слайди, кінофільм