Вступ 4

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 1. дослідження методичних положень оцінки вартості діючих машин та устаткування металургійних підприємств у поточному пер
Розділ 2. теоретико-методичне забезпечення оцінки вартості техніки у поточному періоді
Розділ 3. розрахунок вартості діючого устаткування металургійних підприємств у поточному періоді
Список використаних джерел
Актуальність теми
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і завдання дослідження.
Об’єкт дослідження.
Методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів.
Одержало подальший розвиток
Практичне значення одержаних результатів.
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
Дослідження методичних положень оцінки вартості діючих машин та устаткування металургійних підприємств у поточному періоді
1.2. Аналіз методів оцінки вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді
Метод аналізу й індексації витрат
Таблиця 1.14 Характеристики методів витратного підходу до оцінки вартості машин та устаткування
Метод зниження доходності роботи обладнання
Метод ринкових даних
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


На правах рукопису


Гончарук Ольга Валеріївна


УДК:657.922


ОЦІНКА ВАРТОСТІ ДІЮЧИХ МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ У ПОТОЧНОМУ ПЕРІОДІ (НА ПРИКЛАДІ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ)


Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Науковий керівник:

Бень Тарас Григорович,

доктор економічних наук,

професор


Дніпропетровськ - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ДІЮЧИХ МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ У ПОТОЧНОМУ ПЕРІОДІ

12

1.1 Технічний стан машин та устаткування підприємств вітчизняної металургії та необхідність переоцінки їх вартості

12

1.2. Аналіз методів оцінки вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді

33

1.3 Дослідження методичного інструментарію визначення зносу діючих машин та устаткування

58

Висновки до розділу 1

83

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ТЕХНІКИ У ПОТОЧНОМУ ПЕРІОДІ

85

2.1 Обґрунтування підходу до оцінки та чинників вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді

85

2.2 Вдосконалення методичних положень визначення відновної вартості машин та устаткування

108

2.3 Розробка методичного забезпечення визначення фізичного зносу машин та устаткування

121

2.4 Обґрунтування методичного інструментарію визначення морального зносу машин та устаткування

137

Висновки до розділу 2

150

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ДІЮЧОГО УСТАТКУВАННЯ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ У ПОТОЧНОМУ ПЕРІОДІ

153


3.1 Оцінка вартості доменної печі у поточному періоді

154


3.2 Визначення вартості непреривного тонколистового стана гарячої прокатки 1680 у поточному періоді

167


3.3 Розрахунок вартості електропечі дугової сталеплавильної ДС-6 у поточному періоді

183


Висновки до розділу 3

194

ВИСНОВКИ

196

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

199

ДОДАТКИ

220

ВСТУП



Як відомо, металургійний комплекс має велике значення для промисловості та України в цілому. Металургійна галузь налічує більше 1000 підприємств, на яких працює понад 40 тис. працівників [85]. Продукція металургійних виробництва та виробництв готових металевих виробів займає найбільшу частку (24,7%) в обсязі реалізованої промислової продукції України [123] і значну частку в обсязі експорту. Так, частка тільки чорних металів в загальному обсязі експорту станом на початок 2007 року становила 40,2% [98].

Підтримка і підвищення потенціалу вітчизняної металургійної галузі, що орієнтована більшою мірою на експорт (частка експортної продукції становить 80%) [16], забезпечення конкурентоспроможності металопродукції на закордонних ринках потребує постійного покращення її якості та ефективності використання виробничих ресурсів. Але, на жаль, матеріальні, нематеріальні, енергетичні, трудові ресурси металургійних підприємств використовуються недостатньо ефективно, технології виробництва є застарілими, екологічно небезпечними, що викликано великим ступенем фізичного та морального зносу основних фондів, а модернізація діючих виробництв і впровадження інновацій останнім часом проводились тільки на окремих металургійних підприємствах України і в недостатніх масштабах – переважно за власні кошти підприємств.

Якість та собівартість металургійної продукції, як відомо, великою мірою залежить від устаткування, що застосовується у виробничому процесі. Тому першочерговим завданням вітчизняних металургійних підприємств є модернізація діючого виробничого устаткування, здійснення інвестиційних проектів щодо впровадження сучасних, досконалих машин та технологій, що потребує значних коштів. Інвестування інноваційних проектів майже на 100% здійснюється за рахунок власних коштів підприємств. Інвестиційна активність вітчизняних і закордонних інвесторів є надзвичайно низькою. Вагомим чинником цієї ситуації є низька капіталізація вітчизняних металургійних підприємств, велика частка яких є недооціненими. Ринкова капіталізація компаній відображає їх ринкову вартість і великою мірою залежить від вартості їх активів, що наводиться у публічній звітності, значну частку в яких на металургійних підприємствах займають діючі машини та устаткування. За офіційною інформацією, термін експлуатації більшості машин вітчизняної металургійної галузі значно перевищує нормативний, середнє значення зносу досягає рівня 70%, а на деяких провідних підприємствах наближається навіть до 90%. Зрозуміло, що у потенційних інвесторів з розвинутих країн, де вважається, що знос в 50% викликає велику вірогідність банкрутства [65, 69], інвестування в українські металургійні компанії пов’язане зі значним ризиком і негативно впливає на вартість акцій цих підприємств і їх ринкову капіталізацію.

В той же час зрозуміло, що знос, задекларований підприємствами, не відповідає дійсності, адже устаткування зі зносом на рівні 70-90% не може забезпечувати високі обсяги виробництва продукції достатньо високої якості, які, до того ж збільшуються. Причиною такої ситуації є те, що на більшості підприємств індексації, переоцінки вартості основних фондів або зовсім не проводились, або проводились за методиками, що є далекими від досконалості. Особливо складною з точки зору методичного забезпечення є проблема переоцінки саме діючих машин та устаткування, тобто визначення їх достовірної вартості у певному поточному періоді. Вартість машин та устаткування впливає на рівень показників діяльності підприємства. Як відомо, достовірність значення вартості машин та устаткування обумовлює правильність розрахунків валюти балансу, чистих активів, амортизації, собівартості продукції та інших показників, що впливають на вартість підприємства та його ринкову капіталізацію.

Окрім переоцінки вартості основних фондів, необхідність в оцінці вартості машинного парку підприємств або окремих машин в умовах ринкової економіки виникає також у випадках реалізації устаткування, що не використовується, оформлення оборуток кредитування підприємств, передачі машин в оренду, лізинг, страхування майна підприємств, передавання та оформлення внеску до статутного фонду підприємства та розподілу майна у випадках розформування товариств, корпорацій тощо, визначення ліквідаційної вартості машин, оцінки та управління вартістю підприємства та в інших ситуаціях.

Актуальність теми. Проблеми визначення вартості машин та устаткування висвітлювались в багатьох наукових працях зарубіжних і вітчизняних дослідників, зокрема Д. Аліко, Т.Г. Беня, С.В. Валдайцева, В.В. Григор’єва, А.Г. Грязнової, Г.М. Десмонда, Є.Є. Іоніна, Р.Е. Келлі, А.П. Ковальова, Р.М. Колегаєва, А.С. Консона, Н.П. Лебедь, О.Г. Мендрула, А.Б. Огаджаняна, П.А. Орлова, Р.М. Пєтухова, Ш. Пратта, Д. Фішмена та інших.

Однак, запропоновані методи визначення вартості діючих машин та устаткування є дискусійними та мають певні недоліки. Деякі методи є занадто трудомісткими, деякі не відповідають вимогам чинного законодавства, деякі недостатньо обґрунтовані або базуються на умовних і суб’єктивних показниках, деякі містять методичні помилки або взагалі є непридатними для практичного застосування. Окрім того, переважна більшість існуючих методів розрахована на оцінку достатньо простого універсального устаткування і не забезпечує правильних результатів у випадку оцінки вартості спеціалізованого устаткування, тим паче спеціалізованого устаткування індивідуального виробництва, до якого відноситься значна частка машин металургійних підприємств.

Проблема визначення вартості машин та устаткування ускладнюється відсутністю однозначності поглядів відносно тлумачення видів зносу техніки і, як наслідок, способів його розрахунку. Дослідженням цих питань присвячені роботи Н.І. Іванова, В.В. Новожилова, Р.З. Акбердіна, Б.Є. Бачевського, А.Л. Гапоненко, Р.М. Колегаєва, А.С. Консона, Ю.В. Куренкова, І.Л. Лебединського, К.І. Мельникової, П.А. Орлова, Д.В. Палтеровича, Р.М. Пєтухова, О.О. Решетняк, О.І. Селіванова, Є.К. Смирницького.

Визначення рівня зносу машин та устаткування є дуже важливою складовою розрахунку їх вартості, а також необхідне для прийняття рішення відносно ремонту, модернізації або заміни машин, для обґрунтування ефективності інвестиційних проектів. Тому проблема визначення видів та рівня зносу техніки потребує дослідження і вирішення.

Наведені обставини обумовлюють актуальність подальших пошуків з удосконалення методичних положень визначення вартості діючих машин та устаткування металургійних підприємств у поточному періоді.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи «Дослідження причин та факторів кризового становища підприємств і розробка методів антикризового менеджменту» (номер державної реєстрації 0102U000367), виконання якої триває на кафедрі економіки промисловості Національної металургійної академії України. В даній роботі особисто автором досліджено техніко-технологічний рівень вітчизняних підприємств, обґрунтовано класифікацію видів зносу машин та устаткування, методичні положення щодо оцінки вартості техніки як складової частини процесу прийняття управлінських рішень стосовно реструктуризації та управління вартістю підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення та розвиток теоретико-методичного забезпечення оцінки вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді на металургійних підприємствах. Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
  • дослідити техніко-технологічний стан діючого устаткування, рівень вартості активів та ринкової капіталізації металургійних підприємств й уточнити класифікацію видів зносу машин та устаткування;
  • проаналізувати і теоретично узагальнити існуючі методи оцінки діючих машин та устаткування, обґрунтувати підхід до оцінки і чинники вартості діючих машин та устаткування металургійних підприємств у поточному періоді;
  • розвинути методичні положення щодо визначення відновної вартості діючих машин та устаткування металургійних підприємств;
  • вдосконалити методичне забезпечення оцінки фізичного і морального зносу машин та устаткування;
  • провести оцінку вартості деяких діючих агрегатів металургійних підприємств у поточному періоді для підтвердження практичної придатності запропонованих методик.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес оцінки вартості діючих машин та устаткування на металургійних підприємствах.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретико-методичне забезпечення оцінки вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є роботи класиків економічної науки, зарубіжних та вітчизняних вчених, а також нормативно-правові акти України у досліджуваній сфері. З метою вирішення проблемних питань дисертації використовувались як загальнонаукові так і спеціальні методи: теоретичного узагальнення – для аналізу та розвитку методичного інструментарію оцінки вартості устаткування, класифікації видів зносу; індукції та дедукції – для виявлення особливостей металургійного устаткування як об’єкту оцінки, обґрунтування чинників вартості машин у поточному періоді; системного підходу – для розробки методичного забезпечення оцінки вартості металургійного устаткування у поточному періоді; структурно-логічного аналізу – для викладення результатів дослідження; графічного та табличного – для наочного подання результатів аналізу статистичної інформації та теоретико-методичних положень, обґрунтованих в роботі; економічного аналізу – при обґрунтуванні методик визначення відновної вартості, фізичного та морального зносу.


Наукова новизна одержаних результатів.

Удосконалено:
  • методичний підхід до оцінки діючого устаткування металургійних підприємств, що, на відміну від існуючих, передбачає розрахунок вартості машин у поточному періоді як базового значення для встановлення інших видів вартості, є синтезом показників витратного та ринкового підходів, враховує особливості металургійного устаткування та дозволяє використовувати переоцінку техніки як засіб підвищення капіталізації підприємств;
  • методичні положення щодо визначення фізичного зносу машин та устаткування на основі неусувного та усувного фізичного зносу, якими, на відміну від існуючих, передбачається врахування стратегії технічного обслуговування і ремонтів устаткування металургійних підприємств при встановленні усувного фізичного зносу та розрахунок неусувного зносу на основі скоректованої продуктивності устаткування в одиницю календарного часу з урахуванням впливу проведених модернізацій;
  • методичне забезпечення оцінки морального зносу металургійного устаткування шляхом обґрунтування експрес-методу розрахунку індексу економічності машини, що передбачає врахування вартісних характеристик машин за принципом зведених витрат, та уточненого методу - на основі розроблених індексів вартості устаткування, собівартості продукції та коефіцієнтів їх значущості, що встановлюються за натуральними показниками.

Одержало подальший розвиток:
  • методичні положення щодо встановлення відновної вартості спеціалізованого устаткування індивідуального виробництва, що відрізняються від існуючих врахуванням особливостей конструктивної структури металургійних машин, індексу якості продукції, визначенням одиничних показників вартості конструктивних складових металургійних агрегатів;
  • уточнення класифікації видів зносу діючих металургійних машин та устаткування за причиною їх виникнення шляхом введення таких видів: знос, обумовлений гіршими параметрами оцінюваної машини (за металомісткістю, електромісткістю, рівнем АСУТП, екологомісткістю машини) та вищим рівнем витрат на виробництво продукції (за витратами на охорону праці та екологічну безпеку, матеріаломісткістю, паливомісткістю, електромісткістю, трудомісткістю продукції), у порівнянні з більш досконалим аналогом.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що обґрунтовані теоретико-методичні положення визначення відновної вартості, фізичного та морального зносу, вартості діючих металургійних машин та устаткування у поточному періоді забезпечують достовірні результати розрахунків та можуть використовуватися для оцінки або переоцінки вартості машин і устаткування підприємств як для підвищення їх ринкової вартості, так і в інших цілях. Вказані методичні підходи можуть застосовуватися власниками, менеджерами підприємств, фінансовими аналітиками фондового ринку, а також організаціями і структурами, що займаються оцінкою майна, бізнес-консалтингом, арбітражем, фінансовим плануванням і оподаткуванням. Обґрунтовані в роботі методики впроваджені та використовуються в практичній діяльності «ВАТ «Запоріжсталь» (довідка №475/10 від 16.10.2007р.), ТОВ «Експерт-Сервіс» (довідка №69/1 від 20.11.2007р.).

Результати дослідження, а саме теоретичні положення визначення відновної вартості, фізичного та морального зносу, вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді, використовуються в навчальному процесі Національної металургійної академії України (довідка №01-03-374а від 01.11.2007р) та в державному інституті підготовки та перепідготовки кадрів промисловості (ДІПОПРОМ), м. Дніпропетровськ (довідка №28/163а від 02.11.2007р) при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», «Інвестування», «Потенціал підприємства: формування та оцінювання», «Управління потенціалом підприємства».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою працею здобувача. З робіт, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті теоретичні, методичні та практичні положення, що є результатом власних досліджень автора, складають його індивідуальний внесок, що полягає в наступному: [24, 25] – розроблено теоретико-методичні положення визначення морального зносу машин та устаткування; [26] – обґрунтовано практичні аспекти оцінки морального зносу металургійного устаткування; [21, 22] – запропоновано методичні положення розрахунку фізичного зносу машин та устаткування; [23] – розвинуто класифікацію видів зносу машин та устаткування; [27] – вдосконалено методичні положення встановлення відновної вартості спеціалізованого устаткування індивідуального виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та здобули схвалення на науково-практичних конференціях: «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2005), «Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості» (м. Дніпропетровськ, 2006), «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн» (м. Чернівці, 2007), «Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий», (м. Севастополь, 2007), «Стратегия качества в промышленности и образовании», (м. Варна, Болгарія, 2007).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи опубліковані в 10 роботах загальним обсягом 2,88 друкованих аркушів (особисто автору належить 2,75 друкованих аркушів), у тому числі 5 статей у фахових журналах, 5 публікацій у матеріалах конференцій.