Вступ 4
| Вид материала | Документы |
- Вступ, 323.48kb.
- Програма дисципліни кредитний модуль " основи радіоелектроніки" (для груп фф) Вступ, 153.44kb.
- Питания з Програми з курсу «Механіка», що виноситься на зм 1 вступ, 86.8kb.
- Робоча навчальна програма здисципліни: Принципи І методи аналізу художнього твору Спеціальність, 222.75kb.
- План, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2 глави), висновок, а також список, 24.79kb.
- Вступ України до Світової огранізації торгівлі. Законодавчі зміни. Галузеві стратегії”, 72.41kb.
- Робоча навчальна програма Модуля Вступ до спеціальності Для студентів спеціальності, 404.17kb.
- Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 86.86kb.
- Вступ до історії україни 5-й клас (35 годин), 104.36kb.
- М. В. Ломоносов; [вступ ст., сост., примеч. А. А. Морозова]. Ленинград : Сов писатель,, 249.18kb.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Можна стверджувати, що зовнішній знос машин і устаткування є втратою вартості, що викликана загальноекономічними або внутрішньогалузевими змінами. Існуючі пропозиції оцінювати цей вид зносу, виходячи зі скорочення збуту машин і устаткування або продукції, виготовленої за їх допомогою з причини зміни кон'юнктури ринку, законодавства або соціально-політичної обстановки [63, 106, 136] не супроводжуються рекомендаціями щодо методів практичного визначення скорочення збуту, зміни кон’юнктури ринка тощо.
Трактування так званого зовнішнього (економічного) зносу є по меншій мірі дискусійним. Суперечливість присутня в самій назві зносу. Поняття «зовнішній» і «економічний» не є синонімами – економічний не означає зовнішній, і навпаки. Що стосується сутності пропонованого виду зносу, то є очевидним, що в більшості випадків практично неможливо з’ясувати, яка частка скорочення збуту машин і устаткування або продукції, виготовленої за їх допомогою, спричинена саме зміною кон’юнктури ринку, або законодавства, або соціально-політичних умов, а яка - помилками менеджменту підприємства.
Але справа не тільки в труднощах розрахунків. Якщо розглянути вище названі чинники економічного зносу, то майже всі вони (конкуренція, ціни на сировину, робочу силу тощо) відносяться до будь-якої машини – старої чи нової. За такого підходу найбільш досконала нова машина може виглядати як економічно зношена. На цих підставах можна дійти висновку, що наведене визначення економічного зносу як окремого виду є необґрунтованим.
Наслідком функціонального зносу вважається втрата машиною привабливості для покупців за своїми споживчими властивостями – продуктивністю, надійністю, потужністю, паливомісткістю продукції, дизайном, ергономікою та іншими параметрами [77]. Термін функціонального зносу наводився і радянськими економістами [174], синонімом якого був термін - залежний знос, який, вважалося, спричиняється старінням продукції, предметів праці і технологій. Але радянські науковці справедливо відносили даний вид зносу до морального зносу другого роду і не наводили окремих методів його визначення. Більш того, наприклад, в роботі Захарова В.Г. [62] відмічалося, що нові предмети праці і технології не тільки спричиняють моральний знос другого роду, але й ведуть до більш швидкого морального зносу першого роду, оскільки знижують вартість відтворення устаткування.
В джерелах [47, 90, 116, 132, 136] функціональний знос розглядається як втрата вартості машин та устаткування, спричинена появою нових технологій і розділяється на дві категорії: надлишок капітальних витрат і надлишок виробничих витрат. Функціональний знос, викликаний надмірними капітальними витратами, є результатом змін в технологіях, винаходу нових матеріалів, покращення ергономічності, виникнення надлишку потужностей у порівнянні з вимогами до сучасного устаткування. В більшості робіт цей вид функціонального зносу названо технологічним. Функціональний знос, зумовлений надлишком виробничих витрат, в роботах [47, 77, 116] вважають результатом або технологічних змін, що сприяють зниженню собівартості продукції, що виробляється за допомогою нових машин, у порівнянні зі старими машинами, або неефективності розміщення і компоновки, що збільшує виробничі витрати. Цей вид функціонального зносу устаткування називають операційним.
Автори роботи [116] розділяють функціональний знос на моральний і технологічний. При чому, до чинників морального зносу включають ті чинники, що викликають технологічний і операційний знос, наведений в роботах [47, 77, 116], а також такий чинник морального зносу техніки як нижчий рівень екологічності, ергономічності, гірший дизайн старої техніки у порівнянні з її новими аналогами. Технологічний знос за авторами роботи [116] визначається як знос, спричинений розбіжностями у дизайні і складі конструкційних матеріалів, з яких виготовляється стара та нова техніка, а також зміною технологічного циклу виробництва, до якого включається оцінювана машина. На їх думку, технологічний знос робить устаткування непотрібним при використанні нової технології.
З огляду на наведені трактування функціонального зносу з’являються сумніви в необхідності його виділення в процесі оцінки вартості устаткування. Наведені чинники всіх видів функціонального зносу є чинниками морального зносу в його загальноприйнятому тлумаченні – як знецінення техніки, що настає раніше закінчення строку її фізичної служби і спричинене науково-технічним прогресом.
Вже саме розділення морального зносу на технологічний, функціональний та зовнішній (економічний) має неточності. По-перше, моральний знос сам по своїй сутності є зовнішнім, оскільки виникає в результаті впливу на діючу машину чинників, сформованих зовнішнім середовищем. Якщо фізичний знос є «внутрішнім» по відношенню до оцінюваної машини, тобто виникає в процесі експлуатації самої машини, то моральний знос є результатом науково-технічного прогресу в галузях, в яких виробляються машини аналогічного призначення, або результатом підвищення потреб покупців техніки, зумовленого появою більш досконалої техніки, тобто виникає в результаті дії чинників, що не залежать від самої машини і від підприємства, на якому вона використовується, і є «зовнішніми» по відношенню і до машини, і до підприємства. Тому виділення зовнішнього зносу як виду морального зносу є тавтологією.
Моральний знос діючої машини проявляється в більш низькій її продуктивності, гіршій якості, вищій собівартості продукції, що на ній виробляється, у порівнянні з новою, більш досконалою машиною. Всі перелічені характеристики (показники) є або економічними, або техніко-економічними параметрами машини. У зв’язку з цим можна вважати незаперечним, що моральний знос машини сам по собі є економічним поняттям, оскільки залежить від економічних факторів. До речі, деякі автори [84] моральний знос називали економічним.
Розглядаючи категорію морального зносу потрібно зазначити, що загальноекономічні або внутрішньогалузеві зміни, а саме зміна кон’юнктури ринку, політичної обстановки тощо стосуються всіх машин аналогічного призначення, представлених на ринку. Тому, якщо відбувається збільшення чи зменшення вартості машин, воно так чи інакше стосується всіх машин одразу, однак співвідношення вартості старих і нових машин не змінюється. Що стосується обмежень використання машини, зумовлених екологічними причинами, можна стверджувати, що це є чинником функціонального зносу (за авторами [77, 186]), тобто морального зносу. Як правило, економічними наслідками екологічної недосконалості машини у порівнянні з покращеною машиною є підвищення штрафних санкцій, що накладаються на підприємство за забруднення довкілля, що в свою чергу веде до зниження привабливості машини для покупців у порівнянні з кращим аналогом. Тому представлення економічного зносу як окремого виду морального зносу є нелогічним і недоцільним.
Виходячи з вищезазначеного, можна стверджувати, що розділяти моральний знос на технологічний, функціональний та економічний недоцільно. На погляд автора роботи, розділення морального зносу машин та устаткування на моральний знос першого роду і моральний знос другого роду більш відповідає сутності поняття.
Підводячи підсумки аналізу різних підходів до тлумачення видів зносу техніки в нормативних документах та літературних джерелах можна виділити такі складові цієї проблеми:
- наявність великої кількості пропонуємих понять видів та різновидів зносу машин та устаткування;
- ретельну деталізацію видів та різновидів зносу можна вважати позитивним моментом з точки зору розуміння процесу накопичення сукупного зносу та виділення його чинників;
- значна кількість понять, маючи однакову сутність, відрізняється назвами;
- наявність плутанини і неспівпадіння результатів аналізу зносу техніки, проведеного за рекомендаціями, наведеними в різних літературних джерелах;
- розбіжність понять має місце в нормативних документах і навіть в національних стандартах, що ускладнює проблему переоцінки майна підприємств та визначення вартості устаткування в поточному періоді;
- чинники функціонального та зовнішнього зносу (або інших термінів з аналогічним тлумаченням) повністю відносяться до чинників морального зносу другого роду в його традиційному розумінні;
- методи оцінки великої кількості пропонуємих видів зносу, а також отримання значення сукупного зносу не розроблено.
Таким чином можна відзначити достатньо високий рівень зацікавленості науковців проблемою визначень чинників, трактування термінів та класифікації видів зносу машин та устаткування в теоретичному плані. В той же час, глибока деталізація різновидів зносу значно ускладнює практичний аспект оцінки зносу та вартості діючого устаткування в поточному періоді.
Недоцільно ускладнювати процес визначення зносу машин та устаткування, до того ж таким показниками, які неможливо визначити кількісно. Остання обставина зводить відповідні пропозиції щодо видів зносу до певних абстрактних трактувань, які не мають ніякого практичного значення. На противагу таким судженням потрібно визнати, що цілком можливо і доцільно визначати знецінення машин, викликане здешевленням їх відтворення в сучасних умовах, тобто внаслідок науково-технічного прогресу в галузях, що виробляють основні засоби, як моральний знос першого роду, та знецінення машин, зумовлене створенням і впровадженням у виробництво більш досконалих і економічних машин та устаткування подібного призначення, як моральний знос другого роду. Таким чином, факторами вартості діючих машин та устаткування у поточному періоді є їх фізичний та моральний знос. Для можливості подальшої розробки методик визначення даних видів зносу, на основі проведеного аналізу, узагальнення видів та визначень зносу машин, з урахуванням наведених вище особливостей металургійних машин, як об’єкту оцінки, в роботі уточнено класифікацію зносу устаткування за причиною їх виникнення з подальшою їх декомпозицією на чинники з точки зору їх впливу на вартість устаткування в поточному періоді, що схематично зображено на рис. 2.2.
Фізичний знос за причиною виникнення слід розділяти на нормальний фізичний знос (виникає за нормальних умов функціонування машини) – аварійний фізичний знос (в результаті аварій чи стихійних лих). В свою чергу
нормальний фізичний знос техніки може виникати як в результаті функціонування машини, так і в результаті її бездіяльності.
Можна виділити такі основні види нормального зносу деталей машин, спричинених експлуатацією за причиною їх виникнення: механічний, молекулярно-механічний і корозійно-механічний. Механічний знос виникає як абразивний, в результаті пластичної деформації матеріалу та при крихкому руйнуванні поверхні і мікроруйнуванні. Молекулярно-механічний знос (знос схоплюванням) має місце, коли при терті двох деталей відбувається таке зближення молекул, при якому починають діяти молекулярні сили. Знос схоплюванням першого роду характеризується виникненням адгезивних зв’язків між деталями.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Для оцінки спеціалізованого устаткування пропонується перш за все прийняти в якості бази розрахунку нову машину аналогічного функціонального призначення, що створена в сучасних умовах, пропонується на ринку устаткування і ціна її відома.
Слід зазначити, що базова машина за своїми експлуатаційними властивостями може дещо відрізнятися від оцінюваної за продуктивністю, сортаментом, якістю продукції, що виробляється, та іншими параметрами. Для оцінки вартості устаткування потрібно обрати головний параметр, що має найбільшу значущість для його користувача і репрезентує вартість устаткування.
Узагальнивши існуючі пропозиції щодо визначення вартості устаткування можна відхначити, що в багатьох випадках найбільш характерним і підходящим параметром, який формує вартість спеціалізованого устаткування, є його виробнича потужність (продуктивність), тобто максимальна кількість продукції певної номенклатури та сортаменту, що може бути вироблена за допомогою машини в одиницю часу (найчастіше за рік) за найкращих умов виробництва. Зрозуміло, що чим більшою є виробнича потужність машини, тим більшою є її споживча вартість для користувача і, як наслідок, її вартість. В роботі А.М. Матліна [101] стверджується, що показник продуктивності (потужності) устаткування займає перше місце серед техніко-економічних параметрів, що слід враховувати при розрахунку собівартості машини. Між продуктивністю машини і витратами на її створення існує тісний зв’язок. Автор наводить значення коефіцієнту кореляції між продуктивністю і собівартістю машин, що в ряді галузей становить 0,7 – 0,9.
Дані значення підтверджують справедливість тверджень, що продуктивність або виробнича потужність в більшості випадків є параметром, що зумовлює вартість металургійного устаткування.
Для експрес-оцінки відновної вартості спеціалізованого устаткування потрібно визначити укрупнену одиничну вартість устаткування, тобто вартість, що приходиться на одиницю виробничої потужності базової машини. Укрупнену одиничну вартість базової машини (вн) слід розраховувати за формулою:
 , | (2.5) |
де вн – укрупнена одинична вартість базової машини;
Вн – вартість базової машини;
Ан – виробнича потужність базової машини.
Можна стверджувати, що результат розрахунку за формулою (2.5) є фондомісткістю одиниці продукції, що випускається за допомогою базової машини. Цей результат характеризує вартість створення одиниці виробничої потужності машини в сучасних умовах при рівнях цін, що склалися, на сировину, матеріали, трудові ресурси та інші. Тому ця укрупнена одинична вартість може використовуватися для оцінки відновної вартості оцінюваного устаткування (Вв).
Відновна вартість оцінюваної машини розраховується на основі її виробничої потужності (А) і значення укрупненої одиничної вартості базової машини за формулою:
 , | (2.6) |
де Вв – відновна вартість машини;
вн – укрупнена одинична вартість базової машини.
Слід зазначити, що виробнича потужність по оцінюваному устаткуванню (А) приймається на рівні річної виробничої потужності в натуральних одиницях вимірювання за умов повного завантаження замовленнями.
Як правило, устаткування, а тим паче спеціалізоване устаткування, використовується для виробництва не одного, а певної кількості видів продукції. Тому з високим ступенем ймовірності можна передбачити, що сортамент продукції на оцінюваній і базовій машинах буде відрізнятися.
Для забезпечення коректності розрахунків за формулами (2.5) та (2.6) слід використовувати виробничу потужність кожної машини, розраховану в умовному виді продукції. Таким чином, виробнича потужність і оцінюваної, і базової машини повинна бути розрахована за умови виробництва одного з видів продукції, прийнятого за умовний.
Виходячи з виробничої потужності базової і оцінюваної машин за їх фактичним сортаментом розраховується їх виробнича потужність в умовному сортаменті. Для розрахунків використовуються коефіцієнти трудності (Кі), що є відношенням годинної продуктивності машини при виробництві умовного виду продукції (П0) до годинної продуктивності при виробництві кожного і-го виду продукції (Пі). В якості умовного виду продукції потрібно приймати той вид, який є в сортаменті і базової, і оцінюваної машини на момент оцінки. Коефіцієнти трудності всіх видів продукції розраховуються окремо по сортаменту оцінюваної і базової машини.
Виробнича потужність оцінюваної машини в умовному виді продукції (Ау) розраховується за формулою [108]:
 , | (2.7) |
де Qi – обсяг виробництва і-го виду продукції за допомогою оцінюваної машини;
Ki – коефіцієнт трудності і-го виду продукції на оцінюваній машині;
п – кількість видів продукції, що виробляється за допомогою оцінюваної машини.
Виробнича потужність базової машини в умовному виді продукції (Аун) розраховується аналогічно:
 , | (2.8) |
де Qj н -обсяг виробництва j-го виду продукції базової машини;
Kjн - коефіцієнт трудності j-го виду продукції базової машини;
m - кількість видів продукції, що виробляється за допомогою базової машини.
Тоді укрупнена одинична вартість базової машини розраховується таким чином:
 . | (2.9) |
При визначенні виробничої потужності базової і оцінюваної машин необхідно враховувати рівень якості продукції, що виробляється за допомогою машин. Адже машина з меншою виробничою потужністю, що виробляє продукцію вищої якості, може мати більшу корисність для споживача, ніж машина з більшою виробничою потужністю, але гіршою якістю продукції.
Тому в формулу (2.9) слід ввести індекс зміни (покращення) якості продукції, що виробляється за допомогою базової машини, у порівнянні з якістю продукції на оцінюваній машині (Ія). Індекс якості розраховується як відношення рівня якості, що забезпечується базовою машиною (Ян), до рівня якості продукції, що виробляється за допомогою оцінюваної машини (Я):
Рівень якості продукції розраховується за однією з відомих методик, що докладно розглянуті в роботах [18, 61, 131].
З урахуванням індексу зміни якості укрупнена одинична вартість базової машини розраховується за формулою (2.10):
 . | (2.10) |
Відновна вартість оцінюваної машини розраховується таким чином:
 . | (2.11) |
Запропонований метод визначення відновної вартості машин та устаткування може практично застосовуватися для оцінки вартості техніки. Разом з цим слід відзначити, що він забезпечує лише укрупнену оцінку, результат якої не залежить від різниці структури конструкційних елементів порівнюваних машин. В умовах науково-технічного прогресу структура складових елементів машини може суттєво змінюватися в напрямку посилення електрооснащеності машин, розвитку автоматичних систем управління технологічними процесами, вдосконалення машин екологічного призначення тощо. Такого роду зміни суттєво впливають на вартість машини. Враховуючи це, пропонується деталізувати методику, що дозволить одержувати більш точні результати оцінки відновної вартості діючих машин та устаткування.
Приймаючи до уваги той факт, що всі (або майже всі) машини виготовляються з чорних металів (прокату, литва), які, як відомо, є і залишаться ще надовго основним конструкційним матеріалом, можна підкреслити, що маса машини є важливою її характеристикою, від якої у великій мірі залежить вартість (ціна) машини. Наприклад, А.М. Матлін посилається на відому в машинобудуванні залежність між вагою і собівартістю машини. Вага визначає матеріальні витрати на виробництво машин, і тіснота зв’язку собівартості виготовлення і ваги устаткування вимірюється в окремих галузях машинобудування коефіцієнтом кореляції в межах 0,8 - 0,9 [101].
Вартість (ціна) машини також суттєво залежить від кількості і потужності електродвигунів, якими оснащена машина, ступеня оснащення АСУТП, споруд і засобів екологічного призначення.
Таким чином, можна стверджувати, що маса машини, сумарна потужність її електродвигунів, рівень АСУТП, екологічні засоби репрезентують вартість машини.
Методикою в якості головних характеристик складових частин спеціалізованого устаткування визначено:
- для робочих машин - маса механічного устаткування ( М);
- для силових машин - потужність силових машин (N);
- для контрольно-вимірювальних приладів (КВП), автоматичних і регулюючих приладів і пристроїв (АСУТП), обчислювальної техніки - рівень АСУТП (У);
- для машин екологічного призначення - рівень екологічності машин (Е);
- для іншого устаткування - маса іншого устаткування (І).
Основна концепція методу базується на тому, що вартість оцінюваного металургійного устаткування потрібно розраховувати як суму вартостей його робочих машин (Вм), силових машин (Вс), КВП, АСУТП, обчислювальної техніки (ВАСУТП), машин екологічного призначення (Ве) та інших машин (Ві).
В свою чергу, вартість перелічених складових спеціалізованого устаткування повинна визначатися на основі одиничних показників їх вартості по базовому устаткуванню.
Одиничні показники вартості базової машини розрахуються як відношення вартості кожної вищезазначеної складової спеціалізованого устаткування до значення відповідної характеристики:
одиничний показник вартості робочого устаткування:
 ; | (2.12) |
одиничний показник вартості силового устаткування:
 ; | (2.13) |
одиничний показник вартості АСУТП:
  ; | (2.14) |
одиничний показник вартості екологічного устаткування:
 ; | (2.15) |
одиничний показник вартості іншого устаткування:
 . | (2.16) |
Такі характеристики оцінюваного та базового устаткування як маса механічного устаткування, потужність силових машин, маса інших машин приймаються за паспортними даними на машини.
Способи розрахунку рівня АСУТП та рівня екологічності машин потребують більш детального розгляду.
Оскільки призначенням АСУТП є управління основними параметрами технологічного процесу, тобто якістю технологічного процесу, рівень АСУТП (У) можна визначити на підставі головних (контрольованих, керованих) параметрів (чинників) якості технологічного процесу на базовій і оцінюваній машинах таким чином:
 , | (2.17) |
де Бі – сума балів, що призначаються за наявності автоматизованого управління і контролю і-го параметра технологічного процесу;
п - кількість контрольованих і керованих параметрів технологічного процесу.
Сума балів призначається виходячи із значущості кожного параметра експертним способом.
Рівень екологічності машин можна розраховувати за допомогою показника сумарної кількості викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище (З) – викидів в атмосферу, скидів у водні об’єкти, розміщення відходів в навколишньому середовищі.
Рівень екологічності машин пропонуємо розраховувати таким чином:
 . | (2.18) |
Після встановлення одиничних показників вартості базової машини розраховується відновна вартість оцінюваного устаткування за формулою:
 . | (2.19) |
Слід відмітити, що запропоновані способи розрахунку рівня АСУТП та рівня екологічності машини в деяких випадках не можна застосувати з причини відсутності достовірної інформації по базовій і оцінюваній машинам. В такому випадку одиничні показники вартості АСУТП та екологічного устаткування слід визначати як їх вартість, що приходиться на одиницю виробничої потужності в умовному виді продукції (Аун) базової машини. Тому формули (2.14) та (2.15) заміняються такими:
 , | (2.20) |
 . | (2.21) |
В такому разі відновна вартість оцінюваної машини розраховується за формулою (2.22):
 . | (2.22) |
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Таким чином, знаходяться частки матеріалів, палива, електроенергії, заробітної плати працівників й інших статей в собівартості: αм, αп, αэ, αg, αа, αр, αо, αб.
Застосовуючи середню арифметичну, розрахується зведений індекс собівартості (Іс):
. (2.61)Викладений вище склад натуральних показників можна вважати досить типовим для машин та обладнання, які виготовляються в основному з металу, але в окремих випадках визначення морального зносу машин склад натуральних показників може змінюватися.
Взагалі, при визначенні складу показників потрібно враховувати особливості машини (агрегату). Наприклад, даючи оцінку морального зносу доменної печі в складі показників першої групи крім металомісткості, АСУ, екологомісткості, електромісткості печі (формули 2.45 – 2.48) потрібно розраховувати показник кількості вогнетривких матеріалів на спорудження шахти печі і повітрянагрівачів в розрахунку на одиницю виробничої потужності, а також кількості залізобетонних конструкцій. В цьому випадку середньозважений індекс вартості печі розраховується як середня арифметична з шести індексів – включаючи індекси місткості вогнетривких матеріалів (Імт) та залізобетонних конструкцій (Ізб):
 . | (2.62) |
Для розрахунку за формулою (2.62) в складі вартості доменної печі і повітрянагрівачів експертним шляхом визначаються частки вартості вогнетривких матеріалів (βмт ) і залізобетонних конструкції (βзб).
При визначенні показників другої групи паливомісткість необхідно визначати як і в інших випадках, в умовному паливі (враховуючи кокс, природний газ, пиловугільне паливо та ін.). Важливими додатковими показниками при визначенні індексу собівартості чавуну за формулою (2.61) має бути індекс зміни витрат кисню, дуття та води на 1 т чавуну.
Склад показників змінюється при аналізі морального зносу кисневих конверторів, електропечей, нагрівальних і термічних печей, хімічних апаратів тощо з урахуванням особливостей цих агрегатів.
Як визначалося вище, індекс економічності розраховується за схемою зведених витрат (формула (2.44)), індекс вартості машини – за формулою (2.62).
Використовуючи значення рентабельності основних фондів (Рф), знаходиться індекс економічності (Іе):
| Іе = Ів РфZв + ІсZс , | (2.63) |
де Zв і Zс – відповідно частки прибутку, що відображається величиною ЕК (Рф*Ів) і собівартості в зведених витратах.Частки Zв і Zс можна розрахувати на підставі чисельника формули (2.44).
Використовуючи індекс продуктивності (ІА) та індекс економічності (Іе), встановлюється індекс морального зносу за формулою (2.41):
,а величину морального зносу за формулою (2.40):
Зм = (1-Імз)*100.
Додатково слід зазначити, що в запропонованому методі потрібно виходити зі співвідношень показників діючої і нової машини: А<Ан, С>Сн, (РфФ+С)>(РфФн+Сн), ІА<1, Іе<1, Ім<1, Зм<100%. Якщо такі співвідношення не витримуються, то нема підстав говорити про моральний знос діючої машини.
Схематично порядок розрахунку морального зносу машин та устаткування за запропонованими в даному підрозділі методиками представлений на рис. 2.8.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Капітальний ремонт І розряду може виконуватися одним із двох способів: спосіб насування (заздалегідь змонтована нова доменна піч після демонтажу старої насувається на її місце) і спосіб проектного стану (стара піч демонтується до фундаменту і на її місці зводиться нова). Таким чином, очевидно, що капітальний ремонт І розряду – це встановлення нової доменної печі, тому не може йти мови про наявність неусунутого в процесі капітального ремонту фізичного зносу. Неусувний фізичний знос, що залишається після капітальних ремонтів ІІ та ІІІ розрядів, враховуючи специфіку експлуатації доменної печі, практично не впливає на її річну продуктивність. Тому фізичний знос доменної печі відповідає значенню її усувного зносу.
На ВАТ «Запоріжсталь» технічне обслуговування та ремонт доменних печей виконується у відповідності до стратегії регламентованого технічного обслуговування та ремонту, тобто технічного обслуговування та ремонту, що передбачається в нормативно-технічній або експлуатаційній документації і виконується з періодичністю і в обсязі, встановленими в ній, незалежно від технічного стану агрегату в момент початку технічного обслуговування або ремонту [168, 170, 171]. Ремонтний цикл оцінюваної доменної печі становить 20 років (Т). У зв'язку з цим, усувний фізичний знос визначається за формулою (2.38), тобто величина фізичного зносу, що буде усунутий в процесі капітального ремонту, прямо пропорційна витратам на капітальний ремонт машини, тобто вартості тих деталей, які було б замінено у випадку проведення ремонту в момент часу t. На момент проведення розрахунків з початку ремонтного циклу пройшло 19 років (t), тобто до капітального ремонту І розряду залишився 1 рік. Вартість проведення ремонту планується підприємством в 71,629 млн.грн. Таким чином, за відновної вартості печі у сумі 91,57 млн.грн, усувний і, відповідно, її сукупний фізичний знос становить:
.Таке суттєве значення фізичного зносу зумовлено тим, що витрати на капітальний ремонт печі є близькими до її відновної вартості, а ремонтний цикл устаткування добігає кінця.
Окрім значення фізичного зносу, суттєвий вплив на вартість устаткування у поточному періоді чинить ступінь його морального зносу, розрахунок якого наведено далі.
Визначення морального зносу доменної печі.
Як було запропоновано в підрозділі 2.4, моральний знос устаткування може визначатися шляхом співставлення вартісних або натуральних характеристик старої (оцінюваної) машини та базової (нового більш досконалого аналога, ринкова вартість якого на момент оцінки відома).
Моральний знос машини визначається за формулою (2.40), якою передбачається розрахунок Ім – індексу морального зносу машини.
Для його визначення перш за все потрібно розрахувати індекс продуктивності машини (ІА) за наведеною в другому розділі формулою (2.42).
Як було вже зазначено, річна проектна продуктивність оцінюваної доменної печі становить 1100 тис.т, а за базовою – 1200 тис.т. Оскільки якість чавуну не змінюється – індекс якості дорівнює одиниці. Тому індекс продуктивності печі складає:
Запропонованою методикою передбачається обчислювати індекс економічності машини (Іе) і з його урахуванням визначати індекс морального зносу (Імз) за формулою (2.41):
 | |
Індекс економічності (Іе) за методикою, основаною на вартісних показниках, можна розрахувати як співвідношення собівартості продукції, або, що є більш обґрунтованим, на підставі зведених витрат на одиницю продукції (формула (2.44)).
Дані для розрахунку морального зносу доменної печі наведено в таблиці 3.3. Використовуючи дані табл. 3.3 та формулу (2.44), встановлюється індекс економічності.
Таблиця 3.3
Вихідні дані для розрахунку морального зносу на основі вартісних показників
| Показник | Оцінювана піч | Базова піч |
| Річна проектна продуктивність, тис.т | 1100 | 1200 |
| Рентабельність основних фондів, % | 19 | 19 |
| Вартість печі на одиницю продукції, грн/т | 83,25 | 154,19 |
| Собівартість тони чавуну, грн/т | 1282,03 | 1265,78 |
Тоді за формулою (2.41) індекс морального зносу складає:
,а моральний знос печі за формулою (2.40) –
.Таке низьке значення морального зносу печі пояснюється незначними перевищенням продуктивності базової печі та зниженням собівартості чавуну.
Більш достовірними є результати розрахунків на підставі натуральних показників.
За цією методикою всі натуральні показники, що характеризують машину, було розділено на дві групи.
Перша група - це показники, що характеризують власне саму машину. У випадку доменної печі це металомісткість (т), електромісткість (к), рівень АСУ (у), екологомісткість (э), вогнетривомісткість (мт) та залізобетономісткість (зб) агрегату. Ці показники розраховуються виходячи з маси металоконструкцій (М), загальної потужності електродвигунів (N), вартості АСУ (У), кількості шкідливих викидів (Е), маси вогнетривів (Мт) та залізобетонних конструкцій (Зк) по відношенню до продуктивності печі (А) за формулами (2.45)–(2.48). Індекси цих показників розраховуються як відношення значень цих показників на діючій машині до значень на новій машині (за формулами (2.49)–(2.52)).
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Таким чином, величина морального зносу непреривного тонколистового стану гарячої прокатки 1680 за методикою, основаною на натуральних показниках, складає 39%, що значно відрізняється від результату, отриманого на основі вартісних показників. При визначенні кінцевого значення морального зносу НТЛС-1680 перевагу слід віддати другій методиці, тому що вона виключає вплив цінових факторів: вартості співставлюваних машин, рівня цін на ресурси при виробництві продукції в різні періоди часу та ін.
Розрахувавши в попередніх пунктах значення відновної вартості і фізичного зносу та отримавши значення морального зносу, можна визначати вартість НТЛС-1680 у поточному періоді.
Як було зазначено в підрозділі 2.1, вартість машин та устаткування у поточному періоді слід визначати з урахуванням коефіцієнту фізичної придатності (Кф.п = 1-Зф/100) та коефіцієнту моральної придатності (Км.п = 1-ЗмІІ/100).
Коефіцієнт фізичної придатності прокатного стану становить:
,а коефіцієнт моральної придатності стану дорівнює:
.Виходячи з отриманих даних, вартість непреривного тонколистового стану гарячої прокатки НТЛС-1680 у поточному періоді за формулою 2.1 дорівнює:
млн. грн. Таким чином, вартість прокатного стану у поточному періоді складає 282,7 млн. грн. Як видно, вартість даного агрегату у поточному періодц практично на 50% менше його відновної вартості, що є закономірним, адже за тривалий період експлуатації стану накопичився значний моральний та фізичний знос.
Треба додати, що у тому випадку, якщо із застосуванням запропонованих в даній роботі методик на кінець поточного періоду буде проведено переоцінку доменної печі та НТЛС-1680 ВАТ «Запоріжсталь» величина чистих активів цього підприємства (за незмінної вартості його інших активів) зросте на 216 млн грн. або на 4,8%. Таким чином, отримання достовірного значення вартості устаткування у поточному періоді, спираючись на вдосконалені в роботі методичні положення щодо оцінки діючих машин, призведе до підвищення вартості чистих активів підприємств, їх ринкової капіталізації та інвестиційного привабливості.
3.3 Розрахунок вартості електропечі дугової сталеплавильної ДС-6 у поточному періоді
Оцінювана електропіч експлуатується в ливарному цеху одного з вітчизняних підприємств і призначена для виплавки рядових вуглецевих, конструкційних, легованих і високоякісних сталей.
За принципом роботи ДС-6 належить до групи трьохфазних дугових електропечей прямої дії. Конструкцією печі передбачено можливість її нахилу і викочування під механізоване завантаження. До складу печі включається робочий простір (власне піч) з електродами й струмопроводами, механізми, що забезпечують нахил печі, утримання й переміщення електродів, завантаження шихти.
ДС-6 було введено в експлуатацію на підприємстві в 1981 р., модернізація за період її роботи не проводилась. Основні технічні характеристики печі на початку її експлуатації (за паспортними даними) складали:
номінальна ємкість – 6 т;
потужність електропічного трансформатору - 4000±800 кВА;
діаметр кожуху – 3020 мм;
глибина ванни – 390 мм;
тривалість плавки – 4 години;
вихід придатних злитків з метало шихти – 91%;
простої з технічних причин – 4,1 % від календарного часу.
Зазначені параметри роботи ДС-6 на початку її експлуатації забезпечували річний обсяг виробництва близько 9300 т. Фактичний річний обсяг виробництва печі на момент оцінки її вартості склав лише 5766,3 т сталі. Низька продуктивність печі у поточному періоді великою мірою спричинена значними її простоями як з організаційних причин так і з технічних причин.
Як відомо, продуктивність печі залежить від маси шихти, що завантажується у піч (Мш), тривалості плавки у годинах (tпл), відсотку виходу придатних злитків з металошихти (а), фактичного часу роботи печі (п) [41]:
. (3.2)Таким чином, при відносно сталій величині садки, продуктивність печі обумовлена тривалістю плавки та фактичним часом роботи устаткування. В свою чергу, тривалість плавки залежить від тривалості підйому та опускання своду, викочування та повернення корпусу печі в робоче положення, від потужності трансформатору, електричного коефіцієнту корисної дії в процесі плавки, теплових втрат тощо. Підтримання даних показників на високому рівні потребує проведення вчасних та якісних капітальних ремонтів.
За даними підприємства, на якому експлуатується ДС-6, графік її ремонтів не завжди виконувався, тобто ремонти проводилися невчасно та в неповному обсязі, що призвело до накопичення значного неусувного зносу елементів печі. Фактична середня тривалість плавки (5,23 хв) та час простоїв з технічних причин (566 год.) машини у поточному періоді значно перевищує значення цих показників на початку її експлуатації, і, як наслідок, фактична річна продуктивність (5766,3 т сталі) значно нижча проектної.
Вырезано.
Для заказа доставки полной версии работы
воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.
Але варто відмітити, що залишкова вартість печі, за якою вона враховується в активах підприємства, становить близько 12 тис.грн, що відповідає 96% сукупного зносу. Але на підприємстві, на якому експлуатується ДС-6, встановлено лише дві такі печі, котрі безперебійно забезпечують підприємство необхідними видами сталі, при цьому підприємство працює з прибутком. Таке низьке значення залишкової вартості основних агрегатів свідчить про викривлення вартості основних фондів підприємства, що обумовлює необ’єктивність показників, що характеризують ефективність його роботи, та необхідність переоцінки вартості його активів.
Висновки до розділу 3
1. Проведено апробацію запропонованих методичних положень визначення вартості техніки у поточному періоді на прикладах спеціалізованого устаткування індивідуального виробництва - доменної печі, непреривного тонколистового стану гарячої прокатки НТЛС-1680 та спеціалізованого устаткування дрібносерійного виробництва - дугової сталеплавильної печі ДС-6.
2. Розрахована відновна вартість доменної печі, НТЛС-1680 та ДС-6 значно перевищила первісну вартість даних агрегатів, вказану в балансі підприємств: доменної печі в 2 рази, прокатного стану в 2,6 рази, а сталеплавильної печі в 3,7 рази. Такі співвідношення свідчать про неспівставність вартостей машин, визначених у цінах 40-50-х і навіть 80-х років минулого сторіччя, коли було побудовано розглянуті агрегати, і вартостей, розрахованих в сучасних цінах, а також про недосконалість індексацій основних фондів, що проводились на підприємствах.
3. Фізичний знос непереривного тонколистового стану гарячої прокатки НТЛС-1680 склав 18%, доменної печі - 74%, дугової сталеплавильної печі ДС-6 – 44%. Отримані величини зносу є значними, в той же час суттєво меншими від наведених в більшості інформаційних джерел 70-80%. Моральний знос стану склав 39%, доменної печі 12,4%, сталеплавильної печі 64%.
4. Вартість доменної печі у поточному періоді становить 20,6 млн.грн., прокатного стану - 282,7 млн.грн., сталеплавильної печі - 0,225 млн.грн., що значно нижче відновної вартості даних агрегатів відповідно у 4,4 рази, 1,9 раз та 4,9 рази з причини їх суттєвого фізичного та морального зносу. В той же час, розрахована вартість цих машин у поточному періоді перевищує їх залишкову вартість за балансами підприємств, на яких вони експлуатуються: доменної печі в 6,3 разу, стану в 3,14 разу, сталеплавильної печі - майже у 19 раз. Виявлена невідповідність значень зносу та вартості агрегатів діючих підприємств у поточному періоді різко занижує вартість їх чистих активів та негативно впливає на їх ринкову капіталізацію.
5. Виконана апробація запропонованих в роботі методичних положень на прикладах агрегатів принципово різного функціонального призначення та складу на основі даних, отриманих з підприємств, на яких експлуатуються ці агрегати, та інформації, розміщеної в засобах масової інформації, свідчить про їх універсальність та можливість практичного застосування для оцінки будь-якого металургійного устаткування.
Основні результати за даним розділом опубліковано в роботі [21].
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі удосконалення методичного забезпечення оцінки вартості машин та устаткування, що має суттєве значення для розвитку науки економіки підприємства і практики оцінки вартості майна підприємств. Основні висновки за результатами дисертаційної роботи полягають в наступному:
- Вартість вітчизняних металургійних підприємств є недооціненою з причини викривлення значень зносу та вартості діючого устаткування у поточному періоді. Недооцінка підприємств за показником капіталізації обумовлює їх недостатню інвестиційну привабливість, що уповільнює процеси підвищення їх техніко-технологічного рівня. Проведення аналізу і теоретичного узагальнення існуючих методів оцінки вартості машин та устаткування виявило їх недосконалість і неможливість забезпечити достовірні результати визначення вартості устаткування металургійних підприємств. Обґрунтовано методичний підхід до оцінки діючого устаткування металургійних підприємств на основі розрахунку вартості машин у поточному періоді, як базового значення для встановлення інших видів вартості; підхід синтезує показники витратного та ринкового підходів, враховує особливості металургійного устаткування та дозволяє використовувати переоцінку техніки як засіб підвищення капіталізації підприємств. Чинниками вартості діючого устаткування у поточному періоді є відновна вартість, неусувний та усувний фізичний знос, моральний знос машин.
- Запропоновано уточнену класифікацію видів зносу техніки за причиною їх виникнення, що враховує особливості металургійного устаткування, включає тільки ті види зносу, які можна визначити кількісно. Класифікація доповнена такими видами морального зносу: обумовлений гіршими параметрами оцінюваної машини (за металомісткістю, електромісткістю, рівнем АСУТП, екологомісткістю машини) та вищим рівнем витрат на виробництво продукції (за витратами на охорону праці та екологічну безпеку, матеріаломісткістю, паливомісткістю, електромісткістю, трудомісткістю продукції), у порівнянні з більш досконалим аналогом.
- Розроблено методичні положення щодо визначення відновної вартості машин та устаткування індивідуального виробництва, що враховують особливості конструктивної структури металургійних агрегатів, співвідношення рівня якості продукції, містять рекомендації щодо визначення одиничних показників вартості конструктивних складових металургійних агрегатів.
- Вдосконалено методичні рекомендації з визначення фізичного зносу машин на основі усувного та неусувного зносу, котрими, на відміну від існуючих, передбачається врахування стратегії технічного обслуговування і ремонтів устаткування - при встановленні усувного фізичного зносу, та розрахунок неусувного зносу на основі продуктивності устаткування в одиницю календарного часу, скоректованого на простої, що відбулися не з причини погіршення технічного стану машини. Доопрацьовано методичний підхід до визначення морального зносу техніки, що базується на співставленні продуктивності та економічності оцінюваної машини та більш досконалого аналога. Розроблено експрес-метод визначення морального зносу, що заснований на вартісних показниках машини, та більш точний метод - на натуральних параметрах машини, який не містить недоліків вартісних показників; обґрунтовано способи визначення індексу економічності машини на основі середньозважених індексів окремих параметрів машини (формують індекс вартості машини), собівартості продукції та коефіцієнтів їх значущості.
- Оцінка вартості металургійних агрегатів принципово різного функціонального призначення та складу, що проведена на основі запропонованих в роботі методичних положень, свідчить про їх практичну придатність, універсальність, можливість застосування в процесі оцінки будь-якого металургійного устаткування та спроможність забезпечити достовірні значення вартості устаткування у поточному періоді. Застосування наведених в роботі рекомендацій для переоцінки діючого устаткування металургійних підприємств призведе до підвищення вартості їх чистих активів, зростання ринкової капіталізації та інвестиційної привабливості компаній.