Курс фармацевтичного факультету №4

Вид материала

Документы

Содержание Актуальність теми. Міжпредметна інтеграція Антропогенне радіоактивне забруднення навколишнього середовища в зв'язку з розвитком атомної енергетики і ядерних вибухів. Основні дозоутворюючі радіонукліди і їхня характеристика /стронцій, цезій, йод/. Шляхи надходження в організм і виведення. Радіоактивний цезій-137. Радіоактивний йод-131. Категорії зон радіоактивного зараження територій у результаті аварії на ЧАЕС. Сучасна концепція /1999/ радіоактивного захисту населення. Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97/ і їхні основні положення.

Подобный материал:

• Тематичний план занять «Патофізіологія ендокринної та нервової систем» Для студентів, 1055.52kb.
• Курс фармацевтичного факультету, спеціальність фармація, 165.52kb.
• Ііі курс фармацевтичного факультету, спеціальність, 186.9kb.
• Тематичний план лекцій з фармакогнозії для студентів III курсу фармацевтичного факультету, 200.56kb.
• Ііі курс фармацевтичного факультету, спеціальність, 191.21kb.
• Основна мета викладання фізичних методів аналізу та метрології для студентiв II курсу, 17.72kb.
• Курс "Латинська мова та основи медичної термінології" методичні вказівки для студентів, 2509.18kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна у фармації’’ Для студентів фармацевтичного, 494.05kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Основи екології’’ Для студентів фармацевтичного, 269.46kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни ‘‘ Гігієна з основами епідеміології’’ для студентів, 723.85kb.

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гігієни та екології


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

гігієни та екології

«____»__________ 2006 року

Протокол №_____


Завідувач кафедри

професор Л.І.Власик


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

Тема: «Наслідки аварій на АЕС»

Навчальний предмет: безпека життєдіяльності

2 курс фармацевтичного факультету №4 (спеціальність - фармація, освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, кваліфікація – фармацевт-бакалавр, заочна форма навчання)

Методичну розробку склав доц.. Прунчак І.Ф.

ЧЕРНІВЦІ-2006

1. Актуальність теми.
   

Найбільша атомна катастрофа, що сталася на ЧЕАС 26 квітня 1986 року, значно змінила радіаційну ситуацію в країні. У викидах було понад 20 радіоактивних речовин. Серед них атомне паливо і радіоактивні продукти розпаду. Загальна активність викидів становила до 140 млн. Кюрі і більше. Радіоактивне забруднення поширювалося з великою швидкістю і на великій відстані.

Сьогодні вже відомо, що впливу радіаційного випромінювання зазнало понад 400 тис. осіб, які були евакуйовані, знешкоджували наслідки аварії та мешкають у забруднених зонах. У цих зонах значно знизилась народжуваність, підвищилась мертвонароджуваність та майже удвічі збільшилась захворюваність дітей. Вивчення даної теми є актуальною і необхідною для медичних працівників будь-якого профілю.

2. Навчальна мета:
   

• систематизувати знання студентів про природні джерела іонізуючого випромінювання та гігієнічні аспекти антропогенного забруднення довкілля.
  

1. Студент повинен знати:
   

• медичні та гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи;
  
• основні принципи норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
  

2. Студент повинен вміти:
   

• користуватися нормативними документами, щодо радіоактивного захисту населення.
  

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
   

1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
   

Міжпредметна інтеграція:

Назва дисципліни та відповідної кафедри	Знати	Вміти
Попередні дисципліни
Фізика Основи екології (кафедра гігієни та екології)	фізичні характеристики стронцію - 90, цезію - 137, йоду - 131 радіоактивне забруднення навко-лишнього середовища екологічні катастрофи

2. Зміст теми.
   

Природні джерела іонізуючого випромінювання поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішнє випромінювання може бути космічного і земного походження. Космічне випромінювання буває первинне і вторинне. Первинне /в основному це протони високих енергій, іони гелію, частки/ діє на людину за межами земної атмосфери /космонавти/.

Потрапляючи в атмосферу, первинне космічне випромінювання взаємодіє з атомами хімічних речовин, що знаходяться в повітрі. При цьому утворяться нейтрони, протони, мезони, що у свою чергу взаємодіють з азотом і киснем і утворяться нові іони. Усі ці елементи діють на біологічні об'єкти Землі.

Земні природні джерела випромінювання знаходяться в гірських породах, ґрунті, воді, атмосферному повітрі /радій-226, калій-40, рубідій-87, лютецій-176, радон-219, 220, 222 і ін./ Найбільша частка земного випромінювання припадає на радон /40%/. Підвищений зміст радіоактивних елементів останнім часом виявлено в будівельних матеріалах.

Внутрішнє природне іонізуюче опромінення відбувається за рахунок тих же природних радіонуклідів. Вони надходять в організм із повітрям, водою, їжею.

Антропогенне радіоактивне забруднення навколишнього середовища в зв'язку з розвитком атомної енергетики і ядерних вибухів.

Розвиток атомної енергетики привело до збільшення видобутку урану. При цьому із шахт в атмосферне повітря попадає радон і продукти його розпаду. На заводах, де переробляються уранові руди, можливе попадання у воду, що використовується в технологічному процесі, радію-226.

На самих атомних станціях найбільшу небезпеку представляють операції по витягу і збереженню радіоактивних відходів. До складу цих відходів входить тритій, вуглець-14, йод-129, цезій-137, плутоній-239.

Проведені до 70-х років ядерні вибухи привели до забруднення навколишнього середовища йодом-131 і продуктами ядерного вибуху. Визначену частку в загальну дозу опромінення населення Землі вносить медичне обстеження. При цьому найбільше значення мають рентгенівські обстеження, як найбільш масові /збільшується популяційна доза/.

Основні дозоутворюючі радіонукліди і їхня характеристика /стронцій, цезій, йод/. Шляхи надходження в організм і виведення. Радіонукліди можуть надходити в організм різними шляхами: 1.через легені у виді радіоактивного пилу 2. через травний канал /з водою і їжею/ 3. через шкіру /частково йод-131, тритій/.

Основні дозоутворюючі радіонукліди.

Стронцій-90. Період напіврозпаду 28,8 року. У навколишнім середовищі накопичується в злакових. Через корми - в організмі тварин і, наприклад, з молоком тварин попадає в організм людини. Також стронцій, потрапляючи у водойми, накопичується в організмі риб і потім надходить в організм людини.

В організмі стронцій-90 вибірково накопичується в кістах, особливо в зростаючому організмі. Інкорпорований у кістах стронцій важко виводиться з організму. Період напіввиведення - 150-500 доби.

Радіоактивний цезій-137. Період напіврозпаду - 30 років. На відміну від стронцію він більш-менш рівномірно розподіляється в тканинах організму. Найбільша концентрація цезію відзначається в м'язах. Внутрішньому опроміненню піддаються кістковий мозок і статеві залози.

Цезій відносно легко виводиться з організму нирками. Період напіввиведення - 65-120 доби.

Радіоактивний йод-131. Період напіврозпаду - 8,1 доби. Надходить в організм респіраторним шляхом, аліментарним, частково через шкіру. Вибірково накопичується в щитовидній залозі, випромінюючи гама- і бета-проміння. З огляду на короткий період напіврозпаду, йод швидко виводиться з організму.

Доза зазначених радіонуклідів залежить від їхньої концентрації, здатності до кумуляції, періоду напіврозпаду і періоду напіввиведення з організму.

Категорії зон радіоактивного зараження територій у результаті аварії на ЧАЕС.

У перші дні після аварії на ЧАЕС найбільшу небезпеку для людей представляв радіоактивний пил. У її склад входили радіоактивний стронцій, цезій, плутоній і інші радіонукліди. Більше всього до складу пилу входило радіоактивного йоду-131.

Потім радіоактивний пил разом з опадами і самостійно випадав на землю. У результаті виникли радіоактивні провінції з перевагою по цезії, стронцієві і трансурановим елементам. У зв'язку з коротким періодом напіврозпаду йоду-131 /8,1 доба/ через 3 місяці після аварії його практично не залишилося в навколишнім середовищі.

У залежності від змісту в ґрунті цезію, стронцію, плутонію визначені категорії зон таких територій.

1. З о н а в і д ч у ж е н н я - 30 км, територія, з якої евакуйоване населення в 1986 р.

2. З о н а обов'язкового відселення - територія, де забруднення ґрунту по цезії 15,0 Ки/км2 і вище, по стронції 3,0 Ки/км2 і вище, по плутонії 0,1 Ки/км² і вище.

3. З о н а гарантованого добровільного відселення - територія з забрудненням цезію від 5,0 до 15,0 Ки/км², по стронції від 0,15 до 3,0 Ки/км², по плутонії від 0,01 до 0,1 Ки/км².

4. З о н а посилено радіоекологічного контролю - забруднення цезієм від 1,0 до 5,0 Ки/км², стронцієм від 0,005 до 0,01 Ки/км².

Особливості проживання населення на цих територіях регламентуються двома документами:

1. Концепція проживання населення на території з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення. Ціль її - зменшити негативний вплив радіоактивного випромінювання на здоров'я населення. Головний принцип - неперевищення доаварийного рівня опромінення більш ніж на 0,1 бер за рік /7 берів за все життя/.

2. Закон про правовий режим територій - забрудненими вважаються такі території, де можливо стійке забруднення об'єктів навколишнього середовища, що вимагає спеціальної обробки для зменшення дози опромінення і забезпечення нормальної життєдіяльності населення.

Сучасна концепція /1999/ радіоактивного захисту населення.

З доручення Верховної Ради національна комісія радіаційного захисту населення розробила проект нової концепції захисту громадян України в зв'язку з Чорнобильською катастрофою.

Ціль нової концепції - визначення основних науково обґрунтованих принципів і шляхів практичної реалізації дій, спрямованих на створення системи всебічного захисту населення: радіоекологічного, медичного, психологічного, екологічного і правового. Визначення категорій осіб з підвищеним ризиком втрати здоров'я і їхнього права на адекватне лікування.

Відповідно до цієї концепції, прийнята в 1991 році середньорічна ефективна доза опромінення в 1 мзв, залишається діючої і відповідає міжнародним вимогам. А зміст радіонуклідів у ґрунті, продуктах харчування й в об'єктах навколишнього середовища розглядається тільки як спосіб контролю ефективності впровадження заходів, спрямованих на зниження дози.

Змінено підходи до зонування забруднених територій. Передбачається виділення таких зон:

1. З о н а пільгового режиму господарювання - сумарна середньорічна ефективна доза опромінення людини може перевищувати 1 мзв, але не більш 5 мзв.

2. З о н а добровільного проживання - сумарна середньорічна ефективна доза опромінення може перевищувати 5 мзв.

3. З о н а відчуження й обов'язкового відселення - територія, де проведена евакуацію населення в 1986 р. і повне відселення населення на момент прийняття концепції.

4. Передбачається на територіях, де доза опромінення коливається в межах від 0,5 до 1 мЗв, проводити заходи посиленого радіоекологічного контролю, медичного й екологічного захисту населення.

Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97/ і їхні основні положення.

В основу НРБУ-97 покладені: а/ рекомендації Міжнародної комісії з радіаційного захисту /МК-РЗ/, що базуються на концепції лінійної безпороговости залежності ефекту від сумарної ефективної дози;

б/ досвід вітчизняних і закордонних учених; у/ окремі положення НРБ 76/87.

НРБУ-97 базується на 3-х основних принципах радіаційної безпеки:

1. П р и н ц и п обґрунтованості опромінення - будь-яка робота, зв'язана з опроміненням не повинна проводитися, якщо вона не приносить користі для людей, що опромінюються, або суспільства в цілому, у порівнянні зі шкодою, що приносить дане опромінення. На використання джерел опромінення повинне бути дозвіл Державного санітарного нагляду.

2. П р и н ц и п оптимізації захисту - величина індивідуальних доз і кількість опромінених осіб повинні бути настільки малими, наскільки вони реально можуть бути досягнуті з обліком економічних і соціальних факторів.

3. П р и н ц и п неперевищення основних дозових лімітів - опромінення індивідуумів від комбінації всіх джерел випромінювання не повинне перевищувати розроблені основні дозові ліміти. Дозові ліміти встановлюються на рівнях, менше порога виникнення всіх можливих шкідливих ефектів опромінення.

НРБУ-97 визначають наступні категорії опромінення людей.

Категорія А - персонал, що працює з джерелами іонізуючого випромінювання. Річна доза опромінення для них складає 20 мзв/рік.

Категорія Б - особи, що не працюють безпосередньо з іонізуючим випромінюванням, але знаходяться в суміжних приміщеннях і можуть додатково опромінюватися. Припустима доза опромінення для них - 2 мзв/рік.

Категорія В - інше населення. Річна доза - 1 мЗв/рік.


4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

3.4.1. Природні джерела іонізуючого випромінювання.

1. Космічне випромінювання (первинне та вторинне).
   
2. Джерела зовнішнього та внутрішнього опромінення земного походження.
   
3. Радон - як джерело іонізуючого випромінювання.
   

2. Антропогенне радіоактивне забруднення навколишнього середовища у звязку з розвитком атомної енергетики.
   
3. Радіоактивне опромінення в результаті ядерних вибухів та при медичних обстеженнях.
   
4. Основні дозоутворюючі радіонукліди та їх характеристика (стронцій, цезій, йод).
   
5. Шляхи надходження радіонуклудів в організм, їх розподіл та виведення.
   
6. Особливості Чорнобильської катастрофи, її гігієнічні та медичні аспекти.
   
7. Категорії зон територій, що піддалися радіоактивному забрудненню та їх характеристика:
   

1. Зона відчуження.
   
2. Зона безумовного (обовязкового) відселення.
   
3. Зона гарантованого добровільного відселення.
   
4. Зона посиленого радіоекологічного контролю.
   

8. Нова концепція радіаційного захисту населення (1999).
   
9. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та їх основні принципи.
   

1. Принцип обгрунтування опромінення.
   
2. Принцип оптимізації захисту.
   
3. Принцип неперевищення основних дозових лімітів.
   

Б. Тести для самоконтролю:

• В зоні пільгового режиму господарювання сумарна середньорічна ефективна доза опромінення людини повинна не перевищувати
  

а) 5 мзв;

б) 10 мзв;

в) 15 мзв

• Зона відчуження становить:
  

а) 30 км;

б) 25 км;

в) 35 км

Правильні відповіді під знаком а)

5. Рекомендована література:

Основна:

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена.-К.: Вища школа,1983. с. 43-45
   
2. Загальна гігієна (пропедевтика гігієни). Під ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995.
   

с. 254-376.

Додаткова:

1. Кариллов В.Ф., Черкасов Е.Ф. «Радиационная гигиена». М., 1982.
   
2. НРБУ-97.
   
3. Захарченко М.П., Гончарук Е.И. Кошелев Н.Ф. и др. Современные проблемы экогигиены. К., 1993.