Методичні рекомендації та програма до самостійного вивчення курсу «страхування» для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Редукування страхової суми
Резерв внесків
Резерви на збитки , що сталися, але не заявлені
Резерви несплачених збитків
Резерви страхові
Резерви технічні
Ризик страховий
Страхування авто-каско
Страхування авто-комбі
Страхування вантажів
Страхування депозитів
Страхування каско
Страхування кредитів
Страхування від простою виробництва
Страхування відповідальності
Страхування відповідальності позичальників за непогашення кредитів
Страхування ризику неплатежу
Страхування ризику непогашення кредитів
Страхування будівель, що належать громадянам
Страхова сума
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Пул страховий - об’єднання страхових компаній для спільного страхування окремих ризиків; створюється здебільшого при прийомі на страхування небезпечних, значних або маловідомих і нових ризиків. Діяльність пула будується на принципі співстрахування. Кожна компанія передає в пул застраховані ризики, отримує певну частину зібраних пулом внесків (премії) і в тій же мірі несе відповідальність за відшкодування збитків.
  • Редукування страхової суми - зменшення розміру початкової страхової суми за договором довгострокового страхування життя (від німецького reduktion - зменшення). Пов’язано з довгостроковим припиненням сплати місячних внесків, якщо страхувальник має право на викупну суму. Якщо страхувальник не отримав викупної суми може бути проведенно Р.с.с. Розмір Р.с.с. перебільшує величину викупної суми, тому що дія договору при Р.с.с. продовжується до кінця строку страхування. За період, який залишився після припинення сплати внесків, відбувається поступове збільшення викупної суми за рахунок встановленої норми прибутковості на резерв внесків. На день закінчення дії договору створюється редукована страхова сума.

    За умовами страхування життя в СРСР Р.с.с. проводилась до 1972 року. Тепер достроково припинений договір з правом на викупну суму втрачає силу. Створену страхову суму страхувальник має право отримати протягом 3 років з дня припинення дії договору.
    1. Резерв внесків - фонд, створений страховою установою для майбутніх виплат за договорами довгострокового страхування життя та пенсій. Він необхідний страховику як гарантія виконання його фінансових зобов’язань та стійкості страхових операцій.

    Договори страхування житття, як правило, укладаються на декілька років. Момент одержання внесків не збігається із виплатою страхових сум. Тому певний час внески страхувальників знаходяться у розпорядженні страхової компанії. Одна частина одержаних внесків витрачається на поточні виплати, друга надсилається в резерв для наступних платежів. Р. в. принципово відрізняються від запасного фонду в майновому страхуванні, який створюється з метою гарантованості відшкодування особливо великих збитків, заподіяних стихійним лихом в окремі роки.

    Окрім виплат страхових сум за рахунок Р. в. , як правило, проводяться такі операції: надається позика, повертається частина сплачених внесків (викупна сума), проводиться розрахунок обмеження строку дії договорів довічного страхування після дострокового припинення сплати внесків.

    Поряд з прибутком Р.в. є показником фінансово-економічної ефективності операцій страхування життя. Здатність акумулювати кошти населення, створювати стійкі кредитні ресурси робить приріст Р. в. більш значним показником ефективності, ніж рівень рентабельності операцій.
    1. Резерви на збитки , що сталися, але не заявлені, - один з видів страхових резервів, призначений для майбутніх виплат страхового відшкодування або страхових сум за страховими подіями, які сталися, точна сума збитків, за якими ще не повідомлено страховій організації. Їх створення обумовлено тією обставиною, що між фактом страхового випадку і заявою про розміри збитків від нього проходить певний період часу, протягом якого страховик має можливість зарезервувати кошти для майбутніх виплат.
    2. Резерви несплачених збитків - 1) фонди, створені страховими організаціями, для майбутніх виплат страхового відшкодування чи страхових сум за вже заявленими, але ще не оплачених страховими випадками. Їх існування зумовлюється тим, що між датами виникнення страхових випадків і виплат компенсацій за ними проходить певний період часу; 2) фонди, створені за перестраховочними договорами. Їх створення означає, що перестраховик має право тимчасово резервувати кошти відшкодувань за збитками, про які вже заявлено, але за якими розрахунки ще не закінчені.
    3. Резерви страхові - фонди, створені страховими організаціями для забезпечення гарантії виплат страхового відшкодування і страхових сум. Використовується, якщо сума виплат страхувальникам у даний операційний період перебільшує поточні внески платежів, а також в інших, заздалегідь визначених, випадках. До страхових резервів відносяться резерви внесків по страхуванню життя і пенсій, різні запасні фонди, фонди майбутніх платежів і неоплачених збитків, резерви на збитки, які вже сталися, але про них ще не заявлено. Вільні кошти резервів використовуються для інвестицій у державні цінні папери, банки, акції і облігції підприємств, що приносить страховим установам значний додатковий прибуток.
    4. Резерви технічні - 1) частина резервів страхового товариства, що забезпечує захист від коливань суми збитків у рамках нормального відхилення від середньорічного рівня; 2) частина страхових резервів, створена з ощадної частини страхових внесків і призначена для виплати допомоги у віддаленому майбутьному. Створюється переважно за довгостроковими видами страхування (наприклад, резерви внесків при страхуванні життя і пенсій ).
    5. Ресипросіті (взаємність) - звичайна вимога при розташуванні перестраховочних договорів, при яких компанія, що передає, виходить з того, що взамін запропонованої ій на перестрахування справи повинна бути надана адекватна участь у зустрічних договорах перестрахування.
    6. Ретроцесія (у страхуванні) - передача перестраховиком частини прийнятих ним факультативно чи за договорами перестрахування ризиків іншим перестраховикам. Р. досягається подальше роздрібнення ризиків, розподіл відповідальності серед великої кількості страхових організацій усередині держави і на зовнішних страхових ринках. Через Р. частина ризиків може бути передана страховику- початківцю. Тому часто в договори перестрахування вноситься застереження: “ без права Р.”. Економічне значення Р. збільшується у зв’язку із значним ростом страхових сум в умовах науково-технічного прогрессу.
    7. Ризик страховий - імовірна подія чи сукупність подій, на випадок появи яких проводиться страхування. У майновому страхуванні Р.с.- можливість загибелі чи пошкодження майна від пожежі , повені, землетрусу та іншого лиха. В особистому страхуванні такими подіями може бути, наприклад, втрата працездатності від нещасного випадку, смерть.
    8. Риторно - утримання страховиком частини раніше сплаченої страхувальником премії при припиненні договору страхування без поважної причини.
    9. Співстрахування - страхування, при якому два і більше страховики беруть певну участь у страхуванні одного і того ж ризику за згодою страхувальника, даючи спільні або окремі поліси кожен на страхову суму у своїй частці. На практиці вважається, що страховик, який бере участь в С. в меншій частці, іде услід за умовами страхування, ухваленими страховиком, що має більшу частку.
    10. Страхування - система економічних відносин , що включає створення за рахунок підприємств, організацій і населення спеціального фонду коштів і його використання для компенсації збитку в майні від стихійного лиха та інших непередбачених явищ, а також для надання громадянам (або їх сім’ям) допомоги при настанні різних подій в їх житті (досягнення певного віку, втрати працездатності , смерті тощо). В С. обов’язкова наявність двох сторін: спеціальної державної, акціонерної, взаємної та інших організацій, які відають створенням і використанням відповідного фонду - страховика; юридичних і фізічних осіб, які сплачують у названий фонд встановлені платежі,- страхувальників. Крім того учасниками страхових відносин можуть бути застраховані користолюбці, особи, призначені для отримання страхової суми, тобто треті особи, яким завдається збиток діями страхувальника.
    11. Страхування авто-каско - різновид страхування засобів транспорту. Об’єктом страхування є самі засоби транспорту (автомобіль, моторний човен тощо (див. П. 90)).
    12. Страхування авто-комбі - від комбінованого страхування засобів транспорту. Включає декілька об’єктів страхування: самі засоби транспорту, вантаж, який знаходиться в них, водія (власника) і пасажирів на випадок смерті чи інвалідності, що наступила в період експлуатації автотранспорту. С. а. к. проводяться у двох варіантах: з використанням франшизи і без неї.
    13. Страхування вантажів - один з найважливіших видів морського страхування. У міжнародній практиці розроблені стандартні умови з цього виду страхування. У деяких державах до них можуть вноситися певні зміни і доповнення, суттєво змінюючи їх зміст. Основним у С. в. є умова страхування “з відповідальністю за всі ризики”. Згідно з такими умовами підлягають компенсації збитки, витрати і внески через загальну аварію, а також збитки від пошкодження чи повної загибелі всього або частки застрахованого вантажу, що сталося з будь-якої причини (окрім військових ризиків, прямого чи непрямого впливу радіації, навмисної чи грубої необережності страхувальника); б) особливих властивостей якості вантажів і ряду інших ризиків, пов’язаних із специфікою вантажу і його транспортування. За згодою сторін більшість вилучених з об’єму відповідальності ризиків можуть бути застраховані за додаткову премію.
    14. Страхування депозитів - вид страхування, що здійснюється банком, за яким вкладчикам гарантується повернення їх вкладів на випадок оголошення банків неспроможними чи їх банкрутств. Набирає широкого розмаху, як правило, в період економічних спадів і криз. Найпоширеніше розповсюдження С. д. отримало в США.
    15. Страхування каско - страхування засобів транспорту (суден, гелікоптерів, літаків, автомобілів). С. к. бере за основу страхування тільки самих засобів транспорту і не включає страхувань, пов’язаних з перевозними засобами майнових інтересів (фрахт, відповідальність перед третіми особами у зв’язку із зіткненнями, обладнанням).
    16. Страхування кредитів - вид страхування, суть якого полягає у зменшенні або усуненні кредитного ризику. Об’єкти С. к. - комерційні кредити, надані постачальником покупцю, банківська позика, видана постачальнику чи покупцю, забов’язання і доручення з кредиту, довгострокові інвестиціі та ін. Особливо місце займає страхування експортних кредитів, що охоплює всі зазначені і ряд специфічних видів страхування, наприклад, страхування валютних ризиків від інфляціі, витрат при вступі експортера на новий ринок тощо.

    С.к. захищає інтереси продавця або банка-кредитора на випадок неплатоспроможності боржника чи несплати боргу з інших причин. Різновидами його є страхування ризику неплатежу і страхування ризику непогашення кредитів.
    1. Страхування від простою виробництва - вид страхування, за умовами якого страховик відшкодовує втрати у зв’язку з припиненням виробничої діяльності страхувальника. Страховими подіями за таким видом страхування можуть бути комерційні фактори (зупинка виробництва у зв’язку з непостачанням ресурсів, відсутністю фінансових коштів, зміною ситуаціі на ринках), суспільно-політичні фактори (воєнні дії, демонстрації, страйки), технічні неполадки устаткування, пожежі, вибухі, аварії, крадіжки. Всі ці випадки в певному угрупуванні входять до обсягу страхової відповідальності різних видів цього страхування.

    Збитком від простоїв виробництва вважається втрачений виробничий прибуток, додаткові витрати та скорочення розміру збитків і поточні витрати страхувальника.

    97. Страхування відповідальності - галузь страхування, де об’єктом виступає відповідальність перед третіми (фізичними та юридичними) особами, яким може бути нанесено збиток в результаті будь-якої дії або бездіяльності страхувальника. На відміну від майнового страхування, (де страхуванню підлягає конкретна приватна власність громадян чи власність підприємств і організацій) і особистого страхування (коли страхування проводиться на випадок появи певних подій, пов’язаних із життям і працездатністю застрахованих) безпосередня мета С. в. - страховий захист інтересів можливих заподійників шкоди.

    С.в. не передбачає встановлення страхової суми і застрахованого, тобто фізичної чи юридичної особи, якій повинно виплачуватись відшкодування. І те і інше виявляється тільки при настанні страхового випадку - коли завдана шкода (збиток) третім особам.

    С.в. і особливо страхування громадянської відповідальності власників механізованих засобів транспорту отримало широке розповсюдження в державах Європи і світу, в Україні введено як обов’язкове з 1996 р.
    1. Страхування відповідальності позичальників за непогашення кредитів - різновид страхування кредитів, при якому страхувальниками виступають підприємства і організації, які отримують позику в банку. Об’єктом страхування є відповідальність позичальника перед банком, яка може бути застрахована в розмірах від 50 до 90% суми кредиту. Страховим випадком вважається неотримання банком повернення позики (з відсотками) протягом 20 днів після закінчення строку її погашення. Ставки страхових платежів залежать від строків страхування (строку користування кредитом), відповідно до ступеня ризику (оцінки платоспроможності позичальника) до ставок можуть використовуватись зменшені або збільшені коефіцієнти. Після виплати банку страхової компенсації до страхової організації переходять у розмірах виплаченої суми всі права банку за кредитним договором.
    2. Страхування ризику неплатежу - різновид страхування кредитів . Мета страхування - гарантія платежу з боку держави (України) розвинутими державами на компесаційній основі або в кредит промисловим устаткуванням чи іншими товарами. До С.р.н. звертаються фірми-кредитори. Об’єктом страхування є взяте з договору купівлі-продажу зобов’язання покупця сплатити в призначений у договорі строк обумовлену суму за отримані в кредит товари. Конкретні умови страхування встановлюються залежно від характеру угоди.
    3. Страхування ризику непогашення кредитів - різновид страхування кредитів, при якому страхувальниками виступають банки. За договором можуть страхуватися кредити, видані всім або окремим позичальникам (юридичним чи фізичним особам), окрім тих, за якими є прострочена заборгованість. Відповідальність страхової організації встановлюється в розмірах від 50-90% суми непогашеного кредиту і відсотків за ним. Страховим випадком вважається неотримання банком повернення позики (з відсотками) протягом 20 днів після закінчення строку погашення позичальником боргу.
    4. Страхування будівель, що належать громадянам, - вид майнового страхування.

    С.б. проводиться на випадок їх знищення чи пошкодження в результаті пожежі, вибуху, повені, землетрусу, зливи, урагану, цунамі, граду, обрушення, виходу грунтових вод, тривалих дощів і численних снігопадів, аварії опалювальної системи, водопостачальної і каналізаційної мереж, а також коли для запобігання розповсюдження пожежі чи у зв’язку з раптовою погрозою стихійного лиха необхідно було розібрати будівлі чи

    перенести їх в інше місце.

    Усі перелічені події відносяться до страхових випадків.
    1. Страхувальник - фізична чи юридична особа, яка страхує майно і укладає із страховиком договір особистого страхування або страхування відповідальності. С. сплачує страхові внески і має право згідно із законом (обов’язкове страхування) чи за договором (добровільне страхування) отримати при настанні страхового випадку страхове відшкодування (страхову суму), а також забезпечити його отримання іншою особою (у страхуванні відповідальності та особистому страхуванні). У майновому страхуванні С. може бути власник майна, особа, яка отримала майно в оренду чи для користування, організація, яка приймає матеріальні цінності на зберігання під заставу ( ломбард).

    В особистому страхуванні С. є громадяни, які застрахували себе та інших осіб (дітей), а також організації, що уклали угоди страхування своїх робітників. У страхуванні відповідальності С. виступає будь-яка фізична чи юридична особа, яка передала страховику на підставі закону чи договору свої обов’язки щодо відшкодування збитків третім особам, які можуть виникнути внаслідок будь-якої діяльності С. (чи його бездіяльності).
    1. Страхова сума - 1) сума, на яку страхується об’єкт згідно із законом про обов’язкове страхування або при складанні договору добровільного страхування. С. с. один з основних елементів страхування, що зумовлює розмір виплат при появі страхового випадку; С. с. - це максимальний розмір страхової компенсації, в межах якого страховик забов’язаний провести виплату страхового відшкодування. 2) С. с. (страхове забезпечення) - сума, що виплачується за особистим страхуванням.
    2. Страховий випадок - подія , при настанні якої згідно з законом чи договором страховик зобов’язаний сплатити страхове відшкодування (страхову суму). За більшістю видів майнового страхування С. в. - будь- яке пошкодження, знецінення чи втрата матеріальних цінностей внаслідок передбачених умовами страхування обов’язків (стихійного лиха, пожежі , аварії, крадіжки тощо).

    У страхуванні відповідальності С. в. є нанесення страхувальником будь-кому збитку (шкоди), який він повинен відшкодувати у відповідності із законодавством.
    1. Страховик - юридична особа , яка проводить страхування і бере на себе забов’язання відшкодувати страхувальнику або іншим особам, що беруть участь у страхуванні, збиток або виплатити страхову суму. Володіє правом створення і витрачання коштів фонду страхування.
    2. Суброгація - документ, що реєструє передачу страхувальником страховику, який сплатив страхове відшкодування, право на стягнення збитку з третіх (винних) осіб чи інше право користування вантажем (його частиною) в рамках сплаченої суми.
    3. Сюрвеєр - як правило, інспектор або агент страховика, що здійснює огляд майна, яке береться на страхування. За висновками С. страховик пріймає рішення про укладання договору страхування. У закордонній практиці в ролі С. виступають класифікаційні товариства, а також спеціалізовані фірми з противопожежної безпеки, охорони праці тощо, які взаємодіють із страховиком на договірній основі. На відміну від аджасбера С. оглядає майно до укладання договору страхування.
    4. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Встановлюється у відсотках до страхової суми або в абсолютному розмірі. Існує два види Ф.: умовна і безумовна. При умовній Ф. страховик звільняється від відповідальності за збиток що не перебільшує встановлену суму Ф., і повинен відшкодувати збиток повністю, якщо його розмір більше суми Ф.. При безумовній Ф. збиток у всіх випадках відшкодовується за відрахуванням встановленої Ф. Знижуючи в певній мірі рівень страхового забезпечення застрахованого майна. Ф. дає можливість різко скоротити кількість незначних виплат, що не мають суттєвого економічного значення, і тим самим перешкодити зайвим витратам страхового фонду.
    5. Шомаж - страхування втрати прибутку та інших фінансових втрат, пов’язаних із зупинкою виробництва внаслідок настання страхового випадку, наприклад, пожежі.



    Навчальне видання


    Методичні рекомендації та програма до самостійного вивчення курсу «Страхування» (для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання з економічних спеціальностей). В.О.Пасічний, Г.І.Груба -Харків: ХНАМГ, 2007-с. 95


    Автори: к.е.н., доц. Пасічний Володимир Олександрович

    к. держ. упр. Груба Григорій Іванович


    Редактор М.З. Аляб’єв


    Коректор В.І. Зайцева


    План 2007, поз. 470

    Підп. до друку 2007 р. Формат 60*84. 1/16

    Папір друк. № 2. Друк офсетний.

    Обл.- вид. арк. . Зам. №

    Тираж 300 прим.

    Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ.

    61002, Харків, Революції,12.

    1 Тут і дальше: скорочення «ст..» - це стаття Закону [1], а «с» - сторінка (сторінки) відповідного джерела із «Списку літератури»