Методичні рекомендації та програма до самостійного вивчення курсу «страхування» для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Додаток б Аварійний сертифікат Аварія в автотранспортному страхуванні Аварія в морському страхуванні Авіаційне страхування Агент страховий Акт про нещадний випадок Акт страховий Актуарні розрахунки Брокер страховий Буря (ураган) Взаємне страхування Відповідальність за першим ризиком Відповідальність гранична Відповідальність пропорційна Відмова у виплаті страхового відшкодування Внесок страховий Вид страхування Вина страхувальника Відшкодування страхове ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації з дидактичним забезпеченням до самостійного вивчення дисципліни, 942.14kb.
• Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Антикризове, 2184.58kb.
• Програма І методичні рекомендації до вивчення курсу, 1261.69kb.
• Зівки до виконання І захисту розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Страхування», 2685.18kb.
• Методичні рекомендації до вивчення курсу "Релігієзнавство". (для студентів 1-3 курсів, 1662.14kb.
• Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Політологія» ( Модульно-рейтингова, 828.59kb.
• Наскрізна програма практик І методичні вказівки до їх проведення (для студентів 1-6, 214.46kb.
• Конспект лекцій з курсу „ системи технологій" для студентів 1-3 курсів усіх форм навчання, 869.86kb.
• Методичні рекомендації до вивчення курсу «конфліктологія» для студентів 5 курсу заочної, 815.35kb.
• Методичні рекомендації, плани семінарів, запитання до самостійного вивчення тем, 558.06kb.

ДОДАТОК Б


СЛОВНИК-ДОВІДНИК


ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ КУРСУ

1. Абандон (у морському страхуваннi) - вiдмова страхувальника вiд своїх прав на застраховане майно (судно, вантаж) на користь страховика з метою отримання вiд нього страховоi суми в повному обсязi. А. використовується у випадках:
   

-- зникнення судна безвiстi;

-- недоцiльного усунення пошкодження чи доставки вантажу в мiсце призначення;

-- загарблення судна чи вантажу, якщо вони застрахованi вiд такого ризику.

2. Аварiйний комiсар - особа (фiзична чи юридична), до послуг якої звертаються страховики для захисту своїх iнтересiв при виникненнi страхового випадку iз застрахованним майном.
   

А. к. діє в суворій відповідності з тією інструкцією, яку надсилає йому страховик:

-- проводить огляд пошкодженного майна;

-- встановлює характер, причини та розмір нанесеного збитку.

За результатами проведеної роботи А. к. складає аварійний сертифікат чи доповідь.

3. Аварійний сертифікат (англ.) - документ, що підтверджує характер, розмір та причини збитку застрахованого майна. Складається аварiйним комiсаром і видається зацікавленій особі, як правило, після оплати нею рахунку витрат і винагород аварійному комісару (про послуги експерта в А. с. робиться позначка в окремій графі із зазначенням його винагороди). На підставі А. с. страховик приймає рішення про виплату або відхилення претензій страхувальника. В А. с. повинно бути вказано:
   

-- хто і коли звернувся за оглядом;

-- де застраховано майно, вид транспортного засобу;

-- дата доставки в місце розвантаження;

-- чи проводилось перевантаження під час транспортування;

-- кількість і вид упаковки пошкодженого вантажу;

-- дата розвантаження, дата і місце огляду вантажу чи майна, опис збитку.

3. Аварія в автотранспортному страхуванні - знищення чи пошкодження транспортного засобу в результаті дорожно-транспортної пригоди:
   

-- зіткнення з іншими транспортними засобами, наїзду (вдару) на рухомі чи нерухомі предмети (споруди, перешкоди, птахів, тварин тощо), падіння транспортного засобу чи будь-якого предмету на нього, перевернення, затоплення, короткого замикання струму, а також бою скла каменем чи іншим предметом, що відлетіли з під коліс іншого транспортного засобу. Питання про виплату страхового відшкодування за пошкодження в результаті аварії транспортного засобу вирішується в залежності від визнання чи невизнання вини страхувальника на підставі документів, отриманих страховою організацією від відповідних органів (міліції, ДАЇ, пожежного нагляду, слідчих чи судових органів).

5. Аварія в морському страхуванні - шкода, збитки, нанесені судну, вантажу чи фрахту в ході здійснення морського заходу. Це означає, що під поняттям аварії морське право має на увазі не сам факт аварії, а пов’язані з нею збитки, нанесені учасниками морського перевезення. У залежності від характеру збиктів і принципу їх розподілу між учасниками такого перевезення вони поділяються на загальну аварію і окрему. Загальна аварія розподіляється між судном, вантажем і фрахтом. Окрема аварія лягає на того, хто ії потерпів, чи на того, хто винуватий в її наявності.
   

6. Авіаційне страхування - спеціалізована галузь страхування ризиків, пов’язаних з використанням засобів авіаційної та космічної техніки. Включає
   

-- страхування літаків, гелікоптерів та інших повітряних суден від пошкодження і загибелі;

-- страхування відповідальності єксплуотанта повітряного судна перед пасажирами і перед третіми особами за збитки їх здоров’ю чи майну;

-- страхування відповідальності власників аеропортів;

-- страхування втрат прибутків через неможливість експлуатувати повітряне судно внаслідок аварії;

-- страхування авіаційних спеціалістів від втрати ліцензії.

Відповідність за страхування повітряних суден від загибелі чи пошкодження лімітується ії вартістю і, як правило, нерозповсюджується на збитки, викликані воєнними діями, ядерними вибухами чи їх наслідками, заколотами, страйками, конфіскацією чи арештом майна, саботажем чи захватом повітряного судна. Страхування відповідальності перед пасажирами і третіми особами лімітується встановленою в договорі страхування сумою.

7. Агент страховий - громадянин чи юридична особа, що виконує від імені страхової компанії операції з укладання договорів страхування, прийому страхових платежів, а також виконує работу, пов’язану з виплатою страхових сум і страховим відшкодуванням.
   

А. с. є представником страхової компанії і діє в її інтересах за помістійну винагороду на підставі договору із страхувальником.

8. Адендум - письмове доповнення до раніше укладеного договору страхування і перестрахування, в якому містяться узгоджені між сторонами зміни раніше обговорених умов.
   

9. Аквізитор - страховий працівник, який займається укладанням нових і відновленням договорів добровільного страхування, що достроково припинили свою дію (див. АКВІЗАЦІЯ). У державному страхуванні нештатні страхові агенти поєднують обов’язки аквізитора та інкасатора, які полягають у проведенні необхідної пропагандиської роботи серед населення для залучення громадян до страхування, оформленні укладнених і відновлених договорів, забезпеченні регулярної плати страхових внесків.
   

10. Аквізація - (від лат. Acquico - здобуваю, досягаю) - робота щодо залучення нових договорів добровільного страхування.
    

11. Акт про нещадний випадок - документ встановленої форми, що складається адміністрацією і профспілковим комітетом підприємств, закладів та організацій, якщо з працівником трапився нещасний випадок, пов’язаний з роботою. Акт складається судовими особами і на транспорті, якщо з пасажирами у дорозі стався нещасний випадок. За умовами страхування від нещасних випадків за рахунок підприємства, організацій і обов’язкового страхування пасажирів передбачено подання акта разом з іншими документами для вирішення питання про виплату страхової суми.
    

За іншими видами особистого страхування пред’явлення акта не обов’язкове. Питання про виплату страхової суми за наслідки нещасного випадку із застрахованим вирішується на підставі його письмової заяви, медичних та інших документів.

12. Акт страховий - документ, що складається страховою організацією після того, як стався страховий випадок, служить підставою для виплати страхового відшкодування. В А. с. вказуеться місце, час та причини загибелі (ушкодження) майна, та інші факти.
    

При необхідності до А. с. додаються висновки компітентних органів, що засвідчують факт загибелі (ушкодження) майна та його причини; органів пожежного нагляду, ДАІ, ветеринарноЇ служби, тощо. А. с. складається фахіфцем (керівником) страхової організації за участю страхувальника чи його представника.

13. Актуарій - спеціаліст страхової математики, який володіє теорією актуарних розрахунків. Займається розробкою методології та нарахуванням страхових тарифів, розрахунками, пов’язаними з утворенням резерву страхових внесків за довгостроковими видами страхування, визначенням розмірів викупних і редукованих страхових сум, а також позик за договорами страхування життя та пенсій.
    

14. Актуарні розрахунки - система математичних і статистистичних закономірностей, яка регламентує взаємовідносини між страховиком і страхувальником. Відображує у вигляді математичних формул механізм утворення і витрат страхового фонду у довгострокових страхових операціях, пов’язаних із тривалістю життя населення, тобто в страхуванні життя і пенсії. При розширеному тлумаченні до актуарних розрахунків відносять розрахунки тарифів будь-якого виду страхування, враховуючи страхування на випадок інвалідності, страхування майна, маючи на увазі використання методів математичної статистики у страхуванні. За допомогою А. р. визнається частка участі кожного страхувальника у створенні страхового фонду, тобто визначаються розміри тарифних ставок.

Методологія А. р. заснована на використанні теорії імовірності, демографії і довгострокових фінансових розрахунків. Теорія імовірності використовується тому, що розміри тарифних ставок залежать від ступення імовірності страхового випадку.

Окрім тарифних ставок А. р. застосовуються при створенні резерву внесків за кожним договором страхування життя, а також сукупного резерву внесків страхової організації. Розміри належних виплат і викупних редукованих страхових сум, позик також визначаються шляхом А. р.. За допомогою них перераховують страхові внески при зміні умов договору страхування життя.

15. Андерайтор - особа, уповноважена страховою (перестаховочною) компанією чи синдикатом Ллойда приймати на страхування (перестрахування) ризики. Він несе відповідальність за формування страхового (перестрахового) портфеля страховика. Повинен володіти необхідними знаннями і практичними навиками щодо визначення ступеня ризику, ставок та умов страхування.
    

15. Ануїтет - узагальнене поняття для усіх видів страхування, ренти і пенсій, яке означає, що страхувальник одночасно чи на виплату за певний строк вносить страховій установі певну суму грошей, а після протягом декількох років чи довічно отримує регулярні прибутки. Різновиди:
    

-- ануїтет інвестиційного характеру, коли страхування прибутків об’єднується з внесками капіталу в цінні папери, після чого застрахований, окрім фіксованного щорічного прибутку, отримає прибуток від цінних паперів;

-- ануїтет, що бере участь, коли застрахований отримує прибутки від діяльності страхової організації;

-- ануїтет особливий, коли прибуток виплачується протягом декількох років застрахованій особі чи його родичам незалежно від того, чи доживе застрахований до закінчення даного строку.

Для цього виду страхування характерні великі розміри тарифів та інтенсивне наростання резерву страхових внесків - ресурсів для довгострокових кредитів.

17. Асистанс - перелік послуг, допомога в рамках договру страхування, що надається в необхідний момент через технічну, медичну та фінансову підтримку. А. переважно засереджений на акції свідомого чи гуманістичного характеру і забезпечує безпеку мандрівників, подорожуючих за кордон (на випадок захворювання, нещасного випадку тощо), надає послуги лікарів, санітарів, гаспіталізацію в медичний стаціонар (за об’єктивними показниками), спеціальний санітарний транспорт. Існує ряд спеціалізованих компаній асистансу, що тісно взаімодіють із страховими компаніями.
    

17. Баратрія - збиток, нанесений судну чи вантажу спланованими діями капітана чи членів судової команди: посадка судна на мілину, його затоплення, відхилення від курсу, залишення судна екіпажем у морі, перевезення контрабанди, крадіжка вантажів тощо. Ризик баратрії страхується зарубіжними судновласниками в клубах взаємного страхування.
    

17. Банкасюранс - страхова діяльність комерційного банку. У державах Західної Європи та США виражається у навальному вторгненні комерційних банків у сферу страхування шляхом купівлі вже діючих страхових компаній (якщо це дозволено національним законодавством), організації продажу страхових полісів із використанням банковської інфраструктури, відділів і філій.
    

17. Біндер - у зарубіжній практиці страхування тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком, що підтверджує волевиявлення сторін стасовно передбачуваного укладання договору страхування. Б. використовується в ролі інструмена регулювання страхових правовідносин на момент укладення і узгодження сторонами договору страхування, після чого належить заміні на страховий поліс. Як правило, Б. пов’язаний з розробкою і укладанням нестандартних умов страхування, де беруться до уваги специфічні страхові інтереси страхувальника і відповідне їм страхове відшкодування з боку страховика.
    

17. Бордеро - документально оформлений перелік ризиків, прийнятих на страхування, що підлягають перестрахуванню. Містить їх детальну характеристику.
    

17. Брокер страховий - кампанія чи окрема особа, яка зареєстрована у встановленому порядку як суб’єкт підприємницької діяльності і здійснює посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручення страхувальника або страховика. За дорученням страхувальника Б. с. підбирає йому страхову компанію (групу компаній), яка повинна бути рентабельною і забезпечувати оптимальні умови страхування за обсягом відповідності й розміром ставок платежів. На момент страхового випадку Б. с. повинен допомогти страхувальнику в отриманні відшкодувань. Він також отримує комісійні прибутки від страховика, несе перед ним відповідальність за сплату страхових внесків. У деяких державах Б. с. займається значною кількістю видів страхування, в інших - тільки страхування значних, нових, малознайомих ризиків. Інститут брокерів особливо розвинутий у Великобританії.
    

Функція перестраховочного брокера полягає в розташуванні переданого на перестрахування ризику між компаніями, які здатні прийняти його під свою відповідальність у певній мірі. З ростом страхових і перестраховочних операцій роль брокерів на страховому ринку значно підвищується.

23. Брутто-премія - сума внесків за страхуванням, нарахована з розрахунку брутто-ставки і розміру страхової суми. Термін використовується в міжнародній страховій діяльності і практиці, де платежі щодо страхування називаються страховою премією.
    
24. Брутто-ставка - тарифна ставка внесків за страхуванням, яка складається із суми нето-ставки (яка забезпечує виплату страхового видшкодування) і надбавки до неї, призначеної для сплачування інших витрат, пов’язаних із проведенням страхування. На практиці замість терміну брутто-ставка частіше використовується термін «тариф страховий».
    

23. Буря (ураган) - сильні вітри швидкістю більше 5 м/с . Вітер, швидкість якого складає від 15,3 до 29 м/с, вважається бурею, більше 29 м/с - ураганом.
    

Питання сплати видповідного страхового відшкодування органи страхування вирішують після отримання від установи гідрометеорологічної служби довідки про швидкість вітру в даній місцевості. Страхове відшкодування належить виплаті за будівлі і майно, які було знищено чи пошкоджене в результаті дій вітру силою від 8 балів, тобто швидкістю вітру не менше 15,3 м/с.

26. Взаємне страхування - одна з організаційних форм страхового захисту, згідно з якою кожен страхувальник одночасно є членом страхового товариства. Перші угоди про страхову взаємодопомогу, згідно з якими збиток розподіляється на всіх учасників, відносяться до довжини. У Вавілоні (1792-1750 р.р. до н.є.) учасники торговельних караванів укладали між собою угоди, згідно з якими вони несли спільні збитки, що виникали на шляху внаслідок пограбування, крадіжки чи зникнення майна.
    

26. Відповідальність за першим ризиком - система страхового забезпечення (відповідальності), яка полягає в тому, що всі збитки в рамках страхової суми компенсуються повністю. Втрати, що виникли внаслідок страхового випадку, поділяються на дві частини:
    

1) втрати, що не передбільшують страхової суми;

2. втрати, що передбільшують страхову суму.
   

Збитки, що відносяться до першої частини (перші ризики), компенсуються повністю, звідси і назва даної системи.

28. Відповідальність гранична - система страхового забезпечення (відповідальності), при якій збитки компенсуються в твердо встановлених межах. Визначається початковий рівень збитку, що належить компенсації, і максимальна його величина.
    

28. Відповідальність пропорційна - система страхового забезпечення (відповідальності), яка полягає в тому, що збиток, який виник у застрахованому майні, компенсується часткою (пропорцією), рівною відношенню страхової суми до вартості застрахованого майна.
    

28. Відмова у виплаті страхового відшкодування - право страховика не виплачувати страхові кошти страхувальнику, застрахованому чи посмертному одержувачу, якщо страхувальник не дотримав вимог, пов’язаних із страховим випадком, що стався. Відмова можлива, наприклад, у зв’язку з тим, що страхувальник не повідомив своєчасно в страховий орган про страхову подію, дав невірні дані про розміри збитку (наприклад про страхування домашнього майна), а також якщо компенсаційні органи не підтвердять факту загибелі майна, втрати здоров’я чи смерті застрахованого.
    

28. Внесок страховий - сума, внесена страхувальником страховикові за прийняте останнім зобов’язання відшкодувати матеріальний збиток, нанесений застрахованому майну, або виплатити страхову суму при настанні певних подій в житті застрахованого.
    

28. Вид страхування - страхування однакових об’єктів від характерних для них небезпек. Виражає конкретні інтереси страхувальників, пов’язані із страховим захистом цих об’єктів. Кожен вид страхування, як правило, вимагає створення відповідних систем тарифних ставок, в яких закладано математичну імовірність збитку.
    

28. Вина страхувальника - суб’єктивне ставлення особи до своєї протиправної поведінки (діяльності чи бездіяльності) і її можливим наслідкам, що нерідко стає причиною нанесення збитку (шкоди). Існує два види вини - навмисна і через необережність. Остання поділяється на грубу і просту. Наявність навмисної чи грубої необережностї вини страхувальника є підставою для звільнення страховика від його обов’язків щодо виплати страхової компенсації або для скорочення розміру виплат.
    

28. Відшкодування страхове - сума, що сплачується страховиком за майновим страхуванням і страхуванням відповідності за виплату збитку внаслідок страхових випадків. Визначається і виплата В. с. повинні забезпечувати найбільш швидке та своєчасне видшкодування витрат потерпілим організаціям, підприємствам або населенню. Разом з тим умови виплати В. с. стимулюють охорону застрахованого майна. Вони передбачають обоз’язок страхувальника вживати заходи щодо зопобігання пошкодження або загибелі майна, суворо дотримуватися протипожежних, ветеринарно-зоотехнічних, агротехнічних правил, правил дорожного руху тощо. Порушення правил розглядається як вина страхувальника. У залежності від її характеру у виплаті В. с. може бути відмовлено. Визначення В. с. проводиться на підставі страхового акта, в якому вказується причина загибелі чи пошкодження майна, наводяться факти про об’єкти, що потерпіли від стихії.
    

28. Групове страхуання - сукупність договорів особистого страхування, укладених страховиком не з окремими фізичними особами, як в індивідуальному страхуванні, а з адміністрацією підприємства (організації, установи) або з профспілкою, які виступають в ролі страхувальника. Застрахованими є особи, які працюють за наймом в даній організації, підприємстві.
    

28. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюється з метою :
    

а) дотримання вимог законодавства України про страхування;

б) ефективного розвитку страхових послуг;

в) запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю та його органами на місцях.

37. Диспаша - спеціальний розрахунок щодо розподілу витрат загальної аварії між судном, вантажем і фрахтом, складаний диспашером. Складання Д. у складних випадках затягується на багато років і передбачає значні витрати (включаючи винагороди диспашера), що розподіляються пропорційно між зацікавленими сторонами.
    

37. Диспашер - спеціаліст у галузі морського права, який складає розрахунки щодо розподілу витрат у загальній аварії між судами, вантажем, тобто диспашу. У розвинених державах функції Д. виконують, як правило, спеціальні компанії.
    

37. Дисклоуз - загальноприйнята в зарубіжній практиці норма страхового права, що передбачає обов’язок страхувальника про негайне повідомлення страховика (сюрвейєра) про факти (ризиковані обставини), які характеризують об’єкт страхування і мають суттєве значення для висновку про зміну ступеня ризику, прийнятого на страхування.
    

37. Добровільне страхування - одна із форм страхування, яка на відміну від обов’язкового існує тільки на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником. У державному страхуванні добровільність розповсюджується тільки на страхувальників, страховик не зобов’язаний укладати договір у всіх випадках, передбачених страховим законодавством, діючими правилами та інструкціями.