Geum.ru

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області

Вид материалаДокументы

Содержание


5.1.1. Стан природних складових довкілля
5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
Адміністративні утворення
Прибережні смуги
Землі, що підлягають консервації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   33

5.1.1. Стан природних складових довкілля

На території області практично відсутні ландшафти, в яких не зазнав би зміни хоча б один із компонентів. У сучасній ландшафтній структурі переважають антропогенні сільськогосподарські, лісові, водні й селитебні ландшафти.

Сільськогосподарські ландшафти. Займають від 16,4 до 70,5 % території області. Вони сформовані на місці лісових, лучних і болотних ландшафтних комплексів.

Селитебні ландшафти. Поселення (міста, селища, села) з їх господарством і сконцентрованим населенням є найбільш активною формою впливу людини на природні ландшафти, яка спричиняє корінну перебудову ландшафтних комплексів. Значних змін зазнає рослинність і пов’язаний з нею тваринний світ.

Найбільш заселені передгірські ландшафти, урбанізованість яких становить 23 %. Малозаселеними залишаються гірські ландшафти. Щільність поселень у рівнинних ландшафтах становить в середньому 0,085 шт./км2, передгірських – 0,066, гірських – 0,025, що у 2-8 разів більше, ніж в цілому по Україні (0,010 шт./км2).

Лісові антропогенні ландшафти. Первинні лісові ландшафти з корінними (природними) лісами на території Івано-Франківської області майже не збереглися. У породній і віковій структурі лісів, а також у показниках лісистості території відбулися істотні зміни. На значних площах на місці мішаних лісів за участю бука, смереки і ялиці сформувалися чисті смерекові деревостани. Сучасні ліси – це вторинні, здебільшого штучно створені ліси. Якщо у корінному рослинному покриві переважали стиглі і перестиглі ліси, то у сучасному покриві такі деревостани збереглися лише на 9,2 % вкритої лісом площі.

Водні антропогенні ландшафти. До них відносяться водосховища, ставки і канали. На території області є три водосховища (Бурштинське, Чечвинське, Княгиницьке), загальною площею 1672 га, об’ємом води 63,5 млн. м3. Ставки побудовані на малих річках переважно у населених пунктах або біля них. Кількість ставків 620, загальною площею 2373 га, об’ємом води 31 млн. м3. Вони використовуються для риборозведення та рекреації.

Найбільшою мірою трансформовані рівнинні і передгірські ландшафти. Переважаючим типом природокористування тут є сільськогосподарське землекористування, яке поєднується із промисловим виробництвом. У структурі рівнинних і передгірських ландшафтів питома вага сільськогосподарських угідь коливається в межах відповідно 60-70 % і 35-45 % (в середньому по Україні – 70,9 %). Загальна розораність перевищує межі екологічної збалансованості як у рівнинних (50-60 %), так і передгірських (30-40 %) ландшафтах. У рівнинних ландшафтах розорано 80-90 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 60-70 % (в Україні – 80,7 %). Сільськогосподарська освоєність гірських ландшафтів становить, в середньому, 16,4 %.

Висока розораність території є наслідком екстенсивного використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням площ ріллі.

У гірських ландшафтах лісистість знизилася до 60-70 %, передгірських – до 30-45 %, рівнинних – до 8-17 %. Заміна лісових біогеоценозів лучними, орними і урбанізованими екосистемами супроводжується різким зменшенням біогеоценотичної товщі, спрощенням вертикальної і горизонтальної будови ландшафтів, погіршенням водного і радіаційного балансу території, зниженням енергетичної ефективності продукційного процесу.

Природними і напівприродними угрупованнями (ліси, сіножаті, пасовища, водно-болотні угіддя) зайнято в середньому 63,7 % території області. Однак, у рівнинних ландшафтах цей показник значно нижчий – 20-35 %, передгірських – 35-40 % (Україна – 34 %).

У 2008 році законсервовано 0,141 тис. га земель шляхом заліснення, рекультивовано – 0,007 тис. га. Загальна площа рекультивованих земель станом на 01.01.2009 р. становить 0,050 тис. га.

У 2008 році встановлено у натурі 101,2 га прибережних захисних смуг.

Всього станом на 01.01.2009 р. винесено в натуру 8666,7 га прибережних захисних смуг.

У 2008 році переведено у вкриті лісовою рослинністю землі площею 2,31 тис.га, у т. ч. лісових культур – 1,44 тис.га, площі з природним поновленням – 0,87 тис. га. Відновлення лісів у 2008 році проведено на площі 2,73 тис.га, лісорозведення на площі 0,092 тис.га, у т.ч. захисні лісові насадження – 0,092 тис.га.


5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

Структура угідь у рівнинних і передгірських ландшафтах є не раціональною і потребує оптимізації в частині зменшення орних земель відповідно до 30-35 % і 25-30 % та збільшення у 1,5-2 рази площі лісів.

Басейни річок охоплюють певні території, у межах яких природні компоненти, перебуваючи у взаємозалежності, формують цілісні природні територіальні комплекси (ландшафти). Це створює передумови для аналізу стану сформованих у басейнах річок ландшафтних систем та оцінки їх антропогенних змін.

Порушення оптимальної структури і співвідношення угідь, розміщення орних земель на ерозійно-небезпечних схилах, необгрунтоване осушення земель (особливо у заплавах рік) призвели до зниження стійкості і спрощення структури ландшафтів, порушення гідрологічного режиму території, формування повеней і обміління річок, втрати біорізноманіття, виникнення небезпечних екзогенних геодинамічних процесів (водна ерозія, зсуви, селі та ін.).

Відсутність ландшафтного підходу до організації території агроландшафтів призвела до розвитку водно-ерозійних процесів. За останні 30 років площа еродованих сільськогосподарських угідь в Івано-Франківській області зросла в 1,3 рази і становить 128,0 тис. га або 20% їх загальної площі.

Використання еродованих малопродуктивних земель у сільськогосподарському виробництві є економічно неефективним, тому вони підлягають консервації шляхом залісення. Площа таких земель на території області складає 30 тис. га.

Порушення цілісності рослинного покриву і балансу взаємодії стокоформуючих факторів (ліс – поле – болото – річка), зниження лісистості, збільшення питомої ваги орних земель у структурі компонентів ландшафтів негативно вплинули на гідрологічний режим території, процеси перерозподілу атмосферних опадів і надходження їх у річки. Порушилася структура стоку внаслідок збільшення об’ємів поверхневого стоку та істотного скорочення терміну добігання води до русел річок. Цим обумовлено формування паводків і зниження водності (обміління) річок у меженні періоди.

У цьому контексті постає питання про ренатуралізацію ландшафтної сфери. При цьому ренатуралізація розглядається як система заходів, спрямованих на відтворення природних ландшафтів і, в першу чергу, природного (корінного) рослинного покриву. Основна роль у цьому процесі належить лісу, враховуючи виконувані ним функції – біогеохімічну, середовищетвірну, захисну, продукційну.

У зв’язку із цим при визначенні пріоритетів ведення сільськогосподарського виробництва екологічні фактори повинні враховуватись у першу чергу.

Екологічне оздоровлення природних територій, особливо витоків річок, поліпшення стану заплавних екосистем у межах басейну ріки Дністер, в тому числі шляхом створення захисних смуг уздовж берегів водних об’єктів, особливо крутосхилих ділянок, впровадження заходів щодо збереження водно-болотних угідь, посилення їх водозахисної та водорегулюючої функції, ренатуралізації та поліпшення охорони природних комплексів водоохоронних зон водних об’єктів є важливим заходом збереження біорізноманіття.

Таблиця 5.1.2.2. Складові структурних елементів екологічної мережі Івано-Франківської області

№ з/п

Адміністративні утворення


(райони, міста)
Загальна

площа області, тис.га
Елементи екомережі, тис.га
% території екомережі до загальної площі
%

ПЗФ

Загаль-на площа елем-нтів еко-мережі
ПЗФ
Ліси та інші лісовкриті площі
Сіножаті та пасовища
Прибережні смуги
Води
Курортні та лікувально оздоровчі території
Рекреаційні території
Землі, що підлягають консервації

всього
в т. ч. лісові

Богородчанський
79,9
65,93
4,135
3,5
38,14
8,465
1,5
0,78
0
10,91
2
82,5
5,2


Верховинський
125,4
121,8
21,506
15,9
73,52
25,394
0,4
0,8
0,002
0,178
0
97,1
17,1


Галицький
72,3
32,107
14,685
12,2
0,01
9,365
0,7
3,54
0,007
0
3,8
44,4
20,3


Городенківський
74,7
23,847
14,422
5,4
0,56
0,4
3,6
1,56
0
0,005
3,3
31,9
19,3


Долинський
124,8
114,183
13,335
6,9
84,67
13,58
0,8
0,96
0,02
0,018
0,8
91,5
10,7


Калуський
64,7
36,042
4,754
4,2
15,1
10,2
1,4
1,87
0
0,018
2,7
55,7
7,3


Коломийський
102,6
52,314
0,62
0,3
25,4
18,78
1,8
2,37
0,015
0,029
3,3
51,0
0,6


Косівський
90,3
76,339
50
45,7
0
24,98
0,4
0,79
0,02
0,159
0
84,5
55,4


Надвірнянський
129,4
103,405
9,647
9,6
73,19
15,49
1,6
1,27
0,008
0
2,2
79,9
7,5


Рогатинський
81,5
34,998
0,285
0,09
15,69
13,7
0,9
1,41
0,011
0,002
3
42,9
0,3


Рожнятівський
130,3
110,695
5,201
3,6
87,98
12,97
2,1
1,88
0,021
0,043
0,5
85,0
4


Снятинський
60,2
18,453
0,113
0,02
5,62
8,3
1,2
1,42
0
0
1,8
30,7
0,2


Тисменицький
73,6
37,402
9,389
9,3
14,14
8,4
1,7
2,1
0,02
0,053
1,6
50,8
12,8


Тлумацький
68,4
29,199
5,619
2,9
9,1
8,08
0,7
1,46
0,006
0,034
4,2
42,7
8,2


Болехівська міська рада
30
25,275
2,899
2,9
15,79
5,5
0,2
0,58
0
0,006
0,3
84,3
9,7


м. Івано-Франківськ
8,4
0,952
0,054
0
0,48
0,178
0
0,24
0
0
0
11,3
0,6


м. Калуш
6,5
2,043
0
0
0,82
0,223
0,8
0,2
0
0
0
31,4
0


м. Коломия
4,1
0,423
0,007
0
0,08
0,176
0
0,16
0
0
0
10,3
0,2


м. Яремче
65,7
61,946
39,266
39,3
14,4
7,8
0
0,48
0
0
0
94,3
59,8




По області
1392,8
947,391
195,93
161,81
474,68
191,981
19,8
23,9
0,13
11,47
29,5
68,0
14