Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
- Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4495.46kb.
Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є:
Бурштинська ТЕС:
- заміна електрофільтра на енергоблоці № 7 – термін до 2009 року;
- заміна електрофільтрів на блоках № 2,3 та впровадження технологій сіркоочистки– термін до 31.12.2015 року;
- заміна електрофільтрів на блоках № 5-8 та впровадження технологій сіркоочистки – термін до 31.12.2015 року;
- заміна електрофільтрів на блоках № 1,4 та впровадження технологій сіркоочистки на блоках № 1, 4, 9-12 – термін до 31.12.2015 року.
ВАТ “Івано-Франківськцемент” - проведена реконструкція цементного виробництва, що суттєво зменшила викиди в атмосферу оксидів азоту та оксиду сірки, а викиди пилу становитимуть не більше 30 мг/м3.
ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” - встановлено гідроочистку дизельного палива, що зменшить викиди в атмосферу.
Рис. 2. Геоекологічні полігони Європейської комп’ютеризованої
системи екологічної безпеки (ECSES)
Рис. 3. Вміст оксиду азоту у атмосферному повітрі Карпатського регіону
3. ЗМІНА КЛІМАТУ
Зміна клімату це глобальна проблема один із основних постулатів Кіотського Протоколу.
Температура довкілля є одною з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури наповерхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект.
Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду.
Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення
середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом наступного сторіччя на 2-5°C.
Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних реґіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних реґіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей.
Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах.
Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві.
В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів.
Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, є океан і наземна біомаса.
Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату.
3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн.
У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року.
У 2005 році Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); створення національної системи торгівлі дозволами на викиди.
Указом Президента (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу. З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агентство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Основним завданням Нацекоагентства є:
- участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату;
- виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до неї, в тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону довкілля, залучення інвестицій в охороні навколишнього природного середовища;
- створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки та обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
Відповідальними за вжиття заходів, які б зменшували вплив суб’єктів господарювання на зміну клімату, є Національне агентство екологічних інвестицій України та місцеві державні адміністрації.
Скорочення викидів парникових газів – головний інструмент протидії. Не важливо, де відбувається скорочення викидів, ефект спостерігається для загальної концентрації парникових газів в атмосфері Землі.
3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед. комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Івано-Франківськцемент”.
Із загальної кількості викидів в повітря області 89% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату.
Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», Бурштинській ТЕС та ВАТ «Івано-Франківськцемент».
Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади.
3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
Відсутність «Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях”, розробка якої передбачалась постановою КМУ від 13.03.2002р. № 301, не дає можливості ефективно проводити політику у сфері адаптації до зміни клімату.
В області для адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату здійснюються наступні заходи: зменшення вирубки лісів; насадження нових лісових масивів; впровадження екологічно чистих технологій; підвищення ефективності використання енергоресурсів; застосування альтернативних джерел енергії.
4. СТАН ВОДНИХ РУСУРСІВ
4.1. Водні ресурси та їх використання
Водні ресурси області представлені поверхневими та підземними водами. За загальними запасами поверхневих вод область посідає 3-є місце в Україні. На території області протікає 8294 річки, загальною довжиною 15756 км, у тому числі: 4688 річок в басейні р. Дністер довжиною 9111 км і 3606 річок в басейні р. Прут довжиною 6645 км. З яких: 8103 – малі річки з площею водозбору менше 10 км2 довжиною – 4496 км; 141 – річки з площею водозбору від 10 до 100 км2 довжиною – 3762 км; 42 – річки з площею водозбору від 100 до 1000 км2 довжиною – 5554 км; 9 – річки з площею водозбору понад 1000 км2 довжиною – 1944км.
Загальна їх густота в середньому по області становить 0,2 – 0,4 км/км2; в окремих басейнах вона вища, наприклад, в басейнах Лімниці і Бистриці дорівнює 1,3 км/км2, а басейнах Білого і Чорного Черемошів досягає 1,7 – 2,5 км/км2.
Поверхневі водні ресурси формуються в межах басейнів річок Дністра і Пруту та їх головних приток. Відомості про водні ресурси Івано-Франківської області показано в таблиці № 4.1.1.
Таблиця4.1.1. Водні ресурси Івано-Франківської області у 2008 році
| Райони | Поверхневі води (місцевий річковий сток) | Підземні води |
| всього, млн. м3/рік | всього, млн м3/рік | |
| 1 | 2 | 3 |
| Богородчанський | 344,9 | 9,40 |
| Верховинський | 545,5 | 4,52 |
| Галицький | 155,8 | 123,98 |
| Городенківський | 114,4 | 18,95 |
| Долинський | 668,6 | 13,35 |
| Калуський | 245,7 | 19,74 |
| Коломийський | 259,2 | 12,49 |
| Косівський | 275,6 | 6,60 |
| Надвірнянський | 829,5 | 7,18 |
| Рогатинський | 118,3 | 11,63 |
| Рожнятівський | 545,6 | 8,90 |
| Снятинський | 87,1 | 11,49 |
| Тисменицький | 234,0 | 16,08 |
| Тлумацький | 120,1 | 5,69 |
| Всього по області | 4544,34 | 270,00 |
Поверхневі водні ресурси, що формуються в межах області, у середній по водності рік складають 4544,34 млн.м3, в рік 75% забезпеченості – 3317,59 і в рік 50% забезпеченості – 2182,29 млн.м3. Сумарні водні запаси (з водами сусідніх областей) складають відповідно 9050,83, 6562,64 і 4299,30 млн.м3.
Фактично в 2008 році запасів водних ресурсів у межах області було 6842,67, а із стоком сусідніх областей 13787,53 млн.м3 (8% забезпеченість в бас. р. Дністер і 12% забезпеченість в бас. р. Прут). Водність визначена на основі фактичних даних водомірних постів Заліщики і Чернівці. Фактичні запаси поверхневих і підземних вод у 2008 році показано в таблиці № 4.1.1.
Всі води, які знаходяться нижче земної поверхні, відносяться до підземних вод. Згідно “Довідника з водних ресурсів” видавництва “Урожай”, 1987 року, прогнозні запаси підземних вод у області складають 270 млн.м3, а затверджені ДКЗ – 100 млн.м3. За підземними водами, запаси яких складають 270 млн.м3 в рік, область знаходиться на 19-ому місці в Україні.
За даними державного обліку, в 2008 році забір свіжої води в області складав 111,7 млн. м3, із них поверхневих вод – 103,1 млн. м3, підземних – 8,6 млн. м3. Використання води склало 100,4 млн. м3/рік. На виробничі потреби використано – 72,04 млн. м3, господарсько-питні – 21,1 млн. м3, на потреби сільського господарства – 0,3 млн. м3 води. Порівняно з 1990 р. загальне водоспоживання по області зменшилось на 191,9 млн. м3.
Загальне по області зменшення забору свіжої води пройшло за рахунок галузі промисловості та житлово-комунального господарства.
Обсяг річного використання води, встановлений в дозволах на спецводокористування, в цілому по області складав 157,7 млн.м3 при фактичному заборі 111,7 млн.м3. Використання водних ресурсів показано в таблиці 4.1.2.
Аналіз звітності за формою 2-ТП (водгосп) показав, що ні один водокористувач з тих, які мають дозвіл на спецводокористування, не допустив перевитрат встановлених лімітів, так як дозволи на спецводокористування розробляються і затверджуються на максимум виробництва на довготривалий період і тому встановлені в дозволах ліміти в більшості випадків значно більші, ніж необхідні для цьогорічного виробництва. Це не служить важелем до економного раціонального використання води і зводить нанівець боротьбу за економію витрат води на одиницю продукції.
Таблиця 4.1.2. Основні показники використання і відведення води по Івано-Франківській області
млн. м3
-
Показники
1990
2000
2005
2006
2007
2008
1
2
3
4
5
6
7
Забрано води з природних водних об'єктів - всього
303,6
130,2
117,6
116,1
117,6
111,7
у тому числі для використання
Спожито свіжої води ( включаючи морську) з неї на
289,1
110,7
103,6
101,1
103,3
100,4
виробничі потреби
166,9
63,5
76,0
75,8
75,7
72,0
побутово-питні потреби
60,9
40,3
25,4
23,7
21,8
21,1
зрошення
0,1
0,1
0,1
0,01
0,1
0,05
сільськогосподарські потреби
22,2
1,7
0,3
0,3
0,3
0,3
ставково-рибне господарство
36,0
4,6
1,3
0,5
4,8
6.2
Втрати води при транспортуванні
13,0
19,5
14,0
13,4
12,9
9,7
Загальне водовідведення з нього:
187,0
112,1
90,6
87,1
90,2
94,2
у поверхневі водні об'єкти
187,0
112,1
902
86,2
89,1
92,97
у тому числі:
забруднених зворотних вод
72,1
67,9
30,4
26,3
20,8
18,6
з них без очищення
7,2
5,8
1,7
0,2
0,1
0,15
нормативно очищених
23,0
25,5
41,7
42,7
45,2
47,9
нормативно чистих без очистки
85,0
12,9
18,06
17,05
23,03
26,43
Обсяг оборотної та послідовно використаної води
3777,0
1165,5
2228,1
2249,9
2188,0
2104,0
Частка оборотної та послідовно використаної води, %
8,0
11
5,2
5,2
5,3
5,3
Потужність очисних споруд
118,0
134,1
131,2
132,0
131,4
131,2
Рис.4.1.1. Динаміка забору води з природних об’єктівТаблиця 4.1.3. Забір, використання та відведення води по Івано-Франківській області у 2008 році
млн. м3
-
Назва водного об’єкту
Забрано води із природних водних об’єктів - всього
Використано води
Водовідведення у поверхневі водні об’єкти
всього
з них забруднених зворотних вод
1
2
3
4
5
р. Дністер
102,4
92,13
82,16
18,375
р. Тлумачик
1,721
1,591
1,517
0,072
р. Бистриця
32,64
25,77
46,61
16,63
р. Б. Надвірнянська
27,13
21,60
10,53
4,305
р. Б. Солотвинська
4,528
3,187
0,317
-
р. Ворона
5,093
4,830
8,134
4,305
р. Гнила Липа
42,21
41,83
7,039
-
р. Лімниця
15,62
14,09
3,040
0,008
р. Чечва
6,631
6,124
0,014
-
р. Сівка
0,949
0,878
1,694
0,128
р. Свірж
0,921
0,743
0,732
-
р. Свіча
5,482
4,931
4,706
1,281
р. Сукіль
1,738
1,680
1,724
0,152
р. Саджава
0,081
0,073
2,447
0,999
р. Дунай
9,33
8,294
10,80
0,235
р. Прут
9,33
8,294
10,80
0,235
р. Коломийка
0,480
0,229
0,036
-
р. Черемош
0,303
0,299
0,036
-