Л.І. Остапченко д-р біол наук, проф., М. Ю. Макарчук д-р біол наук, проф
| Вид материала | Документы |
- Інформаційні технології в журналістиці: вітчизняний І світовий досвід Київ 2002, 8272.38kb.
- Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002, 2743.9kb.
- Приглашение и программа разнообразие почв и биоты северной и центральной азии, 521.14kb.
- Навчально-методичний комплекс з курсу "Безпека життєдіяльності" для студентів мсу денної, 222.01kb.
- Научный выпуск вестник балтийской педагогической академии вып. 29. – 2000 г. Поиск, 1745.18kb.
- Дипломных проектов по специальностям, 283.96kb.
- Вестник балтийской педагогической академии вып. 94. – 2010 г. Актуальные проблемы нравственного, 2431.92kb.
- Учебник, 5069.09kb.
- В организации совместных отношений, 1137.14kb.
- Засновник Академія правових наук України Редакційна колегія, 2132.4kb.
На основі критерію корельованості з загальними факторами ми отримали розподіл набору температурних показників на наступні групи-фактори:
Щодо температурних показників І блоку, то вони розподілились на 3 фактори. До I фактору увійшли значення температури правого війкового вузла, правого крилопіднебінного вузла та правого вушного вузла. До ІІ фактору увійшли температурні показники барабанної перетинки, як зправа, так і зліва. Цей фактор являється домінуючим (див. таб.1.) і характеризує стан центрального регулятора теплообміну. До ІІІ фактору увійшли показники температури крилопіднебінного вузла зліва, вушного вузла зліва, блукаючого нерва зліва та інтегральний показник по І блоку – середнє значення температури. Складники І та ІІ фактору характеризують певні відхилення в функціюванні стовбура мозку.
Перейдемо до аналізу отриманих абсолютних температурних відхилень першого блоку. До І фактору увійшли значення температурних відхилень на барабанній перетинці зправа і зліва, температурні показники барабанної перетинки зправа та середній показник температурних відхилень по блоку. Ці параметри характеризують поточний стан парасимпатичної нервової системи. До ІІ фактору увійшло температурне відхилення правого війкового вузла . До ІІІ фактору - температурне відхилення барабанної перетинки зліва. До ІV фактору – температурне відхилення крилепіднебінного вузла зправа. ДоV фактору – температурне відхилення війкового вузла зліва.
Температурні показники поперекового відділу-ІІ блоку розподілились на 2 фактори. До І фактору увійшли температурні показники ІІІ сегменту зліва, ІV , V зправа та зліва та значення середньої температури по блоку. Вони характеризуют cтан симпатичної нервової системи, яка інервує органи малого тазу. До ІІ фактору увійшли температурні показники І та ІІ сегментів поперекового відділу зправа і зліва. Таке згрупування даних випливає, на нашу думку, через анатомічні особливості зв’язку 12 пари сегментів грудного відділу спинного мозку з І та ІІ сегментами поперекового відділу.
Щодо температурних відхилень по ІІ блоку, то І фактор складають значення відхилень температурних показників в І , ІІ сегментах зправа, в ІІІ, ІV сегментах зліва та значення середнього температурного відхилення по блоку. ІІ фактор містить температурні відхилення по ІІ сегменту зліва та ІV зправа. До ІІІ фактору увійшли температурні відхилення по ІІІ сегменту зправа. ІV фактор складають температурні відхилення V сегменту зліва. V фактор складають температурні відхилення від середнього в V сегменті зправа.
Температурні показники в 24 класичних точках акупунктури розподілилися на два фактори. До І фактору увійшли білатеральні значення температур репрезентативних точок легенів, перикарду, серця (легенево-судинного комплексу), тонкого кишковика, трьох обігрівачів, товстого кишковика (судинного комплексу включаючи лімфообіг, який відображає стан імунної системи) та середнє значення температури по ІІІ блоку.
Температурні відхилення по ІІІ блоку розподілилися на 9 факторів: в І фактор увійшли температурні відхилення в правих репрезентативних точках шлунку, жовчного міхура, сечового міхура (показників функціонального стану травного тракту). ІІ фактор містить білатеральні температурні відхилення тонкого кишковика, трьох обігрівачів та товстого кишковика зліва, нирок – зправа (показники стану імунної системи). ІІІ фактор – температурні відхилення в лівих репрезентативних точках шлунку, жовчного міхура сечового міхура. До того ж треба зазначити, що величина середнього відхилення по блоку внесла певний вклад в формування ІІІ фактору. ІV фактор - температурні відхилення в лівій репрезентативній точці легенів. V фактор складає температурне відхилення від середнього в лівій точці кишковика. VІ фактор складає температурне відхилення від середнього в правій репрезентативній точці селезінки. VІІ фактор містить темперетурні відхилення репрезентативних точок товстого кишковика зправа, печінки та селезінки зліва. VІІІ фактор- білатеральні відхилення перикарду. ІХ фактор - температурні відхилення в правій репрезентативній точці легенів. Температурні показники в 12 парах сегментів грудного відділу спинномозкових нервів розподілилися на три фактори. До І фактору увійшли білатеральні значення температур в Th8 –Th12 сегментах (огани черевної порожнини) та середня температура по блоку. ІІ фактор складають білатеральні температурні показники Th1–Th2 та ThП3 сегментів (дихальна та серцево-судинна система). ІІІ фактор містить значення температури в Th3 лівому сегменті, білатеральні температурні показники в Th4 –Th5 та в правому ThП6 (органи черевної порожнини).
Температурні відхилення по ІV блоку розподілилися на 12 факторів: до І фактору увійшли температурні відхилення в ThП3, ThЛ7, ThЛ8 сегментах (гепатодуоденальна зона); до ІІ фактору – в ThЛ11, ThЛ12, ThЛ9 сегментаї (органи черевної порожнини); до ІІІ фактору – в ThП5, ThП6 сегментах (органи черевної порожнини); до ІV фактору – в ThП1, ThП2 сегментах ( серцево-легенева система); до \/ фактору - ThЛ3, ThП8, ThП9 (діафрагма та органи черевної порожнини); до VІ фактору - в ThЛ6, ThП11; до VІІ фактору – в ThЛ1, ThП10 ( ендокринна система); VІІІ фактор сладають значення температурних відхилень в ThЛ4, ThЛ5 сегментах (серцево-легенева система); ІХ фактор складає значення температурного відхилення в ThП12 сегменті ( сечостатева система); Х фактор складає температурне відхилення в ThП4 сегменті, який характеризує стан серцево-судинної системи); ХІ фактор вказує на відхилення в сечостатевій системі – ThЛ10.
Факторний розподіл температурних характеристик показав, що саме температурні відхилення, а не самі значення температур несуть більш диференційовану інформацію про функціональний стан парасимпатичного, симпатичного та мезентеріального відділів вегетативної нервової системи. Також стало очевидним, що такі інтегральні показники як середнє значення температур по блоку та середнє значення температурного відхилення несуть вагоме інформаційне навантаження щодо функціональних відхилень в стані нервової системи.
На протязі багатьох років в наукових розробках широко розповсюджені статистичні підходи щодо визначення норми. Вони, як вказують автори [9,10,11], відповідають розумінню норми як найбільш розповсюдженого, частого варіанту. Більшість біологічних процесів описуються розподілами, які відрізняються від нормального. В даному випадку відхилення температур в репрезентативних точках від середньої температури відповідно кожного блоку та середні значення температурних відхилень по кожному блоку в більшості випадків не являються вийнятком (див. табл.1). Тому буде найкращим представити ці величини як частину ( або процентілі) фактичного розподілу. Це дозволить оцінити наскільки часто зустрічається та чи інша ознака. На рис.3 наведені процентільні характеристики середніх температурних відхилень для кожного досліджуваного блоку.
Рис.3. Процентільні характеристики середніх температурних відхилень
Процентільні характеристики середніх температурних відхилень
| Блок | Кільк. обстежень | Медиана  C | 5% C | 15% C | 25% C | 35% C | 65% C | 75% C | 85% C | 95% C |
| І блок | 31 | 1,15 | 0,74 | 0,86 | 0,95 | 1,01 | 1,47 | 1,66 | 1,74 | 1,98 |
| ІІ блок | 31 | 0,34 | 0,11 | 0,21 | 0,24 | 0,25 | 0,4 | 0,61 | 0,67 | 0,91 |
| ІІІ блок | 31 | 0,97 | 0,45 | 0,54 | 0,65 | 0,85 | 1,29 | 1,51 | 1,7 | 1,98 |
| І\/ блок | 31 | 0,42 | 0,22 | 0,30 | 0,31 | 0,37 | 0,46 | 0,47 | 0,6 | 0,93 |
В якості границь норми досліджуваних показників дуже часто використовують 5-й та 95-й процентілі [11], але можна використовувати і 90-процентільні інтервали [9]. Отже, границі норми для нашої вибірки можуть лежати у вказаних вище діапазонах. Вихід за границі норми може вказувати на функціональні відхилення температур в білатеральних репрезентативних точках. В подальшому нами будуть проведені дослідження для практично здорової групи обстежуваних та хворих з конкретною патологією. Тільки тоді у нас появиться нагода для уточнення коридорів функціональної норми.
Висновки.
- Температурні характеристики та температурні відхилення в репрезентативних точках вегетативної нервової системи відображають прояв об’єктивно існуючих внутрішніх системних взаємозв’язків організму.
- Більш повне інформаційне навантаження несуть показники саме температурних відхилень.
- Запропонований спосіб оцінки функціонального стану як окремих органів, так і всього організму людини має велике практичне значення та дозволить оптимізувати діагностику, лікування та реабілітацію хворих, що перенесли порушення мозкового кровообігу.
Література
1.Беркович Е.М. Энергетический обмен в норме и патологии.-М.: Медицина,1964.-334с.
2.Иванов К.П. Основы энергетики организма. Теоретические и практические аспекты. Т.1.Общая энергетика, теплообмен и терморегуляция.-Л.: Наука, 1990.-307 с.
3.Илюхина В.А. Предпосылки и перспективы исследования физиологических аспектов проблемы энергодефицита при астенических состояниях здорового и больного человека //Физиология человека.-1995.-Т.21, №1.- С.143-160.
4.Нечушкин А.И., Гайдамакина А.М. Стандартный метод определения тонуса вегетативной нервной системы в норме и патологии// Журнал экспериментальной и клинической медицины АН Армянской ССР, 1981.- Т.- ХХ1.- №2.- С.164-172.
5. Вогралик В.Г., Вогралик М.В., Голованова М.В. Новый метод диагностики болезней.-Горький,1988.-92 с.
6.Г.Б. Богданов Нелинейная нейроэлектротермодинамика и экоуравновешивание. – Киев, 1991.- 406 с.
7.В.А. Максимович, И.И. Солдак, С.В. Беспалова Медицинская биоенергетика.- Донецк, 2003.- 229 с.
8.Деклараційний патент на корисну модель № 6805 від 16.05.2005 р. Остапченко Л.І., Макарчук М.Ю., Мартинчук О.С., Криворучко Л.А. “Спосіб корекції функціонального стану організму людини”.
9. Иваницкий Т.П. Температурные показатели тепловой “машины” человека. IX Международная школа-конференция “Биология – наука ХХI века.”- Пущино, 2005- С.9.
10. Айвазян С.А., Бежаева З.И.Староверов О.В. Классификация многомерных наблюдений.- М, Статистика,1973- 239 с.
11. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. – Из-во Медиа Сфера. М.-2002-,,,,с.
12. Р. Флетчер, С. Флетчер, Э.Вагнер Клиническая эпидемиология, основы доказательной медицины.- Из-во Медиа Сфера, Москва, 1998 – 347 с.
13.Стенсон Гланц, Медико-биологическая статистика.- Из-во Практика, Москва,1999-459с.