Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького

Вид материалаДокументы

Содержание


7. Особливості укладення та умов договорів ігрового ризику (гра, парі, лотерея, розіграш), порядку їх проведення визначаються за
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Глава 77 (1) ЦК України «Договори ігрового ризику»

«1. Вимоги фізичних та юридичних осіб, пов’язані з організацією азартних ігр або з участю в них, правомірно проведених неліцензованими організатором або учасником(ами) гри, не підлягають судовому захисту, за винятком вимог осіб, які прийняли участь в іграх під впливом обману, насильства, погрози або злонаміреної домовленості їх представника з організатором ігор, а також вимог щодо виплати виграшу і відшкодування збитків за договорами лотереї і розіграшу. Добровільна сплата боргу за такими вимогами визнається належним виконанням.

Зобов’язання з азартної гри є натуральними зобов’язаннями, якщо закон не визнав їх цивільно–правовими або недійсною підставу їх виникнення. Натуральними є зобов’язання з гри, учасником якої не є професійний (тобто ліцензований) організатор або учасники гри.

2. Підставою цивільно–правових зобов’язань з гри є договір гри.

Договором гри є заснована на ризику домовленість, згідно з якою одна сторона (гравець) зобовязується сплатити внесок, а інша (організатор гри) надати послугу з організації гри і безпосередньої участі в ній організатора або участі граців і виплатити гравцеві виграш (приз) за рахунок виграшного фонду, сформованого за рахунок гравців або третіх осіб, у разі визнання гравця переможцем внаслідок розігрування шансів на такий приз за випадковою вірогідністю згідно з умовами проведення гри.

3. Положення про гру поширюються на інші договори ігрового ризику (парі, лотерея, розіграш), якщо це не суперечить закону або сутності зобов’язання.

4. Договір парі є правочином між учасниками або учасниками та організатором парі, згідно з яким кожна із сторін (учасники парі) зобов’язується перед іншою виплатити приз (грошову суму, передати річ, виконати роботу, надати послугу) у випадку, якщо її твердження відносно певної обставини виявиться неправильним (сторона, що програла), а твердження іншої (тієї, що виграла) сторони – правильним.

5. Договір лотереї є заснованим на ризику правочином, за яким одна сторона (гравець) робить внесок (купує лотерейний білет), а інша (організатор лотереї) зобов’язується провести масову азартну гру, яка поширюється за межі однієї будівлі, передбачає заснований на прилюдній обіцянці винагороди розиграш призового (виграшного) фонду між гравцями, виграш в якій має повністю або частково випадковий характер.

За договором лотереї одна сторона (організатор лотереї), в особі розповсюджувача лотереї, зобов’язується безоплатно передати у власність іншій стороні (гравцеві) приз, у разі визнання такого гравця переможцем внаслідок прилюдного розігрування шансів на такий приз за випадковою вірогідністю відповідно до умов проведення лотереї.

6. Договір розіграшу є заснованим на ризику правочином, згідно з яким одна сторона (організатор розіграшу) зобов’язується безоплатно надати іншій (гравцеві, учаснику розіграшу) право участі у розігруванні призу за випадковою вірогідністю (шанс) і передати у власність гравця приз, у разі визнання такого гравця переможцем згідно з правилами розіграшу, визначених організатором і взаємно погоджених сторонами цього договору.

7. Особливості укладення та умов договорів ігрового ризику (гра, парі, лотерея, розіграш), порядку їх проведення визначаються законом.

8. Якщо інше не передбачено законом, положення ЦК України про гру не поширюються на зобов’язання за строковими правочинами про взаємну компенсацію різниці від зміни базисного активу – валютних курсів, курсів акцій, ставок за депозитами тощо (договори «на різницю»)».


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  1. Автомонов В. С. Модель человека в экономической науке. СПб.: Экономическая школа, 1998. – 470 с.
  2. Авто в кредит, квартиру – даром. Или наоборот // Газета «По-Киевски». – 2005. – 30 июня. – № 122. – С. 29.
  3. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. I. – М.: АО «ЮрИнфоР», 2002. – 490 с.
  4. Анненков К. Система русского гражданского права. Т. III. Право обязательственное. – СПб., 1891. – 520 с.
  5. Барон Ю. Система римского гражданского права. Вып. Третий. Книга IV: Обязательственное право. – СПб., 1910.
  6. Белов В. А. Гражданское право. Общая часть. М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 639 с.
  7. Белов В. А. Игра и пари как институты гражданского законодательства // Законодательство. – 1999. – № 9. – С. 7–14.
  8. Бернстайн П. Против богов: Укрощение риска / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000. – 480 с.
  9. Богданова Т. Всякий случай // COSMOPOLITAN В УКРАИНЕ. – 2006. – февраль.
  10. Болотников С. Фальшивый футбол // Газета «По-киевски». – 2005. – 29 декабря.
  11. Брагинский М. И. Проведение игр и пари (гл. 58) // Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть вторая. Текст. Комментарии, алфавитно-предметный указатель. – М., 1996.
  12. Брагинский М. И. Правовое регулирование игр и пари // Хозяйство и право. – 2004. – № 11.
  13. Брагинский М. И. Правовое регулирование игр и пари // Хозяйство и право. – 2004. – № 12.
  14. Брагинский М. И. Договоры об играх, пари: понятие, виды, правовое регулирование. – М.: Статут, 2004. – 77 с.
  15. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд., 3-е, стереотипное. – М.: Статут. – 2001. – С. 397.
  16. Василевская Н. П. Обязательства с игры и пари // Гражданское право: Часть вторая: Учебник / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М., 1997. – 690 с.
  17. Виндшейд Б. Об обязательствах по римскому праву. – СПб., 1875.
  18. Висновок на проект Закону України «Про лотереї та інші азартні ігри в Україні» (реєстр. № 4204-1 від 24.10.2004 року, внесений Кабінетом Міністрів України).
  19. Висновок на проект Закону України «Про державне регулювання діяльності з випуску та проведення лотерей і грошових розиграшів», реєстр. № 1054-Д від 21.03.2003 р.
  20. Гаджиев Г., Иванов В. Квазиалеаторные договоры (проблемы доктрины, судебной защиты и правового регулирования) // Хозяйство и право. – 2003. – № 5.
  21. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА.М), 2002.
  22. Годэмэ Е. Общая теория обязательств. – М.: Юрид. лит–ра, 1948.
  23. Голубєва Н. Ю. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди: Дис. ...канд. юрид. наук. – Одеса. – 2005. – 215 c.
  24. Гражданский кодекс с постатейно-систематизированными материалами / Под ред. С. Александровского. – М., 1928. – 876 с.
  25. Гражданский кодекс Квебека. – М.: СТАТУТ, 1999. – 472 с. – (Современное зарубежное и международное частное право). – 387 с.
  26. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть вторая. Текст, комментарии, алфавитно-предметный указатель. / Под ред. О. М. Козырь, А. Л. Маковского, С. А. Хохлова. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996.
  27. Гражданское право: Учебник / Под ред. А. П. Сергеева, Ю.К. Толстого. М., 1997. – 690 с.
  28. Гражданское право: Учебник. Т. 2. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. М., 2000. – 760 с.
  29. Гражданское право России. Часть вторая. Обязательственное право: Курс лекций / Отв. ред. О. Н. Садиков. – М., 1997. – 627 с.
  30. Гражданское уложение. Книга пятая. Обязательства. Том пятый. С объяснениями. – 236 с.
  31. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативных актов: гражданские и торговые кодексы. Учеб. пособие / Под ред. В. К. Пучинского, М. И. Кулагина. – М.: Изд-во УДН, 1986.
  32. Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, 1993.
  33. Гражданское уложение Германии = Deutshes Burgerliches Gesetzbuch mit Einfuhrungsgesetz: Ввод. Закон к Гражд. Уложению; Пер. з нем.; Науч. редакторы – А. Л. Маковский [и др.]. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – (Серия «Германские и евпропейские законы»; Кн. 1).
  34. Дернбург Г. Пандекты. Обязательственное право. – М., 1900.
  35. Дженкс Э. Свод английского права. Общая часть. Обязательственное право. – М., 1940.
  36. Дзегорайтис А. Б. Понятие конкурса в советском гражданском праве // Правоведение. – 1968. – № 6.
  37. Дигесты Юстиниана / Перевод с латинского; Отв. ред. Л. Л. Кофанов. Т. II.: М.: Статут, 2002. – 589 с.
  38. Дождев Д. В. Римское частное право. – М, Норма-ИНФРА-М., 1999. – 476 с.
  39. Дорогих В. М. Адміністративно-правове регулювання грального бізнесу в Укаїні: Дис. ...канд. юрид. наук. – К., 2003.
  40. Дорогих В. М. Адміністративно-правове регулювання грального бізнесу в Україні: Автореф. дис ...канд. юрид. наук. – Ірпінь, 2004.
  41. Энгельман Э. Н. О давности по русскому гражданскому праву. Историко-догматическое иссследование. – СПб., 1901.
  42. Эрделевский А. Игры и пари // Российская юстиция. – 1999. – № 8.
  43. Эрик Берн Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы. – Пер. с англ. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002.
  44. Эррера С., Браун С. Л. Торговля фьючерсами и опционами на рынке энергоносителей / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 304 с.
  45. Евгеньев А. Кости игральные: история, культурология, символизм, виды игр // Апокриф.– 1993.– № 2.
  46. Законы гражданские. С разъяснениями Правительствующего Сената / Сост. И. М. Тютрюмов. – СПб., 1911. – 1001 с.
  47. Закон «Про діяльність казино» штату Нью–Джерсі США.– Нью–Джерсі, 1990.– 148 с. (англ. мовою).
  48. Закревский В. Карты на стол, господа: «Черный Джек» на зеленом сукне: [Казино группы «Сплит»] // Капитал.– 1995.– № 11.– С. 64.
  49. Закревский В. Карты на стол, господа: Представляем «Карибский покер»: [Казино группы «Сплит»] // Капитал.– 1995.– № 12.– С. 77.
  50. Закрытие градоначальником четырех клубов // Азарт. – 1907. – № 2. – С. 24.
  51. Иваницкая А. Болезнь мегаполисов // Сегодня. – 2006. – 30 марта.
  52. Иванова Е. В. Расчетный форвардный контракт как срочная сделка. – М.: Волтерс Клувер, 2005.
  53. Ивонин В. «Спортлото» – каждый день четыре новых миллионера : Беседа с президентом Ассоц. спорт. лотерей В.А. Ивониным // Сов. спорт.– 1995.– 3 августа.
  54. Ивонин В. Миллиард – для здоровья: [К 15–летию спорт. лотереи] // Сов. спорт.– 1985.– 16 октября.
  55. Игорный бизнес. Перевод с англ. и франц. / Ред.– сост. А.В. Пурник. – М.: НВЦ –Библиомаркет». – 1994. – 138 с.
  56. Ігнатенко В. М. Правова кваліфікація відносин, що виникають при проведенні ігор і парі // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 19–23.
  57. Калмыкия собирается стать российской Невадой // Сегодня.– 1999.– 8 апреля.
  58. Квашина Т. Путевые заметки о ночных клубах города Киева // Бизнес.– 1996.– № 5.– С.21–23.
  59. Компьютер убил юношу // Сегодня. – 2006. – 18 апреля. – № 87 (2328).
  60. Коньков Б. Минфин начал упорядочивать лотерейный бизнес // Сегодня.– 1995.– 23 мая.– С. 8.
  61. Кофто Д. «Ніхто не йде в казино з бажаннями програти». – Тиждень.– 2000.– №4. – 20–26 січня.
  62. Кузин В. В., Золотов М. И., Кутепов М. Е. Возможности финансирования спорта за счет игорного бизнеса // Теория и практика физической культуры.– 1999.– № 3.
  63. И запущенную болезнь можно вылечить // Газета «По-Киевски». – 2006. – № 23. – 01 марта.
  64. Ігнатенко В. М. Правова кваліфікація відносин, що виникають при проведенні ігор і парі // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1.
  65. Ігнатенко В. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 5.
  66. Игровые автоматы уберут с улиц и метро // Газета «По-Киевски». – 2006.
  67. Избиратели потеряли чувство азарта. Букмекеры принимают ставки на выборы-2006, но желающих немного // Сегодня. – 2006. – 10 марта.
  68. Индустрия азарта. Игорный бизнес становится локомотивом экономического роста // Версия. – 2004. – № 13 (286). – 5–11 апреля.
  69. Інтерв’ю з В. Брицьким, виконавчим директором ТОВ «Парі-матч» // Український юрист. – 2004. – квітень. – № 4 (16).
  70. Ихельсон Е., Погорелова О. «Сегодня» поставила на партии по три гривни // Сегодня. – 2006. – 27 марта.
  71. Ихельсон Е., Погорелова О. Букмекеры прогорели на выборах из-за нечестных социологов? // Сегодня. – 2006. – 29 марта.
  72. Ихельсон Е. Клиенты в выигрыше // Сегодня. – 2006. – 29 марта.
  73. Иоффе О. С. Обязательственное право. М.: «Юридическая литература», 1975. – 779 с.
  74. Кабалкин А. Ю. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, часть вторая (постатейный). Изд. 3-е, испр. и доп. / Руков. авт. кол. и отв. ред. О. Н. Садиков. – М., 1998. – 659 с.
  75. Кабатов В. А. Возмездное оказание услуг. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть вторая. Текст. Комментарии. Алфавитно-предметный указатель. – М., 1996. – 393 с.
  76. Ковальук И. В Штатах уже ставят на нового Президента // Сегодня. – 2006. – 27 марта.
  77. Ким Ю. Что общего между азартным игроком, обжорой и должником ? // Еженедельник 2000. – 2004. – № 18 (219). – 29 апреля.
  78. Комментарий к Гражданскому кодексу РФ, части второй (постатейный) / Под ред. О. Н. Садикова. – М., 1996. – 651 с.
  79. Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский, Е. А. Суханов, К. Б. Ярошенко. – М., 1996. – 347 с.
  80. Коньков Б. Минфин начал упорядочивать лотерейный бизнес // Сегодня.– 1995.– 23 мая.– С. 8.
  81. Кофто Д. «Ніхто не йде в казино з бажаннями програти»–. Тиждень.– 2000.– №4.– 20–26 січня.– С. 2–4.
  82. Кто придумал рулетку? / Газета «По киевски». – 2005. – 1 февраля. – № 20.
  83. Кузин В. В., Золотов М. И., Кутепов М. Е. Возможности финансирования спорта за счет игорного бизнеса // Теория и практика физической культуры.– 1999.– № 3.
  84. Кудряшова Е. Производные финансовые инструменты: «Казнить нельзя помиловать» (проблемы юридической квалификации) // Хозяйство и право. – 2003. – № 12.
  85. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика. – СПб.: Юридический центр Прес, 2002.
  86. Л. Жюллио де ла Мораньдер Гражданское право Франции. – Т. 3. – М., 1961.
  87. Лешик С. Компьютер-убийца // Газета «По-киевски». – 2005. – № 122. – 30 июня.
  88. Леготкин В.Д. Уголовная ответственность за организацию азартных игр и предупреждение этих преступлений: Автореф. дис. … кан. юр. наук (12.00.08) / Свердлов. юрид. ин–т.– Свердловск, 1991.– 18 с.
  89. Лесной Д. Игорный дом.– Вильнюс–Москва–Будапешт: Изд–во Полина, 1994.– 640 с.
  90. Лотереи будут только государственными // Сегодня.– 2002.– 17 июня.– № 1180.
  91. Лохвицкий А.В. Курс русского уголовного права.– СПб, 1867.– 435 с.
  92. Лукьяница Г.Ф. Уголовно–правовые меры борьбы с азартными играми : Автореф. дис. ... канд. юр. наук (12.00.08) / Моск. высш. шк. милиции МВД РФ.– М., 1993.– 23 с.
  93. Лудомания – новая болезнь // Огонек.– 1995.– № 4.
  94. Майданик Н. Еволюція цивільно-правового регулювання зобов’язань з гри і парі // Право України. – 2005. – № 1.
  95. Майданик Н. І. Зобов’язання з гри і парі (цивільно-правова природа) // Юридична Україна. – 2005. – № 4.
  96. Майданик Н. І. Договір азартної гри (цивілістичні аспекти) // Юридична Україна. – 2005. – № 6.
  97. Майданик Н. І. Договір лотереї (поняття і правова природа) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6.
  98. Майданик Н. І. Цивільно-правове регулювання зобов’язань з гри та парі (порівняльний аналіз іноземного законодавства) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 9.
  99. Майданик Р. А. Договори, пов’язані з азартними іграми (цивільно-правові аспекти) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1.
  100. Майданик Н. І. Договір розіграшу (цивільно-правова характеристика) // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2006.– №3.
  101. Малышев О биржевых фондовых сделках // Журнал гражданское и торговое право. – 1871. – № 3.
  102. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего Рима. – М.: Статут, 2003.– 685 с.
  103. Марущенко Е. Киевлянин выиграл в тотализатор 15 тысяч долларов еще в мае поставив на то, что до конца года курс доллара упадет.– Факты.– 2001.– 15 декабря.
  104. Маркс К., Энгельск Ф. // Соч. Т. 46. – Ч. I.
  105. Мачнев Е. В. Развлекупки. Креатин в розничной торговле. – СПб.: Питер, 2005.
  106. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902. Изд. 3-е, испр.: Статут, 2003. – 607 с.
  107. Мейер Д. И. Русское гражданское право: Ч. 2. – М., 1997.
  108. Милль Дж. Основы политической экономии. М.: Наука, 1980. – Т. 3.
  109. Миронов И. В. Проблемы алеаторных правоотношений в российском праве: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – М., 1998.
  110. Митюков К. Система римского гражданского права. – Киев, 1892.
  111. Морандьер де ла Л. Жюллио. Гражданское право Франции. Т. 2. – М., 1960.
  112. Мур А. Болезни нового века: компьютерная зависимость / Сегодня, 23 июня 2005.
  113. Недопитанська Ю. Азартна гра – добровільний обман // Закон і порядок. – 2002. – № 158.
  114. Неруш М. Ю. Игры и пари (гражданско-правовой и криминалистический аспекты): Дис. …канд. юрид. наук. – М., 2003. – 169 с.
  115. О неигрании никому в большие азартные игры [Указ Правительствующего Сената] [Июля 21 дня 1762 года]. – ПСЗРИ. – Т. XVI. № 11877 // Законодательство Екатерины II. В двух томах. – Т. I. – М.: Юридическая литература. – 2000. – 1056 с.
  116. Оганезов Н. Р. Правовое регулирование игорного бизнеса / Н. Р. Оганесов. – Ростов н/Д: Феникс. – 2005. – 315 с.
  117. Ойгензихт В. А. Проблема риска в гражданском праве (часть вторая). – Душанбе, 1972.
  118. Павленко Н. Гральний бізнес. – Х.: Фактор, 2001.
  119. Павлюкова Т. Бизнес казино. Крупье. Серия «Учебный курс». Ростов н/Д: Феникс, 2000.
  120. Панфилова А. П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала: Учебное пособие. – СПб: ИВЭСЭП, «Знание», 2003. – 536 с.
  121. Памятники римскому праву. Законы XII Таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М., 1997. – 343 с.
  122. «Патриот» – выигрыш без риска потерять // Газета «По-киевски». – 2005. – 6 июня.
  123. Підлісний Є. Азартне право // Український юрист. 2004. – № 4 (16). – С. 48–49.
  124. Плюта И. Паспорт для бандита // Еженедельник 2000. – 2004. – № 18 (219).
  125. Победоносцев К. П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под редакцией В. А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2003.
  126. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Ч. III: Договорные обязательства. – СПб., 1896. – 341 с.
  127. Підопригора О. А. Основи римського цивільного права / Навч. посіб. – К.: Вища школа. – 1990. – 260 с.
  128. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. – М., 1998.
  129. Покровский И. А. История римского права. – Пг., 1919.
  130. Покровский И. А. Проблема расточительства // Сборник статей по гражданскому и торговому праву. Памяти профессора Габриэля Феликсовича Шершеневича. – М.: Статут. – 2005.
  131. Полищук Н. 6,5 миллиона гривен нашлись на привозе // Газета «По-киевски». – 2005. – № 113 (347).
  132. Петров Е. Ю. Обязательства с игры и пари // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 4. – М.: Статут; Екатеринбург: Институт частного права, 2005.
  133. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про лотереї та грошові розіграші», реєстр. № 2005 від 15 липня 2002 р.
  134. Права, за якими судиться малоросійський народ, 1743 р. / Відп. ред. та автор передмови Ю. С. Шемшученко, упоряд. та автор нарису І. А. Вислобоков. – К., 1997. – 275 с.
  135. Правила акції «Чистий прибуток» // Теленеделя. – 2005. – №19. – 19 травня.
  136. Рафал А. «Однорукие бандиты на тропе войны» // Газета «По-Киевски. – 2006. – 16 марта. – № 59.
  137. Росовецкий А. Ставки на песни и пляски // Личный счет. – 2005. – № 5.
  138. Рекордный джекпот // Личный счет. – 2004. – № 4. – 13 декабря.
  139. Рясенцев В. А. Условия и юридические последствия отказа в защите гражданских прав // Советская юстиция. – 1962. – № 9.
  140. Савиньи Ф. К. Обязательственное право. – М., 1997.
  141. Саватье Р. Теория обязательств. – М., 1972.
  142. Сакаэ Вагацума, Тору Ариидзуми. Гражданское право Японии. Книга вторая. – М., 1983.
  143. Санфилиппо Чезаре Курс римского частного права: Учебник / Под ред. Д. В. Дождева – М.: БЕК, 2000.
  144. Свод законов гражданских / Сост. И. М. Тютрюмов. – СПб., 1911.
  145. Соколовский П. Е. Договор товарищества по римскому гражданскому праву. – Киев, 1893.
  146. Серебровский В. И. Избранные труды. – М.: Статут, 1997.
  147. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву. – Изд. 2-е, испр. М.: Статут, 2003. – 558 с. (Классика российской цивилистики.);
  148. Синайский В. И. Русское гражданское право, вып. 2. – Киев, 1915.
  149. Смирнов В. Н. Конкурс в советском гражданском праве. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та. – 1964.
  150. Смирнов В. Т. Проведение игр и пари (гл. 50, пар. 5) // Гражданское право. Ч. II. Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: Проспект, 1997. – 691 с.
  151. Смит А. Теория нравственных чувств. СПб., 1868. – 240 с.
  152. Собчак А. А. О некоторых спорных вопросах общей правовой ответственности // Правоведение, 1968. – № 1.
  153. Советское гражданское право / Под ред. В. А. Рясенцева. – М., 1965, Т. 1. – 185 с.
  154. Спиноза Б. Сочинения. В 2 т. – Т. 1. – СПб.: Наука, 1999. – 380 с.
  155. Стефанчук М. Зловживання правом як новела цивільного законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4.
  156. Страсть к игре – психическое расстройство // Газета «По-Киевски». – 2006. – 16 марта. – № 59.
  157. Стрельникова Г. И. Гражданско-правовое регулирование организиации и проведения лотерей в СССР: Дис. …канд. юрид. наук. – Свердловск, 1983.
  158. Суханов Е. А. Обязательства из проведения игр и пари (гл. 54, пар.4) // Гражданское право. Т. II. Полутом 2. Под ред. Е. А. Суханова. – М., 2003. – 352 с.
  159. Тарасов А. А. Комментарий Главы 58. Проведение игр и пари // Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: В 3 т. Т. 2.: Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй / Под ред. Т. Е. Абовой и А. Ю. Абалкина; Ин-т государства и права РАН. – М.: Юрайт-Издат, 2004. – 1045 с. – (Профессиональные комментарии).
  160. Тархов В. А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций. Г. Чедоксары: Чув. Кн. Изд-во, 1997.
  161. ТВ По-Киевски. Программа телепередач. – 2006. – 6–12 марта.
  162. Теория и практика страхования. Учебное пособие. Под ред. К. Е. Турбиной. – М.: Анкил, 2003. – 566 с.
  163. Тімуш І. С. Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів: Дис. ...канд. юрид. наук. – К., 2004. – 198 с.
  164. Ткач А. У букмекеров крупный куш никто не сорвал // Газета «По-киевски». – 2005. – № 97 (331). – 24 мая.
  165. Удинцев В. А. Избранные труды по торговому и гражданскому праву. – М.: «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 360 с.
  166. Умер самый известный игрок-миллиардер // Газета «По-киевски». – 2005. – 28 декабря.
  167. Французский гражданский кодекс / Научн. редактирование и предисловие канд. юрид. наук Д. Г. Лаврова, перевод с французского А. А. Жуковой, Г. А. Пашковой. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 968 с.
  168. Французский гражданский кодекс 1804 г. – М., 1941. – 471с.
  169. Фрейд З. Влечения и судьбы влечений // Психоанализ. – 2003. – № 1.
  170. Фромм Э. Миссия Зигмунда Фрейда. М.: Весь мир. – 1996. – 101 с.
  171. Хайн Пол. Роль посредников и спекулянтов // Америка. – 1992. – № 43.
  172. Хвостов В. М. Натуральные обязательства по римскому праву. – М., 1898.
  173. Чененов Ю. Игры с законом / эж-ЮРИСТ. – 2005. – № 2.
  174. Чилларж К. Ф. Учебник институций римского права. – М., 1906.
  175. Цуркан Р. Колесо фортуны // Сегодня. – 2005. – 27 февраля.
  176. Шарп У. Ф., Александер Г. Дж., Бэйли Дж. В. Инвестиции / пер. с англ. – М.: Инфра-М, 1997.
  177. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. Т II: Товар. Торговые сделки. – М.: Статут, 2003. – 505 с.
  178. Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права (по изданию 1914 г.). – М., 1994. – 240 с.
  179. Шершеневич Г. Ф. Наука гражданского права в России. – М.: Статут, 2003. – 250 с. (Классика российской цивилистики).
  180. Янев Янко. Правила социалистического общежития (их функции при применении правовых норм). – М., 1980.
  181. Ушаков А. Лотерея Green Card - как получить статус ПМЖ в США // Газета «По-киевски», № 205 (439), 20.10.2005. – С. 17.
  182. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О. В. Дзера (кер. авт. кол.), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
  183. Цивільне право України. Ч. 1 / За ред. Ч. Н. Азімова, С. Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Х., 2000.
  184. Цицерон. V кн.: О старости. О дружбе. Об обязанностях. – М., 1974.
  185. Цыбуленко З. И. Рента и пожизненное содержание с иждивением // Росийская юстиция. 1998. – № 6.
  186. Цитович П. П. Очерк основных понятий торгового права. М., АО «Центр ЮрИнфоР», 2001.
  187. Чернова Т. А., Савруков Н. Т. Рынок ценных бумаг. – СПб.: Политехника, 1999.
  188. Чижмарь Ю. В. Правове регулювання укладення форвардних угод на товарних біржах: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – К., 2000.
  189. Чуркін О. В. Правове регулювання договорів купівлі-продажу, які укладаються на фондовій біржі: Автореф. …канд. юрид. наук. – К., 2004.
  190. Что изучает наука, которая называется эристика? // По-Киевски. – 2006. – 4 апреля.
  191. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. Т. II: Товар. Торговые сделки. – М.: Статут, 2003.
  192. Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права (по изданию 1914 г.). – М., 1994.
  193. Янев Янко. Правила социалистического общежития (их функции при применении правовых норм). – М., 1980. – 190 с.
  194. Яковлева Е. М. Новые виды договоров в гражданских кодексах союзных республик // Вопросы кодификации гражданского законодательства союзной республики. Сталинабад, 1960.
  195. Юрчишин В. Макроекономічна стабілізація в Україні: факти, тенденції, проблеми. – К.: УАДУ при Президентові України, 1999.
  196. Юлдашбаева Л. Ф. Гражданско-правовое регулирование сделок с эмиссионными ценными бумагами: Дис. …канд. юрид. наук. – М., 1999.
  197. Юридичний вісник України. – 2002. – 16–22 березня.
  198. M. Benedict. Le contrat de concession de vente exclusive – Lausanne, 1975.
  199. Danz H. A. A. Der sacrale Schutz im romischen Rechtsverkehr. – Jena, 1857.
  200. Demonue, Traire des obligations, t. V. № 882; Josserand, Cours de droit civil. – t. II. – № 513.
  201. R. Graupner. Solo distrbutorship agreements – a Comparative View (in: The international and comparative law quaterly. L., 1969, # 18, p. 885, 888).
  202. M. Rumelein, Die Grunde der Schadenzurechnung, 1896; його ж, Schadenersatz ohne Verschulden, 1910.
  203. Unger, Hadein auf eigene Gefahr, Jhering’s Jahrbucher. – P. 30, 1891; Muller-Erzbach, Gefahrdungshaftung und Gefahrtragung, Archiv fur die civil. Praxis. – B. 100, 109;
  204. H. Et L. Mazeaud, Traite de la responsibilitr civile, t. 1, № 965. – P. 1004;
  205. H. Capitant, Les effets des obligations. Revue trim. de droit civil, 1932. – № 3.
  206. Zivilrecht: Wirtschaftsrecht. – 3. Aufl. – Baden-Baden: Nomos-Verl.-Ges., 1994.
  207. Vercamer, Etude historyque et critique sur les jeux de bourse, 1903.

Нормативно-правові акти
  1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 11.09.1997 р. № 334/94–ВР // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
  2. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.00 р. № 1775–III // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
  3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
  4. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо регулювання лотерейної діяльності» від 10.09.2002 р. № 813/2002 // www.rada.kiev.ua.
  5. Порядок проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб’єктами господарювання, що проводять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.03 р. № 1800 // www.rada.kiev.ua.
  6. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12 грудня 2002 р. № 128/1037 // www.rada.kiev.ua.
  7. Положення про порядок реєстрації випуску і проведення державних грошових лотерей в Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 574 // www.rada.kiev.ua.;
  8. Правила розповсюдження державних лотерей, затверджені наказом Державного комітету України фізичної культури та спорту від 28.10.98, № 2120 // www.rada.kiev.ua.
  9. Правила провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у місті Києві, затверджені рішенням Кивради від 10.07.2003 р. № 621/781 // Гральний бізнес у м. Києві / Держ. податк. адмін. у м. Києві. – К.: Компас, 2003.
  10. Правила податкового обліку виграшів і витрат осіб, а також порядка звітності суб’єктів ігорного бізнеса, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.01.98 р. № 35 // www.rada.kiev.ua.
  11. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Лист від 30.04.2003р. № 2697 // www.rada.kiev.ua.
  12. Лист ДПА України від 25.12.98 р. № 15486/15–1317 і від 15.02.99 р. № 858/6/15-1316 // www.rada.kiev.ua.
  13. Ліцензійна палата України. Лист від 27.12.99 р. № 3-311/2554 // www.rada.kiev.ua.
  14. Технічні вимоги до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, затверджене рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 22.06.2004 р. № 5 // www.rada.kiev.ua.