Біржовий ринок Солодкий М. О
| Вид материала | Документы |
- 6. ринок: суть, структура та проблеми переходу ринок це центральне явище економіки, 171.87kb.
- План Вступ. Ринок монополістичної конкуренції. Диференціація як своєрідне суперництво., 40.01kb.
- Грошово-кредитний ринок, 257.16kb.
- Грошово-кредитний ринок, 276.2kb.
- Грошово-кредитний ринок, 258.63kb.
- Грошово-кредитний ринок, 323.85kb.
- Правила торгівлі на ринках м. Лозова Загальні положення, 262.58kb.
- Закон україни, 500kb.
- Ринок цінних паперів у ринкових відносинахпла, 1212.17kb.
- Розділ: Світовий ринок Світовий ринок лісу, 225.37kb.
РОЗДІЛ 4
ТОВАРНА БІРЖА ЯК ЕЛЕМЕНТ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ
4.1. Класифікація бірж
Сучасна товарна біржа виникла в процесі еволюції різних форм оптової торгівлі і являється одним із видів організованого товарного ринку. Тому біржу як класичний інститут ринкової економіки, що формує сучасний оптовий ринок, слід розглядати в організаційному, економічному та юридичному аспектах її діяльності [2; 4; 14; 22; 55]:
• з організаційного погляду - це добре обладнане "ринкове місце", що надається учасникам біржового торгу;
• з економічного погляду - це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками та стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також валютою, дорогоцінними металами за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту та пропозиції;
• в юридичному аспекті - це організація, що об'єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові та власні немайнові права та обов'язки.
Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа - це Організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій.
Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж. Для того щоб краще зрозуміти особливості функціонування та призначення бірж, їх необхідно класифікувати.
Як правило, біржі класифікують за такими критеріями (ознаками): видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі;
формою участі в біржових торгах; номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу; переважаючим видом біржових угод; місцем і роллю у торгівлі; сферою діяльності; характером діяльності та ін. Розглянемо основні з них (рис. 5).
Залежно від виду біржового товару у світовій практиці біржі поділяють на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржа праці.
Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.
Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів, акцій, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Призначення фондової біржі - мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх ринкової вартості, переливання капіталу між галузями, компаніями та сферами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів.
Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.
Фрахтова біржа — це постійно діючий ринок фрахтованих суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.
Біржа праці - це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу; вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.
За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю.
Організаційно-правова форма біржі як товариства з обмеженою відповідальністю відповідає Закону України "Про товарну біржу".
За формою участі у біржових торгах біржі поділяються на відкриті (публічні) та закриті.
Біржа відкритого типу (публічна) - це біржа прямих, безпосередніх контактів виробників та споживачів; на ній діє вільний доступ до біржового кола клієнтів-продавців та замовників-покупців; продавець уособлює пропозицію, покупець - попит. На біржах відкритого типу в торгах беруть участь і брокери.
Біржа закритого типу - це біржа, на якій усі операції здійснюються тільки через брокерські контори, які створюються членами (учасниками) біржі. Діє заборона на доступ до біржового кола покупців та продавців; необхідна спеціальна система збирання та добіржової обробки замовлень за межами біржі; передбачається наявність органів посередників-професіоналів, які обслуговують процес купівлі-продажу.
За номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу, виокремлюють універсальні, спеціалізовані та вузько-спеціалізовані біржі.
На універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів.
Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію за групами товарів. Наприклад, товарно-сировинна біржа спеціалізується на купівлі-продажу переважно сировини та сільськогосподарської продукції (паливно-енергетичні ресурси, метали, бавовна, зерно, цукор, кава та ін.).
Вузькоспеціалізовані товарні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу одного виду товару (сирої нафти, твердої пшениці та ін.).
За переважаючим видом біржових угод вирізняють біржі реального (наявного) товару; строкові або ф'ючерсні; комплексні (змішані).
Біржа реального (наявного) товару здійснює купівлю-продаж товарів, що є у наявності, а не за зразками.
Ф'ючерсна біржа - це біржа, на якій укладаються ф'ючерсні угоди з поставки товару та платежами у визначений угодою термін
за курсом, що зафіксований на момент укладення угоди; виконує ціноутворюючу, цінострахуючу та цінопрогнозуючу функції.
Комплексна біржа - це біржа, де укладаються всі види угод -від спотових до опціонних.
Залежно від місця та ролі в торгівлі, виконуваних функцій біржі поділяють на міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні.
Міжнародні біржі - це особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює кілька країн (держав), де укладаються угоди купівлі-продажу на певні біржові товари. Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні та фондові ринки. У роботі бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн.
Основні особливості міжнародних бірж: забезпечення вільного переказування прибутку, що отримується у біржових операціях; укладання спекулятивних (арбітражних) угод, які дають можливість отримати прибуток на різниці котирувальних цін на біржах різних країн.
Міжнародні товарні біржі зосереджені головним чином у трьох країнах - Англії, США, Японії. На частку цих країн у 90-х роках XX ст. припадало понад 80% усього міжнародного біржового обороту.
Національні біржі діють у межах однієї окремої країни (держави), враховують особливості розвитку виробництва, обігу та споживання матеріальних ресурсів, властивих цій країні. Законодавство країни обмежує доступ до біржового ринку нерезидентів.
Національні біржі можна умовно поділити на центральні та регіональні (локальні).
Географічне положення бірж в Україні пов'язане з адміністративно-територіальним принципом управління. Значна частина бірж зосереджена у Києві; до участі у біржових торгах залучаються продавці та покупці з різних регіонів України, тому їх можна зарахувати до центральних. Біржі, розташовані в обласних центрах, належать до регіональних, або локальних.
Узагальнюючи зарубіжний і вітчизняний досвід, можна виокремити основні і допоміжні характерні функції товарних бірж, що виникли у процесі вдосконалення біржової діяльності (рис. 6).
Рис. 5. Класифікація товарних бірж
До основних функцій бірж належать [55; 2]:
• концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;
• формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;
• регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;
• зближення продавців і покупців у просторі і часі;
• мінімізація комерційного і фінансового ризиків;
• боротьба проти монополізму на товарному ринку;
• прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;
• кваліфіковане посередництво між продавцями і покупцями;
• інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.
Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно-правового регулювання біржової діяльності.
До допоміжних функцій насамперед зараховують:
• стандартизацію біржових контрактів;
• арбітраж між учасниками біржових угод;
• розрахункові операції;
• різноманітні послуги клієнтам;
• формування державного і місцевого бюджетів.
На особливу увагу заслуговують функції товарних бірж, що виникають у процесі становлення ринкової економіки.
Перехідний період від централізованої планово-розподільчої економіки до ринкової характеризується втратою державного регулювання цін на товари, розподілу товарних ресурсів, товарообігу, стабільних господарських зв'язків тощо. І в цій ситуації товарні біржі беруть на себе значну частину цих функцій.
Рис. 6. Класичні функції товарних бірж
4.2. Принципи діяльності та організаційна структура товарних бірж
Як відомо, товарна біржа сприяє формуванню оптового ринку через організацію і регулювання біржової торгівлі, яку здійснюють у формі публічних торгів у наперед визначеному місці і часі за встановленими нею правилами. Виходячи з цього визначення та відповідно до чинного законодавства, що регламентує діяльність товарної біржі, вона забезпечує:
• створення умов для здійснення біржової торгівлі;
• регулювання біржових операцій;
• регулювання цін на основі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;
• надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;
• збирання, обробку і поширення інформації стосовно кон'юнктури ринку.
Таким чином, біржа - це самостійна спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників, банків, виробників для здійснення торгових операцій. Самі біржі не здійснюють комерційної діяльності, що чітко визначено законодавством.
У країнах зі сталою ринковою економікою товарні біржі функціонують як безприбуткові організації. Біржі, так само, як добродійні і релігійні організації, мають некомерційний статус. Часто біржам надають істотні податкові пільги.
У США окремі біржі, особливо найбільші, для підвищення власного престижу іноді вказують у своїх річних звітах, маючи обороти в мільярди доларів, чисто символічний прибуток, наприклад $500-1000. У цій країні біржам дозволяється також продавати і купувати на інших біржах (в основному фондових) цінні папери товарних бірж.
Звичайно, сучасний некомерційний статус головних бірж світу не був таким завжди. В епоху становлення біржової торгівлі їхній комерційний характер не викликав сумніву й у країнах з розвиненою ринковою економікою. Проте надалі відбулася зміна в розумінні функцій біржі її членами.
Діяльність біржі як комерційної організації допускає, що її учасники - це інвестори, котрі очікують прибутків на вкладений капітал. Можливим засобом збільшення прибутків інвесторів у такому разі стає подорожчання послуг біржової торгівлі для її клієнтів, тобто збільшення різноманітних платежів, зборів тощо. На певному етапі це починає гальмувати подальше зростання операцій на біржі, а відповідно і надходжень від торгової діяльності у вигляді комісійних з клієнтів. У результаті члени біржі дійшли висновку, що більш раціональним є існування біржі як безприбуткового підприємства, основна мета якого - забезпечувати торгову діяльність своїх членів, а прибутки від членства на біржі збільшуватимуться завдяки активній роботі з клієнтами.
Не отримання прибутку самими біржами, а надання можливостей своїм членам отримувати прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів - основна мета біржі. Саме тому, що членство на біржі дає можливість одержувати прибуток, окремі особи й організації погоджуються сплачувати за привілей бути членом біржі.
Товарна біржа створюється шляхом укладення засновниками відповідної угоди.
Засновники біржі - це, як правило, члени ініціативної групи, що є організаторами її створення.
Засновники біржі формують з власних внесків статутний фонд, призначений для придбання основних фондів, формування оборотних засобів та резервного фонду, достатнього для страхування ризиків.
Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи, які зацікавлені у придбанні, реалізації та обміні профільної для біржі продукції на постійній основі.
У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов'язки засновника.
Членство на біржі визначається паями, які забезпечують право на участь у біржовій діяльності та управлінні біржею, а також на першочергове користування її послугами.
Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості "біржового місця", що визначається, виходячи з попиту та пропозиції.
Члени товарної біржі мають законодавче визначені права і можуть самі або через свого посередника виконувати такі дії:
• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;
• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, бути обраними до її керівних органів;
• здійснювати всі правочинності, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;
• відкривати брокерські контори;
• користуватись всіма послугами біржі. Член товарної біржі зобов'язаний:
• дотримуватися статуту біржі, Правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та Біржового комітету (Ради біржі);
• провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати Біржовий комітет (Раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;
• сплачувати членські внески;
• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною Правилами біржової торгівлі;
• не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність.
Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за дорученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів.
На товарних біржах нашої держави, як правило, кількість членів біржі становить 60-80 юридичних осіб. Так, на Українській аграрній біржі - 56 юридичних осіб, а вартість місця становить 29 тис. грн. Кількість повних членів на товарних біржах США залежить від багатьох чинників і коливається від 1402 на Чиказькій торговій біржі з вартістю місця $340 тис. до 192 - на Товарній біржі Канзас-Сіті і відповідно вартістю місця $30 тис.
Крім того, в роботі американських товарних бірж практикується асоційоване членство, а також "членство за інтересами". Власники цих місць мають право здійснювати торгівлю лише за окремими видами товарів і в окремих "біржових ямах". Проте це дає змогу додатково залучати значну кількість брокерів до біржової торгівлі.
На Чиказькій торговій біржі загальна кількість членів становить 3490, з них повних членів - 1402, асоційованих - 716 і 1372 члени з різним статусом (члени за інтересами). Як бачимо, загальна кількість учасників біржових операцій на цій біржі набагато перевищує встановлену офіційно кількість повних членів біржі.
У діяльності товарних бірж нашої країни, таких, як Одеська, Вінницька, Українська аграрна біржа, також практикується надання права неповного членства при здійсненні торгівлі на біржі. Згідно з Тимчасовими правилами проведення торгів на Українській аграрній біржі поряд з членами біржі, що мають повні брокерські місця типу "А", запроваджено брокерські місця типу "Б", що дає право власнику такого місця здійснювати операції виключно з продажу сільськогосподарської продукції і сировини без права здійснювати операції з реалізації інших видів біржових товарів та купівлі будь-якого біржового товару. Право на використання брокерського місця типу "Б" регламентується на 360 днів, а вартість цього місця у 5 разів менша порівняно з брокерським місцем типу "А".
Управління товарною біржею здійснюють три органи, які мають різний рівень компетенції:
• загальні збори членів товарної біржі;
• Біржовий комітет;
• Виконавча дирекція.
Типову структуру товарної біржі показано на рис. 7 [55].
Загальні збори членів біржі, як вищий орган управління товарною біржею та законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, виконують такі функції:
• здійснюють загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;
• затверджують і вносять зміни і доповнення до статуту біржі;
• обирають і відкликають голову Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу;
• обирають Біржовий комітет;
• призначають і звільняють виконавчого директора;
• розглядають і затверджують правила біржових торгів, регламенти, положення та інші рішення, обов'язкові для виконання суб'єктами біржових правовідносин;
Рис. 7. Типова структура товарної біржі
• затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі;
• створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи;
• затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;
• встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати;
• приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс;
• затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.
Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами членів товарної біржі є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами. Компетенція та повноваження Біржового комітету визначаються статутом товарної біржі.
На Біржовий комітет товарної біржі покладено такі функції:
• внесення поправок до Правил біржової торгівлі;
• встановлення розмірів внесків, грошових виплат і комісійних зборів;
• заслуховування та оцінка звітів;
• підготовка рішень про прийом у члени або виключення з членів біржі;
• визначення і встановлення розміру оплати для постійних і разових відвідувачів;
• встановлення кошторису витрат для виконавчої дирекції.
До складу Біржового комітету входять тільки члени біржі.
Для управління товарною біржею, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і Біржового комітету формують Виконавчу дирекцію біржі і спеціальні підрозділи.
Виконавча дирекція виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів і Біржового комітету:
• поточне керівництво підрозділами біржі;
• налагодження комерційних зв'язків з клієнтами біржі;
• підготовка і розповсюдження між членами біржі економічної інформації;
• контроль за дотриманням правил біржової торгівлі та ін.
Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, Котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.
Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.
Виконавча дирекція встановлює розмір заробітної плати спеціалістам товарної біржі.
На товарній біржі біржові посередники реєструються як брокерські контори або фірми, яким надається індивідуальний код.
Брокерські контори є колективними членами товарної біржі. Всі угоди на товарній біржі укладаються тільки через брокерські контори. Це стосується як реалізації продукції членів біржі, так і виконання доручень відвідувачів на купівлю чи реалізацію продукції на певних умовах.
Брокерська контора зобов'язана перевіряти рахунки своїх клієнтів і визначати їх платоспроможність.
На загальних зборах членів біржі обирається також Контрольна (Ревізійна) комісія, яка здійснює контроль за Виконавчою дирекцією в межах її фінансової і господарської діяльності та подає звіт про це для розгляду на загальних зборах її членів.
Контроль за фінансовою звітністю Ревізійна комісія здійснює за такими напрямками:
• виконання затверджених кошторисів, дотримання нормативів і лімітів;
• своєчасність платежів до бюджету;
• правильність нарахування та своєчасність виплати дивідендів;
• дотримання біржею та її органами управління законодавчих актів, рішень загальних зборів членів біржі;
• правильність ведення оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку й звітності.
До складу Ревізійної комісії не можуть бути обрані члени Біржового комітету або Виконавчої дирекції.
Котирувальна комісія визначає котирувальні ціни, аналізуючи ціни біржових угод, ціни продавців, покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.
До функцій цієї комісії входить:
• складання біржових бюлетенів цін на продукцію, підставою для розрахунків яких є угоди певного дня (періоду), заявки про попит і пропозицію та інші відомості;
• нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їх участю угоди;
• надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон'юнктуру щодо товарів, які не включені в котирування цін;
• надання Біржовому комітетові пропозицій про зміни або доповнення до порядку котирування чи зміни форм бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.
Котирувальну комісію очолює один із членів Біржового комітету. До її складу входять, як правило, кілька брокерів.
Котирувальна комісія разом з Арбітражною комісією встановлює рівень ціни у разі виникнення спірних питань.
Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними і брокерами та відповідальними співробітниками служб біржі. Арбітражна комісія не має повноважень зобов'язувати сторони виконувати її рішення і по суті є узгоджувальною. Арбітражна комісія надає консультаційні послуги з питань, що входять до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє напрямки її вдосконалення.
Комісія з торгової етики забезпечує дотримання товарними біржами встановлених правил діяльності і насамперед з біржової торгівлі.
Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність нових членів, які бажають стати членами біржі.
У складі товарної біржі функціонують різні за структурою спеціальні підрозділи; їх склад залежить від обсягів угод, кількості брокерських контор, видів продукції.
Розрахункова палата - єдиний розрахунково-фінансовий центр, який обслуговує біржову торгівлю, тобто реєструє, оперативно здійснює контроль і розрахунки за внутрішньо- і міжбіржовими операціями, одержує гарантійні внески за контрактами, готує матеріали з угод для Котирувальної комісії.
Експертне бюро здійснює експертну оцінку умов купівлі-продажу товарів, а також експертизи та консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі.
Основні функції експертного бюро:
• визначення якісних характеристик товару, його виду, походження, стану на момент експертизи;
• встановлення приблизної вартості товару;
• консультації із загальних та спеціальних питань у спірних випадках;
• розробка біржових стандартів, типових біржових контрактів;
• реєстрація, тобто прийняття до обігу і котируваня товарів на біржі.
Експертизу чи консультації здійснюють у разі подання заяви членів біржі, Біржового комітету, Котирувальної та Арбітражної комісій, постійних і разових відвідувачів та ін.
Підрозділи товарної біржі функціонують на основі відповідних положень про їх діяльність, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.
Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі інформацією про кон'юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі. У складі Інформаційно-довідкового відділу функціонують оперативний і довідковий підвідділи.
Функції оперативного підвідділу:
• реєстрація заявок на купівлю-продаж товарів на біржі та
розповсюдження біржового бюлетеня;
• консультації з питань брокерського складу біржі та розподіл заявок за брокерськими контрактами;
• збирання інформації про попит і пропозицію на біржі, ціни продавців і покупців, про заявки, що виставляються на торги;
• контроль за достовірністю інформації на інформаційному табло;
• визначення у відповідних випадках необхідності втручання Експертного бюро і Арбітражної комісії. Функції довідкового відділу:
• консультування з правил укладання і реєстрації угод на біржі, правил біржової торгівлі, біржової практики, питань правового і податкового характеру;
• консультування з питань цін біржових та позабіржових угод, цін на товари, які котируються і не котируються;
• надання учасникам біржової торгівлі інформації про поточний і прогнозний стан співвідношення попиту і пропозиції, кількості і складу укладених угод.
Видавничо-статистичний відділ організовує публікацію бюлетеня та довідкових матеріалів для учасників біржі, збирає, аналізує статистичні дані про діяльність біржі, розробляє рекламу.
Відділ технічних засобів та програмного забезпечення підтримує у справному стані технічні засоби біржі (інформаційне табло, комп'ютери, засоби зв'язку), забезпечує розробку програмних матеріалів.
Відділ міжбіржових операцій здійснює координацію міжбір-жової господарської діяльності, є посередником у торговому обміні через мережу товарних бірж.
Відділ ярмарків та аукціонної торгівлі організовує позабіржові форми торговельної діяльності - ярмарки та аукціони.
Відділ зовнішніх зв'язків здійснює весь комплекс зовнішньоекономічної діяльності товарної біржі.
Планово-економічний віддйі займається необхідними розрахунками, веденням фінансової документації, нараховує заробітну плату.
Наведено лише перелік комісій і відділів, що можуть діяти на товарних біржах. На окремих зарубіжних товарних біржах створюються так звані тимчасові відділи і комітети, спеціалізовані або галузеві, залежно від товарної номенклатури, з якою працює біржа (рис. 8).
Рис. 8. Структура управління Токійської товарної біржі
Основним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі, є правила біржової торгівлі, які розроблюються і затверджу-
ються кожною біржею окремо. Правила визначають види стандартних товарів, якими здійснює торгівлю конкретна біржа, порядок організації торгівлі та перелік угод, що укладаються на біржі. Визначаються також учасники, які можуть укладати угоди на біржі. Особливу увагу в правилах біржової торгівлі приділяють порядку розрахунків за біржовими угодами. У правилах чітко регламентуються порядок подання заявок на участь у біржових торгах і технологія проведення біржових торгів. Так, на Українській аграрній біржі в розділі "Порядок проведення біржових торгів" передбачено:
• перед кожною торговою сесією оголошується стартова ціна і обсяги продукції, виставлені на торги;
• біржа залишає за собою право встановлювати мінімальні ціни на продукцію, яка виставляється на біржові торги;
• брокер-покупець, якщо його задовольняють заявки на продаж, подає біржовому маклеру заявку на купівлю;
• після проведення всіх запланованих торгових сесій брокери-покупці підписують з брокерами-продавцями угоди відповідно до своїх торгових карток. Якщо брокер відмовляється підписувати угоду, його не допускають до участі в подальших біржових торгах;
• у разі відвантаження купленої продукції на експорт дозволом на переміщення через митний кордон України є оригінал біржової угоди, підписаної з нерезидентом або з брокером, який діє від імені нерезидента, завірений підписом уповноваженої особи Української аграрної біржі та скріплений її печаткою.
Багато уваги в Правилах приділено організації виконання укладених на біржі угод та застосування санкцій у разі невиконання угоди однією зі сторін.