Щербина В. С щ64 Господарське право: Підручник. 2-е вид., перероб. І доп

Вид материала

Документы

Содержание Зупинення чинності Правове регулювання ліцензування аудиторської діяльності. Ліцензія Правовий статус Спілки аудиторів України. Загальні умови проведення аудиту. Підстави для проведення аудиту. Аудиторський висновок: структура, зміст, порядок складання.

Подобный материал:

• Нові надходження за червень природознавство, 359.1kb.
• Книга може бути корисною також для вивчення дисципліни "Страхові послуги", 7050.2kb.
• Аграрне право України, 114.91kb.
• Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. Вид друге, перероб., 4077.25kb.
• Сливка С. С47 Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. І доп, 4452.28kb.
• Кіндрацька Г.І., Білик М. С., Загородній А. Г. Економічний аналіз: Підручник/за ред, 17.94kb.
• Видавництво Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, 111.34kb.
• Список використаних джерел, 8.66kb.
• О. В. Бабкіна, д-р політ наук, проф. (Київ держ пед ун-т), 5906.13kb.
• О. В. Бабкіна, д-р політ наук, проф. (Київ держ пед ун-т), 5224.64kb.

33'

- 515

в'язків до аудитора Аудиторською палатою України може бути застосоване стягнення, зокрема, зупинення дії сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката.

Розгляд питань про застосування стягнень здійснюється (як правило, в присутності аудитора) на підставі рішення суду та у випадках порушення нормативів аудиту чи етичного ко­дексу аудитора.

Зупинення чинності сертифіката на строк до одного року означає заборону на проведення аудиту та надання аудиторсь­ких послуг на визначений рішенням АПУ термін. Рішення АПУ набирає чинності з моменту публікації в пресі.

Зупинення чинності сертифіката здійснюється у разі:

• порушення чинного законодавства України, нормативів
  аудиту;
  
• невиконання аудитором у визначений термін поперед­
  жень АПУ.
  

Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликан­ня сертифіката та заборону на проведення аудиторської діяль­ності на території України протягом п'яти років.

Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення АПУ у випадках:

• систематичного чи грубого порушення чинного законо­
  давства України, нормативів аудиту;
  
• невиконання вимог АПУ по усуненню тих порушень, на
  підставі яких було зроблено попередження або зупинено дію
  сертифіката строком до одного року;
  

• рішення суду, яким заборонено діяльність аудитора;
  

• встановлення фактів подання недостовірної інформації в
  документах, що подавались для видачі сертифіката;
  
• з ініціативи аудитора (особистого повернення сертифіка­
  та, позбавлення громадянства);
  
• інші підстави, які передбачені чинним законодавством Ук­
  раїни та нормативними актами Аудиторської палати України.
  

Анульований сертифікат аудитор зобов'язаний в 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення АПУ та з мо­менту публікації в пресі повернути до секретаріату АПУ.

Правове регулювання ліцензування аудиторської діяльності. Ліцензія (дозвіл) на проведення аудиту є документом, що підтверджує право її власника (юридичної або фізичної особи) на заняття аудитом на території України з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та Положення про ліцензування аудиту, затвердженого Аудиторською пала-

тою України 17 лютого 1994 р. (варто зазначити, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності» не відносить аудиторську діяльність до ліцензованих видів господарювання).

Клопотання про отримання ліцензій подається до Ауди­торської палати України після державної реєстрації аудиторсь­кої фірми або окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності.

За видачу ліцензії справляється плата у розмірі п'яти нео­податковуваних мінімумів доходів громадян, яка спрямовується до державного бюджету.

Термін чинності ліцензій не може перевищувати п'яти років.

Ліцензування аудиту (видачу ліцензій) здійснює Аудиторська палата України.

Ліцензія видається за встановленою формою. Вона повин­на містити такі реквізити:

найменування органу, який її видав;

прізвище, ім'я та по батькові (якщо ліцензія видається фізичній особі), найменування аудиторської фірми, підприєм­ства (якщо ліцензія видається юридичній особі);

запис про надання права (дозволу) здійснювати аудит відпо­відно до отриманого сертифіката;

реєстраційний номер ліцензії та дату її видачі;

термін дії ліцензії;

підпис Головуючого на засіданні Аудиторської палати Ук­раїни та підпис завідуючого секретаріатом Аудиторської пала­ти України.

Видача ліцензії на заняття аудитом одноособово здійснюється при наявності у отримувача відповідного чинного сертифіката Аудиторської палати України та документа, що підтверджує реєстрацію його як підприємця.

Видача ліцензії аудиторській фірмі здійснюється за умови, якщо в ній працює хоча б один аудитор. При цьому керівник фірми обов'язково повинен бути аудитором (мати чинний сер­тифікат), а загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів), як фізичних, так і юридичних осіб, які не є ауди­торами, у статутному фонді не може перевищувати 30%.

Для отримання ліцензії на право заняття аудиторською діяльністю аудиторська фірма (аудитор) після державної реєст­рації фірми (окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності) подають до Аудиторської палати України клопо­тання, в якому повинно бути вказано:


- 516 -

- 517 -

• прізвище, ім'я та по батькові (якщо ліцензія видається
  фізичній особі), найменування аудиторської фірми, підприєм­
  ства (якщо ліцензія видається юридичній особі);
  
• юридичну та поштову адресу (місцезнаходження);
  
• відомості про сертифікат (сертифікати), відповідно до якого
  видається ліцензія, прізвище, ім'я та по батькові особи (осіб —
  для аудиторської фірми), якій видано сертифікат; серія та
  номер сертифіката (сертифікатів); дата видачі та термін його
  (їх) дії;
  
• відомості про всіх засновників (учасників, акціонерів) ауди­
  торської фірми з числа аудиторів (прізвище, ім'я та по бать­
  кові; серія та номер сертифіката; дата видачі та термін його дії,
  частка в статутному фонді фірми).
  

Одночасно з клопотанням подаються:

• оригінали або нотаріально завірені копії установчих доку­
  ментів та реєстраційного свідоцтва аудиторської фірми (свідоц­
  тва про реєстрацію окремого аудитора як суб'єкта підприєм­
  ницької діяльності);
  
• копія платіжного документа про перерахування до дер­
  жавного бюджету плати за ліцензування.
  

Подані документи на отримання ліцензії розглядаються Секретаріатом протягом 5 днів з моменту їх надходження. За наслідками розгляду документів завідуючим Секретаріатом АПУ виноситься письмовий висновок.

Рішення про видачу ліцензії або відмова в видачі прийма­ються, а також видача здійснюються в термін, що не переви­щує 40 днів з дня подачі клопотання і представлення необхід­них документів в Секретаріат Аудиторської палати України.

Підставою для відмови у видачі ліцензії аудиторській фірмі або окремому аудитору може бути невідповідність документів, що подаються до Аудиторської палати України вимогам чин­ного законодавства та Положенню про ліцензування аудиту.

Рішення про відмову у видачі ліцензії аудиторській фірмі (окремому аудитору) повідомляється в письмовій формі з за­значенням причин відмови.

Після усунення виявлених недоліків аудиторська фірма (ок­ремий аудитор) в місячний термін з дня прийняття рішення про відмову мають право подати до Аудиторської палати Ук­раїни повторне клопотання про видачу ліцензії.

За неналежне виконання аудитором (аудиторами — для ауди­торської фірми) своїх професійних обов'язків, допущення ауди­торською фірмою (окремим аудитором — для підприємця) пору-

шень чинного законодавства, норм та стандартів аудиту до них Аудиторською палатою України можуть бути застосовані, зокрема, такі види стягнень як зупинення дії ліцензії на строк до одного року або анулювання ліцензії.

Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності або анулювання ліцензії можуть бути оскаржені в суді або господарському суді.

Якщо в місячний термін до Аудиторської палати України не надійшло від аудиторської фірми або аудитора повідомлення про оскарження рішення, Аудиторська палата України повідом­ляє про припинення чинності або анулювання ліцензії через пресу відповідно до Реєстру аудиторських фірм (аудиторів).

Правовий статус Аудиторської палати України. Аудиторська палата України — самоврядний орган що здійснює сертифіка­цію суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяль­ністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стан­дарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та ауди­торів (ч. 1 ст. 365 ГК).

Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність» (статті 14—16) та Статутом Аудиторської палати України, який підлягає зат­вердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.

Функції Аудиторської палати визначені ч. З ст. 14 Закону «Про аудиторську діяльність», відповідно до якої Аудиторська палата України:

• здійснює сертифікацію і ліцензування (ГК останньої функ­
  ції Аудиторської палати не передбачає) суб'єктів, що мають
  намір займатися аудиторською діяльністю;
  
• затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стан­
  дарти аудиту;
  
• веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноосо­
  бово надають аудиторські послуги.
  

Затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською пала­тою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями.

Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.

Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відпо­відний облік та звітність.

Аудиторська палата України набуває повноважень юридич­ної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на


- 518 -

- 519 -

підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передба­ченому цим Законом. Плата за реєстрацію не справляється.

Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.

Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій де­легуються за їх згодою професійною громадською організа­цією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики Украї­ни та Міністерства юстиції України.

Порядок делегування визначається відповідно з'їздом, прав­лінням, колегією або іншим вищим керівним органом.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України ста­новить двадцять осіб.

Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Ауди­торською палатою України.

Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обо­в'язків її членами.

Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п'яти років.

Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів Аудиторської палати України шляхом таємного анкетування аудиторів України. Результати анкетування затверджуються Аудиторською палатою України.

Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому порядку.

Формою роботи Аудиторської палати є засідання, що про­водяться відповідно до Тимчасового регламенту засідань

- 520 -

Аудиторської палати України, затвердженого рішенням Ауди­торської палати від 27 жовтня 1998 р. № 70.

Всі рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів при наявності двох третіх її членів, за винятком рішень, передбачених частиною другою ст. 14 Закону. В окремих випадках, що підлягають визначен­ню в Статуті Аудиторської палати України, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування.

При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.

Засідання Аудиторської палати України веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавіт­ному порядку їх прізвищ.

Члени Аудиторської палати України виконують свої обо­в'язки на громадських засадах.

Матеріальні витрати на сертифікацію покриваються за ра­хунок осіб, що претендують на отримання сертифікатів, у роз­мірах, які визначаються Аудиторською палатою України.

Правовий статус Спілки аудиторів України. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону «Про аудиторську діяльність» аудитори Ук­раїни мають право об'єднатися в громадську організацію за професійними ознаками (Спілку аудиторів України), дотриму­ючись вимог цього Закону та інших законів України.

Спілка аудиторів України повинна мати фіксоване індиві­дуальне членство в особі окремих аудиторів або їх колективів.

Спілка аудиторів України може відкривати місцеві осеред­ки при наявності в них не менше п'яти аудиторів, які є члена­ми Спілки. Відкриття місцевих осередків не є обов'язковим.

Повноваження професійної громадської організації ауди­торів України визначаються ст. 18 Закону «Про аудиторську діяльність», Законом України «Про об'єднання громадян» та Статутом професійної громадської організації аудиторів Ук­раїни (Спілки аудиторів України).

З метою забезпечення соціального захисту своїх членів Спілка аудиторів України може створювати відповідні фонди, в тому числі фонд соціального страхування.

У порядку, встановленому цим Законом, Спілка аудиторів України має право:

• делегувати своїх представників до Аудиторської палати
  України та достроково їх відкликати;
  
• порушувати клопотання про припинення повноважень чле­
  нів Аудиторської палати України, які делеговані Міністерством
  

- 521 -

фінансів України, Головною державною податковою інспек­цією України, Національним банком України, Міністерством статистики України та Міністерством юстиції України;

- вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти норм і стандартів аудиту.

Рішення та клопотання з питань делегування, відкликання та припинення повноважень членів Аудиторської палати Ук­раїни приймаються з'їздом Спілки аудиторів України або прав­лінням з наступним затвердженням таких рішень з'їздом.

§ 4. Проведення аудиту, надання інших аудиторських послуг

Загальні умови проведення аудиту. Загальні умови прове­дення аудиту та надання інших аудиторських послуг визна­чені ст. 19 Закону «Про аудиторську діяльність». Відповідно до положень цієї статті аудитор може надавати аудиторські послуги індивідуально або як працівник аудиторської фірми.

Аудитор має право індивідуально надавати аудиторські по­слуги тільки з дня отримання ліцензії на підставі чинного сертифіката.

Аудиторська фірма має право надавати аудиторські послуги з дня отримання ліцензії і за наявності в її складі хоча б одного аудитора, що має чинний сертифікат.

Забороняється займатися наданням аудиторських послуг органам державної виконавчої влади, виконавчим органам місцевих Рад, контрольно-ревізійним установам, що мають державно-владні повноваження, а також окремим особам, яким законами України заборонено здійснювати підприємницьку діяльність.

Згідно зі ст. 22 Закону «Про аудиторську діяльність» ауди­тори і аудиторські фірми України мають право:

1. самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі
   чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов до­
   говору із замовником, професійних знань та досвіду;
   
2. отримувати необхідні документи, які мають відношення
   до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у
   третіх осіб.
   

Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

- 522 -

3. отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній
   формі від керівництва та працівників замовника;
   
4. перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимага­
   ти від керівництва господарюючого суб'єкта проведення конт­
   рольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості
   продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
   
5. залучати на договірних засадах до участі в перевірці
   фахівців різного профілю.
   

Відповідно до ст. 23 Закону «Про аудиторську діяльність» аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1. належним чином надавати аудиторські послуги, пере­
   віряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх
   достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству
   та встановленим нормативам;
   
2. повідомляти власників, уповноважених ними осіб, за­
   мовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки
   ведення бухгалтерського обліку і звітності;
   
3. зберігати в таємниці інформацію, отриману при прове­
   денні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не роз­
   голошувати відомості, що становлять предмет комерційної таєм­
   ниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах
   третіх осіб;
   
4. відповідати перед замовником за порушення умов дого­
   вору відповідно до чинних законодавчих актів України;
   
5. обмежувати свою діяльність наданням аудиторських по­
   слуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відно­
   шення до надання аудиторських послуг у формі консультацій,
   перевірок або експертиз.
   

Стаття 24 Закону «Про аудиторську діяльність» містить спе­ціальні вимоги, відповідно до яких забороняється проведення аудиту:

1. аудитором, який має прямі родинні стосунки з керівницт­
   вом господарюючого суб'єкта, що перевіряється;
   
2. аудитором, який має особисті майнові інтереси у госпо­
   дарюючого суб'єкта, що перевіряється;
   
3. аудитором — членом керівництва, засновником або влас­
   ником господарюючого суб'єкта, що перевіряється;
   
4. аудитором — працівником господарюючого суб'єкта, що
   перевіряється;
   

5) аудитором — працівником, співвласником дочірнього
підприємства, філії чи представництва господарюючого суб'єк­
та, що перевіряється.

- 523 -

Аудитор повинен надавати послуги згідно з прийнятими Аудиторською палатою України нормативами, дотримуючись вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів.

Підстави для проведення аудиту. Законом «Про аудиторську діяльність» (ст. 20) встановлено, що аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовни­ком. Як випливає зі змісту ч. З ст. 20 Закону, договір на прове­дення аудиту має укладатися в письмовій формі, оскільки згідно з ч. З ст. 20 Закону в договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються:

• предмет і термін перевірки;
  
• обсяг аудиторських послуг;
  
• розмір і умови оплати;
  
• відповідальність сторін.
  

На нашу думку, законодавець безпідставно зробив вичерп­ним перелік умов договору, оскільки для договору на прове­дення аудиту досить важливими є умови про права і обоє 'язки сторін, про порядок прийому-здачі результатів аудиторської пере­вірки, про конфіденційність. Тому, виходячи з права підприєм­ства вільно вибирати предмет договору, визначати зобов'язан­ня, будь-які інші умови господарських взаємовідносин (ч. 1 ст. 21 Закону «Про підприємства в Україні»), перелік умов договору на проведення аудиту варто було б зробити відкри­тим, доповнивши ч. З ст. 20 Закону «Про аудиторську діяльність» після слова «сторін» словами «та інші умови».

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надава­тися на підставі договору, письмового або усного звернення за­мовника до аудитора (аудиторської фірми).

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторсь­кої фірми) з дотриманням вимог Закону «Про аудиторську діяльність» щодо особи аудитора. Замовник зобов'язаний ство­рити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якіс­ного виконання аудиту.

Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору ви­значається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відповід­них норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, пов­ноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

- 524 -

Порядок оформлення інших офіційних документів за на­слідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторсь­кою палатою України з дотриманням вимог Закону «Про ауди­торську діяльність» та інших актів законодавства України.

Аудиторський висновок: структура, зміст, порядок складання. Згідно зі ст. 21 Закону «Про аудиторську діяльність», що нази­вається «Звіт про наслідки аудиту», виконання аудитором (ауди­торською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудиторський висновок складається з дотриманням відпо­відних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Порядок оформлення інших офіційних документів за на­слідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторсь­кою палатою України з дотриманням вимог цього Закону та інших актів законодавства України.

Аудиторський висновок складається у письмовій формі. Зміст його довільний, але в ньому, як правило, є наступні розділи:

• заголовок;
  
• вступ;
  
• масштаб перевірки;
  
• висновок аудитора про фінансову звітність;
  
• дата аудиторського висновку;
  
• адреса аудиторської фірми;
  
• підпис аудитора (керівника аудиторської фірми).