Geum.ru

Вступ

Вид материалаРегламент

Содержание


2.4 Аналіз витрат ВАТ „Хлібозавод №9”
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

2.4 Аналіз витрат ВАТ „Хлібозавод №9”


Необхідною умовою одержання прибутку є визначений ступінь розвитку виробництва, що забезпечує перевищення виторгу від реалізації продукції над витратами по її виробництву і збуту. Головний факторний ланцюжок, що формує прибуток, може бути представлена схемою: "Витрати - обсяг виробництва - прибуток"

Складової цієї схеми повинна знаходитися під постійною увагою і контролем. Ця задача вирішується на основі організації обліку витрат по системі директ-костінг. Система "директ - костінг" це підхід, коли в розрізі об'єктів калькулювання планується і враховується неповна, обмежена собівартість. Собівартість може включати тільки прямі витрати; тільки перемінні, тобто залежні від зміни обсягів виробництва, витрати; вона може калькулюватися на основі тільки виробничих витрат, зв'язаних з виготовленням даної продукції, виконанням робіт або наданням послуг, навіть якщо вони носять непрямий характер. Але, незважаючи на різну повноту включення в собівартість об'єкта калькулювання різних видів витрат, загальним для цього підходу є те, що інши види витрат, що також по своїй економічній сутності складають частину поточних витрат, не включаються в калькуляцію, а відшкодовуються єдиною сумою з доходувиторгу (або валового прибутку).

Однієї з найважливіших особливостей організації обліку, контролю і керування витратами по системі «директ-костінг» є дослідження взаємозв'язку обсягу виробництва, собівартості і прибутку, що дає можливість аналізувати не тільки прибуток, але і маржинальний доход (різниця між виторгом від реалізації і перемінних витрат). Ця інформація стає значно корисніше для цілей планування і прийняття рішень, якщо вона представлена у виді графіків.

У прямокутній системі координат будується графік залежності собівартості (витрат) і доходу від кількість одиниць випущеної продукції. По вертикалі відкладаються дані про собівартість і доход, а по горизонталі - кількість одиниць продукції (мал.1). У крапці критичного обьема виробництва (А) немає прибутку і немає збитку. Праворуч від неї - область чистих прибутків (доходів). Для кожного значення Q (кількості одиниць продукції) чистий прибуток визначається як різниця між величиною маржинального доходу і постійних витрат.

Ліворуч від критичної крапки область чистих збитків, що утвориться в результаті перевищення величини постійних витрат над величиною маржинального доходу.

У крапці критичного об'єму виробництва маємо: Q * P - Q * V - C = 0, де

Q - обьем виробництва продукції в критичній крапці (кількість одиниць);

P - ціна одиниці продукції;

V - питомі перемінні витрати на одиницю продукції;

C - постійні витрати.

90 батонов загальною вартістю 4000 грн., собівартістю 3760 грн. і величиною постійних витрат 1300 грн. Знайдемо крапку беззбитковості (А). C допомогою перетворень формули, зазначеної вище маємо: А=C/(p-V), помноживши чисельник і знаменник на Q (кількість випущених одиниць продукції) і користуючись тотожністю Постійні витрати + Прибуток (Пр) = Виторг - Перемінні витрати, знаходимо: А=З/(C+Пр)/Q.

Прибуток від реалізації складе 240 грн (4000-3760), Маржинальний доход – 1540 (1300+240). Звідси А= 1300 : (1540 : 90) = 76 виробів.

Це значить, що при реалізації продукції нижче 76 виробів підприємство буде зазнавати збитків.


S

V

N


Умовні позначки:

N - об'їм виробництва продукції у вартісному вираженні;

S - повна собівартість продукції (витрати на виробництво);

V - перемінні витрати;

А - крапка критичного об'їму виробництва.

Крапка критичного об'їму виробництва розташована вище, якщо збільшення постійних витрат буде інтенсивніше, ніж ступінь приросту маржинального доходу.

Крапка беззбитковості сприяє визначенню так називаної «крайки безпеки», що визначається як різниця між крапкою беззбитковості й очікуваним обсягом реалізації і показує, наскільки може знизитися обсяг реалізації продукції до того, як підприємство почне одержувати збитки:

Кб= Qo-Qk, де Qo – очікуваний обсяг реалізації, Qk – критичний обсяг випуску.

В умовах постійно розвивається ринку адміністрація і менеджери повинні завжди мати під рукою оперативну інформацію про те, у що ж обходиться підприємству виробництво продукції, надання послуг, здійснення того або іншого виду діяльності поза залежністю від того, який розмір окладу в директора або головного бухгалтера, які витрати на зміст офісів або інші подібні управлінські витрати. Тому сьогодні часто в теорії і практиці керування собівартістю і прибутком на Заході декларується і застосовується наступний принцип, сама точна калькуляція виробу не та, котра найбільше повно після численних розрахунків і розподілів містить у собі усі види витрат підприємства, а та, у яку включені тільки витрати, безпосередньо зв'язані з випуском даної продукції, виконанням робіт і послуг.

Система "директ - костінг" загострює увагу керівництва підприємства на зміні маржинального доходу (суми покриття) по підприємству в цілому і по різних виробах. Вона дозволяє враховувати виробу з великою рентабельністю, щоб переходити в основному на їхній випуск, тому що різниця між продажною ціною і сумою перемінних витрат не затушовується в результаті списання постійних непрямих витрат на собівартість конкретних виробів. За рахунок скорочення статей собівартості спрощується її нормування, облік, контроль і до того ж поліпшується облік і контроль умовно - постійних, накладних витрат, оскільки їхня сума за даний конкретний період показується в звіті про доходи окремим рядком, що наочно демонструє їхній вплив на величину прибутку підприємства.

На ОАО "Дніпропетровський хлібозавод №9" використовується нормативний метод обліку витрат, основними елементами якого є облік витрат по діючим нормах, облік відхилень від норм і облік зміни норм.

Калькуляція собівартості продукції виконується з розрахунку на 1 тонну продукції. Приклад калькуляції собівартості 1т.продукції(хліб "Дарницький" формової )приведений у додатку № 7

Нормативний метод обліку - це основний метод виробничого обліку, що сприяє впровадженню прогресивних норм витрат, діючого контролю за рівнем витрат виробництва, що дозволяє використовувати дані обліку для виявлення резервів зниження собівартості продукції й оперативного керівництва виробництвом.

Нормативний метод обліку застосовується на підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчовий), коли здійснюється масове і серійне виробництво різноманітної і складної продукції з великою кількістю деталей і вузлів.

Нормативний метод обліку і калькулювання витрат на виробництво включає:

- поточний облік витрат по діючим нормах;

- системний облік зміни самих норм;

- складання і періодичне коректування нормативної калькуляції;

- визначення фактичної собівартості випущеної продукції.

Облік фактичних витрат по нормативному методі на даному підприємстві здійснюється окремо в частині витрат по нормах і в частині витрат, що являють собою відхилення від норм. Це досягається щоденним документуванням витрат по їхніх основних видах.

Відхиленням від норм вважається як економія, так і перевитрата матеріальних і трудових витрат (у тому числі обумовлених заміною сировини і матеріалів, оплатою не передбачених технологічним процесом робіт, доплатами за відступи від нормальних умов праці й інше).

Для числення фактичної собівартості продукції, що випускається, при застосуванні нормативний метод обліку основою служить калькуляція нормативної собівартості (нормативна калькуляція).

Фактична собівартість продукції обчислюється шляхом додатка до нормативної чи собівартості вирахування з її виявлених у звітному періоді відхилень від норм і зміни норм.

Нормативна калькуляція розробляється на усі вироби, що випускаються на підприємстві, за даними конструкторсько-технологічної й іншої документації на базі діючих на початок звітного періоду норм і є основою для планування собівартості продукції, обліку виробничих витрат, здійснення оперативного контролю за витратами виробництва і виконанням планових завдань по зниженню собівартості.

Якщо окремі види виробів виготовляються в різних варіантах, нормативна собівартість визначається для кожного варіанта виготовлення окремо.

Нормативна калькуляція використовується (крім визначення фактичної собівартості) для оцінки виробів і залишків незавершеного виробництва, числення розміру зниження норм витрат і нормативної собівартості, трудомісткості і матеріалоємності за місяць, квартал, рік, а також для розрахунку цін.