Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у нвп грінченко Л. О

Вид материала

Документы

Содержание Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у НВП Навчальні за­дачі (соціалі­зовані уміння, навички) Організаційно-методич. зміст соціалізації пі­знавальної ді-яльн. учнів Діяльність учителя Діяльність уч­нів Критерії оці­нювання аспе­кту соціаліза­ції пізнаваль­ної діяльності Характеристика інтерактивного методу «коло ідей» Ролі членів групи РОЗРОБКА УРОКУ В 11 КЛАСІ (філологічний профіль – українська філологія) Проблемне питання Зразок аналізу проблемних питань учнями 11-Б класу.

Подобный материал:

• Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання, 170.3kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчання вчителів основ інформаційно-комунікаційних, 66.79kb.
• Методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні, 82.13kb.
• Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 270.26kb.
• Інформаційно-комунікаційні технології (ікт) та їх роль в освітньому процесі, 64.97kb.
• Використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні фізики, 33.25kb.
• Навчально-тематичний план курсів 6 програма курсу, 335.74kb.
• Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проблемному навчанні на уроках, 72.79kb.
• Рибалко О. О. Використання майбутніми педагогами інформаційно-комунікаційних технологій, 142.04kb.
• Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні: «за» І «проти», 124.61kb.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НВП


Грінченко Л.О.,

учитель української мови та літератури ЗОШ№58, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист


Навчально-освітній процес сучасної школи, його модернізація і удосконалення розглядається в контексті європейського виміру. І головною рисою його є гуманістична спрямованість освіти, що полягає в постановці мети - розвинути людину, її особистісні якості, адже розвиток людини і означає розвиток суспільства. Під час вивчення літерату­ри учні розвивають розум, творчі здібності, емоційну сферу, естетичні почуття. Нині ак­туальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвитку особистості, формуванню її світогляду, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інте­грованості мислення.

Особистісно орієнтоване навчання є предтечею сучасного освітнього процесу. Особливу увагу хочеться звернути на такі моделі технології особистісно-орієнтованого навчання, що виступають з метою реалізації аспекту соціалізації пізнавальної діяльності учнів.

Методистом НМПУ управління освіти Харківської міської ради Ампілоговою Л.П. ретельно вивчене питання моделей технологій ООН з реалізацією аспекту соціалізації пі­знавальної діяльності учнів.

Згадаємо одну з цих моделей.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у НВП

(Моделі технології особистісно орієнтованого навчання з реалізацією аспекту соціалізації пізнавальної діяльності учнів)

Навчальні за­дачі (соціалі­зовані уміння, навички)	Розвиток умінь в учнів використовувати набуті знання при вирішенні соціальних проблем і перетворювати їх у різні форми: • текстову; • схематичну; • математичну; • табличну • тощо
Організаційно-методич. зміст соціалізації пі­знавальної ді-яльн. учнів	Організовує самостійну діяльність учнів по застосуванню отриманих знань, трансформуючи їх в різну форму
Діяльність учителя	Пропонує учням відшукати, сферу застосування набутих знань в реальному житті. Обговорює разом з учнями визначену соціальну проблему, яку можна вирішувати за допомогою набутих знань. Пропонує самостійно вирішити визначену соціальну про­блему, упорядковуючи знання за певною ознакою і перетво­рюючи їх в одну із форм: • математичну; • схематичну; • текстову; • табличну. Надає консультативну допомогу за потребами учнів
Діяльність уч­нів	Пропонують сферу людської діяльності, де можна застосо­вувати набуті знання. Пропонують соціальні проблеми. Вносять пропозиції щодо шляхів вирішення визначеної проблеми. Обговорюють можливі форми і методи використання набу­тих знань щодо вирішення соціальної проблеми. Самостійно вирішують проблему, використовуючи набуті знання. Від­творюють зміст виконаної роботи.
Критерії оці­нювання аспе­кту соціаліза­ції пізнаваль­ної діяльності	1. Відтворює отримані знання, не вирішуючи проблему. 2. Вирішує проблему, використовуючи знання лише в текс­товій формі. 3. Вирішує проблему, перетворюючи текстову форму знань в математичну, схематичну, табличну. учнів 4. Вирішує проблему, перетворюючи математичну, схемати­чну форму знань в текстову. 5. Вирішує проблему, класифікуючи знання за певною озна­кою в певну форму, та встановлює закономірності. 6. Використовує набуті знання при вирішенні проблеми, ар­гументуючи доцільність вибору форми представлення (тек­стова, графічна, схематична тощо)

Відштовхуючись від наведеного класифікатора, згадавши, що сучасні Інформацій­но-комунікаційні технології є ознакою європейського уроку, можна припустити, що су­часний урок може мати такий вигляд.


ХАРАКТЕРИСТИКА ІНТЕРАКТИВНОГО МЕТОДУ «КОЛО ІДЕЙ»

Серед запропонованої системи методів відокремлюються з-поміж інших лаборато­рні заняття, які мають свою особливість - працю у спеціально обладнаному кабінеті. Ла­бораторно-ілюстративний метод, як різновид напівактивної діяльності передбачає само­стійне виконання учнями певних завдань у лабораторіях (кабінетах). Знання учні отри­мують через книжку або з лекції вчителя. Практичні роботи, що проводяться в лаборато­рії, мають на меті закріпити та деталізувати здобуті знання. Ні у виборі теми, ні навіть у її розробленні учень не є самостійним.

На уроці ми побачимо використання інтерактивної технології "Коло ідей".

За характеристикою методів навчання, за характером пізнавальної діяльності це ін­терактивний метод, бо полягає у взаємодії всіх учасників навчального процесу, забезпе­чує процес співнавчання, в якому вчитель та учень є відносно рівноправними суб'єктами діяльності. Учням пропонують проблеми для вирішення. Вірніше, ці проблеми визнача­ються колегіальне, після чого починається робота в групах. Характерні риси групи при цьому такі:

1. Взаємозалежність: кожен член групи вносить свій індивідуальний внесок в за­гальну роботу. Інші члени групи залежать від роботи кожного. В команді (групі) всі є рі­вноправними учасниками процесу.

2. Залежність від мети: відповідальність за загальну мету розділяється всіма учасниками.

3. Результат: відповідальність за командні результати розділяється між всіма членами команди і фіксує групову активність.

Ролі членів групи:

Спікер (координатор) - впевнений у собі, вміє чітко формулювати мету, просувати рішення, делегувати повноваження;

Організатор - динамічний, кидає виклик, вміє впливати, координує дії групи;

Генератор ідей - винахідливий, має багату творчу уяву. Вміє розв'язувати нестан­дартні проблеми;

Таймер - контролює час, слідкує за тим, щоб не відхилялися від головної мети об­говорення;

Доповідач - спокійна, врівноважена людина, вміє чітко і логічно формулювати відповідь, є виразником думки групи. Правила поведінки в групі:

а) толерантність (вміти слухати один одного, поважати чужу думку, бути заці­кавленим у співрозмовнику);

б) приймати позитивно всі ідеї;

в) бути відвертим.

Роботу з текстом можна вести у цілому, а можна зосередившись на сюжеті чи пер­сонажах (персонажі).

Вчитель пропонує учням виявити проблеми в романі "Тигролови" з різних боків: соціального, морального, психологічного, автобіографічного, історичного.

Учні класу розподіляються (на власний розсуд) на 4 групи. Спочатку учні визна­чають проблемні питання з кожного із запропонованих об'єктів (5 хв.). Потім кожна з 4-х груп працює над складанням алгоритму аналізу своєї проблеми (10 хв.). Потім кожна група одержує основу алгоритму сусідських груп і доопрацьовує, вносить свої додатки (З хв. кожній групі - обмін іде по колу, що займає 15 хв.). До кожної з груп, пройшовши коло, повертається її алгоритм. Ще 5 хв. доповідачі з груп готуються до виступу зі своєї проблеми.

Ідуть виступи доповідачів. Цілісна характеристика проблемних питань дає змогу розкрити і охарактеризувати ключові проблеми роману.

Використання комп'ютерів (учні працюють на них, і обмін ідей по колу ведеться без витрачання часу на обмін, бо передається через комп'ютер, економить час на уроці).

І цілісна картина аналізу проблематики роману в кінці уроку виводиться на муль­тимедійну установку з учнівських комп'ютерів.

Технічні засоби навчання (мультимедійні та комп'ютерні технології) дозволяють підвищити результативність праці і сприяють образному типу навчання.

"Не вчи камінь котитися, просто прийми перешкоду - і він сам покотиться..." Му­дрі слова великого мислителя і нашого земляка Григорія Сковороди сказані саме для нас, учителів. У них криється основа великого мистецтва формування й розвитку особистості, особистості з природними додатками, яка не терпить насильства, яка прагне зрозуміти себе, випробувати в різних видах діяльності, розвинути власні обдаровання, самовдоско-налитися.

Завдання ж учителя - створити умови, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до зовнішнього вияву. Це і є вершиною педагогічної майстерності.


РОЗРОБКА УРОКУ В 11 КЛАСІ (філологічний профіль – українська філологія)


Тема: Проблематика роману І. Багряного «ТИГРОЛОВИ».


Мета:

• розкрити композиційні особливості роману, його будову, художні прийоми відображення дійсності, зображення трагічних подій в Україні 30-х років;
  
• розвинути в учнів уміння визначати ідейний зміст і проблематику художнього твору;
  
• виховувати почуття людської гідності, сили духу, впевненості в перемозі добра і правди.
  

Обладнання:

1. Портрет І. Багряного.
   
2. Виставка літератури.
   
3. Чотири комп’ютери.
   
4. Мультимедійна установка.
   

Хід уроку:


І. Оголошення теми, мети та завдань уроку (3 хв.).

Ознайомлення з алгоритмом роботи (клас поділений на 4 групи по 6-7 осіб).

Вид роботи – груповий, склад групи усталений, з розподіленими функціями: організатор, спікер, генератор ідей, таймер, програміст (працює з комп’ютером), доповідач.

Метод діяльності – «Коло ідей».


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв.)

Запитання до учнів:

1. Ідейний задум і історія створення та друку роману .
   
2. Визначіть жанр роману «Тигролови».
   
3. Назвіть провідні ідеї роману.
   

ІІІ. «Коло ідей»

Хід роботи:

1. Визначення основних проблем (питань роботи кожної групи – 5-10 хв.).

Вчитель:

Хоча роман має конкретні часові рамки, присвячений подіям, які для багатьох стали далекою історією, він висуває чимало актуальних проблем, які відносяться до категорії вічних: добра і зла, життя і смерті, справедливості і кари, морального вибору, волі до життя і цілеспрямованості, стосунків людини і природи, родинних взаємин, вірності віковим традиціям предків і, звичайно, кохання. Площина цих проблем і моральна, і соціальна, і психологічна, і історична.

Хоча роман і складається з 12 розділів, ряду підрозділів і насичений пейзажними замальовками, та він не розпадається на окремі частини, бо образ Григорія Многогрішного об’єднує всі сюжетні лінії в одне ціле, отже і проблематика роману визначається, перш за все, у зв’язку з образом головного героя, Григорія. Спробуємо визначити ключові, на ваш погляд, проблемні питання, які і обговорюватиме за поданим алгоритмом кожна група.

Пропозиції учнів:

1. Чи можна ототожнювати життєву долю Григорія Многогрішного з біографією Івана Багряного?
   
2. Чи завжди сміливі мають щастя, як стверджує автор?
   
3. Які риси авторської особистості переважають в романі «Тигролови»: патріота-політика, лірика, шукача пригод чи мисливця?
   
4. Міфічне чудовисько «потяг-дракон» - чи не згустив барви письменник, зображуючи ударні будови Комсомольська, БАМЛАГу?
   
5. Які почуття викликають сцени полювання на ізюбрів, тигрів?
   
6. З чим, якими думками І. Багряного ви не погоджуєтесь?
   
7. Що дає сучасному читачеві роман «Тигролови»?
   
8. Чим був цікавий роман закордонному читачеві?
   
9. Чи можна вважати щасливою розв’язку роману?
   
10. Що простіше: бути незламним борцем, бунтарем чи пристосуванцем до певних умов?
    
11. Виявити сміливість можна лише в екстремальних умовах чи в будь-який час?
    
12. В які лічини може ховатись зло?
    
13. Двобій життя і смерті. Чи може бути виправданим вбивство?
    
14. Де справжня Україна 30-х років: в дикій тайзі чи в «сталінському краї»?
    
15. Які гріхи спокутував Г. Многогрішний?
    

Це приклади питань, визначених учнями 11-Б класу. Питання можуть називатися і інші. З названих обрано 4, над якими починають працювати групи.


2. Робота в групах (10 хв.).

Робота проводиться за наступним алгоритмом:

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ
Чинник	Події, образи, що його розкривають	Ваше розуміння, пояснення
1.
2.
ВИСНОВОК

3. Обмін думками – «Коло ідей» (10 хв.).

Групи обмінюються своїми наробками з сусідами по колу. Аналізують зроблене однокласниками. Додають свої питання, думки (по 2-3 хв. на кожну проблему).


4. Після того, як до кожної з груп повертається її «проблема», учні мають ще 3 хвилини на остаточне формування відповідей.


5. Доповідач з кожної групи виступає з аналізом свого питання (10 хв. на всі чотири виступи).


6. На мультимедійному екрані виводяться поступово всі 4 проблемні питання і алгоритм їх аналізу, що дає можливість наочно побачити підсумок праці всього класу. Зробити ключові записи до робочих зошитів. Обмінятися думками, дати характеристику відповідей, підвести підсумок.


ІV. Підведення підсумків. Домашнє завдання.

Вчитель:

Ми проаналізували основні проблемні питання, поставлені автором. Дійсно, І. Багряний не дає остаточних відповідей на поставлені питання. Він залишає молодят, благословенних батьками, на порозі нового незвіданого життя. «Ми підем… Ми підем тепер… На тую… на твою Україну!» (читається цитата з роману). Але автор залишає нас, читачів, з питанням: «Як складеться доля героїв у подальшому житті?»

Наш урок був підготовкою до написання класного твору на тему: «Чи завжди сміливі мають щастя?»

Підготувати цитати до образів, робота з підручником стор. 321-330.

Скласти опис обкладинки до роману І. Багряного «ТИГРОЛОВИ», яким ви її бачите?

Зразок аналізу проблемних питань учнями 11-Б класу.


І група


Чи можна ототожнювати життєву долю Григорія Многогрішного з біографією І. Багряного? Наскільки правдивим і реалістичним є образ Григорія?

Чинник	Події, образи, що його розкривають	Ваше розуміння, пояснення
1. Втеча з «потягу-дракона»	1. Телеграма «Юнак – 25 літ, атлет, русявий, авіатор». 2. Шукання і неодноразові втечі.	І. Багряний у 1936 році утік з концтаборів БАМЛАГу, не добувши терміну 5 років.
2. Патріотизм.	1. «Вітчизна – гетто на колесах». 2. Дівчата в ресторані – біль від того, що вони з України. 3. Україна в «дикій тайзі». 4. Прізвище.	І. Багряний переховувався між українцями місцевості Зелений клин. Не випадково, прізвище Многогрішний (історичний екскурс).
3. Кохання до Наталки Сірківни.	1. Незвичайне знайомство. 2. Приховування кохання. 3. Відвертість, щирість кохання. 4. Самовідданість.	І. Багряний одружився з українкою із Зеленого клину. Виїхавши за кордон, не зміг з’єднатися з українською родиною.
4. Могутня воля до життя.	1. Поневіряння у тайзі. 2. Мистецтво мисливця. 3. Перехід за кордон.	Працював, навіть прикутий хворобою до ліжка.
5. Високі моральні принципи. Безкомпромісна чесність.	1. Благословення батьків на шлюб. 2. Благородство, гідність у коханні. 3. Страта Медведина – вимушений акт помсти. 4. Омріяна – майбутня Україна.	1. І. Багряному під час перебування в еміграції, закидали орієнтацію на комуністичну Україну. 2. Тяжкий удар від радіо-звернення сина Бориса.

Висновок: Образ Г. Многогрішного має багато спільного з біографією І. Багряного. Такі особи – унікальні, що виказують незламну волю, безкомпромісно стверджують своє право бути людиною на землі. Девіз таких людей: «Ліпше загинути, біжучі, ніж жити, гниючи!»


ІІ група


В якій лічині може ховатися зло?

Чинник	Події, образи, що його розкривають	Ваше розуміння, пояснення
1. «Потяг-дракон».	1. Уособлення життя і смерті. 2. Надпотужний паротяг «Йосиф Сталін». Підпихає «Фелікс Дзержинський». 3. «Легенда про зникнення душі».	Етапний ешелон ОГПУ-НКВД – знайомий автору не з розповідей.
2. «Тихоокеанський експрес нумер один».	1. Розкіш і розпуста на тлі голодної країни. 2. Відряджені, рвачі, партократи. 3. «Довгі карбованці» і голод.	Автор засуджує зло в будь-яких проявах: відкритому чи замаскованому.
3. Губителі людських душ медведини.	1. Майор, що відбив печінки, ламав кості, розчавлював молодість. 2. Медведин, що вивчає промову вождя у вагоні-ресторані. 3. Страта Медведина.	Вбивство, страта – порятунок себе, помста за себе, а може й усвідомлене очищення землі від нечисті.
4. Протиставлення злодія – героя Григорія і «володара душ» Медведина, що тіпався перед очима правди.	1. Катування у в’язниці. 2. Протиставлення і постійні зіткнення. 3. Вирок кату.	Автор показує, що правда, справедливість здолає всі незгоди і переможе обов’язково.

Висновок: Зло може приховуватися і під лічиною зовнішнього благополуччя, правильної політичної орієнтації, гучних слів-лозунгів. Може мати відверто хиже, вороже обличчя. Зло буде покарано, не дивлячись ні на які перешкоди, негаразди і випробовування долі.


ІІІ група


Які почуття викликають сцени полювання на ізюбрів, тигрів?

Чинник	Події, образи, що його розкривають	Ваше розуміння, пояснення
1. Природа – важливий образ у романі «Тигролови».	1. Природа взимку і влітку, вдень і вночі. 2. Несходимі нетрі тайги. 3. Рятівник – бурундучок. 4. Природа милої, далекої України. 5. Є і «комахи - паути».	Автор підтверджує думку, що дика природа щиріша і милосердніша від цивілізованого людства.
2. Природа в романі жива.	1. Могутня і страшна тайга. 2. Дівчина – ріка і водоспад. 3. Місяць - живий демон.	Людина – невід’ємна частка природи.
3. Мисливець і природа.	1. Захоплення мужністю мисливців. 2. Мисливець від народження Григорій Сірко і мисливець «по духу» Многогрішний. 3. Жаль до гордих і диких «кішок», приречених до неволі.	Мисливець – частка природи. Григорій прагне волі, а змушений неволити тварин. Тигр і тигролов одночасно.

Висновок: Хоч яка велична природа, показана в романі, могутня, нескорена, але людина в зображенні І. Багряного ще величніша і могутніша за неї. Своєю волею і працею вона підкоряє природу, хоч і залишається її невід’ємною часткою.


ІV група


Які гріхи спокутував Григорій Многогрішний?

Чинник	Події, образи, що його розкривають	Ваше розуміння пояснення
1. Які гріхи може мати людина в тоталітарній системі?	1. Система, яка не прощає розум, гідність, сміливість. 2. Образ молодого інтелігента, що став ворогом № 1.	І. Багряний наділив свого героя автобіографічними рисами і показав себе і свою невідповідність системі.
2. Герой – нащадок гетьмана Многогрішного.	1. Історія гетьмана Дем’яна Многогрішного, першого політичного засланця в Сибір. 2. Легенда минулого – гетьман, легенда «потягу смерті» – втікач Григорій.	Автор підкреслює, що спільний гріх і гетьмана, і авіатора – любов до Батьківщини.
3. Три площини зображення України.	1. Україна з козацького минулого. 2. Україна сталінська. 3. Україна в нетрях тайги. 4. Байдужість і брак самосвідомості.	Григорія автор показує як живу ланку, що поєднує історію, сьогоднішній день і майбутнє України.
4. Право на кохання.	1. Приховують недозволене кохання. 2. Здатність наражатися на небезпеку заради коханого. 3. Мрія про «твою Україну».	Автобіографічний момент кохання і одруження автора.

Висновок: Отже, Григорій є тією живою ланкою, що поєднує Україну омріяну, ясну і нещасливу, скривджену. Цей образ – втілення непокірної і гордої молодості та сплюндрованої, страченої, яка спокутує, мабуть, гріхи батьків і дідів – покірність і політичну байдужість, брак національної свідомості.