Ягупов Василь Васильович, Воєнно-диплом
| Вид материала | Диплом |
- Філоненко Софія Олегівна докторант Тернопільського національного педагогічного університету, 672.01kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни тернопільська державна медична академія ім., 461.01kb.
- О. В. Батанов олександр Васильович Батанов, 263.17kb.
- Видатний вчений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, педагог, 86.99kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 933.58kb.
- Дмитро Васильович Павличко – поет нової доби, 205.43kb.
- Диплом "Россия" Диплом, 66.88kb.
- М.І. Пирогов – засновник воєнно-польової хірургії, 207.79kb.
- Диплом «Над Бугом-рекою» Диплом учрежден редакцией газеты "Радиоинформ", 87.2kb.
- Василь Стус народився 6 січня 1938 р на Вінничині в с. Рахнівка Гайсинського району, 151.39kb.
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ПІВЕНЬ Наталя Миколаївна
УДК 371.126
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ДІЛОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ФУНДАМЕНТАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ У ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ
ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Приазовському державному технічному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Маріуполь.
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор
Ягупов Василь Васильович,
Воєнно-дипломатична академія,
професор спеціальної кафедри, м. Київ.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор
Барановська Лілія Володимирівна,
Національний авіаційний університет,
професор кафедри професійної
психології і педагогіки, м. Київ;
кандидат педагогічних наук
Рибак Світлана Михайлівна,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
доцент кафедри методики викладання
фізики та інформатики, м. Винниця.
Захист відбудеться « 27 » жовтня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою: 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою: 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98.
Автореферат розісланий « ____ » _______________ 2011 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.С. Голіяд
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У зв’язку з процесами глобалізації зростають вимоги до якості освіти майбутніх фахівців, особливо в інженерній галузі Це зумовлено потребою у формуванні конкурентоспроможних кадрів, здатних до самовдосконалення й розширення знань, які висуває суспільство. Міжнародні організації та асоціації інженерної освіти розробили вимоги до інженера ХХІ століття: висока професійна компетентність, зміст якої включає опанування основ культури ділового мовлення державною мовою та комунікативну компетентність; налаштованість на постійний професійний, фаховий та особистісний розвиток, на актуалізацію інтелектуального потенціалу; володіння сучасними методами моделювання, прогнозування та проектування новітніх наукових і виробничих процесів методами наукового пошуку, необхідних для створення нових матеріальних і культурних цінностей. Таким чином, бакалавр технічного профілю повинен набути, крім фахових, комунікативні та мовленнєві компетентності, що передбачає опанування культури ділового мовлення українською мовою (ст. 10 Конституції України затверджує її статус як державної). У зв’язку з цим виникають певні труднощі щодо підготовки фахівців технічного профілю у Східній Україні, оскільки вона здійснюється в умовах білінгвізму. Як показує аналіз освітньо-професійних програм (ОПП), на вивчення дисциплін соціально-економічного та гуманітарного циклу, особливо ділової української мови, виділяється незначна кількість годин. Такий чинник призводить до появи техногенного типу мислення, що спричиняє духовне «збідніння» їх особистості. Виходячи з цих вимог, виникають проблеми, які мають місце в професійній підготовці майбутніх фахівців технічного профілю у ВТНЗ Східної України: опанування культури ділового мовлення українською мовою відбувається в складних мовленнєвих умовах, а навчальна кількість годин є не достатньою для засвоєння мови майбутнього фаху.
Одним із перспективних напрямів щодо розв’язання названих проблем є використання міжпредметних зв’язків (МПЗ) ділової української мови з іншими дисциплінами, де найскладнішими для педагогів є організаційні, змістовні й методичні завдання, оскільки вимагають орієнтування в змісті освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ), ОПП підготовки випускників технічного профілю за кожною спеціальністю, володіння змістом підручників і посібників, опанування поняттєво-категоріального апарату за фахом, а реалізація міжпредметних зв’язків при викладанні ділової української мови передбачає співпрацю з педагогами фундаментальних дисциплін.
Необхідності забезпечення міжпредметних зв’язків присвячені роботи педагогів І. Ф. Гербарта, А. Дістервега, Я. А. Коменського, Дж. Локка, І. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинського та ін., а їхні ідеї знайшли подальше обґрунтування в наукових доробках Б. Г. Ананьєва, П. Р. Атутова, Ш. І. Ганеліна, М. О. Данилова, Б. П. Єсипова, Н. К. Крупської, Н. А. Лошкарьової, В. М. Максимової, О. І. Сікорського, М. М. Скаткіна та ін. Проблемою застосування міжпредметних зв’язків у процесі викладання української мови в початковій і середній школах займалися В. Ф. Дороз, І. П. Дроздова, С. В. Зінько, М. Є. Марун, Е. Я. Палихата, С. Д. Пенькова, Т. В. Симоненко, О. В. Тесленко; у ПТО – Г. О. Славтіч; у педагогічній освіті у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – М. І. Чабайовська; у ВНЗ – Л. В. Барановська, Н. М. Костриця, В. О. Михайлюк, Т. Г. Окуневич, Л. В. Стасів та ін.
Аналіз педагогічної теорії та практики показує, що є певні суперечності в забезпеченні міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці майбутніх бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України, зокрема: між російськомовним середовищем, в якому перебувають студенти, та необхідністю опанування фахових дисциплін українською мовою як державною; між необхідністю гуманізації професійної підготовки майбутніх фахівців і процесом дегуманізації, про який свідчить недостатня кількість годин для вивчення дисциплін гуманітарного циклу; між необхідністю міжпредметних знань та практичною відсутністю їх використання при викладанні навчальних дисциплін; між необхідністю міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами та відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення цього процесу; між наявним підходом до професійної підготовки майбутніх бакалаврів і потребою у впровадженні інноваційних форм і методик щодо її організації та інші.
Актуальність цих проблем та їх недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження – «Педагогічні умови забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у підготовці бакалаврів технічного профілю».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з Державною програмою розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1546, планами наукової та науково-технічної діяльності Приазовського державного технічного університету (ПДТУ). Вона безпосередньо пов’язана з НДР «Актуальні проблеми історії України, слов’янської філології та методики викладання слов’янських мов» (№0109U006805), «Слов’янські мови, література, історія в контексті сучасних світових процесів» (№0110U006586), в яких дисертантка брала участь як виконавець.
Тему дисертації затверджено вченою радою Приазовського державного технічного університету (протокол № 9 від 31.03.2005 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 24.05.2005 р.).
Мета дослідження – обґрунтування педагогічних умов забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці бакалаврів технічного профілю (на прикладі ВТНЗ Східної України) та їх експериментальна перевірка.
Відповідно до мети дослідження поставлені завдання.
1. Проаналізувати використання міжпредметних зв’язків у сучасній теорії і практиці професійної підготовки фахівців у вищій школі та показати можливості їх застосування в підготовці бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України.
2. З’ясувати сучасний стан викладання ділової української мови майбутнім бакалаврам технічного профілю у ВТНЗ Східної України у взаємозв’язку з фундаментальними дисциплінами та виявити основні проблеми щодо формування в них основ культури усного й писемного ділового мовлення.
3. Визначити концептуальну основу забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці майбутніх бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України.
4. Розробити суб’єктно-діяльнісну модель забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в професійній підготовці майбутніх бакалаврів технічного профілю.
5. Підготувати та експериментально апробувати авторську програму з дисципліни «Ділова українська мова» та методику її реалізації, відповідний навчально-методичний комплекс.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України.
Предмет дослідження – суб’єктно-діяльнісна модель забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами та навчально-методичний комплекс її реалізації в професійній підготовці майбутніх бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України в умовах білінгвізму.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано комплекс таких методів:
теоретичні – аналіз, узагальнення та систематизація державних стандартів вищої технічної освіти, навчальних програм, ОКХ і ОПП підготовки фахівців технічного профілю у ВТНЗ, підручників, навчальних посібників і навчально-методичної літератури з ділової української мови, викладання мови майбутнім фахівцям технічного профілю в умовах білінгвізму з метою визначення теоретичних, методичних і прикладних аспектів проблеми дисертаційного дослідження; вивчення, аналіз та узагальнення професіографічних вимог до бакалаврів технічного профілю, з’ясування сучасного стану їх підготовленості з ділової української мови, можливостей використання її міжпредметних зв’язків із фундаментальними дисциплінами з метою визначення провідної ідеї та основної мети їх забезпечення в російськомовному регіоні; теоретичне моделювання для визначення цілей, завдань, принципів, методів і засобів застосування міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці бакалаврів технічного профілю; ретроспективний аналіз власного педагогічного досвіду організації і проведення навчальних занять з ділової української мови зі студентами ВТНЗ Східної України на основі забезпечення міжпредметних зв’язків;
емпіричні – педагогічні спостереження, анкетування, дослідницькі бесіди для з’ясування думок і ставлень педагогів і майбутніх бакалаврів технічного профілю щодо цілей, завдань, методів, форм і засобів, сучасного стану застосування міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами і визначення проблем щодо їх забезпечення; аналіз контрольних, творчих, дослідницьких та інших видів робіт, наукових рефератів для визначення рівнів володіння культурою писемного ділового мовлення українською мовою; тестування та інші спеціальні завдання для діагностичного зрізу їх успішності в опануванні ділової української мови; констатувальний і формувальний експерименти для підтвердження гіпотези дослідження;
статистичні методи для кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних та експериментальних даних.
Експериментальна база. Приазовський державний технічний університет (м. Маріуполь) як основна експериментальна база, п’ять ВТНЗ Східної України: Донбаська державна машинобудівна академія (м. Краматорськ), Автомобільно-дорожній інститут Донецького національного технічного університету (м. Горлівка), Донецький національний технічний університет (м. Горлівка), Донецька національна академія будівництва та архітектури (м. Макіївка), Слов’янський державний педагогічний університет (м. Слов’янськ).
В експерименті взяли участь 793 студенти, 36 педагогів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України (реалізація методики самоменеджменту в навчальній діяльності студентів; моделювання україномовного навчально-професійного середовища з урахуванням двомовності студентів; наявність навчально-методичного забезпечення для вивчення студентами ділової української мови; модульне структурування змісту навчального матеріалу ділової української мови з опорою на фундаментальні дисципліни; педагогічна підтримка студентів в опануванні ними змісту ділової української мови на засадах міждисциплінарного підходу з урахуванням їх життєвого та певного професійного досвіду; дотримання правил міждисциплінарного підходу, використання таких методів, прийомів, організаційних форм і засобів, які стимулюють у студентів формування поняттєво-категоріального апарату з фундаментальних дисциплін, основ культури усного й писемного ділового мовлення); концептуальною основою їх забезпечення є суб’єктно-діяльнісний і компетентнісний підходи;
розроблено суб’єктно-діяльнісну модель формування поняттєво-категоріального апарату з фундаментальних дисциплін, основ культури усного й писемного ділового мовлення у майбутніх бакалаврів технічного профілю, що має такі особливості: створення умов для перетворення студентів із об’єктів педагогічного впливу на суб’єктів навчальної діяльності; формування мовленнєвих основ фахового мислення; формування поняттєво-категоріального апарату з фундаментальних дисциплін; мотивування студентів до самостійного вивчення української мови та опанування її основ;
уточнено зміст поняття «міжпредметні зв’язки» як принцип дидактики вищої професійної освіти: міжпредметні зв’язки сприяють систематизації, узагальненню та інтеграції змісту ділової української мови і фундаментальних дисциплін, удосконаленню методик їх викладання майбутнім бакалаврам технічного профілю та розвитку культури їх ділового мовлення, розширенню наукового світогляду без утрат його якісних і кількісних показників, формуванню поняттєво-категоріального апарату фундаментальних дисциплін на основі об’єднання міжпредметних знань у систему;
удосконалено основні міжпредметні зв’язки ділової української мови з фундаментальними дисциплінами: засвоєння ключових понять, пов’язаних з особливостями та змістом фундаментальних дисциплін щодо встановлення поняттєво-категоріального міжпредметного зв’язку; формування навичок, умінь і здатностей з основ культури ділового мовлення як бакалаврами технічного профілю; опанування основ культури ділового мовлення шляхом вивчення й засвоєння літературної мови – комунікативно-мовленнєвими міжпредметними знаннями; використання мовленнєвого матеріалу для продукування власних мовних висловлювань – ділового міжпредметного зв’язку;
дістала подальшого розвитку методика викладання навчальної дисципліни «Ділова українська мова» у ВТНЗ, що здійснено на засадах забезпечення міжпредметних зв’язків.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних результатів дисертаційної роботи в процес підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю у ВТНЗ Східної України, що здійснено шляхом:
написання у співавторстві з Г. Ю. Шелест навчального посібника «Українська мова», рекомендованого Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів ВНЗ (Лист МОНУ № 14/18 – 1310 від 28.05.2008);
розроблення авторської програми з дисципліни «Ділова українська мова», визначеної на основі забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами;
написання навчального посібника «Українська мова за професійним спрямуванням (для студентів зварювального фаху)» за експериментальною програмою;
підготовки навчально-методичного комплексу з дисципліни «Ділова українська мова» для ВТНЗ Східної України.
Запропоновані в дисертації теоретичні та методичні напрацювання можна творчо адаптувати до підготовки майбутніх фахівців в інших ВНЗ, а результати дослідження використовувати для розроблення навчально-методичних комплексів щодо викладання ділової української мови у ВНЗ України.
Упровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Приазовського державного технічного університету (довідка № 71 від 7.10.10 р., акт № 70 від 7.10.10 р.), Донбаської державної машинобудівної академії (довідка № 035-05-1921 від 10.11.10 р., акт № 035-05-1921 від 10.11.10 р.), Донбаської національної академії будівництва і архітектури (довідка № 4-21-11 від 8.02.11 р., акт № 4-21-16 від 8.02.11 р.), Донецького національного технічного університету (довідка № 42-01/303 від 24.02. 11 р., акт № 42-01/302 від 24.02.11 р.).
Особистий внесок здобувача. У науковій статті «Компетентнісний підхід до формування змісту професійної підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю (на прикладі спеціальності «Інженерне матеріалознавство»)», написаній спільно з В. В. Ягуповим, дисертанту належить адаптація компетентнісного підходу до формування змісту професійної підготовки майбутніх бакалаврів, які отримують освіту за спеціальністю «Інженерне матеріалознавство»;
у спільно опублікованих зі С. В. Артюх і Г. Ю. Шелест методичних рекомендаціях для студентів денної та заочної форм навчання дисертанту належить участь у підготовці переліку питань для проведення контрольної роботи, а також напрацювання матеріалу для самостійного роботи студентів;
у навчальному посібнику «Українська мова» й тезах «Місце персонального комп’ютера на заняттях з ділової української мови», написаних у співавторстві з Г. Ю. Шелест, – підготовка основної частини теоретичного й практичного матеріалу посібника та аналіз основних методик щодо проведення практичних занять з ділової української мови.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження висвітлювалися в публікаціях, доповідалися та обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: «Наука і молодь» (Київ, 2001); міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Київ-Вінниця, 2002); «Проблеми інженерно-педагогічної освіти» (Харків, 2007); міжнародних науково-технічних конференціях: «Університетська наука – 2007» (Маріуполь, 2007); «Університетська наука – 2008» (Маріуполь, 2008); «Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах» (Київ-Вінниця, 2009); «Університетська наука – 2009» (Маріуполь, 2009); «Духовно-моральне виховання і професіоналізація: виклики ХХІ століття» (Вінниця, 2010); всеукраїнських науково-теоретичних конференціях: «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у ВНЗ України» (Хмельницький, 2007); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2009); регіональних науково-практичних конференціях: ІХ, ХІ регіональна (Маріуполь, 2002, 2004); ХІІ і ХІІІ регіональна науково-технічна конференція «Університет місту» (Маріуполь, 2005, 2006); на рівні вищого навчального закладу: науково-методична конференція «Нові форми і технології навчання в навчальному процесі ПДТУ» (Маріуполь, 2000).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 29 публікаціях автора (одноосібних – 24), із них: 2 навчальні посібники, 6 навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій, 8 статей у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 13 тез і статей у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дослідження. Воно складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел – 343. Загальний обсяг дисертації становить 281 стор., а основний зміст викладено на 213 стор. Робота містить 9 таблиць (на 10 стор.) і 5 рисунків (на 4 стор.).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет, описано методи, подано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в педагогічну практику.
У першому розділі – «Забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах як педагогічна проблема» – проаналізовано проблему міжпредметних зв’язків та їх забезпечення в підготовці майбутніх фахівців у науковій літературі й педагогічних дослідженнях, з’ясовано сучасний стан і проблеми в забезпеченні міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у ВТНЗ Східної України.
У результаті аналізу наукової літератури з проблеми дисертаційного дослідження, з’ясування особливостей постановки проблеми міжпредметних зв’язків у педагогічній науці, сучасного стану її розуміння встановлено, що основні методологічні, теоретичні та методичні підходи до їх забезпечення у ВНЗ залишаються недостатньо обґрунтованими, відповідно є актуальними.
Міжпредметні зв’язки цікавили класиків педагогіки: І. Ф. Гербарта, Я. А. Коменського, Дж. Локка, І. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинського та ін. Вивчення рідної мови, пізнання природного середовища на міжпредметній основі запропоноване І. О. Сікорським. У 50-70-х роках ХХ ст. проблему міжпредметних зв’язків досліджували М. О. Данилов, Б. П. Єсипов, М. М. Скаткін. У 60-і роки ХХ ст. розгорнулися дослідження щодо активізації навчання (К. П. Корольова, П. Г. Кулагін, Н. А. Лошкарьова, Н. М. Черкес-Заде, В. П. Шуман та ін.). У 70-і –проблема міжпредметних зв’язків стає однією з центральних у дидактиці; а в наукових пошуках наступних років увага зосереджена на виховній ролі таких зв’язків (І. Д. Звєрев, Е. І. Моносзон та ін.). Досліджуються міжпредметні та професійно-технічні знання (П. Р. Атутов, С. Я. Батишев, В. А. Кондаков, О. Ф. Федоров та ін.); встановлення й розвиток системних, змістовних і дидактичних зв’язків між шкільними предметами (Н. Ф. Борисенко, І. Д. Звєрев, В. М. Максимова, М. М. Левіна, Н. А. Лошкарьова, В. Н. Федорова та ін.). У 60-80-х роках дослідження проблеми міжпредметних зв’язків продовжують українські вчені, які є фахівцями в галузі ПТО: Р. С. Гуревич, О. С. Дубінчук, Н. М. Розенберг, В. Ф. Паламарчук, Г. Й. Чудновська та ін.
Аналіз результатів вищевикладених досліджень показує, що, з одного боку, вони стосувалися переважно навчальних предметів у загальноосвітній школі і закладах ПТО, а з іншого – певні напрями залишалися мало дослідженими.
Нині проблемою міжпредметних зв’язків займаються українські науковці (Л. О. Демінська, Л. М. Добровська, Н. М. Захарова, Л. О. Ковальчук, В. І. Наумчук, І. В. Цебрій та ін.), у тому числі й з української мови (Л. В. Барановська, В. Ф. Дороз, І. П. Дроздова, С. В. Зінько, В. О. Михайлюк, Е. Я. Палихата, С. Д. Пенькова, Т. П. Рукас, Г. О. Славтіч, Т. В. Симоненко, Л. В. Стасів, О. Н. Хорошковська, М. І. Чабайовська, Н. Д. Юрійчук та ін.).
Результати констатувального експерименту засвідчили відсутність системного підходу до викладання ділової української мови на міжпредметній основі майбутнім фахівцям технічного профілю у ВТНЗ. З’ясовано необхідність її викладання в безпосередньому зв’язку з іншими навчальними дисциплінами, що має бути спрямовано на формування у студентів культури ділового мовлення. Резерви вдосконалення її викладання такі: міжпредметні зв’язки ділової української мови з іншими навчальними дисциплінами; підвищення професійно-педагогічної майстерності викладачів ділової української мови; актуалізація комунікативного потенціалу студентів; актуалізація мотивів вивчення української, російської, іноземної (-их) мов.
У другому розділі – «Теоретико-методичні основи забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами в підготовці бакалаврів технічного профілю у вищих технічних навчальних закладах» – визначено концептуальні основи забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами, розроблено відповідну суб’єктно-діяльнісну модель, сформульовано основну мету забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами, показано роль викладача ділової української мови в реалізації методики забезпечення міжпредметних зв’язків із фундаментальними дисциплінами.
Міжпредметні зв’язки – комплексне та системне дидактичне явище, яке складається з таких підрівнів: наукового дидактичного явища; методології дидактики вищої школи; дидактичного принципу; дидактичної умови; процесу навчання; педагогічної діяльності викладача ділової української мови; навчальної діяльності студента при вивченні ділової української мови.
На основі узагальнення найбільш стійкої педагогічної тенденції щодо розуміння змісту даного поняття його охарактеризовано як окремий дидактичний принцип, реалізація якого в процесі навчання має становити певну систему дидактичних правил. Міжпредметні зв’язки у нашому дослідженні – це принцип дидактики вищої професійної освіти, який сприяє систематизації та інтеграції змісту ділової української мови з фундаментальними дисциплінами, удосконаленню методик їх викладання, розвитку культури ділового мовлення майбутніх бакалаврів технічного профілю, розширенню їх наукового світогляду без утрат його якісних і кількісних показників, формуванню поняттєво-категоріального апарату з фундаментальних дисциплін.
Визначено основні міжпредметні зв’язки ділової української мови з фундаментальними дисциплінами: засвоєння ключових понять, пов’язаних з особливостями та змістом фундаментальних дисциплін у напрямі встановлення поняттєво-категоріального міжпредметного зв’язку; формування навичок, умінь і здатностей з основ культури ділового мовлення, опанування цієї культури шляхом оволодіння літературною мовою, тобто комунікативно-мовленнєвими міжпредметними знаннями; використання мовленнєвого матеріалу для продукування власних мовних висловлювань – ділового міжпредметного зв’язку.
Суб’єктно-діяльнісна модель представлена сукупністю послідовних компонентів (цільово-ціннісний, суб’єктний, функціональний, змістовний, організаційно-дидактичний, процесуальний і діагностично-результативний), наявністю інваріантної і варіативної складових (рис. 1).
Вона цілісна та характеризується певними особливостями: створення умов для перетворення студентів із об’єктів педагогічного впливу на суб’єктів навчальної діяльності; формування мовленнєвих основ фахового мислення як майбутніх фахівців технічного профілю; формування поняттєво-категоріального апарату з фундаментальних дисциплін, основ культури усного й писемного ділового мовлення; мотивування студентів до самостійного вивчення української мови та опанування її основ. Визначено педагогічні умови забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами, подано їх обґрунтування й підкреслено роль викладача з ділової української мови як однієї з умов реалізації методики їх забезпечення.
У третьому розділі – « Організація та результати дослідження» – охарактеризовано організацію й методику проведення експериментального дослідження, подано статистичний аналіз його результатів. Дослідження охоплювало три взаємопов’язані етапи.
Перший етап (2000-2002 рр.) присвячений аналізу теоретичних і практичних джерел дослідження, вивченню, аналізу та узагальненню педагогічної, психологічної та лінгвістичної літератури щодо забезпечення міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх фахівців, теоретичному і концептуальному осмисленню дослідницької проблеми та визначенню мети й завдань дисертації, вибору комплексу методів дослідження; проведенню констатувального експерименту; з’ясуванню думок, оцінок, ставлень педагогів і майбутніх бакалаврів щодо якості викладання ділової української мови, наявності її міжпредметних зв’язків із фундаментальними дисциплінами. Для цього було проведено опитування 1793 студентів і 36 викладачів, опрацьовано 5 видів анкет, які стосувалися викладання ділової української мови у ВТНЗ Східної України.
Другий етап (2003-2005 рр.) – розроблення суб’єктно-діяльнісної моделі забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами; підготовка авторської програми, обґрунтування міжпредметних принципів, методів і засобів її реалізації, опрацювання відповідного навчально-методичного комплексу з ділової української мови; проведення організаційної роботи з представниками інших кафедр, налагодження творчого співробітництва з конкретними педагогами фундаментальних дисциплін.
Третій етап (2006-2011 рр.) – дослідно-експериментальний, орієнтований на перевірку ефективності моделі, авторської програми й навчально-методичного комплексу. Він проводився на основній експериментальній базі та охоплював 485 осіб: 475 студентів – 10 експериментальних (ЕГ) і 15 контрольних (КГ) груп, 10 викладачів ділової української мови й фундаментальних дисциплін. Для перевірки окремих положень дисертаційного дослідження були залучені студенти, а також педагоги з інших ВТНЗ Східної України.
Для проведення формувального експерименту, забезпечення його конкретності та об’єктивності вимірювання результатів визначено критерії – мотиваційний, етично-поведінковий, когнітивний, діяльнісний і суб’єктний. Установлено, що між критеріями існують переважно середні й високі кореляційні зв’язки (табл. 1). Діяльнісний критерій оцінювався нами в кількісному аспекті, в основному шляхом визначення успішності студентів в опануванні ділової української мови, проявами якої є сформованість навичок, умінь і здатностей з основ культури ділового мовлення.
Таблиця 1