Методика проведення бінарного уроку. Обладнання
| Вид материала | Урок |
- Методика проведення основної частили уроку Клас ділиться на групи по 3 4 чоловіки, 119.77kb.
- Векторний аналіз уроку як методика визначення ефективності організації та проведення, 50.68kb.
- Устатті подаються методичні рекомендації щодо проведення бінарного інтегрованого уроку, 201.48kb.
- Уроку: Прояв дії генів у розвитку організмів Вплив генотипу та чинників зовнішнього, 240.26kb.
- Методичні рекомендації до проведення Першого уроку «Україна наш спільний дім», 39.83kb.
- Уроку біології та хімії Тема. Фотосинтез, 116.25kb.
- Уроку музики №21 у 6 класі тема уроку, 65.28kb.
- Уроку Дата проведення Тема уроку, 959.4kb.
- Методика проведення аудиту план методика проведення аудиту 1, Порядок проведення аудиторської, 104.32kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення мультимедійного уроку, 10.67kb.
ТЕМА УРОКУ: Модернізм як художньо-естетична система.
МЕТА УРОКУ:
- активізувати і закріпити знання учнів, набуті в попередні роки про літературні течії і напрямки у курсі української та зарубіжної літератури;
- з’ясувати причини появи, філософські засади, основні ознаки та етапи розвитку модернізму у мистецтві та літературі ( зарубіжній та українській);
- розкрити особливості основних напрямів і течій раннього модернізму;
- розвивати практичні навички аналізу символістських поезій та зразків імпресіонізму в українській та зарубіжній літературі; вміння спів ставляти різні напрями в літературі та живописі;
- розвивати навички самостійної роботи з науковою та довідковою літературою; філологічну чутливість під час аналізу художнього тексту;
- виховувати в учнів високу духовність, непересічні моральні цінності.
ТИП УРОКУ: бінарний урок. Лекція – візуалізація з елементами евристичної бесіди.
МЕТОДИЧНА МЕТА: методика проведення бінарного уроку.
ОБЛАДНАННЯ:
- портрет П. Бодлера, З. Гіпіус, П. Верлена, П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого, К. Дебюссі, Р. Штрауса, М. Равеля, Ф. Ніцше, А. Шопенгауера, А. Бергсона.
- картини художників
П. Серюзьє «Меланхолія».
Д. Уінстлер «Гармонія в голубому і сірому тонах».
О. Новаківський «Втрачені надії», «Дві баби роздумують над смертю».
Г. Клімт «Поцілунок».
М. Врубель «Демон».
П. Гоген «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди йдемо?».
Г. Моро «Орфей», «Видіння».
П. де Шаванн «Сон».
К. Моне «Імпресія. Схід сонця», «Скелі в Ест рема», «Собор в Руані в сонячному сяйві».
Ж. Сьора «Мис дю Ок в Гранкасі»
В. Гог «Автопортрет», «Соняшники», «Пшеничне поле»
К. Піссаро «Бульвар Монмартр. Захід сонця».
- музичні твори ( в записі)
К. Дебюссі «І місяць не сходить на зруйнований храм». «Місячне сяйво (з дитячим хором)», «Рух».
Р. Штраус «Увертюра до опери «Міщанин - дворянин».
М. Равель П’єса у формі хабанери
- виставка журналів «Великие художники» ( символісти та імпресіоністи);
- виставка творів письменників-символістів та імпресіоністів;
Папки для індивідуальної роботи, в яку входять: план уроку, схеми «Модернізм», «Основні ознаки модернізму», «Літературознавчий словничок», листівка «основні ознаки декадансу», таблиця порівняльна «Реалізм. Імпресіонізм», тексти поезій та уривки з прозових творів для аналізу, стаття «Які особливості українського модернізму?».
- тести для перевірки засвоєння матеріалу на уроці ( на комп»ютері).
- Таблиця для заповнення на уроці «Модерністські течії у мистецтві та літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття».
- Візуальні типи навчального матеріалу: схеми, слайди, відеоролики.
Випереджаюче навчання:
- Укласти словничок літературознавчих термінів, пояснити їх значення.
- Вивчити напам’ять поезії поетів-символістів.
Література:
- Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – поч.. ХХ ст.. К. Наукова думка, 2000. с. 9-27; с. 186-194.
- Альбоми «Великие художники».
ч.1 Винсент Ван Гог
ч.2. Клод Моне
ч.3 Поль Гоген
ч.4 Огюст Ренуар
ч.9 Камиль Писсаро
ч.11 Жорж Сёра
ч.12 Джеймс Макнейя Уинстлер
ч.13 Набиды
ч.14 Гюстав Моро и символисты
3. Ковальова О. Леся Українка: вибір модернізму. Дивослово. № 11- 2001.
4. Покумань Г. Цей багатобарвний мистецький світ. – Українська мова і література в школі № 4,5 – 2001.
5. Клочек Г. Опозиція чи традиція?. – Українська мова в середніх школах, ліцеях, гімназіях. 2004 № 4.
6. Демчик О. Нестандартні уроки з української літератури ( 9-11 клас). Тернопіль «Підручники-посібники», 2000.
7. Старовойт І.С., Сілаєва Т.О., Орендарчук Г.О. Філософія. Тернопіль – 1997.
8. Бодлер і модернізм. Матеріали до уроків. В журн. «Тема» № 1 – 2001.
9. Музыкальный энциклопедический словарь. М., «Советская энциклопедия» , 1991 г.
10. Шутько Р.Б. Матеріали до уроків зарубіжної літератури 10 кл. Харків, «Торсінг», 2000- 192 с.
ХІД УРОКУ
І Ввідно-підготовчий етап
Учитель зарубіжної літератури. Добрий день! Сьогодні у нас незвичайний урок. У зв’язку з тим, що тема «Модернізм» розглядається одночасно на уроках зарубіжної та української літератур, ми вирішили провести бінарний урок. Тема нашої лекції-візуалізації – «Модернізм як художньо-естетична система».
Учитель української літератури.
Мотивація навчальної діяльності
На уроці ми:
- повторимо, з якими літературно-мистецькими стилями ми познайомились раніше;
- розглянемо причини появи, філософські засади, основні ознаки та етапи розвитку модернізму у мистецтві, у зарубіжній та українській літературі;
- проаналізуємо зразки поезій символістів та навчимося розрізняти імпресіоністичну манеру письма у порівнянні з реалізмом;
- попрацюємо самостійно над статтею «Які особливості українського модернізму?»;
- закріпимо вивчений на уроці матеріал тестовою роботою на комп’ютері;
- заповнимо таблицю під час роботи
(зразок таблиці)
МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕЧІЇ У МИСТЕЦТВІ ТА ЛІТЕРАТУРІ
КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
| Течії | Що визначити | ||||||
| Суть | Де виникли | Філософська основа | Представники | ||||
| У зарубіжній літературі | В українській літературі | В живописі | У музиці | ||||
| Символізм | | | | | | | |
| Імпресіонізм | | | | | | | |
- поєднавши 4 види мистецтва (література, живопис, музика та архітектура), побачимо, яким чином розвивався модернізм.
- Робота з таблицею «Спрощена таблиця літературних стилів».
(№ 1)
- Згадайте, які літературно-мистецькі стилі ви вивчили?
Спрощена таблиця літературних стилів
| Стиль | Приклади | Особливості | Метод |
| Монументалізм | Житія, літописи («Повість врем’яних літ») | Простота | Реалістичний |
| Орнаменталізм | «Слово о полку Ігоревім» | Ускладненість ( символіка, тропи, ускладнена композиція) | Романтичний |
| Перехідний стиль | Латиномовні твори | Наслідування античного мистецтва, ідеал краси форми | Реалістичний |
| Бароко | Г. Сковорода | Знову ускладнена форма, перенасиченість стилістичними прикрасами, пишнота (згадайте Андріївську церкву в Києві) | Романтичний |
| Класицизм | І. Котляревський | Канонічність, простота, точність, принцип триєдності (єдність місця, часу та дії), чеснота й добро перемагає все | Реалістичний |
| Сентименталізм | Г.Квітка-Основ’яненко | Чуттєвість, емоційне сприйняття, моралізаторство | Реалістичний |
| Романтизм | Т.Шевченко, П. Куліш | Ідеалізація почуттів, історичного минулого, героїв-лицарів; фантастичні обставини, звернення до фольклору | Романтичний |
| Реалізм | Панас Мирний, Марко Вовчок, І.Нечуй-Левицький | Життя, характери показані у типових обставинах; класовість, псевдоідеалотворення | Реалістичний |
| Модернізм | М.Коцюбинський, І.Франко, Леся Українка, О.Кобилянська, М. Вороний, М. Рильський | Увага переноситься на особистість, її внутрішній світ; важливо стає не «що сказати», а «як сказати». | Романтичний |
- Користуючись таблицею, пригадайте їх основні особливості.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ
- Доба кризи та песимізму.
- Форми переживання кризи.
- Виникнення модернізму.
- Символізм як літературний напрям.
- Ознаки імпресіонізму.
Учитель зарубіжної літератури:
І. Доба кризи та песимізму
Перша сторінка нашої лекції «Доба кризи та песимізму». Ілюструватимуть цю сторінку вірш Поля Верлена «Тривога», музика Дебюссі (п’єса «І місяць не сходить на зруйнований храм»), картини французького художника П. Серюзьє «Меланхолія» та українця О. Новаківського «Втрачені надії», «Дві баби роздумують над смертю» (картини демонструються на моніторі).
Тривога
Природо, не торка мене твоя краса –
Ані ліси й поля з їх гойними дарами,
Ані веселчасті ранкові панорами,
Ні журних вечорів торжеств енна яса.
Мені смішні усі мистецтва чудеса,
Поезія, і спів, і древні грецькі храми,
Соборів пишний блиск, їх велеліпні брами,
Й дзвіниці, що стримлять в порожні небеса.
Не вірю в Бога я, глузую із людей,
Все заперечую – знання, мораль, ідеї…
Любов? Не хочу знати тих вигадок старих.
Життям утомлена, пройнята жахом смерті,
Моя душа – мов бриг, що поміж хвиль і криг
Щомиті жде кінця в безжальній круговерті.
Переклад М. Лукаша
Ці твори є яскравою ілюстрацією трагічного світосприйняття людини кінця ХІХ – початку ХХ століття, яка відчувала напругу надзвичайно швидкого розвитку, що виштовхував її з ритму природної інерції. Таким був настрій митців, що обумовив трагічне світосприйняття, настрої безмежного відчаю, гнітючого страху.
Ліричний герой поезії Верлена заперечує все: красу природи, мистецтво, культуру і цивілізацію (знання, мораль, ідеї), Бога («порожні небеса»), любов. Що ж протиставляється всьому світові? Відповідь така – душа ліричного героя, пройнята жахом смерті. Вірш Верлена називається «Тривога», але це слово жодного разу не зустрічається в тексті. Чому ж саме так називається поезія? (Проблемне питання до групи). Так, усі протести, усі заперечення ліричного героя передають саме стан тривоги – неспокою, хвилювання(передчуття трагедії і катаклізмів, самотність душі, песимістичне сприйняття світу.
А ось дія «Меланхолії» П.Серюзьє (на екрані з’являється картина) проходить в Бретоні – там, де природа знаходиться у якомусь невизначеному стані; низька рослинність і сіре важке небо наповнюють бретонські пейзажі майже містичним сенсом. Меланхолійна печаль оголеної дівчини (дехто називає її «бретонською Євою) майже не контрастує із загальним настроєм пейзажу, виконаного фарбами, які підсилюють враження «потустороннього світу» і надають картині настрою світлої печалі. Картина «Втрачені надії»відтворює складність переживань О.Новаківського. Це твір, на якому зображений художник з дружиною біля дитячої труни. Правда, твір можна розглядати і як відображення реальної драми, і як надуманої (таких подій насправді художник не переживав). Глибинний зміст картини – внутрішня боротьба митця з самим собою, розчарування в ідеалах минулого, передчуття неясного майбутнього, містичні настрої. Мотив смутку, смерті, безнадії звучить і в іншій картині О.Новаківського «Дві баби роздумують над смертю».
І в музиці, яка тільки-но прозвучала, Клод Дебюссі робить спроби підняти завісу над таємницями підсвідомого і снів, відійти від життя.
Йдеться по загальну кризу духу, літератури та мистецтва, яка починається десь в середині 1880 років і спричиняє переоцінку всіх цінностей ХІХ століття.
Роль учителя песимізму та індивідуалізму судилося відіграти німецькому філософу А. Шопенгауеру (демонструється портрет). Ось деякі тези його теорії:
- зовнішня реальність тільки відблиск сліпої волі до життя, пізнати її за допомогою розуму неможливо;
- соціальна структура – це боротьба егоїзмів;
- щастя – це ілюзія, уникнути страждань неможливо;
- мета пізнання й етики –це самогубство окремої волі, вбивство всіх бажань і співчуття;
- тільки для обраних, еліти (геніїв, митців) є шлях визволення від волі і страждань – це естетичне споглядання і моральне самоудосконалення, А глибина пізнання залежить від інтуїції митця.
Прапором і гаслом нових тенденцій стала творчість ще одного німецького філософа Ф. Ніцше (демонструється портрет), який найважливішою справою свого життя назвав переоцінку цінностей. Він виголосив сакраментальну фразу: «Бог помер». Це означало, що всі старі моральні ідеї (і християнство насамперед) він назвав фальшивими і хворобливими. Разом з Богом відійшла певна система цінностей, а людина постала перед потребою вийти за межі старих, зручних відповідей на вічні запитання.
Отже, сам Ніцше провістив початок нової всесвітньої кризи: «Уся наша європейська культура прямує до катастрофи». Але окремі люди, на думку філософа, мають надзвичайні можливості для розвитку духу і життя. Це існування так званої Надлюдини, яка, з точки зору Ніцше, є сенсом землі, найдосконалішою у світі істотою. Оспівуючи культ Надлюдини, філософ проголосив, що «померли всі боги, залишилася одна людина». Увесь світ має служити людині та її життю, тому проголошується гасло «Усе дозволено!»
Концепція Надлюдини вплинула на творчість та життя більшості митців, що були сучасниками філософа.
Елітарну концепцію творчості А.Шопенгауера вдосконалював Анрі Бергсон (демонструється портрет), створивши «інтуїтивну філософію». Якщо тільки за допомогою інтуїції можна осягнути глибинну сутність світу, то нове мистецтво має не зображувати, а лише натякати на щось, використовуючи нові художні засоби. Але слава Бергсона була ще попереду, у ХХ столітті.
« Філософський трикутник» (демонстрація)
Подивіться на «Філософський трикутник». Отже, перед вами саме ті підвалини, на яких будувалися нова модерністська література і нове мистецтво.
ІІ.Форми переживання кризи
Наступна сторінка розкриє основні форми переживання кризи.
Кризовий стан культури спричинив формування науки, типів культури, побутової поведінки, що водночас були і світоглядом, і художнім стилем, і способом життя.
1.Найпомітніший з них – декаданс. Декаданс був явищем загальноєвропейським. Так, декадентськими умонастроями проникнута творчість як французів Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо, так і росіян Олександра Блока, Валерія Брюсова. Це слово перекладається як занепад. Ось типова у цьому сенсі поезія російської поетеси тієї доби Зінаїди Гіпіус «Всё кругом» (демонструється портрет) (звучить мовою оригіналу):
Страшное, грубое, липкое, грязное,
Жёстко тупое, всегда безобразное,
Медленно рвущее, мелко-нечестное,
Скользкое, стыдное, низкое, тесное,
Явно-довольное, тайно-блудливое,
Плоско-смешное и тошно-трусливое,
Вязко, болотно и тинно застойное,
Жизни и смерти равно недостойное,
Рабское, хамское, гнойное, чёрное,
Изредка серое, в сером упорное,
Вечно лежачее, дьявольски косное,
Глупое, сохлое, сонное, злостное,
Трупно-холодное, жалко-ничтожное,
Непереносное, ложное, ложное!
Но жалоб не надо, что жалости в плаче?
Мы знаем, мы знаем: всё будет иначе.
В цій поезії не все так безнадійно песимістично, як у наведеному вище вірші Верлена. Фінал поезії говорить про певний вихід (хоч і уявний) із ситуації відчаю і песимізму. Та, попри це, впадає в око явна настроєва спільність двох поезій (навіювання або сугестія). Вражає те, що Зінаїда Гіпіус створює градацію настрою за допомогою одних прикметників.
Щоб з'ясувати деякі загальні риси цього явища, звернемося до листівки «Загальні риси декадансу». № 4
Листівка «Загальні риси декадансу»
- Відчужений від світу герой – надлюдина, обранець.
- Зацікавленість митців собою, власними витонченими переживаннями.
- Головні теми – хворобливість і занепад життя, неприйняття оточуючого середовища.
- Прагнення втекти від цього у світ краси та ілюзій.
- Провідні мотиви творів – сум, відчай, песимізм, розчарування.
- Перевага ролі мистецтва над реальністю, прихильність до естетизму та декоративності.
- Тяжіння до фантастики, містики, ірраціональності.
- Еклектизм, тяжіння до синтетизму в мистецтві, поєднання різних його видів.
- Бажання «зупинити мить», змалювати світ у процесі безпосереднього бачення.
Далі здійснимо екскурсію у світ поезії, образотворчого мистецтва й архітектури. А ви поспостерігаєте, дивлячись у листівку, чи дійсно декадансу належать ці твори мистецтва і літератури і аргументуєте свої висновки.
- Густав Клімт (1862-1918). «Поцілунок».
Естетизм, декоративність, душевний неспокій характерні для картин австрійського живописця Г. Клімта. На квітковому полі з орнаменту й абстрактних форм постає силует пари, що злилася в поцілунку. У колориті картини переважає золотавий тон із яскравими вкрапленням польових квітів і багатого візерунку вбрання. Почуттєвого характеру картині надають виразні лінії, пишний орнамент і духмяний колорит – символ розкоші і декадентства.
М. Врубель «Демон».
Найсамотніша, зневірена у Всесвіті людина – «Демон» М. Врубеля. Він над нами; весь у тузі, яку ми, пересічні, ніколи не збагнемо. Демон сидить на скелях, яких у дійсності не буває. Вони схожі на гору дорогоцінних каменів. Вони сяють, переливаються, зачаровують глядача.
І сам Демон, і все довкола нього - плід фантазії художника, найтрагічнішої постаті у світовому мистецтві. Мабуть, свій власний сум, відчай митець утілив у цій картині.
Можливо, слід було б додати, що Врубель пов’язаний з Україною, з Києвом, де він працював біля п’яти років , де й розпочав роботу над «Демоном».
Владислав Городецький «Будинок з химерами».
Споруджений у 1902-1903 роках на вулиці Банковій у Києві, він і досі милує людське око. Український архітектор-еклектик поєднав різні види мистецтва - скульптуру та архітектуру. І допоміг йому в цьому київський скульптор Еліо Саля, італієць за походженням. Будинок з химерами типовий для еклектизму. Вирішальним для такого висновку є повне заперечення традиційних прийомів, широке застосування природних мотивів, наявність елементів романтичного символізму в архітектурі з уведенням жіночих фігур у завершення будівлі.
Певний еклектизм позначився і на деяких спорудах побудованих в інших містах України, зокрема, на будинку готелю «Великий московський» (1901р.), що є прикрасою Одеси (архітектор Л. Влодек).
2. Ще один цікавий культурно-побутовий тип переживання кризи кінця віку – дендизм, мистецтво відрізнятися від інших завдяки незвичайному коштовному одягу й аристократичним манерам. Денді як і декаденти відмовлялися від природного і природності, протиставляючи їм ненатуральність і красу.
3. Атмосферу того часу неможливо уявити собі без естетів – митців і зазвичай індивідів, які проголосили себе жерцями краси. Справжнім уособленням декадансу, дендизму та естетизму можна вважати Оскара Вайльда.
Перегляд фрагменту відеофільму «Оскар Уайльд».
Ми не випадково познайомили вас із умонастроями кінця ХІХ століття. Адже без них неможливо зрозуміти глибинного сенсу літератури раннього модернізму.
Декаденти, не в змозі подолати відразу до життя, шукають засобів стимулювання втомлених почуттів і тому поринають у штучне, психологічно перекручене й неприродне. Ця практика поширюється на мистецтво, а також на побут і повсякденну реальність: сексуальні збочення, наркотичний рай, фантастичні розваги за межею реальності й здорового глузду стають не тільки темами творів, але й сценаріями доль багатьох видатних тогочасних митців. Тому декаданс ще називають виродженням. Про це ми будемо говорити на наступних уроках, розглядаючи життя і творчість митців-модерністів.
ІІІ. Зародження модернізму.
Учитель української літератури: Вперше слово «модерн» почали використовувати в кінці І століття для того, щоб розмежувати християнське теперішнє і язичеське римське минуле. Протягом століть його зміст змінювався. Це випливає і з самого значення слова – «приналежність до сучасного». Отже, модернізм є постійним оновленням і не може бути притаманним певному відрізку часу. Модернізм завжди постає з конфлікту, заперечення старого, попереднього, але існує паралельно в часі. Найбільш помітне протистояння на всіх ділянках суспільного і культурного життя наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.
Підґрунтям для раннього модернізму у мистецтві була творчість романтиків. Модерністське свідчення приховане у самій природі романтизму, від якого ранні модерністи перейняли неприйняття брудної реальності, протиставлення буденному світу сили духу й мистецтва незалежної особистості, утвердження творчої свободи митця, розвиток символьної природи мистецтва, творення нової художньої дійсності. Для модернізму характерно те, що його напрями співіснували , переплітались.
Схема «Модернізм» № 1 ( з’являється на інтерактивній дошці)
(№2, 3)
Це яскраво видно на такій схемі:
Завдання для учнів:
- Користуючись укладеним вдома словничком літературознавчих термінів, поясніть значення даних термінів.
- У чому різниця між модернізмом у зарубіжній літературі і в українській .
Учитель української літератури: Знайдіть у папці таблицю № 6
«Філософія модернізму».
!!! Не забувайте працювати над таблицею, що в зошиті.
Предтечами модернізму вважають Шарля Бодлера і Фрідріха Ніцше.
(з’являються портрети)
Робота з таблицею у папці «Філософія модернізму»
| Фрідріх Ніцше *Філософський дискурс | Шарль Бодлер *Естетична програма |
|
|
Словничок:
- Фланер:
не обтяжений справами, блукає без діла.
- Обсерватер:
той, хто спостерігає за життям.
- Дискурс:
аргумент. доведення.
- Парадокс:
це несподівані, дивні думки.
Шарль Бодлер став першим митцем, який привернув увагу до сучасності й визначив її відображення як головну мету мистецтва. У статті «Художник модерного життя» він писав: «Насолода, що ми її отримуємо від репрезентації сучасного, походить не лише з краси, якою його оздоблено, але також із його суттєвої прикмети – бути сучасним».
На питання, що робити сучасному митцеві, Бодлер відповідає: зосередитися на модерному, сучасному. Образ сучасного митця включає денді, фланера, людину світу, людину натовпів, дитину, філософа, обсерватора життя. Потяг до Краси й Ідеалу втілився в конструюванні особливої поетичної мови, у надзвичайній інтелектуальній формальній дисципліні, в ефектності рими, ритму, в парадоксальності думок, почуттів. Про це яскраво свідчить його книга «Квіти зла».
Фрідріх Ніцше заклав філософський дискурс модерності. Він безжально визначав і знищив усі ілюзії попередньої епохи. Його праці знаменували бунт проти ери надії, певності, ентузіазму, віри в прогрес, проти механістичності точних наук – ери, якою було ХІХ століття. «Бог помер», - проголосив Ніцше, залишилася людина, яка має стати тим, ким вона є Тільки тепер людина себе може повністю зрозуміти і реалізувати. Звідси і постала ідея митця як деміурга ( Всевишнього творця), який наділяє красою камінь, залізо, дерево. Ця краса разом із логікою, структурою, мудрістю приносить у хаотичний світ порядок і гармонію. Митець або ж філософ у пошуку істини набували статусу «надлюдини». Ті, хто не підпадав під цей критерій, зневажалися ( ідея вивищеності над натовпом, масою). Цю ідею в українській літературі сповідували герої твору О. Кобилянської «Він і вона», Леся Українка, В. Винниченко.
Ще одна ідея Ніцше стосується волюнтаризму ( все існуюче у світі є воля до влади, могутності). Крім того, він закликав забути минуле, пережити життя в неісторичний спосіб, що стало б фундаментом справжнього гуманізму. Заперечення минулого було не стільки актом забуття, скільки критичної оцінки самого себе.
Крім Бодлера і Ніцше, своє слово у формуванні світоглядної системи:
1) модернізму сказали З. Фрейд і К. Юнг, які досліджували підсвідомість; 2) А.Бергсон, який заперечував раціональні основи пізнання;
3) антрополог Фрейзер, який своїми дослідженням підривав старі уявлення про походження релігій.
!!!Запитання проблемне: Виявіть ознаки філософії Ніцше в естетичній програмі Бодлера.
(приблизна відповідь)
1. Людина – творець краси;
2. Краса і мудрість приносять в хаотичний світ порядок і гармонію;
3. Історія – не мертва, бо митець – це джеркало того, що відбувається у суспільстві.
Ще одна риса модернізму – небачена раніше самосвідомість літератури. Модернізм породив нові напрямки та естетичні теорії.
І так, модернізм – художньо-естетична система, яка клалася наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Модернізм об’єднує чимало ідносно самостійних ідейно-художніх напрямків і течій, відмінних за соціальним масштабом і культурно-історичним значенням.
Виходячи з цієї інформації, давайте визначимо основні ознаки модернізму.
( записують у зошит)
(№ 7)
ОСНОВНІ РИСИ МОДЕРНІЗМУ (з’являються на інтерактивній дошці)
| 1.Оієнтація на мистецтво Заходу, на вічні закони буття і мистецтва. | |
| 2. Індивідуалізм | Замість масовізму, - повернення в епіцентр твору “Я” авторового, героєвого, читачевого. |
| 3. Символомислення | Модерністи повернулися до символу як основного знаряддя пізнання і відтворення світу. |
| 4. Ідеологічність | Для модерніста дуже характерна переконаність, що людина здатна перебудувати, удосконалити дійсність, він зазвичай пропагував власний рецепт перебудови. Не випадково, що саме в цю добу зародилися і зреалізувалися 2 моделі життєустрою, що силилися перетворити світ. – комунізм та фашизм. |
| 5. Психологізм | Вся увага переноситься на особистість, її внутрішній стан. |
| 6.Усюдипроникаючий ліризм | Настроєність, посилена увага до переливів почуттів, емоційних станів, інтиму. |
| 7. Серцевинний естетизм | Якщо реаліст думав, “що сказати”, то для модерніста велике, часто головне значення мало “ як сказати”. Краса для модерніста – не тільки форма, а й зміст, мета його у творенні краси, він вбачає свою місію у творенні і удосконаленні світу за законами краси і мистецтва. |
| 8. Дегуманізація. | Замість того, щоб хоч якось наблизитись до реальності, модерний митець нехтує реальністю, деформує, знищує її людський аспект, тобто дегуманізує. |
| 9. Волюнтаризм | Приніс у модернізм такі риси, як догматизм, дразливу нетерпимість до інакодумства, а то й епатажність. |
| 10.Творча інтуїція | Життя вічно рухається, його не можна збагнути за допомогою розуму або почуття, а лише завдяки інтуїції, особистому переживанню. |
| 11. Схильність до містицизму, підсвідомого | Заперечення реальності, суттєвого, об’єктивного. |
Модернізм був своєрідним протестом проти соціальних процесів (міжкласове протистояння, війни).
Проти художньої культури:
- наслідування канонізованих форм і стилів попередніх епох ( реалізму, романтизму);
- поверхового копіювання дійсності, яке сповідували реалісти та натуралісти.
Цікавинка для допитливих:
- в Україні та Росії стиль називали «модерном»;
- в Бельгії і Франції – «ар нуво»;
- в Австро-Угорщині – «сецессіон»;
- в Німеччині – «югендштиль»;
- у Великобританії – «модерн стійл»;
- у США – «стиль Тіффані».
Модернізм вимагав від письменників нового слова, яке б було художньо інформативним.
На думки модерністів, це повинна бути метафорична мова, лаконічні, рвані речення, метальна композиція, запозичений у німого кіно принцип монтажу. Все це поетичні засоби, породжені прагненням надати художньому тексту більшої інформативності.
Цікавинка: Не треба забувати, що елементи символізму, імпресіонізму, експресіонізму зустрічаються у відомих творах минулого.
«Слово о полку Ігоревім» вражає імпресіоністичними елементами. Поезія Т. Шевченка «І небо невмите, і заспані хвилі…- це теж «чистий імпресіонізм, а його містерія «Великий льох» - це твір, у якому органічно поєднані елементи символізму, експресіонізму, сюрреалізму.
Самостійна робота з статтею «Які ознаки українського модернізму?» (№ 8)
Завдання: Прочитайте статтю і запишіть у зошит ознаки українського модернізму.
(Приблизні записи:
1. Увага до естетичних цінностей, а не до суспільних потреб.
2. Обстоювання справжньої творчості.
3. Орієнтація на кращі зразки Європейської літератури.
4. Події пропускаються не через власне Я, а через душі дійових осіб.
5. Символізм укр. позбавлений містики.
6. Образи – символи творилися на основі національної ідеї.
7. Поезія Символізму: музичність, кольорова гама, сила звукового образу.
Отже, Модернізм – це загальна назва літературно-мистецьких течій нереалістичного спрямування, які виникли на противагу естетиці та формам минулого.
Учитель зарубіжної літератури:
IV.Символізм
Далі перегорнемо сторінку, в якій мова піде про символізм.
Наше ознайомлення з літературно-мистецькими течіями раннього модернізму розпочнемо з перегляду опорної схеми «Література на межі ХІХ - ХХ століть». (№9)
Найбільш значущий напрям літератури останньої третини ХІХ століття - символізм, який з’явився 1870 року, зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу, тобто знака, багатозначного, алегоричного, абстрагованого образу. Основоположниками раннього модернізму вважають французьких поетів Шарля Бодлера, Поля Верлена, Стефана Малларме, Артюра Рембо.
Символізм пов’язаний із ідеалістичним світосприйняттям, з культом індивідуалізму, повної свободи особистості, з уявленням про те, що мистецтво вище, ніж мінлива реальність.
Цей напрям започаткували французькі поети, які в середині 1880 року утворили угрупування і назвали себе символістами. Цей термін походить від слова символ, якому представники нової поезії надавали оригінального значення:
- Ніколи не слід пояснювати символів.
- Найдосконаліше і найпотаємніше втілення ідеї, тобто Таємниці.
- Символ не має конкретного значення, навпаки, він має багато значень, часто несумісних і суперечливих.
- Досконале застосування Таємниці і створює символ. ( С. Малларме).
- Ніколи не слід намагатися осягнути їх. (П’єр Луї).
- Уникати повного перекладу символу. (А. Рембо).
Художники-символісти
Символізм втілювався не тільки у поезії, а і в художньому мистецтві. (На фоні музики Клода Дебюссі «Місячне сяйво» у певних проміжках часу з’являються на моніторі твори майстрів зображувального мистецтва.)
- «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?». (1897).
Цю картину французького художника Поля Гогена по-справжньому зуміли оцінити тільки через кілька років після смерті художника. На ній змальований життєвий шлях людини від народження до смерті, та шлях пошуків самого себе та сенсу буття.
- Француз Гюстав Моро – один із найяскравіших представників символізму. Мотиви для своїх творів він бере із класичних сюжетів історії та міфології. За допомогою власної техніки живопису художник майстерно передає тонкий психологічний, повний символів, ілюзорний світ.
- «Орфей» (1865).
Ви бачите молоду фракійську дівчину, яка несе на лірі знайдену у річці голову Орфея, розтерзаного учасницями діонісійських містерій. Вони зображені на фоні казкового пейзажу, який поєднує у собі три природні стихії: гострі скелі, водоймище, яке нагадує собою ріку вічності Лету, і дикі чудернацькі рослини.
- «Видіння» (1876).
За легендами Соломея, дочка Іродіади, внучка іудейського царя Ірода, щоб завоювати серце Ірода Антипи, звеліла стратити Іоанна Хрестителя. Пізніше ця балувана, самозакохана і вередлива жінка не проявляє ніяких почуттів, бачачи страченого. Моро тут виражає важливий принцип мистецтва символізму, який заключається у двоякому ставленні до жінки, з однієї сторони – поклоніння перед її красою, з іншої – бачили в ній породження пекла. Ця картина символізує собою поразку французів у франко-прусській війні, коли деякі її території були «відрубані» від Франції. Соломея символізує собою Прусію. А страчений шляхом «усікновення глави» Іоанн – розтерзану Францію.
- Пюві де Шаванн створив свою власну, вишукану манеру, яка відрізняється таємничим колоритом. Назва картини «Сон» говорить сама за себе: молодий чоловік, прикриваючись темною тканиною (символ мудрості), міцно спить. У сні до нього з’являються три небесних створіння, що нагадують муз, і осипають його квітами. Сенс алегорії досить прозорий: юнак – художник (або поет чи музикант), а з неба – у вигляді квітів – на нього сходить натхнення.
- Російський художник К. Добужинський розмірковує над сенсом життя. Його глядач опиняється на роздоріжжі. У картині «Двір» він постає перед вибором, яким шляхом йому йти далі.
Подальше ознайомлення із зразками символістської поезії вимагає з’ясування основних принципів естетики символізму. Для цього звернемося до опорної схеми «Символізм – один із найвизначніших літературних напрямів останньої третини ХІХ – початку ХХ століття».
Своєрідним маніфестом символістів став вірш Шарля Бодлера «Відповідності» (звучить у перекладі Д. Павличка):
Природа – храм живий, де зронюють колони
Бентежні стогони і неясні слова.
Там символів ліси густі, немов трава, -
Крізь них людина йде, і в них людина тоне.
Всі барви й кольори, всі аромати й тони
Зливаються в могуть єдиного єства.
І зрівноважують їх вимір і права
Взаємного зв’язку невидимі закони.
Є свіжі запахи, немов дітей тіла,
Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,
Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,
Як ладан і бензол, як амбра й мушмула,
Що опановують усі безмежні речі;
В них – захват розуму, в них відчуття – хвала.
У цьому вірші зв’язку між людиною і символом передує натяк про «неясні слова»,тобто про затемненість змісту слів.
І ці «неясні слова» бентежать людину , бо вона не може осягнути таємниці природи лише розумом, вона може заплутатися у «лісі символів» як у своїй підсвідомості. Тому крізь них людина йде і в них людина тоне.
Проблемне запитання:
Що, на вашу думку, мається на увазі під словом «живий» по відношенню до природи у цій поезії? Як сприймається природа взагалі?
В природі є бентежні стогони, «безмежні (немає меж, припустимо, між моральним і аморальним, добром і злом) речі», що з’єднують свіжість, ніжність, молодість, розпусту, злість, тобто прекрасне і потворне, добро і зло. Ми можемо зробити висновок ,що природа така ж «жива», як і людина, тобто, за Бодлером, може бути доброю і злою, але все одно «могутньою» і «зрівноваженою».
Що допомагає все зрівноважити у природі?
Взаємного зв’язку невидимі закони, тобто закон «відповідностей всього і всьому».
Бодлер полюбляє незвичайне суміщення звуків, кольорів, запахів, усього того, що людина сприймає різними органами відчуття. Від поєднання відчуттів, протилежних і неоднозначних, розум у захваті. Поет закликає довіряти своїм відчуттям («відчуттям – хвала»), бо душа поета відчуває таємничий зв’язок усього в світі, глибинну суть відповідностей. Звернемося до структурно-логічної схеми. (№11)
Символістська поезія
На цій сторінці ми здійснимо порівняльний аналіз віршів.
Звучить вірш Поля Верлена «Осіння пісня» у перекладі Г. Кочура
Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли –
Б’є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду на двір –
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене,
Носить мене
З жовклим листям.
Ви прослухали вірші французького й українського поетів, які творили на межі ХІХ – ХХ століть. На перший погляд здається, що перед нами пейзажні замальовки. Доведіть, чи так це.
Проблемні запитання:
Яке ще значення має словосполучення «осіння пісня»?
(Осінь у Верлена – це схил життя, «осіння пісня» - це прощальна пісня. Людина відчуває свою смерть, закінчує свій життєвий шлях, живе спогадами про минуле: «линуть думки в давні роки мрій дитинних».
Які ще символічні образи створюють картину близької смерті ліричного героя?
(«з імли - б’є годинник». Трагізм фіналу пом’якшується: «Вихровий вир… Крутить, жене, Носить мене З жовтим листям»
Осінь – це ще і певний настрій. З якими почуттями пов’язане слово осінь у цих поетів?
(Осінь – це самотність, туга, смуток, холод, невлаштованість. Про це свідчать слова «топлять в журбі в голосіннях».)
Висновок. Отже, перед нами не тільки осінній пейзаж, а «пейзаж душі». Сюжетну напругу кожного із віршів можна порівняти з наростанням напруги і розв’язкою трагедії. Яка саме трагедія відбулася: втрачене кохання, крах життя, хвороба чи старість, - ми не знаємо, але це не зменшує емоційної дії, посиленої музикою віршів. Ліричне слово має сугестивну (навіювальну) силу: «навіює» чи «підказує» ті чи інші настрої. Чарівності верленівському віршу надають домінуючі сонорні звуки, алітерації (збіг приголосних) та асонанси (збіг голосних). Поети дивовижно поєднують звуки і почуття, слова й емоції.
Символізм в українській літературі
Учитель української літератури. Модерністський рух в Україні розпочинався з київського гуртка, у який входили Леся Українка , Людмила Старицька-Черняхівська, Агатангел Кримський, Микола Вороний.
Помітне місце займає угрупування «Молода муза», в яку входила львівська молодь: Остап Луцький, Василь Пачовський, Петро Карманський, Богдан Лепкий, що об’єдналися навколо літературно-наукового тижневика «Світ», домагалися свободи творчості, вільного самовираження письменника та вимагали орієнтації на західноєвропейські та світові літературні зразки. Маніфест цього угруповання написав Остап Луцький. Ці письменники тяжіють до символізму.
Звучать напам’ять поезії Василя Пачовського та Богдана Лепкого ( у виконання учнів)
Відкрийте останній файл у папці і прочитайте подані там поезії:
В. Пачовський « По тучі» Символи
Шумом грається бір, шумом ломиться ліс,
Шум колише дерева на горах,
В дебрах стогне ріка, розревілась, як біс, - показує події у
Котить звали каміння на зворах. суспільстві
По верхах хмари йдуть , десь далеко ревуть напередодні 1905р.
Дикі стада за гомоном бурі,
На шпилі лісові вже проміння падуть
І золотяться мраки понурі.
Пролетів ураган і вертає спокій.
А ізламаний дуб над рікою, - дуб – це переможений
переможний, стогне у хвилі мутній: герой, який залишився
«Все стоїть , а я впав у тім бою!» сам на сам в бою
Б. Лепкий «Листки падуть»
Листки падуть: падуть зів’ялі, зжовклі,
І з шелестом кладуться під ногами.
Якісь пісні, давно-давно замовклі, - втрачені надії
Мов привиди снуються над полями. - осінь – це пора, коли в
природі все завмирає
Якісь квітки, бліді і недоцвілі, - поезія - песимістична
З-між бур’янів обличчя вихиляють,
Чиїсь слова, забуті, але милі,
Над головою раз у раз літають.
Хто їх сказав? Коли і де ? Весною
Шептали їх уста, нев’ялі рожі.
Невже ж оці слова підуть за мною.
По життєвім тернистім роздоріжжі?
Невже ж вони літатимуть світами,
Слідів своїх пильнуючи безпечно?
Нехай летять, най срібними нитками,
Як павутиння, в’ються безкінечно.
Запитання:
- Які образи-символи ви тут помітили?
- Ваші враження від прочитаних поезій?
- Що є спільне, а що відмінне у поезіях П. Верлена, Б. Лепкого.
Висновок учителя зарубіжної літератури. (робота з схемою)
V. Імпресіонізм
Звучить музика К. Дебюссі «Відображення у воді»
Ще одним напрямом модернізму був імпресіонізм, що сформувався у Франції у ІІ половині ХІХ ст. Назва виникла після проведення виставки у 1874 році, де була виставлена картина Клода Моне «Враження Схід сонця». ( враження франц. – impression). (демонструється картина)
(демонстрація картин К. Моне «Скелі і морський берег у бухті д’Аваль».)
Техніка імпресіоністичного живопису базується на твердженні, що всі відтінки розподіляються на основні і додаткові кольори. Плями кольорові наносяться на полотно швидкими, легенькими рухами пензля і зливаються в одне, якщо розглядати їх з певної віддалі .
( демонстрація картин Жорж Сьора «Мис дю Ок в Гранкані. 1885, В. Гог «Автопортрет» 1889-1890).
Головна ідея імпресіонізму у тому, що у природі жоден колір не існує сам по собі. Єдиним творчим джерелом кольору є сонце, яке своїм світлом покриває всі предмети, щомиті подаючи їх у новому кольорі.
Проблемне запитання: Що символізує собою сонце?
!!! Наступні картини пройняті сонячним сяйвом, вони живі, передають стан душі художника!
Звучить музика Ріхарда Штрауса. Увертюра до опери «Міщанин-дворянин».
(демонстрація картини Ван Гог «Соняхи» ( 1888).,«Підстрижені верби при заході сонця», К. Моне «Собор в Руані в сонячному світлі», Каміль Піссаро «Бульвар Монмартр. Захід».)
«Я малюю те, що зараз відчуваю» Каміль Піссаро
Зверніть увагу: Моріс Дені «Сонячна пляма на терасі» ( 1890), і побачити, що у живописі проглядається відсутність чітко заданої форми і прагнення передати предмет уривчастими штрихами, що ніби фіксують кожне враження.
Культ «першого враження» відчувається і в літературі. Імпресіоністи в літературі вважали, що істина відкривається людині лише в єдину мить ( фіксація миттєвих вражень).
Визначальними рисами імпресіонізму в літературі є:
- відсутність чіткого зонішнього, подієвого сюжету ( наявність сюжету внутрішнього);
- фрагментарність характеристик героїв;
- позасюжетні елементи ( портрет, пейзаж, інтер’єр) не несуть ніякої інформації;
- головним є враження героя від природи, зовнішності інших персонажів;
- контрастність;
- велике значення надається кольорам, відтінкам, напівтонам;
- описи стають більш епізодичними, фрагментарними, велике значення в них мають засоби відтворення кольорів, звуків, барв і тонів.
У поезії цієї епохи при всій її багатобарвності і різноголоссі можна визначити певні спільні для письменників різних країн новації:
1) Ширше вливається стурмінь розмовної мови, що наближає поезію до реального життя з його труднощами, складними проблемами, болісними буднями.
2) Вільними стають поетичні ритми, поети використовують білий і вільний вірш або верлібр. «Бачити , відчувати, виражати – у цьому все моє мистецтво», - зазначав один із братів Гонкурів.
У літературі представниками імпресіонізму є Альфонс Доде, Гі де Мопассан, Поль Верлен, Стефан Цвейг, Михайло Коцюбинський, Микола Вороний.
Наш урок супроводжувала музика композиторів-модерністів, бо імпресіонізм виявився плідним і для музики. Яскравими представниками стали Моріс Равель, Клод Дебюссі, Джакомо Пуччіні, Ріхард Штраус.
Починає звучати музика К. Дебюссі «Рух». (на фоні музики)
Як яскраво зазначав Дебюссі: « Займаються метафізикою, а не музикою…Не дослухаються навколо себе до нескінчених шумів природи…Ось, на мою думку, новий шлях. Це мистецтво вільне, іскристе, мистецтво вільного повітря, мистецтво, порівняне зі стихіями, вітром, небом, морем! Я тільки намагаюся виразити з найбільшою щирістю відчуття і почуття, які переживаю: інше мало що для мене важить…»
Ви слухали «Рух» К.Дебюссі. Звичайно, нове в мистецтві нелегко і не зразу завойовувало визнання.
Саме в цю добу ( кінця ХІХ – початку ХХ ст.) між літературою, живописом і графікою встановлюються особливо тісні зв’язки. Наприклад: натуралісти, символісти, імпресіоністи в живопису близькі до своїх літературних братів, взаємно впливають один на одного.
У 1901 році Микола вороний у «Літературно-науковому віснику» опублікував лист-звернення до прогресивних українських письменників із закликом відійти від канонів реалістичного письма. Сергій Єфремов згодом назвав той лист маніфестом національного модернізму. М. Вороного підтримали М. Коцюбинський та С. Чернявський у своєму альманасі «З потоку життя». А старше покоління неоднозначно сприйняло ці заклики: І. Франко привітав ці заклики, П. Мирний толерантно спробував заперечувати, а І. Нечуй-Левицький нищівно їх розкритикував.
А як же оновилася художня література в даний період:
- набули популярності малі епічні жанри ( поезія в прозі, етюд, ескіз, акварель, лірична мініатюра);
- твори сповідального характеру.
Психологічний імпресіонізм як потік світосприйняття помітний у новелістиці М. Коцюбинського, О. Кобилянської, інколи В. Стефаника, С. Васильченка.
Філософські засади імпресіонізму розробив Вільгельм Дільтей у своїй праці «Зауваження до країни історичного розуму».
Учитель зарубіжної літератури:
Після розгляду порівняльної таблиці «Реалізм та імпресіонізм».
Завдання для роботи:
Вам роздано картки, де подано уривки з творів письменників-реалістів та письменників - імпресіоністів, в яких необхідно співставити їх і визначити, які відносяться до імпресіонізму. Вкажіть, якими критеріями ви послуговувалися.
( використовуючи таблицю «Реалізм та імпресіонізм»)
1. «Сидячи в павільйоні у Верне, він бачив, як набережною пройшла молода дама невисока на зріст блондинка, в береті , за нею біг білий шпіц».
А. Чехов «Дама з собачкою»
2. «Доріан Грей зачудовано слухав, широко розплющивши очі. Бузкова гілка впала з його ріки на рінь. Підлетіла пухнаста бджола, з гудінням покружляла над гілкою і рушила в мандри овальною зоряною китицею крихітних квіточок. Він спостерігав її з тією дивною зацікавленістю в буденних речах, яку ми намагаємося пробудити в собі, коли нас страхають думки про щось важливіше , або коли якась моторошна думка несподівано облягає мозок».
О. Уайльд «Портрет Доріана Грея»
3. «Не знаю, чи можете ви з моїх слів уявити собі обличчя цього чоловіка, що його я, з дозволу академії, назвав би «місячним ликом», так його жовтава блідість скидалась на колір срібла, з якого облупилася позолота. Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Тайлерана, здавалися відлитими у бронзі. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла…»
О. де Бальзак «Гобсек»
4. «Я роблюсь занадто чутким, мої очі помічають те, чого раніше не бачили. Я бачу навіть себе, як я ходжу з кутка в куток поміж не потрібними мені й наче не моїми меблями; бачу своє серце, в якому немає найменшого горя. Що ж, смерть – той смерть ,життя – то й життя!» ( М. Коцюбинський «Цвіт яблуні»)
5. «Надзвичайно тупий у науках, він переходив у гімназії з класи до класи то просьбами, то протекціями, а одиноке, чого добре навчився під час університетських студій, се була гра в більярд. Зате коли прийшло до державних екзаменів, він був змушений перший раз у житті напружити свій мозок».
(І. Франко «Перехресні стежки»).
6. «Тоді я раптом почув тишу. Вона виповняла весь дір, таїлася в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах. Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця. Буває, після довгої поїздки, особливо поїздом, приїжджаєш до місця призначення і здається , що все кругом мовчить, хоча насправді звуки продовжують існувати, їх чимало».
К. Гамсун «Пан»
Зворотній зв’язок.
Учитель української літератури: Ми сьогодні познайомилися на уроці з модернізмом як ідейно-естетичною системою, поєднавши чотири види мистецтва, в яких модернізм розвивав творчі теми. А зараз ми пропонуємо вам закріпити вивчене на уроці за допомогою тестової програми на комп’ютері.
- Декаденс – це:
- а) визначення кризових тенденцій у мистецтві кінця ХІХ століття;
- а) визначення кризових тенденцій у мистецтві кінця ХІХ століття;
б) модерністська течія кінця ХІХ ст.. – поч.. ХХ століття;
в) ірраціональна філософська течія кінця ХІХ – поч.. ХХ століття.
2. Слова в поезії символістів:
а) завжди мають тільки одне значення;
б) мають закріплене значення в конкретній поезії;
- в) завжди багатозначні і непрояснені.
3. За А. Шопенгауером, Світова Воля є:
- а) невблаганною злою силою, що вимагає від людей страждань;
б) вищою силою, що керує людьми і завжди їм допомагає;
в) втіленням доброти і краси у світі.
4. Тезу «Усе дозволено!» проголосив:
а) Ж.Ж. Руссо;
в) В. Дільтей;
- в) Ф. Ніцше.
5. Напрямами ( течіями) раннього модернізму є:
- а) символізм, імпресіонізм, неоромантизм;
б) неоромантизм, імпресіонізм, неореалізм;
в) символізм, імпресіонізм, експресіонізм.
6. Визначають два етапи модернізму:
а) суб’єктивний і об’єктивний;
б) ранній і зрілий;
в) символістський і авангардистський.
7. Інтуїтивізм А. Бергсона заснований на тезі:
а) наявність інтуїції як такої в людині вже є моментом творчості;
б) глибинну сутність світу можна осягнути тільки за допомогою інтуїції;
в) інтуїція є одним із проявів інтелекту людини.
8. Поняття «імпресіонізм» перекладається як:
- а) враження;
б) вираження;
в) переживання.
9. Позасюжетні елементи ( пейзаж, портрет, інтер’єр і т.д.) в імпресіонізмі:
а) подають новий ракурс розглядання проблеми;
- б) не несуть інформаційного навантаження;
в) несуть інформаційне навантаження.
10. Для неоромантизму характерним є:
а) поглиблення розриву між ідеалом та дійсністю;
б) самостійна течія в літературі.
11. Неоромантизм в літературі – це:
а) ідейна та стильова тенденція;
б) самостійна течія в літературі;
в) загальна назва кількох течій.
12. У творах раннього модернізму людина зображена як істота:
а) раціональна і логічна;
б) ірраціональна і неоднозначна;
в) суспільна і моральна.
Підсумок уроку:
Учитель української літератури: Відкрийте у папках таблицю «Література на межі ХІХ –ХХ століття», прогляньте її і ваші записи у зошиті і зробіть висновок:
- Як можна трактувати поняття «модернізм»?
- Як оновилася література і мистецтво в даний період?
- Назвіть представників символізму у мистецтві та літературі.
- Що вам найбльше імпонує у творчості імпресіоністів?
Домашнє завдання: на урок української літератури:
- доберіть 10 ключових фраз, що складуть ваше враження від поезії модернізму;
- за підручником української літератури, зарубіжної літератури (с.201-228)