Методика проведення основної частили уроку Клас ділиться на групи по 3 4 чоловіки
| Вид материала | Урок |
- Векторний аналіз уроку як методика визначення ефективності організації та проведення, 50.68kb.
- План Урок. Елементи уроку Взаємозв'язок типу І структури уроку Форми роботи на уроці, 186.36kb.
- Урок №38: «Солдат в бою», 347.94kb.
- Методичні рекомендації до проведення Першого уроку «Україна наш спільний дім», 39.83kb.
- Методика проведення бінарного уроку. Обладнання, 377.66kb.
- Уроку Дата проведення Тема уроку, 959.4kb.
- Методика проведення аудиту план методика проведення аудиту 1, Порядок проведення аудиторської, 104.32kb.
- Поглинута та еквівалентна дози йонізуючого випромінювання. Дозиметри. Природний радіоактивний, 58.77kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення мультимедійного уроку, 10.67kb.
- Хімічна дія світла та її використання. 11 клас. Мета уроку, 40.34kb.
ПРОМИСЛОВІСТЬ. ГЕОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ. 10 КЛАС
Мета: сформувати в учнів систему знань про галузі промисловості світу; продовжити навчання учнів навичкам колективної роботи в ході вивчення нового матеріалу; використовуючи набуті знання, пояснити взаємозв’язок між господарською діяльністю та навколишнім середовищем; спрогнозувати напрями розвитку промисловості на основі аналізу конкретних процесів розвитку техніки в XX сторіччі.
Обладнання: політична карта світу, атласи, підручники, додаткова література (газети, журнали, науково-популярна література).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Методи уроку: самостійна робота в поєднанні з бесідою.
Форми уроку: навчально-групова форма дослідження.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів
Розповідь учителя. Промисловість є основою індустріалізації економіки світу, вона має вирішальний вплив на рівень економічного розвитку всіх країн. її поділяють на дві великі групи — видобувну й обробну
Основними галузями видобувної промисловості є гірничо-видобувна, лісозаготівельна, морський промисел та рибальство.
Головними галузями обробної промисловості виступають: паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна, хімічна. В обробній промисловості виробляється три чверті промислової продукції світу
IIІ. Основна частина уроку
Методика проведення основної частили уроку
1. Клас ділиться на групи по 3—4 чоловіки.
2. Визначаються смислові блоки й пізнавальні задачі до них. Будується логіка викладу матеріалу (див. таблицю 1, с. 32).
3. Пропонуємо учням звернутися до підручників, переглянути газети чи журнали та знайти там інформацію, яка стосується смислового блоку їх групи.
4. Просимо учнів обговорити отриману інформацію, провести до
СЛІДЖЄННЯ.
(Примітка. При виконанні цього етапу завдання в деяких труп можуть виникнути труднощі. Відвідайте кожну з труп і допоможіть розпочати роботу, якщо необхідно.)
5. Перевірка виконаних завдань, аналіз та корегування помилок.
Зразок очікуваних результатів самостійної роботи учнів
Оцінка гірничо видобувного комплексу. В структурі видобутку мінерально-сировинних ресурсів важливе місце посідають: кам’яне вугілля, нафта і газ, руди чорних і кольорових металів, фосфорити та різні солі. Видобуток і збагачення прив’язані, як правило, до районів залягання сировини, а остаточна переробка тяжіє до місць споживання продукції.
Таблиця 1
| №групи | Смислові блоки | Пізнавальні задачі |
| 1 | Оцінки гірничодобувного комплексу | Визначити головні територіальні сполучення корисних копалин |
| 2 | Оцінка лісозаготівельної промисловості та обмеженість запасів лісу | Охарактеризувати основні лісосировинні райони світу |
| 3 | Морський промисел та вилов риби у внутрішніх прісноводних водоймах | Виділити найбільш потужні регіони світового морського промислу та вилову риби |
| 4 | Система галузей паливної та електроенергетичної промисловості | Охарактеризувати зміни, які виникли й охопили систему галузей паливної та електроенергетичної промисловості |
| 5 | Основний виробник конструкційних матеріалів — металургійна промисловість | Показати вплив транспортного фактора і кон’юктури ринку на розміщення підприємств галузі |
| 6 | Машинобудування — провідна галузь обробної промисловості | Навести приклади, які характеризують нерівномірність розміщення цієї галузі у світовому господарстві |
| 7 | Хімічна промисловість | Розкрити основні риси розміщення цієї галузі |
| 8 | Промисловість і навколишнє середовище | Охарактеризувати природоохоронні й екологічні проблеми, що виникають у зв’язку з розвитком галузі |
Найвищим рівнем видобувної промисловості виділяється Азія (видобуток нафти, кам’яного вугілля, залізної руди). На Африканському материку видобувають велику кількість бокситів і фосфоритів (друге місце), а також нафти (третє місце). Друге місце за видобутком залізної руди посідає Південна Америка, а перше місце за видобутком бокситів — Австралія.
Характерною особливістю гірничодобувної промисловості світу є збільшення концентрації видобутку в найбільш вигідних районах залягання корисних копалин. До них належать узбережжя Мексиканської затоки США (видобуток нафти, природного газу, сірки і фосфоритів); гірський Захід США (видобуток кам’яного вугілля, сировини для гірничої хімії); Північний і Західний гірничо-видобувний пояс Австралії (залізні руди, боксити, марганець, алмази); Південно-Чілійський гірський район Південної Америки (кольорові, дорогоцінні та рідкісні метали) та ін.
Оцінка лісозаготівельної промисловості та обмеженість запасами лісу Лісозаготівельна промисловість розвинена у таких країнах, як Канада, США, Швеція, Норвеґія, Фінляндія, Росія та деяких інших. Найбільшу кількість деревини заготовляють у вологих тропічних лісах (майже 50 %), близько 1/5 світового обсягу заготівельної деревини припадає на Росію. Великими виробниками деревини є також Китай, Бразілія, Танзанія, Колумбія. У загальній масі використовуваної деревини 55 % припадає на хвойні і 45 % — на листяні породи. Обсяги лісозаготівель щорічно зростають, але у зв’язку з обмеженими запасами лісу проводяться заходи щодо обмеження вирубок лісу в більшості лісосировинних районів.
Морський промисел та вилов риби.
Близько 90 % світового вилову риби в океанах припадає на континентальний шельф, який займає всього 5 % акваторії рибних полів. Найбільший вилов припадає на Китай, Японію, Перу, США, Росію.
Північна Атлантика і навколишні моря є основними районами вилову тріски, оселедців, камбали, морського окуня; північно-західне і західне узбережжя Африки — сардини, ставриди і скумбрії; південно-західне — сардини, мерлузи. У північній частині Тихого океану виловлюють тихоокеанську сардину, тріску, оселедців, морського окуня, камбалу, сайру. Рибні ресурси Індійського океану використовуються не повністю.
Система галузей паливної та електроенергетичної промисловості.
Енергетика охоплює систему галузей паливної та електроенергетичної промисловості з їх підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною базою. В структурі паливно-енергетичного балансу світу перше місце посідає нафта (до 39 %), друге — вугілля і на третьому — природний газ. На нафту, природний газ і вугілля тепер припадає близько 90 % світового споживання енергоресурсів.
Основними виробниками сирої нафти є країни ОПЕК (Саудівська Аравія, Іран, Венесуела, ОАЕ, Кувейт). Головними споживачами залишаються країни Європи (крім Велико! Британії і Норвеґії, які видобувають велику кількість нафти на шельфі Північного моря), а також Японія і Республіка Корея.
Постачальниками нафти є такі африканські країни: Ніґерія, Алжир, Лівія, Єгипет. Нафтопереробні підприємства розміщені в основному в провідних країнах Європи — 22 %, у США — 21 %, Японії — 6 %.
Найбільшими країнами — виробниками вугілля у світі є Китай, США, Росія, Індія. Майже 1/3 вугілля світу видобувається в Китаї, 1/4 — у США і близько 1/6 — в країнах СНД. Щорічний видобуток вугілля у світі становить понад 3,5 млрд тонн в перерахунку на кам’яне.
У другій половині XX ст. збільшився видобуток природного газу і зросла його роль в енергобалансі світу Відкрито нові райони залягання газу світового значення в Росії (Західний Сибір) та в Туркменістані. На ці дві країни припадає тепер 1/4 видобутку газу у світі. Видобуток природного газу ведуть Нідерланди, Велика Британія, Норвеіія, Канада, Індонезія та країни Перської затоки. Найбільшими споживачами газу є США, Росія, Україна та країни Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція).
Електроенергетика включає виробництво і транспортування електроенергїї, теплові мережі, котельні та інші об’єкти.
Розміщення потужностей електроенергетики характеризується великою нерівномірністю. Перше місце серед країн світу за виробництвом електроенергії посідають США (майже 2,9 млрд кВт/год, що складає понад 1/4 світового виробництва), далі йдуть Росія і Китай, Україна в 1990 р. Виробляла 298,5 млрд кВт/год і входила за цим показником в десятку найбільших виробників електроенергії у світі, однак за останні роки вона знизила виробництво майже на 100 млрд кВт/год.
Зростає роль атомних станцій. Розвиток атомної енергетики характерний для групи країн великої сімки. Сьогодні у світі працює вже понад 416 реакторів, з них 30 % потужностей припадає на США, 17 % розміщено у Франції, 10 % — в Японії. Понад 10 реакторів має кожна з таких країн, як ФРН, Канада, Велика Британія, Росія, Україна. Найбільша частка електроенергії на атомних станціях виробляється у Франції — 73 %, Бельґії та Литві — 60 %, в Україні атомні електростанції виробляють понад 40 % електроенергії від загального обсягу виробництва.
Основний виробник конструкційних матеріалів — металургійна промисловість. У минулому основна частина металургійних заходів, що випускали чорні метали, розміщувались біля вугільних басейнів або в районах залягання залізних руд. Сьогодні також виділяються металургійні райони на базі паливних ресурсів (Рур, Пітсбурґ, Донбас, Кузбас, Сілезія) або рудних залягань (Лотарінґія, Кривий Ріг, Урал, КМА). Освоения нових родовищ залізної руди і палива супроводжується розвитком на їх території чорної металургії (Індія, Бразілія, Китай). Однак на розміщення заводів усе більший вплив має транспортний фактор і кон’юнктура ринку Внаслідок їх впливу великі металургійні підприємства розміщується на шляхах перевезення сировини і палива або поблизу ринків збуту Таким шляхом розвитку характеризуется металургія Японії, Італії, Республіки Кореї — країн, що не мають власних сировинних і паливних баз.
До недавнього часу найбільшим виробником чорних металів у світі були США Сьогодні на перше місце вийшла Японія (понад 100 млн тонн сталі на рік). Провідну роль у виробництві сталі посідають також Китай, Німеччина, Україна, Росія, Італія, Канада, Бразілія та ряд інших країн. Найпотужніші комплекси виробництва чорних металів з повним циклом у світі сформувалися в Донбасі, на Уралі, в Кузбас!, Рурському басейні, в Лотарінґії, Верхній Сілезії, Пенсільванії (США) та інші. Потужні комплекси розміщені у Франції (Дюнкерк), Німеччині (Бремен), Італії (Генуя), у США (гирло ріки Делавар), в Японії (Кобе).
Характерним для розвитку галузей кольорової металургії є те, що більшість промислово розвинутих країн не мають необхідних запасів сировини (за винятком США, Канади, Росії та Китаю). Сьогодні найпоширенішим кольоровим металом є алюміній. Найбільшим виробником алюмінію у світі є США, які імпортують багато сировини і використовують власну дешеву електроенергію. Потужні алюмінієві комплекси діють у Росії, яка посідає друге місце після США (Волгоград, Красноярськ, Братськ та ін.). На третьому місці Канада. Великими виробниками є Австралія, Німеччина, Японія, Китай, Франція. В Україні діє Запорізький алюмінієвий комбінат і глиноземний завод у Миколаєві.
Узагалі виробництво кольорових металів зосереджено переважно в розвинених країнах. Країни з нижчим рівнем економічного розвитку спеціалізуються на випуску концентратів і чорнового металу
Машинобудування — провідна галузь обробної промисловості. У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування припадає від 25 до 40 % вартості виробленої продукції. Частка його галузей у світовому промисловому виробництві складає 35—36 %.
За вартістю продукції машинобудування перше місце у світі займають США, друге — Японія, третє — Німеччина. В них та інших розвинених країнах активно розвиваються наукомісткі галузі, зокрема виробництво сучасних засобів зв’язку робототехніки, ЕОМ, космічної і лазерної технологи'. Сьогодні ці галузі потіснили ряд традиційних виробництв, що внесло структурні зміни в машинобудування.
Важливою галуззю є автомобілебудування. Виробництво легкових автомобілів набрало високих темпів. Серед регіонів світу перше місце за виробництвом посідає Європа, друге — Азія, третє — Північна Америка. В Європі автомобілі виробляються в більшості розвинених країн. В Азії головним виробником є Японія, в Північній Америці — США Щорічний випуск автомобілів у світі становить 46—47 млн штук.
Досить обмеженим є коло країн, що можуть випускати авіакосмічну продукцію. Понад 1/2 світового її виробництва припадає на США. В Європі авіакосмічна промисловість розвинена у Франції, ФРН, Великій Британії, Росії, Україні. В Азії таку продукцію випускають Японія та Китай. В ряді країн налагоджено виробництво окремих видів літаків.
Хімічна промисловість. XX ст. стало сторіччям бурхливого розвитку хімічної промисловості. У світовій хімічній промисловості склалися чотири головних регіони: США, зарубіжна Європа, СНД і Японія. В кожному з них отримали розвиток гірничо-хімічна промисловість, виробництво мінеральних добрив, основної хімії, але більш за все органічного синтезу й полімерних матеріалів.
У країнах, що розвиваються, донедавна ця галузь була представлена лише видобутком сировини. Але після енергетичної кризи хімічна промисловість стала набагато швидше зростати в країнах Азії, Африки та Латинської Америки, особливо багатих ресурсами нафти і газу.
При такому розділі праці виробництво продуктів органічного синтезу й полімерних матеріалів все більше концентрується в країнах, що розвиваються, тоді як випуск складної наукомісткої продукції — в США, Західній Європі, Японії.
Промисловість і навколишнє середовище. Зростання промислового виробництва загострює більшість проблем природокористування. Міць машин заворожила людство, оп’янила його перспективами «підкорення природи».
Але все частіше техніка із помічника перетворюється на ворога і навіть на вбивцю. Автомобілі витиснули людей з міських вулиць, заводи нищать річки й озера, під технічним натиском гинуть птахи й звірі, зникає риба. Все менше залишається на Землі лісів, забруднюються моря й океани, зменшується озоновий шар атмосфери — захист планети від нищівного випромінювання космосу Навіть самому навколоземному космосу загрожує технічне забруднення.
IV. Підсумок уроку
Заключне слово вчителя. Промисловість — головна галузь матеріального виробництва. Промислова діяльність людства тісно пов’язана з навколишнім середовищем.
Із сучасних досліджень зрозуміло, що той шлях, яким йшов розвиток техніки в попередньому сторіччі, буде приводити до все більш важких технічних, екологічних катастроф, загрожуючи існуванню самого людства. Але, з іншої сторони, відмовитися від розвитку техніки теж неможливо, тому що нинішнє населення планети не зможе прожити, навіть прогодуватися на Землі без допомоги техніки, не кажучи про те, щоб утриматися на сучасному рівні цивілізації.
Мабуть, до цього не слід прагнути. Напроти, необхідно розвивати техніку тому що більшість її недоліків виникають від нерозвиненості, недосконалості. А вдосконалювати техніку необхідно таким чином, щоб вона зближувалася з людиною, з її прагненням та інтересами. Інакше кажучи, життєво необхідна гуманізація технічних наук, підвищення соціальних вимог до техніки і технологій.
V. Домашнє завдання
1. Самостійно опрацювати тему «Географія світового сільського господарства» (підручник, § 16—18).
2. Додаткове завдання. Запропонувати учням ознайомиться із біографією відомого винахідника чи підприємця й дати стисле письмове пояснення його місця та ролі в розвитку промисловості. Для виконання цього завдання можна використати такі джерела:
1. Виргинский В. С. Очерки историй науки и техники XVI—XIX веков (до 70х гг. XIX в.): Пособие для учителя.— М.: Просвещение, 1984.
2. Корєва В. М., Сухманська Н. В. У пошуках моментів здивування: нариси: Для серед. і старшого шильного віку— К.: Веселка, 1988.
3. Чолаков В. Нобелевские премии. Ученые и открытия: Пер. с болг. / Под. ред. и с предисл. А. Н. Шамина.— М.: Мир, 1986.