Міністерство освіти І науки україни національний університет “львівська політехніка” фатенок-ткачук алла олександрівна

Вид материала

Автореферат

Содержание Ліпич любов григорівна Батченко людмила вікторівна Мельник ольга григорівна Загальна характеристика роботи Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Мета і завдання дослідження Об’єктом дослідження Методами дослідження Наукова новизна одержаних результатів Практичне значення одержаних результатів. Особистий внесок здобувача. Апробація результатів дисертації. Структура та обсяг роботи. Основний зміст дисертаційної роботи Теоретико-прикладні засади формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств Таблиця 1 Підприємства експортери продукції машинобудування Перелік етапів аналізування відповідно до рівня стратегічних цілей ЗЕД Таблиця 3 Прогнозні доходи корпорації “Богдан” від збуту продукції на ринок Росії Результати розрахунку ризиків прийняття стратегічних рішень та індикаторів отримання надприбутків Варіант сценарію ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство Освіти І Науки України Національний університет “Львівська політехніка”, 2021.84kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
• Міністерство освіти І науки України Національний університет “Львівська політехніка”, 593.71kb.
• Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1563.62kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 208.38kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 723.06kb.
• Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 526.12kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


ФАТЕНОК-ТКАЧУК АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК [338.48 : 658 : 621] : 339.9

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНих ПІДпРИЄМСТВ


Спеціальність 08.00.04. – Економіка і управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Львів – 2009

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник – доктор економічних наук, професор,

ЛІПИЧ ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА,

Волинський національний університет

імені Лесі Українки,

декан економічного факультету


Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор,

БАТЧЕНКО ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА,

Донецький державний університет управління,

завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності


кандидат економічних наук, доцент

МЕЛЬНИК ОЛЬГА ГРИГОРІВНА,

Національний університет “Львівська політехніка”,

доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва


Захист відбудеться “__”_________2009 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, IV н. к. ауд. 209-А).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).


Автореферат розісланий “__”_________2009 р.


Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н. Завербний А.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Реалізація інноваційної моделі розвитку України передбачає необхідність ефективного використання різних форм інтеграції у глобальний ринок вітчизняних машинобудівних підприємств. Нагромаджений людський капітал, науково-виробничий потенціал дають підстави стверджувати про доцільність і можливість експорту високотехнологічної промислової продукції, якою є продукція машинобудування. Заходи щодо стимулювання експортної та оптимізації імпортної діяльності об’єктивно спрямовані на зниження собівартості продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності. Необхідність активізації зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємствами машинобудування в умовах кризи пояснюється потребою у залученні валютних ресурсів для погашення заборгованості за імпорт комплектування, частка яких у виробничій собівартості продукції достатньо висока.

Зовнішньоекономічна діяльність більшості машинобудівних підприємств носить стихійний характер, не відзначається стабільністю та логічною впорядкованістю, що значно послаблює їх конкурентні переваги на міжнародних ринках. Ключовим напрямом усунення вказаних вище негативів має стати формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, що дасть змогу машинобудівним підприємствам адекватно реагувати на коливання ринкової кон’юнктури і максимально ефективно використовувати існуючі резерви розширення власної ніші на ринку.

Проблеми формування стратегій підприємств знайшли своє відображення у працях таких учених, як І. Ансофф, А. Гальчинський, В. Геєць, Б. Карлоф, Є. Крикавський, Дж. Куінн, О. Кузьмін, Г. Мінцберг, О. Мороз, А. Наливайко, Й. Петрович, М. Портер,  М. Римар, А. Дж. Стрікленд, А. Томпсон, А. Чандлер, Н. Чухрай та ін. Питаннями розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства та особливостям її стратегічного планування займались такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як І. Багрова, Л. Батченко, В. Власюк, В. Гриньова, А. Градов, М. Дідківський, О. Кіреєв, О. Кириченко, Ю. Козак, В. Козик, А. Кредісов, Л. Ліпич, Ю. Макогон, О. Мельник, А. Мокій, В. Новицький, Л. Стровський, І. Фамінський, Т. Циганкова, О.Чугай, І. Школа тощо.

Однак, в літературі та практиці, не отримали належного обґрунтування теоретико-прикладні засади формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств, не достатньо системною є ідентифікація факторів впливу на зовнішньоекономічну активність цих підприємств, методика аналізування не забезпечує належного рівня формалізації експортно-імпортних операцій, відзначається декларативністю пропозицій щодо мінімізації ризиків внаслідок форс-мажорних ситуацій та встановлення взаємозв’язку між результативністю виходу на зовнішній ринок та окремими соціально-економічними й виробничо-технічними факторами, не розробленою залишається система прийняття оптимізаційних рішень, яка б враховувала нові технологічні виклики глобальної економіки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковому напрямку кафедри економіки та підприємництва Луцького національного технічного університету “Розвиток підприємства у сфері виробництва, побуту, послуг”, затвердженої рішенням НТР університету (протокол № 5 від 15 січня 2006 р). Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідної теми Луцького національного технічного університету “Організаційно-економічний механізм управління підприємствами в сучасних умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0207U002239), затвердженої рішенням НТР Університету (протокол № 1 від 20 січня 2005 р).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств машинобудування.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі завдання:

•  уточнити сутність і поглибити теоретичні основи та методичні аспекти формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
  
•  систематизувати та узагальнити фактори впливу на розвиток ЗЕД;
  
•  виявити та оцінити вплив факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства за допомогою багатофакторних моделей;
  
•  виділити рівні стратегічних цілей у межах стратегії розвитку ЗЕД;
  
•  обґрунтувати методичні положення до аналізування зовнішньоекономічної діяльності підприємства залежно від рівня стратегічних цілей;
  
•  розвинути методичні рекомендації щодо аналізування якісних характеристик стратегії, які дадуть можливість коректувати її на будь-якому етапі реалізації;
  
•  запропонувати вирішення задачі оптимізації експорту та імпорту з погляду машинобудівного підприємства.
  

Об’єктом дослідження є процес формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та прикладні положення з формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Методами дослідження дисертації є фундаментальні положення сучасної економічної науки, сукупність загальнонаукових та спеціальних методів сучасного менеджменту та маркетингу, що відображені у працях іноземних та вітчизняних учених. Дослідження базується на критичному узагальненні теоретичних засад та практичних підходів щодо розроблення та впровадження стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства. У процесі дисертаційного дослідження використано такі методи: системний підхід (для дослідження проблем формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності в системі стратегічного планування діяльності підприємства – розділ 1, п. 1.2); економіко-статистичний аналіз (для дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств України – розділ 2, п. 2.1); класичні статистичні методи (у методичних рекомендаціях з аналізування ЗЕД для різних рівнів стратегічних цілей – розділ 2, п. 2.2, для побудови оптимізаційної моделі обсягів експорту та імпорту – 3, п. 3.3); економіко-математичні методи, а саме, коре­ляційно-регресійний аналіз та задачі оптимізації (для визначення значень крите­ріїв відбору стратегічних альтернатив у стратегії розвитку ЗЕД – розділ 3, п. 3.1); експертних оцінок (із метою визначення вагомості окремих факторів – розділ 3,
п. 3.2), факторного аналізу для формування регресійної моделі (для оцінювання впливу факторів на обсяги експорту продукції машинобудування – розділ 3, п. 3.2).

Інформаційною базою дослідження є дані державної статистичної звітності

про зовнішньоекономічну діяльність та фінансова звітність підприємств машинобудування, нормативні матеріали та законодавчі акти Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, публікації періодичних та спеціалізованих вітчизняних та закордонних видань, а також результати власних досліджень та спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні окремих теоретико-методичних положень і розробленні науково-прикладних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Основні положення дисертації, що визначають її новизну, полягають у такому:

вперше:

•  обґрунтовано теоретико-концептуальні засади диференціації структури рівнів стратегічних цілей зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства з метою формування дерева цілей та модифікації стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
  

удосконалено:

•  систему синтетичних та аналітичних індикаторів, що забезпечують розвиток ЗЕД на основі багатофакторного регресійного моделювання, яка, на відміну від існуючих сприятиме ефективному аналізуванню зовнішнього середовища підприємства у процесі формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
  
•  інструментарій оптимізації визначення обсягів експорту та імпорту з позицій машинобудівного підприємства на основі забезпечення зовнішньоекономічної рівноваги, який на відміну від інших дає змогу забезпечити виконання умови валютної збалансованості та оборотності активів;
  

набули подальшого розвитку:

•  понятійний апарат сутності та змісту стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності як цілісної системи заходів щодо довгострокових дій суб’єкта, спрямованих на розвиток організації, зміцнення її позиції на зовнішніх ринках, задоволення потреб споживачів та досягнення поставлених цілей з урахуванням конкурентних переваг і комплексу зовнішніх факторів, що відрізняється від існуючих поєднанням процесів стратегічного планування експорту та імпорту;
  
•  класифікація факторів впливу на розвиток ЗЕД підприємства, отримана шляхом їх систематизації і визначення критеріїв класифікації, що дозволило розмежувати зовнішні фактори впливу країни-виробника та країни-партнера на рівнях “держава” та “ринок”. Запропонована класифікація найбільш повно визначає зміст ЗЕД та дає змогу підвищити обґрунтованість і ефективність її реалізації;
  
•  методичні рекомендації щодо аналізування зовнішньоекономічної діяльності підприємств у процесі формування стратегії розвитку, які відрізняють­ся від існуючих комплексністю етапів залежно від рівня стратегічних цілей та особливостей зовнішнього ринку;
  
•  методичні положення з оцінювання якісних характеристик стратегії, які на відміну від існуючих, дають підстави обґрунтовувати та коректувати стратегію розвитку зовнішньоекономічної діяльності на різних етапах її реалізації.
  

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в розробленні методичних підходів та рекомендацій щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності, які будуть використані машинобудівними підприємствами. Поліпшення якості управління ЗЕД підприємств приведе до підвищення експортного потенціалу регіону, у якому розміщуються відповідні підприємства.

Результати наукового дослідження використано в діяльності підприємств ВАТ “Луцький автомобільний завод” (довідка № 214 від 04.04.09.), Державного підприємства Міністерства Оборони України Луцький ремонтний завод “Мотор” (довідка № 687 від 02.04.09), ВАТ “СКФ Україна” (довідка № 137 від 06.04.09.), ВАТ Фабрика вимірювальної апаратури “PAFAL” (довідка № 1107/EX/PAF від 27.04.09.), а також у діяльності Головного управління економіки Волинської облдержадміністрації (довідка № 603/02-11 від 22.06.09.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використані в навчальному процесі Луцького національного технічного університету за програмами підготовки студентів економічних спеціальностей під час викладання навчальних дисциплін “Стратегічне управління”, “Зовнішньоекономічна діяльність під­приємства”, “Міжнародний менеджмент”, “Основи підприємництва” (довідка № 659-15-25 від 25.04.09 р.) та включені в програми курсів “Менеджмент”, “Менеджмент організацій”, “Стратегічний менеджмент”, “Основи зовнішньо­економічної діяльності” для студентів спеціальностей “Менеджмент” та “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” Волинського інституту економіки та менеджменту (довідка № 465 від 25.06.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Усі представлені в роботі наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом власної роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного досліджен­ня апробовані на 14 науково-практичних конференціях і 1 науковому форумі, а саме: “Маркетинг та логістика і системі менеджменту” (м. Львів, 9–11 листопада 2006 р.); “Наукова індустрія європейського континенту” (м. Дніпропетровськ, 1–15 грудня 2006 р.); “Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (м. Чернівці, 22 – 23 лютого 2007 р.); “Ринкова трансфор­мація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19 –20 квітня 2007 р.); “Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону” (м. Полтава, 29 – 30 березня 2007 р.); “Інтеграційні процеси і соціально-економічний розвиток” (м. Сімферополь, 25–26 квітня 2007 р.); “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20–22 квіт­ня 2007 р.); “Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону” (м. Чернівці, 17 – 18 травня 2007 р.); “Перспективи та пріоритети розвитку еко­но­мічного аналізу” (м. Донецьк, 24–26 квітня 2007 р.); “Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки” (м. Київ, 18–19 жовтня 2007 р.); “Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу” (м. Луцьк, 2–3 липня 2007 р.); “Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (м. Дрогобич, 11–12 жовтня 2007 р.); “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (м. Луцьк, 13–14 листопада 2008 р.); “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 9–11 листопада 2008 р.); “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 9–10 квіт­ня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 30 наукових праць, з них 25 одноосібно (наукові статті, тези доповідей на конференціях) загальним обсягом 9,8 д.а., з яких автору належить 8,9 д. а. У фахових виданнях України опубліковано 15 статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 242 найменувань на 22 сторінках та 26 додатків на 41 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 185 сто­рі­нок основного тексту, що містить 40 аналітичних таблиць та 18 рисунків.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність розроблення теоретичних положень і методи­ко-практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування машино­будівними підприємствами стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності шляхом виділення існуючих проблем, встановлення рівня їх розв’язання вченими, а також питань, які досі не знайшли достатнього висвітлення в економічній науці.

У першому розділі “ Теоретико-прикладні засади формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств” розглянуто сутність стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства в контексті наукових тлумачень та базових понять, узагальнено підходи та сформовано понятійний апарат, який слугує теоретико-прикладною основою для формування стратегії розвитку ЗЕД. Виділено фактори впливу на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Узагальнення наукових робіт зі стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю дає змогу стверджувати, що існує певна невизначеність щодо поняття “зовнішньоекономічна діяльність”. Це зумовлено ототожненням в українському законодавстві зовнішньоекономічної діяльності зі здійсненням експортних та імпортних операцій. ЗЕД підприємства з урахуванням змісту взаємовідносин, які виникають між її суб’єктами, доцільно розглядати як економічне явище і як процес. ЗЕД як явище – це система міжнародних економічних відносин, які виникають між суб’єктами господарювання країн світу внаслідок виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей в умовах необмеженості потреб та ресурсів і на основі міжнародного поділу праці внаслідок виходу за межі національних господарств із метою максимізації прибутку. ЗЕД як процес є складним ланцюгом дій – від пошуку (зародження) підприємницької ідеї до її втілення в конкретний проект, який забезпечує виготовлення товарів, виконання роботи та надання послуг, конкурентоспроможних на міжнародних ринках. Саме цей процес і повинен бути відображений у стратегії розвитку ЗЕД.

У результаті аналізування наукових робіт здійснено ідентифікацію та систематизацію факторів впливу на зовнішньоекономічну діяльність, які необхідно врахувати при формуванні стратегії розвитку ЗЕД (рис. 1).

На основі дослідження економічної сутності понять зовнішньоекономічна діяльність, стратегія та розвиток визначено, що стратегія розвитку ЗЕД – це цілісна система заходів щодо довгострокових дій суб’єкта, спрямована на розвиток організації, зміцнення її позиції на зовнішніх ринках, задоволення споживачів та досягнення поставлених цілей з урахуванням конкурентних переваг та впливу комплексу зовнішніх факторів.

Проблеми у сфері взаємодії виробника і споживача викликані сучасними умовами господарювання. Глобалізація, загострення конкуренції, динамічні зміни ринкового середовища зумовлюють необхідність застосування системного підходу щодо формування стратегії розвитку ЗЕД. Сутність зазначеного підходу полягає в поєднанні процесів створення та просування продукції, оптимізації фінансових та логістичних потоків, оцінюванні ризиків у межах корпоративної стратегії. Крім того, окреслено напрями взаємодії стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності із функціональними стратегіями підприємства.

Зміст місії стратегії розвитку ЗЕД на рівні підприємства відображено безпосередньо в означенні, тобто полягатиме в розвитку організування, мотивування, контролювання здійснення ЗЕД, зміцненні позиції підприємства на зовнішніх ринках. У глобальному розумінні стратегія розвитку ЗЕД підприємства полягатиме у формуванні позитивного іміджу вітчизняної продукції машинобудування та виваженого ставлення світової спільноти до України як до високотехнологічної країни.

Цілі в межах стратегії визначено роллю та масштабами ЗЕД конкретного підприємства. Обґрунтовано доцільність виділення трьох рівнів стратегічних цілей ЗЕД. Виконання стратегічних цілей 1-го рівня забезпечується безпосередньо завдяки виходу на зовнішній ринок. Цілі 2-го рівня будуть досягнуті, якщо підприємство зміцнить свої позиції, отримавши заплановані обсяги збуту продукції за відповідної прибутковості. 3-й рівень – передбачає диверсифікацію ринків.

Аналізування рівня стратегічного планування за результатами анкетування, у якому брали участь провідні фахівці машинобудівних підприємств, дають



можливість стверджувати про недостатній рівень стратегічного планування ЗЕД, а саме: респонденти підтвердили необхідність стратегічного планування експорту, але не вбачають його необхідності для імпорту; стратегія ЗЕД як окремий компонент стратегічного планування відсутня. Основні стратегічні рішення приймаються керівником підприємства одноосібно або на рівні вищого керівництва. Основні проблеми стратегічного планування полягають у недостатності інформації про стан зовнішнього ринку, обмеженості фінансування, проявах економічної кризи.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Аналізування стану зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств України в контексті формування стратегії розвитку” обґрунтовано методичні підходи щодо аналізування ЗЕД підприємства з точки зору рівня стратегічних цілей, на якому воно перебуває, розроблено механізм визначення пріоритетності регіонів України на основі експортного потенціалу та здійснено оцінювання існуючих стратегій машинобудівних підприємств.

Як свідчать статистичні дані за 2001–2004 рр., намітилася тенденція до збільшення частки покриття експортом імпорту, однак у 2005 – 2006 рр. та 2006 – 2007 рр. вона знизилась і становила 85,18 %, 81,3 % відповідно. Не відбулося значного збільшення товарного сальдо, що могло стати передумовою пожвав­лен­ня експортно-імпортної діяльності. Щодо товарної структури експорту продукції підприємств машинобудування, то у 2001 – 2007 рр. переважали: машини, устаткування та меха­нізми (електричні та механічні) – 2852,9 млн. дол. США; засоби наземного, повітря­ного та водного транспорту – 1612,78 млн. дол. США; прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні – 239,78 млн. дол. США.

У 2005–2007 рр. продукція підприємств машинобудування експортувалася до 137 держав світу. Частка розвинутих країн в українському експорті машинобудівної продукції у 2007 р. становить 35,41 % ( країни ЄС –29,96 %; США – 5,45 %; Японія – 0,2 %; Канада – 0,1 %), а частка СНД – 37,82 %.

Економічна ситуація у країні не сприяє подальшому розвитку машинобудування в цілому, і зовнішньоекономічної діяльності зокрема. Падіння обсягів виробництва промисловості протягом січня – лютого 2009 р. порівняно з анало­гічним періодом 2008 р. становить у середньому 37 %, тоді як у машинобудуванні – 53,7 %. Ці дані доводять необхідність державної підтримки машинобудівних підприємств, що дасть змогу втримати виробництво продукції на попередньому рівні та відновити свої позиції на зовнішніх ринках. Оскільки визначити підприємства з високим експортним потенціалом, що потребують допомоги на рівні держави складно, запропоновано передати ці повноваження на регіональний рівень. Із цією метою були виділені кластери регіонів із відповідним рівнем експортного потенціалу, оскільки він формується підприємствами, частка експор­ту яких у загальному обсязі реалізованої продукції є досить великою (табл. 1).

Це було досягнуто за допомогою рейтингування регіонів на основі показників ділової активності, економічного та інноваційного потенціалу. До регіонів із високим експортним потенціалом віднесли: Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Львівську, Полтавську області. Середній рівень експорт­ного потенціалу мають – Київська, Луганська, Одеська, Сумська, Волинська, Миколаївська, Вінницька, Закарпатська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська області та Автономна республіка Крим. Низький рівень – Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська області. Вважаємо за необхідне спрямовувати державну цільову допомогу регіонам із середнім рівнем експортного потенціалу.


Таблиця 1

Підприємства експортери продукції машинобудування

Назва підприємства	Продукція, що експортується	Частка експорту продукції, %
ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма “Селма”	Бурильне обладнання	70
ЗАТ “Автонавантажувач”	Спеціалізоване устаткування	90
ВАТ “Азовмаш”	Металургійне устаткування	70
ВАТ “Краматорський завод важкого машинобудування”	Цистерни	80
ВАТ “Енергоспецмаш”	Прохідницькі комбайни	30
ВАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. В. М. Фрунзе”	Насосне обладнання для атомних станцій, облад­нання для добувної промисловості	80
ВАТ “СКФ Україна”	Підшипники та комплектуючі	83
ВАТ “Кромберг & Шуберт”	Проводка для автомобілів	86
“Чорноморський суднобудівний завод”	Танкери, яхти	70
ВАТ “Ватра”	Спеціалізоване освітлення	35
ВАТ “Одеський завод поршневих кілець”	Поршневі кільця	60
Холдингова компанія “АвтоКрАЗ”	Вантажні автомобілі	70

Примітка: Сформовано автором на основі звітів “Про економічний потенціал регіону” обласних державних адміністрацій України


На базі матриці відповідності підприємства рівню стратегічних цілей сформовано методичні рекомендації щодо аналізування зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства. Вони включають такі етапи: оцінювання конкурентоспроможності продукції; аналізування діяльності підприємства на зовнішніх ринках; аналізування ЗЕД в умовах комерційного кредиту; аналізування оборотності коштів у зовнішньоторговельних операціях; врахування коливання курсу валют (табл. 2).

Здійснено оцінювання конкурентоспроможності лічильників газу типу G4: лічильник САМ ГАЗ (ТОВ “Фірма” Сам газ” (м. Рівне); лічильник “Візар” (м. Київ); лічильник Галус-2000 СП “Актаріс Україна” – українського виробництва та лічильника лідера на європейському ринку, а саме – лічильник “Метрікс” (Польща), фабрики АПАТОР “Метрікс”. Найвищу оцінку згідно з експертним опитуванням отримав лічильник марки САМ ГАЗ (виробництва ТОВ “Фірма” Сам газ” (м. Рівне)). Не дивлячись на те, що він поступається лічильнику Метрікс польського виробництва, який має кращі технічні характеристики щодо точності вимірювання та функціональності, а продукції СП Актаріс Україна (лічильник Галус-2000) щодо параметрів безпеки експлуатації, можна стверджувати про його конкурентоспроможність на вітчизняному та іноземному ринках.

Таблиця 2