Міністерство освіти І науки україни національний університет “львівська політехніка” фатенок-ткачук алла олександрівна
| Вид материала | Автореферат |
- Міністерство Освіти І Науки України Національний університет “Львівська політехніка”, 2021.84kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1068.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1259.1kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1080.17kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет “Львівська політехніка”, 593.71kb.
- Національний університет «львівська політехніка» алзаб аєд хамдан, 385.08kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 1563.62kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 208.38kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 723.06kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний університет "Львівська політехніка", 526.12kb.
Перелік етапів аналізування відповідно до рівня стратегічних цілей ЗЕД
| Рівень стратегічних цілей | Стан ЗЕД підприємства | Особливості міжнародного ринку | |
| Аналогічна продукція відсутня на ринку | Місткий ринок із високим попитом | Продукція, яка пропонується конкурентоспроможна за якістю | |
| Етапи аналізування, методи проведення та бажані результати | |||
| 1-й рівень | П  ідприєм., у яких ЗЕД відсутня | 1. Аналізування конкурентоспроможності продукції | |
 | За допомогою диференціального методу оцінки конкурентоспроможності, взявши за базу попит. Допустиме значення К≥1 | За допомогою диференціального методу оцінки конкурентоспроможності, взявши за основу зразок, або комплексний метод. К – обов’язково повинно бути більше 1 | |
| Підприєм., які мають експорт та імпорт | |||
| Підприємства, які мають один із напрямів ЗЕД | 1. Аналізування конкурентоспроможності продукції (аналогічно як і для підприємств у яких ЗЕД відсутня) | ||
| 2. Аналізування виконання зобов’язань | |||
| 2.1. Аналізування динаміки експорту (імпорту); 2.2. Рівень виконання зобов’язань за експортом (імпортом) | 2.1. Рівень виконання зобов’язань за товарними групами; 2.2. Рівень виконання зобов’язань за експортом (імпортом) | ||
| 2-й рівень | Підприємства, які мають один із напрямів ЗЕД | 1. Аналізування виконання зобов’язань | |
1.3. Рівень виконання зобов’язань за товарними групами | |||
| 2. Аналізування експорту та імпорту в умовах комерційного кредиту | |||
| Визначається розмір та строк комерційного кредиту за окремими товарами | |||
| 3. Аналізування раціональності використання коштів у ЗЕД підприємства | |||
| Підприємства, які здійснюють експорт та імпорт | 3.1. Аналізування оборотності коштів у зовнішньоекономічних операціях | 3.1. Аналізування оборотності в розрахунках | 3.1. Аналізування оборотності в розрахунках та аналіз обороту в товарах |
| 3.2. Аналізування зміни накладних витрат за окремими видами товарів у випадках сповільнення оборотних коштів | |||
| 4. Аналізування економічної ефективності експорту | |||
| Оцінювання економічної ефективності експорту за видами товарів | Оцінювання економічної та валютної ефективності експорту за видами товарів | Аналізування ефективності експортної продукції на внутрішньому ринку | |
| 3-й рівень | Підприємства, які здійснюють експорт та імпорт | 1. Аналізування виконання зобов’язань | |
| 2. Аналізування експорту та імпорту в умовах комерційного кредиту (здійснюється аналогічно як і на другому рівні ) | |||
| 3. Аналізування раціональності використання коштів у ЗЕД підприємства | |||
| 3.1. Аналізування оборотності коштів у зовнішньоекономічних операціях; 3.2. Аналізування оборотності у розрахунках із іноземними партнерами; 3.2. Аналізування оборотності коштів у розрізі країн; 3.4. Аналізування дотримання економії внаслідок аналізу накладних витрат | |||
| 4. Аналізування економічної ефективності експорту | |||
| 4.1. Оцінювання економічної та валютної ефективності експорту; 4.2. Аналізування ефективності експортної продукції на внутрішньому ринку | |||
| 5. Аналізування впливу валютного курсу (при необхідності проводиться порівняльна характеристика різних валют) |
Примітка: Розроблено автором
Досліджено якість існуючих стратегій машинобудівних підприємств, що здійснюють ЗЕД та ефективність їх впровадження, у результаті чого було сформовано методичні рекомендації щодо оцінювання стратегії, використання яких спростить процес стратегічного планування та контролювання здійснення ЗЕД. Оцінювання здійснювалося за структурою, за змістом основних етапів стратегії та відповідністю прогнозованих показників фактичним результатам відповідного звітного періоду.
Аналізування стратегій ВАТ “СКФ Україна”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”, Державного підприємства Міністерства Оборони України Луцького ремонтного заводу “Мотор” та фабрики АПАТОР корпорації “Метрікс” засвідчило таке: схильність до ототожнення місії з однією з стратегічних цілей; не врахування факторів впливу на розвиток ЗЕД; недосконале вивчення конкурентів як із точки зору переваг, так і особливостей та цілей стратегічного планування; відокремлене формування стратегічних цілей експорту та імпорту; недоліки прогнозування фінансових показників; відсутність системного підходу щодо формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
У третьому розділі “Забезпечення стратегії розвитку ЗЕД засобами підвищення ефективності її впровадження” розроблено механізм відбору стратегічних альтернатив у межах стратегії розвитку ЗЕД за різних сценаріїв розвитку національної економіки, кількісно оцінено фактори впливу на розвиток ЗЕД машинобудівного підприємства, розроблено оптимізаційну модель обсягів експорту та імпорту для ефективної реалізації стратегії розвитку ЗЕД.
Обґрунтовано можливість використання багатоетапної методики оцінювання альтернативних стратегічних рішень, яка полягає в послідовному застосуванні різних критеріїв оцінки альтернативи за вимогою організатора прийняття рішень. Вибір рівня стратегічних цілей у межах стратегії розвитку ЗЕД здійснено в декілька етапів: прийняття рішень за критерієм математичного сподівання наслідків; прийняття рішень за рівнем ризику альтернативи; прийняття рішень за критерієм дисперсії розподілу наслідків; прийняття рішень за критерієм значення коефіцієнта варіації; прийняття рішення за критерієм мінімуму сподіваних збитків.
Дієвість запропонованої методики відбору рівнів стратегічних альтернатив за різних сценаріїв розвитку національної економіки здійснено на основі даних стратегії розвитку корпорації “Богдан”. Водночас автором використано імітаційне моделювання ситуації за песимістичного та найбільш імовірнісного сценаріїв розвитку національної економіки (табл. 3).
За результатами розрахунку зроблені такі висновки. Якщо критерієм відбору обрано середнє квадратичне відхилення та рівень ризику, то найоптимальнішою для підприємств корпорації будуть альтернативи другого рівня стратегічних цілей, оскільки значення середнього квадратичного відхилення у цьому випадку найнижче (
=6,36; 
=5,2; 
=3,18) (табл. 4).З іншого боку для особи, яка приймає рішення і не схильна до ризику цей рівень стратегічних цілей неприпустимий за найбільш імовірнісного та песимістичного сценаріїв розвитку економіки. За оптимістичного сценарію розвитку національної економіки 3-й рівень стратегічних цілей матиме найвищий ризик недосягнення сподівань та найвище квадратичне відхилення, але існує
Таблиця 3
Прогнозні доходи корпорації “Богдан” від збуту продукції на ринок Росії
| Рівні стратегічних цілей | Дохід від збуту продукції на зовнішній ринок , млн грн. | ||
| Оптимістичний сценарій | Найбільш імовірнісний сценарій | Песимістичний сценарій | |
| 1-й рівень | А – 45,00 –  | Г – 33,75 –  | Ж – 22,50 –  |
| 2-й рівень | Б – 90,00 –  | Ґ – 67,50 –  | З – 45,00 –  |
| 3-й рівень | В – 162,00 –  | Д – 123,30 –  | К – 81,00 –  |
Примітка 1: У таблиці 3. А, Б, В, Г, Ґ, Д, Ж, З, К – сценарії реалізації ЗЕД при різних рівнях стратегічних цілей,
– величина прогнозованих доходів, і – рівень стратегічних цілей, j – сценарій розвитку національної економіки
Примітка 2: Розраховано автором
Таблиця 4
Результати розрахунку ризиків
прийняття стратегічних рішень та індикаторів отримання надприбутків
| Варіант сценарію | Середнє квадратичне відхилення | Рівень ризику, % | Індикатори надприбутку, % | |||
| K=1,5 | К=2 | K=2,5 | K=3 | |||
| А | 38,18 | 48,37 | 62,7 | 33,62 | 25,14 | 16,3 |
| Б | 6,36 | 40,22 | 3,21 | 18,15 | 35,27 | 30,25 |
| В | 44,55 | 63,99 | 36,73 | 35.99 | 28,81 | 21,41 |
| Г | 29,06 | 71,63 | 39,36 | 28,33 | 16,83 | 4,41 |
| Ґ | 5,2 | 82 | 18,69 | 38,02 | 31,92 | 25,69 |
| Д | 34,25 | 61.9 | 92,75 | 31,70 | 22,15 | 12,08 |
| Ж | 19,09 | 16,27 | 33,66 | 16,30 | 0 | 0 |
| З | 3,18 | 30,25 | 98,47 | 30,25 | 19,88 | 8,83 |
| К | 22,27 | 21,34 | 36,01 | 21,41 | 5,52 | 0 |
Примітка: Розраховано автором
висока ймовірність отримання надприбутків. Це стосується і реалізації ЗЕД за найбільш імовірнісного сценарію. Тобто цей рівень оберуть ті підприємства, що схильні приймати ризиковані рішення. Для несхильних до ризику оптимальними будуть такі варіанти: 2-й рівень стратегічних цілей за оптимістичного сценарію розвитку економіки; 3-й рівень за найбільш імовірнісного сценарію розвитку; 1-й рівень – за песимістичного. Найнижчі рівні ризику не забезпечують надприбутків.
Оцінивши альтернативи за коефіцієнтом варіації керівництво корпорації “Богдан” ймовірно вибере варіанти 2-го рівня за відповідних сценаріїв розвитку національної економіки.
Застосовуючи сподівані збитки Z як критерій відбору стратегічних альтернатив (Z(А) = 492,293; Z(Б) = 20,614; Z(В) = 269,35; Z(Г) = 2710,82; Z(Ґ) = 16,8782; Z(Д) = =869,04; Z(Ж) = 7273,66; Z(З) = 123,578; Z(К) = 5172,63), можна стверджувати, що корпорацією “Богдан” за оптимістичного сценарію оптимальним є досягнення цілей другого рівня; для найбільш імовірнісного – третього; за песимістичного – великі збитки будуть отримані за будь-якого рівня стратегічних цілей.
Наведено значення критеріїв відбору стратегічних альтернатив у межах формування стратегії розвитку ЗЕД для машинобудівних підприємств, що дасть змогу особам, які приймають стратегічні рішення, обрати альтернативу, реалізація якої призведе до отримання найбільших економічних вигод.
Для аналізування внутрішніх та зовнішніх умов середовища, під час формування стратегії розвитку ЗЕД відібрано групи факторів, що мають найбільший вплив на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Для цього використано метод експертного оцінювання. Підприємства-респонденти обиралися на основі таблиці випадкових чисел. Таким чином нами було відібрано 25 машинобудівних підприємств. Результати експертного опитування показали, що до основних груп факторів слід віднести: внутрішні – виробничі, технологічні; зовнішні економічні фактори на рівні “держава”; часу та простору; зовнішні економічні фактори на рівні “ринок”; освітні.
На основі методу багатофакторної лінійної регресії автором побудовано економіко-математичну модель визначення впливу факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Отримано ряд лінійних рівнянь залежності між відібраними факторами та обсягом експорту і виділено чинники, що мають найбільшу силу впливу на середньостатистичне машинобудівне підприємство (табл. 5).
Правильність відбору чинників, які мають найбільшу силу впливу на розвиток ЗЕД підтверджено адекватністю та надійністю сформованих моделей, оскільки відповідні коефіцієнти кореляції та детермінації наближуються до 1, розрахункові значення критерію Фішера більше критичних, а явище мультиколінеарності відсутнє.
Розроблено оптимізаційну модель, яка використовуватиметься у процесі формування стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності для прогнозування необхідних обсягів експорту у разі відомих витрат на імпортне комплектування. Метою економіко-математичного моделювання є визначення оптимального обсягу прибутку від здійснення зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства. Саме прибуток від здійснення ЗЕД є цільовою функцією. Для визначення обмежень оптимізаційного моделювання враховано наступні умови: здійснюючи експортно-імпортні операції вторгована валюта, як правило, використовується для імпорту товарів чи послуг, тому необхідно дотримуватися умови валютної збалансованості; обсяг імпорту не повинен перевищувати потреби комплектування (виробничої потужності). За цих умов економіко-математична модель матиме вигляд задачі лінійного програмування (1).
; 
, 
, 
;
, 
, 
; (1)
;
, 
, 
;
; 
; 
; 
,Таблиця 5
Результати багатофакторного регресійного аналізу виявлення
сили впливу факторів на розвиток ЗЕД машинобудівного підприємства
| Назва факторів | Залежність обсягу експорту від оцінюваних параметрів | Чинники, які мають найбільшу силу впливу |
| Техноло-гічні |  ,де X1 – залишкова вартість виробничих фондів у промисловості, млн. грн., X2 – інвестиції в об’єкти виробничого призначення, млн. грн., X3 – введено в дію основних фондів у машинобудівній промисловості, млн грн., X4 – прямі іноземні інвестиції у формі рухомого та нерухомого майна, X5 – впровадження прогресивних технологічних процесів, X6 – кількість використаних винаходів, корисних моделей у машинобудуванні, X7 – кількість підприємств, що впроваджують інновації у процес виробництва, У – обсяг експорту продукції машинобудування | Інвестиції в об’єкти виробничого призначення кількість використаних раціоналізаторських пропозицій, винаходів, корисних моделей, промислових зразків |
| Вироб- ничі |  , де X1 – обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами, млн. грн., X2 – загальний обсяг інноваційних витрат у машинобудування, млн. грн., X3 – обсяг інноваційної продукції машинобудівної промисловості, із загального обсягу, поставленого на експорт, X4 – освоєно виробництво нових видів продукції, найм. прод., X5 – кількість освоєних зразків нових типів, найм. техніки, X6 – середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у машинобудівній промисловості, грн., У – обсяг експорту продукції машинобудування | Обсяг наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами підприємств та обсягу інноваційної продукції підприємства |
| Зов-нішні еконо-мічні на рівні держава |  ,де X1 – індекс офіційного курсу національної валюти, X2 – офіційний курс національної грошової одиниці, встановлений НБУ, X3 – короткострокові кредити банків підприємствам, X4 – довгострокові зобов’язання, млн. грн., X5 – інвестиції в основний капітал за рахунок державних централізованих джерел фінансування, млн грн., X6 – прямі іноземні інвестиції в машинобудівну промисловість, млн. дол. США, X7 – кількість штатних працівників, зайнятих у фінансуванні, кредитуванні та страхуванні, У – обсяг експорту продукції машинобудування | Обсяг прямих іноземних інвестицій, кількість працівників, зайнятих у фінансуванні, кредитуван- ні та страхуванні, інвестиції в основ- ний капітал за рахунок державних централізованих джерел фінансування |
| Зов-нішні еконо-мічні на рівні ринок |  ,де X1 – проміжне споживання промислової продукції промисловими підприємствами, млн грн., X2 – рентабельність промислової продукції машинобудівної промисловості, %, X3 – дебіторська заборгованість промислових підприємств, млн. грн., X4 – індекси цін виробників машинобудівної промисловості, X5 – витрати на одиницю виробленої продукції у машинобудуванні, коп. / грн., X6 – інвестиції в основний капітал машинобудівної промисловості, X7 – кількість спеціалістів, що виконують науково-дослідні роботи, тис. чол., X8 – обсяг відвантаженої інноваційної продукції, млн. грн., X9 – витрати на маркетинг, млн. грн., У – обсяг експорту продукції машинобудування | Інвестиції в основний капітал машинобудівної промисловості та дебіторська заборгованість промислових підприємств |
| Часу та просто-ру |  ,де X1 – автомобільні дороги загального користування з твердим покриттям, тис. км, X2 – обсяг перевезення вантажів всіма видами транспорту, млн тон, X3 – щільність автомобільних доріг загального користування, X4 – автоматичні телефонні станції, од., X5 – обсяг спожитих платних послуг зв’язку на 1 особу населення, млн грн., X6 – монтована ємність автоматичних телефонних станцій, тис. номерів, X7 – забезпечення підприємств, установ організацій засобами обчислювальної техніки, тис. од., У – обсяг експорту продукції машинобудування | Перевезення вантажів всіма видами транспорту, а також щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям |
| Освітні |  ,де X1 – попит на робочу силу в промисловості, тис. роб. місць, X2 – кількість штатних працівників із вищою освітою у промисловості, тис. чол., X3 – кількість кваліфікованих робітників, підготовлених ПТУ, тис. чол., X4 – кількість ПТУ, X5 – кількість осіб, які закінчили вищі учбові навчальні заклади, тис. чол., X6 – конкурс у вищих навчальних закладах на технічні спеціальності, У – обсяг експорту продукції машинобудування | Кількість професійно-технічних училищ та чисельністю осіб, що закінчили вищі учбові навчальні заклади III–IV рівнів акредитації |
Примітка: Сформовано автором
де І – прибуток від здійснення зовнішньоекономічної діяльності,
– плановий дохід від експорту, 
– досягнутий рівень доходу від експорту, 
–дохід від експорту на і-му ринку, і – ринок збуту (рівень стратегічних цілей), ; k – кількість ринків збуту; 
– накладні витрати; 
– транспортні витрати на ринку; 
– витрати на страхування; 
– мито; 
– інші витрати, 
– множник s-го виду, , 
– ціна імпорту; j – індекс постачальника, ; l – індекс виду комплектування, , 
– обсяг імпорту комплектування, 
– потреба в комплектуванні l-го виду. Апробацію оптимізаційної моделі здійснено на основі звітів продажу однорідної продукції і комплектування на зовнішній ринок та фінансової звітності ВАТ “СКФ Україна”. Різниця між обсягами експорту та імпорту досліджуваного підприємства протягом 2005–2007 рр. становить відповідно 803,8; 1149,6; 1418,2 тис. дол. США. Оптимальний прибуток від здійснення ЗЕД має складати 2005 р. – 2393,12; 2006 р. – 3222,64; 2007 р. – 4020,18 тис. дол. США. Тобто відхилення становить 1589,32; 2073,04; 2612,00 тис. дол. США. Це свідчить про те, що під час досліджуваного періоду підприємством при виконанні всіх обмежень не досягнуто умов оптимальності. Тобто, не дивлячись на те, що отриманий дохід від експорту перевищив витрати з імпорту його обсяг необхідно збільшити майже вдвічі, або зменшити обсяги імпорту за рахунок використання комплектування вітчизняного виробництва.
Розрахувавши співвідношення між оптимальним значенням прибутку від здійснення зовнішньоекономічної діяльності та запланованими витратами на імпортне комплектування, підприємство може спрогнозувати ті обсяги експорту продукції, які забезпечать ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності та сприятимуть його розвитку.