напрямів підготовки

Вид материала

Документы

Содержание

Знати з методики викладання української мови
Перелік запитань з української мови
Перелік запитань
Перелік запитань

Подобный материал:

1 2 3 4

Знати з методики викладання української мови:

про особливості методики викладання української мови як науки;
про найважливіші проблеми методичної науки;
про мету, зміст, методи й організаційні форми школярів української мови в середній школі;
про розвиваючі та виховні можливості української мови в школі;
про засоби навчання та способи їх використання в навчальному процесі; про особливості засвоєння дітьми відомостей про мову та оволодіння ними мовою;
про вимоги до сучасного уроку української мови, типологію уроків та особливості структурної організації уроків різних типів;
про технології навчання мови в школі; про психологічні дослідження та психологічні передумови успішного засвоєння учнями мовного матеріалу;
про різноманітні рівні вивчення української мови в школі;
про особливості викладання української мови в різних умовах і в різних типах середніх навчальних закладів;
про вчителя української мови та його можливості у справі підвищення мовленнєвої грамотності учнів у школі.

Вміти з методики викладання української мови:

осмислювати основні концептуальні засади мовної освіти в Україні;
визначити основні завдання на кожному етапі вивчення шкільного курсу, виходячи з основних завдань як предмета, так і навчально-виховного процесу;
встановлювати основні міжпредметні зв’язки між українською мовою та іншими шкільними предметами;
проводити методичний аналіз матеріалу, що вивчатиметься: встановлювати наступність і перспективність у його вивченні, співвідношення між теоретичним матеріалом і практичними уміннями, диференціювати матеріал за ступенем складності його засвоєння, виділяти в ньому головне;
вільно орієнтуватися у шкільний програмі з української мови і підручниках з усіх років навчання;
моделювати сучасний урок, використовуючи нові технології навчання;
оптимально використовувати можливості рідної мови досягнення для освітніх, виховних і розвиваючих цілей, враховуючи при цьому особливості засвоєння мови учнями різних класів;
працювати з підручниками, вміло використовувати дидактичні можливості методичного апарату навчальної книги, її рубрикації, умовні позначення, питання і завдання, ілюстративний матеріал, вправи;
вести позакласну роботу з предмета, вдало поєднувати її форми з програмним вивченням мови.

Знати з методики викладання української літератури:

державні документи про школу і літературну освіту;
зміст, структуру і принципи побудови навчальних програм з української літератури в загальноосвітній школі;
вимоги до сучасного уроку літератури та до роботи й особи вчителя-словесника;
типи і структуру уроків літератури в школі, у тому числі й з позакласного читання;
методи навчання літератури;
етапи вивчення художнього твору;
особливості вивчення оглядових тем з літератури;
дидактичні та специфічні принципи аналізу художнього твору;
шляхи аналізу художнього твору;
особливості вивчення творів різного літературного роду;
особливості вивчення теоретичних і критичних матеріалів з літератури;
зміст, методи і форми позакласної роботи з літератури;
методику факультативних занять;
особливості уроків про позакласного читання;
зміст, методи і форми роботи з розвитку мовлення учнів основної й старшої школи;
норми і методи перевірки та оцінювання знань і вмінь учнів з літератури;
основні методичні матеріали на допомогу вчителю літератури й учням;
обладнання і форми роботи навчального кабінету з літератури;
особливості виховної роботи з учнями засобами літератури.

Вміти з методики викладання української літератури:

складати календарний і календарно-тематичний плани роботи;
складати план роботи літературного гуртка;
керувати гуртковою роботою учнів з літератури;
проводити факультативні заняття з літератури;
складати поурочний план – конспекти уроків різного типу;
проводити уроки літератури (різних типів) на належному науково-методичному рівні, досягаючи дидактичної мети;
вести шкільну документацію.

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Українська мова – національна мова українського народу, форма її функціонування.
Поняття державної мови. Державний статус української мови. Законодавче забезпечення державного статусу української мови.
Поняття про літературну мову. Функції української літературної мови.
Сучасна українська мова серед слов’янських мов.
Писемна й усна форми української літературної мови.
Функціональні стилі української літературної мови.
Фонетичний і фонологічний аспекти вивчення звукового складу української мови.
Система фонем сучасної українськоїлітературної мови. Голосні фонеми, їх класифікація.
Приголосні фонеми, їх класифікація.
Чергування голосних і приголосних фонем. Історичне коментування чергування фонем.
Орфоепія і культура усного мовлення.
Принципи української орфографії.
Наголос в українській мові. Норми українського наголосу.
Предмет і завдання лексикології української літературної мови.
Полісемія як лексико-семантичне явище.
Синонімія як лексико-семантичне явище.
Характеристика лексики української мови за походженням.
Діалектизми, жаргонізми, арготизми і сленгові слова.
Активна і пасивна лексика української мови.
Предмет і завдання лексикографії. Типи словників.
Фразеологія як тип мовної одиниці.
Морфемний склад слова, поняття про морфему, типи морфем в українській мові.
Способи словотвору в сучасній українській мові.
Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову.
Частини мови та принципи їх виділення в українській мові.
Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників.
Граматичні категорії іменника.
Словозміна іменників. Поняття про парадигму іменників.
Прикметник. Поняття про прикметник як частину мови.
Короткі та повні прикметники. Стягнені та нестягнені форми повних прикметників. Ступені порівняння як форми якісних прикметників.
Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи.
Числівник. Проблема частиномовної природи числівника.
Функціональні розряди числівників: власне-якісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні.
Займенник. Лексико-граматичні розряди займенників.
Словотвірні характеристики займенників. Словозміна.
Дієслово. Поняття про дієслово як частину мови.
Дієслово. Категорії виду дієслова. Категорія особи дієслова та числа.
Категорія часу та роду дієслова. Категорія способу дієслова.
Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника.
Дієприслівник як форма дієслова. Перехід дієприслівників у прислівники та прийменники.
Прислівник. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників. Способи їх творення та правопис прислівників.
Прийменники як службові слова. Морфологічний склад прийменників. Полісемія та синонімія прийменників.
Сполучники як службові слова. Сполучники сурядності і підрядності, їх групи. Сполучні слова та їх відмінність від сполучників.
Частки як службова слова. Групи часток за значенням. Правопис часток у сучасній українській мові.
Вигуки як слова, що виражають емоції та волевиявлення, їх роль у реченні. частина мови. Правопис вигуків.
Словосполучення. Типи словосполучень. Граматичні зв’язки між компонентами словосполучень. Види підрядного зв’язку.
Просте речення як тип синтаксичної конструкції.
Головні члени двоскладного речення. Підмет, його типи й засоби вираження. Присудок та його типи.
Другорядні члени речення. Сучасні підходи до класифікації другорядних членів речення.
Односкладне речення. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення. Типи неповних речень.
Особливості простого ускладненого речення. Речення з однорідними членами. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення. Однорідні та неоднорідні означення.
Звертання і вставні слова, словосполучення, речення. Система розділових знаків у простому ускладненому реченні.
Поняття про відокремлення. Відокремлені означення, прикладки, обставини та додатки.
Складне речення як синтаксична конструкція. Проблеми дослідження складного речення.
Складносурядне речення в системи складного речення.
Складнопідрядне речення як тип синтаксичної конструкції.
Складнопідрядне баготокомпонентне речення.
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні.
Період як своєрідна синтаксична структура.
Складне синтаксичне ціле як синтаксична одиниця і компонент тексту.

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основні тенденції розвитку давньої української літератури Х-ХVІ ст.
Перекладна література Київської Русі. Оригінальна література Київської Русі.
Виникнення літописання на Русі. «Повість временних літ»: композиція та художньо-стильові особливості.
«Слово о полку Ігоревім»: образи та художня специфіка.
Житійна література. Княжі житія. «Києво-Печерський патерик» (ХІІІ ст.). Церковно-легендарний зміст, патріотична і дидактична спрямованість твору.
Паломницька проза. «Життя й ходіння Данила, руської землі гумена». Пізнавальне значення твору.
Загальні тенденції розвитку літератури доби Ренесансу в Україні. Літературна спадщина Павла Русина, Севастяна Кленовича, Станіслава Оріховського.
Полемічно-публіцистична література. Літературна спадщина Івана Вишенського в контексті епохи.
Барокова поезія ХVП-ХVШ ст. «Курйозні» вірші Івана Величковського – «ехо», ракоподібні вірші, акровірші та інші «поетичні штучки» як вияв стилю бароко. Збірка «Млеко…» (1691р.) – антологія української курйозної поезії.
Політичний ідеал козацьких літописів. Широта охоплення подій в «Літописі Самовидця». Патріотичний зміст літопису Григорія Граб’янки. Літопис Самійла Величка як пам’ятка барокової прози ХVШ ст.
Українська шкільна драма. Тематичні цикли шкільних драм: різдвяні і великодні (містерії), драми-міраклі, драми-мораліте. Характеристика драм «Слово про збурення пекла», «Олексій, чоловік Божий», «Воскресіння мертвих» Г.Кониського. Розвиток української історичної драматургії. П’єса Феофана Прокоповича «Володимир». П’єса «Милість Божа» Інокентія Неруновича. Розвиток жанру інтермедії.
Творчість мандрівних дяків в українській літературі XVIII ст. Поняття про пародії і травестії. Вірші-травестії на релігійну тематику. Бурлескний характер цих віршів. Тема шкільної науки в творах мандрівних дяків.
Соціально-політичні обставини виникнення української сатири ХVШ ст. як окремого жанру. Сатирично-гумористичні віршовані оповідання, їх ідейно-художні особливості. Соціально-політична сатира. Викриття в ній недоліків соціального ладу.
Григорій Сковорода – найвидатніший український поет, байкар, перекладач і філософ ХVШ ст. Г.Сковорода – автор «Саду божественних пісень». Основні мотиви збірки. Збірка «Басни Харьковскія».
Г.С.Сковорода – перший український байкар, його погляди на жанр байки. Збірка «Байки Харківські» (1769 – 1774). Джерела байок, їх тематичні цикли. Ставлення письменника до явищ суспільного життя і моральних цінностей. Його погляди на навчання і виховання у притчах.
Історичні, культурні та суспільні умови становлення нової української літератури, її національна самобутність. Історична співвіднесеність української літератури кінця XVIII – 60-х рр.. ХІХ ст.. з добою національного відродження в Україні. Відкриття людини нового часу, людини, здатної представити народ у морально-етичному, суспільному та історичному планах.
Історико-літературні передумови творення нової української літератури.
Творчість І.Котляревського – зачинателя нової української літератури. Джерела античної та барокової традиції у поемі «Енеїда».
Романтизм в українській поезії першої половини XIX століття, його основні риси. М.Костомаров як представник Харківської школи романтиків.
Літературне відродження на західноукраїнських землях в 30-40-х рр. ХІХ століття. Рецепція творчості «Руської трійці».
Концептуальні принципи творчості Г.Квітки-Основ'яненка.
Розмаїття художньої спадщини Т.Шевченка. Періодизація творчості, історіософські домінанти.
Багатогранність творчої діяльності П.Куліша. Роман «Чорна рада» – вершинний зразок соціально-історичного роману в українській прозі.
Малі та великі епічні форми у творчості І. Нечуя-Левицького й Панаса Мирного. Розгортання епіко-психологічної концепції.
Художні пошуки Б.Грінченка – прозаїка, поета, драматурга, перекладача.
«Феміністична» проза другої половини XIX ст. Особливості творчості Марка Вовчка, Олени Пчілки, Наталі Кобринської.
Розвиток української реалістичної драматургії і театру в ІІ половині ХІХ століття. «Театр Корифеїв» і Миколаївщина.
Багатогранність творчої діяльності Івана Франка.
Творча еволюція Михайла Коцюбинського: від реалізму до модернізму.
Українська література порубіжжя ХІХ - ХХ століть як якісного новий етап духовного розвитку нації, як своєрідний ренесанс. Напрями, течії, стилі, школи.
Неоромантична проза О.Кобилянської. «Аристократизм духу» в творах письменниці.
Жанрово-тематичне розмаїття творчого доробку Лесі Українки. Новаторство драматургії.
Неореалістичні тенденції у прозі та драматургії В.Винниченка. Особливості конфліктів, проблематика
«Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х – початку 30-х рр., репресованої комуністичною системою. Літературні угрупування. Літературна дискусія 1925-1928 рр.
Розвиток поезії. Розмаїття стильових тенденцій (символізм, неоромантизм, «неокласика», футуризм, конструктивізм та ін.). Творчість П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, М.Бажана, М.Зерова, Є.Плужника та ін.
Формування нової прози у 20-30-х рр.. ХХ ст. Її проблемно-тематичний і жанрово-стильовий спектр. Творчість М.Хвильового, В.Підмогильного, Ю.Яновського, Г.Косинки, Остапа Вишні, Б.Антоненка-Давидовича, В.Домонтовича. Експериментальна проза М.Йогансена, Гео Шкурупія та ін.
Розквіт української драматургії у 20-30 рр. ХХ ст. поєднання традицій й новаторства (Г.Юра, Л.Курбас). Творчість М.Куліша.
«Соціалістичний реалізм» як позаестетичний «мінус-стиль» в літературі та мистецтві. Деформація естетичних категорій, надання їм політичного, вузько класового змісту. Розпуск літературних організацій. Репресії письменників.
Література Західної України міжвоєнного десятиліття. Творчість І.Б.Антонича. С.Гординського, Б.Кравціва.
Літературна еміграція. «Празька школа» (Є.Маланюка, О.Теліга, О.Ольжич, Н.Лівицька-Холодна, О.Лятуринська, Л.Мосендз та ін.).
Українська література періоду другої світової війни (1939-1945 рр.) та першого повоєнного десятиліття. Діяльність МУРу та об’єднання українських письменників «Слово» (представники, особливості творчості) в еміграції.
Драматична доля України в творах письменників-емігрантів (У.Самчук, І.Багряний, В.Барка).
Драматична доля О.Довженка як митця. Нове посилення ідеологічного тиску на літературу в перше повоєнне десятиліття. Драматична доля творів М.Рильського, Ю.Яновського, В.Сосюри.
«Хрущовська відлига» і література. «Третє цвітіння» у творчості поетів старшого покоління (М.Рильський, В.Сосюра, А.Малишко, Л.Первомайський, П.Тичина, М.Бажан).
«Шістдесятництво» як суспільний і мистецький феномен.
Яскраві творчі особистості в поезії (Л.Костенко, Д.Павличко, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський та ін.), прозі (Гр.Тютюнник, В.Дрозд, Є.Гуцало, Вал.Шевчук).
Дисидентський рух в Україні й участь в ньому письменників. Творчість і трагічна доля В.Стуса.
«В’язнична» лірика І.Світличного, І.Калинця, М.Руденка та ін.
Художня практика поетів «київської школи» (М.Воробйов, В.Голобородбко. М.Григорів, В.Кордун).
«Тиха» поезія Л.Талалая, В.Затуливітра, П. Мовчана та ін.
Особливості розвитку драматургії 1960-1970-х рр. Творчість О.Левади, О.Коломійця.
Розвиток конкретно-реалістичної стильової течії в українській літературі (Гр.Тютюнник, А.Дімаров), лірико-романтичної (О.Гончара, М.Стельмаха) та «химерної» (В.Земляк, В.Дрозд, Ю.Щербак, В.Міняйла та ін.).
Сплеск історичної белетристики в 1960-80-ті рр. Історична проза П.Загребельного, Р.Іваничука, Р.Федоріва, Ю.Мушкетика та ін.
Здобутки емігрантської літератури. Творчість письменників Нью-Йоркської групи (Б.Рубчак, Ю.Тарнавський, Віра Вовк, Емма Андієвська, В.Бойчук).
Криза «соціалістичного реалізму». Свіжі віяння у творчості поетів-«вісімдесятників» (В.Герасим’юк, І.Римарук, П.Гірник, І.Малкович)
Оновлення літератури кінця 1980-1990-х рр. Виникнення нових літературних організацій і угрупуваня письменників (Асоціація українських письменників, «Бу-Ба-Бу», Лу-Го-Сад, «Геракліт», «Пропала Грамота» та ін.).
Творчість представників літгурту 90-х років «Нова дегенерація» – зразок елітного, герметичного письма (С.Процюк, І.Андрусяк, І.Ципердюк).
Необарокова традиція українського постмодерну. Творчість Юрія Андруховича в контексті літературного угрупування „Бу-Ба-Бу».
Феміністичний дискурс в українській літературі другої пол. ХХ ст.: концепції, представники, особливості творчості (О.Забужко, Є.Кононенко та ін).
Новаторство української драматургії 1980-1990-х рр. «Нова хвиля і «новітня хвиля» в драматургії. Творчі доробки Я.Стельмаха, Я.Верещака, К.Демчук, О.Ірванця, Неди Нежданої.

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ

З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мета і завдання шкільного курсу мови. Його місце серед інших дисциплін. Освітньо-виховні цілі і завдання вивчення української мови в школі.
Загальнодидактичні та власне методичні принципи навчання мови.
Актуальні проблеми сучасної методичної науки. Новаторство та перспективний досвід у викладанні української мови.
Характеристика основних методів навчання мови.
Вимоги до сучасного уроку української мови. Його структура. Методичні вимоги до окремих компонентів уроків різних типів.
Проблема типології уроків: загальнодидактична типологія та типи уроків з урахуванням специфіки предмета. Типи уроків за метою проведення.
Особливості технології уроку вивчення нового матеріалу з української мови.
Особливості технології уроку закріплення знань, умінь і навичок з української мови.
Особливості технології уроків розвитку зв’язного мовлення.
Опитування на уроках української мови, його завдання та види.
Зміст і структура чинних програм з української мови. Змістові лінії програми, їх суть і принципи реалізації.
Принципи побудови підручників з української мови. Проаналізуйте структуру підручника з української мови для одного з класів (за вибором).
Основні форми організації позакласної роботи з української мови (систематичні та епізодичні). Методика їх проведення.
Засоби навчання мови. Дидактичний матеріал для занять з української мови та вимоги до нього. Наочність і технічні засоби навчання , їх види та методика використання.
Проблемне навчання мови: способи створення проблемних ситуацій, постановка проблемних питань, керування пізнавальною діяльністю учнів.
Методика вивчення фонетики й орфоепії (основні поняття фонетики та методика їх засвоєння; основні методи і прийоми вивчення фонетики й орфоепії, види вправ).
Методика вивчення лексики та фразеології української мови (основні поняття, методика їх опрацювання, методи і прийоми, система тренувальних вправ).
Словникова робота у зв’язку з вивченням інших розділів шкільного курсу української мови (збагачення словникового запасу учнів, лексична робота в системі занять з розвитку мовлення).
Методика опрацювання будови слова та словотвору (значення, завдання, принципи вивчення, зміст та прийоми навчання).
Значення, завдання та принципи вивчення морфології (зокрема вивчення морфології на синтаксичній основі).
Методика формування поняття “частина мови”. Специфіка вивчення самостійних та службових частин мови.
Значення, завдання та принципи вивчення орфографії у школі. Місце орфографії у шкільному курсі мови, зв’язок орфографії з іншими розділами.
Види орфографічних вправ (списування, диктанти тощо).
Зміст роботи з орфографії у школі. Поняття про орфограму. Класифікація орфограм.
Значення, завдання, зміст та принципи вивчення синтаксису (з опорою на морфологію). Методика ознайомлення з поняттями словосполучення та речення.
Шляхи подолання труднощів у вивченні головних та другорядних членів речення, відокремлених та однорідних членів речення тощо.
Методична проблема вивчення складного синтаксичного цілого, тексту та його актуального членування.
Значення та завдання української пунктуації та її основи. Місце пунктуації у шкільному курсі мови.
Поняття про пунктограму. Пунктуаційні правила, їх класифікація, методика вивчення.
Типи пунктуаційних помилок, їх облік та класифікація. Причини пунктуаційних помилок та шляхи їх попередження.
Розвиток зв’язного усного мовлення учнів. Основні форми роботи, методика їх проведення.
Основні відомості про текст, типи мовлення та методика їх опрацювання (з аналізом програм).
Перекази, їх види та місце в системі роботи з розвитку зв’язного мовлення.
Твори, їх види та місце в системі роботи з розвитку зв’язного мовлення.
Формування комунікативних умінь у процесі роботи над творами.
Методика опрацювання стилістичних понять на уроках з мови (зміст, завдання, види вправ).
Перевірка творчих робіт. Прийоми виправлення, обліку і класифікації помилок.
Спецкурси та факультативні заняття з української мови (завдання, значення, особливості організації й планування роботи, програми факультативних курсів).
Методична робота вчителя-словесника: значення й форми методичної роботи.
Загальні питання методики вивчення граматики у шкільному курсі української мови (значення, завдання, короткий огляд основних напрямків методики викладання граматики, методи і прийоми вивчення).

Blog

Програма фахового Випробування бакалаврів для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліста», «магістра» напрямів підготовки

Содержание