Програма фахового вступного випробування. Освітньо-професійний рівень «спеціаліст», «магістр»

Вид материалаДокументы

Содержание


Зміст програми
2.1 Нормування праці
2.1.2 Об'єкти нормування праці.
2.1.3 Аналіз трудового процесу і витрат робочого часу.
2.1.4 Фотографія робочого часу.
2.1.5 Хронометраж операцій.
2.1.6 Нормативні матеріали для визначення норм праці.
2.1.7 Методи створення трудових нормативів.
2.1.8 Норми витрат праці.
2.1.9 Методи нормування і способи встановлення норм праці.
2.1.10 Нормування праці робітників основного виробництва
2.1.11 Нормування праці допоміжних робітників.
2.1.12 Нормування праці службовців.
2.1.13 Організація нормування праці на підприємстві
2.2 Економіка праці й соціально-трудові відносини
2.2.4 Соціально-трудові відносини як система.
2.2.5 Ринок праці та його регулювання
2.2.8 Організація праці.
2.2.11 Аналіз, звітність, аудит у сфері праці.
2.2.12 Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин: організаційні аспекти
...
Полное содержание
Подобный материал:

міністерство науки і освіти України

Донецький національний технічний університет


Затверджую:

Голова приймальної комісії

__________________


Програма

фахового вступного випробування.

Освітньо-професійний рівень «спеціаліст», «магістр»:


Спеціальність 7.03050501, 8.03050501, «Управління персоналом і економіка праці»

(шифр) (назва)


Донецьк, ДонНТУ
  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Програма фахового вступного випробування розроблена на підставі освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки спеціаліста та магістра напряму підготовки 0501- „Економіка та підприємництво”.

У відповідності з ОПП на фахове вступне випробування виносяться наступні дисципліни:
  • нормування праці;
  • економіка праці та соціально-трудові відносини;
  • ринок праці;
  • менеджмент персоналу.



  1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ



Нормування праці…………………………………………………………………………2


Економіка праці й соціально-трудові відносини……………………………………….5


Ринок праці………………………………………………………………………………..9


Менеджмент персоналу………………………………………………………………….11


2.1 НОРМУВАННЯ ПРАЦІ


2.1.1 Сутність і значення нормування праці. Призначення нормування праці в організації виробництва. Норма праці як економічна категорія та як суспільно-необхідна міра витрат праці. Історія нормування праці. Рахування міри витрат праці, її кількісних і якісних характеристик за станом виробництва, зміни технічних і соціально-економічних факторів. Взаємозв'язок оплати і нормування праці з кінцевими результатами виробництва. Задачі нормування праці 1; 2, с.134-146.

2.1.2 Об'єкти нормування праці. Технологічні комплекси і робочі процеси підприємства, їх склад і структура. Робочий час, його обсяг і структура. Робочий процес як об'єкт нормування. Виробнича операція як елемент нормування. Технологічна структура операції. Трудові елементи норми праці. Обсяг роботи. Зона обслуговування. Чисельність персоналу службовців в залежності від обсягу функціональних обов'язків 11, 165-189; 12.

2.1.3 Аналіз трудового процесу і витрат робочого часу. Задачі обліку та аналізу трудового процесу і витрат робочого часу. Класифікація витрат робочого часу, їх структура. Методичні основи аналізу витрат робочого часу. Визначення робочого часу, його розподіл на час, що нормується і час, що не нормується. Підготовчо-завершувальні операції, оперативний час, основні і допоміжні операції робочого процесу, час на обслуговування робочого місця, регламентовані перерви у роботі, втрати робочого часу. Методи і способи обліку робочого часу 10, 13.

2.1.4 Фотографія робочого часу. Задачі фотографії робочого часу. Способи здійснення фотографії робочого часу. Показники фотографії робочого часу. Індивідуальна і групова фотографія робочого часу, самофотографія. Фактичний і нормальний баланси робочого часу за даними фотографії. Система показників, що характеризують використання робочого часу за даними балансу, методичні основи аналізу. Резерви підвищення рівня використання робочого часу і продуктивності праці 3, с.98-133; 4.

2.1.5 Хронометраж операцій. Задачі хронометражу операцій. Методи здійснення хронометражу операцій, способи обліку часу їх виконання, хронометражні листи. Документальне оформлення результатів хронометражу операцій, складання балансів. Показники хронометражу операцій та їх аналіз. Визначення необхідної кількості спостережень, забезпечення стійкості хроноряду. Фотохронометраж, область застосування, методи здійснення, технічні засоби 5, 6.

2.1.6 Нормативні матеріали для визначення норм праці. Призначення і класифікація нормативних матеріалів для нормування праці, джерела їх надходження. Поняття трудового нормативу робочого часу, його значення в нормуванні праці. Регламентування нормативів, що визначаються режимами роботи підприємства і устаткування та режимом роботи робітника. Загальна система елементарних трудових нормативів робочого часу. Визначення факторів виробництва, що впливають на рівень нормативів при проектуванні норм праці 1; 2, с.134-146.

Розподіл трудових нормативів робочого часу за ступенем укрупнення на індивідуальні, диференційовані і уніфіковані нормативи. Встановлення загально-виробничих елементів нормування праці багаторазового використання та індивідуальних нормативів відповідно до окремих робочих процесів 7, 8.

2.1.7 Методи створення трудових нормативів. Призначення трудових нормативів. Методи розробки трудових нормативів, етапи їх розробки. Підготовка нормативної бази для нормування. Спостереження у виробничих умовах і накопичення експериментальних даних, розробка проекту трудового нормативу, випробування нормативу у виробничих умовах, коректування нормативу, розробка і затвердження паспорта нормативу.

Методи обробки матеріалів спостереження. Спеціальні методи встановленні нормативів. Графоаналітичний метод визначення середньоарифметичної величини нормативів. Визначення нормативів за методом найменших квадратів. Нормування за двома незалежними факторами. Поточна перевірка нормативів у виробничих умовах. Мікроелементні нормативи робочого часу 9, 14.

2.1.8 Норми витрат праці. Класифікація норм витрат праці. Групування норм за призначенням, за видами витрат робочого часу, за ознакою сфери їх розповсюдження, за періодом дії норм, за ступенем деталізації, за методами обґрунтування, за кількістю осіб, праця яких охоплюється нормою. Фактори, що впливають на величину норми праці. Комплексні норми праці 6; 15, с.65-112.

2.1.9 Методи нормування і способи встановлення норм праці. Задачі формування методів встановлення норм витрат праці у виробництві. Особливості залучення загальних і індивідуальних трудових нормативів і встановлення складових частин і елементів норм часу.

Норми витрат часу і норми виробітку, методи їх встановлення. Норми обслуговування і чисельності персоналу. Порядок встановлення уніфікованих норм витрат часу та їх зміни. Нормативи часу на технологічні переходи 16, с.122-178; 17, с.345-398.

2.1.10 Нормування праці робітників основного виробництва Задачі нормування праці на основних робочих процесах за технологічними комплексами виробництва. Особливості нормування праці індивідуальних робіт та робіт у складі виробничих бригад. Нормування праці у машинобудуванні. Нормування заготівельних робіт, литва, ковальських і штампувальних робіт, різання і зварювання металу 2, с.33-67; 18.

Нормування праці верстатників, робітників на апаратурних процесах, на слюсарних і складальних роботах. Нормування праці на будівельних роботах. Нормування гірничо-підготовчих та добувних робіт. Методи встановлення комплексних норм праці за видами технологій виробництва. Групові норми праці у складі робочих груп за компетенцією 4; 19, с.243-356.

2.1.11 Нормування праці допоміжних робітників. Задачі нормування праці допоміжних робітників. Нормування робіт з міжремонтного обслуговування технологічного обладнання та наладки технологічного устаткування і оснастки. Особливості нормування праці на планово-попереджувальному ремонті обладнання за графіками. Нормування транспортних і навантажувальних робіт. Нормування праці контролерів якості продукції 4.

2.1.12 Нормування праці службовців. Задачі нормування праці службовців на промислових підприємствах. Спостереження складу трудових операцій службовців за фактом їх виконання, за службовими інструкціями і функціональними обов'язками. Методи спостереження часу виконання трудових операцій службовців, застосування фотографії і самофотографії робочого часу та технічних засобів. Нормування конструкторських робіт і проектування технологічних процесів. Нормування праці службовців технічних служб за обсягом повторюваних трудових операцій 19, с.133-154.

2.1.13 Організація нормування праці на підприємстві. Задачі організації нормування праці на підприємстві. Організація служби нормування праці. Організація обліку і перегляду діючих норм витрат праці. Впровадження нових норм витрат праці. Оцінка якості норм витрат праці. Урахування психофізіологічних і санітарно-гігієнічних умов праці. Аналіз стану і рівня нормування праці на підприємстві. Звітність підрозділів підприємства з стану нормування праці. Використання норм праці в економічних розрахунках і оперативному плануванні виробництва. Системи стимулювання робітників за виконання норм праці та за роботу по технічно-обгрунтованим нормам 14.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Міжгалузеві укрупнені нормативи часу допоміжного, на обслуговування робочого місця і подготовчо-заключного при роботі на металорізальних верстатах. Малосерійне та одиничне виробництво. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  2. Абрамов В.М., Данюк В.М., Гриненко А.М., Колот А.М., Чернов В.И. Нормирование труда / Под ред. Данюка В.М. и Абрамова В.М.: Учебник. - Киев: КНЕУ, 1995. - 204 с.
  3. Адамчук В.В. Организация и нормирование труда. — М.: Всерос. заоч. фин.-зкон. ин-т, 1999. — 302 с.
  4. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. -Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  5. Міжгалузеві нормативи трудомісткості на розробку конструкторської документації на виготовлення виробів. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  6. Міжгалузеві нормативи чисельності працівників, зайнятих добором, розстановкою, підвищенням кваліфікації (переподготовкою) та обліком кадрів. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  7. Міжгалузеві норми часу на розробку технологічної документації. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  8. Міжгалузеві укрупнені нормативи часу на кування на молотах і пресах. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  9. Міжгалузеві укрупнені нормативи часу на роботи, виконувані на металорізальних верстатах. Одиничне, малосерійне та середньосерійне виробництво. Частина 1. Токарно-гвинторізні верстати. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  10. Міжгалузеві укрупнені нормативи часу на холодне штампування, різання, висадку та обрізання. Масове, великосерійне, середньосерійне і малосерійне виробництво. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  11. Нормирование труда: Учебник / Б.М. Генкин, С.М. Семенов, Р.П. Миускова. - М.: Зкономика, 1985. - 272 с.
  12. Нормування праці на підприємтсві. Питання організації. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  13. Пашуто В.П. Организация и нормирование труда на предприятии. -Минск: Новое издание, 2002.
  14. Посібник з нормування праці на ручні і механізовані будівельніроботи. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  15. Практикум по зкономике, организации и нормированию труда: Учебн. пособие / Г.Р. Погосян, Л.И. Жуков, В.В. Горшков. - М.: Зкономика, 1991. — 192 с.
  16. Рофе А.И. Организация и нормирование труда: Учебник для вузов. -М.:МИК,2001.-368с.
  17. Справочник нормировщика / В.В. Ахумов, Б.М. Генкин, Н.Ю. Иванов. - Л.: Машиностроение, 1986. - 458 с.
  18. Типові норми часу на слюсарні роботи по ремонту токарно-гвинторізних верстатів. - Краматорськ: Центр продуктивності, 2004.
  19. Укрупненные комплексные нормы выработки для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных бассейнов.- М.: Минуглепром, 1988. - 592 с.
  20. Чернов В.І. Нормування праці: Навч.-методичн. посібник. - К.:КНЕУ, 2000.-148 с.


2.2 ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

2.2.1 Об’єкт, предмет і задачі дисципліни. Історія розвитку економіки праці і соціально-трудових відносин. Періоди еволюції теоретичних і практичних представлень про пацю: донауковий, класичний, сучасний. Характеристика донаукового етапу представлень про працю: давньосхідні, давньоіндійські і середньовічні навчання про працю. Сучасний трудовий напрямок економічної думки в Україні.


Особливості праці як об’єкта дослідження. Мета, об’єкт і предмет дисципліни. Задачі науки. Сфера досліджень економіки праці і соціально-трудових відносин. Структура курсу. Місце економіки праці в системі економічних наук 6, с.23-135.

2.2.2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства. Населення як суб’єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ. Демографічна та соціальна мобільність населення. Структура і розміщення населення України. Поняття працездатності, працездатного населення, трудових ресурсів. Роль і місце трудових ресурсів, економічно активного населення.


Види розподілу та перерозподілу трудових ресурсів. Розміщення продуктивних сил як основа розподілу та перерозподілу трудових ресурсів. Сутність, види і форми міграції населення. Внутрішні та міжнародні види міграційних процесів в Україні, їх соціально-економічне значення і наслідки.

Розширене відтворення населення, трудових ресурсів та людського капіталу. Зміст та особливості фаз формування, розподілу, обміну та використання людського капіталу.

Формування людського капіталу: природне відтворення; організація професійної підготовки; поновлення та розвиток працездатності. Зміст, принципи і структура загальної професійної освіти. Сутність і завдання профорієнтації, її елементи (профінформація, профконсультація, профвідбір, профадаптація). Джерела формування фонду життєвих засобів відтворення робочої сили.

Регіональні особливості використання трудового потенціалу в Україні. Умови й чинники підвищення ефективності трудового потенціалу суспільства 6, 7, 8, 9.

2.2.3 Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва. Праця, робота, діяльність. Процес праці: предмети і засоби праці, результат (продукт) праці. Психофізіологічний, організаційно-технологічний і організаційно-економічний аспекти процесу праці. Роль праці в розвитку людини і суспільства.


Система понять про працю: зміст праці, продуктивність праці організація праці, управління працею. Виробничий, технологічний і трудовий процеси. Класифікація видів праці. Задоволеність працею. Показники, що характеризують задоволеність працею, якість трудового життя: сутність поняття, рівні оцінки, показники рівня якості трудового життя 6; 15, с.65-112.

2.2.4 Соціально-трудові відносини як система. Поняття соціально-трудових відносин. Соціально-трудові відносини як система. Ціль, задачі, функції соціально-трудових відносин. Еволюція соціально-трудових відносин в Україні.

Фактори формування і розвитку соціально-трудових відносин. Соціальна політика: сутність, мета, задачі, основні напрямки реалізації. Глобалізація в системі соціально-трудових відносин. Позитивні і негативні наслідки глобалізації в соціально-трудовій сфері. Регулювання соціально-трудових відносин на макро- і мікрорівнях. Структура системи соціально-трудових відносин.

Визначення поняття ”соціальна політика”. Об’єкти та суб’єкти соціальної політики. Поняття та принципи побудови соціального захисту населення.. Державна молодіжна політика. Захист прав громадян, що від’їжджають на постійну й тимчасову роботу за кордон. Захист прав власності та доходів від неї.

Перехід до соціального страхування населення в Україні. Бюджетно-страхова система фінансування охорони здоров’я. Зміни в пенсійному законодавстві України 1, 2, 9, 10.

2.2.5 Ринок праці та його регулювання. Ринок праці як підсистема ринкової економіки, його взаємозалежність з ринками капіталів, товарів та послуг, житла, інформації, землі, цінних паперів тощо. Поняття “ринок праці”, ринок робочої сили та “ринок робочих місць”. Сучасні умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці. Елементи ринку праці: попит, пропонування, ціна робочої сили. Особливості товару “робоча сила”.

Складові елементи механізму функціонування сучасного ринку праці: суб’єкти, об’єкти, інструменти та засоби впливу. Функції сучасного ринку праці, інформаційна, посередницька, ціноутворююча, стимулююча, регулююча. Сегментація ринку праці за різними ознаками. Класичний, неокласичний, кейнсіанський, монетаристський, інстітуционалістский та марксистський підходи до аналізу ринку праці. Інфраструктура ринку праці. Особливості й етапи формування ринку праці в Україні 3, 4, 11, 12.

2.2.6 Соціально-трудові відносини зайнятості. Поняття, види та форми зайнятості населення. Концепція повної та глобальної, примусової та добровільної зайнятості. Основні напрямки державної політики в галузі зайнятості населення. Активні та пасивні методи й заходи регулювання зайнятості. Програми сприяння зайнятості. Система органів і служб зайнятості. Законодавства України про зайнятість гнучкі форми зайнятості на підприємстві.


Підходи до визначення поняття рівня безробіття. Види безробіття. Природна норма безробіття. Закон Оукена. Безробіття та інфляція. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття. Причини неточного визначення рівня безробіття. Визначення статусу безробітного та поняття “підходяща робота”. Допомога по безробіттю. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості населення 5; 8, с.211-230; 9, с.134-156.

2.2.7 Планування праці. Система трудових показників і взаємозв’язок їх елементів. Методи аналізу трудомісткості, чисельності працівників, продуктивності праці і витрат на робочу силу. Планування трудомісткості за окремими її видами і в цілому. План організаційно-технічних заходів – основа розрахунку планової трудомісткості.


Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання. Планування підвищення продуктивності праці на основі зниження трудомісткості продукції та поліпшення використання робочого часу. Планування фонду заробітної плати за нормативами.

Планування фонду заробітної плати робітників за елементами його структури. Планування середньої заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців. Планування середньої заробітної плати і співвідношення темпів її підвищення з темпами зростання продуктивності праці. Нормативи планування роботодавців на соціальне страхування, медичне обслуговування, професійну підготовку та підвищення кваліфікації, соціально-побутове обслуговування, вихідну допомогу 4; 12, с.243-356.

2.2.8 Організація праці. Поняття організації праці. Основні напрямки організації праці. Сутність і значення процесів суспільного поділу і кооперування праці, їх взаємозв’язок і взаємозалежність. Поділ і кооперування праці на підприємстві, їх форми. Організація й обслуговування робочих місць. Поняття робочого місця, робочої зони. Класифікація робочих місць. Аналіз трудового процесу. Проектування прогресивних трудових процесів. Показники раціональності трудових процесів.

Колективні форми організації праці. Поняття трудового колективу. Основні типи трудових колективів. Умови праці. Державна система охорони праці в Україні. Суспільна й економічна ефективність заходів що до вдосконалення організації праці 4, 5, 6, 8.

2.2.9 Продуктивність і ефективність праці. Поняття продуктивності і продуктивності праці, їх взаємозв’язок. Принципи управління продуктивністю. Модель “пастки” низької продуктивності.


Показники вимірювання продуктивності праці, що використовуються на підприємствах. Вартісний метод вимірювання продуктивності праці, його різновиди, переваги і недоліки. Використання валової, товарної реалізованої продукції для вимірювання продуктивності праці.

Класифікація факторів продуктивності праці. Природні і суспільні умови підвищення продуктивності праці. Макроекономічні фактори підвищення продуктивності праці. Резерви зростання продуктивності праці. Взаємозв’язок факторів і резервів зростання продуктивності праці.

Класифікація резервів зростання продуктивності праці. Резерви зниження трудомісткої продукції, їх склад. Резерви ефективнішого використання робочого часу. Методи виявлення і практичної реалізації резервів. Роль нормування праці у виявленні і використанні внутрішньовиробничих резервів зниження трудомісткості і кращого використання робочого часу 6, 7, 9, 12.

2.2.10 Політика доходів і оплата праці. Споживчий бюджет та його види: фізіологічний, соціальній тощо. Споживчий бюджет, потреби населення і соціально-економічний розвиток. Вартість життя та її показники. Види доходів, диференціація доходів. Доходи домашніх господарств (сімей). Грошові та натуральні доходи.


Формування доходів споживання і нагромадження. Взаємозв’язок рівня заробітної плати з рівнем цін, продуктивності, структурою виробництва, доходами і прибутками. Елементи організації заробітної плати. Тарифна система оплати праці та її елементи. Форми і системи оплати праці.

Почасова форма оплати праці та її системи. Умови її використання. Відрядна форма оплати праці та її системи. Акордна і колективна (бригадна) системи оплати праці. Умови використання різноманітних систем відрядної форми оплати праці. Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців. Схеми посадових окладів. Оплата праці державних службовців. Контрактна система оплати праці.

Макроекономічні механізми регулювання заробітної плати. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання заробітної плати. Визначення мінімального споживчого бюджету. Індексація доходів. Компенсаційні виплати.

Суть тарифно-договірного регулювання заробітної плати. Зміст Генеральної тарифної угоди. Необхідність регулювання заробітної плати на галузевому рівні. Мінімальна заробітна плата на галузевому рівні. Зміст тарифної угоди на галузевому рівні. Зміст тарифної угоди з регулювання заробітної плати на рівні підприємств 9, 10, 11.

2.2.11 Аналіз, звітність, аудит у сфері праці. Сутність і цілі аудиту в трудовій сфері. Етапи аудиторської перевірки. Аналіз трудових показників. Документація і звітність. Методи збору і аналізу інформації при аудиторський перевірці. Результати аудиторської перевірки. Об’єкт аудиту в трудовій сфері. Організаційно-технологічне направлення в аудиті. Соціально-психологічне направлення в аудиті. Економічне направлення в аудиті. Обробка звітних даних. Ефективність аудиту в трудовій сфері 4, 5, 11, 12.

2.2.12 Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин: організаційні аспекти. Схема функціонування системи соціально-трудових відносин. Визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерства. Поняття про “спільне благо”. Історичний аспект розвитку соціального партнерства за кордоном і в Україні.

Суб’єкти соціального партнерства Порядок ведення тристоронніх переговорів на національному рівні та укладання генеральної угоди. Учасники і порядок проведення тарифних переговорів на галузевому (територіально-галузевому) рівні. Зміст галузевої тарифної угоди та її організаційне значення. Порядок укладання колективних договорів на мікро рівні, їх структура та зміст.

Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою. Правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні 1, 5, 6, 7, 9.

2.2.13 Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин. Соціальні процеси в сфері праці. Використання соціологічних і соціально-психологічних методів при дослідженні проблем трудової організації. Мета і задачі соціологічних досліджень. Функції соціологічного дослідження. Види соціологічних досліджень. Етапи соціологічного дослідження. Розробка соціологічного дослідження.

Законодавчі акти, що регулюють соціально-трудові відносини: Конституція України, Кодекс законів про працю України, закони України “Про зайнятість населення”, “Про колективні договори й угоди”, “Про охорону праці”, “Про оплату праці” і ін., правові акти міністерств, комітетів відомств, локальні правові акти. Відповідність трудового законодавства України міжнародним нормам 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8.

2.2.14 Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин. Створення і розвиток МОП. Структура МОП. Основні сфери діяльності, задачі і пріоритети Міжнародної організації праці. Міжнародні конференції МОП. Галузеві комітети. Регіональні конференції. Адміністративна рада. Міжнародне Бюро Праці. Консультативні групи. Методи праці МОП: розробка конвенцій і рекомендацій та контроль за їх виконанням; порядок розробки міжнародних норм; юридична природа конвенцій і рекомендацій. Контроль за виконанням міжнародних трудових норм. Міжнародне технічне співробітництво. Досліджувана і видавнича діяльність МОП 12, с.354-419.

2.2.15. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин. Принципи організації соціально-трудових відносин у країнах з розвинутої ринковою економікою. Основні закордонні моделі регулювання соціально-трудових відносин. Типи регулювання соціально-трудових відносин у залежності від ролі і місця владних структур. Типи регулювання соціально-трудових відносин у залежності від ступеня участі працівників у керуванні підприємством.

Регулювання соціально-трудових відносин у міжнародній практиці. Зміст Всесвітньої програми зайнятості. Зміст Програм професійної підготовки кадрів. Зміст програм “Міжнародні трудові норми і права людини”. Характеристика програм підвищення якості трудового життя.

Характеристика закордонного досвіду колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин. Колективні переговори в закордонних країнах як ефективний засіб узгодження інтересів суб’єктів соціально-трудових відносин. Закордонні моделі регулювання соціально-трудових відносин на виробничому рівні. Форми виробничої демократії в закордонних країнах 12, с.423-458.


Література
  1. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000р. № 2017-ІІІ
  2. Закон України “Про зайнятість населення” від 1.03.1997р. зі змінами та доповненнями.
  3. Закон України “Про колективні договори” від 25.05.1999р.
  4. Закон України “Про оплату праці” від 24.03.1995р. зі змінами та доповненнями
  5. Наказ міністерства праці та соціальної політики “Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” №260 від 08.06.2001
  6. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда. учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 407с.
  7. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці. Навчальній посібник. К. “Знання прес”. 2001. – 313с.
  8. Буряк П.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навч. посібник. К.:«Центр навчальної літератури». -2004.- 402с.
  9. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. М: Издательская группа Норма-инфра. 2003.- 384с.
  10. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навч. посібник. К.:“ЗНАННЯ” .- 2004 – 364с.
  11. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навч. посібн. К.:”Знання”.-2005.-348с.
  12. Экономика труда и социально - трудовые отношения / Г.Г. Меликяна, Р.П. Колосовой. М.: Издательство МГУ, 1996. – 623с.


2.3 РИнок праці


2.3.1 Ринок праці в соціально-економічній системі. Ринок праці в економічній системі країни. Поняття “ринок праці”, “ринок робочої сили”, “ринок робочих місць”, “ринок зайнятості”. Відтворювальні процеси на ринку праці. Підходи до диференціації ринків праці. Класифікація ринків праці. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці. Функції ринку праці 2, с.15-66.

2.3.2 Пропозиція товару на ринку праці. Поняття індивідуальної та сукупної пропозиції на ринку праці. Показники пропозиції робочої сили. Працездатність як основа входження до складу робочої сили. Чинники трудової активності. Трудова мобільність як чинник формування пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці. Криві пропозиції робочої сили. “Ефект доходу” та “ефект заміщення”. Теорія вибору на ринку праці. Класична теорія пропозиції часу. Пропозиція інтенсивності праці. Пропозиція якості робочої сили 1, с.243-356.

2.3.3 Закономірності попиту-пропозиції на ринку праці. Попит на товар на ринку праці. Фактор незамінності товару на ринку праці. Вартість та ціна робочої сили. Визначення рівноважної заробітної платні на ринку праці. Конкурентна рівновага на ринку праці. Зрушення попиту і пожвавлення ринків праці. Державне регулювання попиту-пропозиції робочої сили 3, с.114-197.

2.3.4 Забезпечення зайнятості населення. Зайнятість населення як форма зайнятості ресурсів. Понятійний апарат зайнятості. Основні концепції зайнятості населення. Повна та глобальна, примусова та добровільна зайнятість працездатного населення. Види і форми зайнятості. Класифікація форм зайнятості за статусом зайнятості, характером організації робочих місць, стабільністю трудової діяльності, формами правового регулювання і формами організації робочого часу. Поняття повної і неповної зайнятості. Види неповної зайнятості. Загальні тенденції зайнятості в Україні на сучасному етапі розвитку. Державне регулювання зайнятості населення 4, 5, 7.

2.3.5 Безробіття як макроекономічна проблема. Безробіття в сучасному світі. Види безробіття: фрикційне, інституційне, структурне, регіональне, застійне. Природне та вимушене безробіття. Природна норма безробіття. Критичний рівень безробіття. Усталений рівень безробіття. Повне і часткове безробіття. Диференціація безробіття за ознакою реєстрації. Статистичні показники безробіття та методика їх розрахунку. Розрахунок коефіцієнта безробіття за методикою Г. Стендінга. Співвідношення об’ємів ВВП і безробіття. Закон Оукена. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Допомога по безробіттю 8, с.157-197.

2.3.6 Гнучкість та жорстокість ринку праці. Поняття жорсткості та гнучкості ринку праці. Гнучкість витрат на робочу силу. Гнучкі форми зайнятості та використання робочого часу. Нестандартні режими робочого часу: неповний робочий час та його різновиди, гнучкий робочий рік, стиснутий робочий тиждень, гнучкі графіки робочого часу. Нестандартні робочі місця, надомна праця. Нестандартні організаційні форми зайнятості: тимчасові працівники, вторинна зайнятість. Само зайнятість як форма нестандартної зайнятості. Безкоштовно працюючі члени сім’ї. Організаційно-правові аспекти жорсткості ринку праці в Україні 10, с.322-387.

2.3.7 Незареєстрований ринок праці. Сутність та структура незареєстрованого ринку праці. Ненавмисне, вимушене та ініціативне уникнення реєстрації на ринку праці. Принципова основа незареєстрованої трудової діяльності. Методи вимірювання незареєстрованого ринку праці і незареєстрованої зайнятості. Прямі методи. Непрямі методи: PREALG метод, метод “неврегульованого ринку праці”, метод Контіні, метод валютного коефіцієнту, метод фізичного внеску. Масштаби незареєстрованої трудової діяльності. Незареєстрований ринок праці в Україні 11, с.25-88.

2.3.8 Внутрішньофірмовий ринок праці. Зайнятість на внутрішньофірмовому ринку праці. Причини дисбалансу на внутрішньо фірмовому ринку праці. Визначення дефіциту та надлишку робочої сили. Управління процесом руху персоналу. Забезпечення стабілізації персоналу. Пристосування кадрів до змін на підприємстві 12, с.97-124.

2.3.9 Міжнародний ринок праці. Тенденції розвитку міжнародного ринку праці. Глобалізація ринку праці. Міжнародна трудова міграція. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Діяльність Міжнародної організації з питань міграції (МОМ). Спеціальні програми МОМ. Керівні органи і діяльність Міжнародна організація праці (МОТ). Основні конвенції МОП з питань регулювання ринку праці 13, с.134-167.


Література

  1. Бараник З.П. Статистика ринку праці: Навч. посібник. К.: “ЗНАННЯ”.- 2005.-408с
  2. Лібанова Е.М. Ринок праці. Навч. посібник. К.: «Центр навчальної літератури» -2003.- 302с.
  3. Лисенко Л.І. Ринок праці. Техніка пошуку роботи. К.: «Центр навчальної літератури».- 2004.- 246с.
  4. Кодекс законів про працю України // Кодекси України: В 4 т. — К.: АТЗТ, Право. — 1997. — Т. 4 (за станом на 1 вересня 1997 року).
  5. Про зайнятість населення: Закон України // Голос України. —1997. — 30 грудня.
  6. Про колективні договори і угоди: Закон України // Голос України. — 1993. —15 липня.
  7. Про оплату праці: Закон України // Закони про працю. — К.: — 1997 — С173—181.
  8. Петюх В. М. Ринок праці. — К.: КНЕУ, 1999.-287с.
  9. Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість. — К.: МАУП, 1997.-120с.
  10. Петюх В.Н. Рыночная экономика. — К.: Урожай, 1995.-432с.
  11. Рофе А.Й., Збышко Б.Г., Ишин В.В. Рынок труда, занятость населения, зкономика ресурсов для труда: Учеб. пособие / Под ред. проф. А.И. Рофе. — М.: МИК, 1997.-160с.
  12. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. — К.: Вид-во УАДУ, 1997.-296с.
  13. Чижова Л.С. Занятость и рынок труда: новые реалии, национальные приоритеты, перспективы. — М.: Наука, 1998.-254с.


2.4 Менеджмент персоналу


2.4.1 Персонал організації як об’єкт менеджменту. Предмет, об’єкт і завдання навчальної дисципліни. Організація як соціальний інститут. Схема організації та її зв’язки з зовнішнім середовищем. Персонал організації. Три аспекти значення людського фактора в організації. Категорії персоналу у відповідності Класифікатору професій ДК 003-95. Сутність структури персоналу організації, види структури та її значення у функціонуванні організації. Ресурсне забезпечення менеджменту персоналу. Нормативно-правова база менеджменту персоналу. Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу. Інформаційна база менеджменту персоналу. Кадрове забезпечення менеджменту персоналу. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення менеджменту персоналу 1, с.116-137.

2.4.2 Методологія управління персоналом організації. Концепція, принципи та методи управління персоналом фірми. Кадрова політика, її цілі, різновиди, завдання. Фактори впливу на кадрову політику. Кадрові стратегії, види кадрових стратегій в залежності від стратегій організації. Формальна та неформальна системи управління персоналом. Бюрократична та патерналістська моделі управління персоналом. Відмінності в системах управління персоналом в залежності від моделі ринку праці. Функції управління персоналом організації. Сфери управління персоналом організації. Система лінійного та функціонального управління персоналом 4, с.14-97.

2.4.3 Конкурентоспроможність персоналу як об’єкт стратегічного управління організації. Сутність, види та показники конкурентоспроможності персоналу. Місце i значення планування та організації розвитку персоналу в системі управління персоналом. 0сновнi завдання планування та організації розвитку персоналу. Сутність професійного розвитку персоналу та його роль у забезпеченні конкурентоспроможності працівників та організації. Принципи управління розвитком персоналу, виникнення и складові управління персоналом, взаємозв’язок стратегії розвитку персоналу i стратегії управління організацією. Складові конкурентоспроможності персоналу, вдосконалення управління конкурентоспроможністю персоналу в умовах ринкових відносин 3, с.551-598.

2.4.4 управління проектом розвитку персоналу в організації. Сутність i складові проекту розвитку персоналу, концепція адаптивного управління розвитком персоналу організації. Характеристики адаптації системи розвитку персоналу. Види проектів розвитку персоналу. Складання проекту розвитку персоналу в організації, прогнозування його наслідків i потенційної ефективності. Контроль виконання проекту розвитку персоналу в організації, оцінка ефективності реалізації проекту, сучасний стан управління розвитком персоналу. 0рганiзацiя системи розвитку персоналу на пiдприємствi. Особливості організації системи підготовки, перепідготовки та підвищення квалiфiкацiї персоналу на великих, середніх i малих підприємствах. Технологія процесу професійного навчання персоналу в організації. Визначення потреби підприємства у підготовці, перепідготовці та підвищенні квалiфiкацiї персоналу, цілей навчання, розроблення навчальних планів i програм. 3мiст, форми та методи професійного навчання персоналу, обґрунтування їх вибору для забезпечення конкурентоспроможності організації 2, с.214-225.

2.4.5 маркетинг персоналу. Джерела інформації та нормативно-правові акти з управління персоналом. Сутність маркетингу персоналу, його роль у розвитку працівників організації в умовах ринкової економіки. Принципи маркетингу персоналу. 3овнiшнi та внутрішні фактори, що визначають напрями маркетингу персоналу, джерела інформації з питань управління та розвитку персоналу. 0блiк якостей особового складу керівників, професіоналів, фахівців, технічних виконавців i робітників в організації, що характеризують їх розвиток. Державна статистична та оперативна звітність з управління та розвитку персоналу, класифікатор професій. довідник квалiфiкацiйних характеристик професій працівників. 3аконодавчi та нормативні акта з питань розвитку персоналу в Україні 7, с.180-198; 8, с.55-102.

2.4.6 Економічні аспекти розвитку персоналу. Інвестиції в персонал як основа розроблення виробничих i соціальних показників розвитку організації. Складові витрат на розвиток персоналу відповідно до методик визначення вартості робочої сили. Фактори, що впливають на обсяги витрат організації на розвиток персоналу, аналіз i розрахунок планових витрат на розвиток персоналу. 3овнiшнi та внутрішні витрати на розвиток персоналу. Види витрат на підготовку, перепідготовку та підвищення квалiфiкацiї персоналу на пiдприємствi. Методологічні підходи до визначення ефективності професійного навчання персоналу, критерії та показники ефективності підготовки, перепідготовки i підвищення квалiфiкацiї персоналу. Соціальна ефективність професійного навчання персоналу. Система показників та оцінка економічної ефективності професійного навчання персоналу 5, с.52-97; 6, с.105-163.

2.4.7 прогнозування i планування розвитку персоналу. Визначення поточної та перспективної потреби організації у персоналі як основа для прогнозування i планування його розвитку. Специфіка аналізу, планування i прогнозування розвитку персоналу в умовах ринкової економіки. Методи визначення професійного та квалiфiкацiйного складу робітників на пiдприємствi. Розрахунок професійно-квалiфiкацiйної структури робітників. Особливості розрахунку структури фахівців у розрізах спеціальностей та рівнів квалiфiкацiї. Балансові розрахунки додаткової потреби в робітниках i фахівцях та джерел забезпечення її на пiдприємствi. Прогнозування додаткової потреби підприємства у персоналі на рівнях адміністративного району, міста, області та держави. Визначення обсягів професійного навчання у професійно-технічних i вищих навчальних закладах в розрізі професій та спеціальностей з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку економіки 9, с.63-122.

2.4.8 Системи освіти та професійної підготовки персоналу. 3агальна середня освіта. 3агальноосвiтнi та інші навчальні заклади середньої освіти. Управління системою загальної середньої освіти. Професійно-технічна освіта. Курсове професійно-технічне навчання робітників. Управління професійно-технічною освітою та її організація. Професійно технічні навчальні заклади. Участь підприємства у здійсненні професійно-технічної освіти. Порядок надання робочих місць для проходження учнями i слухачами виробничого навчання та виробничої практики. Державне управління вищою освітою, вищі навчальні заклади. 0рганiзацiя навчання i підготовка фахівців з вищою освітою. Ступневість професійно-технічної та вищої освіти. Освiтньо-квалiфiкацiйнi рівні випускників навчальних закладів. 0свiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. 0свiтнъо-професiйна післядипломна підготовка 10, с.197-255.

2.4.9 Кадрова служба і кадрове діловодство. Кадрова служба як засіб реалізації кадрової політики. Функції та завдання кадрової служби. Права, обов'язки й відповідальність керівника кадрової служби. Основні типи організаційної структури кадрової служби. Співробітництво кадрової служби з іншими структурними підрозділами організації. Номенклатура справ з кадрового діловодства. Склад кадрової документації та її призначення. Документальне забезпечення обліку та руху кадрів. Ведення особових справ. Облік особового складу організації. Комп'ютеризація кадрового діловодства 11, с.23-102.

2.4.10 Регламентація посадових обов’язків i визначення вимог до персоналу. Типова посадова інструкція керівників, фахівців i технічних виконавців, опис робочих місць робітників. Сутність i зміст квалiфiкацiйних карт, карт компетенцій. Використання професiограм, трихограм i професiокарт для визначення напрямів професійного розвитку фахівців i керівників. Поняття i завдання ділового оцінювання персоналу підприємства 3астосування результатів ділового оцінювання персоналу у плануванні та організації його розвитку на підприємстві. Вимоги до здійснення ділового оцінювання персоналу, порядок розроблення програм ділової оцінки персоналу підприємства Взаємодія служби управління персоналом підприємства зі спеціалізованими фірмами, організаціями i центрами зайнятості щодо визначення вимог з проведення виробничої адаптації працівників 12, с.223-268.

2.4.11 Атестація персоналу як метод його оцінювання та розвитку. Атестація як особливий метод оцінювання персоналу, явні та латентні функції атестації керівників i фахівців. Причини, що зумовлюють суб’єктивний характер атестації персоналу. Сучасні форми атестації персоналу організації. Індивідуальний план розвитку та особисті цілі працівника. Роль керівника у здійсненні атестації підлеглих працівників. Процедура проведення атестації персоналу на пiдприємствi. Взаємозв’язок атестації зі стратегією управління конкурентоспроможністю персоналу організації. Особливості проведення атестації державних службовців, педагогічних i наукових працівників. 3арубiжний досвід здійснення атестації, нетрадиційні підходи в атестації персоналу організації. Особливості проведення «360° атестації». 3астосування психологічних методів оцінки персоналу підприємства під час атестації 8, с.322-378.

2.4.12 Планування й організація професійного навчання робітників організації. Види, форми та цілі професійного навчання персоналу з робітничих професій. 3адачi та функції підприємства щодо організації професійного навчання робітників в умовах ринкової економіки. Роль держави у здійсненні підготовки кадрів з робітничих професій. 0рганiзацiя підготовки, перепідготовки та підвищення квалiфiкацiї робітників на пiдприємствi. підготовка нових робітників за курсовою та індивідуальною формами навчання. Специфіка перепідготовки робітників в організації у ринкових умовах. Розроблення та затвердження навчальних планів i програм для перепідготовки робітників на пiдприємствi. Планування та організація підвищення рівня квалiфiкацiї робітників. Форми підвищення квалiфiкацiї робітників на пiдприємствi. Курси бригадира, гуртки та групи якості, лекторії, систематичне самостійне навчання та iншi форми підвищення квалiфiкацiї робітників 2, с.402-465.

2.4.13 Планування та організація підвищення квалiфiкацiї i перепідготовки керівників i фахівців. 3дiйснення планування та організації підвищення квалiфiкацiї i перепідготовки керівників i фахівців на пiдприємствi в умовах ринкової економіки. Роль держави у проведенні підвищення квалiфiкацiї i перепідготовки фахівців. Навчальні заклади, що здійснюють післядипломну освіту керівників i фахівців. 0рганiзацiя систематичного самостійного навчання керівників i фахівців на пiдприємствi. Планування навчання персоналу з вищою освітою на виробничо-економічних семінарах, особливості короткострокового навчання керівників i фахівців. Планування та організація тривалого періодичного підвищення квалiфiкацiї керівників i фахівців на пiдприємствi. Перепідготовка керівників i фахівців підприємства з метою одержання нової спеціальності з вищою освітою, терміни та умови навчання 3, с.206-269.

2.4.14 Планування трудової кар’єри i роботи з кадровим резервом. Ділова кар’єра працівників та планування її в сучасних умовах на пiдприємствi. Цiлi ділової кар’єри працівника. Класифікація типів ділової кар’єри. Система управління i планування ділової кар’єри персоналу на пiдприємствi. 3авдання та принципи, організація професійно-квалiфiкацiйного просування i планування ділової кар’єри працівників в організації. Внутрипрофесiйне, мiжпрофесiйне, лінійно-функціональне i соціальне просування робітників. Планування та розвиток кар’єри фахівців i керівників у сучасній організації. Горизонтальне, вертикальне и комплексне просування фахівців i керівників. планування i підготовка резерву керівників на пiдприємствi. 0сновнi завдання формування кадрового резерву. Етапи формування резерву керівників підприємства. 0сновнi форми роботи з підготовки резерву керівників 8, с.605-636.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Авдеев В.В. Управление персоналом: технология формирования команды. Учеб. пособие для вузов. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 544с.
  2. Аксенова Е.А. Управление персоналом. Учебник для вузов. Под ред. Т.Ю.Базарова, Б.Л. Еремина. - 2-е изд. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 560с.
  3. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами. 8-е изд. СПб.: Питер, 2004. – 832с.
  4. Базаров Т. Ю. Управление персоналом. Учеб. пособие для сред. проф. образования. - 2-е изд.- М.: Академия, 2003. - 224с.
  5. Беляцкий Н.П. Управление персоналом. Учеб. пособие для вузов. - Минск: Экоперспектива, 2003. - 352с.
  6. Десслер Гари. Управление персоналом. Учеб. пособие. Пер. с англ. Под общ. ред. Ю.В. Шленова. - М.: БИНОМ, 1997. - 432с.
  7. Егоршин А. П. Основы управление персоналом. Учебниое пособие для вузов.- Н.Новгород: НИМБ, 2003. - 303с.
  8. Егоршин А. П. Управление персоналом. Учебник для вузов.- Н.Новгород: НИМБ, 2003. - 720с.
  9. Одегов Ю. Г. Управление персоналом, Оценка эффективности. Учеб. пособие для вузов. Рос. экон. акад. им. Г.В. Плеханова. - М.: Экзамен, 2002. - 256с.
  10. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 351с.
  11. Травин В.В., Дятлов В.А. Менеджмент персонала предприятия: Учеб.-практ. пособие. – 4-е изд. – М.: Дело, 2002. – 272с.
  12. Управление персоналом: Учебник для вузов/ Под ред. Т.Ю. Базарова, Б.Л. Еремина. -2-е изд. –М.: ЮНИТИ, 2002. – 560с.



Голова фахової атестаційної комісії

__________________