Geum.ru

Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр магістр на основі окр бакалавра/спеціаліста за спеціальністю 05010101 «Інформаційні управляючі системи та технології» Схвалено на засіданні кафедри

Вид материалаДокументы

Содержание


Критерії оцінювання знань вступників
0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання). 5
10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття. 15
20 балів – вступник має слабкі знання про об’єкт вивчення (питання), не нечітко відтворює основні поняття. 25
Критерії оцінювання знань вступників
Подобный материал:
1   2

Перелік питань для проведення вступного випробування з фахових дисциплін для вступників згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році, які вступають до НУХТ для здобуття ОКР магістра на основі ОКР бакалавра/спеціаліста за спеціальністю 8.05010101 «Інформаційні управляючі системи та технології»

  1. Поняття класу в об’єктно-орієнтованому програмуванні.
  2. Методи і властивості в об’єктно-орієнтованому програмуванні.
  3. Створення і видалення об’єктів в об’єктно-орієнтованому програмуванні.
  4. Інкапсуляція як один з основних принципів об’єктно-орієнтованого програмування.
  5. Наслідування як один з основних принципів об’єктно-орієнтованого програмування.
  6. Поліморфізм як один з основних принципів об’єктно-орієнтованого програмування.
  7. Основні положення булевої алгебри. Логічні змінні і функції.
  8. Логічні елементи: види, функціонування, реалізація.
  9. Основні види комбінаційних цифрових пристроїв: перетворювачі кодів, шифратори, дешифратори, мультиплексори, демультиплексори, суматори, перемножувачі. Принцип роботи і реалізація.
  10. Тригери: види, принцип роботи, таблиці істинності, реалізація.
  11. Регістри: види, принцип роботи, таблиці істинності, реалізація.
  12. Лічильники імпульсів: види, принцип роботи, таблиці істинності, реалізація.
  13. Характеристики і параметри біполярного транзистора у режимі малого сигналу.
  14. Види зворотних зв’язків у підсилювачах і їх вплив на параметри підсилювача.
  15. Параметри і характеристики операційного підсилювача і основні пристрої на його основі.
  16. Досконалі кон’юнктивна і диз’юнктивна нормальні форми логічних функцій і їх спрощення за допомогою карт Карно.
  17. Принцип дії, структури, характеристики і параметри комбінаційних цифрових пристроїв.
  18. Принцип дії, структури, характеристики і параметри цифрових пристроїв з пам’яттю (послідовнісних цифрових пристроїв).
  19. Алгоритми додавання, віднімання, множення і ділення двійкових чисел у прямих і доповнювальних кодах з фіксованою і плаваючою точкою
  20. Будова, принцип дії, основні пристрої і їх функції мікропроцесора К580
  21. Операційні пристрої комп’ютера: будова, принцип дії, основні частини і їх характеристики
  22. Пристрої керування: види, будова, принцип дії, алгоритми функціонування
  23. Пам’ять комп’ютера: ієрархія, фізична реалізація, основні параметри і характеристики
  24. Периферійні пристрої комп’ютера: види, принципи дії, алгоритми взаємодії з центральним процесором
  25. Класифікація баз даних. Стандарт баз даних ANSII.
  26. Етапи проектування бази даних.
  27. Реляційна модель даних. Множинні операції реляційної алгебри.
  28. Поняття про нормалізацію даних. Характеристика 1NF, 2NF, 3NF.
  29. Мова запитів SQL. Характеристика оператора Select.
  30. Три видатні моделі даних.
  31. Поняття про бази знань. Класифікація знань.
  32. Моделі знань, використовувані у базах знань. Їх характеристики, переваги та недоліки.
  33. Методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
  34. Методи хорд і дотичних розв’язання нелінійних алгебраїчних і трансцендентних рівнянь.
  35. Інтерполяційний поліном Лагранжа.
  36. Метод найменших квадратів.
  37. Формула трапецій і метод Cімпсона для розв’язання визначених інтегралів.
  38. Методи порівняння алгоритмів.
  39. Ідея двійкового пошуку елементів в упорядкованому масиві.
  40. Призначення і дія алгоритму Бойєра-Мура..
  41. Ідея алгоритму швидкого сортування.
  42. Основні поняття і визначення штучного інтелекту?
  43. Різнотипи систем обробки знань?
  44. Способи опису та моделі представлення знань?
  45. Експертні системи (ЕС).
  46. Категорії учасників процесу прийняття рішень.
  47. Формування вихідної матриці альтернатив для вирішення ЗПР.
  48. Класичні критерії вибору оптимального рішення.
  49. Похідні критерії вибору оптимального рішення.
  50. Використання схеми “дерева рішень” при вирішенні ЗПР.
  51. Екстраполяційні методи прогнозування, основані на аналізі часових рядів.
  52. Аналіз та згладжування даних при розробленні прогнозних моделей.
  53. Поняття системи. Які види систем Ви знаєте?
  54. Алгоритм визначення проблеми.
  55. Основні ознаки багаторівневої ієрархічної системи. Назвати основні критерії вибору багаторівневої ієрархічної системи.
  56. Ідеологія системної оптимізації.
  57. Розкрити зміст визначення „Операційна система як розширена машина”.
  58. Основні сучасні вимоги до ОС.
  59. Поняття операційної системи (ОС). Призначення, функції. Компоненти ОС.
  60. Визначити типові архітектури операційних систем. Управління процесами і потоками. Основні завдання.
  61. Дати визначення файлової системи. Вказати основні її функції.
  62. Вказати основні способи організації розривної пам`яті.
  63. Визначення поняття віртуальної пам`яті і особливості її реалізації в сучасних системах
  64. Програмний інтерфейс і інтерфейс користувача. Призначення, види.
  65. Пояснити принцип багаторівневості підсистем введення-виведення. Назвати типові рівні.
  66. Одноканальні системи масового обслуговування з відмовами. Граф станів та основні показники роботи.
  67. Одноканальні системи масового обслуговування з очікуванням Граф станів та основні показники роботи.
  68. Типи моделей управління запасами. Однопродуктова статична модель.
  69. Схема імітаційного моделювання.
  70. Імітаційне моделювання випадкових подій. Схема алгоритму моделювання простої події.
  71. Імітаційне моделювання дискретної випадкової величини.
  72. Формальне визначення мереж Петрі.
  73. Імітаційне моделювання дискретних випадкових подій.
  74. Загальні особливості та рівні управління автоматизованих систем управління.
  75. Типи моделей управління запасами, фактори, що впливають на вибір моделі..
  76. Однопродуктова статична модель управління запасами.
  77. Багатоканальні системи масового обслуговування з відмовами.
  78. Системи масового обслуговування з очікуванням та їх характеристики.
  79. Етапи імітаційного моделювання. Імітаційне моделювання повної групи несумісних подій.
  80. Багатопродуктова статична модель управління запасами з обмеженнями на місткість складських приміщень.
  81. Однопродуктова статична модель управління запасами з розривами цін на придбання. Алгоритм визначення оптимального об`єму замовлення.
  82. Загальна постановка задачі лінійного програмування. Опорне рішення задачі лінійного програмування.
  83. Алгоритм розв’язання задач лінійного програмування з допомогою симплекс-таблиць Оцінка опорного рішення за м+2 – рядком симплекс-таблиці.
  84. Особливості постановки задачі, що розв’язується методом множників Лагранжу.
  85. Основні типи задач оптимізації
  86. Основні методи розв’язання задач оптимізації
  87. Методи одномірної оптимізації Основна ідея методів.
  88. Метод рівномірногоий пошуку
  89. Метод дихотомічногоий пошуку
  90. Алгоритм дихотомічного пошуку
  91. Метод Фібоначчі
  92. Метод золотого перерізу
  93. Алгоритм методу ділення навпіл
  94. Метод Ньютону
  95. Загальна постановка задачі лінійного програмування. Канонічна форма задачі лінійного програмування
  96. Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
  97. Ознака оптимальності опорного плану. Ознака необмеженості цільової функції.
  98. Алгоритм симплексного методу
  99. Правила обчислення елементів симплекс-таблиці при переході до нового базису.
  100. Алгоритм симплексного методу зі штучним базисом
  101. Двоїстий симплекс-метод та ого особливості
  102. Метод Гоморі для знаходження цілечислового рішення ЗЛП
  103. Метод множників Лагранжа
  104. Фактори, що впливають на надійність технічних об’єктів.
  105. Відновлювані та невідновлювані об’єкти. Показники надійності.
  106. Експоненціальний розподіл ймовірності безвідмовної роботи. Інтенсивність відмов.
  107. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об’єктів.
  108. Мажоритарний метод.
  109. Поняття тесту. Основні методи побудови тестів.
  110. Двовимірні масиви в мові програмування C++.
  111. Рядки в мові програмування С++
  112. Структури в С++.
  113. Одновимірні масиви в С++.
  114. Захист від завад. Поняття інформаційної надлишковості.
  115. Шифрування як захист від несанкціонованого доступу до інформації. Основні класи шифрів.
  116. Стандарти криптографічного захисту.
  117. Цифровий підпис.
  118. Стандарти телефонії. Первинні параметри проводової лінії.
  119. Дискретизація та квантування, цифрова модуляція.
  120. Мережі із комутацією пакетів. Керування чергами, маршрутизація.
  121. Локальні комп’ютерні мережі.
  122. Семирівнева архітектура комп’ютерних мереж. Призначення рівнів і їх функціональні можливості
  123. Ознаки класифікації сучасних комп’ютерних мереж. Приклади.
  124. Архітектура, структурна організація, алгоритми роботи і функціональні можливості локальних мереж типу Ethernet і Token Ring
  125. Архітектура, структурна організація, алгоритми роботи і функціональні можливості магістральних мереж типу Frame Relay і ATM.
  126. Загальна характеристика і функціональна структура харчового підприємства.
  127. Використання комп`ютерних технологій в управлінні якістю харчових виробів.
  128. Процесно-орієнтоване управління харчовим підприємством. Реінжиніринг харчового виробництва.
  129. Організація логістичної системи підприємства.
  130. Управління проектом створення автоматизованої системи.
  131. Інформаційне забезпечення автоматизованої системи.
  132. Поняття про методологію SADT. Призначення та область застосування.
  133. Моделювання бізнес процесів засобами CASE технології BPWin.
  134. Призначення та характеристика функціонально-вартісного аналізу засобами CASE технології BPWin.
  135. Призначення, область використання та характеристика CASE технології ERWin.
  136. Види зв’язків між сутностями в логічній моделі даних, підтримувані CASE технологією ERWin.
  137. Правила підтримки цілісності даних в CASE технології ERWin.
  138. Зв’язок між моделлю даних та моделлю процесів в CASE технологіях ERWin та BPWin.
  139. Поняття про фізичну модель даних в середовищі ERWin. Рівні фізичної моделі даних.
  140. Характеристика та призначення трансформаційної моделі даних в середовищі ERWin.
  141. Поняття про представлення в реляційній базі даних. Побудова представлень засобами ERWin.
  142. Клієнт-серверні технології та клієнт-серверні архітектури баз даних.
  143. Генерація SQL коду системного каталогу на сервері бази даних засобами ERWin.
  144. Правила побудови інтерфейсу користувача за стандартом GUI.
  145. Побудова клієнтського додатку засобами Delphi в технології ADO.
  146. Парадигми програмування?
  147. Області використання логічного програмування?
  148. Формальне визначення основної частини синтаксису Пролога, користуючись формою запису Бекуса-Наура (БНФ)?
  149. Семантика програм Прологу?
  150. Правила хорошого стилю програмування у Прологу?
  151. Формалізація задачі, виходячи з її змістовної постановки?
  152. Дайте характеристику мультимедіа та її складових.
  153. Проаналізуйте растрову та векторну графіку
  154. Дайте характеристику параметрам растрових зображень
  155. Дайте характеристику основним форматам растрової графіки.
  156. Опишіть складові технології Flash.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на вступному випробуванні з фахових дисциплін для вступників згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році,
які вступають до НУХТ для здобуття ОКР «магістр» на
основі ОКР «бакалавр»/ «спеціаліст» за спеціальністю
8.05010101 «Інформаційні управляючі системи і технології»


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання (ККЗ). Рівень знань вступника оцінюється за обсягом і якістю виконаного ним завдання.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:

0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

5 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ має досить поверхневе уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.

15 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), робить грубі помилки в основних поняттях.

20 балів – вступник має слабкі знання про об’єкт вивчення (питання), не нечітко відтворює основні поняття.

25 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

35 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

40 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

45 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

55 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає помилки, лише за зразком повторює відповідну операцію.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриман-ими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 60 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.


Голова фахової атестаційної комісії В.В. Самсонов

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
Критерії оцінювання знань вступників на вступному випробуванні у формі співбесіди з фахових дисциплін для категорій вступників, яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році, які вступають до НУХТ для здобуття ОКР «магістр» на
основі ОКР «бакалавр»/ «спеціаліст» за спеціальністю
8.05010101 «Інформаційні управляючі системи і технології»


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

“Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

“Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

“Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.


Голова комісії з проведення співбесіди В.В. Самсонов