Geum.ru

Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю 05170102 «Технології жирів І жирозамінників» Схвалено на засіданні кафедри

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Спеціальна частина програми.
3. Перелік питань для підготовки до вступного випробування
4. Список рекомендованої літератури.
Критерії оцінювання знань вступників
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

національний університет харчових технологій


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Голова приймальної комісії НУХТ,

ректор С.В. Іванов

" 28 " листопада 2011 р.


програма

фахового вступного випробування для зарахування на навчання за ОКР «спеціаліст» за спеціальністю 7.05170102 «Технології жирів і жирозамінників»




Схвалено на засіданні кафедри

технології жирів та парфумерно-косметичних продуктів

Протокол № 5 від "22 "листопада 2011р.

Завідувач кафедри _________ В.В. Манк

Схвалено Вченою радою факультету

технології м’ясо-молочних та парфумерно-косметичних продуктів

Протокол № від " " 2011р.

Голова Вченої ради факультету,

Декан Г.І. Гончаров



2011

Мета вступних випробувань – встановити рівень засвоєння теоретичних основ харчової технології, фізико-хімічних, біохімічних та мікробіологічних основ технологічних процесів харчових виробництв; знань про склад сировини, основних процесів технології галузі, закономірностей фізико-хімічних перетворень сировини під час виробництва готових продуктів тощо.

Дана програма базується на дисциплінах: “Загальні технології харчової промисловості”, “Біохімія та технологія оліє-жирової сировини”, “Хімія жирів та їх похідних”, “Технологія галузі”, та дисциплінах циклу природничо-наукової підготовки.

Зміст програми

1. Базова частина програми.

1.1. Класифікація ліпідів. Основні відомості про ліпіди та жирні кислоти [13].

1.2 Насичені жирні кислоти. Загальні властивості ненасичених жирних кислот. Алкенові та алкінові кислоти. Фізичні властивості жирних кислот. Хімічні властивості жирних кислот[13].

1.3 Хімічні та фізичні властивості гліцерину[13].

1.4 Хімічні властивості ацилгліцеринів. Реакції за участю ефірних зв’язків. Реакції радикалів жирних кислот. Гідрогенізація жирів[13].

1.5 Особливості перетворення жирів та олій в процесі зберігання та під час одержання [13].

1.6 Речовини, супутні жирам. Фосфоліпіди. Жиророзчинні вітаміни. Пігменти. Стероли. Воски [13].

1.7 Характеристика окремих жирів промислового значення [13].

1.9. Характеристика насіння олійних культур. Хімічний склад олійного насіння: ліпіди, білки, вуглеводи, мінеральні речовини. Морфологічна характеристика олієжирової сировини Особливості біохімічних процесів у насінні. Зберігання олійного насіння, біохімічні процеси в насінні при зберіганні. Післязбиральне дозрівання насіння. Способи та режими зберігання [2,14].

1.10. Товарознавча оцінка олієжирової сировини Вимоги стандартів до якості насіння олійних і жирової сировини [2,14].

1.11. Характеристика тваринних жирів: великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та птиці; їх жирно-кислотний склад. Жири риб і морських ссавців Зміни якості сировини під час зберігання [2,14]..

1.12. Загальна характеристика рослинних білків. Основні джерела одержання рослинних білків. Характеристика ізольованих білкових продуктів. Технологія одержання ізольованих білкових продуктів. Функціональні властивості рослинних білків та методи їх регулювання [2,14].

1.13. Сутність процесів, способи та обладнання видобутку рослинних олій. Варіанти технологічних схем. Теоретичні основи головних процесів технології видобування та переробки жирів [12].

1.14. Механічні та гідромеханічні процеси. Подрібнення сировини. Теоретичні основи пресового методу вилучення олії з насіння. Принцип дії шнекових пресів. Фактори, що впливають на ефективність пресування. Методи первинного очищення олії від нежирових домішок - відстоювання, фільтрування, центрифугування [12].

1.15. Теоретичні основи екстракційного методу вилучення олії із сировини. Поняття про конвективну та молекулярну дифузію. Закони дифузії. Характеристика розчинників для екстракції. Основні вимоги до розчинників. Фактори, що впливають на ефективність екстракції. Класифікація методів екстракції. Дистиляція місцели, теоретичні основи, способи та обладнання. Відгонка розчинника зі шроту [12].

1.16. Поняття про рафінацію рослинних олій, класифікація методів рафінації [3-5]. Технологія гідратації фосфоліпідів. Технологічні схеми гідратації. Характеристика фосфатидних концентратів та технологія їх одержання. Технологічні схеми нейтралізації жирів. Переробка соапстоків. Адсорбційна рафінація жирів. Видалення восків із рослинних олій. Дезодорація жирів. Конструктивні особливості дезодораторів різних типів.

Поняття про технологічну схему фізичної рафінації.

1.17. Способи модифікації жирів. Теоретичні основи та сутність процесів гідрогенізації, переетерифікації та фракціонування жирів. Способи одержання водню. Теоретичні основи процесу емульгування, типи емульсій [3-5].

1.18. Теоретичні основи процесу гідролізу жирів, способи проведення гідролізу. Виробництво мила та синтетичних миючих засобів. Стадії і принципи складання рецептур [3-5].

1.20. Технологія виготовлення хліба. Технологічна схема, характеристика сировини та основних технологічних процесів виготовлення хліба [17].

1.21. Технологія отримання цукру із цукрового буряку. Характеристика основних технологічних процесів [17].

1.22. Технологія виробництва кукурудзяного крохмалю [17].

1.23. Технологія виготовлення пастеризованого та стерилізованого молока. Технологія виготовлення кисломолочних продуктів, твердого сиру та вершкового масла [17].

1.24. Технологія виготовлення макаронних виробів. Характеристика технологічних процесів, технологічна схема [17].

1.25. Технологія солоду та пива. Основні операції приготування солоду. Технологія пива [17].

1.26. Технологія отримання мяса. Характеристика основних технологічних процесів переробки. Характеристика основних технологічних процесів виготовлення ковбасних виробів. Технологічні схеми виробництва м’ясних консервних виробів [17].


2. Спеціальна частина програми.

2.1. Очищення олійного насіння, класифікація домішок. Фракціювання, калібрування, та кондиціювання олійного насіння за вологістю [12].

2.2. Обрушування олійного насіння (особливості, якість та склад рушанки). Способи розділення й відокремлення оболонки від ядра [12].

2.3. Подрібнення насіння й продуктів його переробки. Волого-теплова обробка, приготування мезги [12].

2.4. Видобуток олії методом механічного віджиму (пресування, форпресування, екструдування) [12].

2.5 Видобуток олії методом екстракції органічними розчинниками: способи, підготовка матеріалу). Технологія переробки місцели (очищення, дистиляція). Рекуперація та регенерація розчинника [12].

2.6. Первинне очищення рослинних олій, гідратація, виморожування, адсорбційне очищення [12].

2.7. Технохімічний контроль виробництва пресових і . екстракційних олій, макухи і шротів. Характеристика складу і якості рослинних олій, порівняльний аналіз [10].

2.8. Рафінація олій і жирів. Мета. Класифікація процесів і методів. Модулі й блок-схеми рафінації олій і жирів. Гідратація фосфоліпідів (методи, технологічні режими, розділення фаз, особливості).Нейтралізація олій і жирів (процеси, сутність, методи, технологічні режими, розділення фаз, особливості). Характеристика мильно-лужного розчину та соапстоку. Висушування олій і жирів. Виморожування (сутність, методи, технологічні режими, допоміжні фільтруючі матеріали, особливості). Адсорбційна рафінація (процеси, сутність, методи, адсорбенти, технологічні режими, розділення фаз, особливості,). Дезодорація (процеси, сутність, методи, умови, технологічні режими, особливості,). Явище реверсії смаку і запаху. Фізична рафінація (дистиляційна дезодорація, сутність, умови, технологічні режими, особливості). Процеси перекисного окиснення ліпідів у технологіях рафінації рослинних олій і жирів, при їхньому транспортуванні і зберіганні [3-5].

2.9. Технохімічний контроль у технологіях рафінації рослинних олій і жирів [10].

2.10. Модифіковані жири (види, загальна характеристика, особливості, відмінності, виробництво в Україні, якість). Перетворення (трансформація) олій і жирів у процесі гідрування (сутність процесу, роль каталізаторів, селективність, ізомеризація, явище транс – ізомеризації, побічні реакції). Промислові каталізатори (класифікація, технологічні властивості, фактори, використання, стаціонарний сплавний каталізатор), виробництво водню (основи процесів, вимоги до якості, гідроліз води, парова конверсія природного газу, зберігання). Системи гідрогенізаційних установок (реактори, системи рекуперації теплоти, регулювання температури процесу, подачи і очищення водню, системи контролю і регулювання процесу), характеристика гідрогенізату (відділення, використання, утилізація каталізатору, саломас, деметалізація саломасу, якість). Промислові технологічні блок-схеми гідрогенізації (реактори змішування, спосіб насичення, колонні реактори), асортимент і якість гідрогенізатів (саломаси харчові, технічні, підготовка сировини, технологічні режими). Переетерифікація олій і жирів. (методи, перетворення у процесі, каталізатори, механізм реакції переетерифікації, блок-схема, параметри, склад, властивості, значення), виробництво жирів кондитерських, кулінарних, хлібопекарських, для молочної, м’ясної, рибної промисловості, для морозива, харчових концентратів (шортенінги, жирові суміши, пасти, склад, властивості, значення, харчова цінність) [3-5].

2.11. Виробництво маргаринової продукції, майонезів і салатних приправ (асортимент, види емульсій, сировина, складання рецептур, основні стадії, блок-схеми, санітарно-гігієнічний режим на підприємстві) [3-5].

2.12. Виробництво гліцерину (теоретичні основи, методи рафінації жирів перед гідролізом, способи гідролізу), очищення гліцеринових вод (мета, склад, способи, технологічні блок-схеми). Виробництво сирого і дистильованого гліцерину (використання двохкорпусної установки безперервної дії“Підйомник”, плівкових випалювачів, дистиляція сирого гліцерину, використання іонообмінного очищення гліцеринової води, показники якості), виробництво жирних кислот (отримання із соапстоків, дистиляція жирних кислот, виробництво технічного олеїну і стеарину) [3-5].

2.13. Виробництво мила (призначення, види і асортимент, способи отримання), фізико-хімічні властивості мила (густина, температура плавлення, гігроскопічність, розчинність, гідроліз, електропровідність, в’язкість, взаємодія з кислотами, явище поліморфізму мила).

Фізико-хімічні властивості водних розчинів мил (природа розчинів мил, явище міцело утворення, солюбілізуюча здатність, поверхнева активність, поверхневий натяг, піноутворуюча і пептизуюча здатність, емульгуюча і миюча дія мил, мильний клей, дія електролітів на мильний клей, підмильний луг, мильне ядро). Жирова сировина і допоміжні матеріали (сировина, жирозамінники, допоміжні матеріали, зберігання і підготовка сировини і матеріалів, нормування витрат), виготовлення основи господарчого і туалетного мила (складання рецептур, основи процесів, способи варки, виготовлення основ, відходи), обробка мила для придання йому товарної форми (основні процеси, обробка основ, показники якості мил) [3-5].
    1. Технологічний контроль технології виробництва та переробки жирів. Показники якості сировини та готової продукції [10].


3. Перелік питань для підготовки до вступного випробування
  1. Алканові та алкенові жирні кислоти. Основні представники, реакційна здатність, поширеність в складі природних жирів.
  2. Характеристика поліненасичених жирних кислот. Їх властивості та фізіологічне значення.
  3. Реакційна здатність та фізіологічна роль поліненасичених жирних кислот. Їх поширеність у природі. Поняття про есенціальні жирні кислоти.
  4. Джерела поліненасичених жирних кислот для людини.
  5. Специфічні та неспецифічні жирні кислоти. Основні представники. Поширеність у складі природних жирів.
  6. Поняття про поліморфізм жирних кислот та триацилгліцеринів. Стабільні та нестабільні поліморфні модифікації.
  7. Реакції гідролізу та омилення триацилгліцеринів. Число омилення жиру.
  8. Реакції жирних кислот із галогенами та галогеноводнями. Йодне число жиру.
  9. Характеристика хімічного складу жирів рослинного та тваринного походження. Зміни, які відбуваються в жирах під час термічної обробки. Вплив хімічного складу жирів на їх окиснювальну стабільність.
  10. Характеристика стеролів, їх класифікація та фізіологічне значення.
  11. Механізм перекисного окислення жирів. Фактори, що впливають на швидкість окислення жирів в процесі зберігання.
  12. Механізм дії антиоксидантів. Їх використання для подовження терміну зберігання жирів.
  13. Характеристика поліненасичених жирних кислот. Їх властивості та фізіологічне значення.
  14. Види ізомерії жирних кислот . Стереоізомери жирних кислот.
  15. Солі жирних кислот. Їх вплив на поверхневий натяг дисперсних систем. Практичне використання.
  16. Реакції ацилгліцеринів за участю складно-ефірних зв'язків. Їх практичне використання.
  17. Реакція переетерифікації жирів. Умови протікання реакції. Практичне використання
  18. Характеристика алкілсульфатів. Їх властивості та використання.
  19. Характеристика процесу висихання рослинних олій. Висихаючі, напіввисихаючі та невисихаючі олії. Особливості їх хімічного складу.
  20. Характеристика жиророзчинних вітамінів. Їх фізіологічне значення.
  21. Характеристика фосфоліпідів, їх класифікація, властивості та фізіологічне значення.
  22. Характеристика восків. Мета виморожування восків. Технологічні схеми виморожування восків із рослинних олій.
  23. Характеристика білків насіння олійних культур, їх біологічна цінність, фракційний склад. Вміст в насінні основних олійних культур.
  24. Характеристика біологічної цінності білків насіння олійних культур. Методи визначення біологічної цінності білків.
  25. Специфічні білки-інгібітори насіння олійних культур.
  26. Фізико-хімічні та фізико-механічні властивості насіння та насіннєвих мас.
  27. Аеродинамічні властивості насіння олійних культур. Їх вплив на технологію переробки насіння.
  28. Поняття про збиральну та післязбиральну стиглість насіння олійних культур. Причини виникнення та біохімічні процеси при самозігріванні насіння.
  29. Технологічні режими зберігання насіння. Поняття про критичну вологість.
  30. Вимоги стандартів до якості насіння олійних культур. Поняття про обмежувальні та базисні норми якості насіння олійних культур.
  31. Технологічні властивості насіння та насіннєвих мас. Їх вплив на технологію зберігання та переробки насіння.
  32. Домішки, що містяться в насінні олійних культур. Обгрунтуйте необхідність очищення насіння від домішок. Основне обладнання для очищення насіння.
  33. Режими зберігання насіння олійних культур. Процеси, що відбуваються під час післязбирального дозрівання. Заходи для запобігання самозігріванню насіння
  34. Характеристика олійних культур родини Хрестоцвітих. Особливості хімічного складу насіння. Напрями використання.
  35. Особливості хімічного складу насіння олійних культур. Запасні ліпіди. Їх локалізація в клітинах.
  36. Особливості хімічного складу насіння ріпаку. Перспективи вирощування ріпаку в Україні.
  37. Олійні культури Родини Пальмових. Особливості хімічного складу пальмових олій. Їх використання.
  38. Характеристика льону як олійної культури. Особливості жирно кислотного складу олії насіння льону.
  39. Особливості хімічного складу насіння бавовнику. Технологія вилучення госиполу із бавовняної олії.
  40. Технологія та обладнання для висушування насіння олійних культур. Поняття про критичну вологість насіння.
  41. Поняття про тіоглікозиди. Їх вміст в насінні олійних культур.
  42. Наведіть та охарактеризуйте особливості хімічного складу насіння основних олійних культур, які використовуються для виготовлення рослинних олій.
  43. Характеристика Соняшнику як олійної культури. Сучасні сорти та гібриди соняшнику.
  44. Характеристика насіння льону олійного. Перспективи вирощування льону та виробництва лляної олії.
  45. Характеристика насіння сої як олійної сировини.
  46. Охарактеризуйте технологічні операції підготовки насіння олійних культур до вилучення олії.
  47. Необхідність обрушування насіння перед вилученням олії. Оптимальний вміст оболонки у сировині, що надходить на пресування.
  48. Технологія та обладнання обрушування насіння. Фракційний склад рушанки.
  49. Мета волого-теплової обробки олійної сировини. Суть процесів, що відбуваються під час такої обробки
  50. Необхідність подрібнення олійної сировини перед вилученням олії. Оптимальна ступінь подрібнення.
  51. Порівняльний аналіз ефективності пресового та екстракційного методу вилучення олії із сировини.
  52. Технологія видобутку рослинних олій пресовим методом. Вплив технологічних параметрів на ефективність пресування.
  53. Охарактеризуйте теоретичні основи екстрагування рослинних олій та основні типи промислових екстракторів.
  54. Технологія підготовки сировини до екстрагування олії. Вимоги до її якості.
  55. Характеристика екстракційного методу одержання рослинних олій. Промислові розчинники рослинних олій. Основні типи екстракторів.
  56. Параметри, що характеризують ефективність екстракції олії із олійної сировини за допомогою розчинників.
  57. Методи дистиляції міцели. Технологія трьохступеневої дистиляції. Контроль ефективності дистиляції.
  58. Технологія та обладнання для видалення розчинника із шроту. Методи контролю вмісту розчинника в шроті.
  59. Опишіть технологію та наведіть принципову схему виробництва харчового соєвого шроту.
  60. Методи первинного очищення олії. Їх ефективність. Техногічні схеми видалення нежирових домішок.
  61. Технологічна схема та основні модулі фізичної рафінації жирів.
  62. Порівняльний аналіз хімічної та фізичної рафінації жирів. Переваги та недоліки.
  63. Методи модифікації оліє-жирової сировини. Ферментативна пере етерифікація оліє-жирової сировини. Технологічні параметри та переваги. Застосування переетерифікованих жирів.
  64. Класифікація методів рафінації жирів, їх характеристика та суть процесів. Основні технологічні схеми рафінації жирів.
  65. Суть, мета та технологія гідратації фосфоліпідів рослинних олій. Гідратуємі та негідратуємі фосфоліпіди. Технологія вилучення негідратуємих фосфоліпідів.
  66. Технологічна схема виробництва фосфатидних концентратів із рослинних олій. Вимоги стандартів до якості фосфатидних концентратів.
  67. Охарактеризуйте реакції та процеси, що відбуваються під час лужної нейтралізації жирів. Відходи лужної нейтралізації жирів.
  68. Порівняльний аналіз методів нейтралізації жирів.
  69. Адсорбційна рафінація рослинних олій. Технологія безперервної адсорбційної рафінації рослинних олій.
  70. Основний принцип та технологія виморожування восків із рослинних олій.
  71. Технологія дезодорації жирів. Конструктивні особливості сучасних дезодораторів.
  72. Технологія та технологічні параметри дистиляційної рафінації жирів. Характеристика речовин, які вилучаються під час дистиляційної рафінації.
  73. Методи модифікації жирів. Порівняльний аналіз процесів гідрогенізації та переетерифікації.
  74. Опишіть технологічні параметри промислової гідрогенізації жирів. Фактори, що впливають на швидкість ізомеризації жирів.
  75. Технологія гідрогенізації жирів. Технологічна схема та параметри гідрогенізації жирів Загальна характеристика жирів.
  76. Поняття про селективність реакції гідрогенізації жирних кислот. Фактори, що впливають на селективність цієї реакції.
  77. Технологічна схема деметалізації саломасів.
  78. Методи гідролізу жирів. Технологія та технологічні парамери безреактивного гідролізу. Принципова схема отримання сирого гліцерину.
  79. Методи та технологічні схеми очищення гліцеринової води. Фізико-хімічні показники якості гліцерину.
  80. Характеристика жирової сировини для виробництва твердого мила. Методи приготування мильної основи.
  81. Технологія приготування основи туалетного мила. Характеристика основних операцій.
  82. Основні стадії та обладнання, що використовуються для механічної обробки господарського та туалетного мила.
  83. Опишіть основні стадії та технологічні параметри виробництва дистильованого гліцерину із гліцеринової води.
  84. Поняття про харчові емульсії та емульгатори. Механізм дії емульгаторів. Класифікація майонезів.
  85. Асортимент маргаринів згідно діючих стандартів. Порівняльна характеристика маргаринів та спредів.



4. Список рекомендованої літератури.


1. Осейко М.І. Технологія рослинних олій.-Київ.:Варта, 2006.-280 с.

2. Пешук Л.В., Носенко Т.Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Київ.: Центр учбової літератури, 2009.-320 с.:

3. Технология переработки жиров / Под ред. Н.С. Арутюняна. – 3-е изд. – М.: Агропромиздат, 1999 – 452 с.

4. Азнаурьян М.П., Калашева Н.А. Современные технологии очистки жиров, производства маргарина и майонеза. – М.: Сампо-Принт, 1999. – 493 с.

5. Васильева Г.Ф. Дезодорация масел и жиров. – СПб.: ГИОРД, 2000. – 192 с.

6. Кошевой Е.П. Оборудование для производства растительных масел - М.: Агропромиздат, 1991. – 208 с.

7. Лещенко Н.Ф. Технология производства глицерина из жиров и масел и его применение. – М.: Пищепромиздат, 1998 – 192 с.

8. Оборудование предприятий масложировой промышленности / Б.Н. Чубинидзе, В.Х Паронян, А.В. Луговой и др. – М.: Агропромиздат, 1985. – 304 с.

9. Практическое руководство по переработке и использованию сои / Под ред. Дейвида Р. Эриксона: Пер. с англ. языка. – М.: Изд-во «Макцентр», 2002. – 665 с.

10. Руководство по методам исследования, технохимическому контролю и учету производства в масложировой промышленности / Под ред. В.П. Ржехина, А.Г. Сергеева: [В 6т]. – Л.:. ВНИИЖ. – 556 с.

11. Справочник по мыловарному производству / Под ред. И.М. Товбина – М.: Пищ. пром-сть, 1974. – 520 с.

12. Технология производства растительных масел / Под ред. В.М. Копейковского, С.И. Данильчук. – М.: Лег. и пищ. пром-сть, 1982. – 415 с.

13. Хімія жирів / Під ред. Ф.Ф. Гладкого. – Вища школа, 2002. – 363 с.

14. Щербаков В.Г., Лобанов В.Г. Биохимия и товароведение масличного сырья. – М.: 5-е изд. Перераб. и допол. Колос, 2003. –360с.
  1. Поверхностно-активные вещества и композиции. Справочник. Под редакцией М.Ю.Плетнёва.: М. ООО «Фирма Клавель», 2002.

16.Поверхностно-активные вещества и моющие средства. Справочник. / Под редакцией А.А. Абранзона. М. , Гиперокс, 1993.
  1. Технология пищевых производств / Под ред. Л.П. Ковальской.  М.: Колос, 1997. - 752 с.



КРИТЕРІЇ

оцінювань знань вступників з дисциплін фахового вступного випробування для вступу на навчання ОКР «спеціаліст» зі спеціальності 7.05170102 «Технології жирів і жирозамінників».


Мета випробовування:
  • визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;
  • перевірити вміння вступників застосовувати ці знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов’язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробовуванні вступнику пропонується відповісти на 4 теоретичні питання та розв'язати задачу екзаменаційного білету. Рівень знань оцінюється за якістю виконаного завдань.

Фахове вступне випробовування оцінюється за 100-бальною шкалою від 10 до 100 балів. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдань екзаменаційного білету (округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення ).


10 балів виставляється студенту, коли він має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.


30 балів виставляється студенту тоді, коли він має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.


50 балів виставляється студенту тоді, коли він має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку, при допомозі комісії може виконати певні елементарні завдання.


60 балів виставляється студенту, коли він знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.


65 балів виставляється студенту тоді, коли він знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки, для чого потребує безпосередньої допомоги викладача. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень


70 балів виставляється студенту тоді, коли він знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може за зразком повторити відповідну операцію, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.


75 балів виставляється студенту тоді, коли він правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь студента має деякі незначні неточності.

80 балів виставляється студенту тоді, коли він правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. відповідь студента повно і логічна. У відповіді студента повинні відчуватися необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.


85 балів виставляється студенту тоді, коли він вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді студента відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.


90 балів виставляється студенту тоді, коли він володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.


95 балів виставляється студенту тоді, коли він володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді студента повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.


100 балів виставляється студенту тоді, коли він володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриманими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.


Голова фахової атестаційної комісії

професор В.В.Манк


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «спеціаліст» на основі ОКР «бакалавр»
за спеціальністю 7.05170102 «Технології жирів і жирозамінників»
з дисциплін фахового вступного випробування, що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників, яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році


Мета випробовування:
  • визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;
  • перевірити вміння вступників застосовувати ці знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов’язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

Під час вступного випробування – співбесіди вступник у письмовій формі відповідає на поставлені завдання з фахових дисциплін.

Рівень знань вступника оцінюється як «високий», «достатній», «недостатній».

«Високий» рівень виставляється, якщо вступник виконав письмову роботу відповідно до завдання і, в повному обсязі, повністю розкрив питання чи проблему, чітко уявляє зміст і вільно володіє науково-технічною термінологією, послідовно викладає матеріал, творчо використовує знання для розв’язання практичних задач. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводить до помилкових висновків.

«Достатній» рівень виставляється вступнику, який за умови додержання вище названих вимог менш повно і ґрунтовно виконав письмову роботу, допустив у відповідях непринципові неточності. Можливі незначні одна-дві помилки в технічній термінології, несуттєві помилки у висновках, узагальненнях.

«Недостатній» рівень виставляється вступнику, якщо в письмовій роботі основний зміст питання не розкритий, допущені грубі помилки в кінцевих висновках, спеціальною термінологією володіє погано, текстовий матеріал оформлений з великою кількістю помилок.


Голова фахової атестаційної комісії

професор В.В.Манк