Коваленко Н. Д. Фразеосемантичне поле “Стосунки між людьми” у говірковому мовленні. – С. 113–115.
Шеремета Н. П. Особливості перехідних говірок південноволинсько-подільського діалектного типу. – С. 115–116.
Мозолюк О. М. Просторові словосполучення із значенням поширення руху по поверхні у західноподільських говірках. – С. 117–118. – Бібліогр.: с. 117 (9 назв).
Марчук Л. М., Тамойко І. Варіанти слів у поетичному мовленні як вияв категорії інформації (на матеріалі творів поетів-подолян). – С. 118–120. – Бібліогр.: с. 119–120 (5 назв).
Чехівський О. О. Метафора як органічний компонент мовного образу України в невільничій поезії 30–80 років. – С. 120–121.
Попович А. С. Заголовок — головний компонент ономастичного простору художнього твору. – С. 121–122. – Бібліогр.: с. 122 (8 назв).
Козак Р. В. Культура мовлення кандидатів у депутати як вияв національної свідомості. – С. 123–125. – Бібліогр.: с. 125 (6 назв).
Маркітантов Ю. О. Функціонування фразеологізмів у сучасному українському діловому мовленні. – С. 125–127. – Бібліогр.: с. 126–127 (14 назв).
Коваленко Б. О. Використання елементів просторіччя в мові української публіцистики. – С. 127–129. – Бібліогр.: с. 128–129 (10 назв).
Грипас Н. Я. Ускладнені складні багатокомпонентні речення в українському художньому мовленні. – С. 129–131. – Бібліогр.: с. 131 (2 назви).
Яропуд Л. Г. Вторинна номінація похідних як результат багаторазової дії словотвірної моделі. – С. 131–132. – Бібліогр.: с. 132 (3 назви).
Чопик Я. М. Типологія означально-часових словосполучень в українській мові. – С. 133–134. – Бібліогр.: с. 134 (8 назв).
Чопик М. П. Синкретизм у сфері обставинно-об’єктних та означальних компонентів простого речення. – С. 134–135. – Бібліогр.: с. 135 (5 назв).
Яковлєва О. В., Авраменко Є. Л. Художньо-публіцистичний текст у навчанні діалогічного мовлення англійською мовою на старшому ступені середньої школи. – С. 136–137. – Бібліогр.: с. 137 (5 назв).
Яковлєва О. В., Кріль Т. І. Навчання активних граматичних структур з використанням сучасних комп’ютерних технологій. – С. 137–139. – Бібліогр.: с. 139 (6 назв).
Петрова Т. М. “Натуральний” метод М. Берліца як основа викладання іноземних мов на початку ХХ століття. – С. 139–140. – Бібліогр.: с. 140 (3 назви).
Бебякова Т. В. Стилістична специфікація в англійському науково-технічному тексті. – С. 141–143. – Бібліогр.: с. 143 (14 назв).
Березіна Р. С. До питання про роль метафори у художньому творі. – С. 143–144. – Бібліогр.: с. 144 (7 назв).
Дияконович І. М. Ритм, як паралінгвістичний аспект англійської мови. – С. 145–146. – Бібліогр.: с. 146 (4 назви).
Городецька І. В. Темперамент і пошук професії. – С. 146–147. – Бібліогр.: с. 147 (4 назви).
Галайбіда О. В. Структурно-семантичні типи вставлених конструкцій. – С. 148–149. – Бібліогр.: с. 149 (9 назв).
Крецька Ю. А. Рольова гра, як спосіб підвищення ефективності занять з німецької мови. – С. 149–150. – Бібліогр.: с. 150 (3 назви).
Кужель О. М. Організація процесу навчання іноземних мов за допомогою персонального комп’ютера. – С. 150–152. – Бібліогр.: с. 152 (4 назви).
Матковська М. В. Семантична структура комісивних дієслів в комунікативному аспекті. – С. 152–154. – Бібліогр.: с. 154 (9 назв).
Остапенко В. І. Іншомовна соціокультурна компетенція, як важливий компонент змісту підготовки вчителя іноземної мови. – С. 154–156. – Бібліогр.: с. 156 (8 назв).
Іванова Л. О. Функціональний підхід до вивчення мовних явищ на заняттях з іноземної мови. – С. 156–158. – Бібліогр.: с. 158 (7 назв).
Бордюк Г. Д. Реалізація змістової схеми сонета в поезії Манфреда Штройбеля. – С. 158–160. – Бібліогр.: с. 160 (8 назв).
Панчишина Т. А. Поле ірреального бажання у сучасній німецькій мові. – С. 160–162. – Бібліогр.: с. 162 (8 назв).
Казимір В. О. Семантичні кореляції анімалізмів, що походять від індоєвропейської прамови. – С. 162–165. – Бібліогр.: с. 165 (5 назв).
Іотко Л. Б. Особливості лінгвокраїнознавчого аналізу фразеологічних одиниць з національно-культурною семантикою (на матеріалі німецької мови). – С. 165–166. – Бібліогр.: с. 166 (5 назв).
Романова Ж. Б. До проблеми інтенсивного вивчення іноземної мови. – С. 167–168. – Бібліогр.: с. 168 (4 назви).
Онуфрієва Л. А. Психологічні основи самоконтролю студентів у іншомовній мовленнєвій діяльності. – С. 168–170. – Бібліогр.: с. 169–170 (15 назв).
Захарова Н. Є., Захаров Ю. М. Функціональність кон’юнктиву у самостійному реченні. – С. 170–171. – Бібліогр.: с. 171 (10 назв).
Лічкевич В. Р. Застосування мультимедійних засобів як елементу творчості у навчанні іноземних мов. – С. 171–174. – Бібліогр.: с. 174 (4 назв).
Балакірєва Т. І. Організація та сучасні новітні методи контролю синтетичного читання фахових текстів студентами на немовних факультетах університету. – С. 174–176.
Мельник О. І. Спілкування іноземною мовою, певні труднощі студентів та пропозиції щодо їх подолання. – С. 176–177. – Бібліогр.: с. 177 (10 назв).
Пієнко М. А. Шляхи інтенсифікації навчання різним видам мовленнєвої діяльності на іноземній мові. – С. 177–179. – Бібліогр.: с. 179 (2 назви).
Гудзяк А. М. До проблеми необхідності сучасних технологій навчання іноземної мови в школі та професійній підготовці у педагогічному вузі. – С. 179–180. – Бібліогр.: с. 180 (2 назви).
Каденко В. О. Підготовка спеціалістів із правом раннього навчання дітей англійської мови Специфічні методи та прийоми. – С. 180–182. – Бібліогр.: с. 182 (6 назв).
Кришталюк Г. А. Методи активізації пізнавальної діяльності школярів на початковому ступені. – С. 183–184. – Бібліогр.: с. 184 (8 назв).
Кульбанська Р. В. Військова термінологія як приклад фахової лексики у французькій мові. – С. 184–186. – Бібліогр.: с. 186 (8 назв).
Кудрявцев М. Г. “Камінний господар” Лесі Українки як самобутня версія світової теми: ідейно-філософський аспект. – С. 186–188. – Бібліогр.: с. 188 (10 назв).
Свідер П. І. Цвіт образу М. Коцюбинського. – С. 188–190. – Бібліогр.: с. 190 (5 назв).
Починок Л. І. Проблема інтелігенції в повісті О. Кобилянської “Через кладку”. – С. 190–192. – Бібліогр.: с. 192 (11 назв).
Сохацька Є. І. Омелян Огоновський — культоролог і просвітитель ХІХ ст. – С. 192–193. – Бібліогр.: с. 193 (7 назв).
Рарицький О. А. Філософія життєтворчості Василя Стуса. – С. 193–195. – Бібліогр.: с. 195 (3 назви).
Насмінчук Г. Й. “Правиця великого майстра” К. Гамсахурдіа і “Диво” П. Загребельного : до проблеми типологічних паралелей. – С. 195–197. – Бібліогр.: с. 197 (6 назв).
Колотило Т. І. Паломництво на Поділлі. – С. 197–199. – Бібліогр.: с. 199 (7 назв).
Лаврусевич Н. О. До вивчення новели Григора Тютюнника “Зав’язь” в 11 класі загальноосвітньої школи. – С. 199–201. – Бібліогр.: с. 201 (3 назви).
Прокоф’єв І. П. Поетичні роздуми Леоніда Талалая. – С. 201–203. – Бібліогр.: с. 203 (11 назв).
Безвух Л. А. До проблеми психології особистості в прозі В. Підмогильного. – С. 203–205. – Бібліогр.: с. 205 (2 назви).
Бобровська Т. П. Природа гумору І. Нечуя-Левицького. – С. 205–206. – Бібліогр.: с. 206 (4 назви).
Третяк Л. В. Остап Вишня відомий і невідомий (кам’янецький період творчості письменника). – С. 206–208. – Бібліогр.: с. 208 (7 назв).
Модна В. В. Галина Журба: джерела формування творчої особистості. – С. 208–210. – Бібліогр.: с. 210 (11 назв).
Волковинский А. С. Активность употребления эпитетов в рассказе В. Катаева “Сэр Генри и черт”. – С. 210–212. – Бібліогр.: с. 212 (10 назв).
Кеба О. В. “Місто” В. Підмогильного і “Чевенгур” А. Платонов: до проблеми типології філософського роману ХХ ст. – С. 212–214. – Бібліогр.: с. 213–214 (10 назв).
Рейда А. А. Сущность и судьба искусства в осмыслении Е. А. Баратынского. – С. 214–215. – Бібліогр.: с. 215 (2 назви).
Рокаш О. Н. Эстетические идеи прерафаэлитов и “Profession de foi” Оскара Уайльда – книга «Замыслы». – С. 215–219. – Бібліогр.: с. 219 (18 назв).
Салтанова И. М. Латиноамериканская проза ХХ столетия (к истории вопроса). – С. 219–221. – Бібліогр.: с. 221 (10 назв).
Титянин К. А. Христианский тип поведения персонажей Салтыкова-Щедрина. – С. 222–224. – Бібліогр.: с. 224 (6 назв).
Шулик П. Л. Образно-символическая структура “Сказочных историй” раби Нахмана. – С. 224–225. – Бібліогр.: с. 225 (2 назви).
Черников И. Н. Теория «возврата» как средство воплощения историко-философской концепции в русском символистском историческом романе. – С. 225–227. – Бібліогр.: с. 227 (8 назв).
Лаврова А. О. Мотивная структура рассказа Михаила Булгакова «Красная корона». – С. 227–229. – Бібліогр.: с. 229 (14 назв).
Белоусова Т. П. Ментальный стереотип и деривация фразеологизма. – С. 229–231. – Бібліогр.: с. 231 (8 назв).
Варик Л. О. Синонимы в художественной речи Н. С. Лескова (на материале повести «Смех и горе»). – С. 231–233. – Бібліогр.: с. 233 (4 назви).
Дворницкая Н. И. Явление падежного супплетивизма в древнерусском и старославянском языках XI–XIII в.в. – С. 233–234. – Бібліогр.: с. 234 (13 назв).
Петровская С. С. Приращение слова в повести Н. В. Гоголя «Шинель». – С. 234–235. – Бібліогр.: с. 235 (4 назви).
Симонова Э. Н. Проблемы изучения лексики в истории языка. – С. 235–237. – Бібліогр.: с. 237 (2 назви).
Вишневська Н. В. Розвиток професійно-значущих якостей вчителя іноземної мови в процесі навчання у педагогічному ВНЗ. – С. 237–239. – Бібліогр.: с. 239 (10 назв).
Громик Л. І. Тематичне розмаїття творчості Євгена Гуцала . – С. 239–241. – Бібліогр.: с. 240–241 (7 назв).
Проценко Н. B. Ситуативне забезпечення навчально-мовленнєвої діяльності студентів. – С. 241–242. – Бібліогр.: с. 242 (4 назви).
Уманець А. В., Скальська О. В. Комп’ютерні неологізми сучасної англійської мови. – С. 242–243.
