Закону України «Про архітектурну діяльність»
| Вид материала | Закон |
- Правила забудови та використання територій міста вінниці частина, 1271.92kb.
- Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", 163.27kb.
- Закону України «Про банки І банківську діяльність», 115.78kb.
- Криворізька міська рада, 799.12kb.
- Криворізька міська рада дніпропетровська область проект рішення, 307.23kb.
- Проект затверджено, 175.73kb.
- Закон україни «про охоронну діяльність», 194.67kb.
- Закону України "Про наукову І науково технічну діяльність", 44.45kb.
- “затверджено”, 280.84kb.
- Постанова від 5 жовтня 2011 р. N 1031 Київ, 5427.94kb.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про архітектурну діяльність»
1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання
Кабінетом Міністрів України 23.05.2011 прийнято постанову № 551 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396», яка набрала чинності з 01.06.2011. Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України доручено у тримісячний строк підготувати та подати законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо скасування ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Разом з тим, в зв’язку з новим підходом до виконання робіт від залежності від категорії складності, доцільним є скасування ліцензування видів робіт за класом наслідків, які віднесені до незначних, тобто, це об’єкти І та ІІ категорії складності.
Водночас, перевірка вимог щодо спроможності виконання будівельних робіт на об’єктах будівництва, які за класом наслідків віднесені до значних, створює загрозу надійності, міцності і безпеці будівельних об’єктів.
Тому актуальним на сьогоднішний день є зміна підходу до процедури ліцензування, зокрема, продовження ліцензування видів робіт по об’єктах будівництва, які віднесені до ІІІ-V категорії складності, тобто тих, які в архітектурному і технічному плані є складними.
Враховуючи зазначене, та відповідно до доручення доручення Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 24.09.2011 № 43521/1/1-11 до листа Мінрегіону від 05.09.2011 № 12/20-50-1343, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про архітектурну діяльність» (далі – проект Закону України).
2. Визначення цілей державного регулювання
Головною метою запропонованого проекту Закону України є виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 551 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396».
Прийняття проекту Закону України дозволить впорядкувати чинне законодавство України у частині здійснення державою регулюючого впливу на діяльність суб’єктів господарювання у сфері будівництва, сприятиме створенню належних умов провадження господарської діяльності у будівництві.
3. Визначення та оцінка всіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу
У якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий «статус-кво», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.
Проте у разі неприйняття цього регуляторного акта поглибляться існуючі проблеми, а це ніяким чином не сприятиме їхньому вирішенню.
Враховуючи зазначене, викладені вище пропозиції щодо збереження чинного регулювання визнано такими, що не відповідають сучасному розвитку відносин у сфері містобудування, та відхилено.
Тому, єдиним альтернативним способом вирішення зазначеної проблеми є прийняття цього регуляторного акта.
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
Регуляторний акт містить норми, які усувають протиріччя в законодавстві.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Вплив зовнішніх факторів на дію акта не передбачається. Із прийняттям регуляторного акта механізми впливу на юридичних осіб залишаються незмінними, перешкоди та негативні наслідки щодо впровадження та виконання ними вимог регуляторного акта відсутні.
6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта
Прийняття Закону України сприятиме усуненню протиріч у законодавчих нормах.
| Вигоди | Витрати |
| У сфері держави | |
| Усунення протиріч у діючих законодавчих нормах. Скасування ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури І та ІІ категорій складності. | Додаткові витрати державного бюджету відсутні. |
| У сфері інтересів суб’єктів господарювання | |
| Усунення протиріч у діючих законодавчих нормах. Скасування ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури І та ІІ категорій складності. | Витрати відсутні. |
| У сфері інтересів громадян | |
| Усунення протиріч у діючих законодавчих нормах. Скасування ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури І та ІІ категорій складності. | Витрати відсутні. |
7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта
Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін.
8. Показники результативності регуляторного акта
Прогнозні показники такі:
- додаткових надходжень до державного та місцевих бюджетів, пов’язаних із дією акта, не передбачено;
- дія акта буде поширюватись на всі суб’єкти господарювання сфери містобудування;
- час та розмір коштів, що витрачатимуться суб'єктами господарської діяльності із прийняттям регуляторного акта, залишаються незмінними;
- рівень інформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень акта – вищий середнього. Проект постанови оприлюднено на офіційних сайтах Мінрегіону України (www.minregionbud.gov.ua) та Держархбудінспекції України (www.dabi.gov.ua) у розділі для громадського обговорення.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта
Базове відстеження результативності здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження результативності Закону України здійснюється впродовж двох років після набрання ним чинності шляхом здійснення моніторингу після прийняття запропонованої норми.
Періодичне відстеження результативності Закону України здійснюється через кожні три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження.
Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів шляхом проведення аналізу показників дії цього акта, ці моменти буде виправлено внесенням відповідних змін.
| Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України | А.М. Близнюк |
"____"__________2011 р.