Асоціація Молодих Реформаторів (АМоРе)”
| Вид материала | Документы |
- Проект підготовлений експертами го «Асоціація Молодих Реформаторів», 503.2kb.
- Ціація Молодих Реформаторів здійснила громадську експертизу діяльності Управління, 106.13kb.
- Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих вчених, 95.02kb.
- Про конкурс молодих балетмейстерів, 37.23kb.
- Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації розглянуто лист, 82.83kb.
- Рішення Вченої ради Сумду від 10. 03. 2011р з питання, 144.01kb.
- Матеріали для слідчої комісії, 1270.29kb.
- Міський науково-методичний центр, 27.44kb.
- Семак Олександр Геннадійович 12. 40-13. 10 Визначення та обговорення необхідних змін, 40.36kb.
- Українська Зернова Асоціація, 864.64kb.
„Асоціація Молодих Реформаторів (АМоРе)”
„Центр Політичного
Аналізу та Виборчого Консалтингу”
м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, каб.6 (4-й пов.) тел. (0332) 78-82-89, факс 78-82-90,
E-mail: amore_volyn@yahoo.com.ua, сentre_paec@yahoo.com
„ Аналіз ефективності діяльності депутатського корпусу Луцької міської ради в контексті виборчої кампанії 2006”
Для стабільного розвитку української держави необхідне міцне місцеве самоврядування, як реальний інструмент прийняття рішень місцевою громадою. Однак з функціонуванням цього інституту демократії в Україні ще не все гаразд. Один з аспектів проблеми – відсутність чітких і прозорих механізмів впливу громадян на діяльність органів місцевого самоврядування, окрім виборів, та низький рівень зв’язку місцевої громади і представників самоврядування. Це виражається у тому, що виборці погано поінформовані про роботу депутатів, яких вони обирають до місцевих рад. Проблемою є також неготовність депутатів до звітування перед виборцями і відповідно мала кількість таких звітів. Нагальною є проблема вироблення чітких критеріїв оцінки діяльності депутатів місцевих рад, та надання об’єктивної інформації про їх діяльність. Підтвердженням цього стали й результати проекту.
З листопада 2005 по березень 2006 р. в місті Луцьку за фінансової підтримки програми „Голос громадськості” реалізовувався проект „Аналіз ефективності діяльності депутатського корпусу Луцької міської ради в контексті виборчої кампанії 2006”. Виконавцями проекту виступили ВОМГО „Асоціація Молодих Реформаторів (АМоРе)” і ЛМО „Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу”.
Основна мета проекту - донести до лучан інформацію про діяльність депутатського корпусу міської ради та запропонувати певні чіткі критерії оцінки ефективності діяльності депутатів, з тим, щоб виборці використали їх йдучи на дільниці 26 березня.
На першому етапі проекту Агенцією соціального аналізу „Соціум-ХХІ” було проведено соціологічне дослідження з метою вивчення обізнаності лучан про діяльність депутатів Луцької міської ради та оцінку ефективності діяльності депутатського корпусу.
В ході проекту опитано 285 мешканців Луцька, віком від 18 років, що проживають в усіх районах міста, що становлять 52,46 % жінок та 47,54 % чоловіків.
Лише 7,7% лучан взагалі знають своїх представників у міській раді Луцька.
88,4% мешканців міста жодного разу за період з 2002 року не зустрічалися з своїми обранцями, 4,9% мали зустріч з депутатом від свого округу, а 2,5% з депутатами інших округів. 1% респондентів не пригадують чи зустрічалися з депутатами.
7% лучан надсилали своїм депутатам листи, 6% мали зустрічі у громадських приймальнях, 4,5% лучан сказали що зустрічалися зі своїми обранцями під час прийому їх у міській раді, 3,6% - під час зустрічей депутатів в колективах організацій, підприємств, установ.
Найоптимальнішими формами контактування для виборців є живі зустрічі – 26,8% та телефонне спілкування – 26,3% респондентів.
Функціонування громадських приймалень депутатів міської ради вважають оптимальною формою спілкування 14% мешканців обласного центру і прийоми в Луцькій міськраді 12,3%. Найменш оптимальними вважаються такі форми як письмове звернення листом (5,6%). Мало зарекомендувала себе діяльність офісів депутатських фракції. Така форма спілкування з депутатами є прийнятною для 2,8% лучан, а зустрічі на підприємствах та через відділи зв’язків з громадськістю міської ради лише по 2%.
55,09% запевняють що депутати не звітували про виконувану роботу перед своїми виборцями, ще 35,8% важко відповісти і 3,5% кажуть що депутат щороку звітував перед своїми виборцями і щомісяця.
Найкращим критерієм оцінки діяльності депутатів 80% лучан вважають реально вирішені справи, 25,6% - кількість зустрічей з виборцями, 20,3% кількість внесених на розгляд ради постанов та пропозицій. 20% опитаних оцінюють діяльність депутатів за роботою в комісіях ЛМР, 12,6% та 7,7% - за кількістю виступів у пресі та на сесіях ЛМР, відповідно. Використовуючи дані критерії лучани так оцінили роботу депутатів:
Діяльність депутатів свого округу вважають задовільною 32% мешканців Луцька, 28,77% - називають їх діяльність переважно неефективною та 21,4% – абсолютно неефективною. Ще 10% затрудняються дати відповідь щодо ефективності роботи свого представника у раді міста, і тільки 6,7% населення вважають роботу депутата переважно ефективною, а повністю ефективною тільки 0,35% опитаних.
Діяльність ж усієї Луцької міської ради вважають задовільною 42,8% мешканців Луцька, 22,8% - називають їх діяльність переважно неефективною та 12,6% – абсолютно неефективною. 16,8% населення вважають роботу міської ради переважно ефективною, а повністю ефективною лише 2,8% опитаних. 2% важко дати відповідь щодо ефективності роботи представницького органу міста.
74% мешканців Луцька не знають про діяльність жодної фракції в Луцькій міській раді. 16,3% знають про те, що в міській раді є фракція «Наша Україна», 8% - називають фракцію партії „Батьківщина”, 1,4% - фракція „Луцьк Європейський”. Решта виборців назвали фракції, які не створені в міській раді.
60,4% вважають важливим для себе політичну приналежність депутатів. Поділ депутатів на фракції на думку 39,5% опитаних ніяк не вплине на ефективність роботи міської ради. Натомість 28,8% вважають, що створення фракцій буде заважатиме в роботі ради. 23,8% виборців міста мають протилежну думку і вважають що робота фракцій сприятиме депутатському корпусу в його роботі.
Поряд з оцінюванням фракційного поділу ради, 52% не знають за якою виборчою системою будуть обиратися депутати міської ради у 2006 році. Лише 34,4% називають пропорційну систему виборів. Ще понад 12% лучан вважають, що обиратимуть депутатів міської ради за змішаною або ж мажоритарною системою.
З приводу особистісних характеристик, то депутатом наступного скликання 62% лучан хотіли б бачити чесну і порядну людину, 21,4 % - молоду людину, 19,65% - досвідченого депутата, 19,3% - бізнесмена. 13% лучан вважають що депутатів потрібно обирати з якостями господарника, 11% - представників однієї партії.
Наступним етапом проекту стало анонімне опитування депутатів Луцької міської ради, у якому діючим депутатам пропонувалось оцінити свою роботу та діяльність своїх колег. Із 45 депутатів Луцької міської ради лише 15 осіб надіслали свої відповіді організаторам проекту. Це теж є своєрідним показником готовності депутатів до публічної звітності про свою діяльність.
І хоч отримані результати не є репрезентативними, та все ж вони демонструють тенденції в депутатському корпусі. За аналізом отриманих анкет було отримано наступне:
28,57% депутатів стверджують що мінімум двічі за період свого перебування в статусі депутата звітували перед виборцями, стільки ж кажуть що звітували не менше 2 разів на рік (8 разів за період повноважень). 21,4% говорять що звітували щороку. 7,14% депутатів звітували щоквартально (16 разів за період повноважень), стільки ж жодного разу.
Найпоширенішими формами спілкування з виборцями депутати називають особисті зустрічі (64,3%) та телефонне спілкування (42,9%). Інші форми звернення виборців до депутатів розділилися наступним чином – по 35,7% у громадські приймальні, зверталися під час прийому в Луцькій міській раді та надсилали листи.
Депутати оцінюють менш критично діяльність Луцької міської ради ніж виборці. 64,3% з опитаних стверджують, що робота ради задовільна, 21,4% - кажуть що переважно ефективна. По 7,14% називають діяльність міської ради переважно неефективною та абсолютно неефективною. Жоден депутат не взяв на себе сміливості сказати, що діяльність ради, в складі якої він перебуває є повністю ефективною.
Найкращим критерієм оцінки своєї діяльності депутати вважають кількість реально вирішених справ (93%), 50% депутатів стверджують, що критерієм оцінювання має бути їх робота в комісіях міської ради, 28,6% називають таким критерієм кількість пропозицій, постанов внесених депутатом. Кількість зустрічей з виборцями вважають критерієм оцінювання 14,3% опитаних представників депутатського корпусу.
35,7% депутатів корпусу Луцької міськради переконані, що більшість своїх передвиборчих обіцянок вони виконали, 28,57% вважають, що зробили для міста багато. 28,57% респондентів сказали, що перебуваючи в статусі депутата міської ради їм мало що вдалося зреалізувати з обіцяного, а 7% вважають, що не виконали жодної передвиборчої обіцянки. Немає жодного депутата, який би виконав всю свою програму за період своїх повноважень.
50% опитаних представників луцької громади вважають що в наступну міську раду слід обирати тих, хто вже мав досвід на цій посаді. 35,7% переконані, що міський корпус потрібно омолоджувати, а 28,6% - вважають що в раді бракує жінок. По 21,4% стверджують що в Луцьку міську раду повинні обиратися юристи, лідери громадських організацій та політики, 14,3% - що керівники підприємств, установ.
Третім етапом проекту став круглий стіл за участю депутатів, політичних експертів та зацікавлених осіб, під час якого було обговорено результати обох досліджень.
Як висновок можна сказати, що переважна більшість лучан не знають прізвищ своїх обранців у Луцькій міській раді, ніколи з ними не зустрічалися та не знають про їх роботу. Тому депутатам наступного скликання слід систематично організовувати зустрічі з виборцями міста, для того, щоб звітувати про виконану роботу. Також їм слід постійно інформувати виборців про свою діяльність, зокрема через місцеві ЗМІ. Депутатським фракціям необхідно відкрити власні громадські приймальні та ширше практикувати „гарячі” телефонні лінії у роботі з лучанами.
Закликаємо виборців уважно поставитись до вибору політичної сили, яка представлятиме їх у міській раді, а після виборів стежити за діяльністю депутатів міської ради з тим, щоб порівняти передвиборні обіцянки з реальними справами.
Експерти проекту: Михайло Шелеп, Михайло Наход
„Асоціація Молодих Реформаторів (АМоРе)”
„Центр Політичного
Аналізу та Виборчого Консалтингу”
м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, каб.6 (4-й пов.) тел. (0332) 78-82-89, факс 78-82-90,
E-mail: amore_volyn@yahoo.com.ua, сentre_paec@yahoo.com
Інформація про проект
„Аналіз ефективності діяльності депутатського корпусу Луцької міської ради в контексті виборчої кампанії 2006”
Актуальність проекту, визначається тим що він проводиться напередодні виборів 2006 року до міської ради. Перед тим як обрати новий склад ради, політичним експертам, самим депутатам і перш за все мешканцям міста слід дати певну оцінку діяльності попереднього складу ради. Це загальноприйнята практика в європейських країнах. Депутати повинні нести політичну відповідальність за прийняті рішення ради. Також актуальність проекту визначається й зміною процедури і системи формування представницького органу міста на майбутніх виборах.
Мета проекту - показати мешканцям міста ефективність діяльності депутатів місцевої ради та їх фракцій шляхом проведення експертних досліджень та донесення їх результатів широкому колу громадськості.
Основними етапами проекту є:
- соціологічне опитування громадян на предмет оцінки діяльності Луцької міської ради;
- анкетування депутатів Луцької міської ради з метою визначити рівень самооцінки депутатського корпусу, а саме ефективність діяльності депутатів, депутатських груп та фракцій та ради в цілому.
Завданням проекту є:
- дослідити найбільш успішні способи співпраці місцевих депутатів з мешканцями міста;
- донести до громадян інформацію про ефективність роботи депутатського корпусу;
- напередодні виборів 2006 дати рекомендації політичним партіям та кандидатам в депутати стосовно використання нових критеріїв оцінки ефективності їх діяльності з метою підвищення відповідальності депутатів та політичних партій перед місцевою громадою, а також пропозиції щодо нових можливих форм співробітництва з громадою.