Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації розглянуто лист Асоціації міст України про необхідність роз'яснення деяких норм закон

Вид материалаЗакон

Содержание


1. Як бути з проектами рішень, які потрібно з незалежних від органу місцевого самоврядування обставин розглядати невідкладно?
2. Як радам приймати рішення про обрання секретаря ради, затвердження на посаду заступників сільського, селищного, міського голо
4. Як такий строк узгоджується з строком прийняття рішень ради та її виконавчого комітету за зверненнями громадян?
6. Які наслідки порушення строку опублікування проектів рішень?
Подобный материал:
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань свободи слова та інформації


№ 04-33/19-330 01 вересня 2011 р.


Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України»

вул. Артема, 73, м. Київ, 04053


Про роз'яснення деяких

норм Закону України

«Про доступ до публічної інформації»


У Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації розглянуто лист Асоціації міст України про необхідність роз'яснення деяких норм Закону України «Про доступ до публічної інформації». З урахуванням предмета відання Комітету повідомляємо таке.


1. Як бути з проектами рішень, які потрібно з незалежних від органу місцевого самоврядування обставин розглядати невідкладно?

Беручи до уваги те, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не враховується можливість виникнення ситуацій, коли з'являється необхідність прийняття невідкладних рішень, розпорядник за таких обставин має керуватися законодавством про надзвичайні ситуації природного, техногенного чи іншого характеру. Наприклад, згідно з Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» органи місцевого самоврядування забезпечують організацію і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також постійне інформування населення, підтримання громадського порядку тощо. З цією метою, з урахуванням правового режиму надзвичайного стану, можуть прийматися зумовлені суспільною необхідністю рішення, завчасне неопублікування проектів яких не може розглядатися як правопорушення відповідно до положень чинного законодавства, зокрема статей 17, 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.


2. Як радам приймати рішення про обрання секретаря ради, затвердження на посаду заступників сільського, селищного, міського голови та звільнення їх з посад?

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 4 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (частина чотирнадцята статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не обмежує строками прийняття цих рішень і відносить зазначені питання до регулювання регламенту ради.

Отже рішення про обрання секретаря ради, затвердження на посаду заступників сільського, селищного, міського голови та звільнення їх з посад слід приймати відповідно до Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо оприлюднення проекту рішення за 20 днів до розгляду. Відтак відповідний регламент слід привести у відповідність до Закону України «Про доступ до публічної інформації».


3. Як розглядати проекти рішень органів місцевого самоврядування, що мають чітко виписані процедури їх, розгляду в інших законах (з земельних питань, про місцевий бюджет тощо)?

Реалізація заходів, пов'язаних із набранням чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації», в окремих випадках засвідчила можливість виникнення правової колізії (відносин між нормативними приписами чи актами, які мають форму розбіжностей чи суперечливих тлумачень, що виникають в процесі регулювання однотипних фактичних відносин). Загальновизнаним є існування трьох принципів вирішення правових колізій: темпорального (коли перевага надається нормі, прийнятій пізніше), ієрархічного (за якого перевага надається нормі, вміщеній до акту вищої юридичної сили) та змістовного (перевага надається спеціальній нормі). У випадках правової колізії (тобто, при вирішенні земельних питань, про місцевий бюджет тощо) рекомендуємо керуватися відповідними положеннями чинних кодексів України, які є щодо законів актами вищої юридичної сили.

Наприклад: статтею 77 Бюджетного кодексу України встановлені вимоги щодо кінцевих термінів затвердження відповідних місцевих бюджетів (не пізніше ніж у двотижневий строк після офіційного опублікування закону про Державний бюджет, що суперечить частини третій статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Ця правова колізія може бути вирішена шляхом застосування ієрархічного принципу вирішення правових колізій. Оскільки Бюджетний кодекс України щодо законів України є актом вищої юридичної сили, то слід насамперед керуватися його нормами щодо кінцевих строків. При цьому, на думку Комітету, може виконуватись й норма частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», заздалегідь оприлюднивши попередній проект відповідного бюджету.


4. Як такий строк узгоджується з строком прийняття рішень ради та її виконавчого комітету за зверненнями громадян?

Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються Законом України «Про звернення громадян». Однак при цьому слід мати на увазі, що застереження частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» стосується спеціальних норм Закону України «Про звернення громадян», які належать до його сфери дії (стаття 12 зазначеного Закону), зокрема тих, якими визначаються строки та порядок розгляду скарг, заяв і пропозицій, організація діловодства щодо звернень громадян тощо. Тоді як прийняття рішення на підставі звернення громадянина, як і будь-якого іншого рішення органу місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 25 якого визначено, що місцеві ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені до їх відання Конституцією України, цим та іншими законами.

Слід також мати на увазі, що Закон України «Про звернення громадян» не передбачає обов'язку прийняття рішення для розгляду звернення. Звернення може бути розглянуто на Засіданні колегіального органу місцевого самоврядування. Відповідь на нього може бути надана керівником такого органу в строки, передбачені зазначеним законом. При цьому відповідь на звернення не є рішенням у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». Так, його вимоги щодо оприлюднення того чи іншого проекту акта можуть стосуватися рішень, які приймаються за наслідками розгляду звернення (наприклад, пропозиції, зауваження, клопотання). Водночас Закон України «Про звернення громадян» дозволяє продовження строку вирішення звернення до 45 днів (стаття 20 зазначеного Закону), і в межах цього терміну є достатньо часу для оприлюднення проекту рішення.

Зі сказаного випливає, що рішення, прийняті на основі звернення громадянина, має оприлюднюватися у тому порядку, як і будь-яке інше рішення. Закон України «Про доступ до публічної інформації» винятків тут не передбачає.


5. Чи повинно здійснюватися суцільне оприлюднення всіх проектів рішень сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, наказів керівників виконавчих органів ради (у тому числі внутрішньоорганізаційні), якщо ні, то які з них підлягають обов'язковому оприлюдненню?

Вимога частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обумовлена тим, що внесення проектів рішень без попереднього оприлюднення може призводити до зловживань. Тому така практика внесення проектів рішень є допустимою лише в дійсно екстрених ситуаціях - під час стихійних лих, техногенних аварій і катастроф, інших надзвичайних подій та обставин непереборної сили.

Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядників інформації (в тому числі й органи місцевого самоврядування) зобов'язано оприлюднювати прийняті ними нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності, іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом. При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, в тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Звертаємо увагу на те, що у частині третій статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" йдеться про проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, тобто нормативно-правових та індивідуально-правових актів, які приймаються органом місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування відповідно до статті 140 Конституції України1 є: місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Сільський голова, селищний голова, міський голова, керівники виконавчих .органів рад не є "органами місцевого самоврядування", а є посадовими особами органів місцевого самоврядування. Таким чином, проекти їхніх актів не підлягають оприлюдненню відповідно до статті 15 зазначеного Закону. Але такі акти повинні бути оприлюднені після їх прийняття відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону, крім "внутрішньоорганізаційних". Під останніми можна розуміти всі акти, що стосуються кадрових питань, у сфері трудових відносин тощо, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи органу місцевого самоврядування та відповідних посадових осіб.


6. Які наслідки порушення строку опублікування проектів рішень?

Законом України "Про доступ до публічної інформації" передбачено відповідальність за неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 Закону (пункт 4 частини першої статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації"). Наразі це може бути лише дисциплінарна відповідальність.

У свою чергу повідомляємо, що Урядом готується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність із законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Відповідними змінами до чинного законодавства, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, пропонується передбачити відповідальність, серед іншого, за невиконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині щодо обов'язкового оприлюднення інформації (.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=81831&cat_id=80453).


7. Як між собою узгоджуються пункт 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та частина третя цієї ж статті, а також, що означає термін «проекти рішень, що підлягають обговоренню»?

Частина третя статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» поглинає за змістом пункт 2 частини першої зазначеної статті у частині «проектів рішень». Таким чином, не пізніш як за 20 днів мають оприлюднюватися не лише ті проекти рішень розпорядника, що підлягають обговоренню, а всі нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії органів місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

Обов'язок обговорення проектів певних правових актів визначається чинним законодавством України. Наприклад, в законах України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших.

Проектами рішень, що підлягають обговоренню, є ті проекти рішень для яких законодавством передбачено їх обговорення громадськістю.


Голова Комітету Андрій Шевченко