Geum.ru

Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих вчених

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих вчених


11 квітня 2000 р. за ініціативою відновленої Ради молодих вчених та спеціалістів Інституту географії НАНУ відбувся перший семінар молодих вчених і аспірантів, присвячений сучасним проблемам розвитку географічної науки. Одним з головних завдань семінару було виявлення найбільш актуальних та цікавих проблем, якими займаються молоди вчені та аспіранти а також ступінь їх відповідності основним науковим напрямкам діяльності Інституту географії НАНУ. На семінарі було розглянуто і ухвалено проект статуту відновленої Ради молодих вчених та спеціалістів Інституту.

Наступні аспекти стали ключовими моментами доповідей та дискусій:
  • Чому проблема, яку представляв молодий доповідач є актуальною і перспективною з точки зору розвитку географічної науки?
  • Яким чином сучасні технології, включаючи комп’ютерні технології, бази даних та Інтернет допомагають молодим фахівцям вирішувати їх наукові завдання і здійснювати дослідження?
  • Які проблеми, з точки зору молодих вчених, виникають на шляху їхньої наукової діяльності?
  • Що можна зробити для поліпшення або полегшення роботи?

Доповіді на семінар були відібрані на конкурсній основі. В результаті було проголошено 14 доповідей, що охопили окремі сучасні проблеми дослідження геоморфології, ландшафтознавства, суспільної географії та картографії.

В доповіді аспіранта відділу ландшафтознавства Чехнія В.М. було представлено неповторність станів ландшафтних комплексів як однієї з найголовніших їх властивостей. Час від часу в ЛК повторюються однакові за характером, інтенсивністю та спрямованістю процеси, але їх набір неповторний. Стани ЛК визначаються не лише набором процесів, що відбуваються, але й якістю просторових геокомпонентних та морфологічних складових.

У доповіді здобувача відділу ландшафтознавства Веприк Н.П. увага була приділена питанню порівняльного аналізу антропогенної перетвореності ландшафтів Північної Буковини (кінець ХІХ – кінець ХХ ст.). Було відзначено, що типи використання землі (рілля, пасовища та ін.), як в минулому, так і в сучасних умовах, є вихідним матеріалом для виявлення специфіки впливу господарської діяльності на ландшафт. Для території Північної Буковини були вирахувані коефіцієнти антропогенної перетвореності фізико-географічних районів. Джерелом розрахунку були статистичні матеріали за 1898 р. Встановлено, що найбільша зміна в структурі, за досліджуваний період, відбулась в передкарпатських районах краю.

Аспірантка відділу ландшафтознавства Гурова Д.Д. доповідала про етнічні складові сільськогосподарського природокористування в ХІХ столітті (на прикладі Запорізької області). Проживання представників різних етносів у межах певного ландшафту і його господарського освоєння дає змогу дослідникові порівняти особливості природокористування та впливу на певний ландшафт різних етнічних груп. Для порівняння сільськогосподарського природокористування була обрана етно-конфесійна група менонітів у зв'язку з тим, що ці представники західно-європейського соціуму мали чи не найдосконалішу на свій час агрокультуру.

У доповіді інженера 1 категорії відділу геоморфології Кучми Г.В. були охарактеризовані морфометричні методи для вирішення завдань структурної геоморфології та неотектоніки. Основними напрямами використання цих методів визначено:
  • зв’язок неотектонічних рухів та рельєфоутворення;
  • морфометрія у структурному аналізі, в т.ч. для виділення морфоструктурних вузлів;
  • зв’язок морфотектонічних та екзогенних процесів.

Аспірант відділу геоморфології Спиця Р.О. проголосив концептуальні засади дослідження морфоструктурно-неогеодинамічних умов в системі ороген-платформена рівнина. Зазначено, що актуальним завданням науки є виділення третьої, перехідної морфогенетичної категорії в класифікаційному ряду континентальних морфоструктур. Дослідження зон взаємодії орогенів і платформених рівнин повинно базуватися на уявленні про рельєф земної поверхні – як складну динамічну багатовимірну просторову систему взаємопов’язаних компонентів різного рівня організації. При цьому зазначається, що ендодинамічні процеси у всій багатоманітності їх проявів є головною направляючою розвитку системи.

Аспірантка відділу геоморфології Антощук М.Л. представила результати досліджень щодо принципів побудови карти крутизни схилів Київської області для цілей сільськогосподарського землекористування. Для території області було проведено розрахунки середніх кутів нахилів поверхні в масштабі 1: 200 000 за методикою Г.І. Знаменщикова з подальшим відображенням отриманих фактичних матеріалів способом ареалів. Відповідно зазначені екзогенні процеси, що відповідають виділеним ареалам з певною крутизною схилів та їх морфологічною характеристикою. На основі карти можливо відкорегувати існуючі уявлення про просторове поширення змитих грунтів. Використання широкого спектру додаткових показників (об’єм стоку, тип грунту, грунтово-рослинні асоціації , експозиція та довжина схилів та ін.) дає можливість зробити висновки про правомірність сільськогосподарського землекористування різних типів.

Провідним інженером відділу регіональних еколого-географічних проблем і географії транспорту Решетник В.І. разом із старшими спеціалістами ТОВ “Інтелектуальні Системи ГЕО” Давидчуком С.В. та Савенковим А. було представлено одну з перших спроб інтеграції загальногеографічної та тематичної інформації для території України у формі картографічної цифрової бази даних - електронного атласу пілотного видання Національного атласу України. У доповіді “Інформаційні та технологічні аспекти створення електронних атласів” зазначалося, зокрема, що електронний атлас України реалізовано з використанням HTML, Java, MapX, ActiveX технологій. Інформацію подано в картографічній, графічній та текстовій формах за такими основними структурними блоками: “Вступ”, “Природні умови та природні ресурси”, “Населення”, “Економіка”, “Екологічна ситуація”. Зміст атласу доповнено великою кількістю ілюстративного матеріалу та спеціальною інформацією щодо можливостей використання електронного варіанту атласу.

Проблеми широкого використання геоінформаційних технологій для задач оптимального менеджменту забрудненими внаслідок Чорнобильської катастрофи територіями знайшли відображення і у наступній спільній доповіді старшого спеціаліста ТОВ “Інтелектуальні Системи ГЕО” Давидчука С.В. і провідного інженера відділу регіональних еколого-географічних проблем і географії транспорту Решетник В.І. Розглянуто вирішення проблеми геоінтеграції даних в задачі планування та моніторингу контрзаходів в сільському господарстві. Відсутність цифрових карт землекористувань господарств є суттєвим чинником, який лімітує використання цієї інформації. Виведення сільськогосподарських земель з використання внаслідок забруднення радіонуклідами, зміна самої структури землекористування внаслідок економічних змін роблять існуючі паперові карти землекористувань не завжди такими, що відповідають реальному стану речей. Використання наявних на сучасному ринку порівняно дешевих даних дистанційного зондування Землі дозволяє частково вирішити проблему отримання досить точних та актуальних цифрових даних щодо структури землекористування на рівні господарств.

Провідний інженер відділу картографії Ляшенко Д.О. представив результати досліджень по темі “Картографічні дослідження людського розвитку для обгрунтування регіональної політики в Україні“. В Інституті географії НАН України розпочате створення серії комп’ютерних карт, яка присвячена проблемам людського розвитку в Україні. Структура серії карт розроблена з урахуванням того, що всі елементи природи і суспільства знаходяться в тісному взаємозв'язку. Зміст серії структурований за тематичними боками: природно-екологічні, економічні, медико-демографічні, соціальні та духовно-культурні умови та індикатори людського розвитку. На кожній сторінці серії розглядається окремий аспект умов людського розвитку. А кожний тематичний блок закінчується інтегральною картою, що оцінюють сприятливість для людей кожної групи умов людського розвитку. Серія карт, що розробляється на основі оригінальної картографічної методики може розглядатися як прототип географічної інформаційної системи для обгрунтованого прийняття рішень в галузі регіональної політики.

Здобувачем відділу суспільно-географічних проблем Медвідь Л.І. були охарактеризовані трудові міграції в Закарпатський області та їх прояв. Були розглянуті причини міграцій населення за межі України у зв’язку із пошуком роботи і складності проведення досліджень по цій тематиці.

Аспіранткою відділу картографії Панібрацькою О.В. було проголошено доповідь “Виявлення регіональних особливостей структурно-галузевої трансформації паливно-енергетичного комплексу України“. Наголошувалося, що регіональні особливості трансформаційних процесів в ПЕК України можуть бути виявлені шляхом аналізу регіональної диференціації динаміки паливно-енергетичної спеціалізації та глибини структурно-галузевих зрушень. Результати дослідження дозволили зробити певні узагальнення щодо процесу посилення або послаблення паливно-енергетичної спеціалізації в окремих областях України.

Аспірантом відділу суспільно-географічних проблем Савчуком І.Г. докладно проаналізовано і представлено стан вивчення вітчизняними географами зовнішньої торгівлі України в 90-ті роки ХХ сторіччя. Зазначено, що становлення інтегрованого у світовій економічний простір українського ринку привернуло велику увагу географів. Названі головні роботи провідних економіко-географів щодо вивчення проблеми в цілому в Україні, а також праці вчених по окремих регіонах (єврорегіон “Буг”, Чернігівщина, Львівщина та ін.). Підкреслювалося, що більшість сучасних досліджень акцентовані на розкриття певного аспекту зовнішньоторговельної діяльності країни за короткий період часу.

Аспіранткою відділу суспільно-географічних досліджень Мрінською О.В. представлені результати вивчення прикордонного співробітництва як передумови регіональної інтеграції. Регіональна інтеграція є однією з найпоширеніших форм інтеграції, що формується в результаті територіальної суміжності держав (регіонів), між якими активно розвиваються господарські, соціально-культурні, інформаційні зв’язки. Фактор сусідства є важливою передумовою залучення прикордонних регіонів до інтеграційних процесів. Рівень їх суспільно-економічного розвитку та господарський потенціал також відіграють суттєву роль в інтеграції прикордонних територій. Вони мають стати “першою хвилею” інтеграції держав, своєрідним полігоном для визначення доцільності та ефективності суспільно-економічних та соціально-культурних взаємовідносин. Якщо процес конвергенції рівнів розвитку прикордонних територій матиме позитивні тенденції, то аналогічні заходи можуть бути застосовані для всієї території держав.

Аспіранткою відділу суспільно-географічних проблем Страчковою Н.В. висвітлено соціологічний метод в суспільно-географічній оцінці конкурентних позицій Кримського рекреаційного району. Представлені результати власного соціологічного опитування, що було проведено влітку минулого року щодо проблем курортно-рекреаційного розвитку Криму. Встановлено, що перші позиції продовжує зберігати за собою Південне узбережжя Криму як регіон, який притягує відпочиваючих своїми природно-кліматичними умовами.

В цілому слід відзначити високий рівень представлених доповідей, вільне володіння молодими спеціалістами і аспірантами матеріалом власних досліджень. Слід відзначити і певні складності, які виникають у роботі молодих вчених. Це перш за все – нестача або недоступність архівних матеріалів, недостатнє використання Інтернету, що пов’язане з відсутністю доступу до мережі. Незважаючи на це, на семінарі було прийняте рішення щодо створення власної сторінки WWW Ради молодих вчених і спеціалістів Інституту географії і розміщення її на безкоштовних серверах в мережі Інтернет.


© І.В.Гукалова, 2000